CC BY
35
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^OHaibHoro ymBepcurery BeTepHHapHoi' MegnuUHH Ta 6i0TexH0iroriH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
doi: 10.15421/nvlvet7831
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 619:616.98-091:636.7
11Столопчш зм1ни в собак за коронавфусно1 1нфекци
В.В. Люова, О. Дубiненко lisovav@ukr.net
Нацгональний утверситет бюресурсгв I природокористування Украши, вул. Геро'1'в Оборони, 11, м. Кшв, 03041, Украша
У статт1 наведено результати вивчення ггстологгчних змгн в органах г тканинах собак за коронавгрусног тфекцп. Проведено ггстологгчне дослгдження патологгчного матергалу, вгдгбраного вгд трутв (п = 5) собакргзних пор1д г статей вгком вгд 2-х до 6-ти мгсяцгв, що загинули з дгарейним синдромом. Присуттсть коронавгруса, без гнших асоцгантгв, в даних випа-дках була ратше тдтверджена у полжеразнш ланцюговш реакцгг при аналгзг зразкгв фекалгй. Виготовленг ггстологгчнг зргзи фарбували гематоксилтом й еозином за стандартними прописами. Загальну ггстологгчну будову г мгкроструктурнг змти в ггстологгчних препаратах вивчали пгд свгтловим мгкроскопом.
Ггстологгчним дослгдженням були тдтверджеш й доповнеш патологоанатомгчнг дгагнози, встановлеш тсля розтишв трутв загиблих тварин. Найбыьш виразнг пошкодження й типов1 змти в усгх загиблих собак зафгксованг нами в тонкому вгддглг кишечнику (в порожнш г клубовш кишках) г репонарних до нього лгмфатичних вузлах, а також в селезтцг. Показано, що морфологгчними проявами коронавгрусног тфекцп в загиблих собак на мгкроскопгчному ргвнг е таю ознаки: наявтсть ексудативного запалення в тонкому вгддглг кишечнику у виглядг серозно-фгбринозного еюно-ыегту; гтерплазгя одиноких г скупчених лгмфогдних вузлиюв слизовог оболонки тонкого вгддыу кишечнику; гтерплазгя г серозно-гемораггчний лтфаденгт мезентергальних л1мфатичних вузлгв; фокуси геморагш г гемораггчнг тфаркти в паренхтг селезгнки; гтерплазгя лгмфогдних вузлиюв селезгнки; фокуси геморагш в серознш оболонц тонкого вгддглу кишечника. Також неспецифгчними, але постшни-ми морфологгчними ознаками, як виникали внаслгдок порушення кровообггу г серцевог недостатностг, були: пасивна веноз-на гтерем1я печгнки г нирок; дистрофгчнг процеси в паренхгмг печгнки й нирок. Отже, пгд час коронавгрусног тфекцп розви-ваються мгсцевг й загальнг тунологгчнг процеси. Тому додатковими дгагностичними маркерами виступають гтерпластич-нг й запальнг змти в репонарних до мгсць репродукцгг вгруса лгмфогдних органах.
Ключовi слова: собаки, коронавгрусна тфекцгя, ггстологгчнг змти, серозно-фгбринозний еюно-тегт, гемораггг, гтерп-лазгя, лгмфогднг вузлики, серозно-гемораггчний лгмфадетт.
Гистологические изменения у собак при коронавирусной инфекции
В.В., Лисовая, Е. Дубиненко lisovav@ukr.net
Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, ул. Героев Обороны, 11, г. Киев, 03041, Украина
В статье представлены результаты изучения гистологических изменений в органах и тканях собак при коронавирусной инфекции. Проведено гистологическое исследование патологического материала, отобранного от трупов (п = 5) собак разных пород и пола в возрасте от 2-х до 6-ти месяцев, погибших с диарейным синдромом. Присутствие коронавируса, без других ассоциантов, в данных случаях было ранее подтверждено в полимеразной цепной реакции при анализе образцов фекалий. Приготовленные гистологические срезы окрашивали гематоксилином и эозином по стандартным прописям. Общее гистологическое строение и микроструктурные изменения в гистологических препаратах изучали под световым микроскопом.
Гистологическим исследованием были подтверждены и дополнены патологоанатомические диагнозы, установленные после вскрытия трупов погибших животных. Наиболее выраженные повреждения и типичные изменения у всех погибших
Citation:
Lisova, V., Dubinenko, O. (2017). Histological changes in dogs at coronaviral infection. Scientific Messenger LNUVMB, 19(78), 154-157.
