Научная статья на тему 'Основні тенденції у структурі попиту у країнах центральної та Східної Європи'

Основні тенденції у структурі попиту у країнах центральної та Східної Європи Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
42
14
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
структура попиту / структура споживання / індивідуальні споживчі витрати / імпорт / structure of demand / structure of consumption / individual consumption expenditure / import

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Н. І. Хомишин, Ю. І. Біленко

Розглянуто темпи зростання приватного споживання, імпорту та інших компонентів ВВП протягом 1990-2008 рр. Подано загальну тенденцію споживання в країнах Центральної та Східної Європи. Простежено зміни в структурі попиту, які є наслідком експортно-імпортних потоків і проаналізовано індивідуальні споживчі витрати країн ЦСЄ в 1999 та 2007 рр. Описано роль внутрішнього попиту для економічного зростання країн ЦСЄ. Досліджено відмінності між впливом імпорту на приватне споживання в різних країнах ЦСЄ за допомогою регресійної моделі.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

The main trends of the structure of the demand in Central and Eastern Europe

It has been proven that the structure of demand constant changes. Thus, consumption structure changes significant. However, we can separate the following features: the demand for food increases slowly than income, on clothes and similar categories of goods – increases in proportion to income, the demand for housing, furniture, appliances, transport (especially private), recreation and other services grows much faster than income. Import growth in CEE influences positive on consumption. The most powerful link between imports and consumption are in such countries as Bulgaria, Czech Republic, and of course, in Ukraine. The smallest impact on consumption is observed in Hungary and Estonia.

Текст научной работы на тему «Основні тенденції у структурі попиту у країнах центральної та Східної Європи»

Л1тература

1. Пономаренко В.С. Мехашзм санацiйного управлшня пiдприeмством. засади форму -вання та моделi реалiзащi : монографiя / Пономаренко В.С., Раевнева О.В., Степурша С.О. -Харюв : ВД "ШЖЕК", 2009. - 212 с.

2. Багацька К.В. Фiнансовий мехашзм санацп пщприемств : монографiя / К.В. Бага-цька. - К. : Вид-во "Кондор", 2006. - 322 с.

3. Копилюк О.1. Фшансова санащя та банкрутство пщприемств : навч. посiбн. / О.1. Ко-пилюк. - Львiв : Вид-во УАД, 2005. - 398 с.

4. Великий Ю.М. Управлшня фшансовою санацiею : навч. поабн. / Великий Ю.М., Косарева 1.П., Прохорова В.В., Майборода О.В. - Харюв : ВД "ШЖЕК", 2007. - 368 с.

5. Закон УкраТни "Про вщновлення платоспроможност боржника або визнання його банкрутом" № 1790-VI вiд 30.06.1999 р.

Фома И.Б., Мацюра Н.П. Оценивание методов государственной са-национной поддержки производственных предприятий

Охарактеризованы методы государственной санационной поддержки предприятий. Рассмотрена зависимость применения того или другого метода от конкретных характеристик предприятия. Определенно преимущества и изъяны государственной поддержки предприятий.

Ключевые слова: финансовая санация, санационная стратегия, государственная финансовая поддержка, бюджетное финансирование.

Khoma I.B., Macyura N.P. Estimation methods of state sanation support production enterprises

The methods of state sanation support of enterprises are described In this article. Dependence of application of that or other method is considered on concrete descriptions of enterprise. Certainly advantages and lacks of state support of enterprises.

Keywords: financial sanation, sanation strategy, state sponsorship, budgetary financing. _

УДК 339:246 Магктр Н.1. Хомишин; доц. Ю.1. БЫенко, канд. екон. наук -

Львiвський НУ м. 1вана Франка

ОСНОВН1 ТЕНДЕНЦП У СТРУКТУР1 ПОПИТУ У КРА1НАХ

центрально! та СХ1ДНО1 европи

Розглянуто темпи зростання приватного споживання, iмпорту та шших компо-ненпв ВВП протягом 1990-2008 рр. Подано загальну тенденщю споживання в кра-!'нах Центрально!' та Схщно'! Свропи. Простежено змши в структурi попиту, яю е нас-лщком експортно^мпортних потоюв i проаналiзовано шдивщуальш споживчi витра-ти краш ЦСС в 1999 та 2007 рр. Описано роль внутршнього попиту для економiчно-го зростання краш ЦСС. Дослщжено вщмшносп мiж впливом iмпорту на приватне споживання в рiзних кра'нах ЦСС за допомогою регресшно'! моделi.

