CC BY
42
Ключевые слова: франчайзинг, франчайзинговая компания, фондовый рынок, франшиза.
Zayarna N.M., Myravunets O.M. Franchising as a model for small business
The terms of distribution of franchising are considered in Ukraine, basic tendency and problem of his development in 2010. It is set that франчайзинг in Ukraine is perspective direction economic activity which in the nearest years will grow considerably. At the same time an economic crisis became one of reason of swift development of franchising in Ukraine. For terms, when majority of business-projects began to be unprofitable, франчайзинг remains profitable business, as for franchising so for franchise. On the whole, the system of franchising has a row of advantages which enable more effective to organize business with a less expense, that promotes the competitiveness of domestic economy. Keywords: franchising, franchisor, the stock market franchise.
УДК330.342:338.911:330.151 Доц. Я.В. Кульчицький, канд. екон. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
ЗМ1СТ I СУПЕРЕЧНОСТ1 ГЛОБАЛВАЦП У КОНТЕКСТ ДОСЛ1ДЖЕННЯ СУЧАСНИХ ЕКОНОМ1ЧНИХ СИСТЕМ
Розглянуто глобалiзацiйний контекст дослщження сучасних економiчних систем. Проаналiзовано основш тдходи украшських i зарубiжних економютсв до розу-мшня змюту глобалiзацii у контекст обгрунтування методолопчних засад досль дження сучасних економiчних систем, а також висловлено авторську позищю щодо важливих аспектсв глобалiзацii. Встановлено, що для кожно'1 нацюнально'1 економiч-но'1 системи головним завданням е пошук "золото'1 середини" мiж природним праг-ненням до розбудови суверенно'1 держави та об'ективною потребою якнайвигщшше й без вагомих втрат "вписатися" до свггово'1 спiльноти та нових тенденцiй свггово'1 економiки.
Ключов1 слова: глобалiзацiя, економiчнi системи, методологiчнi засади досль дження економiчних систем, суперечносп глобалiзацii.
Об'ективний, складний 1 суперечливий процес посилення глобашзаци е сьогодш прюритетною домшантою планетарного масштабу, що потребуе глибокого осмислення на науково-методолопчному р1вш. Феномен глобаль заци, зазвичай, розглядають у контексп анал1зу сватово!" економжи. Водночас дослщження сучасних економ1чних систем щшьно пов'язане з вивченням процеЫв глобал1заци та генезису постшдустр1ального (шформацшного) сус-пшьства. У межах такого дослщження важлив1 проблеми глобашзаци висвгг-люють переважно як новий контекст пор1вняльного анал1зу економ1чних систем. Розкриття змюту { суперечливих процеЫв глобал1заци е насамперед можливютю по-новому тдшти до дослщження рол1 й перспектив сучасних економ1чних систем, а також концептуально збагнути, як змши вщбуваються у р1зних типах економ1чних систем { у кожнш з нацюнальних економ1чних систем, зокрема шд впливом потужних процеЫв глобашзаци [2].
Не вдаючись до всеб1чного висв1тлення генезису глобал1зму у вЫх його виявах, зробимо спробу розкрити основш шдходи до розумшня змюту глобал1заци у контекст обгрунтування методолопчних засад дослщження сучасних економ1чних систем. З щею метою простежимо погляди сучасних ук-
рашських i зарубiжних дослiдникiв на проблему трактування глобалiзацiL Так, на думку А. Чухна, глобалiзацiя е багатогранним процесом, який вияв-ляеться у багатьох формах. Кшьюсними характеристиками глобалiзаци виз-нано збiльшення свiтового експорту та його частки у ВВП краш св^у, вели-чезне зростання прямих шоземних iнвестицiй, потокiв капiталу, щорiчного обiгу на валютних ринках, обсяпв мiжнародного банкiвського кредитування, туризму, м^аци робочо! сили, тривалiсть телефонних розмов, роль 1нтерне-ту, засобiв масово! шформаци, а отже, небувале зростання обмшу iдеями, ш-формацiею, поширення взаемоди i спiлкування громадських оргашзацш, простих людей. Глобалiзацiя формуе нову еру взаемоди мiж нацiями та еко-номiчними системами, розширюе сферу контаклв людей - це i економiка, i технологи, i культура, i управлiння [8, с. 438].
