CC BY
36
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro HamoHaibHoro ymBepcnreTy BeTepHHapHoi' MegnuUHH
Ta 6i0TexH0iroriH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
doi: 10.15421/nvlvet7702
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 619:616.98-091:636.7
ПатоморфолоНчна характеристика KopoHaBipycHoi' шфекцп в собак
У роботi представлеш результати вивчення морфологiчних особливостей патологiчних процеав в органах i тканинах собак за коронавiрусноi тфекци. Проведено до^дження трутв (п = 5) собак рiзних порiд i статей вжом вiд 2-х до 6-ти мiсяцiв, що загинули з дiарейним синдромом. Присуттсть коронавiруса, без тших асоцiантiв, в даних випадках була рашше тдтверджена у nолiмеразшй ланцюговт реакци при аналiзi зразюв фекалш. На даному етат основним методом нашого до^дження був патологоанатомiчний розтин. Пiд час проведення розтину, способом неповноi евкцераци, фкували й описували макроскотчт змти, ят були виявлет в рiзних органах i тканинах загиблих собак i вiдбирали патологiчний мате-рiал для подальшого гiстологiчного до^дження.
Показано, що найбыьш виразю пошкодження й типовi змти в уЫх загиблих собак зафжсоваю нами в тонкому вiддiлi кишечнику (в порожтй i клубовт кишках) i репонарних до нього лiмфатичних вузлах, а також в селезтщ. Показано, що морфологiчними проявами коронавiрусноi тфекци в загиблих собак на макроскотчному рiвш е так ознаки: наявтсть ексу-дативного запалення в тонкому вiддiлi кишечнику у виглядi серозно-фiбринозного еюно-ыету; гiперплазiя i серозно-геморагiчний лiмфадешт мезентерiальних лiмфатичних вузлiв; множинн фокуси геморагт рiзного характеру (плямистi й смугастг) в паренхiмi селезiнки i в серознт оболонц тонкого вiддiлу кишечнику; дилатаця правого шлуночка серця; кахек-Ыя i дегiдратацiя оргатзму вна^док дiарейного синдрому. Також неспецифiчними, але посттними морфологiчними озна-ками, що виникали вна^док порушення кровообку й серцевоi недостатностi, були: пасивна венозна гiперемiя печтки, нирок i набряк легень; дистрофiчш процеси в печтщ.
Ключовi слова: собаки, коронавiрусна тфекщя, макроскотчю змти, серозно-фiбринозний еюно-ыеж, геморагп, кахек-Ыя, дегiдратацiя.
Патоморфологическая характеристика коронавирусной инфекции у собак
В работе представлены результаты изучения морфологических особенностей патологических процессов в органах и тканях собак при коронавирусной инфекции. Проведено исследование трупов (п = 5) собак разных пород и пола в возрасте от 2-х до 6-ти месяцев, погибших с диарейным синдромом. Присутствие коронавируса, без других ассоциантов, в данных случаях было ранее подтверждено в полимеразной цепной реакции при анализе образцов фекалий. На данном этапе основным методом нашего исследования было патологоанатомическое вскрытие. При вскрытии, которое проводили способом неполной эвисцерации, фиксировали и описывали макроскопические изменения, выявленные в различных органах и тканях погибших собак и отбирали патологический материал для дальнейшего гистологического исследования.
Показано, что наиболее выраженные повреждения и типичные изменения у всех погибших собак зафиксированы нами в тонком отделе кишечника (в тощей и подвздошной кишках) и регионарных к нему лимфатических узлах, а также в селезенке. Показано, что морфологическими проявлениями коронавирусной инфекции у погибших собак на макроскопическом
Citation:
Lisova,V., Dubinenko, O. (2017). Pathomorphological characteristics of coronavirus infection in dogs. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(77), 7-10.
