CC BY
26
6. ОСВ1ТЯНСЬК1 ПРОБЛЕМ!! ВИЩО1 ШКОЛИ
УДК339.97 Проф. М.1. Флейчук, д-р екон. наук;
магктрант О.О. Притула -Львгвська КА
ГЛОБАЛ1ЗАЦ1ЙН1 ПРОЦЕСИ ЯК ДЖЕРЕЛО М1ЖНАРОДНИХ КОНФЛ1КТ1В
Охарактеризовано поняття глобалiзаци, наведено фактори, якими визначаються процеси глобалiзаци, проаналiзовано позитивний та негативний впливи глобалiза-цiйних процешв на свiтогосподарськi зв'язки.
Ключовг слова: глобатзащя, мiжнародний конфлiкт, свiтогосподарськi зв'язки.
Постановка проблеми. Процеси глобал1зацп визначають основш тен-денцп розвитку сучасно! свггово! системи. Попри ютотний позитивний вплив глобал1зацшних процешв, зокрема: штернацюнал1защя господарсько! д1яль-носп, економ1чне зростання кра!н, розповсюдження та обмш новггшми тех-нолопями, створення нових робочих мюць тощо, глобал1защя спричинила посилення конфлжтних протистоянь м1ж державами.
Анал1з останн1х досл1джень 1 публ1кац1й. Питання впливу глобал1за-цп на посилення суперечносп на м1жнародному р1вш дослщжено у значнш кшькосп робгт заруб1жних (Л. Донай, В. Феллер, М. Шима1 тощо) та впчиз-няних (В. Клочко, Н. Полянська, М. Юрш тощо) учених. Проте проблема м1жнародних конфлжпв в умовах глобал1зацп все ж залишаеться особливо актуальною на сучасному етат.
Метою роботи е дослщження особливостей глобал1зацшних процешв як джерела конфлжпв у свггогосподарських зв'язках.
Виклад основного матер1алу. Сучасний пол1тичний стан м1жнарод-ного середовища визначаеться процесами глобал1зацп. Хоча у дослщниюв немае единого визначення цього явища й однозначно! оцшки його наслщюв, у лггератур1 дом1нуе уявлення про глобал1защю як про поширення економ1ч-них, полггачних 1 культурних процешв за меж1 держав 1 формування, на цш основу ново! щлюносп св1тового простору [9].
На сьогодш термш "глобатзащя" е надзвичайно популярним серед багатьох дослщниюв ! для цього е певш тдстави. До кшця ХХ ст. термш "глобатзащя" набув неймов1рно! популярност завдяки новим тенденщям у вшх сферах д1яльност1, насамперед в економщ. Його використовують тд час дебапв, у назвах загальних та спещатзованих напрям1в сфер д1яльност1 (кон-ференцп, семшари тощо), застосовують тд час розроблення аспекпв страте-пчного планування у ствпращ не лише конкретних суб'екпв, але й на р1вш м1жнародного та державного ствробггаицтва [5].
Глобал1защю визначають кшькома факторами [9]: • процесами штернацюнатзаци економ1чного життя: вшьним рухом катталш,
товарш, взаемод1ею нацюнальних економж у господарськш д1яльносп;
• проблемами довкшля, якi вийшли за межi державних кордошв. Водночас, ви-черпання ресурсш i екосистем породило новий феномен "бiженцiв довкшля" i зробило, вiрогiдно, можливим зiткнення мiж державами i народами за дже-рела пргсно! води, енергетичнi та iншi ресурси;
• проблемами безпеки перед загрозою ядерно! вшни, мiжнародного тероризму i злочинностi;
• револющею у засобах комушкацш: створенням Всесвпньо! мережi телеба-чення, 1нтернету, розвитком туризму, шформацшно-культурних обмiнiв. Но-вi засоби комунжацп зробили державнi кордони "прозорими". Глобалiзацiю розглядають, з одного боку, як важливе джерело, тобто
вищу стадто iнтернацiоналiзацil нових можливостей, а з шшого - як причину багатьох лих i навiть конфлiкгiв, якi впливають на взаeмодiю:
• окремих тдприемств чи всерединi !х;
• галузi й держави i навпъ на мiждержавному чи мегарегюнальному рiвнi.
