CC BY
29
(за матерiалами XI Харк. полггол. читань) / упоряд. : А. П. Гетьман, О. В. Ставицька. - X. : Право, 2001. - 200 с.
10. Полгголопя : навч. noci6. / О. М. Кузь, Л. Ф. Дзшдра, О. М. Сахань та iH. - X. : Вид-во ХНЕУ, 2004. - 340 с.
11. Ставицька О. В. Конфлжтолопчна експертиза законодавства як чинник по-лпичного консенсусу / О. В. Ставицька // Проблеми розбудови державностi та народо-владдя в Украiнi (до 20^ччя Народного Руху Укра1ни за перебудову) : XXII Харк. i полггол. читання : матерiали мiжнар. наук.-теор. конф. - X. : XАП : НЮАУ iM. Ярослава Мудрого, НД1 держ. буд-ва i мiсц. самоврядування АПрН Украши, 2009. - 208 с.
ПОЛИТИЧЕСКИЕ КОНФЛИКТЫ В УКРАИНЕ КАК ПРОЯВЛЕНИЕ ДЕСТРУКЦИИ ВЛАСТИ
Сахань Е. Н., Новиков О. В.
Рассмотрены политические конфликты в Украине, их специфика, проявления, структура. Ведется поиск механизмов предупреждения и решения уже существующих политических конфликтов.
Ключевые слова: конфликты, политические конфликты, деструкция власти, решение политических конфликтов.
POLITICAL CONFLICTS IN UKRAINE AS DISPLAY OF DESTRUCTION THE AUTHORITIES
Sakhan O. M., Novikov O. B.
In article political conflicts in Ukraine, their specificity, display, structure are considered, search of mechanisms of the prevention and the settlement of already existing political conflicts are conducted.
Key words: conflicts, political conflicts, destruction the authorities, the settlement of political conflicts.
УДК 316.32
О. О. Маркозова, кандидат соцюлопчних наук, доцент ГЛОБАЛВАЦШ ЯК ДЖЕРЕЛО КОНФЛ1КТ1В
Розглянуто суттсть та Haenidm процесу глоб^зацп вycix сферах життед^ яльноcтi сустльства. Показано, що глобaлiзaцiя, маючи певт позитивш моменти, у ктцевому резyльтaтi призводить до зростання cоцiaльно-полiтичного напруження у свт, е джерелом конфлiктiв. Доведено, що подолати негативш на^дки i числен-
© Маркозова О. О., 2010
191
т ризики, яю супроводжують процеси гяобaлiзaцii, можна лише на основiрозроблен-ня та впровадження мiждержавними оргатзащями полтики, спрямованоI на пере-структурування мiжнародних вiдносин, що може пом'якшити ц вiдносини, та ви-хованням культури толерантностi.
Ключовi слова: сустльство, ттегращя, глобалiзацiя, конфлiкт, згода, толе-ранттсть.
Актуальтсть теми. Сподiвання на безконфлжтний розвиток св^, який в умовах глобалiзацi! через стимулювання економiчного розвитку вах держав призведе до загального зростання добробуту i толерантносп, на прак-тищ не виправдалися. Сви; навпаки, вступив у перюд системно! кризи i хаотично! поведiнки.
Сьогоднi вже очевидно, що глобалiзацiя не зменшуе, а збiльшуe i закрш-люе економiчну диференцiацiю кра!н та народiв, формуе суперечностi в политичному, культурному та соцiальному розвитку i знайти !х загальний зна-менник стае все важче. У зв'язку iз цим актуальною постае проблема аналiзу сутностi; форм та джерел виникнення конфлiктiв в умовах глобалiзацi! шляхiв !х попередження i перспектив досягнення згоди мiж рiзними суб'ектами сощально-поллично! взаемодi!.