В.В. Люова, О. Дубшенко lisovav@ukr.net
Нацюнальний утверситет бюресурав i природокористування Укра'ши, вул. Герош Оборони, 11, м. Кшв, 03041, Украша
В.В. Лисовая, Е. Дубиненко lisovav@ukr.net
Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, ул. Героев Обороны, 11, г. Киев, 03041, Украина
уровне являются следующие признаки: наличие экссудативного воспаления в тонком отделе кишечника в виде серозно-фибринозного еюно-илеита; гиперплазия и серозно-геморрагический лимфаденит мезентериальных лимфатических узлов; множественные фокусы геморрагий разного характера (пятнистые и полосчатые) в паренхиме селезенки и в серозной оболочке тонкого отдела кишечника; дилатация правого желудочка сердца; кахексия и дегидратация организма вследствие диарейного синдрома. Также неспецифическими, но постоянными морфологическими признаками, которые возникали вследствие нарушения кровообращения и сердечной недостаточности, были: пассивная венозная гиперемия печени, почек и отек легких; дистрофические процессы в печени.
Ключевые слова: собаки, коронавирусная инфекция, макроскопические изменения, серозно-фибринозный еюно-илеит, геморрагии, кахексия, дегидратация.
Pathomorphological characteristics of coronavirus infection in dogs
V. Lisova, O. Dubinenko lisovav@ukr.net
National University of life and environmental sciences of Ukraine, Heroyiv Oborony Str., 11, Kyiv, 03041, Ukraine
The results of the study of the morphological features of pathological processes in organs and tissues of dogs with coronavirus infection. The study of cadavers (n = 3) dogs of different breeds and sex between the ages of 2 to 6 months, who died with diarrheal syndrome. Presence of coronavirus, without other assiociants, in these cases had previously been confirmed in the polymerase chain reaction analysis of fecal samples. At this stage, the main method of our study was mortem autopsy. At autopsy, which was carried out in partial evisceration, recorded and described the macroscopic changes identified in various tissues and organs of dead dogs and selected pathological material for subsequent histological examination.
It is shown that the most pronounced lesions and typical change in all dead dogs fixed contact in the small intestine (jejunum and to the ileum) and the regional lymph nodes to it, as well as in the spleen. It is shown that the morphological manifestations of coro-navirus infection in dogs following features are on the macroscopic level: the presence of exudative inflammation in the small intestine in the form serous-fibrinous jejuno-ileitis; hyperplasia and serous-hemorrhagic lymphadenitis mesenteric lymph nodes; multiple foci of hemorrhage of different character (spotted and striped) in the parenchyma of the spleen and serous membrane of the small intestine; dilatation of the right ventricle of the heart; cachexy and dehydration due to diarrheal syndrome. Also, non-specific, but constant morphological features, which arose as a result of circulatory disorders and heart failure were: passive venous congestion of the liver, kidney and pulmonary edema; degenerative processes in the liver.
In one case, we identified morphological features characteristic of serous-inflammatory swelling of the pancreas and pathological changes in the myocardium that are typical of concentric hypertrophy of left ventricular heart. These pathological processes can be considered a complication that developed as a result of the underlying disease.
Key words: dogs, coronavirus infection, gross changes, serous-fibrinous jejuno-ileitis, hemorrhage, cachexy, dehydration.
Вступ
В останш роки все частше трапляються випадки захворювання собак з ознаками д1аре! не пльки в Укршш, а й в £врош. Захворювання з проявом тако! характерно! кттчно! ознаки, як д1арея, можуть ви-кликати в1руси, бактерп i гельмштози (Gizzi et al., 2014).