Глобашзащя економiчного розвитку випливае, як слушно зазначае А. Фiлiпенко, з глибоко1 взаемозалежностi складових свiтового господарства, з його едност та цшсност^ що посилюеться за умов широкого розгортання iнтернацiоналiзацil виробництва й обшу, штенсифжацн iнтеграцiйних проце-сiв. Вщбуваеться суперечливий процес глобального синтезу свггового масштабу, який втягуе у свш вир практично всi краши свiту. Цей розвиток не е односпрямованим, лшшним, який передбачае створення едино1 та монолггао1 мiжнародноl економiчноl системи. Поряд з глобальною штегращею виявля-ються дезiнтеграцiйнi тенденцн, i не лише у свiтовому масштаб^ а й у межах окремих краш. Проте домшуе тенденцiя до всесвггньо1 економiчноl штегра-ци, а отже, i до глобалiзацil господарського розвитку окремих краш i свггово1 економiки загалом [1, с. 253-254].
Лукашевич В. вважае, що "глобалiзацiя - це об'ективний соцiальний процес, змютом якого е зростаючий взаемозв'язок i взаемозалежнiсть нащ-ональних економж, нацiональних полiтичних i соцiальних систем, нацюналь-них культур, а також взаемоди людини з навколишнiм середовищем. В основi глобалiзацil лежить розвиток свггових ринкiв товарiв, послуг, пращ, кашталу" [3, с. 13]. На думку дослщника, методологiчним пiдходом до вивчення сут процесiв глобалiзацil свггово1 економiки повинно стати положення про те, що економiчнi вiдносини кожного суспшьства виявляються як iнтереси [3, с. 31].
На думку I. Михасюка, ниш спостершаеться дiалектичне поеднання глобалiзацil свiтового господарства й одночасного посилення впливу регь онального чинника на св^ову економiку i полггику. Щоправда, як це не парадоксально, глобалiзацiя i регiоналiзацiя - це два протилежш процеси. Створення Свропейського Союзу як структурно: форми прямо1 взаемоди адмшс-тративних утворень европейських держав, поява нових шститу^в сшвпращ прикордонних територiй е лише окремими прикладами шдвищення ролi мiж-регiональних зв,язкiв у свггових полiтико-економiчних процесах кiнця ХХ -початку XXI ст. [4, с. 7].
У контекст наведених аргументованих узагальнень I. Михасюка про нишшне дiалектичне поеднання глобалiзацil свiтового господарства i одночасного посилення впливу регюнального чинника на свiтову економжу, су-часний польський економiст А. Новак зазначае, що причини регюнально1
економiчноl штеграци в Gвропi випливають як з очжуваних ефектiв вiд масштабности так i з вiльного руху товарiв, послуг, капiталу й пращ. Вони пов'язаш, з одного боку, з бшьш ефективним використанням чинниюв вироб-ництва, а з шшого, - з утворенням економiчного й валютного союзу та запро-вадженням спшьно1 грошово1 одиницi "евро", що зменшуе трансакцiйнi вит-рати, обмежуе вплив чинниюв, яю призводять до попршення стану економiч-но! кон'юнктури в однiй кршт внаслiдок проблем у шшш, гальмуе спекуля-тивну дiяльнiсть на фiнансових ринках [5, с. 18-19].
