CC BY
19
грошима з особливою суспiльною властивiстю безпосередньо!' обмiнюваностi на будь-яке iнше благо. Проте сучасш грошi мають не просто кредитну, а па-перово-кредитну природу. Pi4 у там, що банкноти, випущенi понад потребу у них товарооб^у неминуче перетворюються на паперовi грошi, якi швидко знещнюються. Наявнiсть кредитно!' складово!' у сучасних грошах надае стш-кост грошовому об^у, слугуе основою стабiльностi грошових систем, дае ш змогу виконувати грошовi функцií. Паперова складова сучасних грошей спричиняе нестабiльнiсть грошового об^у i внутрiшню "ерозда" грошей, 'х знецiнення. Тшьки врахуванням цих двох форм грошей можна пояснити дв протилежнi обставини: чому сучаснi грош^ з одного боку, можуть виконувати сво!' функцií, а з iншого - iнфляцiйно знецiнюватися.
Лггература
1. Основи екожмчно! теорп. За редакщею академика НАН Украши А.А. Чухна. -К.: Вища школа, 2001. - С. 112-123.
2. Гриценко А. Грош^ виникнення, сутшсть, функци та агрегати// Екoнoмiка Украши. - 1999, № 2.
3. Панчишин С. М. Вартiснi вщносини в умовах сучасного капiталiзму. - Львiв: CBiT, 1990.
4. Frederic S. Mishkin. The Economics of Money, Banking, and Financial Markets. -Sixth Edition, 2001.
УДК: 351.746.1 Проф. 1.M. Михасюк1, д-р екон. наук - Львiвський НУ
iM. 1в. Франка
ДЕРЖАВА I ЕКОНОМ1ЧНА БЕЗПЕКА КРА1НИ В УМОВАХ
ГЛОБАЛГЗАЦП
Глобшшацш - об'ективний i незворотнш процес, який необхщно регулювати, щоб увiйти в Свропейську i Свiтoву спiльнoту з найменшими витратами. В противному випадку краша може втратити й державшсть.
Особливу увагу нeoбхiднo придшити фшансово-кредитнш сфeрi, 'й внутрштм i зовшшшм загрозам, зокрема питанням залeжнoстi реформування eкoнoмiки вiд отримання iнoзeмних кредитив та шшо! закордонно! допомоги. Фшансова система Украши, як i Пoльщi стае некерованою на користь приватних наддержавних кашта-лгв. Це вимагае вiд держав посилення контролю за фшансовими ринками кра!н.
Ключовi слова: екожмчна безпека, глoбалiзадiя, держава
Prof. Dr. Iv. Mykhasiuk - Ivan Franko NU of Lviv
A state and economic security of the country in the conditions of
globalization
Globalization is objective and unreturning process which ought to be regulated to come into European and World community with least expenses. Otherwise the state may loose even its statesmanship.
Special attention must be paid to the financial credit sphere, its inner and external dangers, especially to the points of dependence of economic reforms on getting foreign credit and other assistance from abroad. Financial system in Ukraine, as in Poland, become
1 академк АН Вищо! школи Украши
unrulled for the benefit of private overstate capital. It demands to strengthen the government control over the financial markets of states.
Key words: economic, safety, globalization, state
Впровадження новггшх технологш та систем електронного зв'язку, розвиток свтових комушкацшних мереж в умовах глоб^зацц звужуе сферу державного контролю. За цих умов держава повинна залишатися саморегу-лювальним менеджером поступового переходу вщ адмiнiстративного до еко-номiчного регулювання, iнтегрування у свiтовi економiчнi системи. Це по-требуе вщповщних змiн у напрямах i засобах економiчноí полiтики, шдтрим-ки розвитку потенцшно прiоритетних високотехнологiчних галузей. 1нфор-мацiйна революцiя створила реальну можливкть для рiзкого прискорення економiчного, наукового, культурного розвитку народiв, для об'еднання люд-ства у сшвтовариство, яке усвщомлюе сво! iнтереси. Водночас глобалiзацiя може слугувати знаряддям подшу свиу i посилення конфронтацií. Це стосу-еться, зокрема, економiки, де розвиток глобалiзацiйних процесiв тiсно пов'я-заний з посиленням на свiтовому ринку конкурентно1 боротьби за контроль над природними ресурсами та iнформацiйним простором через використання найновiших технологiй.
