CC BY
57
КОНСТИТУЦ1ЙНЕ ТА М1ЖНАРОДНЕ ПРАВО
УДК 378.4:34(066) Ан^анна Бадида
ДВНЗ "Ужгородський нацюнальний ушверситет", викладач кафедри теорп та ютори держави i права
Василь Лемак
ДВНЗ "Ужгородський нацюнальний ушверситет", доктор юрид. наук, проф., член-кор.
Нацюнально! академи правових наук Украши, завiдувач кафедри теори та ютори держави i права
ГЛОБАЛ1ЗАЦ1Я У ПРАВОВОМУ ВИМ1Р1: ФОРМУВАННЯ КОНТУР1В "ГЛОБАЛЬНОГО ПРАВА"
© Бадида А., Лемак В., 2017
Проан^зовано глоб^защю у правовш площин1. Особливу увагу придiлено проблемi впливу глобалiзащт на взаeмодiю мiжнародного, европейського i нащональ-ного правопорядкiв. Окремо проанашзовано дiалог судових iнстанцiй рiзних правопоряд^в у аспектi аргументацн тх р1шень. Зроблено висновки щодо формування глобального мiжнародного правопорядку, посилення регiональних (наднащональних) правопорядкiв, вплив глобалiзащт на правосуддя.
Ключовi слова: глобалiзацiя; глобальне право; правосуддя; права людини.
Андрианна Бадида, Василий Лемак
ГЛОБАЛИЗАЦИЯ В ПРАВОВОМ ИЗМЕРЕНИИ: ФОРМИРОВАНИЕ КОНТУРОВ "ГЛОБАЛЬНОГО ПРАВА"
Проанализировано глобализацию в правовой плоскости. Особое внимание уделено проблеме влияния глобализации на взаимодействие международного, европейского и национального правопорядков. Отдельно осуществлен анализ диалога судебных инстанций различных правопорядков в аспекте аргументации их решений. Сделаны выводы по формированию глобального международного правопорядка, усилению региональных (наднациональных) правопорядков, влиянию глобализации на правосудие.
Ключевые слова: глобализация; глобальное право; правосудие; права человека.
Andrianna Badyda,
State Enterprise "Uzhgorod National University" Department of Theory and History of State and Law
Vasyl' Lemak
State Enterprise "Uzhgorod National University" Department of Theory and History of State and Law
Sc. D., Prof.
GLOBALIZATION IN THE LEGAL PLANE: FORMING CONTOUR "GLOBAL LAW"
This article analyzes globalization in the legal plane. Particular attention is paid to the impact of globalization on the interaction of international, European and national law. Separately, an analysis of different dialogue courts of law and order in terms of reasoning their decisions. The conclusions about the formation of a global international rule of law, strengthening regional (supranational) law, the impact of globalization on justice.
Key words: globalization; global law; justice; human rights.
Постановка проблеми. Питання впливу глобалiзащi на правовий розвиток людсько! цившзацп е важливим i актуальним з огляду на низку доводiв. По-перше, сутнють глобалiзацii змшюеться i сьогодш вона ютотно в^^зняеться вщ того, що позначали цим термшом швстолптя тому. В динамiчному аспект глобалiзацiя е процесом (не станом), який розвиваеться за власними правилами i закономiрностями. По-друге, вплив глобалiзацii на право (так само, як i на економшу та iншi сфери) е визначальним i домшуючим фактором його розвитку, коли правопорядки рiзних рiвнiв взаемоддать за принципово шшими мехашзмами, створюючи нову правову реальнють.
Аналiз дослiдження проблеми. Окремi аспекти цiеi проблеми дослщжено в працях С. О. Болдiжар, О. Я. Бариськоi (вплив глобалiзацii на форму правлiння) [1], О. А. Антонюк (вплив глобалiзацii на судову владу) [2], Т. Б. Чубко (вплив глобалiзацii на сучасну державу i право) [3], Л. О. Васечко (вплив глобалiзацii на права людини) [4], О. В. Лемака (вплив глобалiзацii на функцп держави). Однак наведене не заперечуе своечасносп та доцiльностi дослiдження ще1" теми.
Мета цього дослщження - окреслення розумiння глобалiзацii та ii впливу на правовий простiр, взаемостосунки мгж трьома рiвнями правопорядкiв (нацюнальш, регiональнi та мiжнароднi).
