CC BY
188
Висновки.
Програма терапп крол1в \ буга!в ¿з тестодистроф1ею виявилася досить ефективною. Препарат «Карафанд+ОУ» реабштуе структуру та актив1зуе функщю им'яниюв, що в цшому нормал1зуе репродуктивну здатшсть самщв. Програма може з усшхом використовуватись у практичнш ветеринарнш медицин!.
Лггература
1. Бащенко М. I., Надточш В. М. Вщтворна здатшсть бугаш-плщниюв р1зних порщ / М. I. Бащенко, В. М. Надточш // Зб1рник наук. пр. Луганського НАУ. -Луганськ, 2006. - Вип. 69 (92). - С. 84-87.
2. Целищев Л. И. Практическая ветеринарная андрология. - М., Колосс, 1982. - 176 с.
3. Медведев Г. Ф. Зависимость плодовитости быков-производителей от морфологического развития их половых желез / Г. Ф. Медведев, С. О. Турчанов // Весщ Акадэмп аграрных навук Рэспублт Беларусь. - 1999. - № 2. - С. 68-72.
4. Сирацкий И. 3. Физиолого-генетические основы выращивания быков-производителей / И. 3. Сирацкий. - К.: УкрИНТЭИ, 1992. - 152 с.
5. Вщтворення сшьськогосподарських тварин: навчальний пос1бник // Г. Г. Харута, М. В. Вельб1вець, С. С. Волков та ш. - Бша Церква, 2011. - 328 с.
6. Способ профилактики и терапии андрологических болезней у быков-производителей: пат. РФ: А61Р15/00 / Б. Н. Гомбоев, И. Н. Зюбин, Р. 3. Сиразиев, Е. В. Матюхина. - № 2479314; заявл. 25.10.2010; опубл. 20.04.2013.
Стаття надшшла до редакцП 4.05.2015
УДК 619.9:636.8
Лкова В. В., к.вет.н., Есипенко Г., студентка мапстратури ©
Нащоналънийумверситет б1оресурав / природокористуеання Украгни, м. Кигв
ПАТОЛОГОАНАТОМ1ЧН1ЗМ1НИ В КОТ1В ЗА ПАНЛЕЙКОПЕН11
Представлено результаты еиечення патологоанатом1чних зм1н в кот1в за панлейкопешг. При проведенм патологоанатом1чного досл1дження найбыъш виразм зм1ни рееструеали в тонкому в1ддт кишечника / л1мфог'дних органах, що зумоеленорозмноженням тут збудника ШфекцИ
Специф\чними макроскотчними ознаками за парвов1русног тфекцп кот1в можна ееажати яскраео еиражену запалъну г1перем1ю серозних оболонок / потовщення стгнки порожнъог г клубовог кишок тонкого вгддглу кишечника як результат гемораг1чного еюночлегту, а також в кошенят / молодих тварин, набряклий, з крапкоеими кроеоеилиеами тимус. У л1мфог'дних органах, таких як мезентер1алъш л1мфатичм еузли, л1мфог'дм утеорення слизовог оболонки кишечника, спостер1гали р1зного ступеня ознаки г1перплазИ', ексудатиеного запалення й порушення кровообггу. Також неспецифгчними, але постШними кл!шко-морфолог1чними ознаками хвороби е д1арея / дег1дратац1я.
Загибелъ кот1в за панлейкопешг настае внасл1док гемораг1чного ентериту, а безпосереднъою причиною смерт1, як правило е рефлекторна зупинка дихання в результат/ набряку легенъ на тл1 венозного застою в малому кол1 кровооб1гу.
Ключовг слова: коти, панлейкопетя, патологоанатом1чний розтин, макроскотчм зм1ни, д1арея, зневоднення, гемораг1чний ентерит, л1мфог'дм органи, посмертна д1агностика.
© Люова В. В., Есипенко Г., 2015
79
УДК 619.9:636.8
Лисовая В. В., к.вет.н., Есипенко А., студентка магистратуры
Националъныйуниверситет биоресурсов и природопользования Украины, г. Киев
ПАТОЛОГОАНАТОМИЧЕСКИЕ ИЗМЕНЕНИЯ У КОТОВ ПРИ
ПАНЛЕЙКОПЕНИИ
Представлены результаты изучения патологоанатомических изменений у котов при панлейкопении. При проведении патологоанатомического исследования наиболее выраженные изменения регистрировали в тонком отделе кишечника и лимфоидных органах, что обусловленоразмножением здесь возбудителя инфекции.
