CC BY
54
ОСНОВНЫЕ ЗАДАЧИ И НАПРАВЛЕНИЯ ОПТИМИЗАЦИИ ПРАВОВОГО ВОСПИТАНИЯ В СОВРЕМЕННОЙ УКРАИНЕ
Гетьман А. П., Данильян О. Г.
Рассмотрены правовое воспитание как сложная система, а также особенности правового воспитания в переходном обществе. Обоснованы основные задачи и направления оптимизации правового воспитания в современной Украине. Сделан вывод о том, что в сфере правового воспитания наиболее актуальными являются следующие задачи: проведение обоснованной государственной правовой политики, формирование многоступенчатой системы правового воспитания и образования, повышение общей нравственности граждан, популяризация правовых знаний и др.
Ключевые слова: правовое воспитание, правовая социализация, правовое обучение, правовая культура, правовое сознание, нравственность.
THE BASIC TASKS AND DIRECTIONS TO OPTIMIZATION OF LEGAL EDUCATION IN MODERN UKRAINE
Get'man A. P., Danilyan O. G.
In the article legal education is examined as a complex system, and also the features of legal education, in transitional society are examined. Basic tasks and directions to optimization of legal education are in modern Ukraine grounded. The conclusion is made, that in the field of legal education the most actual are the followings tasks: the creation of the grounded public legal policy, creation of the multi-staged system of legal education, increasing of general morality of citizens and popularization of legal knowledg etc.
Key words: legal education, legal socialization, legal teaching, legal culture, legal consciousness, morality.
УДК 1:316.4
В. Г. Пилипчук, доктор юридичних наук, професор;
О. П. Дзьобань, доктор фшософських наук, професор
ВПЛИВ ГЛОБАЛВАЦШНИХ ПРОЦЕС1В НА ДЕРЖАВНИЙ СУВЕРЕН1ТЕТ УКРА1НИ
Розглянуто основш чинники впливу сучасних глоб^зацшних процеЫв на дер-жавний суверентет Украши. Показано, що нацюналът держави вумовах глобалiза-цп вже не е единими гравцями на свтовт арет, оскыъки до мiжнародних вiдносин активно залучаютъся мiжнароднi оргатзацн, транснащоналът корпораци, транс-кордонт регiони, еттчт меншини, профестт асощацп, сощалът рухи, iндивiди. Здтснено класифжащю недержавних акторiв, що впливаютъ на стан державноi безпеки Украши.
96
© Пилипчук В. Г., Дзьобань О. П., 2010
Ключовi слова: глобалiзацiя, державний сувереттет, мiжнароднi оргашзаци.
Актуальтсть проблеми. Глобалiзацiйнi процеси, яш вщбуваються в сучасному свт, е складними, багаторiвневими та неоднозначними. Поряд з безперечним розширенням можливостей сучасних глобальних комушкацш i вiдносин глобалiзований свiт генеруе й низку небезпек та загроз. Особливо щ загрози i небезпеки актуалiзуються для молодих незалежних суверенних держав, зокрема для Укра!ни.
Анализ наукових джерел / публжацш, як попередшх, так i новiтнiх [ 1-8], сввдчить про те, що, незважаючи на достатньо широке коло наукових доробок стосовно забезпечення нацюнально! безпеки, И проблеми, пов'язаш з розу-мiнням сутностi впливу глобалiзацiйних тенденцiй на забезпечення захисту об'ектiв державно! безпеки, залишаються ще недостатньо опрацьованими.
Тому метою дано! статп е спроба аналiзу впливу глобалiзацiйних тен-денцiй та процеав на забезпечення захисту одного з основних об'екпв державно! безпеки Укра!ни - !! державного суверенитету1.