Ключов1 слова: структура попиту, структура споживання, шдивщуальш спо-живчi витрати, iмпорт.

Економжа кра'н Центрально!' та Схщно!' Свропи зазнала р1зних випро-бувань, особливо шсля розпаду Радянського Союзу, а пот1м шсля вступу в СС. Така перебудова спричинила радикальш змши у вЫх секторах економжи. Тому структура попиту постшно трансформуеться та еволюцюнуе, це \ е пе-редумовою дослщження ще! теми.

Якщо поглянути на середш темпи зростання приватного \ державного споживання, швестицш, експорту та 1мпорту кожно!' кра'ни протягом 19902000 рр. { 2000-2008 рр. [1], то побачимо велик вщмшность Видно, що темпи

зростання майже кожного показника набагато вишд протягом другого перь оду. Порiвняно з 90-ми роками вдаутно змiнилася ситуащя у Украшй якщо в 90-х роках кожний компонент зростав вщ'емними значеннями, то протягом 2000-2008 рр. бачимо протилежну ситуащю. О^мко зросло приватне спожи-вання - таю висок темпи зростання протягом 2000-2008 рр. не спостерйа-ються ш в кра1нах ЦОС, нi загалом свiтi. У цей самий час зростав i iмпорт Укра1ни. Тобто, таке зростання приватного споживання здебшьшого спричи-нене iмпортом товарiв та послуг з-за кордону. Подiбна ситуащя спостерь гаеться i в Росй. Значно зросли швестицй майже у всiх кра1нах. Що ж сто-суеться державного споживання, то в кожнш кршт також бачимо вишд темпи зростання порiвняно з попередшм перiодом (табл. 1).

Табл. 1. Середш темпи зростання споживання, швестицш, експорту

та iмпорту в кратах ЦС€

Краша Приватне споживання Державне споживання 1нвестицп Експорт 1мпорт

19902000 20002008 19902000 20002008 19902000 20002008 19902000 20002008 19902000 20002008

Естотя 0,7 8,8 5,6 2,1 0,5 12 11 8,3 12 10,9

Оловаччина 6 5,2 1,8 3,2 7,7 7,5 9,6 11,2 12,4 9,8

Польща 5,2 3,7 3,7 4,2 10,6 6,4 11,3 10,2 16,7 9,4

Болгар1я -3,7 6,3 -8,4 3,1 -5 17,2 3,9 8,8 2,7 12,1

Угорщина 0,1 3,8 0,9 1,3 9,6 1,3 9,9 11,2 11,4 10

Чех1я 3 3,8 -0,9 2,2 4,6 4,5 8,7 11,8 12 10,4

Латв1я -3,9 10 1,8 2,8 -3,7 16,4 4,3 8,8 7,6 12,1

Македотя 2,2 5,1 -0,4 -0,2 3,6 4,8 4,2 3,3 7,5 4,6

Румутя 1,3 6,7 0,8 5 -5,1 12,3 8,1 10,8 6 15,8

Рос1я -0,9 10,5 -2,2 2,1 -19,1 12,3 0,8 8,2 -6,1 19,7

Украша -6,9 13,8 -4,1 2,9 -18,5 9,6 -3,6 3,2 -6,6 8

Якщо розглядати загальну тенденщю споживання в крашах Централь-но-Схщно! Свропи в абсолютних значеннях, то видно, що обсяг споживання у 2008 р. в середньому бшьше шж в 1,5 раза перевишуе 1990 р., хоча Угор-щина i Чехiя за цей перюд збiльшили свое споживання тiльки на 30 %, тодi як споживання в Румунй, обсяги якого на початку дослiджуваного перiоду були майже такими як у Чехи i Угорщиш, зросло майже у два рази.

