CC BY
19
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^OHaibHoro ymBepcurery BeTepHHapHoi' MegnuUHH Ta 6i0TexH0iroriH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
doi: 10.15421/nvlvet7832
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 619:616.98-091:636.8
Остолопчш змши в ко^в за хламвдтзу
В.В. Лiсова, А. Савченко [email protected]
Нацюнальний утверситет бюресурсгв I природокористування Укра!ни, вул. Геро!в Оборони, 11, м. Ки!в, 03041, Украша
У статт1 наведено результати вивчення ггстологгчних змт в органах г тканинах котгв за хламгдгйног тфекцп. Проведено ггстопатологгчне дослгдження зразюв матергалу, вгдгбраного вгд трутв котгв (п = 8) ргзних пор1д вгком вгд 3-х до 6-ти рокгв, в яких за життя лабораторними методами було дгагностовано й гдентифгковано збудника хламгдгозу. За анам-нестичними даними в хворих тварин реестрували ргзного характеру й ступеня кон 'юнктивти й виразнг ознаки ураження рестраторного тракту (ришт, бронхт, бронхопневмошя). Виготовленг ггстологгчнг зргзи фарбували гематоксилтом й еозином за стандартними прописами. Загальну ггстологгчну будову г мгкроструктурнг змти в ггстологгчних препаратах вивчали пгд свгтловим мгкроскопом.
Ггстопатологгчним дослгдженням були тдтвердженг й уточнен патологоанатомгчнг дгагнози, встановленг тсля роз-титв трутв загиблих тварин. Показано, що найбыьш виразнг пошкодження й характеры макроскопгчнг змти вусгх загиб-лих котгв зафгксованг нами в тканинах легень г репонарних л1мфатичних вузлах (середосттних г бронхгальних), а також в селезтцг. Морфологгчними критергями хламгдгйног тфекцп в дослгджених загиблих тварин на мгкроскопгчному ргвнг були таю ознаки: 1) ттерстицгальна пневмотя; 2) пневмосклероз; 3) фгбринозно-гншна плевропневмонгя; 4) гтерплаз1я г сероз-ний лгмфадетт середосттних г бронхгальних лтфовузлгв; 5) гтерплаз1я лгмфогдних вузлиюв селезгнки; 6) пасивна венозна гтеремгя печтки г нирок; 7) жирова г зерниста дистрофп печтки.
За результатами нашого дослгдження патоморфологгчна дгагностика хламгдгйно! тфекцп в быьшостг котгв, якг заги-нули, базувалася на змгнах, характерних для гнтерстицгальног пневмонп з подальшим пневмосклерозом або фгбринозно-гнгйноI плевропневмонп з глибокимураженням ештелгю бронхгв. Отже, особливостг хламгдгйно! тфекцп таю, що клгнгчна картина не завжди вгдповгдае тяжкостг морфологгчних проявгв г ускладнень тфекцп. Слабкг клгнгчнг прояви можуть поед-нуватися зг значними деструктивними, дегенеративними г некротичними змтами в органах г тканинах.
Ключовi слова: коти, хламгдшна тфекцгя, патоморфологгчна дгагностика, ггстологгчнг змти, ттерстицгальна пнев-монгя, пневмосклероз, фгбринозно-гншна плевропневмонгя, серозний лтфадент, гтерплазгя селезгнки.
Гистологические изменения у котов при хламидиозе
В.В. Лисовая, А. Савченко [email protected]
Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, ул. Героев Обороны, 11, г. Киев, 03041, Украина
В статье представлены результаты изучения гистологических изменений в органах и тканях котов при хламидийной инфекции. Проведено гистопатологическое исследование образцов материала, отобранного от трупов котов (п = 8) разных пород в возрасте от 3-х до 6-ти лет, у которых при жизни лабораторными методами был диагностирован и идентифицирован возбудитель хламидиоза. По анамнестическим данным у больных животных регистрировали разного характера и степени конъюнктивиты и ярко выраженные признаки поражения респираторного тракта (ринит, бронхит, бронхопневмония). Приготовленные гистологические срезы окрашивали гематоксилином и эозином по стандартным прописям. Общее гистологическое строение и микроструктурные изменения в гистологических препаратах изучали под световым микроскопом.
Citation:
Lisova, V., Savchenko, A. (2017). Histological changes in cats at Chlamydiosis. Scientific Messenger LNUVMB, 19(78), 158-161.