Виклад основного матерiалу. Поняття глобалгзацИ Сучасний свгт е багато в чому глобалiзованим свiтом, який зазнав iстотних змш протягом останнiх 60-70 рокiв. Термш "globalization" уперше зафiксовано, коли Теодор Левит (професор Гарвардсько1' школи бiзнесу) в 1983 р. опублiкував статтю "Глобалiзацiя ринюв". У стагтi, зокрема, указувалося, що потужна сила рухае свггом до "звуження спiльноти, i цiею силою е технолопя", яка створюе нову економiчну реальнiсть, "появу глобальних ринкiв стандартизованих споживчих товарiв у неймовiрних ранiше масштабах", до того ж "зникли звичнi вщмшносп в нацiональних або регiональних перевагах" [5].
Глобальний ландшафт планети змшюеться. У 2017 р. у свт нараховуеться 197 суб'екпв, яких ООН визнае як "договiрну сторону" (незалежну юрисдикщю з правом ратифiкацii) у багатостороншх мiжнародних договорах: 193 держави-члени ООН, острови Кука i №уе, Ватикан i Палестина. Протягом ХХ столптя 1'хня кiлькiсть зросла, однак нагадаемо, що в кшщ XV ст. лише в Сврош таких "суверенних юрисдикцiй" нараховувалося понад 500 [6, с. 4].
З одного боку, сьогодш глобалiзацiя сприймаеться як головна рушшна сила прогресу, яка забезпечить економiчне процвггання народам усього свгту, а з iншого боку - як "джерело всiх
сучасних &д" Професор Унiверситету Хiтотсубашi Морiмура Сусума (Японiя) обстоював думку про те, що глобалiзацiя, пiд якою розумiють мiжнародний розвиток вшьно1 ринково! економiки, принесе культурне процвiтання. На його думку, глобалiзацiя - це процес, в якому люди, грошi та шформащя рухаються усiм свггом через нацiональнi кордони, роблячи суспшьства водночас як схожими, так i рiзними; тому глобалiзацiя несумiсна з державною промисловою монополieю, вимушеним розвитком i примусовим нав'язуванням певних цшностей [7, с. 298-299].
Попри рiзноманiтнiсть сприйняття, як зазначено в доповда "Справедлива глобалiзацiя: створення можливостей для вшх" (2004 р.), iснуe консенсус з приводу того, що ключовi характеристики глобалiзацu пов'язанi з лiбералiзацiею мiжнародноl торгiвлi, розширенням прямих шоземних iнвестицiй, виникненням масивних транскордонних фшансових потокiв, внаслiдок чого конкуренцiя на глобальних ринках рiзко посилилася. Також широко визнають, що це стало наслщком об'еднаного ефекту двох основних факторiв: полiтичних рiшень, спрямованих на зменшення нацiональних перешкод на шляху мiжнародних економiчних угод, i впливу нових технологш, особливо в сферi iнформатики i зв'язку. Вплив ново1 технологи також надав особливого характеру нишшньому процесу глобалiзацu порiвняно з подiбними епiзодами у минулому. Значно зменшеш природнi перешкоди часу i простору. Рiзко знизилась вартiсть перемщення шформаци, людей, товарiв i каппатв по всьому свiту, глобальнi комушкаци стали дешевими i миттевими та ще бiльше дешевшають i пришвидшуються. Це iстотно розширило можливостi для здшснення економiчних угод у всьому свт. Ринки тепер можуть бути глобальними за масштабом i мютити все ширший асортимент товарiв i послуг [див.: 8]. Вiдтак, глобалiзацiя стала наслiдком двох основних факторiв: а) полiтичних рiшень; б) впливу нових технологш.
Розумшня сутностi глобалiзацil на сучасному етапi проявилося у доповщ Генерального секретаря ООН за 2016 р., у якш зазначено: "Минулi десятилiття були часом тектошчних зрушень i кардинальних перемiн. Глобалiзацiя вiдкрила масу нових можливостей для процвггання i формування почуття спшьносп всього свiту i людства. Однак разом з бшьш широкими можливостями з'явилися i додатковi небезпеки, i непередбаченi проблеми. Через кордони стали безперешкодно перемщатися не тiльки товари i люди, але i хвороби, озброення i екстремiстська пропаганда. Поди, що вщбуваються в однiй частит свiту, позначаються на всiй планета Протягом десятилiття сталася низка криз, яю мали глобальнi наслiдки, починаючи з фшансово1, продовольчо1 i паливно1 кризи i закiнчуючи заворушеннями, що охопили регюн Близького Сходу i Ившчно1 Африки. Цi провали вщволшали ресурси вiд процесу розвитку, примушуючи витрачати кошти на врегулювання криз, i багаторазово посилювати почуття побоювання i тривоги в багатьох крашах... Це було перше десятилггтя розквггу соцiальних мереж..." [9, с. 4].