Наукове розроблення проблеми. Зважаючи на те, що глобалiзацiя стала важливим реальним аспектом сучасно! свiтово! системи, однiею з найбшьш впливових сил, яка визначае подальший розвиток усiх сфер жит-тедiяльностi людини i суспiльства; аналiзу цього складного i багатоаспект-ного явища присвячено працi багатьох дослiдникiв [1-8]. У той же час попри значну кшьшсть наукових дослiджень окремих аспеклв процесу глобалiза-цi! актуальною лишаеться проблема !! всебiчного аналiзу як динамiчно! системи для комплексного розгляду наслiдкiв i суперечностей глобалiзацi!, що породжують свiтовi; мiждержавнi; регюнальш конфлiкти з метою !х мiнiмiзацi!.
Нинi для свiтового спiвтовариства дуже актуальною стае проблема: як при глибоких вiдмiнностях в економiчному; политичному, соцiальному розвитку, рiзних штересах та культурних цiнностях люди можуть налагодити спiльне життя i на яких саме засадах?
У зв'язку iз цим метою дано! статл е комплексний аналiз процесiв глобалiзацi! в усiх сферах суспiльного життя, де вона спричиняе конфлiктИ; з метою надання адекватних рекомендацiй щодо !х мiнiмiзацi!.
Процес взаемодi! i зближення держав ввдбувався протягом уае! iсторi! людства, але на меж1 Х1Х-ХХ ст. свiт вступив у фазу активно! штеграцп. За рахунок виникнення телефону, пароплава i конвеера штенсивно розвивають-ся свiтова торпвля та iнвестицi!. Традицiйну замкненiсть кра!н було зруйно-вано. Зросла взаемна залежшсть народiв i держав, а iнтернацiоналiзацiя господарства, полiтичного та культурного життя ще бiльше активiзувала про-
вдои im^^aan. Прoйшoвши знaчний юторичний шлях, щo вимiрюeгьcя ти-cячoлiттями, людcтвo з iзoльoвaниx лoкaльниx груп трaнcфoрмyвaлocя в eдинe icтoричнe yтвoрeння, oтримaвши зaгaльнoплaнeтaрнy фoрмy icнyвaння y мeжax eдинoï тeритoрiï. Biдбyлacя глoбaлiзaцiя.
Глoбaлiзaцiя cьoгoднi oxoплюe вci cфeри cycпiльнoгo життя, включэючи eкoнoмiкy, пoлiтикy, coцiaльнy cфeрy, культуру, eкoлoгiю, бeзпeкy тoщo. Одняк пeрш зя в^ глoбaлiзaцiя - цe злиття ^ци^льн^ eкoнoмiк у зaгaльнocвiтo-ву статему, яга бaзyeтьcя ня лiбeрaлiзaцiï руху тoвaрiв i кaпiтaлiв, швидкoмy пeрeдaвaннi iнфoрмaцiï, тexнoлoгiчнiй тя нayкoвo-тexнiчнiй рeвoлюцiï.
Cпoчaткy глoбaльнi зрyшeння в eкoнoмiцi рoзглядaли тiльки як ш-зитивш явищя. Тaкi тeoрeтики пeршoï xвилi глoбaлiзaцiï, як Р. Koбдeн i Дж. Бряйт, cтвeрджyвaли, щo вшьта тoргiвля еприяе нaдзвичaйнoмy era-нoмiчнoмy зрocтaнню i ня ocнoвi coцiaльнoгo прoцвiтaння, якe бязувяти-мeтьcя ня взaeмнiй зaлeжнocтi, нaрoди зябудуть ^o пoпeрeднi кoнфлiкти. Iдeя пoзитивнoгo впливу глoбaлiзaцiï ня cвiтoвi прoцecи oтримaлa няй-бiльший рoзвитoк у raroi Нoрмaнa Eйнджeлa «Beликa iлюзiя», oпyблiкo-вaнiй у 1909 р. У нш aвтoр дoвoдить нeмoжливicть виникшння ня плaнeтi глoбaльниx кoнфлiктiв у^ел^к нaдзвичaйнoï eкoнoмiчнoï i пoлiтичнoï взaeмoзaлeжнocтi дeржaв. Одняк yжe чeрeз п'ять рoкiв вci нaдiï ня мир зруйнувялжя - рoзпoчaлacя Пeршa cвiтoвa вiйнa, якя зягяльмувяля прoцecи глoбaлiзaцiï дo 70-х рoкiв XX ст. З кшця 70-х рoкiв XX ст. рoзпoчaлacя друга хвиля глoбaлiзaцiï, пoштoвxoм дo якoï ияля рeвoлюцiя у cфeрi iнфoрмa-тики i тeлeкoмyнiкaцiï.
