CC BY
17
14. Поляков О.В. Лвдвниче та господарське значення повноти насаджень// Науко-вий вюник НАУ: Лiсiвництво. - К.: НАУ, 1998, вип. 8 - С. 41-49.
15. Полякова Л., Попков М., Кирилюк С., Сторожук В., Савущик М. Стратегiя лiсокористування// Лсовий i мисливський журнал. - К., 2001, №1. - С. 16-17.
16. Саштарш правила в люах Украши. Затв. пост. Кабiнету MinicTpiB Украши вiд 27 липня 1995 р. № 555. - 19 с.
УДК330.342.3:330.117"714" Доц. Г.Я. Антовська, канд. екон. наук -ЛКА ГЛОБАЛ1ЗАЦ1Я СВ1ТОВИХ ГОСПОДАРСЬКИХ ПРОЦЕС1В
Аналiзуeться процес формування господарсько'1 глобалiзацiï та вплив на нього основних факторiв: економiчних, культуролопчних, полггичних. Охарактеризовано основнi вияви сучасного глобалiзму.
Doc. H. Ya. Anilovska - LCA Globalisation of world economic processes
The process of the world globalisation formation and the influence on it of the basic factors (economic, cultural, political) are analysed. The principal manifestation of the modern globalisation is characterised.
Украшське входження у мiжнароднi eKOHOMi4Hi структури вщбу-ваеться за надзвичайно складних умов - глобалгзацп свгтових господарських процесгв. Глоб^защя виступае як всеохоплюючий цившзацшний процес, який впливае майже на вс сторони людського буття. Сьогодш окремi сус-пiльнi явища чи стосунки необидно розглядати у загальному контекстi "гло-балiзацiï, що являе собою поступово наростаючий в кторичному масштабi процес взаемодiï та взаемопроникнення рiзних культур i цивiлiзацiй" [1, ст. 5]. Однак основу глоб^зацп становлять економiчнi процеси. Це - штенсифь кащя торговельних зв'язкiв, формування мiжнародних потокiв капiталiв, становления транснащональних корпораций, економiчних мiждержавних об'еднань, глобагоащя iнформацiйного простору, конвергенция нащональних економiчних систем тощо. Головну роль у господарськш глобалiзацiï ввдгра-ють мiжнароднi фiнансовi процеси. Оксфордський тлумачний словник прямо вказуе на те, що глоб^защя стала можливою завдяки ^естищям на свгго-вих фшансових ринках [2, ст. 181]. Дж. Сорос визначае навиъ приблизну дату зародження господарсько!' глобалiзацiï - 80-ri роки XX ст. [3, ст. 226]. Во-на майже збклася в часi зi всесвишм утвердженням ринкових вiдносин, яке вщбулося пiсля розвалу соцiалiстичноï системи. Це дае шдставу твердити, що в ïï основi лежить планетарне запровадження ринкових механiзмiв госпо-дарювання та розвитку.
Термiн "глобалiзацiя" виник у 1993 р. i належить Т. Левiтту. Ряд еко-номiстiв використовуе також термiн "мондД^защя". Глобалiзацiя - об'ектив-ний й невщворотний процес. Вона вiдображае умови кнування та розвитку сучасних продуктивних сил. Суб'ективною компонентою господарсько1 гло-балiзацiï е економiчна полiтика, яка здшснюеться промислово розвинутими крашами чи 1х угрупованнями. Йдеться про полиику лiбералiзацiï зовшш-
ньоекономiчних зв'язюв, що набирае сили в останш десятилiття. Дерегуляцiя господарського життя створюе сприятливi умови для формування мiжнарод-них потоков економiчних благ.
Глоб^зм - надзвичайно складне явище. З одного боку, воно поклика-не до життя цшою сув'яззю причин (факторш), а з шшого - мае численнi та рiзномаштш вияви. Певну уяву про глоб^зм i, зокрема, основний його рiз-новид - господарський дае рис. 1.
Рис. 1. Формування та вияви сучасного глобалiзму
До головних факторiв, що сприяли виникненню господарського гло-балiзму, необхiдно насамперед вщнести науково-технологiчнi. Досягнення останнiх десятилиь у галузi транспорту i зв'язку сприяли перетворенню свiту в единий економiчний простiр. Полiтичнi та економiчнi поди, що ввдбувають-ся в рiзних кiнцях планети, стають моментально B^Mi й на них можна не-гайно вiдреагувати. Такi можливосп надають новiтнi шформацшно-комуш-кацiйнi системи, зокрема знаменита WWW (World Wide Web - всесвиня па-вутина) або 1нтернет. З li допомогою, наприклад, iнвестори в Нью-Йорку мо-жуть дуже швидко i безпосередньо придбати (продати) цiннi папери на То-кiйськiй фондовiй бiржi, не вдаючись до послуг посередникiв.