У кшцевому пiдсумку процеси глобалiзацií в економiчнiй, шформа-цiйнiй, культурнiй сферах йдуть паралельно з процесами нащонально!' вден-тифiкацií. Адже вiдродження нащонально!' свiдомостi е захисною реакцiею сусшльства проти руйнiвного впливу вiдцентрових сил, пов'язаних з глобаль зацiею.
Економiчна безпека краши в умовах глобалiзацií передбачае захище-нiсть iнтересiв держави та шших суб'ектiв господарювання. Саме вона ткно пов'язана з шшими складовими економiчноí безпеки, вiд ii рiвня залежить ш-вестицiйний ктмат у державi. Зумовлена вона стабшьшстю грошово-кредит-но!, бюджетно! та валютно! систем, залежить вiд багатьох показнитв, найва-жливiшi з яких таю: розподш державного бюджету, стiйкiсть бантвсько1 системи, нашональнох валюти, стан зовшшньо1 та внутршньо1 заборгованостi, дефщит платiжного балансу.
Глобалiзацiя розширюе можливосп фiнансових спекулянтiв стосовно штучного створення свiтових кризових потошв. Будь-яка спроба регулювати свiтовi фiнансовi ринки - вщ податку з обiгу на зарубiжнi валютнi угоди до детального аналiзу нових спекулятивних iнвестицiйних фондш - повинна бути глобальною. Бо якщо капiталiсти усiх краш зможуть дiяти в офшорних зонах поза демократичною звггшстю, тодi демократизацiя нашональнох еконо-мiки, политики i суспiльства перебуватиме пiд постшною загрозою.
Iнтеграцiя нацiональних економiк у свиову систему посилюе íх i ро-бить бiльш вiдкритими. Водночас штеграцшш процеси в економiцi, глобаль зацiя фiнансового ринку ведуть до "стирання" державних кордонiв, послабления суверештету у фiнансовiй сферi, у якш приватний капiтал мае бшьше ресурсiв, нiж центральнi банки. А приватний каштал визначае ситуацию на свиовому фiнансовому ринку у бшьшосп розвинутих кра1н свiту. Внаслiдок стихшних процесiв глобалiзацil посилюються диспропорцц у свгговш еконо-
мщ! Олiгопольнi структури не в сташ регулювати стихiйнi процеси свiтового ринку, ят набувають щораз непередбачуванiшого характеру i вимушенi спи-ратись на шститут держави, роль якого на мiжнародному рiвнi зростае.
В умовах глобал!зацл фiнансова система стае щораз бшьше проринко-вою, дерегульованою. Роль власнитв зростае, а 1хня вiдповiдальнiсть перед суспiльством послаблюеться. Здае сво1 позицií некерований капiтал окремих держав, у пм числi Украши, Польшд та iн. Отже, назрша потреба повернення до кейнсiанства - спрямованосп на iнвестицií як на двигун економiки i, вщ-повiдно, системи заходав, зокрема державних, якi спонукають цей двигун працювати на повну силу, скеровувати фiнансову систему на стимулювання ефективного функцiонування 11 реального сектора, поспйно контролювати фiнанси i фiнансовi ринки краши. Йдеться про оптимальне поеднання конку-ренцií i спiвробiтництва.
