CC BY
16
3. Павленко 1.А. Iнновацiйне пiдприeмство у трансформацшнш економiцi Укра!ни : мо-нографiя / 1.А. Павленко. - К. : Вид-во КНЕУ, 2007. - 248 с.
4. Карпунь 1.Н. Державна iнвестицiйна полiтика та мехашзм II реашзацп : монографiя / 1.Н. Карпунь. - Л. : Изд-во "Мерси", 2011. - 573 с.
5. Череп А.В. 1нвестознавство : навч. поабн. / А.В. Череп. - К. : Вид-во "Кондор", 2006. - 398 с.
Яблонская А.В. Роль международных инвестиций в экономических процессах
Международные инвестиции - самый эффективный инструмент роста конкурентоспособности экономики Украины на мировом рынке. Высокоразвитые страны мира сумели достичь такого уровня социально-экономического развития благодаря ускоренному инвестированию своей экономики. Выбраны именно иностранные инвестиции, поскольку внутренних долгосрочных и доступных инвестиций недостаточно, чтобы удовлетворить потребности всех участников рынка.
YavlonskaA.V. Role of international investment in the economic process
International investments - the most effective instrument of growth of economy of Ukraine's competitiveness on world markets. Highly developed countries have managed to achieve the level of socio-economic development through the accelerated investment of its economy. Chosen because it is foreign investment and domestic long-term investments not available to meet the needs of all market participants.
УДК 339.747:33 Магистр О.Б. Яким; доц. 1.Р. Боднар - Льв1вська КА
ВПЛИВ СВ1ТОВО1 Ф1НАНСОВО1 КРИЗИ НА ЕКОНОМ1ЧНИЙ РОЗВИТОК КРА1Н СХ1ДНО1 СВРОПИ
Дослщжено проблеми виникнення св^ово! фшансово! кризи у крашах Схщно! Свропи. Внаслщок останньо! фшансово! кризи очжуеться спад виробництва у крашах Схщно! Свропи на рiвнi менше 5 %. Найбшьш вдалим виходом з кризи е пол> тика кра!н Польщi та Словаччини.
Ключовг слова: криза, св^ова фшансова криза, Сидна Свропа.
Актуальшсть теми. Проблеми економ1чного зростання особливо актуально постали перед людством у ХХ ст., але це не означае, що вони шкого не хвилювали рашше. Уперше про економ1чне зростання заговорили меркан-тилюти, а бшьш-менш предметно цю проблему порушив ф1зюкрат Ф. Кене. Протягом останшх десятилпъ одшею з найважливших довгострокових цшей економ1чно! пол1тики уряду будь-яко! кра!ни е стимулювання економ1чного зростання, тдтримка його темтв на стабшьному та оптимальному р1вн1. Усе це вимагае ч1ткого уявлення про економ1чне зростання, фактори його стимулювання i стримування. Рецешя, яка почалась наприкшщ 2007 р. у США як звичайний економiчний нетривалий спад пiсля несподiваного банкрутства банку Lehman Brothers у 2008 р. набула глобальних масштабiв. За багатьма параметрами вона стала найбшьш серйозною з чашв Велико! депресп. Масштабна глобальна економiчна фiнансова криза була зумовлена диспропорць ями, що нагромадилися в останнi роки у свгтовш економiцi, недолiками в ш-ституцiональнiй сферi (насамперед у регулюванш й наглядi), посиленням конкуренцп й взаемозалежносп кра!н внаслiдок прискорення процешв глоба-лiзацil. Для укра!нсько! економжи криза також виявилася дуже важкою: рiзко
знизилися обсяги виробництва, зовшшньо! торпвл^ мiжнародних pe3epBiB; зросло безробитя, особливо в мономютах, якi CTBopeHi навколо великих тд-приемств.
Мета досл1дження. Важливiсть ще! проблеми обумовлюе дослщжен-ня передумов та особливостей виникнення свггово! фшансово! кризи у кра-!нах Схщно! Свропи.