I все-таки основний мотив глобалiзацil лежить в економiчнiй площинi. Це розширення сфери дiяльностi окремих фiрм та корпораций, 1х вихщ за нащ-ональнi кордони. НТП тшьки створюе новi можливостi та засоби 1х реатзацц. Вiн допомагае долати просторовi та часовi обмеження бiзнесовоl даяльносп. Зовнiшня експансiя катталу закладена у самш його природi й вихщ на мiжна-роднi горизонти е ильки продовженням внутрiшнiх процесш. Головною спо-
нукою до освоення "нових земель" е прагнення отримати додатковi прибутки. Сьогоднi майже весь свГт перетворився на "поле для полювання" за зиском, який тут можна отримати у значно бшьших розмГрах, шж вдома. Це, зокрема, шдтверджуе i такий великий "свгговий мисливець", як Дж. Сорос. Вш вказуе, що "вiдмiтною ознакою сучасно! форми глобального кашталГзму... е устх, що набувае дедалi бшьших масштаб1в: ттенсифтащя мотиваци прибутку (ви-дшено авт. - Г.А.) та ц проникнення у сфери, в яких до цього панували iншi мiркування". I далi: "Не буде перебшьшенням сказати, що нинi влада грошей над життям людей бшьша, нiж будь-коли рашше" [3, ст. 136].
Не можна оминути увагою також вплив культурогiчного фактору. Йдеться про масове розповсюдження по свиу зразкiв (не завжди кращих) за-хiдноí культури, про своерiдну вестершзащю свiтового культурного простору. За допомогою радю, телебачення, можливостi якого з появою супутнико-вого зв'язку суттево зросли, кшо, вiдеовиробництва, 1нтернету iнформацiя доноситься майже до вах регiонiв планети. Вона сприяе формуванню у мiльйонiв людей певних економiчних, соцiальних та полiтичних установок, поширенню ринкових цiнностей та стандарпв життя. Водночас пропагують-ся й усшшш форми господарювання, якi стають очевидними орiентирами розвитку, зразками для наслГдування. Таким чином, задоволення культурних потреб людей, опосередковане новiтнiми засобами й носiями iнформацií, сприяе формуванню глобального середовища.
I, нарешп, господарська глобалiзацiя заохочуеться полiтичними факторами. Взаемопов'язашсть економiчних та полгтачних процесiв загальновiдома. Економiка водночас е i метою, i засобом полггичних акцiй. Успiшнi полiтичнi кампанií здебшьшого ведуть до зростання економiчних вигод. Отже, полiтична д1яльшсть початково, за своею природою е глобальною, Г таким чином спону-куе господарську глобалГзащю. Геополггачш намГри та 1'х реалГзащя глобалГзу-ють економГчний простер. Поява мГжнародних полгтачних оргашзацш, зокрема ООН, теж сприяють цьому. Попереджуючи вшськовГ конфлГкти, вони тим самим створюють можливосп для господарсько! сшвпращ кра'н.
Отже, господарська глобалГзащя формуеться шд впливом рГзноплано-вих, але дуже потужних фактор1в. Розвиток 11 ввдбуваеться стр1мко, вона охоплюе все новГ регюни, поширюеться на новГ сфери господарського життя. Й тенденцц та вимоги мусять враховуватися при розробщ стратегш економГч-ного розвитку та особливо зовшшньоекономГчно! даяльностг Це означае, що необхщно з'ясувати основш напрями (вияви) глобалГзацц з тим, щоб усшшно долучитися до свггових господарських процесГв, отримати вигоду вщ Гнтер-нащонально! сшвпращ.