Стихiйнi ринковi процеси не вкладаються в наявнi концепцií ринково-го регулювання, насамперед, у концепид монетаризму. У краíнi монетаризм, тобто залежшсть мiж грошовою масою, яка е в обку, i динамшою номшаль-ного ВВП повинен бути стабшьним i передбачуваним. За тако!' ситуацií, впливаючи на обсяги щех маси, уряд одержуе iнструментарiй для забезпечен-ня стiйкого iнфляцiйного зростання економiки. Проте глобалiзацiя фшансо-вого ринку призводить до порушення вказанох стабiльностi i передбачувано-стi, до фiнансовоí кризи, а вiдмiна режиму фшсованих валютних курсiв веде до розмивання кордонiв, насамперед, замкнутих нацюнальних просторiв, стимулюе експансда iноземного кашталу на нацiональних фiнансових ринках. Усе - це дае змогу спекулювати на змМ курав валют. А посилення кон-куренцií на свиовому ринку банкiвських послуг, зниження рентабельност! банк1вських операцiй i зменшення банкiвськоí маржi спонукатиме до переходу на дерегулювання сфери фiнансовоí д!яльносп (зняття обмежень з розм!ру вщсоткових ставок, зниження податюв i ком!сшних збор!в з фiнансових трансакцш, вщкриття iноземним банкам доступу на внутршнш фiнансовий ринок, дозвш конкурувати з банками страховим компанiям та !ншим фшан-совим шститущям тощо). Вщповщно зняття контролю над валютними опе-рацiями зробило офшорш банки привабливими для вiдмивання "брудних грошей", на чому втрачають нацюнальш економши.
Високорозвинеш краíни свиу бшьше защкавлеш не у вщтшанш кат-талу з Украши, Польщд, а в !нвестуванш його у модершзацда íхнiх власних економш. А це передбачило б зростання замовлень на високотехнолопчну продукцда, що ií випускають щ краши.
У раз! ухвалення будь-якого полиичного ртення треба врахувати його м!жнародш аспекти, в протилежному випадку це ртення виявиться неви-конуваним. Отже, для виршення внутртшх проблем краши щораз часпше доцшьно брати до уваги Мщативи на м!жнародному р!вш, скоординоваш з наднацюнальними оргашзащями, партнерами з шгеграцп, провщними центрами свiтовоi' економши.
В УкраМ зберкаеться певна державна самостшнкть, проте здатнкть уряду регулювати фшансову систему, запроваджувати мМмальш сощальш
стандарти i керувати господарством кожного разу бшьше обмеженi. Будь-якi змiни в цьому напрямi неможливi поза мiжнародними рамками. Однак, щ рамки не в см контролювати свiтову фшансову систему, а реальну економiку розхитують фiнансовi спекуляцií. Що говорити про украшську, польську чи росiйську економжу, якщо американський, нiмецький чи японський уряди мають фiнансовi проблеми, зумовлеш новими масштабами спекуляцiй.
За умов глобалiзащí свiт вiдчуваe потребу в передбачуваних обмшних курсах, що ввдображають економiчну реальнiсть.
В Украíнi псевдоринкова система з засиллям олiгархiчних структур, що паразитують на фшансових спекулящях, переливанням капiталу за кордон дае змогу iноземним компаниям захопити кершш позицií на вiтчизняному внутртньому ринку, здобувши контрольний пакет акцш пiдприемств, при-пинити íхне функцюнування. Паралельно вiдбуваеться вiдтiк iноземного ка-пiталу, зменшуються можливосп шпорту.
Проте за таких умов головний розрахунок - все ж на шоземш кредити й авестиЩ на залучення великих зарубiжних транснацiональних корпораций. Тшьки вони можуть забезпечити потрiбну фшансову шдтримку, найновiшi технологií. З щею метою, зокрема для залучення шоземних iнвестицiй, потрь бно створити певш правовi та iнституцiональнi умови всередиш краши, якi га-рантують права й шгереси iнвесторiв, потрiбна полиична i соцiальна стабшь-нiсть. Не треба також забувати, що транснацюнальш корпорацн мають власнi iнтереси й уникають створювати собi конкурентов на свгговому ринку.
