CC BY
96
тронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.bank.gov.ua/ соп1го1/ик/риЬН8И/агйс1е?а11_1<1=71748&саО<1=71771.
13. Сальдо текущего портфеля банков-партнеров Проекта "Сельская местность" Немецко-Украинского Фонда / Национальный Банк Украины [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.bank.gov.ua/contro1/uk/pub1ish/ агйс1е?аг!_ Ы= 71759& саиё=71773.
14. Собственное дело в кредит? Банковское микрокредитование [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://consu1ting-ua.com/wp.../10_2006_newf1.doc.
Представлена в редакцию 12.11.2013 г.
М.Г. Марич
ОСОБЛИВОСТ1 ФУНКЦ1ОНУВАННЯ БАНК1ВСЬКО1 СИСТЕМИ УКРА1НИ В УМОВАХ ГЛОБАЛ1ЗАЩ1
На сучасному етат розвитку мiжнародних вiдносин важливим е iнтернацiоналiзацiя економжи та експансiя корпо-рацiй за межi кра!н !х створення. Сво! дочiрнi структури за кордоном почали вщкривати навiть украшсью банки, проте !х кiлькiсть не зростае, а навпаки зменшуеться. Кiлькiсть шозем-них банкiв в Укра1ш за останнш рiк також зменшилась. З огляду на це, варто дослщити динамжу та проблеми створення банками Укра!ни сво!х представництв, фiлiй та дочiрнiх банкiв за кордоном та проблеми шоземних iнвесторiв у середовищi в^чизняно1 банювсько1 системи.
В умовах глобалiзацil та iнтернацiоналiзацil економiки набувае значного поширення мiжнародний рух капiталiв. Свою дiяльнiсть у цьому напрямi посилюють комерцiйнi банки, адже саме вони е безпосереднiми учасниками цих потокiв. Комерцiйнi банки шукають нових клiентiв, удосконалюються
© М.Г. Марич, 2013 349
заради вже юнуючих кшенпв i шукають новi об'екти вкладан-ня катталу на досi неосвоених ринках, у тому чи^ за кордоном. У цьому й полягае актуальшсть теми даного дослiдження.
Важливими напрямами розвитку банювсько! сфери в бь льшостi розвинутих кра!н е ушфжащя дiяльностi зi збережен-ням нацюнальних традицiй, поеднання державного нагляду та регулювання ринку банкiвських послуг iз поетапною лiбералi-зацiею та дерегулящею, поширення й удосконалення шформа-цшних технологiй, загострення конкуренцп, а також зростання ризиковостi, що, за недосконалост системи управлiння ризи-ками, призводить до кризових явищ у банювському секторi. Усе це зумовлюе актуальшсть розроблення проблематики ефе-ктивного розвитку банювсько! системи Украши в умовах евро-штеграцп та глобалiзацil.
Банювськш системi Украши притаманнi тi ж загальш принципи, якi характеризують дiяльнiсть банкiвських систем кра!н СС i безпосередньо Центрально! та Схщно! Свропи (дво-рiвнева побудова, роздiлення функцш центрального банку та всiх шших банкiв, контроль за дiяльнiстю банювських уста-нов). Однак вони здшснили реформування сво!х банкiвських систем значно швидшими темпами, нiж Украша, що зумовило вищий рiвень конкурентоспроможностi 1хшх банкiв, якщо по-рiвнювати з украшськими, та вищу ефективнiсть 1х розвитку. Крiм того, штеграцп в^чизняно! банювсько! системи у евро-пейський фшансовий простiр перешкоджають як зовшшш, так i внутрiшнi чинники, а також перешкоди системного, фшансо-во-економiчного, правового, психологiчного характеру. Однак, слщ зазначити, що банкiвськi системи европейських кра!н також розвиваються в умовах впливу чинникiв процесу глобал> зацп.