Основною формою господарсько! глобалГзацп виступае мiжнародна торгiвля. Ввд попереднього стану 11 вщрГзняе те, що суттево змГнилися асор-тимент й штенсившсть товарообмшу. Останнш значно випереджае зростання свггово1 економГчно! бази. Так, якщо за 1950-1995 рр. валовий свгговий продукт збшьшився у 5,5 раза, то обсяг свГтово! торпвлГ - бшьш шж у 14 разГв. В абсолютному вишрГ експорт ще у 1995 рощ досяг величини 6 трлн. дол., а у 2003 рощ може зрости до 7 трлн. дол. [4, ст. 37] 1стотно змшився Г товарний
склад мiжнародноí торгiвлi. Чшьне мiсце в нш посiли машини, устаткування, наукомктю та високотехнодогiчнi товари. Це вже не тшьки традицiйна мГж-галузева торгiвля, а внутрiгалузева, що базуеться на внутрiгалузевiй спещаль зацií окремих краш. У свiтдi сказаного, для Украши важливо утвердитися на свггових ринках, знайти там свою певну i стабiльну "нiшу".
Важливим виявом сучасного господарського глобадiзму е мiжнароднi потоки капiталiв. Саме в них концентруеться основна енерггя економiчних взаемин. Темпи 1х розвитку е без перебшьшення вражаючими. Тiльки за десять ротв (1987-1997) щоденний обсяг мiжбанкiвських операцiй зрiс бшьш нiж у 2 рази й досяг величини 1,25 трлн. дол. Тшьки тижневi фiнансовi обороти перевершують рiчний свiтовий торговельний оборот. Сшвввдношення мiж масштабами свггових фiнансових i торговельних операцiй, яке у 1980 р. становило 10 до 1, у 1992 р. вже становило 60 до 1 [5, ст. 79]. Фiнансовi ринки - валютш, фондов^ кредитш - перетворилися у домшанту свiтовоí еконо-мiки. Дж. Сорос, зокрема, вважае, що фшансовому кашталу у сучасному свiтi належить "прившейоване становище" i що саме його активнкть сформувала сучасний гдобалiзм [3, ст. 17,127] До цього необхщно додати, що цей каштал продовжуе видозмiнювати характер i структуру глобалiзму, гiпербодiчно по-силюючи його фшансову складову. Подiбноí думки дотримуеться також вщо-мий украшський науковець А. Фшпенко, який вiдзначае трансформацгю свь тово1 господарсько!' системи вiд матерiально-уречевленого типу до економiки фiнансовоí [6, ст. 11, 167].
При цьому важливо зазначити ще й таку особливкть сучасного розвитку, як тенденщю усамостшнення фiнансовоí сфери. Фiнансовi ринки пер-вiсно виникли для обслуговування реального сектора економiки. За 1х допо-могою вiдбувалося забезпечення останнього капiталами як шляхом кредиту-вання, так i реалiзацií рiзного роду цiнних папер1в, здiйснення платежiв та розрахункiв. Проте у 80-90-п роки ХХ ст. фiнансова сфера починае ввдграва-ти самостiйну роль. Фiнансовi операцií все менше пов'язуються з рухом ре-альних щнностей i набувають самодостатнього характеру. Вони створюють прибутки, не покидаючи сфери фшанс1в. Це рiзноманiтнi спекудятивнi акцп, страхування, гра на валютних курсах тощо. Такi мождивостi значно збшьши-лися у зв'язку з появою нових фiнансових iнструментiв - похщних цiнних па-перiв або дереватав (ф'ючерс1в, опцiонiв). Фiнансовi кризи, яю останшм часом потрясають свггову економiку (наприклад, Гонконгська 1997 р., Росшсь-ка 1998 р.), демонструють i мiць, i íх руйшвний вплив на реальну економiку. Украша, яка розбудовуе ринковий фiнансовий сектор i вийшла на свiтовi ринки для залучення iноземних капiталiв у нащональну економiку, особливо мусить рахуватися з небезпекою стихи глобальних фшансових потокiв.
Особливе мiсце у свгговш гдобальнiй економiцi посiдають транснащ-ональт корпоращг. Вони фактично е головними дiйовими особами на мГжна-родшй аренi. Спрямованiсть та iнтенсивнiсть свггових потокiв товар1в, шфор-мацií, грошей визначаються головним чином транснацiональними корпоращ-ями (ТНК), багатонацiональними корпорациями (БНК) та транснащональни-ми банками (ТНБ). 1х д1яльнкть виходить за межi нацiональних територiй Г
поширюеться на весь свгтовий npocTip. Як висловився один захiдний гро-мадський д1яч, для таких компанiй державнi кордони таю ж умовш й легко доступш, як меридiани та паралелi на мапi свiту. Вони контролюють половину свiтового промислового виробництва, 63 % зовнiшньоí торпвл^ приблиз-но 80 % патентiв i лiцензiй на нову технiку. Шд ix контролем 90 % светового ринку пшенищ, кави, кукурудзи, лiсоматерiалiв, залiзноí руди, 85 % ринку мвд та бокситов, 80 % - чаю та олова, 75 % - банашв, натурального каучуку й сиро1 нафти. За ощнками англшського тижневика "Economist", тiльки 5 ТНК забезпечують б1льше половини светового виробництва товаров тривалого вжитку, ттакш, електронного устаткування, автомобiлiв i тальки 3 компанií -майже всю мiжнародну мережу телекомунiкацiй [1, ст. 56].