Провiднi захiднi ^естори почали купувати переважно не новi облад-нання i технологií, а новi концепци або засоби 1х створення. В кожнiй еконо-мiчно розвиненiй краíнi свiту, за своею сутнктю, вiдбулася цшковита гумаш-тарно-цившзацшна перебудова, що остаточно вивела науку на перше мкце iндикатора, джерела i двигуна розвитку нацiональноí економши.
В умовах глобалiзацií можливiсть втрати державних важелiв посилю-еться. Щораз бiльше вие тенденция до передавання державних функцiй регу-лювання, зокрема валютно-фшансово!' сфери, на наддержавний рiвень. Крш цього, розвиток процесiв глобалiзацií тдштовхуе держави до б1льшо1 коор-динацií 1хньо1 полiтики в галузi правового регулювання iнформацiйного простору, екологн, боротьби з тероризмом, наркобiзнесом i злочиннiстю.
Всерединi краши за умов глобалiзацií суспiльство вiдчувае переван-таження, викликанi послабленням або розривом традицiйних економiчних i соцiальних зв'язюв, соцiальними розмежуваннями, що потребуе посилення ролi держави як гаранта соцiальноí стабiльностi, бшьш ефективнiшоí ролi держави в економiчному життi.
Глобалiзацiя, отже, спонукае державу коректувати свою економiчну полiтику насамперед через пiдвищення науково-техшчного потенцiалу, шге-лектуального i професшного рiвня робочоí сили, стимулювання розвитку ш-новацiйноí структури тощо. Адже чим вищий ступiнь економiчноí i сощаль-ноí консолдацн суспiльства i чим повнiше реалiзуються його внутршш ре-сурси, тим бiльше воно здатне використати переваги iнтеграцiйних зв'язюв.
Особливого значения у збереженш державносп за умови стабшзацц надають процесам регюнал!зацп (як економ!чному федерал!зму без полиич-ного забарвлення). Йдеться про збереження ращонального використання ресурсного потенщалу регюну ! виршення на цих засадах сощально-економ!ч-них проблем населення, зменшення залежносп репошв вщ центру, поеднан-ня шгерес1в держави ! кожного репону зокрема.
Високоефективна стабшьно оркнтована економжа ус!х репошв за-безпечить високий ршень життя населення, мотивацда до трудовоi' ! шдпри-емницькоi' д!яльносп, умови р!вноправного партнерства у свиовому еконо-м!чному спштовариств!
Спираючись на сво!' стартов! можливосп, уряди слаборозвинутих кра-1'н мають змогу використати процеси глобал!зацц, економiчноi' ршност! За-значимо, що економ!чна ршнкть - це не р!внкть доходав ! багатств, а р!в-нкть можливостей займатися будь-якою не забороненою д!яльшстю, хоча вона не передбачае однаковоi' винагороди за р!зш види ! результати пращ. Адже природа надшила людей не однаковими творчими можливостями щоб всеб!чно 1'х розвивати, кожен повинен вщчувати реальш плоди своеi' пращ, в тому числ! у форм! доход!в, власносп тощо. Неоднакова винагорода за результати даяльносп зумовлена також ! суспшьним подшом пращ. Отже, економ!чна р!внкть означае р!внкть можливостей, проте шяк не ршнкть доходов ! багатств.
Стратепчно важливо сприяти створенню мшьйошв тдприемств малого ! середнього б!знесу, як! дадуть нов! робоч! мкця, як це зроблено у Польщу де кшьккть таких шдприемств збшьшилася до 2,5 мшьйона. Ус! ниш процвиаюч! нов! шдустр!альш кра'ни пройшли трансформащ!' за умов знач-но1' рол! у цьому процес держави. Шдтримка ! захист внутртнього конку-рентоспроможного виробника, як це роблять у розвинутих кра'нах, повинна стати обов'язковою вимогою нацiональноi' стратеги, зорiентованоi' на вирь шення проблем мiжнародноi' економiчноi' безпеки кра'ни.