собак зафиксированы нами в тонком отделе кишечника (в тощей и подвздошной кишках) и регионарных к нему лимфатических узлах, а также в селезенке. Показано, что морфологическими проявлениями коронавирусной инфекции у погибших собак на микроскопическом уровне являются следующие признаки: наличие экссудативного воспаления в тонком отделе кишечника в виде серозно-фибринозного еюно-илеита; гиперплазия одиноких и множественных лимфоидных узелков слизистой оболочки тонкого отдела кишечника; гиперплазия и серозно-геморрагический лимфаденит мезентериальных лимфатических узлов; фокусы геморрагий и геморрагические инфаркты в паренхиме селезенки; гиперплазия лимфоидных узелков селезенки; фокусы геморрагий в серозной оболочке тонкого отдела кишечника; Также неспецифическими, но постоянными морфологическими признаками, которые возникали вследствие нарушения кровообращения и сердечной недостаточности, были: пассивная венозная гиперемия печени и почек; дистрофические процессы в паренхиме печени и почек. Таким образом, во время коронавирусной инфекции развиваются местные и общие иммунологические процессы. Поэтому дополнительными диагностическими маркерами выступают гиперпластические и воспалительные изменения в регионарных к местам репродукции вируса лимфоидных органах.
Ключевые слова: собаки, коронавирусная инфекция, гистологические изменения, серозно-фибринозный еюно-илеит, геморрагии, гиперплазия, лимфоидные узелки, серозно-геморрагический лимфаденит.
Histological changes in dogs at coronaviral infection
V. Lisova, O. Dubinenko lisovav@ukr.net
National University of life and environmental sciences of Ukraine, Heroyiv Oborony Str., 11, Kyiv, 03041, Ukraine
The article presents the results of the study of histological changes in organs and tissues of dogs for coronavirus infection. The histological study of the pathological material of cadavers (n =5) dogs of different breeds and sex between the ages of 2 to 6 months, who died with diarrheal syndrome. The study of presence of coronavirus, without other assiociants, in these cases had previously been confirmed in the polymerase chain reaction analysis of fecal samples. The made histological sections were stained with hematoxylin and eosin according to standard prescriptions. The general histological structure and microstructural changes in histological preparations were studied under a light microscope.
Histological studies have been confirmed and supplemented with pathoanatomical diagnoses, established after autopsies of dead bodies of dead animals. The most pronounced lesions and typical change in all dead dogs fixed contact in the small intestine (jejunum and to the ileum) and the regional lymph nodes to it, as well as in the spleen. It is shown that the morphological manifestations of coronavirus infection in dogs following features are on the microscopic level: the presence of exudative inflammation in the small intestine in the form serousfibrinous jejuno-ileitis; hyperplasia of single and congested lymphoid nodes of the mucous membrane of the small intestine; hyperplasia and serous-hemorrhagic lymphadenitis mesenteric lymph nodes; foci of hemorrhage and hemorrhag-ic heart attacks in the spleen parenchyma; hyperplasia lymphoid nodes of the spleen; foci of hemorrhage in the serous membrane of the small intestine. Also, non-specific, but constant morphological features, which arose as a result of circulatory disorders and heart failure were: passive venous congestion of the liver and kidney; degenerative processes in the liver and kidney parenchyma. Consequently, local and general immunological processes develop during the coronaviral infection. Therefore, additional diagnostic markers appear hyperplastic and inflammatory changes of regional seats to the reproduction of the virus lymphoid organs.
Key words: dogs, coronavirus infection, histological changes, serous-fibrinous jejuno-ileitis, hemorrhage, hyperplasia, lymphoid nodes, serous-hemorrhagic lymphadenitis.
Вступ
Парвов1рус собак (CPV) i кишковий коронав1рус собак (CECoV) часто називають причиною дiареl у собак (Godsall et al., 2010). За даними М.Л. Радзихов-ського (2016), найрозповсюджешшим ентеровiрусом за 2007-2015 роки був парвовiрус, 1237 (51,6%) пози-тивних проб з 2396 дослщжуваних. За 2010-2015 роки корона- та ротавiрусний ентерит дiагностували у 18,5% та 23,5% проб, отриманих ввд хворих собак (Radzykhovs'kyy, 2016). Хоча кишковий коронавiрус собак (CECoV) е менш поширеним, все ще потенцш-но важливим збудником (Godsall et al., 2010).