Оловаччина, починаючи з 1991 р., почала значно поступатися Слове-нй. Обсяги споживання Болгарй протягом 1990-2009 рр. досить разюче змь нюватися, досягнувши свого мiнiмуму в 1997 р. Проте, порiвняно з 1990 р., у 2008 р. споживання в Болгарй зросло бшьше шж в 1,5 раза. Змши в обсягах споживання в крашах Балтй мають подiбну тенденцiю, хоча споживання в Естонй зросло на 20 % бшьше, шж у Латвй за 2008 р. порiвняно з 1990 р.

Якщо подивитись на споживання Польшд i Украши, то до 1992 р. Ук-ра1на мала перевагу, проте тенденщя до зниження, яка тривала до 2000 р., привила до великого вщставання Украши вщ Польшi, яка, водночас, пос-тiйно збiльшувала цей показник [2]. Вщомо, що обсяги споживання тюно за-лежать вщ експорту i iмпорту товарiв та послуг вщповщно! кра1ни.

260

Збiрник науково-технiчних праць

У бшьшосл крашах ЦСС попит на внутршньому ринку виступае го-ловним двигуном eK0H0Mi4H0r0 зростання. Але в деяких державах його роль поступово слабшае. Болгарiя, Естонiя, Латвiя, Угорщина - щ краши пережи-вають сьогодш спад приватного споживання, що виливаеться в бшьш низь-кий рiвень внутрiшнього попиту. Щоправда, в шших крашах упевнешсть споживачiв все-таки не похитнулася. У Польшд - завдяки iндексацiï пенсiй i виплат з швалщност^ а також зниженню податку на доходи фiзосiб. В Есто-нiï - у зв'язку 3i збiльшенням пенсiй i виплат шм'ям. У Литвi - завдяки шдви-щенню мiнiмальноï заробiтноï плати, зарплат бюджетникам i зниженню податку на доходи фiзосiб.

Загалом спад споживання спричиняе зниження iмпорту, що начебто повинно сприятливо дiяти на показник економiчного зростання. Однак, ^м уповiльнення зростання припливу капiталу i внутршнього споживання, е ще одна проблема - уповшьнення зростання експорту. Вщ неï страждае i Поль-ща, i Болгарiя, i Естошя.

Унаслiдок таких змiн вiдбуваються змши у структурi споживання. У табл. 2 наведено структуру витрат у крашах ЦСС у 1999 i 2007 рр. Ще у 1999 р. продукти харчування, напо1' займали найбшьшу частину бюджету кожно1' розглянуто1' краши. Найбiльшi витрати на щ товари були у Болгарп (53 %) i Румунiï (58 %), найменшi - у Чехiï i Словенп (27 %). Проте вже у 2007 р. ця частка ютотно зменшилася. Причому румуни i цього разу посща-ють найвищу позищю, витрачаючи найбiльшу частку свого доходу на продукти харчування i безалкогольш напо1' - 29,7 %, найменшу частку - словен-цi, чехи, угорцi i естонщ. Iншi витрати збiльшилися порiвняно з 1990 р. Нап-риклад, витратам на житло належить досить велика частка: найбшьша в Чехи (28,3), найменша в Литвi (19,4). Витрати на вщпочинок, розваги теж е важли-вим показником рiвня розвитку краши, лiдерами тут залишаються Чехiя, Словенiя, Словаччина, Естонiя.