Вщомо, що свтов! щни - це програш дотованих галузей ! одержувач!в доход!в. Проте, змшюючи швидккть реформування, держава може надати допомогу тим, хто й потребуе, замшити тих, хто нехтуе реформами ! не ба-жае переучуватися. За таких умов бшьше гарантуе усшх поступовкть, шж безоглядна ризикована гонка. Виб!р шокового вар!анту реформ для такоi' постсоцiалiстичноi' держави як Украша, не можна назвати вдалим. На ввдшну вщ Польщ! шок в УкраЫ вщбуваеться без терапи. Адже кер!вники держав-них шдприемств, яш пройшли жорстку школу держпланового диктату ! мМ-стерського контролю, не могли вщреагувати на позбавлення 1'х ошки з боку центру переходом до ращонально!' ринково!' поведанки. Тому плата виявилася надшрною через прагнення вдосконалити моментальний перехщ !з одного стану суспшьства ! економжи в !нший (хаотичш неконтрольоваш процеси перерозподшу доходов тощо).
Завдяки впровадженню новишх технологш та систем електронного зв'язку розвиваються свтов! комушкацшш мереж!, внаслщок чого звужуеть-ся сфера державного контролю. Адже глобал!защя - це виникнення форм
конкуренцп, коли зростае кшьккть учасниюв свiтогосподарських зв'язюв, якi не мають визначеноí державноí належностi.
Глобальнi процеси загострюють конкурентну боротьбу, формують Грунт для маншулювання величезними фiнансовими й iнвестицiйними ресурсами, що становить реальну загрозу для краш з низькими i середтми прибу-тками. Для захисту зовнiшньоекономiчноí дiяльностi вiд свiтових кризових шоюв потрiбно, насамперед, за кошти державного бюджету створити резерв-ний фонд захисту шпорту стратегiчних товаров. В УкраМ до товарiв (критичного асортименту) належать пально-мастильнi матерiали, мiнеральнi добри-ва, засоби захисту рослин.
Запропоновано, зокрема, на 1 % девальвацц нацiональноí валюти збь льшувати суму зазначеного вище резервного фонду на 0,9 %.
У разi посиленого розмежування сшвтовариства на центр i периферда, яка е об'ектом глобалiзацiйних процесш, з'являеться небезпека сповзання iз напiвпериферiйноí зони в глибоку периферда. А оскшьки сьогоднi вже, за своею сутнктю, порушена монополiя центру на прийняття рiшень, то голо-вним е не допущения скочування в шшу крайнiсть, а вiдшукання цившзова-них форм взаемодп центру i периферц.
Отже, на цьому етапi глобалiзацií потрiбна сильна держава, яка може забезпечити порядок, сощальну справедливiсть i захистити нацiональнi шге-реси краши у свiтi.
Економiчноí безпеки Украши можна досягти за умови економiчноí рь вноваги у державi. Ршновагою вважаеться таке становище населення краши, за якого забезпечуеться його нормальш умови буття i працi. А це залежить вiд наявностi достатньоí к1лькост! основних ресурс1в, сталостi фшансово-кредитноí i грошовоí системи, дiевостi правоохоронноí системи, готовностi вiйська до захисту держави, надайносп й ефективносп системи самовря-дування та державного управлшня.
Економiчна нестабiльнiсть зумовлюе порушення економiчноí рiвнова-ги, а це може спричинити втрату суверенностi або державност!
Р1вень економiчноí безпеки можна знизити, якщо послабити залеж-нкть економiки вiд зовнiшньоекономiчних чинник1в. Для Украши така зале-жнiсть вие передуам, у потребi ввезення головноí частки енергоносiíв iз Ро-сiйськоí Федерацií i в труднощах налагодження дiевих зв'язкiв iз альтернати-вними постачальниками, особливо нафти i газу.