На думку зарубiжного дослщника С. Роузфiлда, нинi вс краши умов-но подiляють на "три свгга": переможцiв, претендентiв на перемогу та тих, хто бере участь у конкурентнш боротьб^ але реальних шансiв на перемогу не мае. "Перший свп1", у якому проживае 16 % населення земно1 кул^ охоплюе Америку, Канаду, Свропейський Союз, Японiю, Австралiю, Нову Зеландш, Гзрашь, Iсландiю, Мальту, Норвегiю та Швейцарш. До "другого свiту" належать вiсiм "азiйських тигрiв": Китай, Гонконг, Тайвань, Сшгапур, Пiвденна Корея, Малайзiя, Iндонезiя й Ташанд. Новий "третш свiт", у якому проживае 57 % населення планети, представлений найменш розвиненими крашами, крашами СНД та Схщно1 Свропи, iншими найбщшшими крашами, якi за кла-сифжащею Програми розвитку ООН (ПРООН), належать до краш, яю мають середнш i низький рiвнi розвитку "людських ресурсiв". Сповiльнення темпiв економiчного зростання, яке охопило весь свгт за останш три десятилiття, не е безперервним процесом. У межах ще1 тенденци спостерiгаються власнi цикли та протилежш тенденцil. Деякi кра1ни "третього свiту" робили сильний ривок, породжуючи нади на глобальну конвергенцiю, але швидко "видихали-ся". Так само деяю кра1ни функцiонували значно нижче середшх показникiв, тодi як у юлькох "азiйських тигрiв" спостерiгалось стшке економiчне пiдне-сення. Змiни щн на ресурси й сировиннi товари, а також перехщ вiд нововве-день на основi удосконалення механiзмiв до грунтованих на iнформацiйних технолопях частково пояснюють цi тенденцil, що виникають у процеш прис-тосування культури та пол^ично1 системи чи iншоl кра1ни до глобальних змiн. Посилення багатонацiональних корпорацiй рiзних кра1н, манiя об'еднань пiдприемств та змша напрямку мiжнародних потокiв кашталу також е важливими елементами загально1 картини, що вiдбиваються через призму систем. Безумовно, пише згаданий економют, майбутне принесе новi виклики та внесе сво! змiни до переб^у процесiв. Мало культур, яю можуть встояти перед будь-якими катакшзмами. Очевидно, цiлком певно можна зро-бити припущення, що переважним буде дво1стий процес поступово1 втрати життевих сил i змiни конфiгурацil свпу, а не пришвидшення економiчного зростання та конвергенци. Це означае, доходить висновку С. Роузфшд, що у першш чвертi XXI ст. розрив мiж "переможцями" та "учасниками без шанЫв на перемогу" збiльшуватиметься, а США дедалi бiльше випереджатимуть Свропейський Союз i Японiю. Росiя "зачахне", а Китай, можливо, стане недо-сяжним "азiйським тигром" [6, с. 264-265].
Чимало цiкавих роздумiв про змют глобалiзацil та, особливо, И плюси i мiнуси, суперечностi висловлюе американський економiст Дж. Стiглiц. Так,
вш вважае, що глобашзащя - це "... тюшша штегращя держав 1 народ1в свггу, спричинена величезним зниженням цш транспортування { комушкаци та зла-мом штучних перепон потокам товар1в, послуг, кашталу, знань { (меншою мь рою) людей через кордони. Глобашзащя супроводжуеться створенням нових шституцш, як приеднуються до юнуючих по р1зш боки кордошв" [7, с. 32]. Водночас, на думку дослщника, суперечки й конфлжти спричиняються наба-гато вужчими економ1чними аспектами глобашзаци й вщповщальними за них м1жнародними шститущями (насамперед, МВФ, Св1товим банком { СОТ), як розробляють правила, що потребують таких заход1в, як л1берал1защя ринюв кашталу (скасування порядюв { обмежень, як ддать у багатьох крашах, що розвиваються, з метою стабшзаци потоюв нестшких катташв, як рухаються всередину та з краши) [7, с. 33].
На переконання Дж. Спглща, одшею з причин опору глобашзаци е те, що вона шдривае традицшш цшноси. Конфлжти тут е цшком реальними 1, до певно!" м1ри, вони неминучь Економ1чне зростання, разом 1з тим, яке спри-чиняеться глобал1защею, сво'м наслщком мае урбашзащю, руйнування тра-дицшних сшьськогосподарських суспшьств. На жаль, дос т1, хто е вщповь дальними за впровадження глобал1заци, схвалюючи 11 позитивш результати, все ще надто часто недооцшюють цього негативного боку, загрози культур-нш щентичноси та цшностям [7, с. 232]. Отже, наголошуе Дж. Спглщ, "проблема полягае не у глобал1заци, а в тому, як вона упроваджуеться. Час-тково проблеми полягають у м1жнародних економ1чних шститущях - МВФ, Свгговому банков1 { СОТ, яю допомагають встановлювати правила гри. Вони надто часто роблять це у споЫб, який швидше слугуе штересам бшьш пере-дових шдустр1альних краш - { певних кш у цих крашах - а не населенню кра-1н, що розвиваються. Проте вони не просто служать цим штересам; надто часто вони шдходять до глобал1заци з вузьких позицш, сформованих певним баченням економши { суспшьства" [7, с. 205-206].