Гистопатологическим исследованием быгли подтверждены и уточнены патологоанатомические диагнозы, установленные после вскрытия трупов погибших животных. Показано, что наиболее выраженные повреждения и характерные изменения у всех погибших котов зафиксированы нами в тканях легких и регионарных лимфатических узлах (средостенных и бронхиальных), а также в селезенке. Морфологическими критериями хламидийной инфекции у исследованных погибших животных на микроскопическом уровне быгли следующие признаки: 1) интерстициальная пневмония; 2) пневмосклероз; 3) фибринозно-гнойная плевропневмония; 4) гиперплазия и серозный лимфаденит средостенных и бронхиальных лимфатических узлов; 5) гиперплазия лимфоидных узелков селезенки; 6) пассивная венозная гиперемия печени и почек 7) жировая и зернистая дистрофии печени.
По результатам нашего исследования патоморфологическая диагностика хламидийной инфекции у большинства погибших котов базировалась на изменениях, характерных для интерстициальной пневмонии с дальнейшим пневмосклерозом или фибринозно-гнойной плевропневмонии с глубоким поражением эпителия бронхов. Таким образом, особенности хлами-дийной инфекции таковы, что клиническая картина не всегда соответствует тяжести морфологических проявлений и осложнений инфекции. Слабые клинические проявления могут сочетаться со значительными деструктивными, дегенеративными и некротическими изменениями в органах и тканях.
Ключевые слова: коты, хламидийная инфекция, патоморфологическая диагностика, гистологические изменения, интерстициальная пневмония, пневмосклероз, фибринозно-гнойная плевропневмония, серозный лимфаденит, гиперплазия селезенки.
Histological changes in cats at Chlamydiosis
V. Lisova, A. Savchenko [email protected]
National University of life and environmental sciences of Ukraine, Heroyiv Oborony Str., 11, Kyiv, 03041, Ukraine
The article presents the results of the study of histological changes in organs and tissues of cats for chlamydial infection. The his-topathological examination of the postmortem cases of cats (n = 8) of different breeds between the ages of 3 to 6 years old, who lives with the laboratory methods have been diagnosed and identified the pathogen Chlamydia felis. According to historical data from sick animals were recorded various nature and degree of conjunctivitis and pronounced signs of a lesion of the respiratory tract (rhinitis, bronchitis, pneumonia). The made histological sections were stained with hematoxylin and eosin according to routine standard methods. The general histological structure and microstructural changes in histological preparations were studied under a light microscope.
The histopathological examination were confirmed and specified the pathoanatomical diagnoses, established after autopsy of dead animals. It is shown that the most pronounced damage and characteristic changes all dead cats fixed contact in lung tissues and regional lymph nodes (mediastinal and bronchial), and in the spleen. The morphological criteria of chlamydial infection in the studied dead animals at the microscopic level were as follows:1) interstitial pneumonia; 2) pulmonary fibrosis; 3) fibrinous-purulent pleuropneumonia; 4) hyperplasia and serous lymphadenitis of the mediastinal and bronchial lymph nodes; 5) hyperplasia of lymphoid nodules of the spleen; 6) passive venous congestion of the liver and kidneys; 7) fatty and granular liver dystrophy.
The results of our study, the pathomorphological diagnosis of chlamydial infection in most of the cats that died was based on changes characteristic of interstitial pneumonia followed pneumosclerosis or fibrinous-purulent pleuropneumonia, with deep affection of the bronchial epithelium. Consequently, the features of chlamydial infection are such that the clinical picture does not always correspond to the severity of morphological manifestations and complications of infection. Weak clinical manifestations can be combined with significant destructive, degenerative and necrotic changes in organs and tissues.
Key words: cats, chlamydial infection, pathomorphological diagnosis, histological changes, interstitial pneumonia, pulmonary fibrosis, fibrinous-purulent pleuropneumonia, serous lymphadenitis, hyperplasia of the spleen.
Вступ
Важливим вщкриттям в останш десятир1ччя е те, що люди е не единими природними господарями C. Pneumoniae, яка е основною причиною захворю-вання. Послвдовно штам C. pneumoniae був 1зольова-ний ввд коней, коал, уражених очними i статевими шфекщями, австралшських i африканських жаб, тан-заншського хамелеона, зелених морських черепах, що живуть на Кайманових островах, ^ани i бiрмансько-го ттона. Вс тварини, в яких була дешифрована C. pneumoniae, були уражеш тою чи шшою формою хвороби, яка характерна i для людини (Pospisil and Canderle, 2004).