Державний суверенiтет Укра!ни залишаеться невщ'емною характеристикою держави як у внутршшх, так i в мiжнародних справах; вiн вiдiграе й надалi вiдiграватиме ключову регулятивно-впорядковуючу роль у м1жнарод-них вiдносинах. Разом з тим в умовах глобалiзацi! вш стае плюралiстичним, багаторiвневим i багатокомпонентним. Сьогодш можна говорити про «роз-подiлений суверенитет» [9], тобто суверенитет, який розподiляеться мiж недержавними мiжнародними акторами (мiжнароднi урядовi органiзацi!, мiжнароднi неурядовi органiзацi!, транснацiональнi корпорацi! (ТНК), валютно-фiнансовi групи та iн.) i акторами нацiонального суспiльства в Укра!ш. Вiдповiдно й держава перетворюеться з монопольного власника, ноая i постачальника владних ресурсiв i суверенних прав на того, хто !х розподме й управляе ними. Причому такий розподш здiйснюеться на ко-ристь тих полггичних акторiв, що е мобшьшшими у задоволеннi життевих потреб суспшьства. Загалом iдеться не про вщмову держави ввд сувереште-ту, а про спiвпрацю у напрямi його реалiзацi!, де держава мае вдагравати роль менеджера.
Кiлькiснi та якiснi змши у м1ждержавних ввдносинах за умов глобалiза-ци, а також сегментащя свiтово! спiльноти на державний i недержавний свiти особливо актуалiзують проблему ролi держави у мiжнародних вщносинах. Нацiональнi держави вже не е единими гравцями на свiтовiй ареш. Почина-ючи з друго! половини XX ст. до м1жнародних ввдносин активно залучаються мiжнароднi оргашзаци, ТНК, велиш мiста, транскордоннi регiони, етшчш меншини, професiйнi асоцiацi!, соцiальнi рухи, iндивiди. У сучаснiй глобаль
1 Тема дано! статп безпосередньо пов'язана з тематикою наукових дослщжень 1нституту дослiдження проблем державно! безпеки Служби безпеки Укра!ни.
зованш свгтовш полiтицi державш актори втрачають значну частину потен-цiалу владного контролю за мiжнародним середовищем, а отже, i значну частку можливостей вiдстоювати сво! суверенш права.
В умовах глобалiзацi! держава дедалi бiльше перетворюеться на одного з багатьох мiжнародних акторiв, обмежуючись i понижуючись у статуа всiею сукупнiстю взаемозалежних глобалiзацiйних мiжнародних вiдносин [10; 11]. Однак шституту державностi вже багато сотень рошв, тому саме ним акумулюеться найбшьший владний ресурс i саме вш е найбiльш леп-тимованим. Через це держави ще тривалий час залишатимуться провiдними акторами свiтово! политики, хоча й рiзнi держави з рiзним успiхом адапту-ватимуться до нових умов глобалiзацi!. Держава не втрачае свого значення як актор свгтово! политики, просто сфера втшення !! суверенiтету розширю-еться та звужуеться водночас, переходячи на яшсно новi рiвнi реалiзацi!. Прискоренi темпи передавання iнформацi!, iнтеграцiя нацiональних еконо-мiк у глобальнi фiнансовi ринки, прозорють кордонiв, зростання обсягiв мГжнародно! торгiвлi - усi цi фактори поступово роблять держави дедалi взаемозалежшшими (а iнколи залежними) вiд полiтико-економiчних шсти-тутiв та сил за межами !х кордонiв.
Втрата державою суверенитету вгдбуваеться через його делегування, коли «втрачена» частина цього суверенитету передаеться недержавному (наддер-жавному, субдержавному, м1ждержавному) актору для розв'язання породже-них глобалiзацiею загальнолюдських проблем свгтово! спiльноти.
Держава, перебуваючи шд тиском зростаючо! комплексностi нацюнально-полГтичних вгдносин та спираючись на прогресуючу самооргашзацш нацю-нальних сустльств, пiдiймаеться на яшсно вищий щабель регулювання сус-пшьних вгдносин, перетворюючись з безпосереднього постачальника держав-них послуг на !х менеджера. В останньому випадку державнi функци розпо-дГляються (через делегування) мГж субнацiональними акторами, яш мають змогу г право здшснювати певнi соцiальнi функци вщ Гмеш держави. Таким чином, державна влада Г державний суверенитет розподГляються не лише на м1жнароднш ареш, а й у межах нацюнальних суспшьств.