При цьому слiд вщзначити тенденцiю до зростання сту-пеня концентраци в банкiвських системах европейських кра!н: навiть незважаючи на приеднання до СС нових кра!н, кшьюсть банкiв за майже десять роюв з 2003 р. по жовтень 2013 р. ско-ротилася з 9465 до 8838 [6]. Значною мiрою зростанню конце-нтраци в банювських системах сприяла фiнансова криза, у ре-
зультат яко! банки, що потрапили у важке фшансове становище, ставали об'ектом для поглинання - наприклад, можна навести такi великi установи, як британський HBOS, шмець-кий Dresdner Bank, бельгшсько-нщерландський Fortis [6]. 1н-шим наслiдком зростання концентраци банкiвських систем европейських кра!н стае унiверсалiзацiя складових !х кредит-них установ: це вщбуваеться як за рахунок компетенци прид-баних кредитних установ, так i за рахунок освоення нових се-гментiв банювського бiзнесу.
З урахуванням фiнансових шновацш i появи нових фь нансових iнструментiв, у тому числi похщних, зазначенi тен-денци створюють новi ризики для банкiвських систем. Важли-вим досягненням фiнансових ринкiв останшх двох десятилiть став розвиток сек'юритизацп, що створило новий пiдхiд, який припускае розподiл прийнятих на себе ризиюв, а також iстотно збшьшило оборотнiсть коштiв при довгостроковому кредиту-ваннi. Зворотною стороною таких фшансових iнновацiй стало поширення кредитного ризику i, вiдповiдно, ризику понесення фшансових втрат безлiччю економiчних суб'ектiв, тодi як ра-нiше цей ризик обмежувався лише одним суб'ектом. У поед-наннi ж зi зростанням концентраци та унiверсалiзацil в банюв-ських системах европейських кра!н щ фактори поширюють ризики не тшьки на кредиторiв банку - ем^ента сек'юри-тизованих боргових зобов'язань, але й на його вкладникiв i ко-респондентiв. Таким чином, певним «побiчним ефектом» кла-сично! функцп банкiв як фiнансових посередникiв стае поширення взаемозв'язюв, у тому чи^ й ризикiв, мiж рiзними су-б'ектами економiки - нефшансовими компанiями, фiзичними особами-вкладниками, банками, власниками обл^ацш, заста-воутримувачами тощо. Глибина i широта цих взаемних зв'язюв пiдводять до поняття системного ризику в банювськш системi, тобто ризику одночасно! i взаемозумовлено! реалiзацil звичай-них притаманних банкiвськiй дiяльностi ризиюв для всiх l! су-б'екив [3].
У розглянутому аспектi европейсью банки значно вiдрiз-няються ввд американських, якi за актом Гласса-Сиголла спо-
чатку не можуть проводити подiбнi операцп з цшними папе-рами, а отже, за рахунок свое! бшьшо! фрагментованостi i ге-терогенностi фшансова система США бiльшою мiрою забез-печуе захист iнвесторiв i фшансову стабiльнiсть. Через те що прийняття законiв, що за змiстом аналопчш до акта Гласса-Стiголла, у кра!нах Свропи об'ективно неможливе, то мiсцевi регулятори, у першу чергу СЦБ, змушенi iншим чином забез-печувати фiнансову стабiльнiсть з урахуванням европейсько! специфiки. Так, СС являе собою не едину державу, а пол^ико-економiчний блок держав, яю поки що проводять самостiйну економiчну полiтику.
Нещодавнi угоди у СС, що стосуються створення банюв-ського союзу, штотно збiльшують роль СЦБ, по сут^ роблячи його центром едино! грошово-кредитно! полiтики. Це разом iз доповненням СЦБ як регулятора спещальними органами, якi здiйснюють мошторинг системного ризику, дозволяють вирь шити завдання його вiдстеження. Слiд зазначити, що створення банювського союзу являе собою важливий крок iз поглиб-лення iнтеграцiйних процесiв у рамках СС. Вважаемо, що дiя-льшсть банкiвського союзу сприятиме бшьшш ефективностi iнститутiв нагляду та регулювання, пiдвищуючи зрештою фь нансову стабшьшсть.
Також у рамках СС був створений шструмент для розв'я-зання кризових ситуацш: Свропейський фонд фшансово! ста-бiльностi, кошти якого вже були використаш для видiлення допомоги «проблемним» кра!нам еврозони; i Свропейський мехашзм фiнансово! стабiльностi. Разом iз тим данi фонди призначенi, у першу чергу, для допомоги державам.