Сучасний польський дослщник Т. Ковалш зазначае, що "процес глоба-л1заци свггово!' економжи вважаеться найбшьшою загрозою для збереження багатомаштност суспшьно-економ1чних систем. 1снуе думка, що цей процес посилюеться { недалеко той час, коли зникнуть системш особливосл взамш на бшьш чи менш однорщну приватно-кашталютичну ринкову економжу у свт. Ушфшаци повинш тдлягати не тшьки виробництво { споживання, але й споЫб життя, звича!'. Обмеженню, а у подальшш перспектив! зникненню повинш тдлягати суверенш держави" [10, с. 343]. Под1бну стурбовашсть висловлюе й вщомий американський полгголог Ф. Фукуяма, котрий пише, що "...розвиток глобально!' економши зумовив ерозда автономи суверенних на-цюнальних держав через посилення припливу шформаци, кашталу 1, меншою м1рою, пращ" [9, с. 137].
Загалом Т. Ковалж погоджуеться з думкою сучасного англшського вченого Дж. Грея, котрий вважае, що концепщю глобального вшьного ринку з переконання втшюе у життя лише США. Вона означае маргшал1защю, дра-матичне зростання нер1вносп, нестабшьшсть, непевшсть працевлаштування, сощального захисту тощо [10, с. 346]. Проте при усш свош неоднозначносп
глобалiзацiя е об'ективним процесом, включаючи глобалiзацiю свггово! еко-номiки, !! неможливо спинити чи вщмовитися вiд не!. Тим паче, як слушно зазначае Дж. Опглщ, "...це не е Hi здшсненним, Hi бажаним" [7, с. 205]. Гло-балiзацiя справдi призвела до формування активного глобального грома-дянського суспшьства, що бореться за вищий рiвень демократi! i сощально! справедливостi [7, с. 205]. Таким чином, для кожно! нацiонально! економiч-но! системи головним завданням е пошук "золото! середини" мiж природним прагненням до розбудови суверенно! держави та об'ективною потребою як-найвипдшше й без вагомих втрат "вписатися" до свiтово! спiльноти та нових тенденцш свiтово! економiки.
Л1тература
1. Економ1чш системи : монограф1я / за ред. проф. Г.1. Башнянина. - Льв1в : Вид-во ЛКА, 2006. - Т. 1. - 484 с.
2. Кульчицький Я.В. Пор1вняння економ1чних систем (проблеми методологи) : моног-раф1я / Я.В. Кульчицький, Б.В. Кульчицький. - Льв1в : Вид. центр ЛНУ 1м. 1вана Франка, 2007. - 318 с.
3. Лукашевич В.М. Глобашстика : навч. поабн. - 2-ге вид., [доп. та випр.] / В.М. Лукашевич. - Льв1в : Вид-во "Новий Свгг-2000", 2005. - 440 с.
4. Михасюк 1.Р. Глобашзащя i еврорегюнашзащя. - Льв1в : Вид-во мУкра!нськi технологи", 2005. - 192 с.
5. Новак А.З. Свропейська штегращя. Шанси для Польщ1 - досвщ для Укра!ни / Ало!зи З. Новак : пер. з польськ. А. Двдух, Р. Гудь. - Льв1в : ЛНУ 1м. 1вана Франка, 2006. - 192 с.
6. Роузфшд С. Пор1внюемо економ1чш системи / Ст1вен Роузф1лд : пер. з англ. В. Ви-шенська. - К. : Вид-во "К.1.С.", 2005. - Х, 370 с.
7. Ст1глщ Дж. Глобашзащя та !! тягар / Джозеф Опглщ : пер. з англ. А. 1щенко. - К. : Вид. д!м "КМ Академ1я", 2003. - 252 с.
8. Чухно А.А. Постшдустр1альна економ1ка: теор1я, практика та !х значення для Укра!ни / А. А. Чухно. - К. : Вид-во "Логос", 2003. - 631 с.
9. Fukuyama F. Budowanie panstwa: Wladza i lad miedzynarodowy w XXI wieku / Francis Fukuyama. - Poznan : Dom wydawniczy Rebis, 2005. - 156 s.
10. Kowalik T. Wspolczesne systemy ekonomiczne: Powstawanie, ewolucja, kryzys / Tade-usz Kowalik. - Warszawa : Wydawnictwo WSPiZ im. L. Kozminskiego, 2000. - 355 s.