Який найбшьш реальний можливий сценарш подальшоí глобалiзацií на зах1д вщ Укра1ни? Тут по осi Балто-Чорномор'я складеться об'еднана Европа. Вона, очевидно, буде представлена единими мiжнародними органiзацi-ями в рiзних аспектах i вимiрах. В економiчному вимiрi - це буде ЕС, у вш-ськовому - НАТО, у полиичному - Европарламент. На той час уже функцю-нуватиме всюди едина европейська валюта - Евро.
У цьому перiодi вiдносини мiж Укра1ною i Польщею повиннi перейти в площину рiвноправного партнерства i системноí спiвпрацi. Укра1но-польське сшвробиництво повинно сприяти формуванню iнтегральноí системи Швшч-Швдень, Захiд-Схiд.
Оскшьки Польща сьогоднi е елементом НАТО, то сшвпрацю мiж нашими крашами у вiйськовiй сферi можна розглядати як спiвробiтництво 3i структурами НАТО.
Доцшьно зняти Bci перепони в украшо-польських економiчних вщно-синах. 1деться про створення спiльних бантв, спiльних пiдприемств, спiльноï транспортно1 шфраструктури i прикордонних зон вiльноï торпвл^ единих систем спiвпрацi на ршш мунiципалiтетiв тощо.
Водночас як би не розвивалась ситуащя в Росп, Украïнi треба посили-ти схвдний кордон. А ситуащя у цш краïнi буде або демократичною, або то-талiтарною. В разi повернення на шлях диктатури Рос1я мае шанс загасити полум'я мiжетнiчних воен, передусiм, на Кавказi. Однак, тодi прагнутиме експансiï. В цш ситуацiï нам потрiбнi нормальнi у свиовому розумiннi кор-дони на схода i на швноч^ а ^м кордонiв - членство в НАТО.
Якщо ситуащя в Росп повернеться в бш демократичного розвитку, то кавказький казан киштиме десятилтями, i, отже, бiженцi будуть перетинати незахищеш кордони сходу й пiвночi Украши так, як це роблять ниш. А це означае, що кордон в усх випадках потрiбно облаштовувати за европейськи-ми стандартами.
Лiтература
1. Безпека економiчних трансформацiй. Пiд ред. Я.А. Жалша. - К.: Н1 CD: "Аль-тер-прес", 2000.
2. Zabielski Kazimierz. Finanse Miendzynarodowe. Wydawnictwo Naukowe PWN Warszawa 1999.
3. Ruminski Michal. Wolnosc przeplywu kapitalu we Wspoilnocie Europejskiej. Wydawnictwo INFOR Warszawa 2000.
4. Олекси Юзеф. Польща в Свропейськш полiтицi напередодш ХХ1 столiття// Економiчний часопис - 2000, 9.
5. Яковець Ю. Глобальш тенденци соцiокультурноï динамики i перспективи вза-емоди цивiлiзацiï у ХХ1 ст.// Економiка Украши. 2000, № 3.
УДК: 334.722:330.342.14 (477) Проф. С.К. Реверчук, д-р екон. наук -
Львiвський НУ т. 1в. Франка
Б1ЗНЕСМОЛОГ1Я: РОЛЬ ТА ЗНАЧЕННЯ ЕКОНОМЖО-1НСТИТУЦ1ЙНИХ ЧИННИК1В У РОЗВИТКУ РЕГЮНАЛЬНОГО МАЛОГО Б1ЗНЕСУ (НА ПРИКЛАД1 ЛЬВ1ВСЬКО1 ОБЛАСТ1 ТА ФЕДЕРАЛЬНО! ЗЕМЛ1 БАВАРП)
Розглядаються економжо-шститудшш чинники розвитку малого б1знесу в ре-гюш. Зроблено пор1вияльний анал1з економжо-шститудшних умов розвитку малого б1знесу на Льв1вщиш та Федеральнш земл1 Бавари. Акдентуеться увага на необхщ-ност використання баварського досвщу щодо шдтримки малих шдприемств у Льв1вському регюш.
Ключовi слова: б1знесмолопя, економжо-шституцшш чинники, шдтримка малих шдприемств, м1ттельштанд.