На жаль, тема про зарубiжнi структури в^чизняних бан-кiв до сьогодш не дослiджувалась iнтенсивно, у той час як тема шоземних банюв в Укра!нi обговорюеться в наукових пуб-лiкацiях набагато частше. До того ж Нацюнальний банк Укра-!ни не надае повно! актуально! iнформацi! стосовно даного пи-тання. Певним чином проблема створення дочiрнiх структур укра!нських банюв була висв^лена у працях i публiкацiях таких вiтчизняних вчених та економюив, як В. Борунов [6],
О. Мельничук [9], Д. Гриньков [8], О. Васюренко, У. Влади-чин.
Метою дано1 статт е дослiдження штеграци банювсько1 системи у свiтовий фшансовий простiр.
Для того щоб розглянути питання стосовно теми досль дження, варто зазначити, яю саме структури за межами тери-тори Украши мають право вiдкривати вiтчизнянi комерцшш банки. Згiдно iз Законом Украши «Про банки i банкiвську дiя-льшсть» вiд 07.12.2000 р. банки Украши можуть створювати за кордоном фши, представництва та дочiрнi банки. Наведемо конкретш визначення стосовно цих структур:
фiлiя банку - вщокремлений структурний пiдроздiл банку, що не мае статусу юридично1 особи i здiйснюе банкiвську дiяльнiсть вщ iменi банку [4]. Фши банюв здiйснюють банюв-ськi та iншi операци згiдно з положенням про фшш, на пщста-вi банювських лiцензiй та письмових дозволiв, отриманих банками;
представництво банку - територiально вщокремлений структурний пщроздш банку, що виконуе функци представництва та захисту iнтересiв банку i не здiйснюе банкiвську дiяль-шсть [4]. Представництво виконуе роботу, пов'язану з пошу-ком нових ^енив, маркетинговими дослiдженнями, мошто-рингом законодавства, супроводженням угод клiентiв.
На жаль, чинне законодавство Украши не дае ч^кого визначення дочiрнього банку. Можемо зробити висновок, що дочiрнiй банк - це банк, 100% статутного катталу якого на-лежить материнському банку, або банк, у якому материнський банк безпосередньо або опосередковано володiе часткою, од-ноосiбно або разом з шшими особами, що презентуе е^ва-лент 50 чи бiльше вщсотюв статутного капiталу або голосiв цього банку, або мае можливють справляти вирiшальний вплив на управлiння, або дiяльнiсть цього банку на основi угоди або будь-яким шшим чином. Дане визначення фiгуруе у Постановi НБУ № 143 вщ 12.04.2006 р. «Про затвердження Положення про створення дочiрнього банку, фши i представ-
ництва украшського банку на територп шших держав». Проте даний законодавчий акт на сьогодш втратив чиннiсть.
Активну дiяльнiсть 3i створення представництв та фиш за кордоном украшсью банки розпочали у 2006 р. Саме тодi з метою розширення кола мережi представництва банкiв Украь ни за кордоном Нащональний банк Украши створив сприятли-вiшi умови для ïx вiдкриття, що сприяло штеграцп нащональ-них банкiв у мiжнародний фiнансовий сектор i полiпшенню обслуговування клieнтiв. Так, у 2006 р. було вщмшено вимогу щодо можливост створення дочiрнього банку або фшп за на-явностi статутного катталу банку не менше 10 млн евро та представництва не менше 5 млн евро. Проте важливим зали-шилося виконання банком встановлених норм функцiонування та складання бiзнес-плану дiяльностi його iноземниx структур. У результат у 2006 р. банки Украши вщкрили за кордоном п'ять представництв, офюи яких були розташоваш в Лондонi, Москвi, Мiнську, Вщш, Кейптаунi. Також НБУ надав банкам дев'ять дозволiв на створення представництв у Лондош, Пею-нi, Москв^ Нью-Йорку, Ризi, Празi, Будапештi, Алмати [10].