У випадку з ТНК виробничi й торговельш угоди носять не разовий, а довгостроковий характер i набирають рис постiйниx зв'язюв. Шжнародна торговля фактично реалiзуе спецiалiзацiю та кооперацiйнi зв'язки в рамках одше!' ТНК як стосунки мiж головним пiдприемством та фiлiалами або мiж фiлiалами, що знаходяться в рiзниx крашах. Це також зв'язки мiж рiзними ТНК, мiж ТНК i звичайними фiрмами.
Панування ТНК у свиовш економiцi створюе серйозш проблеми для окремих держав i для свiтового спiвтовариства. Егоíстичнi та спекулятивш iнтереси цих господарських велетав можуть суттево впливати на економiчну i навiть полiтичну ситуацда поодиноких краш, породжувати свiтовi кризи. По-ки що не затверджено кодексу поведанки ТНК, вiдсутнi органи й мехашзми регулювання 1х дiяльностi, а це уможливлюе свавiлля останнix на свиових ринках. Украша мусить рахуватися з цим i вживати заходи двоякого плану. З одного боку, по можливоста, убезпечитися ввд деструктивно!' дiяльностi шо-земних ТНК засобами власного законодавства, з шшого - сприяти виникнен-ню сво'х мiжнародниx корпорацiй, якi змiцнили б становище Укра'ни в глобальному простор!
Абсолютно новим явищем у световому господарствi стала мiждер-жавна eKOHOMi4Ha ттегращя. Й можна розглядати як реакцда краш на змь ну господарських умов у свiтовому простор! Сучасш продуктивнi сили пере-ростають межi нацiональниx держав i щораз б1льше набирають штернащ-онального характеру. Млждержавне iнтегрування створюе iнституцiональнi передумови для усшшного функцiонування транснацiональниx та штернащ-ональних капiталiв. Слово "штегращя" з латинського означае поповнення, об'еднання в цiле якихось окремих частин. У випадку з мiждержавною еконо-мiчною iнтеграцiею йдеться про об'еднання окремих нацюнальних госпо-дарств в единий мiждержавний регiональний економiчний комплекс. Таким чином, мiждержавною економiчною ^егращею можна вважати "процес взаемопроникнення економiчниx систем рiзниx краш i формування на цiй ос-новi економiчноí системи вищого порядку, яка характеризуеться узгоджешс-тю щлей розвитку окремих шдсистем" [7, ст. 47]. Вона грунтуеться на проце-сах iнтернацiоналiзацií господарського життя, зближеннi, об'еднаннi еконо-мiк ряду краш
Потреба в економГчнш штеграцл стала гостро вГдчуватися у перюд шсля Друго1 свггово1 вшни. ЕкономГчш резони, шдсилеш полГтичними ште-ресами, привели до появи перших великих штеграцшних утворень - Ради економГчно1 взаемодопомоги та Сшльного ринку. На сьогодшшнш день у свь ■п нараховуеться майже три десятки рГзномаштних мГждержавних економГч-них угруповань. Найбшьшими серед них е бвропейський Союз Гз 15-ма членами Г цшою низкою краш, що очшують на вступ, Швшчноамериканська зона вшьно1 торим (НАФТА), яка об'еднуе США, Канаду й Мексику, Азшсь-ко-Тихоокеанське економГчне сшвробГтництво (АТЕС), яке включае 18 краш цього регюну, в т.ч. й Росда (з 1997 р.).
СвгговГ штеграцшш союзи мають рГзну глибину об'еднання. В одних випадках йдеться тшьки про надання партнерам певних пшьг, преференцш у зовшшнш торпвлГ, в шших - про штеграцда виробничо1 та грошово1 систем. Уяву про розмайтя свггових штеграцшних об'еднань дае таблиця.
