CC BY
19
БаюраД.О., СытенкоД.Д. Анализ влияния качества корпоративного управления на стоимость компании
Проведен анализ влияния качества корпоративного управления на стоимость компании. Разработаны основные мероприятия по повышению качества корпоративного управления в контексте обеспечения роста стоимости компании.
Ключевые слова: корпоративное управление, качество управления, стоимость компании.
Bayura D.O., Sytenko D.D. Analysis of the impact of corporate governance on company value
The analysis of the impact of corporate governance on company's value was made. A basic measures to improve the quality of corporate governance were developed in the context of increased cost of the company.
Keywords: corporate governance, quality management, cost the company.
УДК[658.5.012.7:336] Ст. викл. Н.В. Наконечна, канд. екон. наук -
Львгвський ДУВС
АДАПТАЦ1Я ПОЗИТИВНОГО ДОСВ1ДУ КРА1Н ЦЕНТРАЛЬНО-СХ1ДНО1 СВРОПИ У СИСТЕМ1 ЗМ1ЦНЕННЯ Ф1НАНСОВО1 БЕЗПЕКИ
Наведено рiзнi методолопчш шдходи шд час комплексного реформування на-цюнально! економжи урядiв кра!н ЦСС. Запропоновано заходи в кра!нах ЦСС з по-долання негативного впливу св^ового ринку кашталу, а також передумови адаптацп законодавства Укра!ни до законодавства краш Свропейського Союзу.
Ключовг слова: економiчна безпека держави, фшансова безпека держави.
Постановка проблеми. Розвиток та функцюнування нацюнальних економж повинш вщбуватися з урахуванням вимог сучасних штеграцшних процешв у св1товш економщ. 1снування Свропейського Союзу як розвинено-го штеграцшного об'еднання, тюш економ1чш взаемозв'язки м1ж кра!нами -членами СС та кра!нами Центрально-Схщно! Свропи (ЦСС) обумовили прь оритети економ1чно! пол1тики та характер економ1чних реформ, зокрема у фь нансовш сфер1 В умовах глобал1зацп ствроб1тництво кра!н ЦСС з Свросо-юзом у цш сфер1 вщповщало геоеконом1чному напряму 1х штеграцшних стра-тегш 1 стало ключовим засобом формування ефективно1 вщкрито! економжи.
Аналiз останнiх дослiджень та публжацш. Кра1ни ЦСС за останне десятил1ття набули значного досвщу реформування сво1х фшансових систем, що може бути як прикладом для наслщування, так 1 способом уникнення по-милок. Проведення устшних фшансових реформ дало змогу подолати кризо-в1 явища, досягнути стшкого економ1чного зростання, здшснити трансформа-щю економжи та ввшти до складу СС. До ще! проблематики зверталися таю науковщ, як: В. Колесов, А. Назаренко, М. Осьмова, А. Пешко, М. Флейчук, а також заруб1жш вчеш, таю як: I. Кемпе, В. Гостов, А. Вшьямс та шшь
Мета дослiдження. Осюльки штегращя до Свропи е головним напря-мом розвитку та розбудови Укра1ни як правово! держави, то в цьому досль дженш розглянуто деяю передумови адаптацп законодавства Укра!ни до законодавства кра!н Свропейського Союзу.
Виклад основного матер1алу. Усерединi 1990-х рокiв (на початок процесу !х входження до системи €С) частка кра!н ЦС€ у виробництвi свгго-вого ВВП становила, за даними В. Колесова та М. Осьмово1 [1], 2-2,5 %. У свиовому експортi на них припадало 3,4 %%, в iмпортi - 4,5 %. Геоекономiч-ний рух цих кра1н вiдрiзнявся пiдходами до економiчних реформ, тому дер-жави ЦС€, якi у 1990 р. мали подiбнi стартовi умови, на початок ХХ1 ст. от-римали рiзнi результати. Темпи розвитку основних макроекономiчних показ-ниюв (насамперед ВВП) вiдрiзнялися за масштабами i тривалiстю. Найменшу тривалiсть економiчного спаду мала Польща (2 роки), а також Словешя, Че-хiя (3 роки), Словаччина, Хорватiя, Угорщина (4 роки). У решти кра1н ЦС€ трансформацiйна криза тривала п'ять i бiльше рокiв. В окремих кра1нах цього мегарегiону (Албанiя, Болгарiя, Латвiя, Румунiя та iн.) спостер^алася тенден-цiя до економiчного зростання, проте виявилася нестабшьною.