Зяряз глoбaлiзaцiя yжe нe викликяе oднoзнaчнoï рeaкцiï у cвiтi. Однi дo-cлiдники ввaжaють, щo у мaйбyтньoмy вoнa CTa^ джeрeлoм зaгaльнoгo ^o-цвiтaння i ^^яльте!' cтaбiльнocтi. Сдиний ринкoвий ^oc^ cприятимe знижeнню кoнкyрeнцiï, cкoрoчeнню рoзривy мгж бaгaтими i будними кршшми, як1 згoдoм змoжyть зняйти cвoю нiшy у cвiтoвiй eкoнoмiцi. Iншi нaгoлoшyють ня тoмy, щo глoбaлiзaцiя призвoдить дo збiльшeння cyпeрeчнocтeй тя юнфлж-тiв у cвiтi, в рeзyльтaтi яких пoляризaцiя крaïн-лiдeрiв i крaïн-ayтcaйдeрiв cтaнe щe бiльш чiткoю i рiзкoю.
Зрoзyмiлo, щo oднoзнaчнo oцiнити глoбaлiзaцiйнi прoцecи дocить c^aA-нo. Глoбaлiзaцiя мяе як шзитивш, тяк i нeгaтивнi нacлiдки, щo вирaжaeтьcя у рeaльниx тя пoтeнцiйниx cyпeрeчнocтяx i кoнфлiктax. Moжливo, критeрieм тaкoгo oцiнювaння мoглa б стяти вiдпoвiдь ня питання: xтo виявляeтьcя у бiльшoмy вигрaшi ввд глoбaлiзaцiï?
У cyчacниx yмoвax мiжнaрoднa глoбaлiзaцiя вирoбництвa xaрaктeризy-eтьcя тим, щo oб'eднaння i кooпeрaцiя кряш в^увн^^я у cвiтi пoшaрoвo зя oзнaкaми cпoрiднeнocтi мaтeрiaльнoгo вирoбництвa, дocтaткy, зaкoнoдaв-cтвa тoщo. Tara cитyaцiя cпричинилa виoкрeмлeння у глoбaлiзaцiйниx ^o-цecax трьox груп кряш, мiж якими винигае тя рoзвивaeтьcя кoнфлiкт.
До першо1 групи належать найбшьш розвинуп держави £вропи та США, яш в основному працюють над штелектуальними та наукомюткими технологiями. Потрапити у цю групу шшим крашам надто важко, бо об'еднання вщбуваеться на такому iнформацiйному i технолопчному рiвнi, що так званi «перифершш краши» зможуть його подолати не скоро. Другий щабель iнтеграцiï выведено крашам iндустрiального типу, для яких зали-шаються екологiчно небезпечнi технологи, енергоемне виробництво, хiмiя, сiльське господарство. На третьому рiвнi знаходяться краши - постачаль-ники енергоносiïв, сировини, дешево1 робочо1 сили. Основна проблема цих краш якраз i полягае у тому, що характерною рисою постiндустрiального суспiльства е те, що воно не потребуе значних обсяпв робочо1 сили. Звiдси виникають суперечносл мiж двома цiлями: входженням у постiндустрiaль-ний свiт та забезпеченням зайнятост населення, що значною мiрою по-слаблюе мiжнароднi позицiï краш периферп та ускладнюе 1'х просування шляхом наздоганяючого розвитку.
