CC BY
57
концепции культурных плит для выделения основных культурно-цивилизационных регионов ЕС и обосновано влияние существующих цивилизационных, исторических и культурных различий на политические процессы внутри сообщества.
Ключевые слова: ментальные карты, культурные плиты, Европейский Союз.
FORMATION OF GEOHISTORICAL SPACE IN THE EU IN CONTEXT OF MENTAL MAPS THEORY
Stavytska O. V., Golovko V. М.
In the article the formation of geohistorical space in the EU is analyzed in the context of mental maps theory. The authors use the concept of cultural layers in order to determine main cultural regions of the EU. The influence of civilizational, historical, and cultural differences on the political processes inside the EU is confirmed.
Key words: mental maps, cultural layers, European Union.
УДК 14:355.02
О. Ю. Панфшов, доктор фшософських наук, доцент ВОеННА ПОЛ1ТИКА ДЕРЖАВИ В УМОВАХ ГЛОБАЛВАЦП
Розглянуто основт складовг процесу глобалгзацп, проаналгзовано !хнш вплив на економгку, полтику, вшськову сферу. Особливу увагу придтено дослгдженню впливу глобалгзацп на военну полтику держави. Зроблено висновки щодо завдань, мети, за-собгв та принцитв формування военноI полтики держави в умовах глобалгзаци.
Ключовi слова: глобалгзацгя, военна полтика держави, вшськова сфера, збройна боротьба, вшськова сила.
Актуальтсть проблеми. На початку XXI ст. свгг зикнувся з низкою нових глобальних проблем, виклишв та iмперативiв, до розв'язання i реаль заци яких вш не був i ще не е тдготовленим. Серед них важливе мюце по-свдають проблеми впливу глобалiзацi! на военну безпеку рiзних держав. Без устшного розв'язання означено! проблеми не можна стдаватися на безпечне майбутне. Глобальна безпека сьогодш згткнулася з новими небаченими раш-ше загрозами, специфiчну природу яких ясно видно на приклащ колишньо! Югослави, Афгашстану, 1раку. Таким чином, актуальшсть статп полягае у ви-значенш та розкритл основних напрямiв впливу глобалiзацi! на формування военно! политики сучасних держав.
Наукове розроблення впливу глобалiзацi! на рiзнi аспекти суспшьного життя ввдображено у працях впчизняних та зарубiжних фiлософiв, полтголо-
© Панфшов О. Ю., 2010 185
пв, соцюлопв, вшськових дiячiв. Зокрема, т чи iншi аспекти розглянуто у працях О. Бiлоруса, Ю. Гладкого, О. Бодрука, А. Клiменка, С. Кримського, Ю. Павленка, К. Поппера, С. Смолянюка, Дж. Сороса, Е. Тоффлера, С. Фомь на, С. Хантшгтона та iн.
Мета статт — розкрити основнi аспекти впливу глобалГзацп на военну политику як найважливiший iнститут сучасно! держави.
На думку вчених, глобалiзацiя метить низку складових [1-4].
По-перше, демографо-еколопчну. Якщо в XIX ст. населения Землi збшь-шувалося у 1,3 разу кожш пiвстолiття, то у першш половинi XX ст. воно зросло у 1,5 разу, а в другш — у 2,4 разу; на першу половину XXI ст. ООН прогнозуе збшьшення населення у 1,6 разу. Ще швидше зростають потреби населення. Стае все бшьш очевидним, що придатно! для оброблення землi, прюно! води, запаав мiнеральних i лiсових ресурсiв недостатньо, аби задо-вольнити на необидному рiвнi потреби зростаючо! маси людей; !х життедь яльнiсть завдае шкоди бiосферi, а у разi ядерного згткнення або глобально! еколопчно! катастрофи може призвести до загибелi людства. Один з останнiх прогнозiв передбачае падшня верхньо! межi виробництва ВВП на душу населення у свгтовш економщ в 2025 р. на 25 % порiвняно з 2000 р., а з 2015 р. — абсолютне скорочення обсягу свiтового ВВП, що пояснюеться виробленням ресурсу бiосфери, утратою нею здатносп до самовгдтворення [2].