Глобалiзацiя як процес iстотно впливае на свгговий та нацiональнi правопорядки, змшюючи багато в чому сутнють цих явищ. Вплив глобалiзацil на взаемодда мiжнародного i нацiональних правопорядюв проявляеться у рiзних площинах.
1. Становлення глобального мiжнародного правопорядку. Глобалiзацiя права запо-чаткована вiд дати "вщбудови" того, що називаеться сучасне мiжнародне право: йдеться про документ з назвою "Атлантична хартiя", який ухвалили прем'ер-мiнiстр Велико1 Британи У1нстон Черчилль i президент США Франклш Делано Рузвельт 14 серпня 1941 р. на борту корабля ВМС США "Атланта". У восьми ключових пунктах сформульовано основш цш та принципи устрою свггу тсля закшчення вiйни. Особливо треба вiдзначити 4-й пункт, зпдно з яким Сполучеш Штати та Велика Британiя "будуть iз належною повагою до сво1х зобов'язань прагнути того, щоб сприяти забезпеченню вшм державам, великим чи малим, переможцям або переможеним, рiвного доступу до торгiвлi i сировинних запашв свiту, необхiдних для !х економiчного процвiтання" [10, с. 23].
Саме в перюд пiсля Друго1 свiтовоl вiйни мiжнародне право перетворилось на мiжнародний правопорядок, який функцюнуе i вiдрiзняеться вiд попереднiх моделей кшькома базовими ознаками:
1) мiжнародне право стало великою мiрою "ушверсальним" правом для всiх держав i народiв. Якщо за загальним правилом дiя мiжнародних договорiв на територп конкретно1 держави зумовлена ратифiкацiею !х нацiональним законом, то дiя загальновизнаних принцитв
мiжнародного права (так само, як i звичаевого мiжнародного права) безпосередньо поширюсться на територи нацiональних держав незалежно вщ факту ратифшацп вiдповiдних договорiв цими державами (наприклад, конвенцiя про геноцид 1948 р.);
2) о^м того, мiжнародне право набуло нормативного розвитку, вбираючи загальнолюдськi цiнностi та виступаючи нормативним iмперативом для стосунюв мiж державами (Статут ООН 1945 р., Загальна декларащя прав людини 1948 р., два пакти про права людини 1966 р.);
3) мiжнародний правопорядок отримав власну оргашзацшну iнфраструктуру у виглядi ООН, шших глобальних мiжнародних органiзацiй, постiйних i тимчасових судових органiв. Мiжнародне правосуддя як феномен починалося в 1919 р. на Паризькш мирнш конференций коли було прийнято рiшення про оргашзащю Постшно! палати мiжнародного правосуддя (арбггражний суд), який був першим мiжнародним судом на постiйнiй основа За задумом авторiв, до складу такого суду повинен був обиратися один представник вщ кожно! держави, яка входила до складу арбггражного суду. Практично Постшна палата мiжнародного правосуддя розпочала свою дiяльнiсть у 1922 р. i працювала в Нщерландах до 1940 р., до вторгнення нацистсько! Нiмеччини. Загалом 45 держав заявили про визнання обов'язково! юрисдикцп палати. Останню сесiю Палата провела в жовтш 1945 р., а в 1946 р. формально припинила свою дiяльнiсть. Досвщ И роботи враховано пщ час створення Мiжнародного суду ООН, правонаступником якого вш i став. Сьогоднi Мiжнародний суд е головним судовим органом ООН [11, с. 172, 174]. Однак лише з 1985 р. кшьюсть справ, переданих на розгляд Мiжнародного суду ООН, почала збшьшуватися, у його порядку денному щорiчно понад десяти справ (ця кшьюсть рiзко збшьшилася до 25 в 1999 р.). Така кшьюсть може видатися скромною, однак нагадаемо, що, оскшьки кшьюсть потенцiйних заявникiв значно менша, нiж у нацiональних судах (лише близько 210 держав i мiжнародних органiзацiй мають доступ до цього Суду), кшьюсть справ, звичайно, невелика порiвняно з кiлькiстю справ, як розглядають нацiональнi суди [12].
О^м Мiжнародного суду ООН, дiяльнiсть здiйснювали й iншi мiжнароднi судовi установи, зокрема: Мiжнародний кримiнальний суд, створений на пiдставi Римського статуту (понад 120 держав е учасниками); Спещальний суд щодо Сьерра-Леоне, Мiжнародний кримiнальний трибунал щодо Руанди, Мiжнародний трибунал щодо Югославп.