Отже, проблема хламщозу набула особливо! акту-альносл тсля виявлення етюлопчно! ролi хламщй в патологи рестраторних оргашв, а також захворювань сечостатево! сфери людини. £ припущення, що хла-
шдц мають вплив на розвиток атеросклерозу, шфарк-ту мюкарда, бронхiальноl астми та шших соматичних захворювань людини (Hamadeev et al., 2004). Також е роботи, присвячеш дослвдженню кореляцп м1ж спон-танним атеросклерозом або коронарним артерюскле-розом в собак та копв i наявшстю хламщозу (Pospisil and Canderle, 2004; Sostaric-Zuckermann et al., 2011).
Варто ввдмггити широке розповсюдження хламь дшно! шфекцп в популящях домашшх м'ясо!дних на урбашзованих територiях. Активiзацil етзоотичного процесу сприяють незадовшьш соцiально-економiчнi умови життя населения в мютах, низький рiвень куль-тури утримання та розведення тварин, безконтрольне збшьшення шлькосп безпритульних тварин i розши-рення мiжнародних контакпв з шоземними племшни-ками та ряд шших причин. Серед хворих тварин пере-важають племшш, яш активно використовуються в розведенш, та безпритульш (Sochnev et al., 2006).
За даними европейських автор1в, на збудник (С. felis) позитивно реагують 14,7% копв у Британп, 15,3% у Швецп та 4,6% у США. Японсьш вчен окре-мо дослвджували бездомних та домашшх копв. При цьому 26,3% бездомних та 28,9% свшських тварин реагувало позитивно; 59,1% тварин з ознаками кон'юнктивиу та ураженнями дихально! системи виявились хворими на хламщоз (Romanyshyna et al., 2012).
Диагностика та боротьба з хламщозом утруднена через те, що хвороба часто перебтае в хрошчнш або латентнш формах, а в поеднанш з низькою 1муноген-шстю збудника не забезпечуе формування достатньо-го р1вня гуморального 1мун1тету, що значно знижуе д1агностування захворювання (Ks'onz, 2009).
Практично не вивченими залишаються питання поширення хламщозу собак та копв, циркуляцй' бю-вар1ант1в збудника хламщозу, р1зноманитя форм прояву захворювання у цих тварин та 1мунобюлопч-них властивостей циркулюючих 1золят1в, незважаючи на те, що найбшьшу загрозу для людей складае контакт з домашшми тваринами, вважають дослщники (Nedosyekov et al., 2008; Wu et al., 2013).
Патогенез i патоморфолопю хламщозу непродук-тивних тварин також можна вважати недостатньо вивченими аспектами хвороби, зважаючи на вщсут-шсть патогномонiчних ознак, збiльшення числа лате-нтних i асоцiйованих форм шфекцп на rai широко! циркуляцi! серед популяцп м'ясо!дних. Тому метою наших дослвджень на даному етапi було вивчити морфолопчш особливостi хвороби й визначити шфо-рмативнi патоморфологiчнi критерп хламщйно! шфе-кцй' в копв. Для досягнення мети були поставлен так1 завдання: 1) опрацювати доступш лiтературнi джере-ла щодо хламщозу тварин i, зокрема, котiв; 2) провести пстолопчне дослвдження патолопчного матерiа-лу, вiдiбраного пiд час розтину; 3) визначити пстоло-пчш характеристики захворювання.
Матерiал i методи дослщжень
Робота виконувалась в патопстолопчнш лабора-торп кафедри патологiчно! анатомп факультету вете-ринарно! медицини НУБШ Укра!ни. Матерiалом дос-лiдження слугував патологiчний матерiал, вiдiбраний пвд час патологоанатомiчного розтину трупiв загиб-лих копв (n = 8) рiзних порвд вiком ввд 3-х до 6-ти рошв, в яких за життя лабораторними методами було дiагностовано й iдентифiковано збудника хламiдiозу. За анамнестичними даними в хворих тварин реестру-вали рiзного характеру й ступеня кон'юнктивгги й виразнi ознаки ураження рестраторного тракту (ри-нiт, бронхiт, бронхопневмония).
Основним методом, яким користувались в робоп, було гiстологiчне дослвдження, тд час якого фiксува-ли й описували мiкроструктурнi змiни в органах i тканинах. Патологiчний матерiал тсля в1дбору фiксу-вали в 10% водному розчиш нейтрального формалiну з подальшою заливкою в ущiльнююче середовище (парафiн). Виготовленi гiстологiчнi зрiзи фарбували гематоксилiном Карацi й еозином за стандартними прописами (Goralskij et al., 2011). Загальну гiстологiч-
ну будову i мiкроструктурнi змiни в пстолопчних препаратах вивчали пiд свiтловим мжроскопом MC 100LED (Micros Austria), використовуючи збiльшення вiд 70 до 1000.