Недержавш актори не е новим явищем мГжнародно! та нацюнально! полГтичних арен, однак за умов появи нових шформацшних технологш, ви-никнення важливих загальнолюдських проблем, що перебувають поза функ-цюнальними Г територГальними межами державного суверештету та змш прюритепв Г цшностей сощально! поведшки, кшьшсть та вплив цих недер-жавних акторГв невпинно зростають. Разом з тим зростають Г загрози нацю-нальним штересам суверенних держав.
Усе розма!ття недержавних акторГв може бути зведене до чотирьох кла-сифжацшних груп: мГжурядовГ урядовГ оргашзаци; мГжнародш неурядовГ, неприбутковГ оргашзаци; прибутковГ оргашзаци (транснацюнальш та багато-
нацюнальш корпорацп); кримiнальнi структури, нелегальш угруповання [12-14].
Мiжнaроднi урядовi оргашзацИ' (МУО) - друп за значениям актори м1ж-народних ввдносин - е мiждержавними об'еднаннями, заснованими на м1ж-народних угодах, з власними (ввдображеними переважно в цих угодах) щлями i завданнями, сферами дiяльностi та шституцшною структурою. Бшьшють МУО, навiть отримавши частину державного суверенитету сво1х учасник1в, окремими та цшковито незалежними акторами свiтовоï полиики так i не стали. Однак прискорення процесiв глобалiзацiï призводить i призводитиме до розростання мереж1 мiжнародних органiзацiй, у яких, можливо, переважа-тимуть неурядовi органiзацiï. Зростання ролi мiжнародних урядових оргаш-зацiй вимагатиме вщ них розроблення власних стратегш управлiння та регу-лювання мiжнародних ввдносин, що далеко не завжди збiгаеться з нацюналь-ними штересами. Вироблення i здiйснення цих стратегш, як i все сшвробгг-ництво держав у рамках мiжнародних урядових оргашзацш, стануть продов-женням нацюнальних полiтик, стратегiй i механiзмiв ï\ реалiзацiï. Таким чином, вiдбудеться зближення внутрiшньоï та зовнiшньоï полiтик, а держави виявлятимуть бiльшу готовнiсть делегувати частину свого суверенитету мiж-урядовим органiзацiям, що сприятиме зростанню ролi та значення останнiх у м1жнародних вiдносинах.
Мiжнароднi неурядовi оргашзаци (МНУО) - як правило, утворення не-територiального характеру, а 1'х засновники та члени не е суверенними державами. М1жнародш неурядовi оргашзаци, як i нацюнальш неурядовi оргашзаци, е повшстю самостiйними акторами, а 1'х дiяльнiсть не завжди ввдпо-ввдае полiтицi нацiональних урядiв i нацiональним iнтересам держав, на те-риторiï яких вони зареестроваш. Бiльше того, доволi часто вони (переважно з полггико-щеолопчних мiркувань) протистоять одне одному. У багатьох ви-падках так1 оргашзаци своею дiяльнiстю прямо чи опосередковано шдривають державш суверенiтети краïн, протиставляючи хм власну полiтику, iдеологiю, культурнi настанови.
Найяскравшим прикладом «вторгнення» (передусiм на нацюнальш ринки) нових недержавних суб'еклв мiжнародних вiдносин, що впливають на процес прийняття державних рiшень у сферi економiки, полiтики, культу-ри, слад вважати експансш ТНК, що пов'язано з iнтенсифiкацiею руху прямих шоземних iнвестицiй. Важливою рисою ТНК е реалiзацiя единоï послiдовноï корпоративноï стратеги через один або декшька недержавних цеш^в прийняття господарських ршень. Метою соцiальноï поведiнки цих новггшх мiж-народних акторiв (на ввдмшу вiд МНУО) е отримання максимального при-бутку.