Наведенi шституцшш феномени Браян Таманага слушно сприймае як формування "глобально! правово! шфраструктури" На його думку, розширення м1жнародно-правово! нормативно! бази супроводжуеться активiзацiею м1жнародних правозастосовних iнституцiй, передусiм м1жнародних сущв. М1жнародне право посилюеться як у сферi публiчного права, так i в сферi приватного права. Разом iз тим, твердити без застережень про "верховенство" м1жнародного права дещо передчасно. Суб'екти м1жнародного права ( великi держави, i так зваш "державичзго!") нерщко порушують норми м1жнародного права, коли йдеться про !хш "власш iнтереси" чи збереження режиму. Головною опорою м1жнародного права залишаеться "реальна полiтика" [13, с. 147].
Однак необхщно погодитися з думкою про "вщставання глобалiзацi! права вщ глобалiзацi! ринково! економiки" i невщповщнють глобального права, що формуеться, вшм вимогам iдеалу верховенства права. Державам без ефективного i належно оформленого правопорядку глобалiзацiйнi процеси не тшьки не принесуть економiчно! вигоди, а й можуть спричинити економiчну шкоду [14, с. 238].
2. Вiртуалiзацiя правового простору в свт. Новггш засоби комунiкацiй (особливо 1нтернет) поступово витворюють де-факто нове розумшня простору, в якому здшснюеться людська поведшка i який поступово стае предметом правового регулювання. За допомогою юберпростору люди можуть знайти один одного, спшкуються i органiзовуються приватнi особи та спшьноти, ведеться бiзнес. Як зазначено в "Оюнавськш хартi! глобального шформацшного суспiльства" (2000 р.), шформацшно-комушкацшш технологi! е одним iз найважливших факторiв, якi впливають на формування суспшьства ХХ1 ст. 1х революцшний вплив торкаеться способу життя людей, !х освiти i роботи, а також взаемоди уряду i громадянського суспшьства [15].
Юберпроспр дае змогу перебудувати сучасну державу, зробити !! вiдкритiшою та ефективнiшою. Електроннi комушкаци дозволяють державi, !! органам влади здшснювати
управлшня, а з шшого боку - контролювати !! з боку суспшьства ("електронний уряд"). Здшснення прав людини також повноцшно розгортаеться у межах в1ртуального простору. Лише за одне десятилгття юлькють користувач1в свгтового павутиння збшьшилася 1з 360 мшьйошв до 2 млрд оаб.
З шшого боку, юберпроспр стае шструментом (i водночас мюцем) вчинення правопорушень. М1жнародш злочиннi групи вчиняють кiбератаки для нападу на стратепчно важливу шфраструктуру сучасних держав. Тому в сучасному свiтi безпека держави набула додаткового вимiру, яким, поряд iз сушею, водним, повгтряним простором, е юберпроспр. У 2016 р. вперше в ютори за допомогою кiбератаки Рошя намагалася вплинути на хiд виборчо! кампани в США.
3. Вибудовування европейського та iнших регiональних наднацюнальних правопорядкiв. Свропейський континент сьогоднi е яскравим прикладом створення потужного наднацюнального правопорядку в межах Свропейського Союзу (28 держав) й окремо - в межах Ради Свропи (47 держав). У ч. 3 статп 6 Договору про Свропейський Союз вказано, що "основш права, як вони гарантоваш Свропейською конвенцiею з прав людини та основоположних свобод i як вони випливають iз спiльних конституцiйних традицiй держав-членiв, становлять загальш принципи права GC". Це означае, що значною мiрою обидва назваш правопорядки основанi на спшьних правових принципах, як вони визначеш в Gвропейськiй конвенци з прав людини 1950 р. (далi СКПЛ). Свропейський Союз на основi Люабонського договору 2007 р. сформував цшсну iнституцiйно-владну систему, в якiй окремi владнi органи отримують безпосередню леггтимащю з боку народiв (виборцiв) держав-учасниюв СС. Свропейський Суд з прав людини у Страсбурз^ заснований на СКПЛ у 1959 р., до 2016 р. виню близько 19 500 ршень (понад чверть iз них стосувалася двох держав - Туреччини (3270) та Гтали (2351). З ще! кшькосп рiшень у 84 % встановлено порушення хоча б одше! статтi СКПЛ з боку держави-вщповщача. Протягом вказаного перiоду Суд розглянув загалом 712 600 заяв. Бшьше шж 40 % порушень, встановлених Судом, стосувалися ст. 6 СКПЛ (права на справедливий суд), зокрема справедливого судового розгляду (17,35 %) або тривалосп провадження (21,34 %) [16].