Специфическими макроскопическими признаками при парвовирусной инфекции котов можно считать ярко выраженную воспалительную гиперемию серозных оболочек и утолщение стенки тощей и подвздошной кишок тонкого отдела кишечника, как результат геморрагического еюно-илеита, а также у котят и молодых животных, отекший, с точечными кровоизлияниями тимус. В лимфоидных органах, таких как мезентериальные лимфатические узлы, лимфоидные образования слизистой оболочки кишечника, наблюдали разной степени признаки гиперплазии, экссудативного воспаления и нарушения кровообращения. Также неспецифическими, но постоянными клинико-морфологическими признаками болезни являются диарея и дегидратация.
Гибель кошек при панлейкопении наступает в результате геморрагического энтерита, а непосредственной причиной смерти, как правило, является рефлекторная остановка дыхания в результате отека легких на фоне венозного застоя в малом круге кровообращения.
Ключевые слова: кошки, панлейкопения, патологоанатомическое вскрытие, макроскопические изменения, диарея, обезвоживание, геморрагический энтерит, лимфоидные органы, посмертная диагностика.
UDC 619.9:636.8
Lysova V., Cand. Sc. (Vet.), Esipenko A., graduate student
National University of Life and Environnement Sciences of Ukraine, Kyiv
PATHOANATOMICAL CHANGES IN CATS AT PANLEUCOPENIA
The results of study of pathoanatomical changes in the cats at panleucopenia are presented. During realization of dissection, the most expressed changes were registered in the thin intestine and lymphoid organs, that contingently reproduction here of the virus.
At the parvoviral infection of cats specific gross changes was brightly expressed inflammatory hyperemia of serosas and thickening of the wall of jejunum and ileum in thin intestine, as a result of hemorrhagic jejuno-ileitis, and also, for kittens and youths of animals, - edematous, with point hemorrhages thymus. In lymphoid organs, such as mesenteric lymph nodules lymphoid nodules, lymphatic nodules of mucosa of intestine, looked the different degree of signs of hyperplasia, exudative inflammation and violation of blood circulation. Also the nonspecific, but permanent clinic-morphological signs of illness are diarrhea and dehydration.
Death of cats at panleucopenia comes as a result of hemorrhagic enteritis, and by direct reason of death, as a rule, there is a reflex stop of breathing as a result of pulmonary edema on a background venous stagnation in the small circle of circulation of blood.
80
Key words: cats, panleucopenia, necropsy, gross changes, diarrhea, dehydration, hemorrhagic enteritis, lymphoid organs, postmortem diagnostics.
Вступ. Перебування тварин в умовах, вщдалених вщ середовища !хнього природного юнування (зоопарки, цирки, розптдники, виставки, магазини з продажу тварин тощо) накладае певний вщбиток на особливосп можливого виникнення р1зномаштних, в тому числ1 й шфекцшних захворювань. Найбшьш поширеними в1русними захворюваннями котячих (лев, тигр, ягуар, леопард, гепард, пума й ¿н.) е: шфекцшний перитошт, шфекцшна панлейкопешя, шфекцшний ринотрахегг або в1русна нежить [11.
У кот1в перше мюце за поширенням в1русних шфекцш посщають pecnipaTopHi хвороби: калщив1роз i ринотрахегг. Друге та трете мюце мають вщповщно коронав1русна шфекщя та панлейкопешя.
Поширенню BipyciB сприяють таю чинники, як скупчене утримання (особливо на виставках тварин), недотримання елементарних ririeHi4HHx заход1в, схильнють юшок до бродяжництва, а також таю стресов1 фактори, як тривале транспортування, вщвщування ветлшарш, неправильне живлення, переохолодження [2].
Захворювання висококонтагюзне, зареестроване в ycix крашах свпу. Одна з основних причин контаг1озност1 - висока стшюсть збудника до ф1зико-х1м1чних фактор1в, що дозволяе йому тривалий час збер1гатися у зовшшньому середовищь 1ншим не менш важливим фактором, що сприяе поширенню хвороби, служить тривале видшення Bipycy з калом вщ хворих тварин [3, 41.
Д1агностика вщ1грае одну з виршальних ролей у систем! заход1в i3 боротьби з хворобами тварин BipycHOi етюлогп. Для лабораторно! д1агностики в1русних шфекцш застосовують три ochobhI методичш шдходи: в1русолопчний, серолопчний, молекулярно-бюлопчний [2, 4, 5, 61.
Бшьшють л1тературних джерел присвячеш саме бюлогп збудниюв в1русних шфекцш, шляхам заражения, методам клшчно!, лабораторно! д1агностики i профшактики. Але правильна д1агностика, на пщстав1 даних яко! шдбираеться адекватне лшування, завжди мае бути комплексною, враховувати pi3Hi способи д1агностики, в тому числ1 патоморфолопчно!. Отже, актуальними е дослщження, присвячеш особливостям морфогенезу й патогенезу в1русних шфекцш, що i визначило мету наших дослщжень.