ТНК послаблюють суверенiтет держав у такш важливiй сферi суспшьних вiдносин, як економiка. Найбiльшi з ТНК (Microsoft, General Electric, Coca-
Cola, AOL Time Warner та îh.) володшть величезними економiчними ресурсами, як дають ïm перевагу не лише над малими, а й над середшми i навггь великими державами. Порiвняння економiчного потенцiалу найбiльших ТНК з економiчним потенцiалом нацiональних держав, що традицшно використо-вуеться для iлюстрацiï тези про зростання «суто економiчноï» ролi ТНК у свiтовому господарствi, може дати певне уявлення i про ïx полiтичну вагу в м1жиароднш системi.
Здiйснюючи прямi iнвестицiï в краши-рецишенти (майже 200 млрд дол. щорiчно), ТНК потребують гарантiй збереження цих швестицш та, виходячи з винятково корпоративно-егоïстичних iнтересiв, намагаються вама доступ-ними засобами забезпечити в цих кранах стан полiтичноï стабшьносп. Саме з цieю метою залучаються мiжнароднi органiзацiï, методи iнформацiйного тиску, а також вживаються економiчнi i навггь силовi заходи. Показово, що збройш конфлiкти виникають саме там (1рак, Боснiя i т. д.), де з рiзних причин ТНК не вдалося досягти сво1'х цшей економiчним шляхом.
Iншi недержавнi учасники мiжнародних вiдносин, наприклад нацiонально-визвольнi рухи, сепаратистсьш угруповання, терористичнi оргашзаци, мафiï, окремi особи, лише прагнуть стати м1жнародними акторами i поки що не мають таких статусних ознак. Однак не слад недооцшювати значения ïx дiяльностi в контексл перегляду концепцй' державного суверенитету. До кримiнальноï дiяльностi на мiжнародному рiвнi залучено багато рiзно-маштних злочинних угруповань, державна протидiя яким наштовхуеться на труднощi, подiбнi до тих, що виникають шд час взаемоди держав з ТНК. Траиснацюнальна дiяльнiсть кримiнальних та повстанських угруповань часто переносить внутршш проблеми держав у сферу свгтово1' политики, що е негативним аспектом об'ективного злиття внутрiшньоï i зовнiшньоï полггик в умовах глобалiзацiï. Боротьба з оргашзованою мiжиародною злочиннiстю зумовлюе необхвдшсть порушения державного суверенiтету, зокрема, у ви-падках застосування принципу екстериторiальностi, коли йдеться про зне-шкодження особливо небезпечних злочинцiв.
Останнiми роками простежуеться тенденцiя до ввдроджения репональ-но1' полiтичноï свiдомостi та традицш полiтичноï автономiï регiонiв, у тому чи^ на мiжиародному рiвнi [14-16]. Передуам йдеться про регiональних акторiв, якi здiйснюють свою мiжнародну дiяльнiсть усупереч державi, до яко1' вони належать (сепаратистсьш регюни), а також регюнальних акторiв, як1 намагаються конкурувати з державою, демонструючи 1й свою самодос-татнiсть (так званi «сильш» регiони, регiони-донори). Нинi субнацiональнi регюни здшснюють мiжиародну дiяльнiсть, не протиставляючи свою регю-нальну зовнiшню полпику державнiй, а доповнюючи ïï i, таким чином, отримуючи пряме заохочення з боку державних оргашв. Поширення такого рiзновиду мiжиародних взаемодiй дае змогу говорити про появу нового
рiвня у св^ових мiжнародних вiдносинах - рiвня транскордонно-мiжрегiонального.
1сторичний досвiд розвитку новпньо! украшсько! державностi сввдчить, що нинi Укрш'ш бракуе владного потенцiалу i тому вона не може повшстю реалiзувати свiй державний суверенiтет нi в традицшному його розумiннi, нi у глобалiзацiйно-новiтньому. Це стосуеться i внутршньополиичних справ, i зовнiшньополiтичних вiдносин. Украшськш державi властивий хронiчний дефiцит суверенитету, що не дае 1й можливосл перетворити формальну неза-лежнiсть на реально-полпичну. Саме означеним дефiцитом пояснюеться бшьшсть проблем укранського полiтикуму.