Результати та Тх обговорення
При проведенш гiстологiчного дослiдження в ле-генях виявляли порушення кровообiгу, яш проявляли-ся у виглядi гшеремп судин мiкроциркуляторного русла. За мжроструктурними змiнами в легенях виявляли два типи змш. Перший тип (n = 2) морфологiчно вщповщав фiбринозно-гнiйнiй плевропневмонi!: в дiлянках запалення просвiти середнiх бронхiв i брон-хiол були щiльно заповненi запальноклгганним iнфi-льтратом, в якому виявляли переважно лiмфо!днi клiтини, нейтрофiльнi лейкоцити i макрофаги, а також значну кiлькiсть десквамованих клiтини респiратор-ного ештелш. У просвiтах альвеол також знаходили у великш кiлькостi десквамоваш альвеолоцити, лейкоцити, макрофаги i лiмфо!днi клiтини. Значнi явища деструкци були в дрiбних бронхах i супроводжува-лись розплавленням !х стшки. Над запаленими дiлян-ками плевра пронизана волокнами фiбрину з домш-кою лейкоцитiв. Внаслiдок iнфiльтрацi! фiбринозним i гнiйним ексудатом значно розширена i розрихлена.
Другий тип (n = 6) змiн характеризувався вираз-ною iнфiльтрацiею м1жальвеолярних перегородок клгганними елементами без помiтного виходу !х в просвiт альвеол. Пролiферацiя пстюципв, моноцитiв, а також волокнистих компонента сполучно! тканини i гiперплазiя внутршньолегенево! лiмфо!дно! тканини з формуванням перибронхiальних лiмфо!дних вузлик1в призводили до зменшення просвиу альвеол. Мiжчас-точкова сполучна тканина набрякла, рихла, мала ви-гляд широких тяж1в, просочена запальним iнфiльтра-том i сполучнотканинним пролiфератом. У бронхах виявляли руйнування, десквамац1ю респiраторного ештелш i одночасно регенераторнi процеси, що су-проводжувались пролiферацiею епiтелiю з появою великих клгтин кубiчно! форми. Середостшш й брон-хiальнi лiмфатичнi вузли в усiх випадках мали мор-фологiчнi ознаки !хньо! гшерплази i серозного запа-лення.
Лiмфо!днi вузлики селезшки в усiх дослiджених випадках мали ознаки гшерплази. Таш вузлики були значно збтшеш за рахунок пролiферацi! лiмфоцитiв та iнтенсивно фарбувалися гематоксилiном.
Печiнка в бiльшостi випадшв (n = 6) була з мор-фологiчними ознаками поеднання пасивно! венозно! гiперемi!' з жировою дистрофiею. Венозну гiперемiю синусо!дних капiлярiв виявляли в цент^ печiнкових часточок, а дрiбнокрапельне декомпозитивне ожирiн-ня - по !х периферй. У двох випадках спостери-али зернисту дистрофiю гепатоципв i осередки декомпо-зитивного ожиршня. Окремi гепатоцити перебували у сташ некробiозу i некрозу.
Мiкроскопiчно в нирках було видно, як внаслщок пролiферацi! клiтинних елементiв клубочок збшьше-ний i щiльно прилягае до капсули. М1ж ендотелiаль-ними клгшнами i мезангiоцитами виявляли лiмфоци-ти та нейтрофшьш лейкоцити. Епiтелiоцити звивис-
тих канальщв перебували на р1зних стадшх дегенера-цй' у виглад зернисто! i пдротчно1 дистрофш, а та-кож некрозу.
У проведенному дослщженш патоморфологiчна дiагностика хламщйно1 шфекци в бiльшостi котiв, яш загинули, базувалася на змiнах, характерних для ште-рстищально1 пневмонй' з подальшим пневмосклеро-зом або фiбринозно-гнiйноl плевропневмонп з глибо-ким ураженням ештелш бронхiв. Такi прогресуючi патологiчнi процеси i пов'язанi з ними ускладнення викликали смерть тварин. Отже, особливосп хламь дшно1 шфекци такi, що клшчна картина не завжди ввдповвдае тяжкостi морфологiчних проявiв i усклад-нень шфекци. Слабк1 клiнiчнi прояви можуть поедну-ватися зi значними деструктивними, дегенеративними i некротичними змшами в органах i тканинах. Трива-ле персистування в органiзмi хламщй викликае пато-логiчнi змiни в клггинах паренхiматозних органiв у
виглад дегенеративних процесiв, некробiозу i некрозу.