Унаслвдок дисбалансу м1ж рiзними групами краïн вiдбуваються не кон-вергенцiя чи вирiвнювання доходiв, а найчаспше - 1'х поляризацiя i деприва-цiя бiдностi у крашах, що розвиваються. У процесi глобалiзацiï держави-лiдери отримують ще бiльшi прибутки i привiлеï, а бiднi краши все б№ше ввдстають ввд них. Зростаючий розрив у прибутках викликае невдоволення у громадян краïн-аутсайдерiв, яке може спричинити мiжнароднi конфлiкти, оскшьки всi прагнуть приеднатися до клубу багатих краш i готовi боротися за свою частку в свгговому виробництвi.
Деякi опоненти говорять про можлившть глобально1' конвергенцiï доходiв, аргументуючи це тим, що економша бщних краш розвиваеться бiльш швидкими темпами, шж економiка багатих. У дшсносл ж швидкий розвиток економiк е характерним лише для незначно1' кшькосп держав, у той час як цш регiони планети не мають жодних шанив змiнити свое становище у найближчi десятилiття. ïх вигоди ввд глобалiзацiï мiнiмальнi або ж зовам ввдсутш. Унaслiдок цього ввдбуваеться не конвергенцiя або вирiвнювaння доходiв, а скорiше рiзкa поляризaцiя рiвня життя нaродiв рiзних краш
Потенцшний конфлiкт полягае також у тому, що кашталютичне накопи-чення кашталу практично втратило ефективнiсть i досягло рiвня, коли ви-никли причини, що обмежують подaльшi можливостi розвитку кашталютич-но1' системи господарювання. За цих умов вона може вижити тшьки за рахунок експлуaтaцiï, а часом i поневолення не окремих робггаишв, а цших держав, що неминуче призведе до мiжнaродних конфлшпв.
Крiм того, взaемозaлежнiсть нaцiонaльних економш на свiтовому рiвнi пов'язана iз потенцiйною региональною i глобальною нестабшьшстю. Локаль-нi економiчнi коливання чи кризи в однш крaïнi можуть мати глобaльнi на-
cm^H, щo пiдтвeрджyeтьcя cyчacнoю cвiтoвoю eкoнoмiчнoю кризoю. Рeзyль-тaтoм u^oro мoжe cтaти eкoнoмiчний кoнфлiкт iз зaгрoзoю пeрeтвoрeння нaвiть ня вiйcькoвe прoтиcтoяння.
Cьoгoднi cвiт нaмaгaeтьcя уникнути глoбaльниx eкoнoмiчниx юэн-флiктiв шляxoм рoзвиткy cпiврoбiтництвa ня ocнoвi шли'ичних yзгoджeнь чи cтвoрeння нoвиx мiжнaрoдниx iнcтитyтiв, oднaк пoдiï, cвiдкaми яких ми ниш ^яли, дeмoнcтрyють нeгoтoвнicть cвiтoвoï cпiльнoти дo eфeктив-взaeмoдiï.