Табл. Форми мiждержавноi економiчноi ттеграцп
Форми мiж- народно!' економiчноí iнтеграцií Ключовi характеристики
Зниження внутрiшнiх тарифiв Усунення внутрiшнiх тарифiв Спiльний зовнiшнiй тариф Вiльний рух катта-лiв та робо-чо!' сили Гармошза-ц1я еконо-мiчноl по-лiтики Поль тична штегращя
Зона префе-ренцшно!' торгiвлi
Зона (асощ-ацiя) вшьно!' торгiвлi
Митний союз
Спшьний ринок
Економiч-ний союз
Полиичний союз
Джерело: Губський Б.В. Iнвестицiйнi процеси в глобальному середовищ^ - К.: Наукова думка, 1998. - С.18.
Наведене свГдчить про те, що в умовах сучасно1 глобалГзацц госпо-дарських процесГв окремГ краши змщнюють сво1 позицл через сшвпрацю з шшими Г виступають на завоювання свггових ринтв не поодинщ, а " гуртом", об'еднавши сили Гз союзниками. Маемо тут справу з двоетапною стратепею: на першому еташ ввдбуваеться "застовблення", ввдгородження власних рин-тв ввд зовшшнього свиу, на другому - проникнення на ринки шших краш та регюшв. Дезштегращя та штегращя дивним способом переплггаються мГж собою. Поступове розширення штеграцшних союзгв (як це мае мкце в 6С), посилення сшвпращ мГж рГзними союзами все ж свщчать про реалГзацда ге-нерально1 тенденцп - формування свггово1 Гнтегровано1 економши. Це е найвищим виразом Г водночас вимогою гдобалiзацií господарського життя.
Ще одним виявом господарсько! глобалГзацц виступае конвергенщя економiчних систем. Вона означае, що економГчш системи рГзних краш все бшьше зближуються, уподГбнюються одна до одно!'. Цю тенденцгю ще у 60-х роках ХХ ст. зауважив Г оформив у спещальну концепщю конвергенци двох свггових систем (кашталктично! Г сощалктично!) голландський економкт Г перший Нобел1вський лауреат (1969 р.) Ян Тшберген. В ц основу було покла-дено зближення мехашзм1в координацц господарського життя, поеднання "ринку" та "плану". Ця тенденция, що чигсо проглядалася у шслявоенному роз-витку, не зупинилася Гз розвалом сощалктично! системи. Навпаки, вона прискорилася, оскшьки постсощалктичш краши почали будувати перемож-ну ринкову систему. Таким чином, якщо рашше конвергенция стосувалася протилежних за змктом економГчних систем, то ниш вона вщбуваеться в рамках одше! ринково! системи.
Не сталося шсля розпаду СРСР й "кшцд кторц", проголошеного аме-риканським политологом Ф. Фукуямою у його знаменитш прац "Кшець кторц та остання людина" (1992 р.): суспшьно-економГчний розвиток, пошуки справедливого устрою не зупинилися.
Перехвдш сусшльш стани, що !х сьогодш переживають краши, ят розвиваються, постсощалктичш краши, повинш завершитися розбудовою змгшано! ринково! економГки. Це - вимога й умова включения краш у свГто-господарсью процеси, д1яння в глобальному середовищг У конкретному пла-ш мова йде про формування "вщкритого сусшльства" Г "вадкритоГ економь ки, зближення законодавства, систем оподаткування, сощальних програм, об-лГку тощо.
Вестершзавдя, яка початково охопила культуру та мас-медГа, поши-рюеться ниш й на господарське життя. Варто зазначити, що певну стимулю-ючу, а то й примушуючу роль у цьому процес ввдграють таю мГжнародш економГчш оргашзаци, як МГжнародний валютний фонд (МВФ) та СвГтова оргашзавдя торпвлГ (СОТ). Кредитами першо! користуються численш краши Г передуем краши, що розвиваються, та краíни з перехщною економшою. Са-ме щ краíни реформують сво! полГтичш, економГчш й сощальш системи. На-дання кредипв МВФ, як ввдомо, обставляеться цшим рядом умов та вимог. Зокрема, бачимо це на прикладГ Украíни, де реформи певним чином здшсню-ються Г шд його тиском: пришвидшення процесш приватизапií, проведення адмшктративно! реформи, перехад ввд галузевого до функцюнального управ-лшня економГкою, реоргашзавдя сощально! сфери тощо. Сво! вимоги та умо-ви ставить також СОТ, входження до яко! е неодмшною передумовою усшш-ного реформування економГки на ринкових засадах. Конвергуючий вплив мае Г притягуюча сила 6С. Сх1дноевропейсью краíни прагнуть приеднатися до ще! впливово! та усшшно! органiзацií, а це вимагае прийняття ними стандар-пв 6С, кошювання законодавчих та нормативних актав, ГмГтацгю захщних ш-ститупв. Таким чином, д1яльнкть зазначених, а також деяких шших оргаш-зацш сприяе та прискорюе конвергенцГю економГчних систем.