Матер1ал i методи. Матер1алом дослщження слугували трупи кот1в, в яких за життя клшчними й лабораторними методами було встановлено д1агноз на панлейкопешю. Основним методом дослщження був патологоанатом1чний розтин i макроскошчне досл1дження уражених оргашв i тканин.
Результати дослщження. Вщомо, що теля проникнення в оргашзм тварини Bipyc розмножуеться в л1мфо!днш тканиш, пот1м надходить в кров i розноситься по всьому оргашзму. Л1мфо!дна тканина характеризуеться високою мистичною активнютю в ишок р1зного в1ку, i тому Bipyc зазвичай вражае л1мфатичш вузли, л1мфо!дну тканину, Пейеров1 бляшки, тимус i селезшку [3].
При зовшшньому огляд1 трушв тварин звертали на себе увагу ознаки д1аре! з дом1шкою кров'янистих мае, що евщчить про серйозний розлад травления; ознаки зневоднення i кахексп; трупне задубшня в ycix випадках не виражене. Шюра й шдшюрна кттковина сухуватг Видим1 слизов1 оболонки, шдшюрна кттковина злегка жовтяничш й анем1чш. Тимус в загиблих кошенят був набряклий, анем1чний, школи з крапковими крововиливами. У легенях в ycix випадках реестрували набряк, що вказувало на мехашзм настання смерт1 тварин внаслщок
81
рефлекторно! зупинки дихання. У серщ вс1х загиблих тварин выявляли дилатащю право! половини й ознаки дистроф1чних змш в мюкардг
У тонкому вщдш кишечнику, кр1м дванадцятипало! кишки, серозна оболонка р1зко гшеремшована, школи була вс!яна численними др1бними геморапями. Стшка порожньо! 1 клубово! кишок мюцями дещо потовщена, ущшьнена 1 схожа на гумову трубку. У вс1х загиблих кошенят спостер1гали майже ч1тку межу гшеремп серозно! оболонки - вщ порожньо! до прямо! кишок, як! мали яскравий червоний кол!р, на вщмшу в!д дванадцятипало! ! прямо!, як! мали майже бший кол!р. Ум!ст кишечнику водянистий, в!д жовто-бурого до червоного кольору, а в декшькох випадках мав вигляд драглисто! кров'янисто! маси. Слизова оболонка мутна, набрякла, с!ро-червоного кольору, в частиш випадк!в була вкрита пл!вками ф!брину, п!д якими виявляли плямист! й ч!тк! смугаст! крововиливи. Також тут знаходили розс!ян! др!бн! вузлики, що зд!ймаються над поверхнею слизово! оболонки ! являють собою г!перплазован! поодиною й скупчен! л!мфо!дн! вузлики. У деяких випадках виявляли дифузн! червош д!лянки гемораг!чного запалення ! дефекти слизово! оболонки у вигляд! ерозш ! виразок. У товстому вщцш кишечнику ч!тких видимих зм!н не виявляли. Мезентер!альш л!мфатичн! вузли збшьшеш, г!перем!йован! з гемораг!ями.
Печ!нка пружна, в б!льшост! випадк!в мала жовтуватий в!дт!нок або мала р!вном!рний жовто-коричневий кол!р, !нколи виявляли крапков! й др!бноплямист! крововиливи, як п!д капсулою, так ! в паренх!м! органу.
Пщшлункова залоза в б!льшост! випадюв анем!чна, бл!до-рожевого, майже бшого кольору, !нколи з крапков ими крововиливами.
Нирки були дещо зб!льшен!, аро-жовтого, а в дек!лькох випадках, виразно жовтого забарвлення, межа м!ж юрковою ! мозковою речовинами стерта.
Висновки. 1. При проведенн! патологоанатом!чного дослщження, найб!льш виразн! зм!ни реестрували в тонкому вщдш кишечнику ! л!мфо!дних органах, що зумовлено насамперед розмноженням тут збудника !нфекц!!.
2. Специф!чними макроскоп!чними зм!нами за парвов!русно! шфекцп кот!в можна вважати яскраво виражену запальну г!перем!ю серозних оболонок ! потовщення ст!нки порожньо! ! клубово! кишок тонкого в!ддшу кишечнику, як результат геморапчного еюно-!ле!ту, а також, в кошенят ! молодих тварин, набряклий, з крапковими крововиливами тимус.
3. У л!мфо!дних органах, таких як тимус, мезентер!альш л!мфатичн! вузли, л!мфо!дш утворення слизово! оболонки кишечнику, спостер!гали р!зного ступеня ознаки гшерплазп, ексудативного запалення й порушення кровооб!гу.
4. Д!арея як одна з головних кл!н!чних ознак ! ключова ланка патогенезу хвороби виникала внаслщок гемораг!чного ентериту, оск!льки в дшянках запалення в!дбуваеться втрата зр!лого ештелт, внасл!док чого порушуеться прист!нкове травления! кл!тинне всмоктування.