По-друге, глобалiзацiю техносфери. Iндустрiальна цивiлiзацiя характери-зувалася бурхливим ростом i глобальним поширенням техшчних систем i технологiчних процеав, що перетворили всi сфери життя суспiльства. Утво-рився свiтовий технолопчний та iнформацiйний прост1р, пронизаний мережею транспортних i телекомунiкацiйних зв'язк1в. Однак такш простiр неоднор!д-ний: технолопчний розрив мгж кра1нами збiльшився порiвняно з початком iндустрiальноl ери. У розвинених крашах наприкiнцi XX ст. сформувався постiндустрiальний технологiчний спосiб виробництва, а у ввдсталих кра1нах усе ще панують доiндустрiальнi технологiчнi уклади в сiльському господар-ствi, домашньому будiвництвi, ремеслi. Кра1ни, що вирвалися уперед, вико-ристовуючи найбiльш ефективш технологil, експортують сучаснi товари i послуги (наприклад, комп'ютери, програми, стiльниковi телефони i послуги космiчного зв'язку i под.) у кра1ни з низьким i середнiм рiвнем розвитку, одержуючи при цьому величезнi надприбутки.
По-трете, економiчну. Iнтегральнi процеси у свгтовш економiцi досягли такого рГвня г тГсноти зв'язку мГж нацюнальними економiками, що правомiр-но говорити про глобальну економГку як про прюритетний феномен, що мае власш закономГрностГ, тенденцП, механГзми функцГонування та розвитку. Якщо К. Маркс мГг дозволити собГ дослгджувати капГталГстичне виробництво, абстрагуючись вгд зовнГшньо! торгГвлГ, то тепер таке абстрагування непри-пустиме — навряд чи можна знайти хоч одне нацГональне господарство, що не було б оргашчно включене у систему свГтового господарства. 186
Бшьше того, багато вчених вважають, що тепер тшьки свгтове господарство можна визнати системою, яка самовГдтворюеться, що ниш ва об'ективно зумов-леш пропорци економГчного вгдтворення визначаються не на нацюнальному, а на м1жнародному рГвш У цьому полягае сутшсть нового етапу в Гнтернацюнатзаци продуктивних сил суспшьства [1], що виключае можливють для вгдсталих кра!н щднятися до рГвня розвинених [1; 5, с. 54-60].
По-четверте, геополггачну. На перший погляд, процеси в геополггачному просторГ протилежш глобалГзацп. Йде формування нових суверенних держав за рахунок розпаду колошальних Гмперш Г федеративних держав. Политична карта свиу нагадуе строкату клаптеву ковдру, де свГтовГ пганти сусщять Гз карликовими державами. Однак, незважаючи на значну к1льк1сть дезште-грацшних полгтичних процесГв, Г тут Гснують тенденцп глобалГзацп. Вони виявилися спочатку в створенш Г протиборствГ двох центрГв сили, двох гео-полгтичних блоков, що очолювалися США та СРСР. Шсля розпаду свгтово! системи сощалГзму та СРСР центр геополгтичного впливу ще бшьш звузився, заяву на моноцентричний свГт зробили США, як1 оголосили майже увесь свГт зоною сво!х стратепчних штереав. Але жодна кра!на, жоден центр сили не може визначати Г здшснювати ниш сво! стратепчш завдання в зовшшнш полчищ без урахування складно! Г хитливо! геополггачно! рГвноваги, полгтичних зв'язшв Г залежностей.
По-п'яте, соцюкультурну. Найбшьш складний Г суперечливий характер глобалГзацп в соцюкультурнш сферГ — в галузях науки, культури, освГти, етики, щеологи. З одного боку, все читаше виявляеться глобальний характер наукового прогресу, що не знае нацюнальних кордошв, здшснюеться обмш щеями Г вченими; формуються загальш контури системи безупинного утво-рення, орГентованого на креативну педагопку, що спираеться на високоефек-тивш шформацшш технологи; розвиваеться обмш культурними цшностями; поширюеться знеособленого, позбавленого нацюнального змГсту масова антикультура; розмиваються колишш моральш тдвалини, вщроджуеться вплив свгтових релтй. Одночасно спостери-аються протилежш тенденци диферен-щаци, вгдродження Г вщокремлення нацюнальних культур, розма!тосп педа-гопчних шк1л та шдиввдуалГзаци процесу утворення, появи нових релшйних сект Г рухГв, посилення самобутносп сГм'! та особистостг Однак першГ тенденцп, особливо в умовах широкого поширення телекомушкацш та 1нтер-нету, поступово беруть верх, породжуючи нову хвилю ушфГкацп Г стандарти-зацп в духовнш сферГ.