5 квгтня 2013 р. учасники переговорiв вщ Свропейського Союзу i Ради Свропи завершили тдготовку проекту угоди про приеднання СС до Свропейсько! конвенци про права людини. Однак 18 грудня 2014 р. Свропейський Суд справедливост у Люксембурзi на запит Свропейсько! комюи ("Чи е проект угоди, що передбачае приеднання Свропейського Союзу до Свропейсько! конвенци про захист прав людини i основних свободи [тдписано! в Римi 4 листопада 1950 р. ("ССПЛ")] сумiсний з Договорами?) виню негативний висновок про приеднання Свропейського Союзу до Свропейсько! конвенци, оскшьки це дало б зовшшньому органу влади повноваження переглядати застосування законодавства СС, в результат чого процес приеднання було зупинено. Суд указав на те, що "установчi договори СС, на вщмшу вщ звичайних мiжнародних договорiв, встановили новий правовий порядок, який мае сво! власш установи, в штересах яких держави-члени обмежують !х суверенш права у все бiльш широких галузях, а також суб'екпв, яю включають в себе не тшьки тi держави, а й !хшх громадян". Зважаючи на це, СС слщ вважати "новим видом правового порядку" з "власними конституцiйними рамками i основоположними принципами, особливо складною оргашзацшною структурою i повним набором правових норм для забезпечення його функцюнування", а тому приеднання до СКПЛ матиме наслщки для нього (пункти 157-158 ршення) [17]. Суд справедливости Свропейського Союзу (The Court of Justice of the European Union), який складаеться з двох установ (Суд справедливости (Court of Justice) i Загальний суд (General Court)), розглянув у 2016 р. 1 628 справ [18].
4. Дiалог нацюнальних i мiжнародних судових юрисдикцш. Ми згоднi з думкою, що висловила Матшьда Коген iз Колумбiйського унiверситету (США), яка в доповда "Верховенство права як верховенство доводiв" проголосила ключову iдею: юридичний обов'язок обгрунтування слiд визнати головним компонентом верховенства права в сучасних правових системах [19, с. 298299]. Якраз у питанш обгрунтування судового ршення дiалог нацiонально! та мiжнародно! юрисдикцi! е iнтенсивним i посилюеться в останнi десятилiття.
Декшька прикладiв. У постановi в справi про тлумачення статтi 11 Конституци (постiйний нейтралiтет) вiд 2 травня 2017 р. Конституцшний Суд Молдови мотивувальну частину виклав з
посиланням на таю мiжнароднi документи: а) звичаеве мiжнародне право нейтралiтету, яке сформувалося у Х1Х ст. i частково регламентовано в двох угодах, пщписаних 18 жовтня 1907 р., на другш Гаагзькш конференцiï (п'ята Конвенщя про права й обов'язки нейтральних держав i ошб у разi вiйни на сушi; тринадцята Конвенщя про права й обов'язки нейтральних держав у вшш на морх); б) Договiр про гарантування нейтралитету Швейцарiï, встановленого в 1815 р., який пщтверджено у статп 435 Версальського договору; в) Державний договiр Австрiï з чотирма державами 5 травня 1955 р.; г) резолющя Генеральноï асамблеï ООН 1995 р. про визнання статусу нейтральноï держави Туркменютану [20].
Свропейський суд з прав людини бшьшють сво1'х рiшень обгрунтовуе з посиланнями на нащональне та мiжнародне право. Ще в 1978 р. Свропейський суд з прав людини у ршенш "Кйошг проти Шмеччини", аргументуючи свою позицiю, чiтко висловився: "Здшснюючи свою контрольну функцiю, Суд повинен брати в розрахунок завдання i цш як Конвенци, так i правових систем держав-учасниюв" (пункт 89). Суддя Матшера в "окремiй думщ" до цього ж рiшення ССПЛ сформулював значення порiвняльно-правового методу ще рельефшше. На його думку, автономне тлумачення означае, передусiм, що положення мiжнародноï Конвенцiï не можна тлумачити лише посилаючись на той обсяг, який вони мають у внутршньому правi зацiкавлених договiрних держав; швидше варто виходити, "по-перше, з цшей i системи Конвенцiï, а по-друге, iз загальних принципiв, якi виводяться з сукупносп нацiональних правових систем" (ршення Суду Свропейських спiвтовариств вщ 14 жовтня 1976 р.) [21]. 1накше кажучи, за положеннями, що розглядаються, необхiдно шукати "спiльний знаменник", тобто за вiдсутностi легального визначення в текст само1' Конвенцiï правомiрно припустити, що таким е змют, якого хотiли надати цим положенням договiрнi держави. Цей спiльний знаменник можна знайти за допомогою порiвняльного аналiзу нацiональних законодавств договiрних держав. Тому в результат такого дослщження нiколи не може з'явитися поняття, яке б повнiстю вiдрiзнялося вщ того, що прийнято в правових системах цих держав [22].