У литературному оглядi щодо недавньо! генетично! еволюци CCoV i появи нових CoVs в собачих, прове-деному N. Decaro й C. Buonavoglia (2008), поввдомля-еться, що поява важкого гострого рестраторного синдрому в людини спричинила новий штерес до коронавiрусiв тварин (CoVs) як потенцшних агенлв прямих i непрямих зоонозiв (Decaro and Buonavoglia, 2008). Також е поввдомлення щодо видшення рашше
невщомого коронавiрусу в людини з гострою пневмо-шею та подальшою нирковою недостатшстю з фата-льним результатом в Саудiвсыciй Аравп (Zaki et al., 2012). Клшчна картина була надзвичайно схожою з початком вибуху серйозного гострого рестраторного синдрому (ГРВ1) у 2003 рощ, отже коронавiруси тварин можуть викликати важю захворювання у людей, наголошуе автор. Собачий ресшраторний коронавiрус (CRCoV) наразi являе собою новий коронавiрус собак, який вже поширений в Швшчнш Америщ, Японп i рядi европейських кра!н. Даний вiрус за генетичними i антигенними властивостями вiдрiзняеться ввд киш-кового собачого коронавiруса, тому для встановлення дiагнозу необхвдш специфiчнi тести, повщомляють автори (Erles and Brownlie, 2008).
Також з'явилися поввдомлення N. Decaro i сшвав. (2012) про генетичну i бюлопчну характеристики нового пантропного собачого коронавiруса (CCoV), штаму 450/07. Шсля експериментального заражения новим пантропним iзолятом в бшьшосп шфшованих собак спостерiгали дiарею i гостру лiмфопенiю. Знач-
ш пошкодження i гiстологiчнi змши в основному спостерiгали в кишечнику i лiмфо!дних тканинах, хоча в деяких тварин виявили також виразш змiни i в паренхiматозних органах (Decaro et al., 2012).
Посилення ещдемюлопчного нагляду за CoVs призвело до виявлення нових вiрусiв, генотитв, пато-типiв i безлiчi варiаитiв у тварин i людини. У собак CoV, пов'язаний з м'яким ентеритом, був ввдомий з 1970-х рошв. Але штами CoV з рiзними бiологiчними i генетичними властивостями вщносно до класичних штамiв CCoV були виявлеш в собак протягом остан-нiх шлькох рок1в, що призвело до повного перегляду CoV-iндукованих захворювань собачих (Decaro and Buonavoglia, 2008).
Отже, збудник еволюцюнуе, змiнюеться до змш клшшо-морфолопчно! картини хвороби. Щодо пато-морфологи дано! хвороби, е невелика кшьшсть повь домлень, зокрема в англомовних джерелах (Zappulli et al., 2008; Decaro et al., 2012). Отже, патогенез i пато-морфолопя хвороби потребують ширшого висвгтлен-ня. Тому метою даного етапу дослвдження було ви-вчити гiстологiчну картину коронавiрусно! шфекцп в собак. Для досягнення мети були поставлен так за-вдання: 1) проанал1зувати лгтературш джерела щодо коронавiрусноl шфекцп; 2) провести пстолопчне дослвдження патматерiалу; 3) визначити пстолопчш характеристики хвороби.
Матерiал i методи дослщжень
Робота виконувалась в патопстолопчнш лабора-торп кафедри патологiчно! анатомп факультету вете-ринарно1 медицини НУБШ Украши. Матерiалом дос-лiдження слугував патологiчний матерiал, вiдiбраний пвд час патологоанатомiчного розтину трупiв загиб-лих з дiарейним синдромом собак рiзних порвд i статей вжом вiд 2-х до 6-ти тсящв (n = 5). Наявнiсть коронавiруса, без шших асоцiантiв, в загиблих тварин за життя була пвдтверджена ПЛР при аналiзi фекаль-них зразшв. Основним методом, яким користувались в роботi, було гiстологiчне дослщження, пiд час якого фiксували й описували мiкроструктурнi змiни в органах i тканинах. Патологiчний матерiал пiсля вiдбору одразу фiксували в 10%-ому водному розчинi нейтрального формалшу з подальшою заливкою в ущ№ню-юче середовище (парафiн). Виготовлеш гiстологiчнi зрiзи фарбували гематоксилiном Каращ й еозином за стандартними прописами (Goralskij et al., 2011). Зага-льну гiстологiчну будову i мшроструктурш змiни в гiстологiчних препаратах вивчали пвд свiтловим мж-роскопом MC 100LED (Micros Austria) при збшьшен-нях ввд 70 до 1000.