ГлобалГзащя вгдкривае перед людством величезш можливосп, пов'язаш зГ стрГмким розширенням обмГну товарами, послугами та шформащею Г по-явою принципово бшьш широкого, шж колись, полюсу взаемоди мГж людьми. Однак слад мати на увазГ й те, що глобалГзащя породжуе новГ сощально-економГчш феномени, як1 можуть бути негативними за своею природою або
вимагати хворобливо1' адаптаци суспшьства до них шляхом змши громадських шститулв, культури, свiдомостi та стереотипiв економiчноï дiяльностi [3].
В умовах глобалiзацiï ринкова економiка (принаймнi у деяких розвинених краïнах) набувае як1сно нового характеру, традицшш ринковi елементи ввд-ходять на другий план, тодi як елементи державного регулювання, сощально1' спрямованостi внутршньо1' економiчноï полiтики держави набувають дедалi бiльшого значення. Водночас вщбуваеться процес зрощування iнтересiв держави з штересами найбiльших транснацюнальних корпорацiй i банков. Роль останшх у прискореннi процесiв глобалiзацiï е особливо великою. Ниш ввд-буваеться процес збшьшення транснацiональних корпорацiй i банив, роз-ширення мереж1 1'х фiлiй у рiзних крашах [1].
У полиищ держави також вимушеш адаптуватися до потреб глобалiзацiï. ïх пол1тика все бiльше зумовлюеться економiчними чинниками, забезпечуючи включения нацiональних економж у свiтовi процеси з метою формування та використання свiтового прибутку. В науковiй лiтературi доводиться, що роз-виненi краши е найактившшими суб'ектам глобалiзацiï [6]. Саме вони, i на-самперед США та iншi краши Заходу, встановлюють правила гри на свiтовiй аренi, генерують велику частину глобалiзацiйних процесiв або ж рiшуче впливають на напрям 1'х розвитку. Краши менш розвинеш — здебiльшого пасивнi об'екти глобалiзацiï, постачальники сировини, напiвфабрикатiв i то-варiв трудомiстких галузей в обмш на високо техиологiчнi промисловi товари. Об'ективно, що розвинеш краши набувають можливост використовувати процеси глобалiзацiï в сво1'х нацiональних iнтересах. Цьому все бшьше слу-жать дипломатiя та стратепя. Свiт поступово вiдходить ввд геополiтики i по-чинае жити за геоекономiчними законами.
У вшськовш сферi прiоритети також змiнюються. Це визначено наперед тим, що в умовах економiчноï глобал1зацп цiннiстю стае не сама територiя як геополиичний простiр, а наявнi тут ресурси, шфраструктура i комунiкацiï, вiд використання яких залежить добробут багатьох краш. Тому питання за-хисту рiзних краш також iнтернацiоналiзуються. Таким чином, поряд iз за-вданням захисту нацiонального суверенiтету виникае нове поняття i нове завдання для военно1' полиики — захист економiчних штереив держави, у тому числi штереав, що виходять за меж1 ïï територй' [7]. Якщо в минулому в боротьбi за територiальний подш свiту головну роль вiдiгравала вшськова складова могутностi держави, то в епоху глобалiзацiï розширення сфери впливу (яке визначаеться потребами в ресурсах) забезпечуеться насамперед невшськовими засобами. Вiйськова iнтервенцiя з метою анекси iноземноï територiï ввдходить на другий план.