В умовах лiбералiзацil i глобалiзацil ринково! системи ресурси й мож-ливостi розподiляють вiдповiдно до рiвня рентабельностi й економiчноl стшкосп. Якщо на глобальному ринку розподш доходу й надалi буде базува-тися на рiвнi прибутковостi, то самi економiчнi фактори будуть вщтворювати й навiть посилювати асиметричнiсть у мiжнародному розрiзi. Питання про стутнь рiвноваги та отримання однакових умов у глобальнш ринковiй еконо-мщ е досить актуальним напрямом. Однак поки що, вiдповiдно до програм лiбералiзацil й структурно! адаптацil сощальш параметри розвитку помiтно пiдпорядковуються зовшшшм економiчним чинникам i процесам, причому вiдбуваеться це практично всюди, особливо в кра!нах, що розвиваються [5].
Узагальнено, що глобалiзацiя як процес - це результат розвитку про-дуктивних сил та iнтернацiоналiзацil ушх сфер суспiльного життя, встанов-лення безпосередшх вiдносно сталих зв'язкiв мiж суб'ектами рiзних кра!н, внаслiдок чого виробничий процес в однш кра!ш стае складовою частиною процесу, який вщбуваеться в iнтернацiональному або свиовому масштабах. Свiтова економiка стае единим ринком i виробничою зоною з нацюнальними та регiональними секторами, а не простою сукупшстю нацiональних еконо-мiк, що розгортають взаемне економiчне спiвробiтництво.
Несправедливий розподiл вигод вщ глобалiзацil породжуе загрозу конфлiкгiв на регюнальному, нацiональному та iнтернацiональному рiвнях. Суперечливiсть процесу глобалiзацil перетворюеться на джерело конфлжпв у свiтовiй систем^ форми яких рiзноманiтнi в рiзних групах кра!н [2].
Загалом тд глобалiзацiею розумiють величезне збiльшення масштабiв свiтовоl торгiвлi та iнших процешв мiжнародного обмiну в умовах дедалi бiльш вiдкритоl, iнтегрованоl, яка не визнае кордошв, свiтовоl економiки. Йдеться, таким чином, не лише про традицшну зовшшню торгiвлю товарами та послугами, а й про валютш потоки, рух катталу, обмiн технолопями, iн-формацiею та iдеями, перемщення людських ресурсiв. Мiрою масштабу гло-балiзацil може бути обсяг мiжнародних фiнансових операцiй, який тiльки на валютних ринках Нью-Йорка щодня становить 1,3 трлн дол., а на мiжнарод-ному ринку цiнних паперiв навiть перевищуе цю суму [3, 5].
Рiзнi науково-дослщш оргашзацп, якi займаються проблемами гаря-чих точок планети, дають трохи вщмшш кiлькiснi оцiнки сучасно! ситуацп i привласнюють !м сво! рейтинги. Так, Гейдельбергський шститут (ФРН) у 2006 р. зареестрував 278 конфлжпв, 35 з них мають насильницький характер [11]. Проте кшьюсть конфлжпв у свт щороку зростае. У 2008 р. вчеш цього шституту визначили загалом 345 конфлiктiв. Це - найбшьша кiлькiсть, в1дко-ли вони ведуть пiдрахунок [12]. За даними Стокгольмського мiжнародного iнституту проблем миру, сьогодш на планетi продовжуеться понад 30 великих конфлжпв (табл.) число жертв у кожному з них - не менше 1000 ос1б.