До цього часу за кордоном дiяли представництва украш-ських банкiв у Кишиневi, Сiнгапурi, Кшш та Казаxстанi й усього одна фЫя ПриватБанку на Кiпрi (вщкрита у 2003 р., дiе до сьогодш).
У 2007 р. вщкрили своï представництва за кордоном Ук-рекамбанк (м. Нью-Йорк, США), ПриватБанк (м. Пекiн, Китай), Банк «Форум» (Казахстан). Також НБУ було видано два дозволи на створення банками представництв за кордоном. Загальна кшьюсть останшх на 1 сiчня 2008 р. становила 12 представництв [10].
Протягом 2008 р. було вщкрито тшьки одне представни-цтво украïнського банку за кордоном, а саме, представництво 1МЕКСБАНК у Румунп (м. Бухарест), видано дозвш чотирьом украïнським банкам на вщкриття таких структур та надано до-зволи на створення дочiрнix банкiв за кордоном банку «Шв-денний» (у Латвiï), ПриватБанку (у Грузп), Iндустрiалбанку (у Латвп) [10].
Упродовж 2007-2009 рр. кшькють представництв украш-ських банкiв за кордоном була стабшьною (12). У 20122013 рр. !х кiлькiсть зменшилась до дев'яти (при 176 дшчих в Укра1ш банках), проте проявилася тенденщя до придбання вiтчизняними банками вже дшчих фiнансових установ за кордоном, зокрема у крашах СНД. Ранiше ж банки просто вщкри-вали сво! представництва. На думку експерив, однiею iз причин змши способiв експанси на закордонш ринки стала зрос-таюча конкуренщя всерединi кра1ни, тому що у банювському секторi Укра1ни стало «тюно», i щоб у майбутньому не зшто-вхнутися з дефiцитом активiв, украшсью банки змушенi були шукати новi ринки. Прикладом тако1 стратеги може бути придбання Дельта Банком бшоруського Атом-банку або придбання грузинського ТАОБанку укра1нським ПриватБанком [9].
Вибiр укра1нськими банками банюв та представництв на територи кра1н СНД у першу чергу пов'язаний з !х нерозвине-нiстю, тобто стратепя покупки банкiв у колишшх республiках СРСР пояснюеться тим, що власниюв вiтчизняних фiнустанов цiкавить повнощнна участь у боротьбi за захоплення певного сегмента ринку, а в цих кра1нах захiднi банки ще не влаштува-лися, тому значна конкуренщя там поки що вщсутня.
Ще одна причина збшьшення штересу до банкiв iз ближ-нього зарубiжжя - можливiсть пiдвищити вартють укра1нсько1 фiнустанови при И продаж^ адже наявнiсть дочiрнiх банкiв в шших кра1нах - досить вагомий аргумент при визначенш цiни ф^станови [9].
На жаль, Нацiональний банк Украши не оприлюднив по-вну актуальну iнформацiю щодо сучасного стану наявних фi-лiй та представництв банюв Украши за кордоном. Проте, про-аналiзувавши останнi рiчнi зв^и НБУ та дослiдивши ряд пуб-лiкацiй, видань та новин, можна зробити висновки, що сучас-ний стан представництв втизняних банкiв за кордоном ви-глядае таким чином (табл. 1).
Зазвичай, комерцшш банки починають свою експансш за кордон iз вщкриття представництва, адже це найпростша форма присутностi вiтчизняного банку за межами Украши.
Таблиця1
Доч1рн1 структуры укратських бантв за кордоном
Банк Зарубгжш структури
ПриватБанк Доч1рш банки: «Москомприватбанк» (Рос1я); ParitatePrivatBank (Португал1я), PrivatBank (Лат-в1я), «ПриватБанк» (Груз1я, до 2010 р. «ТАОбанк»). Фшя: Кшрський фшал (К1пр). Представництва: Казахстан, Китай
УкрЕкамбанк Представництва в Лондош, Нью-Йорку
Банк «Форум» Представництво в Казахстан!