Виклад основного матер1алу. Дослщженнями питань економiчного зростання, кризових явищ в економiцi як соцiально-економiчноl категорп займались такi украшсью вчеш, як: Н.Л. Любченко [1], Штангерт А.М., Ко-пилюк О.1. [2], Л.О. Лтоненко [3], 1ванюта С.М. [4]. Особливе мюце в роз-робщ теорп циклiчностi належить росiйському ученому Н.Д. Кондратьеву. Варто згадати i про так зваш цикли С. Кузнеца (американського економюта). Визначальна роль нерiвномiрностi капiталовкладень в iнтенсивностi цикшч-них коливань покладена в основу побудови моделi економiчного циклу. Представники неокейншанского напряму в економiчнiй наущ (П. Самуель-сон, Е. Хансен, Дж. Хшс, Е. Домар, Р. Харрод), визнаючи ключове значення споживчого й швестицшного попиту в утворенш циклу, вважають, що на цикшчш коливання бiльшою мiрою впливають катталовкладення i меншою мiрою - споживання [5]. Як не дивно, але саме в перюди депресп економжа найбiльш сприйнятлива до iнновацiй. Депреия примушуе шукати можливос-тi для виживання, а шновацшний процес може !х надати. Вперше цей факт встановив шмецький дослiдник Р. Менш.
На поточний момент не юнуе единого визначення свиово! фшансово! системи. Наприклад, Л.Н. Красавiна вважае, що "свiтовi валютнi, кредитнi, фiнансовi i страховки ринки е специфiчною сферою ринкових вщносин, де об'ектом операцп служить грошовий капiтал" [6]. Об'ективна основа розвитку свiтових валютних, кредитних, фшансових ринкiв - це "закономiрностi кру-гообiгу функцiонуючого капiталу". Каттали на одних дiлянках, що тимчасо-во звiльняються, перетiкають на т дiлянки, де виникае вiдповiдний попит. Бездiяльнiсть капiталу суперечить його природi i законам ринково! економь ки. На рiвнi всесвiтнього господарства цю суперечнють вирiшують свiтовi валютнi, кредитш i фiнансовi ринки.
2009 р. европейсью ринки, що розвиваються, зазнали найбшьш рiзко-го падiння виробництва з чашв "перехiдного спаду", який вщбувся пiсля краху сощалютичного блоку. За результатами року оч^еться, що п'ять кра!н постраждають вщ зниження ВВП, яке буде обчислюватися двозначною цифрою. Проблемш заборгованост за кредитами в банювському секторi та без-робiття також продовжують зростати в багатьох кра!нах. Хоча Схщна Свропа е регiоном, який найбшьше постраждав вiд кризи, вона загалом уникла обвалу валюти, систематичних банкрутств банкiв i рiзкоl шфляцп, що було харак-терним для попередшх криз. Особливо це актуально, враховуючи, якою мь рою глибоко штегроваш цi кра!ни у свггову економiку.
Схiднiшi перехiднi кра!ни, з багатими природними ресурсами, таю як Рошя i Казахстан, стикнулися з iще бiльшими проблемами. Як i фiнансово ш-тегрованi кра!ни Схщно! Свропи, кра!ни, багатi ресурсами, були змушеш
справлятися зi швидким припливом шоземно! валюти. Але цей приплив кат-талу не сприяв оргашзацшному змщненню. У деяких сферах дiяльностi, особливо таких, як макроекономiчний менеджмент, задiяний у збиранш та використаннi стабiлiзацiйних фондiв, перехщш кра1ни з багатими ресурсами спрацювали досить добре. Але вища мета - диверсифжащя та вiдповiдне по-лiпшення економiчних, полiтичних iнститутiв, а також бiзнес клiмату - ви-явилася недосяжною [7].
Останнi показники реально1 економiки пiдтверджують той факт, що, незважаючи на загальну складну ситуацiю, стан економiки е не настшьки ка-тастрофiчним, як оч^валося ранiше. Аналiтики ErsteGroup спостерiгають змши в реальнiй економiцi, аналогiчнi до змш на фiнансових ринках, де па-нiчнi настро1 сприяли масштабному спаду. На фондових ринках аналггики також чекають перiоду стабЫзацп, пiсля того, як на ринок перестане впливати коректування ощнок ризиюв, а також оптимiзм, пов'язаний з першими озна-ками полiпшення фундаментальних показникiв. У табл. наведено основш макроекономiчнi показники кра1н Схщно! Свропи у 2008-2009 рр. [8].
Табл. Основш макроекономiчнi показники крат Схiдноí Свропи 2008-2009 рр.