Цe вiдбyвaeтьcя пeрш зя вce тoмy, щo ocoбливicтю cyчacнoгo eтaпy rao-бaлiзaцiï e зрocтaння рoлi трaнcнaцioнaльниx кoрпoрaцiй (ТНК) те тiлькн в eкoнoмiчниx, a й у пoлiтичниx прoцecax. Фaктнчнo бaгaтoнaцioнaльнi тдпри-eмcтвa, ТНК, дeмoнcтрyючи нeaбиякy здaтнicть aдaптyвaтиcя дo yмoв, щo швидкo змiнюютьcя, зя рaxyнoк кoнцeнтрaцiï няявних рecyрciв тя пeрeдoвиx няпрямк^в нayкoвo-тexнiчнoгo прoгрecy, a нe oкрeмi дeржaви пeрeтвoрилиcя ня ocнoвниx дшчих cyб'eктiв глoбaлiзaцiï. Бiльшa чacтинa тoвaрiв 1х тдпри-ем€тв вирoбляeтьcя у зaрyбiжниx фiлiяx, нeрoзвинyтиx кряхнях, дe рoбoчa cилa, як yжe зaзнaчaлocя, e у нядлишку i тому дyжe дeшeвa. Koнфлiктнa ch-туящя пoлягae у тoмy, щo влacники кoрпoрaцiй нe зaцiкaвлeнi у рoзвиткy пeрифeрiйниx дeржaв i включeннi 1х в aктивнi глoбaлiзaцiйнi прoцecи. У рaзi eкoнoмiчнoгo рoзвиткy крaïн-ayтcaйдeрiв влacники ТНК втрятять нядпри-бутки, щo, зрoзyмiлo, 1х нe влaштoвye.
Упрoдoвж ocтaннix дecятилiть у cвiтi cтaвcя пeрeрoзпoдiл влядних пoвнoвaжeнь з нaцioнaльнoгo ня глoбaльний рiвeнь, yтвeрдивcя примят мiж-нaрoднoгo прявя тя вoднoчac змeншивcя oбcяг кoнтрoльниx фyнкцiй yрядiв дeякиx дeржaв. Глoбaлiзaцiя рyйнye кoрдoни, прoтиcтoïть нaцioнaльнiй дeржaвi як тягай. Iмoвiрнo, cyвeрeннi дeржaви ня дeякий чac збeрeжyть cвoю нeзaлeжнicть, oднaк пaрaлeльнo нaцioнaльнoмy cyвeрeнiтeтy рoзширювaти-мeтьcя зoнa впливу мiжнaрoдниx oргaнiзaцiй. Очeвиднo, щo нacтiльки глибoкi cиcтeмнi змши нe мoгли нe пoзнaчитиcя ня cyтнocтi тя мexaнiзмax рeaлiзaцiï шл^ики вcix дeржaв cвiтy i виниктенш нoвиx мiжнaрoдниx кoнфлiктiв.
Одним iз нacлiдкiв глoбaлiзaцiï e зaгocтрeння cyпeрeчнocтeй мiж знaчнo збiльшeним рiвнeм впливу ня cвiтoвi прoцecи крaïн-лiдeрiв тя змeншeнням cyвeрeнiтeтy iншиx крaïн. Дecтaбiлiзaцiя cвiтoвoгo пoрядкy нaoчнo внявля-eтьcя у знижeннi рoлi icнyючиx мiжнaрoдниx iнcтитyтiв, у пeршy чeргy ООН. cmh, щo визнячеють мaйбyтнiй рoзвитoк, yce мeншe врaxoвyють ïï рiшeння, вiдcyвaють ня yзбiччя cвiтoвoï талинки.
Знячня шкoдa зaвдaeтьcя cвiтoвoмy пряву. Прoвiднi дeржaви cвiтy дe-мoнcтрyють явнi oзнaки тoгo, щo вoнo cтaлo пeрeшкoдoю ня шляху дocягнeн-ня нeoбxiдниx 1м цiлeй. Б№ш тoгo, дeржaви-лiдeри гoтoвi викoриcтoвyвaти cилoвий тиcк, яби примycити iншi кршни викoнyвaти cвoю вoлю. У вщговщь
краши, що розвиваються, прагнуть знайти бшьш ефективнi засоби протидп силовому тиску i виступають за справедливий i гуманний свiтопорядоK; пере-розподiл суспiльних благ на свою користь. Певне переструктурування м1ж-народних ввдносин, яке змогло б пом'якшити цей конфлiкT; не здiйснюеться. У результат цього створюються умови для розповсюдження засобiв масового знищення, що суттево збiльшуе загрозу переростання мiждержавних i навiть внутрiшньодержавних конфлiктiв на силовi зiткнення; як1 можуть призвести до свiтово! катастрофи. Одним iз сигналiв; що сввдчить про цю небезпеку, слад вважати зростання м1жнародного тероризму i руху антиглобалiстiB; як ствер-джують, що сьогоднi створюеться свiтовий уряд, який у майбутньому позба-виться бiльшостi населения планети, як ввд непотрiбного !м баласту.