Банк «Швденний» Доч1рш банки RIB (Латв1я) та RIB (Болгар1я)
1мексбанк Представництво в Румунп
Банк «Надра» Представництво в Угорщиш
Альфа-Банк Представництво в Москш
VAB Банк Представництво в Угорщиш
Представництва не приносять жодного прибутку, тому що не мають права здшснювати банювсью операци. Проте утриман-ня 1х за кордоном потребуе значних витрат (необхщно найняти фахiвцiв, якi розмовляють шоземними мовами, орендувати офiс у престижному райош, оплатити витрати, пов'язанi з ре-естрацiею), а процес реестраци в деяких кра1нах може тривати до пiвроку. Досить часто представництва банюв згодом перет-ворюються на повноцшш фши, тобто можна припустити, що створення представництва за межами Украши - це перший крок втизняного банку до штенсивно! експансп [8].
Фши та дочiрнi банки за кордоном надають банкам та 1х клiентам ряд переваг. Наприклад, через власнi iноземнi струк-тури банки здiйснюють грошовi перекази за лiченi години (у той час як по системi SWIFT грошi часто надходять протягом двох-трьох дшв, проходячи декiлька клiрингових банкiв, як до того ж стягують за це комiсiйнi) та значно знижують собiвар-тiсть таких переказiв (уникаючи посередникiв, банк встанов-люе варткть переказу за кордон близько 1-1,5% ввд суми трансакций тодi як у Western Union вартють дано! послуги стано-вить 4-26%, залежно вiд суми переказу). Наявшсть фiлiалу чи дочiрнього банку в тш чи iншiй кра1ш е особливо привабли-
вим для банюв, кшенти яких активно займаються в тiй кра!ш експортно^мпортними операцiями. Такi клieнти вiдчувають потребу в комерцшному фiнансуваннi, банкiвських гараниях, акредитивах та iнших банкiвських послугах. Okpím позитив-них аспектiв варто зазначити те, що наявшсть структур на кордоном (особливо в офшорних зонах) дае можливiсть банку ре^зовувати ряд схем iз виведення капiталу з Укра!ни i за необхщност повернення його назад [8].
Однак вщкрити свою фiлiю чи створити дочiрнiй банк на територи захiдних кра!н вiтчизняним банкам не просто. 1но-земнi пiдприемцi часто сумшваються в чистотi походження катталу укра!нських iнвесторiв та пiдозрюють в^чизняш банки у тiньових операщях. У 2010 р. ПриватБанк намагався, проте не зм^ створити у Польщi дочiрнiй банк на основi придбан-ня частки Budbank, а у 2011 р. банк «Аркада» вщкрив у Маке-дони дочiрню структуру Arcada Makedonija, щоб залучати кошти мiсцевого населення для житлового будiвництва, але у 2013 р. акщонери прийняли рiшення про продаж ще! структу-ри [8]. Сприятливим сектором для розширення залишаються кра!ни колишнього СРСР.
Свiтова криза, що почалась у 2008 р., завдала удару всiй економiцi св^, зокрема банкiвськiй системi. Утримувати представництва за кордоном стало набагато важче, багато укра!нських банюв перебувають у процес лжвщаци, а деякi банки поглинулися iноземними фiнустановами. Кiлькiсть представництв скорочуеться щороку, але така тенденщя мае призупинитись у перiод економiчного пiднесення пiсля дано! кризи.
Варто зазначити, що украшсью банки здшснюють подiб-нi швестици не лише за кордон, але й активно скуповують до-чiрнi структури iноземних банюв на територи Украши. У 2010-2013 рр. структури шоземних банюв почали залишати Укра!ну, продаючи сво! фши, дочiрнi банки укра!нським фь нансовим установам. Наприклад, голова правлiння «Фщобан-ку» О. Адарiч у 2013 р. придбав два банки - «СЕБ банк» (до-чiрнiй банк SEB (Швещя), на базi якого був створений «Фщо-
банк») i «Ерсте Банк» (дочiрнiй банк Erste Group (Австрiя)). Окремо варто згадати про власника «Дельта Банку», М. Лагуна, який у юнщ 2013 р. завершив угоду з купiвлi «Кре-дитпромбанку» i заявив про намiри найближчим часом купити «Сведбанк». Даний аспект може стати поштовхом до створення в Укра1ш банкiвських холдингiв [7].