Табл. Вшни I велики конфликта свиту [11]
№ Кра!на/ Регiон Ворогуюч1 сторони Причини протистояння Початок кон-флжту Стан 1нтен-сив-шсть
Центральна г Швденна Африка
1 Центрально-Африканська Республiка Союз демократичних сил за Релли/Уряд Боротьба за владу 2005 А 2
2 Республжа Арабськ1 етшчш групи/Афри- Боротьба за державну 2003 А 2
Чад кансью стн1чн1 групи 1 реггональну владу
3 Республiка Чад Повстанськ1 угрупован-ня/Уряд Етшчна г сощально-економ1чна, боротьба за державну владу 2005 А 2
4 Демократична Рес-публ1ка Конго Племшш утворення/Цен-тральний уряд Етшчна г сощально-економ1чна, боротьба за державну владу 1997 В 2
5 Ефюшя Уряд/Народно-патрютичний фронт Ефюпи Боротьба за державну владу 1998 А 2
6 Ефюшя Клан Гуджи/Клан Борена Боротьба за регюналь-ну владу, ресурси 2005 А 2
7 Гвiнея-Бiсау Уряд/Рух демократичних сил Касаманса Боротьба за реп-ональну владу 2006 Б 2
8 Нiгерiя Уряд/Бойовики иджо/бойови-ки итсекири Ресурси 1997 А 2
9 Сомал1 Повстанськ1 угруповання польових командир1в/Уряд Боротьба за державну владу 1980 А 3
10 Судан Дарфур: Народна армш звшьнен-ня Судану / Рух за справедливють г р1втсть / Уряд, арабсью найман- Боротьба за реп-ональну владу, ре-сурси 2003 А 3
цг джанджавид
11 Судан Бойовики племшно! групи Нуер/Суданський народно-визвольний рух Боротьба за реп-ональну владу 2006 Б 2
Аз1я г Тихоокеанський регюн
12 1нд1я Кашм1рськ1 г пакистанськ1 се-паратисти/Уряд Вщдшення 1947 В 2
13 1нд1я Л1ве угруповання "Наксали-ти"/Уряд 1деолог1я 1997 В 2
14 Майнамар Уряд/Етшчш меншост Вщдшення 1948 А 2
15 Пакистан Нацюнальна арм1я зв1льнення Белуджистана, бойовики на-родносп балоч/Уряд Автоном1я, щеолопя, ресурси 1998 А 2
16 Пакистан Бойовики провшци Вазирис-тан/Уряд Боротьба за реп-ональну владу 2004 В 2
17 Фшшшни Бойовики Абу-Сайяаф/Уряд Вщдшення 1991 В 2
18 Шр^Ланка Тигри звшьнення Тамил Илама (схщна група) / Тигри зв1льнен-ня Тамил Илама (твтчна група) Боротьба за реп-ональну владу 2004 А 2
19 Та1ланд Мусульмансьга бойовики тв-денних провшцш/Уряд Вщдшення 1784 В 2
Швшчна Африка i Близький схщ
20 Алжир Групи юламських екстремю-™/Уряд Боротьба за держав-ну владу, щеолопя 1919 Б 2
21 Афгашстан Бойовики руху "Талибан", "Аль-Каиди", наркобарони / Уряд, коалщшш сили НАТО Боротьба за держав-ну владу, щеолопя 1994 А 3
22 1рак Екстремютсью угруповання бойовикiв / М1жнацюнальш сили, нацюнальний уряд Протистояння окупа-цшним вшськам 2004 А 2
23 1зра1ль Терористичш угруповання 1с-ламський джихад, ХАМАС, ФАТХ, Бригади мученигав Аль-Акси й ш./Уряд Вщдшення, щеолопя, ресурси 1920 В 2
24 1зра!ль/Л1ван Теритс^альш претензий щеолопя 1967 В 2
25 Туреччина Збройт угруповання курда/Уряд Вщдшення 1920 В 2
26 Смен Рух молод^ що в1рить/Уряд Релшйш 2004 В 2
Латинська Америка
27 Колумб1я Революцшш збройш сили Колумби (ФАРК)/Уряд Боротьба за регюналь-ну владу, iдеологiя 1964 В 2
Примтки: 1 - криза (спорадичне застосування сили, щонайменше одше! з про-тиборчих сторiн); 2 - важка криза (перюдичне застосування сили конфронтуючими сторонами); 3 - вiйна; А - напружешсть зростае; Б - напружешсть убувае; В - штен-сивнiсть конфлiкту не мiняеться.
З появою глобальних тдприемств м1жнародн1 конфлжти значною Mi-рою перемютилися з макро- на мiкрорiвень, i боротьба зав'язуеться не мiж кра1нами за територiальнi володшня, а мiж фiрмами за частку на свiтовому ринку. Глобалiзацiя спричинила також помiтне посилення мiжнародноl кон-куренцп. Конкуренцiя i розширення ринку призводять до поглиблення спещ-алiзацil та мiжнародного подшу пращ, що стимулюють, водночас, зростання обсяпв виробництва не тiльки на нащональному, а й на свгговому рiвнi.
Загалом переваги глобалiзацil дають змогу покращити свое становище ушм партнерам, якi отримують можливiсть, збшьшивши виробництво, тдви-щити рiвень заробггао! плати та життевi стандарти. Кшцевим результатом глобатзацп повинне стати загальне пiдвищення добробуту у свiтi [4, 6].
Сьогодш чiткiшими стають процеси ослаблення традицшно! ролi держав у мiжнародних вiдносинах. Держави до цих тр е найбiльш значущими, хоча i з меншою групою мiжнародних учасникiв. Двi сотнi кра1н е незначною часткою, порiвняно з кшькома десятками тисяч мiжнародних корпоращй, обороти i прибутки яких перевищують бюджети i доходи багатьох держав. Ще бiльшi диспропорцп виявляються порiвняно з невизначеною кiлькiстю неурядових оргашзащй (до декiлькох мiльйонiв органiзацiй у щлому свiтi).