У загальнш патологи собак ентеровiруснi шфекцп цуценят посвдають проввдне мюце. У ветеринарних кттках невеликих мют з вщсутшстю дiагностичних лабораторш диференщацш таких хвороб часто об'еднують тд назвою «парвовiрусний» ентерит. Дане твердження е цшком слушним, якщо анатзувати дат дiагностичних установ або науково-дослщних шститупв. Разом з тим, практика проведения специ-фiчноl профшактики дае можливють стверджувати, що в етюлопчному спектр провокатором виникиения хвороб даного симптомокомплексу е не тшьки парво,-а й корона-та ротавiрусний ентерити. Даш ентерити надзвичайно небезпечш для цуценят i собак мшатю-рних розмiрiв у зв'язку з швидким зневодненням i як наслщок - летальним кшцем (Radzykhovs'kyy, 2016). При проведет дослвджень автором було встановлено широке розповсюдження ентерилв вiрусноl етюлоги серед собак, незважаючи на проведения специфiчноl профшактики в бшьшосп випадшв. Найрозповсю-
джешшим ентеровiрусом за 2007-2015 роки був пар-вовiрус, 1237 (51,6%) позитивних проб з 2396 досль джуваних. За 2010-2015 роки корона- та ротавiрусний ентерит дiагностували у 18,5% та 23,5% проб, отри-маних вш хворих собак (Radzykhovs'kyy, 2016).
Також з рiзних репошв свггу е численш поввдом-лення про CCoV-позитивш, з дослщжених, зразки фекалiй: 43,75% в Кита! (Wang et al., 2016), 32.83% в Коре! (Jeoung et al., 2014), 50,46% в Япони (Soma et al., 2011), 12% в Бразили (Costa et al., 2014), 61,1% в Греци (Ntafis et al., 2013), 51,3% в Ггали, 80% в Бель-ги, 60% в Нiдерлаидах, 38,09% в Шмеччиш, 12,5% у Великобритани, 36,17% в 1спанй' i 11,54% у Францп (Decaro et al., 2011). Наведет дат чико демонстру-ють, що прояви коронавiрусноl шфекцп рiзияться в рiзних географiчних репонах (Wang et al., 2016). Крiм того, пов1домляе автор, поширенiсть CCoV в собак з дiареею значно вiдрiзияеться за статусом iмунiзацil, репонами, сезонами i вiковими групами.
У литературному оглядi щодо недавньо! генетично! еволюцil CCoV i появи нових CoVs в собачих, прове-деному N. Decaro й C. Buonavoglia (2008), пов1домля-еться, що поява важкого гострого респiраторного синдрому в людини спричинила новий iнтерес до коронавiрусiв тварин (CoVs) як потенцшних агентiв прямих i непрямих зоонозiв. Посиления епiдемiологi-чного нагляду за CoVs призвело до виявлення нових
вiрусiв, генотитв, патотипiв i безлiчi варiантiв у тва-рин i людини. У собак CoV, пов' язаний з м' яким ен-теритом, собачий коронаырус (CCoV) був вiдомий з 1970-х рошв. Але штами CoV з рiзними бiологiчними i генетичними властивостями, вiдносно класичних штамiв CCoV, були виявленi в собак протягом остан-нiх к1лькох рок1в, що призвело до повного перегляду CoV-iндукованих захворювань собачих (Decaro and Buonavoglia, 2008). Так, V. Zappulli i ствав. (2008) провели iмуногiстохiмiчну ¡дентифшацш вiрусу й вперше описали морфолопчш змiни, пов'язанi з пант-ропним типом II коронавiрусу, який виявився причиною смертельно! iнфекцi! в собаки породи пекшес 53-денного вшу (Zappulli et al., 2008). З'явилися повщо-млення N. Decaro i спiвав. (2012) про генетичну i бю-логiчну характеристики нового паитропиого собачого коронавирусу (CCoV), штаму 450/07, який став причиною смерп карликового пiнчера 60-денного вшу. Шсля експериментального заражения новим паитроп-ним ¡золятом в бiльшостi шфшованих собак спостерь гали дiарею i гостру лiмфопенiю. Значнi пошкоджен-ия i гiстологiчнi змiни в основному спостертали в кишечнику i лiмфо!дних тканинах, хоча в деяких тва-рин виявили також виразнi змши i в паренхiматозних органах (Decaro et al., 2012). Собачий ресшраторний коронавiрус (CRCoV) також являе собою новий коро-навiрус собак, який вже поширений в Пiвнiчнiй Аме-рицi, Японп i рядi европейських кра!н. Даний вiрус за генетичними i аитигенними властивостями в1др!зня-еться ввд кишкового собачого коронавiрусу, тому для встаиовления дiагнозу необхiднi специфiчнi тести, повiдомляють (Erles and Brownlie, 2008).