Уряди кра1н ЦС€ пiд час комплексного реформування нацюнально! економiки використали рiзнi методолопчш пiдходи, тому внаслiдок тут були запроваджеш рiзнi прикладнi моделi. Кожна така комплексна стабЫзацшна програма в державах ЦС€ мала автора (переважно - це прем'ер-мшстр). Першими таю документи з'явилися у 1989 р. в Югославп "Програма Анте Марковича" та Польщi "План Бальцеровича", а в 1990 р. - "План Клауса" у Чехословаччиш, "План Купи" в Угорщиш, "Короткий виклад стратеги переходу до ринково! економжи" в Румунп. Реформи в шших кра1нах мегарегiону не мали комплексного характеру, тому еклектичний пiдхiд не завжди давав позитивш результати.
Трансформащю постсощалютично! економiки у науковiй лiтературi описано через реалiзацiю двох моделей (за прiзвищем прем'eр-мiнiстра). Перша з них - "шокова тератя" Л. Бальцеровича у Польщi. Реформи були "шо-ковими" не лише за швидюстю проведення, але й за негативними сощальни-ми наслщками для населення, 70 % якого опинилося за межею бщносп. Реко-мендацп МВФ для Польщi мали ознаки монетарно! модел^ яка усшшно про-водилася у кра!нах Латинсько! Америки, що, проте, вiдбувалася набагато швидшими темпами. У Польщi основними заходами такого "швидюсного" переходу до ринку були:
• майже повна ввдмова держави в1д цшорегулювання та перехвд до неокласич-но! модел1 збалансування попиту [ пропозицИ;
• жорстка бюджетна полгтика;
• ввдмова ввд бшьшосл сощальних програм сощалютично! Польщц
• утримання шфляцп шляхом реал1заци непопулярних для населення заходш (припинення тдвищення заробгтно! плати, шдексацп доходш);
• прийняття закону про банкрутство;
• ввдмова уряду ввд тдтримки збиткових тдприемств;
• швидка приватизащя;
• л1берал1защя ринку, валютно! системи та зовншньо! торгшлц
• стимулювання припливу катталу;
• ввдмова ввд директивного планування та перехвд до шдикативного. Позитивним наслiдком реформ став швидкий перехщ до ринково! еко-
номiки, негативним - с^мке розшарування населення кра!ни. Польща була лщером за темпами економiчного зростання у 1997 р. - 5,5 % ВВП (Словач-
чина - 4,5 %; Чехiя - 4 %; Угорщина - 2 %) (табл. 1). Одним iз чинниюв ви-сокого приросту ВВП був внутршнш iнвестицiйний та споживчий попит. Са-ме завдяки приросту швестицш (на 21,6 %) i споживчого попиту (на 7,2 %) Польща досягла економiчних успiхiв. При цьому зростання споживчого попиту було пов'язане з тдвищенням середнього рiвня реально! заробино! плати на 6,1 %. Основним чинником економiчного зростання у Польщi стали ш-вестицп, що зростали у фжсованих цiнах: у 1993 р. - на 2,3 %; у 1994 р. - на 7,1 %; у 1995 р. - на 10,0 %; у 1996 р. - на 12 %.
Табл. 1. Прир^т ВВП у крашах ЦСС, % до попереднього року
в перюд трансформацш
Р1к Краша ^ 1990 1991 1992 1993 1994 1995 1996 1995 до 1989 1996 до 1989
Польща -11,6 -7,0 2,6 3,8 5,2 7,0 5,0 99 103
Угорщина -3,5 11,9 -3,1 -0,6 2,9 1,5 1,5 86 87
Естошя -8,1 -11,0 -14,2 -8,5 -2,7 3,2 3,0 64 66
Латв1я 2,9 -8,3 -5,0 -6,0 0,6 -1,6 1,0 51 52
Литва -5,0 -13,4 -37,7 -24,2 1,0 3,1 1,5 40 41
Чех1я -0,4 -14,2 -6,4 -0,9 2,6 4,8 5,1 85 90
Украша -3,4 -9,0 -10,0 -14,0 -23,0 -11,8 -7,0 46 43
Складено за [2].