В Укра1ш суверенiтет все ще тлумачиться з позицiй практики та вдеологш iндустрiальних суспiльств. Натомiсть, глобально-iсторична со-цiальна трансформацiя вiд iндустрiалiзму до постiндустрiалiзму врахову-еться мало. Вщповщно iгноруються визначальнi компоненти постшдустрь ально! нацiональноl могутностi - iнформатизацiя, рiвень розвитку високих технологiй, присутнiсть i вплив держави у багатостороннiх структурах свиово! полiтики. Отже, украшським политикам та й усьому суспiльству ще бракуе новпшх уявлень про владний потенщал власно! держави на шляху реалiзацil 11 державного суверенiтету в глобалiзованому мiжнарод-ному середовищi.
Наслщком традицiоналiстсько-iндустрiальних уявлень про державний суверенитет у добу глобалiзацil i вщповщних полiтичних практик його здш-снення е переважання застарiлих форм правлшня, що стримують прискоре-ний перехвд Украши вiд iндустрiального до шформацшного суспiльства [9; 12; 17]. У постшдус^альнш Укра1ш в умовах глобалiзацiйних тенденцiй держава перетворюеться на розпорядника та управлшця верховно1 влади, а не И безпосереднього виконавця i постачальника, що призводить до шве-лювання нацiональних iнтересiв, а в деяких випадках - i до 1х зневажання.
Таким чином, як висновок зазначимо, що глобалiзацiйнi процеси сутте-во впливають на державний суверенитет Укра1ни як один з основних об'екпв И державно1 безпеки, а саме:
1) наслвдком глобалiзацil (зокрема, И економiчноl складово1) е утворен-ня великих ТНК, здатних використовувати економiку Украши у власних ште-ресах, у тому чи^ через вплив на державнi структури, унеможливлюючи виконання ними функци виразника iнтересiв суспiльства i фактично позбав-ляючи державу статусу носiя суверенитету;
2) у межах дiяльностi мiждержавних об'еднань (для Украíни це перед-усiм £С) негативний вплив глобалiзацií полягае у зменшеннi рол1 держави у здшсненш репонально1 полiтики. Остання все бiльше стае функцiею £С;
3) глобалiзацiя провокуе кризу нацiональноí держави. Унiфiкованi за-хiднi цшносп та культурнi зразки замiщують орипнальш укра1нськ1 цiннiснi
системи, яш, долучаючись до них, символГчно долучаються до бшьш висо-кого рГвня життя.
Здшснення суверенних прав Укра!нсько! держави за умов глобалГзацп вимагае нового розумшня Г ново! практики. Нишшня Укра!на ще недостатньо залучена до глобалГзацшних процеав. Отже, Укра!нська держава втрачае м1жнародно-полггичш можливосп реалГзаци свого суверенитету, в одних ви-падках Гзолюючись, в шших - об'ективно усуваючись вгд свГтових справ. У сучасних мГжнародних вгдносинах участь держави в глобалГзацшних про-цесах корелюе з участю громадян у нацюнальному полГтичному процеа. Адже без такого залучення громадянського сусшльства неможливо впливати на прийняття ключових полгтичних ршень. РеалГзащя суверенитету укра!нсько! держави залежить не лише вгд ди загальних Гсторичних, соцюлопчних та мГжнародно-полттичних чинник1в, а й вгд спроможносп укра!нського сустль-ства подолати економГчш труднощГ та завершити демократичну трансформа-цш, оскшьки лише функцюнальна ринкова демократ зможе дати адекватш вгдповщ на основш виклики постГндустрГально! сучасностг
Л1ТЕРАТУРА
1. Пирумов В. С. Стратегия выживания социума: Системный подход в исследовании проблем геополитики и безопасности / В. С. Пирумов. - М. : Дружба народов, 2003. - 538 с.
2. Поздняков Э. А. Геополитика / Э. А. Поздняков. - М. : АО Изд. гр. «Прогресс» - «Культура», 1995. - 570 с.
3. Рыбалкин Н. Н. Природа безопасности / Н. Н. Рыбалкин // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 7, Философия. - 2003. - № 5. - С. 36-52.
4. Романович А. Л. Проблема безопасности в контексте устойчивого развития / А. Л. Романович // Социально-гуманитарные знания. - 2003. - № 1. - С. 3-18.