Вплив глобалiзацiï на правосуддя (зокрема, на аргументащю судових ршень i вщповщно - на аргументацiю заявлених до суду вимог) найочевидшше проявився в 1998 р. у справi "Курт проти Туреччини". Заявниця, син яко1' зник за обставин, яю становили загрозу для його життя, звернулася до Свропейського суду з прав людини з проханням "сприйняти пщхщ Американського суду з прав людини у рамках положень Американсько1' конвенци з прав людини, а також Комитету з прав людини ООН, який дiе в рамках Мiжнародного пакту про громадянсью i полгтичш права..." [23]. Використання порiвняльного методу в обrрунтуваннi рiшень е закономiрним явищем для правосуддя в умовах глобалiзацiï.
Висновки. На основi наведеного пiдкреслимо, що пiд глобалiзацiею, зважаючи на наведене, треба розумгти процес об'еднання людсько1' цивiлiзацiï на засадах спшьних правових цiнностей та передових технологш. Спiльнi цiнностi створюють новi форми взаемодiï мiжнародного, наднащонального (регiонального) i нацiонального правопорядкiв, поступово витворюючи спшьний правовий простiр на глобальному рiвнi. А посилення мiжнародного правопорядку поеднуеться з розвитком регюнальних правопорядкiв, розширенням кiберпростору та штенсивним дiалогом судових юрисдикцiй рiзних правопорядюв. Все наведене свiдчить про формування контурiв "глобального права", основаного на спшьних правових щнностях.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Бариська Я. О. Вплив глобал^зацп на форму правлтня сучасног держави: до питання коригування обсягу поняття / Я. О. Бариська, С. О. Болд1жар, В. В. Лемак // Публ1чне право. -2013. - № 4. - С. 188-195. 2. Антонюк О. А. Судова влада та правова глобал1зац1я / О. А. Антонюк // Гтея: науковий в1сник. - 2014. - Вип. 89. - С. 408-411. 3. Чубко Т. П. Глобал1зац1я: поняття, вплив на сучасн державу i право / Т. П. Чубко // Форум права. - 2010. - № 1. - С. 396-405. 4. Васечко Л. О. Еволющя прав людини тд впливом процеав глобалiзацiï / Л. О. Васечко // Форум права. - 2010. -№ 4. - С. 121-126. 5. The globalization of markets. The ordore Levitt, Professor, Harvard University.
Abstract from Harvard Business Review, May-June 1983, Р. 92. 6. Chaturvedi Inakshi. Globalization and Its Impact on State Sovereignty [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://paperroom.ipsa.org/ papers/paper_249.pdf 7. XXIVКонгрес i3 фшософп права i сощалъног фшософп "Глобальна гармотя та верховенство права" // Bi^UK АкадемИ' правових наук Украгни. - 2010. - № 1. - С. 289-302. 8. Справедливая глобализация : создание возможностей для всех. Всемирная комиссия по социальным аспектам глобализации. 2004. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. ilo. org/public/russian/standards/relm/ilc/ilc92/pdf/rep-wc.pdf. 9. Доклад Генерального секретаря о работе Организации. Организация Объединенных Наций. Нью-Йорк, 2016. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://documents-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/N16/ 206/04/PDF/N1620604.pdf?0penElement. 10. Леманн Ж.-П. Хто врятуе глобалiзацiю? / Ж.-П. Леманн // Зовншш справи. - 2013. - № 7. - С. 22-25. 11. Терещенко О. В. Глобалiзацiя та гг вплив щодо виршення спорiв тститутами мiжнародного судочинства / О. В. Терещенко // Актуальт проблеми держави i права. - 2012. - Вип. 65. - С. 172-180. 