5. Оскшьки зм!ни в шлунково-кишковому тракт!, як правило, супроводжуються зм!нами в органах, що продукують травн! секрети, в печшщ виявляли ознаки дистроф!!, порушення кровооб!гу, як! е характерними для токсичного впливу на цей орган.
6. Загибель кот!в за панлейкопенп настае внасл!док гемораг!чного ентериту, а безпосередньою причиною смерт!, як правило, е рефлекторна зупинка дихання в результат! набряку легень на тл! венозного застою в малому кол! кровообку.
Перспективи подальших дослщжень. 3 метою всеб!чного вивчення патоморфолопчно! картини хвороби й особливостей патогенезу, наступним етапом
82
роботи е пстолопчне дослщження з метою вивчення мшроструктурних змш в органах i тканинах за панлейкопенп.
Лггература
1. Заволока А. А. Захворювання диких i екзотичних тварин i i'x роль в захворюванш людей / А. А.Заволока // VetPharma. - 2013. - 3 (14). - С. 21-30.
2. Ящук О. В. Мошторинг розповсюдження BipyciB серед домашшх kotIb i собак у м. Дншропетровськ / О. В. Ящук, Н. В. Черевач, А. I. Вшшков // В1сник Дншропетровського ушверситету. Бюлопя, медицина. - 2014. - 5(1). - С. 23-27.
3. Сулимов А. А. Парвовирусные инфекции плотоядных. Часть 3. Панлейкопения домашних кошек / А. А. Сулимов, В. И. Уласов // Российский ветеринарный журнал. - 2008. - № 4. - С. 41-44.
4. Truyen U. Feline panleukopenia / Uwe Truyen, Diane Addie, Sandor Belak et al. // J. of Feline Medicine and Surgery. - 11 (7). - pp. 538-546. - Режим доступу до журн. : http://www.sciencedirect.cOm/science/journal/1098612X/11/7
5. Сулимов А. А. Вирусные болезни кошек / А. А. Сулимов. - Москва: Колос, 2004. - 86 с.
6. Battilani M. Genetic complexity and multiple infections with more Parvovirus species in naturally infected cats / Mara Battilani, Andrea Balboni, Martina Ustulin et al. // Veterinary Research. - 2011. - 42:43. - Режим доступу до журн. : http://www.veterinaryresearch.org/content/42/1/43
Стаття надшшла до редакци 13.04.2015
УДК 619:612.017:619:616.235:637.2.053
Левк1вська Н. Д., к.вет.н., ст. викладач, Левк1вський Д. М., к.вет.н., доцент ©
Лъегесъкий нацгоналънийумеерситет ветеринарног медицины та б1отехнолог1й iмет С. 3. Гжицъкого, Льв1в, Украгна
ПОКАЗНИКИ НЕСПЕЦИФ1ЧН01 РЕЗИСТЕНТНОСТ1 ОРГАН13МУ ТЕЛЯТ ЗА Л1КУВАННЯ КАТАРАЛЬНО! БРОНХОПНЕВМОН11
Вивчення показниюв неспециф1чног резистентност1 организму телят, хеорих на катаралъну бронхопневмомю, показали, що при катаральной бронхопневмонИ' телят з носоеих вит1кань видыено таку м1крофлору: Pseudomonas aeruginosa, Staphylococcus epidermidis, Staphylococcus aureus, Streptococcus pneumoniae, Escherichia coli. Мтрофлора, видыена з носоеих вит1кань телят, хеорих на катаралъну бронхопневмомю, малочутлиеа до anmu6iomuKie. У телят, хеорих на катаралъну бронхопневмомю, в1дзначаютъ збыъшення кыъкост1 лейкоцит1в на 2,98 г/л, що вказуе на наявметъ запального процесу. У лейкограм1 збыъшуетъея кглькгсть еозинофтв i паличкоядерних нейтрофшв. Юльюсть л1мфоцит1в на 21,3 % быъша, пор1вняно з клШчно здоровими телятами, що вказуе на зеув «ядра» вл1во. Захворювання телят катаралъною бронхопневмомею викликае cymmeei зм1ни в opzani3Mi тварин: Ц1К в 1,8 рази пор1вняно 3i здоровими тваринами; концентрац1я Ig G була на 3,9 мг/мл бшъше пор1вняно з телятами контрольног групи. При катаралъмй бронхопневмонИ' телят аерозолъна обробка ix 5 % емулъаею пропол1су проявляв високу терапевтичну ефективметъ.
Ключовг слова: катаралъна бронхопневмомя, лейкограма, Ц1К, ¡муноглобулти, 5 % емулъая пропол1су.
© Левшвська Н. Д., Левшвський Д. М., 2015
83