Другою моделлю реформування економж постсощалютичних кра!н Свропи була "градуалютська стратегiя" (поступова), що пройшла досить ус-пiшну апробацiю в Угорщиш. Макроекономiчнi показники в кра!ш були по-зитивними (зокрема, високий рiвень iноземних iнвестицiй на одну особу), i вона не потребувала реструктуризацп свое! заборгованостi. Ключовi ще! "градуалiзму" були використанi також пiд час реформування iнших економiк ЦСС: Чехи, Словаччини, Словенп, Естонп, Латвп та Литви. В Албанп, Руму-нп, Болгарп, кра!нах колишньо! Югослава, Укра!ш, Росп, Молдовi, програми реформ поеднували елементи "шоково! терапп" та "градуалiзму". Основною вiдмiннiстю "градуалiзму" вщ "шоково! терапп" була етапнiсть у здшсненш ринкових реформ та забезпечення мшмальних соцiальних стандартiв.
Досвiд економiчних реформ Словенп заслуговуе особливо! уваги -здобуття незалежносп у 1991 р. супроводжувалося швидким розривом зв'яз-кiв iз державами колишньо! Югослава та iншими партнерами-кра!нами ЦСС. У Словенп використали модель "ринкового соцiалiзму", адаптовану для переходу до "вшьного ринку". Елементи планування, зокрема шдикативного, створили передумови цивiлiзованого проведення приватизацп. Характерною була рiвновага зовшшньоторговельного та платiжного балансiв, а зовшшнш борг протягом останнього десятилiття не збшьшувався, а навiть мав тенден-цiю до зменшення. Словенiя на початку ХХ1 ст. мала найкращi макроеконо-мiчнi показники серед постсощалютичних кра!н. Середнiй прирiст реального ВВП у кра!ш становив 3,8 %. У 2000 р. ВВП Словенп за паритетом кутвель-но! спроможносп досяг 17 367 дол. США на одну особу, що перевищувало аналопчний показник у Грецп (16 501 дол. США). За щдексом людського розвитку (0,879) кра!на поста 29 тсце (для порiвняння: Укра!на - 80-те) (табл. 2).
Табл. 2. Ключовi показники розвитку крат ЦСС, 2000 р.
№ з\п 1ндекс людсь- Рейтинг ВВП на од- 1ндекс якост! Рейтинг
Краша кого розвитку (1ЛР) кра!н за 1ЛР ну особу (дол. США) життя (1ЯЖ), 2011 р. кра!н за 1ЯЖ
1 Словешя 0,879 29 17 367 1,289 24
2 Чех1я 0,849 33 13 991 1,220 38
3 Угорщина 0,835 35 12 416 1,227 36
4 Словаччина 0,835 36 11 243 1,235 35
5 Польща 0,833 37 9 051 1,243 32
6 Естон1я 0,826 42 10 061 1,269 29
7 Хорват1я 0,809 48 8 091 1,241 33
8 Литва 0,800 53 7 106 1,210 43
9 Латв1я 0,788 56 7 045 1,238 34
10 Б1лорусь 0,788 56 7 544 н.д. н.д.
11 Рос1я 0,781 60 8 377 1,353 15
12 Болгар1я 0,779 62 5 710 1,136 69
13 Румун1я 0,775 63 6 423 1,145 65
14 Македон1я 0,772 65 5 086 н.д. н.д.
15 Укра!на 0,748 80 3 816 1,149 63
Складено за | 3].
Визначальний вплив на економжи кра!н ЦСС мало впровадження евро через тюш торговельнi та швестицшш зв'язки з СС, полггичну орiентацiю на iнтеграцiю до СС та Свропейсько! валютно! системи (СВС). Головними ета-пами впровадження евро в кра!нах ЦСС, на думку О. Голубцово!, стали: роз-ширення масштабiв використання евро у зовшшнш торпвлц створення фь нансового ринку з единою валютою - евро, що сприяло надходженню евро-пейських швестицш; перехiд до едино! валюти як головно! валюти офiцiйних резервiв та емiсi! боргових зобов'язань; участь деяких кра!н ЦСС в новому механiзмi обмiнних курсiв (МОК-2) та !х приеднання до СВС [4].