12. Укрепление и координация деятельности Организации Объединенных Наций в сфере верховенства права. Доклад Генерального секретаря. 6 August 2008. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://documents-dds-ny.un.org/doc/UND0C/GEN/N08/452/73/PDF/N0845273.pdf?0penElement. 13. Браян Таманага. Верховенство права. Iсторiя. Полтика. Теорiя / пер. з англ.; Таманага Браян. - К.: Видавн. дiм "Киево-Могилянська академiя", 2007. - 208 с. 14. Максимов С. И. Проблемы права и справедливости в условиях глобализации: XXII Всемирный конгресс по философии права и социальной философии / С. И. Максимов // Правоведение. - 2007. - № 1. - С. 237-245. 15. Октавська хартiя глобального тформацтного суспшьства (2000 р.) [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/998_163. 16. Overview 1959-2016 ECHR. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://echr.coe.int/Documents/0verview_19592016_ ENG.pdf 17. Opinion 2/13 of the Court (Full Court). 18 December 2014. InfoCuria - Case-law of the Court of Justice. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://curia.europa.eu/juris/ document/document.jsf?doclang=EN&text=&pageIndex=0&part=1&mode=D0C&docid=160882&occ= first&dir=&cid=240894. 18. Annual Report. 2016 Court of Justice of the European Union Communications Directorate - Electronic Publications and Media Unit [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://curia.europa.eu/jcms/upload/docs/application/pdf/2017-04/ragp-2016_final_en_web.pdf 19. XXIV Конгрес iз фшософп права i сощальног фшософп "Глобальна гармотя та верховенство права" //Biсник АкадемИ правових наук Украгни. - 2010. - № 1. - С. 289-302. 20. Постановление Конституционного Суда Молдовы № 14 от 02.05.2017 г. о толковании ст. 11 Конституции (постоянный нейтралитет) (Обращение № 37b/2014) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.constcourt.md/ccdocview.php?tip=hotariri&docid=613&l=ru. 21. Judgment of the Court of 14 0ctober 1976. - LTU Lufttransportunternehmen GmbH & Co. KG v Eurocontrol. - Reference for a preliminary ruling: 0berlandesgericht Düsseldorf - Germany. - Case 29-76 [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://eur-lex.europa.eu/legal-content/CS/TXT/?uri=CELEX%3A61976CJ0029. 22. Кениг (Konig) против Федеративной Республики Германии. Судебное решение от 28 июня 1978 г. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.echr.ru/documents/doc/2461483/2461483.htm. 23. Курт (Kurt) против Турции. Судебное решение от 25 мая 1998 г. [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://europeancourt. ru/uploads/ECHR_Kurt_v_Turkey_25_05_1998.pdf
REFERENCES
1. Barys 'ka Ya. 0. Vplyv hlobalizatsiyi na formu pravlinnya suchasnoyi derzhavy: do pytannya koryhuvannya obsyahu ponyattya [The influence of globalization on the form of government of the modern state: the question of the adjustment of the concept]. Publichne pravo. 2013. Vol. 4. pp. 188-195. 2. Antonyuk 0. A. Sudova vlada ta pravova hlobalizatsiya [Judiciary and legal globalization] Hileya: naukovyy visnyk. 2014. Vol. 89. рр. 408-411. 3. Chubko T. P. Hlobalizatsiya: ponyattya, vplyv na suchasni derzhavu i pravo [Globalization: concepts influence on modern state and law] Forum prava. 2010. Vol. 1. рр. 396-405. 4. Vasechko L. 0. Evolyutsiya prav lyudyny pid vplyvom protsesiv hlobalizatsiyi [Evolution of Human Rights under the influence of globalization] Forum prava. 2010. Vol.