Кра!на Р1ст ВВП, % ВВП на душу населения, дол. США Р1ст шфляцп, % Зовшшньоторговель-ний баланс, % ввд ВВП
2008 2009 2008 2009 2008 2009 2008 2009
Чех1я 2,7 -4,3 20760 18194 3,61 0,63 -3,08 -2,15
Естон1я -3,5 -14,0 17532 13509 6,98 -1,51 -9,32 1,95
Угорщина 0,6 -6,7 15523 12386 3,5 6,1 -8,4 -2,95
Латв1я -4,5 -18,5 14964 10701 10,4 -1,6 -12,64 4,51
Литва 3,0 -18,5 14086 10775 8,46 -0,31 -11,57 1,01
Польща 4,9 0,9 13846 11098 3,3 3,01 -5,48 -2,23
Румушя 7,1 -8,4 9310 7503 6,3 4,3 -12,44 -5,46
Словаччина 6,4 -4,7 11807 8874 13,3 11,0 -6,52 -8,05
Туреччина 0,9 -6,5 10479 8427 4,4 2,0 -5,66 -1,86
Украша 2,1 -14,0 3910 2538 22,34 14,01 -7,2 0,4
Протягом другого та третього кварталу 2009 р. тенденцп на ринках ка-тталу визначалася принципом "ризик перш за все": що бшьший обсяг пози-кових кошпв мае регiональний ринок, який розвиваеться, що бшьш ризико-ваним i циклiчним вiн е, то вш кращий. Ринок нерухомосп кра1н Схщно! Свропи (СС) продемонстрував найкращi показники, якi майже вдвiчi переви-щили показники iнших секторiв - зростання становило 218,0 %. Зростання сектору природних ресурсiв, а також промислових товарiв i послуг становило 101,0 % i 80,0 % вщповщно. Однак тi сектори, яю мали позитивну динамiку 2008 р. (таю як комунальш послуги та телекомушкацп), продемонстрували низькi показники.
Якщо ж розглядати макроекономiчнi ди урядiв кра1н СС з подолання кризи, то передусiм варто розглянути уряди Польщi та Словаччини. Так, стратепю радикального скорочення витрат та жорстко! фшансово! дисципль ни для подолання кризи обрав 2008 р. уряд Польщь Команда Прем'ер-мшю-тра Дональда Туска поставила перед собою доволi амбину мету: використо-вувати час кризи для реформування громадських фiнансiв та якомога швид-
ше увшти в еврозону. На тлi шших кра1н Схщно1 Свропи Польща здавалася "островом стабшьносп". Коли бiльшостi сусдав торкнулася гостра рецеия, у Польщi зростання економiки стабiлiзувалося на позначщ 0,5 % ВВП, що вва-жалося успiхом. До того ж польська економжа опираеться на мщний фундамент. Попереднi уряди встигли здшснити певнi реформи бюджетно-податко-во1 системи, хоча це вiдбувалося поступово й непомино.
■ : 'im I ■ I' : ЧМ( ill KpajHU ■ ЕрашпСкщио! Сврогш
-7 -
1974-75 I9S0-83 1990-93 2001-03 2008-11
Рис. Кумулятивна втрати крат в умовах ceimoeux криз, %, [9]
Одшею з проблем кра1н Схщно! Свропи е залежнiсть вiд свиових еко-номiчних циклiв, яка значно впливае на динамжу ВВП. У перюд свiтових економiчних криз (середина 70-х роюв, початок 80-х, початок 90-х, 20082009 рр.) темпи зростання кра1н Схщно1 Свропи також знижувалися, однак, як показуе досвщ загалом зазнавали менших втрат вщ кризи, нiж розвиненi кра1ни (рис.). Внаслщок кризи 1990-1993 рр. кра1ни Схщно1 Свропи постраж-дали сильшше, нiж розвиненi економiки, а щодо сучасно1 кризи, то очь куеться падiння виробництва у кра1н Схщно! Свропи на рiвнi менше 5 %, за прогнозованих втрат розвинених кра1н близько 6 %. Побоювання iнвесторiв щодо ризику дефолту багатьох ринюв кра1н Схщно1 Свропи рiзко зросли тс-ля фiнансового краху 1сландп, коли iнвестицiйнi фонди практично припини-ли вкладати грошi в подiбнi кра1ни. Ринок оцiнюе ризик дефолту для таких кра1н, як Укра1на й Iсландiя у 80 % i вище, оскiльки банювсью системи цих кра1н зазнають дедалi бiльшого тиску через кредитну кризу [10].