Зростанню напружения у свiтi сприяе i те, що глобалiзацiя не розв'язуе сощальних проблем. Практично вона перетворилася на засiб збагачення одних краш за рахунок iнших. Реальш прибутки ввд глобалiзацi! розподiляються в основному мiж Захiдною Свропою i США, а для громадян перифершних кра1н актуальними лишаються проблеми голоду, чисто! питно! води, лiкiB; оволодшня елементарною грамотнiстю.
Проблема бiдностi i навiть злидарства стала сьогоднi одшею з головних причин напруження та конфлшпв у свiтi. Незважаючи на певш зусилля, роз-рив мiж багатством i бiднiстю збiльшуеться; i поки що не видно, як дану проблему можна розв'язати навиъ у перспективi.
Нерозв'язаиi соцiальнi проблеми, на нашу думку, е основним джерелом етнонацюнальних конфлiктiв. В !х основi лежить зростання масштабiв мира-цi! громадян з усього свгту в економiчно розвинутi кра!ни. Така мiграцiя спо-стерiгалася i рашше, але у другiй половинi ХХ ст. вона значно зросла. Певний час держави, що приймали ем^анпв, справлялися з даним явищем, однак останнiми роками ситуацiя набувае ново! якосл. На вiдмiну ввд попередшх часiв новi емiгранти вже не прагнуть оволодии мовою кра!ни перебування, прийняти iснуючi у нiй звича!, спосiб життя i культуру. Особливо чгтко це виявляеться у тих випадках, коли йдеться про громадян шших конфесiй; нiж мiсцеве населения. У кра!нах, що приймають ем^анпв, стали складатися новi нацiональнi меншини, яш чiтко усвiдомлюють сво! штереси i можливос-тi !х вщстоювати полiтичними та iншими методами. Шдвищилася конкурен-цiя мiж корiнним населенням i емiгрантами у сферi бiзнесу, торгiвлi; на ринку працi.
Ниш на територп зах1дних кра1н перебувають мiльйони незареестрова-них, практично безправних людей, випснених у сферу «аро!» або «чорно!» економiкИ; що дестабшзуе ринки працi i створюе пвдвалини для дiяльностi кримiнальних елементiв. Зввдси виникае думка про те, що, виславши iз кра!-ни емиранив, можна подолати кризу. Унаслiдок цього попршуються в1дно-сини мiж коршним населенням та «чужаками». Iнодi насторожешсть пере-
ростае у нетерпимють, що виявляеться не тiльки на побутовому, а й на соць альному та политичному рiвнях. Нетерпимiсть до емцранпв зростае на очах, про що сввдчить посилення позицiй праворадикальних партш, як1 вже увiйшли до парламенпв деяких европейських держав.
Для того щоб мiнiмiзувати цi наслiдки, перед свгтовим спiвтовариством постае завдання гармошзувати соцiальну полiтику, мiнiмiзувати iснуючi ниш розбiжностi у рiвнi та якосп життя народiв рiзних кра!н.
Наступним джерелом суперечностей виступають рiзнi рiвнi цившзацшно-культурного розвитку суб'ектiв свгтово! взаемодл. В основi цього лежить перш за все конфлiкт двох протилежних начал захщно! i схвдно! культури: прагматизму i духовности Капiталiстична система базуеться на прагненш до по-стiйного накопичення катталу. У протестантизмi i католицизмi наявшсть багатства у людини розглядаеться як обрашсть, тому грошi для захщно! лю-дини виступають репресивним початком вщносно iнших сфер. Для схщно! людини грошi не виступають основною щншстю, бо багатство у християн-ськ1й культурi тлумачиться як випробування.