4. рр. 121-126. 5. Theordore Levitt. The globalization of markets. Harvard University. Abstract from Harvard Business Review, May-June 1983. Р. 92. 6. Chaturvedi Inakshi. Globalization and Its Impact on State Sovereignty. Available at: http://paperroom.ipsa.org/papers/paper_249.pdf. 7. XXIV Konhres iz filosofiyiprava i sotsial'noyi filosofiyi "Hlobal'na harmoniya ta verkhovenstvo prava" [XXIV Congress of Philosophy of Law and Social Philosophy "Global Harmony and Rule of Law"] // Visnyk Akademiyi pravovykh nauk Ukrayiny. 2010. Vol. 1. рр. 289-302. 8. Spravedlyvaya hlobalyzatsyya: sozdanye vozmozhnostey dlya vsekh. Vsemyrnaya komyssyya po sotsyal'num aspektam hlobalyzatsyy. 2004. [Fair globalization: creating opportunities for all. World Commission on the Social Dimension of Globalization. 2004.]. Available at: http://www.ilo.org/public/russian/standards/relm/ilc/ilc92/pdf/rep-wc.pdf. 9. Doklad Heneral'noho sekretarya o rabote Orhanyzatsyy. Orhanyzatsyya Obbedynennukh Natsyy. New-York, 2016. [Report of the Secretary-General on the work of the Organization. United Nations. New York, 2016.]. Available at: https://documents-dds-ny.un.org/doc/UND0C/GEN/N16/206/04/PDF/ N1620604.pdf?0pen Element. 10. Lemann Zh.-P. Khto vryatuye hlobalizatsiyu? [Who will save globalization?]. Zovnishni spravy. 2013. Vol. 7. pp. 22-25. 11. Tereshchenko O. V. Hlobalizatsiya ta yiyi vplyv shchodo vyrishennya sporiv instytutamy mizhnarodnoho sudochynstva [Globalization and its impact on institutions of international dispute resolution proceedings] Aktual'ni problemy derzhavy i prava. 2012. Vol. 65. рр. 172-180. 12. Ukreplenye y koordynatsyya deyatel'nosty Orhanyzatsyy Obbedynennukh Natsyy v sfere verkhovenstva prava. Doklad Heneral'noho sekretarya. 6 August 2008. [Strengthening and coordinating the work of the United Nations in the field of the rule of law. Report of the Secretary-General]. Available at: https://documents-dds-ny.un.org/doc/UND0C/GEN/N08/ 452/73/PDF/ N0845273.pdf?0penElement. 13. Brayan Tamanaha. Verkhovenstvo prava. Istoriya. Polityka. Teoriya. Per. z anhl [Rule of Law. History. Policy. Theory] Kiev, Vydavn. dim "Kyyevo-Mohylyans'ka akademiya". 2007. 208 p. 14. Maksymov S. Y. Problemu prava y spravedlyvosty v uslovyyakh hlobalyzatsyy: XXII Vsemyrnuy konhress po fylosofyy prava y sotsyal'noy fylosofyy [Problems of law and justice in the conditions of globalization: XXII World Congress on the Philosophy of Law and Social Philosophy]. Pravovedenye. 2007. Vol. 1. pp. 237-245. 15. Okinavs'ka khartiya hlobal'noho informatsiynoho suspil'stva (2000 y.). [Okinavska khartia of the global informational suppositivstva]. Available at: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/998_163. 16. Overview 1959-2016 ECHR. Available at: http://echr.coe.int/Documents/0verview_19592016_ENG.pdf. 17. Opinion 2/13 of the Court (Full Court). 18 Annual Report. 2016 Court of Justice of the European Union Communications Directorate - Electronic Publications and Media Unit. Available at: http://curia.europa.eu/juris/document/document.jsf?doclang=EN&text=&pageIndex=0&part=1&mode=D 0C&docid=160882&occ=first&dir=&cid=240894. 19. XXIV Konhres iz filosofiyi prava i sotsial'noyi filosofiyi "Hlobal'na harmoniya ta verkhovenstvo prava" [XXIV Congress of the Philosophy of Law and Sociological Philosophy "Global Harmony and the Rule of Law"] // Visnyk Akademiyi pravovykh nauk Ukrayiny. 2010. Vol. 1. рр. 289-302. 20. Postanovlenye Konstytutsyonnoho Suda Moldovu Vol. 14 ot 02.05.2017 h. o tolkovanyy st. 11 Konstytutsyy (postoyannuy neytralytet)(0brashchenye #37b/2014). [Decision of the Constitutional Court of Moldova No. 14 of 02.05.2017 on the interpretation of Art. 11 of the Constitution (permanent neutrality) (Appeal No. 37b/2014).]. Available at: http://www.constcourt.md/ccdocview.php?tip=hotariri&docid=613&l=ru. 21. Judgment of the Court of 14 October 1976. - LTU Lufttransportunternehmen GmbH & Co. KG v Eurocontrol. - Reference for a preliminary ruling: 0berlandesgericht Düsseldorf - Germany. - Case 29-76. Available at: http://eur-lex.europa.eu/legal-content/CS/TXT/?uri=CELEX%3A61976CJ0029. 22. Kenyh (Konig) protyv Federatyvnoy Respublyky Hermanyy. Sudebnoe reshenye ot 28 yyunya 1978 h. [Federal Republic of Germany]. Available at: http://www.echr.ru/documents/doc/2461483/2461483.htm. 23. Kurt (Kurt) protyv Turtsyy. Sudebnoe reshenye ot 25 maya 1998 h. [Kurt against Turkey. Judgment of May 25, 1998]. Available at: http://europeancourt.ru/uploads/ECHR_Kurt_v_Turkey_25_05_1998.pdf.
Дата надходження: 17.06.2017 р.