Табл. 2. Iндивiдуальнi счоживч1 витрати в кратах ЦС€, % [3, 4]

Краша Продукти харчування Житло Транспорт Ввдпочинок i культура 1нше

1999 2007 1999 2007 1999 2007 1999 2007 1999 2007

Болгар1я 53 21,8 13,8 24 7,3 18 6,8 14,3 19,1 21,9

Естотя 38 17 18 23,7 8 13,8 10 15,7 26 29,8

Литва 49,9 25,8 12,9 19,4 8 16,9 7,7 9,6 21,5 28,3

Латв1я 41,5 22,2 17,7 24,6 9,5 11,2 8 13 23,3 29

Польща 35,6 20,9 19,1 28 9 8,6 8,4 10,2 27,9 32,2

Чех1я 26,6 15,5 17,5 28,3 11 11,5 16,1 17,3 28,8 27,4

Румутя 58 29,7 13 26,3 6,7 16,9 3,9 9,2 18,4 17,9

Словаччина 33,4 17,9 15,8 31,4 8,9 8,4 13,8 16,2 28,1 26,1

Словетя 26,9 14,4 10,7 24,7 15 16,2 14,5 16,5 32,9 28,2

Угорщина 30,1 16,9 20 24,8 13,2 16,1 9,5 13 27,2 29,2

Проаналiзувавши структуру споживання в рiзних крашах ЦСС, очевидно, що частка витрати на продукти харчування досить штенсивно змен-шуеться з року в рш. Iншi витрати зростають. Значнi позитивнi змiни вщбу-лися в Болгарп, Естонiï, Польшi. Така ситуащя е наслiдком видозмiн у струк-

тур1 експортно-1мпортних поток1в, результатом чого е позитивний економш-ний розвиток краш цього регюну.

Розглянемо вщмшносл м1ж впливом 1мпорту на споживання в р1зних крашах. Для цього скористаемося регресшною моделлю, яка мае вигляд: CONSUMPTION=ai+a2*IMPORT+e, де CONSUMPTION - це приватне споживання, IMPORT - це 1мпорт товар1в i послуг краши, а е - похибка регресп. Даш взято у вiдсотковiй змш до попереднього року [5]. А результати, отри-манi за допомогою МНК, наведено в табл. 3.

Табл. 3. Взаемозв 'язок мжс споживанням та импортом у крагнах ЦС€

Показники Болгар1я (19712008) Чех1я (19912008) Польща (19712008) Угорщи- на (19712008) Словетя (19912008) Естотя (19912008) Украша (19912008)

Залежна змшна Споживання

Константа -0,2 (-0,09) -1,4 (-0,52) 3,1 (1,42) 6,28 (3,25) 1,74 (0,75) 5,32 (1,29) -1,56 (-0,49)

1мпорт 0,81 (7,2) 0,86 (6,78) 0,52 (2,84) 0,25 (2,07) 0,75 (4,25) 0,23 (0,8) 0,85 (7,27)

R-квадрат 0,76 0,75 0,38 0,11 0,68 0,11 0,58

^постережень 38 18 38 38 18 18 18

З отриманих результата бачимо, що мiж iMnopTOM i споживанням ic-нуе прямий зв'язок. Змша в обсягах iмпopту спричиняе разючу змшу в спо-живаннi у таких кра1нах як Бoлгаpiя, Чехiя та, звичайно, Укра1на. У цих крашах зростання iмпopту на 1 % призводить до зростання споживання приблиз-но на 0,85 %. Найменший вплив на споживання вщбуваеться в Угорщиш та Естони, проте, R-квадрат у цих кра1н найменшi, тому i результати можуть бути недостатньо значущими. Збшьшення iмпopту Пoльщi, наприклад на 2 %, призводить до збшьшення споживання тшьки на 1 %. У Словенп цей вплив е трохи бшьший.

Отже, зростання iмпopту у крашах ЦСС позитивно впливае на споживання. Найтривюший зв'язок мiж iмпopтoм та споживанням у таких крашах як Бoлгаpiя, Чехiя та, звичайно, Украша. Найменший вплив на споживання спостершаеться в Угopщинi та Естони.

Лггература

1. World Bank, World Development Indicators & Global Development Finance, [Cited 2010, April]. - Available from:

2. [Electronic resource]. - Mode of access: http://www.databank.worldbank.org/ddp/home.do? Step=2&id=4&hActiveDimensionId=WDI_Ctry>.

3. UNECE, National Accounts. - [Cited 2010, February]. [Electronic resource]. - Mode of access: http://www.w3.unece.org/pxweb/database/STAT/20-ME/2-MENA/2-MENA.asp>.