З початку 2013 р. з Украши тшло шшть банкiв з шоземними катталом. Нещодавно Raiffeisen Bank International повь домив про плани з продажу свое! "дочки" - Райффайзен Банку Аваль. За розмiрами активiв вш був п'ятим в Укрш'ш.
На кiнець 2013 р. в Укрш'ш зареестровано 180 банюв. З них 49 банюв з шоземним катталом, у тому чи^ е 19 банюв зi 100% шоземним катталом, що становить 10,6% банювсько! системи Украши. Динамжу юлькост iноземних банкiв у Державному реестрi банкiв станом на початок кожного року мож-на побачити в табл. 2.
Серед банюв з шоземним катталом в Укра1ш найвщо-мшими е УкрСиббанк (Франщя), Промiнвестбанк (Росiя), ВТБ Банк (Роая), Унiверсалбанк (Група Eurobank EFG), Кредобанк (Польща), Пiреус Банк (Грецiя), Енергобанк (Кшр), Мiсто Банк (Швейцарiя), Петрокоммерц-Украина (Роая), Астра Банк (Кiпр), Кредит Свропа Банк (Голландiя), Банк Русский Стандарт (Роая), Кредi Агрiколь Банк (Франщя), ВiЕйБi Банк (Кiпр), ОТП Банк (Угорщина), С1Т1 Банк (Роая).
Таблиця 2
Банки з тоземним капталом в Украгт
Показник 01.01. 01.01. 01.01. 01.01. 01.01. 01.01. 01.01.
2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014
Кiлькiсть банюв, яю ма-
ють банкiвську лщензта 175 184 182 176 176 176 180
з них: з шоземним кат-
талом 47 53 51 55 53 53 49
у т.ч. з1 100% шоземним
катталом 17 17 18 20 22 22 19
Частка шоземного кат-
талу у статутному катта-m банкiв, % 35,0 36,7 35,8 40,6 41,9 39,5 34,0
Серед банюв 3i 100% шоземним катталом видiляють Сбербанк (Росiя), Правекс-Банк (1т&тя), БМБанк (Росiя), ПроКредит банк (Имеччина), Дойче Банк ДБУ (Нiмеччина).
Останшми роками, а саме з 2009 р., укра'нський банюв-ський сектор втратив 17 iноземних банкiв. У 2009 р. ING Bank (Голлацщя) повшстю згорнув роботу з укра'нським населен-ням, Home Credit Bank (Чехiя) продав свою «дочку» Платинум банку, Dresdner Bank (Нiмеччина) лшв^вав свое представництво в Киевг
У 2011 р. Kookmin Bank, найбшьший банк Швденно' Коре'', закрив укра'нське представництво через 4 роки роботи, Грузинський банк Bank of Georgia продав 80% укра'нсько'' до-чiрньоï компани.
У 2013 р. Кредит Свропа Банк, який належить голланд-ському консорцiуму, припинив роздрiбну роботу. Банк закрив усi сво' вiддiлення в Украïнi, залишивши лише одне для роботи з бiзнесом. Украшсью активи Volksbank (Австрiя) були продаш Сбербанку Росiï.
Один iз найбiльших французьких банкiв Societe Generale протримався на укра'нському ринку 6 роюв. У 2013 р. Альфа Банк скупив у нього роздрiбнi кредити. Тепер украшщ забор-гували не французьким кредиторам, а росшським.
Найбiльш глобальна причина виведення активiв iз кра'ни - це втрата стратеги розвитку банюв з шоземним катталом в Украшг Коли укра'нський фшансовий сектор безпре-цедентно вiдкрив сво'' кордони в 2005-2007 рр., коли в Украшу зайшли основш мiжнароднi фiнансовi банювсью групи, стра-тегiя iноземних банюв в основному полягала в розвитку спо-живчого кредитування, iпотечного кредитування, автомобшь-ного кредитування населення. В основному це були валютш кредити. На жаль, споживче кредитування в Укра'ш не розви-нене вдосталь. 1потечне кредитування через рiвень доходiв громадян здаеться нереальним. Тому через безперспективш настро'' iноземнi банки залишають нашу кра'ну.