Результати та ix обговорення
При пстолопчному дослiдженнi в усiх випадках були виявленi рiзного ступеня i характеру змiни в серознiй i слизовiй оболонках тонкого вiддiлу кишечнику, зокрема в порожнш i клубовiй кишках, в мезен-терiальних лiмфатичних вузлах, селезiнцi, печiнцi й нирках.
У порожнш i клубовiй кишках спостерп-али ознаки запально! гшеремп судин серозно! оболонки i пвдсли-зово! основи, а також И набряк внаслвдок серозного просочення. Навколо гшеремшованих судин, перева-жно серозно! оболонки, часто виявляли геморагИ. У дистальнш частинi порожньо! кишки спостерiгали гшерплазш одиноких i скупчених лiмфоlдних вузли-к1в кишково! стiнки. Скупчення велико! кшькосп лiмфоцитiв з численними мггозами, що являють собою лiмфоlднi утворення кишково! стiнки, набували округлого вигляду та iнтенсивно фарбувались гемато-ксилiном. Надалi гiперпластичнi процеси змiнювались на некробiотичнi. Вогнищевi ураження лiмфоlдного апарату кишечнику в переважиiй б№шосп випадк1в комбiнувалися з дифузними змшами дифтеритичного типу. Фiбринозний ексудат виявлявся при цьому не тiльки на поверхш, а й у глибиш слизово! оболонки, в як1й е деструктивнi i некробiотичнi змiни. Виявлеш в порожнш i клубовiй кишках змши е морфолопчним проявом серозно^бринозно! форми ексудативного запалення. Таким чином, найбшьш виразнi змiни реестрували в тонкому вщдш кишечнику, що зумов-лено насамперед розмноженням тут збудника шфек-цi!. Некроз i втрата епiтелiю ворсинок тонкого вiддiлу кишечнику та ймовiрне порушення секрецi! келихо-подiбних клiтин призводить до руйнування захисного бар'еру в тонкому вщдш кишечнику, що разом з порушенням секрецi! травних залоз (печiнки i пiдш-лунково! залози) i моторики кишечнику веде до акти-вацп умовно-патогенно! мiкрофлори. Саме про це сввдчить помiтне погiршения стану тварин за вщсут-ностi антибактерiально! терапп. Ддарейний синдром як одна з головних клшчних ознак i ключова ланка патогенезу коронавiрусно! iнфекцi! обумовлений роз-витком в даному випадку серозно-фiбринозного енте-риту, оск1льки в дшянках запалення в1дбуваеться втрата зршого епiтелiю iз всмоктуючо! поверхнi, порушуеться пристiнкове травлення i клiтинне всмок-тування.
При мжроскошчному дослiдженнi печiнки ввдмь чали розширення i переповнення кров'ю синусо!дних капiлярiв, особливо в цен^ часточок, деструкцiю балково! структури печшки i, як наслiдок, хаотичне розташування гепатоцитiв. Форменi елементи кровi, переважно еритроцити, в просвiтах судин трiад i центральних вен мали вигляд безструктурних еози-нофiльних мас. Виявляли зернисту дистроф1ю гепато-цитiв, яка морфолопчно проявлялася набуханням клiтин, зникиениям прозоросп цитоплазми, появою зернистостi бiлково! природи, що виникае в результа-п коагуляцi! бiлкових молекул. У окремих випадках виявляли невелик! дмнки жирово! дистрофi! з утво-ренням характерних вакуолей рiзних розмiрiв у цито-плазмi клiтин.
У паренхiмi селезшки знаходили множиннi фоку-си геморагш рiзних розмiрiв i поодинокi геморапчш iнфаркти. Остаинi, на вiдмiну ввд крововиливiв, мали досить чiткi контури й характерну трикутну форму. Макроскошчно виражено! зернисто! структури органу надавали гшерплазоваш внаслiдок активно! пролiфе-рацп клiтин лiмфоlдного ряду лiмфо!днi вузлики.