Внаслщок цього держава як основний учасник св1тових конфлжпв - як мшь мум на локальному р1вш - поступово, але неухильно, поступаеться перед тиском недержавних актор1в - починаючи з "приватних армш" г недержавних збройних формувань (в1д повстанщв до оргашзованих злочинних угрупо-вань) г закшчуючи недержавними гумаштарними структурами ("Л1кар1 без кордошв" тощо) [2].
В1дносини м1ж державами та неурядовими акторами набувають дедал1 нових форм (у межах загальних сценарпв ствпращ, нейтрал1тету, конфлжту) г розвиваються на нових р1внях (в1д локального до глобального) [11, с. 199210; 12, с. 88-89]. Загальною рисою д1яльност1 неурядових учасниюв е пос-тшне прагнення до розширення свое! автономп вщносно держав. У вим1р1 предметному спостер1гаемо тенденщю до обмеження або вщсторонення держав 1з багатьох сфер, що залишалися до цих тр прюритетами !х активносп, таких як економ1чна, валютна политика. Окр1м цього, держава втрачае загаль-ну монопол1ю на застосування сили - основного шструменту вир1шення кон-фл1кт1в - зокрема на сво!й територп, а не лише поза !! межами [10, 12, с. 89].
Процес глобал1зацп вщбуваеться в умовах ютотно поляризовано! свь тово! системи в сенс1 економ1чно! потужносп та можливостей. Таке становище е потенцшним джерелом ризиюв, проблем г конфлжпв. Кшька пров1дних кра!н контролюють значну частину виробництва г споживання, нав1ть не вда-ючись до полгтичного або економ1чного тиску.
Експортна ор1ентащя, дерегулювання, л1берал1защя, приватизащя ут-ворюють надзвичайно важливий фактор розвитку глобал1зацшного процесу. Одночасно щ процеси е джерелом внутр1шшх г м1жнародних конфлжпв, ос-кшьки безпосередньо пов'язаш гз зовшшньою конкурентоспроможшстю. Проблема гармошзацп зусиль з досягнення конкурентних переваг 1з сощаль-ними цшями стала ключовою г для промислово розвинених кра!н [8].
Одне з основних питань, пов'язаних гз глобал1защею, полягае у визна-ченш множини вигодоотримувач1в унаслщок цього процесу. Фактично ос-новну частину переваг отримують багат1 кра!ни чи шдивщи. Несправедливий розподш благ в1д глобал1зацп породжуе загрозу конфлжпв на регюнальному, нацюнальному та штернацюнальному р1внях.
Друга проблема пов'язана з потенцшною регюнальною чи глобальною нестабшьнютю через взаемозалежшсть нацюнальних економ1к на св1товому р1вн1 Локальш економ1чш змши чи кризи в однш кра!ш можуть мати регь ональш або навпъ глобальш насл1дки. Трете коло породжуваних глобал1за-щею проблем спричинене побоюванням, що контроль над економжою окре-мих кра!н може перейти в1д суверенних уряд1в до шших суб'ект1в, зокрема до найсильшших держав, багатонацюнальних чи глобальних корпорацш г м1ж-народних оргашзацш. Внасл1док цього деяю досл1дники вбачають у глобаль зацп загрозу нацюнальному суверештету [4, 6].
Глобал1защя з !! глибокими економ1чними, технолопчними та сощаль-ними перетвореннями безсумшвно вплине г на св1тову екосистему. А це - ти-пова проблема загальнолюдсько! безпеки. Можна окреслити кшька джерел в1ропдних конфл1кт1в, як1 виникнуть через нерацюнальне використання еко-
cиcтeми. Бopoтьбa за вoднi pecypra, ймoвipнo, виллетызя y нaпpyжeнi peri-oнaльнi кoнфлiкти. Maйбyтнe тpoпiчниx лiciв i настщки ïx виpyбки вжe cтaли пpeдмeтoм зaпeклиx диcкyciй мiж дepжaвaми чepeз poзбiжнocтi в iнтepecax i пoлiтичниx цiляx [B].