Таким чином, етiологiчний чинник еволюцюнуе, змiнюеться, що призводить до змш кттко-морфологiчних. А патоморфолопя дано! хвороби, тим паче описана лише в невеликш кiлькостi поввдомлень, зокрема в аигломовних джерелах (Zappulli et al., 2008; Decaro et al., 2012). На нашу думку, так аспекти, як патогенез i патоморфолопя хвороби, потребують ширшого висвилення. Тому метою даного етапу дос-лiдження було вивчити макроскопiчну картину коро-навiрусно! iнфекцi! в собак. Для досягнення мети були поставлен так! завдання: 1) вивчити й проаналь зувати доступи лiтературнi джерела щодо питань, пов' язаних з даним захворюванням; 2) провести пато-логоаиатомiчний розтин трутв тварин, як1 загинули через коронав!русну iнфекцiю; 3) визначити макрос-кошчш характеристики хвороби.
Матерiал i методи дослвджень
Робота виконувалась в прозектори кафедри пато-лопчно! анатоми факультету ветеринарно! медицини НУБШ Укра!ни. Матерiалом дослiдження слугували трупи загиблих з дiарейним синдромом собак р!зних порвд i статей вгком в!д 2-х до 6-ти тсяцш (n = 5). Наявшсть коронавiрусу, без шших асоцiантiв, в даних випадках була рашше пiдтверджена ПЛР при аналiзi фекальних зразк1в. За анамнестичними даними в тварин спостертали виражену ктшку порушень роботи травно! системи шфекцшно! природи (дiарея, блюво-та, ввдсутшсть апетиту, пiдвищення температури ть
ла). Основним методом дослiдження був патологоана-том!чний розтин, щд час якого фжсували й описували макроскошчш змши в органах i тканинах. Щд час розтину, способом неповно! евiсцерацi!, вiдбирали патологiчний матерiал для подальшого пстолопчного дослiдження.
Результата та Тх обговорення
При зовшшньому огляд! трушв загиблих тварин в уах випадках (n = 5) вщмчали, що шк1ра була суха й не еластична, видим! слизов! оболонки блщ, сух! й не блискучг Ус! тварини з ознаками виснаження, ¡нших змш при зовшшньому огляд! не зауважено.
При дослщженш оргашв черевно! порожнини в уах випадках насамперед звертали на себе увагу зна-чно збшьшеш мезентер!альш л!мфатичш вузли, гше-рем!я судин i геморагй в серозтй оболонщ кишечника. Збшьшеш л!мфатичш вузли мали рожево-червоне забарвлення як ззовш, так i на розр!з! паренх!ми, були соковип, що е морфолопчними ознаками !х гшерплазп i серозно-геморапчного запалення. Адже шд час шфекцшно! хвороби розвиваються тсцев! й загальш ¡мунолопчш процеси, тому д!агностичними маркерами також виступають запальш змши в репо-нарних до шсць репродукци в!русу л!мфо!дних органах - л!мфатичних вузлах.