Вихщ шоземних банкiв з Украши зменшуе конкуренцiю на банкiвському ринку, у результат чого можливе зниження рiвня якостi банкiвських послуг. Хоча можливi й позитивнi наслiдки - укра'нський банкiвський сектор стае бiльш концен-трованим, тому менш ефективнi власники йдуть, а залишають-ся ri, хто вмiють i хочуть працювати на нацiональному банкiв-ському ринку.
Висновки. Проведене дослщження дозволило виявити тенденцп до зниження в кшькост наявних за кордоном фиш та представництв та дочiрнiх структур укра'нських банкiв про-тягом останнiх трьох рокiв. За даними НБУ, на сьогоднi за кордоном працюе всього одна фЫя i 8 представництв укра'нсь-ких банкiв. Також продовжуе скорочуватись шоземний сегмент у банювськш системi Украши, i переходить в основному у власшсть укра'нських та росшських iнвесторiв. Проте про-цеси iнтернацiоналiзацiï економiки, вихiд з поточно'' кризи та пщняття рейтингу укра'нсько' економiки на свiтовiй аренi дозволить втизняним банкам продовжити свою експансш у значно бiльших масштабах, а також вщновити рейтинги укра'-нсько' економiки та фiнансовоï системи для вливання шозем-ного катталу в банкiвську систему Украши.
Л1тература
1. Дзюблюк О. Глобалiзацiйнi процеси та участь шозем-ного катталу у розвитку в^чизняно' банкiвськоï системи / О. Дзюблюк // Банювська справа. - 2013. - № 2. - С. 37-45.
2. Коваленко В.В. Ефектившсть банювсько' системи в умовах глобально' конкуренци / В.В. Коваленко // Актуальш проблеми економжи. - 2011. - № 5 (83). - С. 169-176.
3. Лютий I. Особливост глобального економiчного се-редовища дiяльностi банюв / I. Лютий, О. Юрчук // Вшник НБУ. - 2012. - № 4. - С. 46-51.
4. Про банки i банювську дiяльнiсть [Електронний ресурс] : Закон Украши вщ 7.12.2000 р. iз змшами та доповнен-
нями № 2121- III / Верховна Рада Украши. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2121-14.
5. Про затвердження деяких нормативно-правових акпв Нацiонального банку Украши [Електронний ресурс]: Постанова вщ 08.09.2011 р. № 306 / Правлшня Нащонального банку Украши. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/z1203-11.
6. Борунов В. Б. Аналiз розвитку нащонального сегменту св^ового ринку фшансових послуг [Електронний ресурс] / В. Б. Борунов. - Режим доступу: http://archive.nbuv. gov.ua/ portal/soc_gum/Prvs/2008_3/1140.pdf.
7. Гордиенко О. Банковская распродажа: украинские банки меняют «гражданство» [Электронный ресурс] / О. Гордиенко. - Портал УШАН. - Режим доступа: http://economics.unian.net/rus/news/158520-bankovskaya-rasprodaja-ukrainskie-banki-menyayut-grajdanstvo.html.
8. Гриньков Д. М. Проникновение [Электронный ресурс] / Д. М. Гриньков. - Режим доступа: http://www.business. ua/ articles/bank_market/Proniknovenie-43043.
9. Мельничук О. Украшсью банюри переходять кордони [Електронний ресурс] / О. Мельничук. - Портал Finance.UA. -Режим доступу: http: //news.finance.ua/ua/orgtrg/~/2/1/244/ 108119.
10. Рiчний зв^ НБУ (за 2006 - 2012 роки) [Електронний ресурс] / Нащональний банк Украши. - Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/control /uk/doccatalog/list? currDir = 36453.
11. Основш показники дiяльностi банюв в Укра1ш станом на 01.01.2014 р. [Електронний ресурс] / Нащональний банк Украши. - Режим доступу: http://bank.gov.ua/ control/uk/publish/category?cat_id=64097.
НадШшла доредакцП27.09.2013р.