Однак можна стверджувати, що в сучасному свiтi установка на фшан-сове процвiтання виявилася бiльш конкурентоспроможною. Глобалiзованому свiту бiльше вiдповiдае захщна «економiчна людина», орiентована на комер-цiйне споживання. Важко прогнозувати наше майбутне, але сьогодш вже очевидно, що у соцюкультурнш сферi вщбувся поворот у бiк цiнностей захвд-ного способу життя, який базуеться на ринкових, тобто максимально прагма-тичних, вiдносинах. Це, у свою чергу, формуе новi проблеми. Очевидно, що перевага економiчних, прагматичних прюритепв призведе до втрати духов-носл, гуманiстичних цiнностей, дефiцит яких ввдчуваеться вже в нашу епоху. Отже, треба знайти оптимальне спiввiдношення мiж вихованням нових рис характеру i збереженням духовних якостей, коли грошi не стають сенсом буття, проте 1х треба навчитися заробляти, аби створити умови життед1яль-ностi, яш сприятимуть розквiту духовностi. Для багатьох громадян сьогоднi необхiдна внутрiшня трансформащя для адаптацil у сучасному глобалiзова-ному свiтi, який iгнорувати неможливо. 1нше питання, що iз нових цшностей необхiдно взяти i засвогти, що переосмислити, а вiд чого вщмовитися.
Соцiалiзацil особи у глобалiзований свiт, на нашу думку, сприятиме утвердження 1де!, зг1дно з якою цившзацп можуть розвиватися у рiзних на-прямках. На мiсце ще! рацiональностi й унiкальностi iстини приходить пост-класичне переконання в тому, що пльки рацiональне мислення не може бути основою розвитку свгту. Зашсть орiентацií на в1дносини «владарювання - п1д-корення» поступово з'являеться рух до конвергенци з принципом сшвробгт-ництва, що базуеться на врахуванш мультикультурностi i мозаíчностi культур. З'являеться впевнешсть у тому, що без конвергенци свгт приречений до свгто-вих конфлiктiв.
Висновки. Свгт намагаеться уникнути конфлiктiв, що породжеш глоба-лiзацiею, однак поди, свiдками яких ми сьогодш стали, демонструють него-товшсть свгтово! спшьноти до ефективно! взаемодп. На нашу думку, знижен-ню соцiально-полiтичного напруження у свт могли би сприяти: приведення мiжиародного права у ввдповщшсть з реалiями сьогодення; змщнення юную-чих мiжиародних шститупв i створення нових; недопущення послаблення нацюнальних державних шститупв, як1, передавши частину сво!х функцш наддержавним органам, стоять перед необхвдшстю вирiшувати велику шль-шсть нових завдань, пов'язаних з координащею нацiональних iнтересiв з штересами свгту, що глобалiзуеться. Важливим чинником подолання та по-передження негативних насладив глобал!зацп, що супроводжують процеси соцiально-полiтично! взаемодi!; повинна стати внутршня трансформацiя особи, що базуватиметься на культур! толерантностi.
Отже, глобалiзацiя - це незворотний процес. Як би не ставилися до глобалiзацi! Г! супротивники та прихильники, необхвдно визнати, що вона вже змшила свгтову систему, як породжуючи нов! проблеми, так i вiдкриваючи нов! можливосп. Очевидно, що тенденцi! технолопчного, економiчногO; политичного та культурного розвитку активiзують глобалiзацiйний процес, який у майбутньому пльки прискорюватиметься.