Таким чинoм, нacлiдки глoбaлiзaцiï дyжe cyпepeчливi [9] :
• cyпepeчнocтi мiж yнiвepcaлiзaцieю (гoмoгeнiзaцieю) cycнiльнoгo життя i пpaгнeнням нapoдiв збepeгги cвoю caмoбyтнicть. Утвepджeння eдиниx pm-кoвиx мoдeлeй, дeмoкpaтичниx iнcтитyтiв та цiннocтeй нoшиpюeтьcя на культу i стиль життя. Люди cнoживaють oднi й тi caмi тoвapи та iнфopмa-цта;
• гeoeкoнoмiчнe poзмeжyвaння cвiтy: нoглиблeння piзницi за тexнiкo-eкoнo-мiчними нoкaзникaми i piвнeм життя Пiвнoчi (poзвинeнi ^аши) i Швдня (кpaïни "нepифepiï"). ^o нoляpизaцiю cвiтoвoгo cнiвтoвapиcтвa cвiдчaть таю дат: y cepeдинi 9Q-x po^ XX cт. BQ % cвiтoвoгo ВВП нpиcвoювaли 24 ^a-ши, в якю нpoживaлo 14,5 % нaceлeння. Якщo бaгaтo кpaïн Зaxoдy opieнтy-ютьcя на дoxiд 3 тж. дoл. на pis на o.a^ ocoбy, тo в iншiй чacтинi cвiтy цeй дoxiд ж нepeвищye 95Q дoл. Hepiвнicть, яка шдшяе cвiт, нpoявляeтьcя i y cфepi ocвiти, нaнpиклaд: 7B % нaceлeння Eфioнiï, Тaнзaнiï, Бaнглaдeш, Кэн-гo - нeгpaмoтнi aбo нaнiвгpaмoтнi. Для дeякиx дocлiдникiв i шлггикш кpaïн, щo poзвивaютьcя, нoдiбнa мapгiнaлiзaцiя "нepифepiï" cвiтoвoï cиcтeми е бeз-нocepeднiм нагащ^м глoбaлiзaцiï;
• вaжливoю кoмнoнeнтoю глoбaлiзaцiï е мiгpaцiя, яка мае cyпepeчливi нагавд-ки як для кpaïн-peцинieнтiв, так i для кpaïн-дoнopiв. Зaxiдний кaнiтaл бувае зaцiкaвлeний y нpибyттi двox гpyн iммiгpaнтiв: виcoкoквaлiфiкoвaниx шедь алгстш та низькoквaлiфiкoвaнoï дeшeвoï poбoчoï cили. Kpaïни-дoнopи таким чишм виpiшyють нpoблeмy знижeння бeзpoбiття, ane вoднoчac вoни втpaчa-ють iнтeлeктyaльнy eлiтy, вiд чoгo пoтepпaють eкoнoмiкa i наука. Алe й "пpиймaючi" кpaïни тaкoж cтикaютьcя з ютотними нpoблeмaми. Miгpaцiйнi нpoцecи тpaнcфopмyють coцiaльнy cтpyктypy циx cycнiльcтв, cтвopюючи ш-вi eтнiчнi oбшини, пopoджyють нoвi диcкyciï нpo гpoмaдянcькi ^ава eтнiч-ниx мeншин i ^o кyльтypнy iдeнтичнicть rnpo^;
• пocилeння взaeмoзaлeжнocтi y cвiтi вiдбyвaeтьcя пapaлeльнo з нpoцecaми pe-гioнaлiзaцiï мiжнapoднoгo нpocтopy i дeзiнтeгpaцiï oкpeмиx тepитopiй. На думку С. Xaнтiнгтoнa, дeзiнтeгpaцiя cyчacнoгo cвiтoвoгo нpocтopy здшшю-ет^я нe cтiльки за eкoнoмiчними, ^льки за цивiлiзaцiйними кopдoнaми. Йдeтьcя ^o виoкpeмлeння piзниx кyльтypниx cyнeppeгioнiв (icлaмcькoгo, xpиcтиянcькoгo тoщo), мiж якими, зпдш з нoзицieю yчeнoгo, i cнocтepiгa-ютьcя гoлoвнi кoнфлiкти cyчacнocтi;
• пocилeння нeкoнтpoльoвaниx нpoцeciв y мiжнapoднiй cфepi, щo нoв'язaнo з фpaгмeнтaцieю cвiтy, зpocтaнням peлiгiйнoгo фyндaмeнтaлiзмy та нaцioнaлiз-му, poзнoвcюджeнням збpoï мacoвoгo знищeння й iншoгo oзбpoeння, фopмy-ванням цeнтpiв мiжнapoднoгo тepopизмy й opгaнiзoвaнoï злoчиннocтi;
• oдним iз наедаю cyчacниx глoбaльниx змiн CTano фopмyвaння acимeтpич-нoï бaгaтoнoляpнocтi. cвoгo poдy, - mpex^™ eтaп вiд oднoнoляpнoï мo-дeлi з дoмiнyвaнням США дo нoвoгo пepepoзпoдiлy влади i мoжливoгo фop-мування нoвиx цeнтpiв cили i cтpaтeгiчниx coюзiв, нoкликaниx cтpимyвaти цю дepжaвy. Дo тpaдицiйнoгo cyнepництвa y тpикyтникy США - Зайдаа Gвpoнa - Яшнш ^жд^ет^я cyнepництвo з Китаем, Iндieю та Pocieю, якi нaмaгaютьcя yтвepдити cвiй внлив в oкpeмиx peгioнax.