Кульчыцкий Я.В. Содержание и противоречия глобализации в контексте исследования современных экономических систем
Рассмотрен глобализационный контекст исследования современных экономических систем. Проанализированы основные подходы украинских и зарубежных экономистов к пониманию содержания глобализации в контексте обоснования методологических принципов исследования современных экономических систем, а также выражена авторская позиция относительно важных аспектов глобализации. Установлено, что для каждой национальной экономической системы главным заданиям является поиск "золотой середины" между естественным стремлением к перестройке суверенного государства и объективной необходимостью наиболее выгоднее и без весомой потери "вписаться" в мировое сообщество и новую тенденцию мировой экономики.
Ключевые слова: глобализация, экономические системы, методологические принципы исследования экономических систем, противоречия глобализации.
Kul'chyts'kyj Ya.V. Substance and contradictions of globalization in the context of research of the modern economic systems
In article a globalization context is considered of research of the modern economic systems. Basic approaches are analysed of home and foreign economists to understanding of maintenance of globalization in the context of substantiate methodological bases of rese-
arch of the modern economic systems, and also the author position is expressed in relation to the important aspects of globalization. It is set that for every national economic system main tasks there is a search of "golden mean" between the natural aspiring to re-erecting of nation-state and objective necessity of AKHaHBHrigmme and without ponderable losses to "blend" to the world association and new tendencies of world economy.
Keywords: globalization, economic systems, methodological bases of research of the economic systems, contradiction of globalization._
УДК 658.4: 339.137.2 Доц. Я.Д. Качмарик, канд. екон. наук;
студ. К.Ю. Чергава - Львiвська КА
КОНКУРЕНТНА ПЕРЕВАГА ЯК ЧИННИК ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОÏ Д1ЯЛЬНОСТ1 ШДПРИСМСТВА
Розглянуто зовшшш й внутршш аспекти конкурентних переваг та чинники ефективно'1 дiяльностi тдприемства та 1'хню класифшащю, а також чинники конкурентних переваг. Встановлено, що найбшьш прийнятним е такий пщхщ до визначен-ня конкурентних переваг, зпдно з яким вони е концентрованим проявом переваги над конкурентами в рiзних сферах (видах) дiяльностi тдприемства. 1ншими словами, конкуренты переваги фiрми полягають у випереджеш конкуренпв за рахунок реаль зацп ринкових чинниюв ефективносп дiяльностi тдприемства.
У межах стратепчного анашзу положения ф1рми на ринку шдвищення р1вня конкурентоспроможност тдприемства пов'язане з визначенням конкурентних переваг: стратепчних перспектив, сили коикуреитиоï позицп ф1рми, сильних i слабких сторш д1яльност1, коикуреитоспроможиостi тдприемства з витрат. Крiм того, виникають проблеми, пов'язат з оцiикою рiвия конкурен-тоспроможност як товару, так i фiрми, спектр показникiв, що беруть участь у цш оцiнцi, методи й модел^ за якими можна оцшити перспективи розвитку з погляду масштабiв зростання, стабiльностi мiсткостi ринку, перспектив технологи, норми прибутку. Отже, важливим е визначення конкурентних переваг тдприемства, що приведуть його до стабшьного i домшантного становища на ринку.
Серед украшських i зарубiжних науковщв вагомий внесок у розвиток сучасноï теорiï конкурентоспроможност зробили М. Портер, I. Ансофф, А.П. Градов, В.Л. Дикань, 1.Б. 1ванов, I.H. Герчикова, А.А. Мазараю, Н.М. Ушакова, А.Т. Литвиненко, I.B. Смолiн, I.B. Балабанова, O.G. Шишкова та im, якi дослщжували проблему конкурентних переваг пiдприемств у сферi матерь ального виробництва та торпвль
Аналiз лiтератури, присвяченоï проблемам конкурентоспроможност пiдприемств, показуе, що юнуе кiлька пiдходiв до визначення сутност конку-рентних переваг. Досить поширеним е визначення конкурентних переваг як тих характеристик, споживчих властивостей товару або марки, яю створю-ють для фiрми певну перевагу над ïï безпосереднiми конкурентами. Така перевага досягаеться шляхом надання споживачам бшьших благ: або за рахунок реалiзацiï бшьш дешевоï продукци, або завдяки пропозицiï високояюс-них продуктiв iз набором додаткових послуг, проте за порiвняно вищими щ-нами [3].