Прикладом ефективного застосування полиики шфляцшного таргету-вання е Польща, яка серед кра!н ЦСС найменше потертла вiд фiнансово! кризи 2008-2010 рр. Позитивний вплив тако! дiяльностi проявився в тому, що, незважаючи на зниження процентно! ставки, обмшний курс злотого до долара залишився вщносно стабiльним. Як негативний вплив можна вщзна-чити утворення на ринках активiв "iнфляцiйних бульбашок", спричинених програмами лiбералiзацi! для збiльшення потокiв катталу в кра!ну [5]. Для подолання негативного впливу глобального ринку катталу на перехщт еко-номiчнi системи кра!нам необхiдно здiйснювати ефективну макро економiч-ну полiтику, яка буде спрямована на стабшзащю економiчно! ситуацп, зок-рема на покращення дiяльностi фондового ринку. Швидкiсть адаптацi! нащ-онального ринку капiталу залежить вщ макроекономiчно! стабiльностi, яку потрiбно шдвищувати з допомогою рiзноманiтних засобiв (табл. 3).
Стратепчними напрямами реформування фшансового сектору еконо-мiки кра!н ЦСС стали здшснення реформ у сферах державних фшаншв, бан-кiвсько! системи, фондового ринку та валютно! полиики. Такий тдхщ перед-бачае макроекономiчний, мiкроекономiчний або iнституцiональний характер реформ. Устшне реформування фiнансових систем кра!н ЦСС за такою мо-деллю стало ключовим пiд час штеграцп до СС та СВС [6].
Табл. 3. Заходи в краТнах ЦСС з подолання негативного впливу _свинового ринку катталу_
Кра!на Заходи
Угорщина 1. Визначення ефективного курсу иащоиальио! валюти, яка вщповщала б економ1чнш ситуацп. 2. Зменшення р1вня зовшшиьо! заборговаиост! 3. Зменшення р1вня корупцп. 4. Зиижеиия процеитио! ставки. 5. Посилення контролю за використанням шоземного катталу.
Чех1я 1. Зменшення фшаисово! л1берал1заци для зиижеиия можливостей вщпли-ву катталу. 2. Посилення вимоги до тих швестор1в, якi здшсиюють короткостроков! вкладення. 3. Зменшення частки шоземного катталу в екоиомщ!
Польща 1. Проведення зважеио! бюджетно! пол1тики для лжвщаци дефщиту рахуи-ку катталу. 2. Проведення заход1в щодо виходу на зовшшт ринки шших кра!и. 3. Диверсифжащя ризиюв, яю пов'язаио з залежшстю польського ринку катталу вщ ринку катталу Свропи.
Укра!на 1. Зниження залежност вщ шоземного катталу (каттал у баикiвськiй систем!, м1жнародш кредити). 2. Встаиовлеиия вщповщно! екоиомiчиiй ситуацп процеитио! ставки. 3. Нормал!защя грошово! пол!тики для подолаиия шфляци та стабшзацп курсу гривш. 4. Посилеиия контролю за захистом прав швестор!в.
Склав автор.
Основними напрямами реформування сфери державних фшаншв у кра!нах ЦСС стали: 1) реформи податково! системи; 2) консолщащя бюджет-но! системи та структури державних витрат; 3) консолщащя джерел покриття бюджетного дефщиту. Реформування структури бюджетно! системи, державних витрат i джерел покриття бюджетного дефщиту е необхвдним для устш-ного виконання Маастрихтських критерпв до граничних обсягiв дефiциту державного бюджету та державного боргу [7].