Геморагй в серозтй оболонщ в частит випадшв (n = 3) мали смугастий характер i локал!зувалися по всш довжиш тонкого вщдшу кишечнику. У двох випадках, геморагй набували вигляду плям, як! також виявляли впродовж тонкого ввддалу кишечнику. На розр!з! стшка тонкого вщдшу кишечнику була набрякла, драглиста. Слизова оболонка порожиьо! i клубо-во! кишок набрякла, вкрита великою шльшстю рщко-го слизу й виавкопод!бними аро-жовтими пл!вками, як1 не зшмаються ножем. Так! морфолопчш ознаки е характерними для серозно-ф!бринозно! форми ексу-дативного запалення. У одному випадку було виявле-но слиз з домшкою жовч! в просвт стравоходу, шлунка i згустки жовч! в дванадцятипалш кишщ, що вказуе на ознаки дуоденогастроезофагеального реф-люкса за життя тварини. Проте слизова оболонка стравоходу й шлунка не мала видимих змш. Таким чином, можна припустити, що жовчний рефлюкс пов'язаний з нестримною блювотою в дано! тварини, оскшьки вщомих ознак, яш е причиною дано! патологи, ми не виявили. У даному випадку також були виявлеш морфолопчш ознаки серозно-запального набряку тдшлунково! залози. Орган був збшьшений, набряклий, часточковють будови чпжо виражена. Так! змши в щдшлунковш залоз! могли розвинутись як ускладнення основного процесу в кишечнику, оскшь-ки вона безпосередньо пов'язаиа з ним через зовшш-ньосекреторну й ендокринну функцп.
Печшка в уах випадках була дещо зб!льшена, пружна, ¡з заокругленими краями, темно-вишнева, з поверхш розр!зу вид!лялася темно-червона кров, що е морфолопчними ознаками пасивно! венозно! гшере-ми. На тл темно-вишневого забарвлення виявляли поодинош осередки арого й глинистого вщпнтв, що може вказувати на наявшсть дистроф!чних процесш у
паренх1м1 органу. Жовчний Mixyp в ycix випадках був переповнений густою жовчю.
Нирки у вciх випадках набували темно-вишневого кольору. На розрiзi межа мiж к1рковою i мозковою речовинами була згладжена, поверхня розрiзy мала пвдвищену вологicть. Варто зазначити, що венозна гiперемiя печiнки i нирок е результатом порушення гемодинамши у великому колi кровообiгy внаслвдок серцево1 недоcтатноcтi.
У паренхiмi ^лезшЕи в yciх випадках було вияв-лено множиннi оcередки геморагiй плямистого характеру рiзних розмiрiв ввд дрiбних до таких, що займали 1/3 органа. У вciх випадках телезшка була незначно збiльшена, в'яло1 конcиcтенцiï iз загоcтреними краями, мала виражену зерниcтy cтрyктyрy.
Легеш в yciх випадках мали рiвномiрне темно-рожеве забарвлення, тicтyватy конcиcтенцiю. На роз-рiзi паренхiми, як i в проcвiтi трахеï i бронхiв, видм-етьcя рожева пшюта рiдина, що е морфологiчними ознаками 1'х набряку.
Серце в уах випадках було з виразним розширен-ням правого шлуночка. Унаcлiдок дилатаци камери cерця вiдбyвалоcя незначне вiзyальне збiльшення його розмiрiв i змша форми до бiльш округло1 за ра-хунок змiщенням верхiвки ^рид влiво. Його кровоно-cнi cyдини були розширенi, переповненi кров'ю. В одному випадку, шд чаc поперечного розрiзy мюкар-да, було виявлене cпiввiдношення лiвоï до правоï половин ^рц^ 6:1, що е морфолопчною ознакою концентричноï гiпертрофiï лiвого шлуночка ^рн^. Такi патологiчнi процеcи можуть cвiдчити про розви-ток за життя тварини компенcованоï cерцевоï недо-cтатноcтi, що виникла внаcлiдок хвороби.