ГлобалГзаця господарського життя створюе взаемопов'язанкть рГзних краíн та регюшв, робить !х взаемозалежними. Ртення, що приймаються в
однш краМ, впливають на ситуацгю в шшш й школи накидають 1й вимуше-ний спосГб поведшки. Сьогодш не можна здшснювати окремГ господарсью заходи, незважаючи при цьому на мГжнародне довкшля. Ця вимога знайшла свое вщображення у такш формулГ поведшки: думати локально, д1яти глобально. У недавно виданш на ЗаходГ книзГ "Европа в глобальнш конкуренцц" (1997 р.) зазначаеться, що "сучасна гаобалГзащя е новим явищем, оскшьки вона глибоко зачшае майже всГх учаснитв Г вс краши, а також вс мГжнарод-ш потоки: товаргв Г послуг, нематерГальних активГв, людей та кашталу" [8, с.5]. Винятку нема ш для кого, навиъ для тако1 свиово1 держави та госпо-дарського велета, як США.
Щкавою Г повчальною е змша настроíв у громадськш думщ та полпи-щ США щодо зовшшнього свиу. Як зазначае Р. Карсон, ще до середини 70-х рокгв ХХ ст. ш американський бГзнес, ш американська фшансова система не звертали особливо1 уваги на решту свиу. ХГба що тодГ, коли можна було " по-живитися" на сторош [9, ст. 262]. I тут нараз, разом Гз стргмко наростаючою гаобалГзащею, прийшло розумГння господарсько1 залежносп ввд зовшшнього свиу, усвГдомлення того, "що в економГчнш сферГ ми не можемо далГ знахо-дитися збоку ввд решти свиу Г що ми бшьше не маемо навиъ можливосп представляти справу таким чином, як нам це вдавалося рашше, що ми здатш розвиватися у вГдривГ ввд шших" [9, ст. 261]. А ввдомий американський поль тичний д1яч Г. Юссшджер, шби шдсумовуючи сказане, зазначив: "Вперше в нашш кторп ми не можемо ш домшувати у свт, ш сховатися ввд нього" [10, ст. 313]. Якщо глобалГзацгя втягнула у свою орбиу США, то шшГ краши й погопв. Вс змушеш рахуватися з нею, шдпорядковуватись 11 вимогам. Це змушена робити й Украша.
Лiтература
1. Мовсесян А., Огнивцев С. Транснациональный капитал и национальные государства// Мировая экономика и международные отношения. - 1999, № 6. - С. 55-63.
2. Финансы: Оксфордский толковый словарь: англо-русский. - М.: Издательство "Весь мир", 1997. - 496 с.
3. Сорос Дж. Криза глобального капп^зму: (Ввдкрите суспшьство шд загрозою): Пер. з англ. - К.: Основи, 1999. - 259 с.
4. Пичугин Б. Импорт капитала: мировой опыт и практика России// Мировая экономика и международные отношения. - 1996, № 12. - С. 34-47.
5. Студенцов В. Мировая экономика в 1994-1995 гг.: вперед и вверх, а там...// Мировая экономика и международные отношения. - 1996, №2. - С. 70-82.
6. ФЫиеико А., Сивашов Ю. Еконошчт стратеги Украши: дискусш штелектуалш. - К.: Либщь, 1998. - 272 с.
7. Мокш А. Регiонально-секторальна модель зовшшньо! штеграци: передумови i стратегш реалiзацií. - Льв1в: Коопосвгга, 1999. - 346 с.
8. Долгов С.И. Глобализация экономики: новое слово или новое явление? - М.: ОАО "Изд-во Экономика", 1998. - 215 с.
9. Карсон Р.В. Что знают экономисты. Основы экономической политики на 1990-е годы и в перспективе: Пер. с англ. - М.: СП "Квадрат", 1993. - 320 с.
10. Грейсон Дж. К. Мл., О'Делл К. Американский менеджмент на пороге ХХ1 века: Пер. с англ. - М.: Экономика, 1991. - 319.