Реформування податкових систем у кра!нах ЦСС з початку ХХ1 ст. вщбуваеться через поступову лжвщащю податкових тльг в окремих сферах економiчноl дiяльностi з одночасним зниженням 1х загального рiвня та при-ведення податкових ставок, зокрема акцизiв, до рiвня ставок у СС. Метою такого реформування стало стимулювання економiчного зростання та лжвща-цiя податково! дискримшацп iноземних суб'ектiв господарювання у кра!нах ЦСС. Одночасно лiквiдовуються структурш невiдповiдностi та змiцнюеться адмiнiстративна база оподаткування.
Незважаючи на позитивнi наслщки реформування економiки в кра!нах ЦСС, не можна стверджувати про однаковi оптимiстичнi прогнози для усiх кра!н, оскiльки в окремих з них були сво! прорахунки, що спричинили спо-вiльнення економiчного зростання та послаблення економжи у перiод кризи. Зокрема це стосуеться Латвп, яка серед кра!н ЦСС найбiльше потерпша вiд глобально! фшансово! кризи. Огляд макроекономiчних показникiв кра!н Схщно! Свропи "SEB Eastern European Outlook" надае негативш прогнози розвитку економiки Латвп, хоча вiдбуваеться !! поступова стабЫзащя [8]. У
кра!ш вщбуваеться внутрiшня девальвацiя через зменшення зарплат i цш, уповiльнилася економiчна актившсть. Споживання до кiнця 2010 р. досягло найнижчо! точки, найвищий рiвень безробiття у Латвп спостерiгали у 2010 р. Для виходу з кризи, кра!ш насамперед необхiднi ефективш заходи фюкально! консолщацп. У тк кризи 2008-2009 рр. Сврокомiсiя включила Латвто до перелiку кра1н iз iстотною загрозою дефолту, поряд з 1спашею, Грецieю, Iталieю та Португатею.
Висновки. Отже, зважаючи на позитивний досвщ проведення реформ у фшансово-кредитнш сферi окремих кра1н ЦСС, необхщно використати дос-вiд кра1н, що мали найкращi результати реформ у кожному з секторiв: бан-ювському, податковому, валютному, iнвестицiйному, кредитному та ш. При цьому важливо зважати й на т заходи, яю вживають у кра1нах Свропи iз за-побiгання та лжвщацп незаконних дш у фiнансовiй сферi. Зокрема це сто-суеться европейського законодавства, у якому закрiплено вiдповiдальнiсть за скоення протиправних дш.
Перспективи подальших досл1джень. Iнтеграцiя до Свропи е голов-ним напрямом розвитку та розбудови Укра1ни як правово1 держави, тому од-нiею з основних передумов е адаптацiя законодавства Укра1ни до законодавства кра1н Свропейського Союзу, особливо на сучаснш стади узгодження асоцiйованого членства Укра1ни в СС.
Л1тература
1. Колесов В.П. Мировая экономика. Экономика зарубежных стран / Колесов В.П., М.Н. Осьмова / под ред. В.П. Колесова. - М. : Изд-во "Флинта", 2000. - С. 10-67. (С. 16-23).
2. Williams A. The EU and Central Europe: the remarking of Economic Relationships / Williams A., Balas V., Zajac S. // Journal of Economic and Social Geography. - 1998. - № 2. -P. 131-149.
3. Kempe I. Meurs van Win. Strategic Challenges and Risks of Eastern Enlargement / Kempe I. // Beyond EU Enlargement Vol.1. The Agenda of Direct Neighbourhood for Eastern Europe. - Guterslog : OBFP, 2001. - Р.149-151.
4. Голубцова О. Фiнансовi реформи в кра!нах Центрально! та Схщно! Свропи в процес евроштеграцп / Автореф. дис. канд. екон. наук : 08.05.01 / О.А. Голубцова. - К. : Ки!в. нац. екон. ун-т., 2003. - 18 с. - у^.
5. Флейчук М. Легашзащя економжи та протидiя корупци у системi екож^чно! безпеки: теоретичш основи та стратепчш прюритети в умовах глобалiзацi! / М. Флейчук. -Львiв : Вид-во "Ахшл", 2008. - 660 с. - ISBN 978-966-357-014-8.
6. Наконечна Н. Фшансовий контролшг в системi змщнення екож^чно! безпеки держави / Автореф. дис. канд. екон. наук : 21.04.01/ Н.В. Наконечна. - Львiв : ЛДУВС, 2012. -22 с. - у^.