Висновки
Морфологiчними проявами коронавiрycноï шфек-цiï в cобак на макроcкопiчномy рiвнi е так1 ознаки: 1) наявшсть екcyдативного запалення в тонкому вщдш кишечнику у виглядi cерозно-фiбринозного iеюно-iлеïтy; 2) гiперплазiя i терозно-геморалчний лiмфаде-нiт мезентерiальних лiмфовyзлiв; 3) множиннi фоку-cи геморагш в паренхiмi cелезiнки i в ^рознш оболо-нцi тонкого ввддшу кишечнику; 4) паcивна венозна гiперемiя печiнки i нирок; 5) дилатащя правого шлуночка cерця; 5) набряк легень; 6) кахект i депдрата-цiя органiзмy.
В окремих випадках були виявлеш морфологiчнi ознаки грозно-запального набряку шдшлунково1' залози i концентрично1' гiпертрофiï лiвого шлуночка ^рц^, що виникали як ycкладнення оетовного захво-рювання.
Перспективи подальших дослгджень. З метою по-вного вивчення патоморфолопчно1' картини коронавь рycного ентериту в шбак наcтyпним етапом доцiльно провести вивчення патопстолопчно!' характериcтики
gaHoro 3axBoproBaHHa 3 BHKopHCTaHHHM ricTogoriHHoro
MeTogy gocgig^eHHa.
Eiß^iorpa^inm iIOCII. lamm
Gizzi, A.B.R., Oliveira, S.T., Leutenegger, C.M. et al. (2014). Presence of infectious agents and co-infections in diarrheic dogs determined with a real-time polymerase chain reaction-based panel. BMC Veterinary research, 6, 81-90.
Radzykhovs'kyy, M.L. (2016). Monitorynh enterytiv virusnoyi etiologiyi u sobak [Monitoring enteritis viral etiology in dogs].Scientific Journal of National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S. Z. Gzhytsky, 18, 1 (65), 1, 138-142 (in Ukrainian).
Wang, X., Li, C., Guo, D. (2016). Co-Circulation of Canine Coronavirus I and Ila/b with High Prevalence and Genetic Diversity in Heilongjiang Province, Northeast China. Available at : http://journals.plos.org/plosone/ article?id=10.1371/journal.pone.0146975
Jeoung, S.Y., Ann, S.Y., Kim, H.T., Kim, D. (2014). M gene analysis of canine coronavirus strains detected in Korea. J Vet Sci. 15, 495-502.
Soma, T., Ohinata, T., Ishii, H. et al. (2011). Detection and genotyping of canine coronavirus RNA in diarrheic dogs in Japan. Res Vet Sci. 90, 205-207.
Costa, E.M., de Castro, T.X., Bottino Fde, O., Garcia Rde, C. (2014). Molecular characterization of canine coronavirus strains circulating in Brazil. Vet Microbiol. 168, 8-15.
Ntafis, V., Mari, V., Decaro, N. et al. (2013). Canine coronavirus, Greece. Molecular analysis and genetic diversity characterization. Infect Genet Evol. 16, 129136.
Decaro, N., Desario, C., Billi, M. et al. (2011). Western European epidemiological survey for parvovirus and coronavirus infections in dogs. Vet. J. 187, 195-199.
Decaro, N., Buonavoglia, C. (2008). An update on canine coronaviruses: viral evolution and pathobiology. Vet Microbiol. 10, 132(3-4), 221-234.
Decaro, N., Viviana M. et al. (2012). A pantropic canine coronavirus genetically related to the prototype isolate CB/05. Vet Microbiol. 159, 1-2, 239-244.
Erles, K., Brownlie, J. (2008). Canine Respiratory Coronavirus: An Emerging Pathogen in the Canine Infectious Respiratory Disease Complex. Veterinary Clinics of North America: Small Animal Practice. 38(4), 815-825.
Zappulli, V., Caliari, D., Cavicchioli, L. et al. (2008). Systemic fatal type II coronavirus infection in a dog: Pathological findings and immunohistochemistry. Research in Veterinary Science. 84(2), 278-282.
Cmammn nadiümna do peda^iï 25.02.2017