5. ГлобалГзацш Г безпека розвитку : [монографш] / О. Г. Бглорус, Д. Г. Лук'яненко та гн. ; кер. авт. кол. Г наук. ред. О. Г. Бглорус. - К. : КНЕУ, 2001. - 733 с.
6. Горбулин В. Национальная безопасность Украины и международная безопасность / В. Горбулин // Полит. мысль. - 1997. - № 1. - С. 76-88.
7. Исследования по безопасности / С. В. Выборнов, А. Ю. Иванов, С. Е. Корши-ков и др. ; под ред. С. П. Никанорова. - М. : Концепт, 1998. - 623 с.
8. Макеев А. В. Политика и безопасность : [монография] / А. В. Макеев. -М. : Щит-М, 1998. - 270 с.
9. Кремень Т. В. Державний суверенитет у добу глобалГзацп / Т. В. Кремень // ПолГтика Г час. - 2003. - № 10. - С. 36-40.
10. Андршчук В. ГлобалГзащя, штегращя та економГчна безпека Украши / В. Андршчук // ПолГтика Г час. - 2003. - № 9. - С. 61-70.
11. Камгнський С. С. СвГт переможщв Г переможених. МГжнародш вГдносини Г укра!нська перспектива на початку ХХ1 столптя : [монографш] / С. С. Камгнський. -К. : Центр вшьно! преси, 2008. - 336 с.
12. Кремень Т. В. Трансформащя державного суверенитету в умовах глобаль заци : автореф. дис. ... канд. полгг. наук : спец. 23 00.04 / Т. В. Кремень. - К., 2004. -18 с.
13. Куян I. Чи послаблюе глобалiзацiя суверенитет нацiональних держав? [Елек-тронний ресурс] / I. Куян. - Режим доступу: http://www.viche.info/joumal/1510/.
14. Чайка I. Ю. Проблема збереження державного cyвepeнiтeтy в умовах глоба-лiзацil [Електронний ресурс] / I. Ю. Чайка. - Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/portal/ Soc_Gum/Sprr/2006_1/chayka. pdf.
15. Молчанов М. А. Дискуссионные аспекты проблемы «национальный интерес» / М. А. Молчанов // Полис. - 2000. - № 1. - С. 8-22.
16. Юрлов Ф. Социальные издержки глобализации / Ф. Юрлов // Социс. - 2001. - № 7. - С. 95-105.
17. Наумкша С. ГЛобалiзацiя: тенденци штеграци, yнiвepcалiзацil та поляризацп сучасного свиу / С. Наумкша // Поли. менеджмент. - 2005. - № 6. - С. 121 -128.
ВЛИЯНИЕ ГЛОБАЛИЗАЦИОННЫХ ПРОЦЕССОВ НА ГОСУДАРСТВЕННЫЙ СУВЕРЕНИТЕТ УКРАИНЫ
Пилипчук В. Г., Дзебань А. П.
Рассмотрены основные факторы влияния современных глобализационных процессов на государственный суверенитет Украины. Показано, что националъные государства в условиях глобализации уже не являются единственными игроками на мировой арене, посколъку к международным отношениям активно привлекаются международные организации, транснационалъные корпорации, трансграничные регионы, этнические менъшинства, профессионалъные ассоциации, социалъные движения, индивиды. Осуществлена классификация негосударственных актеров, влияющих на состояние государственной безопасности Украины.
Ключевые слова: глобализация, государственный суверенитет, международные организации.
INFLUENCE OF GLOBALIZATION PROCESSES ON STATE SOVEREIGNTY OF UKRAINE
Pylypchuk V. G., Dzeban A. P.
The basic factors of influencing of modern globalization processes are examined on state sovereignty of Ukraine. It is shown that the national states in the conditions of globalization already are not unique players on a world arena, as to the international relations international organizations, multinational corporations, international regions, ethnic minorities, professional associations, social motions individuals, are actively attracted. Classification of non-state actors influencing on the state of state security of Ukraine is carried out.
Key words: globalization, state sovereignty, international organizations.
юта