7. Савельев С. Передумови поглиблення i прискорення европейсько! штеграцп науки / Савельев С. // Журнал европейсько! економжи (укр.). - 2006. - № 2. - С. 111-119.
8. Последний "схемщик" // Профиль. - 2004.- № 19-20 (34-35). - С. 64.
Наконечная Н.В. Адаптация позитивного опыта стран центрально-восточной Европы в системе укрепление финансовой безопасности
Приведены разные методологические подходы во время комплексного реформирования национальной экономики правительств стран ЦВЕ. Предложены мероприятия в странах ЦВЕ по преодолению негативного влияния мирового рынка капитала, а также предпосылки адаптации законодательства Украины к законодательству Европейского Союза.
Ключевые слова: экономическая безопасность государства, финансовая безопасность государства.
Nakonechna N. V. Adaptation of positive experience of countries of CSE in system strengthening financial security
Different methodological approaches are resulted during complex reformation of national economy of governments of countries of CSE. Measures are offered in the countries of CSE from overcoming of negative influence of world market of capital and background adaptation of Ukraine to the European Union.
Keywords: economic security of the state, financial security of the state.
УДК 336.33:351.84 Доц. Л.1. Новосельська, канд. екон. наук -
НЛТУ Украти, м. Львгв
ФУНКЦ1ОНУВАННЯ Р1ВНОВАГИ У ПОДАТКОВОМУ ЗАКОНОДАВСТВ1
Мета дослщження: виявити та вказати на юнукга недолжи законодавчо-право-вого регулювання системи оподаткування в Укра1ш, що негативно позначаеться на формуванш взаемовщносин мiж суб'ектами оподаткування. У робот розглянуто проблеми неузгодженост^ недосконалост та нестабшьност законодавчо-норматив-них ак™ Укра!ни, що регулюють систему оподаткування та вказано можливi нап-рямки удосконалення.
Ключовг слова: податковий кодекс, податок на доходи фiзичних оаб, податок на прибуток, единий сощальний внесок, консолщащя системи оподаткування.
Сучасна податкова система Укра!ни навпъ тсля прийняття Податко-вого кодексу збер^ае низку ютотних недолЫв, а чинна законодавчо-правова база е непрозорою та заплутаною. До Податкового кодексу Укра!ни, який чинний з 1 шчня 2011 р., уже внесено змши та доповнення, кшьюсть яких на-раховуе шiстнадцять. Бiльшiсть змш було внесено iз порушенням принципу стабшьносп, адже змiни не можна вносити тзшше як за шють мiсяцiв до початку нового бюджетного року [1, 2].
Фiскальний характер податково! системи створюе несприятливi умови для тдприемництва та стримуе економiчну активнiсть. До недолiкiв можна вщнести неузгодженiсть законодавчих актiв з оподаткування з шшими нор-мативно-правовими актами, що впливають на систему оподаткування. Нега-тивний вплив на податкову ситуащю в державi справляе наявшсть законiв, якi належать до шших галузей, але одночасно регулюють податковi вiдноси-ни. Це стосуеться Закону Укра!ни "Про единий соцiальний внесок", який ю-тотно впливае на розрахунок податку на доходи фiзичних осiб [3].
Максимальну величину для нарахування единого внеску застосо-вуеться до показника 15 прожиткових мiнiмумiв для працездатних ошб, яка змiнюеться протягом року, вщповщно до зростання прожиткового мшмуму для працездатних осiб. Податок на доходи фiзичних осiб за ставкою 15 % зас-тосовують до величини 10 прожиткових мiнiмумiв для працездатних оиб, ви-ходячи з прожиткового мшмуму для працездатних оиб, який дiе на 1 шчня звiтного податкового року i е незмiнним протягом усього року. З доходу бшь-ше шж 10730 гривень утримують податок на доходи фiзичних осiб за ставкою 17 %. Неузгодженiсть мiж граничними величинами для нарахування податку на доходи фiзичних ошб i единого соцiального внеску спричинюе труд-нощi i заплутанiсть у розрахунку цих платежiв.