4. Puente, Antonio (2005): The European consumer in the enlarged Union. Statistics in Focus, 02/2005. - [Cited 2010, 3 May]. - Available from:

5. [Electronic resource]. - Mode of access: http://www.epp.eurostat.ec.europa.eu/cache/ITY_ 0FFPUB/KS-NK-05-002/EN/KS- NK-05-002-EN.PDF>.

6. Central statistical office. Poland in the European Union, 2008. - Р. 5. - [Cited 2009, 16 November.]. - Available from:

7. [Electronic resource]. - Mode of access: http://www.stat.gov.pl/cps/rde/xbcr/gus/PUBL_fol _poland_in_eu_2008.pdf>.

262

Збiрник науково-техшчних праць

8. UNSTAT, National Accounts, Main Aggregates Database. - [Cited 2009, October]. [Electronic resource]. - Mode of access: http://www.unstats.un.org/unsd/snaama/ dnlList.asp>.

Хомишин Н.И., Биленко Ю.И. Основные тенденции в структуре спроса в странах центральной и Восточной Европы

Рассмотрены темпы роста частного потребления, импорта и других компонентов ВВП в течение 1990-2008 гг. Подана общая тенденция потребления в странах Центральной и Восточной Европы. Прослежено изменения в структуре спроса, которые являются следствием экспортно-импортных потоков и проанализированы индивидуальные потребительские расходы стран ЦСЕ в 1999 и 2007 гг. Описана роль внутреннего спроса для экономического роста стран ЦСЕ. Исследованы отличия между влиянием импорта на частное потребление в разных странах ЦСЕ с помощью регрессионной модели.

Ключевые слова: структура спроса, структура потребления, индивидуальные потребительские расходы, импорт.

Khomyshyn N.I., Bilenko Yu.I. The main trends of the structure of the demand in Central and Eastern Europe

It has been proven that the structure of demand constant changes. Thus, consumption structure changes significant. However, we can separate the following features: the demand for food increases slowly than income, on clothes and similar categories of goods -increases in proportion to income, the demand for housing, furniture, appliances, transport (especially private), recreation and other services grows much faster than income. Import growth in CEE influences positive on consumption. The most powerful link between imports and consumption are in such countries as Bulgaria, Czech Republic, and of course, in Ukraine. The smallest impact on consumption is observed in Hungary and Estonia.

Keywords: structure of demand, structure of consumption, individual consumption expenditure, import. _

УДК336.711.65 Доц. Т.В. Черничко, канд. екон. наук -Мукач1вський ДУ

Ф1НАНСОВ1 ТА КРЕДИТН1 В1ДНОСИНИ В СИСТЕМ1 ЕКОНОМ1ЧНИХ В1ДНОСИН

Узагальнено теоретичш пщходи щодо формування змюту грошових, фшансо-вих та кредитных взаемин у системi економiчних вщносин. Визначено схему взаемозв'язку мiж зазначеними формами економiчних вщносин, дослщжено 1'хш основы функцп.

Ключов1 слова: екоиомiчиi вщносини, грошовi вщносини, фiнансовi вщносини, кредитш вщносини, функцп кредиту.

В умовах еволюцшно1" трансформаци економiчноï системи, покращен-ня ïï яюсних характеристик та зростання обсяпв матерiального виробництва в значному ступеш залежить вщ оптимiзацiï процесу оргашзацп виробництва, розподшу, обмшу та споживання. Вагоме мюце в межах оргашзацшно-економiчних вщносин належить грошовим, фшансовим та кредитним вщно-синам. Кожна з перерахованих форм економiчних вщносин е абстрактним узагальненням реальних господарських зв'язюв.

Грошовi вщносини в цш сукупност е найширшим поняттям. Вони пов'язаш з економiчними вщносинами, якi виникають в процесi використан-ня грошей, як унiкального засобу обмшу та пов'язаш iз вимiром вартостi (ць ни) рiзноманiтних товарiв та послуг. У фаховiй економiчнiй лiтературi гро-шовi вiдносини визначаються, як "...рух грошових зобов'язань, що забезпе-

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.