Висновки
Гiстопатологiчним дослiдженням були тдтвер-дженi й уточненi патологоанатомiчнi дiагнози, вста-новленi пiсля розтишв трупiв загиблих тварин. Мор-фолопчними критерiями хлашдшно1 шфекци в досль джених загиблих тварин на мжроскошчному рiвнi були так1 ознаки: 1) штерстищальна пневмонiя; 2) пневмосклероз; 3) фiбринозно-гнiйна плевропневмо-нiя; 4) гiперплазiя i серозний лiмфаденiт середостш-них i бронхiальних лiмфовузлiв; 5) гiперплазiя лiм-фо1дних вузликiв селезiнки; 6) пасивна венозна гше-ремiя печшки i нирок; 7) жирова i зерниста дистрофи печiнки.
Перспективи подальших дослгджень. Для всебiч-ного вивчення патоморфолопчно1 картини хламщй-но! шфекци в копв на наступному еташ доцiльно досл1дити характеристики даного захворювання з використанням гiстохiмiчних методiв дослщження i визначити основнi критерй патоморфолопчно1 дифе-ренцiацil вiд iнших, схожих за клшжо-морфологiчними проявами шфекцшних хвороб котя-чих.
Бiблiографiчнi посилання
Pospisil, L., Canderle, J. (2004). Chlamydia
(Chlamydophila) pneumoniae in animals: a review.
Vet. Med. - Czech. 49(4), 129-134. Hamadeev, R.H., Husainov, F.M., Evstifeev, V.V. (2004).
Osnovnyie faktoryi epizooticheskogo protsessa i razrabotka sredstv spetsificheskoy profilaktiki hlamidioza [The main factors of the epizootic process and the development of means for specific prevention of chlamydia]. Selskohozyaystvennaya biologiya. Seriya Biologiya zhivotnyih, 6, 70-77 (in Russian).
Sostaric-Zuckermann, I.C., Borel, N., Kaiser, C. (2011). Chlamydia in canine or feline coronary arteriosclerotic lesions. BMC Research Notes. 4, 350. Available at: http://www.biomedcentral.com/1756-0500/4/350
Sochnev, V.V., Medova, E.V., Pashkina, Yu.V., Gracheva, E.A. (2006). Manifestatsiya hlamidiynoy infektsii sobak i koshek [Manifestation of Chlamydia Infection of Dogs and Cats]. Veterinarnaya patologiya. 3, 66-69 (in Russian).
Romanyshyna, Yu.R., Skrypnyk, V.H., Skrypnyk, A.V. (2012). Deya ki aspekty khlamidioziv sviys'kykh neproduktyvnykh tvaryn ta ptakhiv [Some aspects of Chlamydiosis of unproductive domestic animals and birds]. Visnyk Bilocerkivskogo derzhavnogo agrarnogo universytetu - Bulletin of Bila Cerkva State Agrarian University. 10(99), 5-8 (in Ukrainian).
Ks'onz, I.M. (2009). Epidemiolohichne znachennya khlamidiynykh infektsiy tvaryn i ptakhiv [Epidemiological significance of chlamydial infections of animals and birds]. Veterynarna biotekhnolohiya: byuleten'. 15, 199-208 (in Ukrainian).
Nedosyekov, V.V., Martynyuk, O.H., Ks'onz, I.M. (2008).Vyvchennya biolohichnykh vlastyvostey zbudnyka khlamidiozu sobak ta kotiv [The study of biological characteristics of the pathogen of Chlamydiosis dogs and cats]. Dzherelo: http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/chem_biol/vbtl/texts/ 2008-13/statti/08nvvdac.pdf (in Ukrainian).
Wu, S.M., Huang S.Y., Xu, M.J. (2013). Chlamydia felis exposure in companion dogs and cats in Lanzhou, China: a public health concern. BMC Veterinary Research. 9, 104. doi: 10.1186/1746-6148-9-104.
Goralskij, L.P., Homych, V.T., Kononskij, O.I. (2011). Osnovy histologichnoyi tehniky i morfofunkcionalni metody doslidjen u normi ta pry patologiyi [Foundations of histological engineering and morphofunctional methods of research in norm and pathology]. Jytomir, Ukrainian: Polissya (in Ukrainian).
Received 18.09.2017 Received in revised form 16.10.2017 Accepted 21.10.2017