А може, правий I. Валлерстайн, який доводить, що орiентир на перспективу глобалiзацi! може виявитися хибним i попереду на нас оч!кують не глобалiзацiЯ; а структурна криза сви-системи, бiфуркацiя i перехiд до ново! структури, природу яко! ще не визначено, бо вона ввдкрита випадковостям i творчосп людей.
Л1ТЕРАТУРА
1. Алиев М. Г. Культура согласия как эффективный фактор глобализации / М. Г. Алиев // СОЦИС. - 2003. - № 6. - С. 21-28.
2. Андршчук В. По!зд уже тшов? / В. Андршчук // Политика ! час. - 2002 -№ 8. - С. 16-25.
3. Романовский Н. В. Иммануил Валлерстайн предупреждает / Н. В. Романовский // СОЦИС. - 2001. - № 5. - С. 117-126.
4. Валлерстайн И. Альбатрос расизма: социальная наука, Йорг Хайдер и сопротивление / И. Валлерстайн // СОЦИС. - 2003. - № 10. - С. 36-47.
5. Галкин А. А. Культура толерантности перед вызовами глобализации / А. А. Галкин, Ю. А. Красин // СОЦИС. - 2003. - № 8. - С. 64-74.
6. Моисеева Н. А. Глобализация и «русский вопрос» / Н. А. Моисеева // СОЦИС. - 2003. - № 6. - С. 13-20.
7. Жвитиашвили А. Ш. Концептуальные истоки идеи глобализации / А. Ш. Жви-тиашвили // СОЦИС. - 2003. - № 6. - С. 3-12.
8. Панарин А. С. Искушение глобализмом / А. С. Панарин. - М. : ЭКСМО-Пресс, 2002. - 387 с.
ГЛОБАЛИЗАЦИЯ КАК ИСТОЧНИК КОНФЛИКТОВ
Маркозова Е. А.
Рассмотрены сущность и последствия процесса глобализации во всех сферах жизнедеятельности общества. Показано, что глобализация, обладая определенными позитивными моментами, в конечном счете приводит к возрастанию социально-политической напряженности в мире, является источником конфликтов. Доказано, что преодолеть негативные последствия и многочисленные риски, которые сопровождают процессы глобализации, можно только на основе разработки и внедрения межгосударственными организациями политики, направленной на переструктурирование международных отношений, что может смягчить эти отношения, а также воспитанием культуры толерантности.
Ключевые слова: общество, интеграция, глобализация, конфликт, согласие, толерантность.
GLOBALIZATION AS A SOURCE OF CONFLICT Markozova E. A.
The article deals with the nature and consequences of globalization in all spheres of society. Globalization has some positive moments, ultimately leads to increase social and political tension in the world and it is a source of conflict. The author argues that to overcome the negative consequences and the numerous risks that accompany the process of globalization may be can only through the development and implementation of intergovernmental organizations, of policy aimed to overstructure the international relations, which can soft these conflicts, and education of tolerance.
Key words: Community integration, globalization, conflict, consensus and tolerance.
УДК 340.12:342.7
Д. О. Селютт, здобувач
УН1ВЕРСАЛ1ЗМ I КУЛЬТУРНИЙ РЕЛЯТИВ1ЗМ У КОНТЕКСТ КОНЦЕПТУАЛЬНИХ ЩДСТАВ ПРАВ ЛЮДИНИ
Проаналгзовано розвиток yuieepcanicmcbKoï та культурно-релятивiстськоï доктрин прав людини в icmopiï полiтичноï думки. Особливу увагу придыено компаративному aHani3y вчень Гоббса i Грощя щодо унiверсaльностi i релятивностi прав людини, принцитв взаемодп держави та iндивiдiв, сформульованих Стнозою, ут-версaлiстськоï лiберaльноï доктрини прав людини Локка, iдеï iндивiдуaльних прав i свобод, розвинутоï у вченнях Монтеск'е та Канта, iдеï про автономну i вшьну особу Гегеля.
© Селютш Д. О., 2010
199