1стотш переваги одержують держави, що володiють комплексною могут-нiстю, заснованою на розвиненiй економщ, впливовiй полiтицi i дипломати, ефективнш iнформацiйнiй складовiй. Разом з тим розвиток економiки, гаран-
товяний обмш товapaми i pесypсaми, безпеpебiйнa pоботa комyнiкaцiй мож-ливi тiльки в yмовax стaбiльноï обстяновки. Тому pоль вiйськовоï сили як ^яй^ого зясобу в зaбезпеченнi цт умов зaлишaеться досить вятомою.
Втодячи iз зaзнaченого тя спиpaючись га низку нayковиx доpобок [7-10], можга сфоpмyлювaти декiлькa методологiчно вaжливиx висновшв.
Перший. Головним зaвдaнням военно1' политики стaе контроль гад pегiо-гами, що володiють бягатими pесypсaми i вузлями комyнiкaцiй, a основним методом — демонстpaцiя вiйськовоï сили. У певнт випaдкax военнa полтти-кя змyшенa обслуговувяти iнтеpеси глобaлiзaцiï i ^ямим зястосувянням вiйськовоï сили, яле вже не для pозшиpення теpитоpiï, a для зябезпечення миpy тя стaбiльностi в кpитичниx для pозвиткy глобяльно1' економiки pегiонax. Унaслiдок цього тдвищуеться aктyaльнiсть миpотвоpчиx опеpaцiй.
Другий. Полггачш i стpaтегiчнi цiлi у вшськовому конфлiктi обмежують-ся — головним стае не pозгpом су^от^нии з няступною окyпaцiею його теpитоpiï, a позбявлення його волi до опоpy i пpимyшення до м^у i «спiвpо-бiтництвa».
Третш. З огляду ня зpостaючy економiчнy взaемозaлежнiсть воюючиx деpжaв i ypaзливiсть iнфpaстpyктypи воення полiтикa змушеня обмежувяти pyйнyвaння i вт^яти пpи обpaннi зaсобiв, способiв тя фоpм збpойноï боpотьби, Haйбiльш могyтнi ядеpнi деpжaви уникяють пpямиx вiйськовиx зiткнень один з одним (у тому чи^ тд тиском мiжнapодного спiвтовapиствa) чеpез мож-ливi кaтaстpофiчнi нaслiдки для вае1' земно1' цивiлiзaцiï. Iншi деpжaви не зя-вжди здaтнi ефективно пpотистояти 1'м чеpез явну невiдповiднiсть в^ськов^ можливостей. Це пpизводить до того, що великомaсштaбнi вiйни з ïx штен-сивними бойовими дiями i великими втpaтaми тpaнсфоpмyються у «кошро-льовaнi» локaльнi збpойнi конфлiкти i миpотвоpчi опеpaцiï з пiдтpимaння м^у тя стaбiльностi ябо з ^имушення до миpy. У pолi «миpотвоpця» нaйчaстiше виступяе «глобяльний лiдеp» iз сянкцй' Ради безпеки ООН чи без тякох', якщо його влясш iнтеpеси пpевaлюють гад iнтеpесaми светового спiвтовapиствa. Зaзнaченi чинники знижують потpебy в мaсовиx apмiяx, яле висувяють висо-к1 вимоги до ïx якiсниx xapaктеpистик.
Четвертий. Задовольняючи вимогам швидкого i «точечного» силового впливу у piзниx pегiонax, воення полтиня змушеня зямовляти нayцi i ^о-мисловостi зясоби збpойноï боpотьби нелетяльно!' ди, що мэють влaстивостi локадьного i вибоpчого ypaження, високу точшсть i дaльнiсть зaстосyвaння в мaсштaбax чясу, близькиx до pеaльного. Звщси випливэють пiдвищенi вимоги до пpофесiйноï шдготовки вiйськовослyжбовцiв тя apмiй.