Л1тература
1. Любченко Н.Л. Еконс^чна стабiльнiсть як економiчна категс^я / Н.Л. Любченко // Вюник Хмельницького нацiонального унiверситету : зб. наук.-техн. праць. - Хмельницький : Вид-во Хмельницького НУ. - 2007. - № 6. - С. 269-272.
2. Штангерт А.М. Антикризове управлшня тдприемством : навч. поабн. / А.М. Штан-герт, О.1. Копилюк. - К. : Вид-во "Знання", 2007. - 335 с.
3. Л1гоненко Л.О. Фiнанси тдприемства : пiдручник / Л.О. Лшоненко, Н.М. Гуляева, Н.А. Гриню та ш. - К. : Вид-во КНТЕУ, 2006. - 491 с.
4. 1ванюта С.М. Антикризове управлшня : навч. поабн. / С.М. 1ванюта. - К. : Центр навч. лгг-ри, 2007. - 288 с.
5. Kitchin J. Cycles and Trends in Economic Factors / J. Kitchin // Review of Economics and Statistics. - 1923. - № 5 (1). - Р. 10-16.
6. Красавина Л.Н. Международный кредит: формы и условия / Л.Н. Красавина, А.Л. Смирнов. - М. : Изд-во ЮНИТИ. 2003. - 327 с.
7. Berglof E. Transition in Crisis? / Erik Berglof // Project Syndicate. - 2009. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.project? syndicate.org/commentary/berglof4/English. 24.02.2010 р.
8. World Economic Outlook Database / International Monetary Fund. - International Monetary Fund Press, 2009. - 791 р.
9. Global Economic Slump Challenges Policies / WEO Update. - January 28, 2009. - 6 р.
10. КраУни, що розвиваються бояться дефолта. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.novynar.com.ua/.
Якым О.Б., Боднар И.Р. Влияние мирового финансового кризиса на экономическое развитие стран Восточной Европы
Исследованы проблемы возникновения мирового финансового кризиса в странах Восточной Европы. Вследствие последнего финансового кризиса ожидается падение производства в странах Восточной Европы на уровне менее 5 %. Наиболее удачным выходом из кризиса является политика стран Польши и Словакии.
Ключевые слова: кризис, мировой финансовый кризис, Восточная Европа.
Yakym O.B., Bodnar I.R. Influence of world financial crisis on economic development of countries of East Europe
The problems of the global financial crisis in Eastern Europe are examined in the article. After last financial crisis expected fall in production in Eastern Europe less then 5 %. The most successful policies of exit of the crisis is the policy of Poland and Slovak Republic.
Keywords: crisis, global financial crisis, Eastern Europe.
УДК 336.76 Доц. I. Ф. Ясшовська, канд. екон. наук;
студ. К.В. Ситник - Львгвська державна фтансова академш
АКТУАЛЬН1 ПРОБЛЕМИ ПОКРАЩЕННЯ ШВЕСТИЩЙНО1 ПРИВАБЛИВОСТ1 ЕКОНОМ1КИ УКРА1НИ
Розглянуто актуальш проблеми швестицшно! привабливост суб'ек™ господа-рювання та економжи кра!ни загалом. Здшснено аналiз тенденцш швестицшних процешв в Укра1ш. Запропоновано систему заходiв, що сприятимуть залученню ш-вестицш у втизняну економжу.
Ключов1 слова: швестицп, швестицшна привабливють, швестицшний потенщ-ал, суб'екти господарювання, швестици в основний каттал, прямi шоземш швестици.
Постановка проблеми. Сучасш глобатзацшш процеси, властивi свь товш економщ, вимагають вщ кожно! держави пошуку альтернатив та нап-рямiв забезпечення власного економiчного зростання. Необхщною передумо-вою останнього е сформовашсть швестицшного та фшансового потенщалу кра!ни.
Вагомим чинником сприяння виходу Укра!ни на свiтовi ринки, тдви-щення показниюв фшансово-господарсько! дiяльностi окремих суб'екпв господарювання, економiки регюшв та кра!ни загалом е створення сприятливого швестицшного ктмату. Вiд штенсивносп та результативностi iнвестицiйних процесiв у кра!ш залежить успiшний розвиток !! економжи. Тому особливо! актуальностi набувають питання, що пов'язаш з дослщженнями умов створення сприятливого швестицшного кшмату, залученням iнвестицiй та ефек-тивнiстю !х використання.