Висновки. Отже, розглянувши поняття глобал1зацп та 11 вплив на мiжнароднi вщносини, можна зробити висновок, що глобалiзацiйнi процеси збшьшують взаeмозалежнiсть мiж елементами м1жнародно1 системи, цим самим призводять до виникнення проблем та суперечок мiж авторами на м1ж-народному рiвнi. Всi кра1ни свiту вщчувають на собi конфлiктогеннiсть про-цешв глобатзацп, тому пiдтверджуeться необхiднiсть якнайшвидшого вирi-шення цих проблем.
Л1тература
1. Гаряч1 точки у свт. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.bh-503.com.ua/ukr/r2013_4/Garjachi_tochki_u_sviti.html.
2. Донай Л. Глобализация versus суверенитет государства: источник конфликтов или "мирная" тенденция? / Л. Донай. - 2011. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.net-ting.strateger.net/node/187588.
3. Клочко В. Глобашзащя та 11 вплив на краши з перехщною економжою / В. Клочко // Економжа Укра1ни : полiтико-економiчний журнал. - 2001. - № 10. - С. 51-58.
4. Интрилигейтор М.Д. Глобализация как источник международных конфликтов и обострения конкуренции / М.Д. Интрилигейтор // Глобализация мировой экономики. - № 6/98. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.val--s.narod.ru/gl_6.htm.
5. Полянська Н.О. Глобашзащя як джерело конкуренци i фактор впливу на цившьну ав> ащю / Н.О. Полянська. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.rusnau-ka.com/15_DNI_2008/Economics/33571.doc.htm.
6. Феллер В.В. В смуту XXI века. Очерки движущих сил и предопределенных исходов кризисного развития 2000-2030 / В.В. Феллер / Самара: Самарский дом печати. - 2002. -416 с. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.zhurnal.lib.ru/ffeller_w/1smuta.shtml.
7. Цумах А. У свт налiчуeться 345 конфлж™ / А. Цумах, Х. Нжолайчук. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.dw-world.de/dw/ article/0,4711313,00.html.
8. Шимаи М. Глобализация как источник международных конфликтов и обострения конкуренции / М. Шимаи. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.vasilievaa.na-rod.ru/ptpu/9_1_99.htm.
9. Юрш М.Ф. Вплив процесу глобашзацп на мiжнароднi вщносини / М.Ф. Юрш / Пол> толопя : шдручник. - К. : Дакор. - 2006. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ebk.net.ua/Book/political_science/uriy_politologiya/part8/1903.h tm.
10. Aniol W. Panstwo postsuwerenne? / W. Aniol // Sprawy Mi^dzynarodowe. - № 4. - 2002.
11. Dumala A. Uczestnicy transnarodowi - podmioty niezalezne czy kontrolowane przez panstwa / А. Dumala // Panstwo we wspolczesnych stosunkach mi^dzynarodowych / Pod red. E. Ha-lizaka, I. Popiuk-Rysinsk% - 1995.
12. Mi^dzynarodowe stosunki polityczne / Pod red.: M. Pietrasia. - 2006.
Флейчук М.И., Притула О.О. Глобализационные процессы как источник международных конфликтов
Охарактеризованы понятия глобализации, приведены факторы, которыми определяются процессы глобализации, проанализировано положительное и отрицательное влияние глобализационных процессов на мирохозяйственные связи.
Ключевые слова: глобализация, международный конфликт, мирохозяйственные связи.
Fleychuk M.I., Prytula O.O. Globalization processes as a source of international conflict
The article described the concept of globalization and deals with factors which are determined by processes of globalization. Positive and negative effects of globalization on the world economic relations are analyzed.
Keywords: globalization, international conflict, world economic relations.