П'ятий. Воення полiтикa деpжaв, яким необxiдно шдживлення pесypсaми ззовнi, бязуеться га пpинципax «пpоектyвaння» вiйськовоï сили (в поеднэнш з пpинципaми «пеpедового бязувяння»), що шдвищуе вимоги до ïï мобшьнос-тi. Сaмодостaтнi деpжaви в пpiоpитетномy плaнi спpямовyють свою военну
политику на захист власних державних кордошв, забезпечення територiальноl цiлiсностi кра!ни та !!' суверенного права розпоряджатися належними !й ресурсами, виходячи зi сво!х нацiональних iнтересiв. Однак i так1 держави по-винш орiентувати военну полiтику на забезпечення сво!х геоекономiчних iнтересiв. Це насамперед мiжнароднi морськ1 i сухопутнi комушкацп, пер-спективнi для розвитку нацюнальних економiк, райони i зони у Световому океанi, космiчний простiр тощо.
Висновок. Наведений аналiз доводить, що глобалiзацiя — тривалий i стш-кий, об'ективний, динамiчний i з прискоренням процес, який розвиваеться i який цiлком обгрунтовано можна вважати своервдним виявом закономiрнос-тi розвитку сучасного м1жнародного спiвтовариства. Без урахування глобаль зацп сьогоднi неможливий будь-який серйозний аналiз розвитку обстановки у свт на середньострокову, а тим бшьш на тривалу перспективу. Без нього не можна прогнозувати, визначати та ощнювати политику, в тому чи^ вш-ськову, жодно! держави.
Л1ТЕРАТУРА
1. Головатий М. Обережно — глобалiзацiя / М. Головатий // Освiта i управлiння. — 2004. — Т. 7. — № 2. — С. 24-29.
2. Павленко Ю. Цивтзацшш аспекти глобальних протирiч у сучасному свт / Ю. Павленко // Освгта i управлiння. — 2004. — Т. 7. — № 2. — С. 9-18.
3. Гура В. Глобатзащя i проблема людини / В. Гура // Политика i час. — 2001. — № 2. — С. 14-18.
4. Тупиця Ю. Дiалектика глоб^зацй в контекстi екологiчного розвитку / Ю. Тупиця, Е. Семенюк, Т. Тупиця // Вюн. Нац. акад. наук Укра!ни. — 2008. — № 2. — С. 8-24.
5. Глобалiзацiя i безпека розвитку : монографш / О. Г. Бшорус та iн. ; кер. авт. кол. i наук. ред. О. Г. Б1лорус. — К. : КНЕУ, 2001. — 733 с.
6. Пироженко В. Свроатлантичш цiнностi й мiсiонерство США: конфлжт iдеалiв та нацiональних iнтересiв / В. Пироженко // Полгт. менеджмент. — 2007. — № 2. — С. 123-136.
7. Бодрук О. Фактор сили в сучасному свт / О. Бодрук // Полпика i час. — 2002. — № 3. — С. 57-67.
8. Дубовчук В. Формула безпеки / В. Дубовчук // Политика i час. — 2001. — № 10. — С. 37-41.
9. Ясюков М. И. Геополитический фактор в системе национальной безопасности страны / М. И. Ясюков // Воен. мысль. — 1999. — № 6. — С. 30-37.
10. Цыгичко В. Н. Геостратегические аспекты концепции национальной безопасности России / В. Н. Цыгичко // Воен. мысль. — 2002. — № 4. — С. 21-26.
ВОЕННАЯ ПОЛИТИКА ГОСУДАРСТВА В УСЛОВИЯХ ГЛОБАЛИЗАЦИИ
Панфилов А. Ю.
Рассмотрены основные составляющие процесса глобализации, проанализировано их влияние на экономику, политику, военную сферу. Особое внимание уделено исследо-
190
ванию влияния глобализации на военную политику государства. Сделаны выводы относительно задач, цели, средств и принципов формирования военной политики государства в условиях глобализации.
Ключевые слова: глобализация, военная политика государства, военная сфера, вооруженная борьба, военная сила.
WAR POLICY OF THE STATEIN THE TERMS OF GLOBALIZATION
Panfilov O. Yu.
The article deals with the main aspects of globalization process, analyzes their influence of the economy, policy and war sphere. The main attention is paid to the analysis of globalization influence on the state war policy. The author makes conclusions as for tasks, aims, means and principles of development of the state war policy in the terms of globalization.
Key words: globalization, state war policy, war sphere, war struggle, war power.