HayKöBHH BicHHK .HHyBME iMeHi C.3. I®H^Koro, 2017, T 19, № 78
y peiioHapHHx, a caMe Me3emepianbHHx, niM^aTHH-hhx By3nax TaKo® BuaBnanu rinepnna3iro niM^oigHux By3nuKiB BHacnigoK aKTHBHoi' nponi^epa^i' KniTHH niM-$oi'gHoro pagy. TaKo® cnocTepiranu o3HaKH cepo3Ho-reMopariHHoro 3ananeHHa y Burnagi cepo3Horo npoco-HeHHa napeHxiMH niM$oBy3niB i Buxogy ^opMeHux ene-MeHTiB KpoBi 3 cepo3HHM eKcygaToM.
y HHpKax 6ynu BHaBneHi, BignoBigHo go onucaHux paHime MaKpocKoniHHux 3MiH, Mop^onoriHHi o3HaKH nacHBHoi' BeHo3Hoi' rinepeMii' i 3epHHcToi' gHcrpo^ii.
OT®e, nig Hac KopoHaBipycHoi' iH^eKuii po3BHBaroTb-ca мicцeвi h 3aranbHi iMyHonoriHHi npoцecн. ToMy go-gaTKoBHMH giaraocTHHHHMH MapKepaMH BucTynaroTb rinepnnacTHHHi h 3ananbHi 3MiHH b peiioHapHHx go Mic^ penpogy^ii' Bipyca niM^oigHux opraHax - Me3eH-TepianbHHx niM^aTHHHHx By3nax, a TaKo® niM^oi'gHHx yTBopeHHax cnrooBoi' o6onoHKH KHmeHHHKy.
BlICIIOBK'll
ricTonoriHHHM gocnig®eHHaM 6ynH nigTBepg®eHi h gonoBHeHi naTonoroaHaTOMiHHi giarHo3H, BcTaHoBneHi nicna po3THHiB TpyniB 3arH6nHx TBapHH. 3a pe3ynbTaTa-mh Hamoro gocnig®eHHa Mop^onoriHHi KpHTepii', Ha aKHx 6a3yerbca naTOMop^onoriHHHH giarHo3 3a KopoHaBipycHoi' iH^eKqii b co6aK, BKnroHaroTb: 1) cepo3Ho-$i6pHHo3HHH iewHo-inei'T; 2) rinepnna3iro oguHoKux i cKynneHHx niM^oi'gHHx By3nuKiB cnH3oBoi' o6onoHKH ToHKoro Bigginy KHmeHHHKy; 3) rinepnna3iro i cepo3Ho-reMopariHHHH niM^agernT Me3emepianbHHx niM$oBy3-niB; 4) ^oKycu reMoparin i reMopariHHi iH^apKTH b na-peHxiMi cene3iHKH; 5) rinepnna3iro niM^oigHux By3nuKiB cene3iHKH; 6) ^oKycu reMoparin b cepo3Hin o6onoнцi ToHKoro Bigginy KHmeHHHKy; 7) nacuBHy BeHo3Hy rine-peMiro neHiHKH i HupoK; 8) gucrpo^iHrn npoцecн b na-peHxiMi neHiHKH h HupoK.
nepcnexmueu nodanbwux docnidwenb. 3 MeToro no-BHoro BHBHeHHa naToMop$onoriHHoi' KapTHHH KopoHaBi-pycHoro eHTepHTy b co6aK Ha HacTynHoMy eTanoM go^-nbHo gocnigHTH xapaKTepucTHKH gaHoro 3axBoproBaHHa 3 BHKopucTaHHaM ricToxiMiHHux MeTogiB gocnig®eHHa. TaKo® BH3HaHHTH KpHTepii' naToMop^onoriHHoi' gu^e-peH^a^i' Big rnmux, cxo®ux 3a KniHiKo-Mop^onoriHHHMH npoaBaMH m^eKuinHux xBopo6 co6aK.
Bi6^iorpa$iHMi iIOCII. lainm
Godsall, S.A., Clegg, S.R., Stavisky, J.H. (2010). Epidemiology of canine parvovirus and coronavirus in dogs presented with severe diarrhoea to PDSA. Pet Aid hospitals. Veterinary research. 167, 196-201.
Radzykhovs'kyy, M.L. (2016). Monitorynh enterytiv virusnoyi etiologiyi u sobak [Monitoring enteritis viral etiology in dogs].Scientific Messenger of National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytsky. 18, 1(65), 138-142 (in Ukrainian).
Decaro, N., Buonavoglia, C. (2008). An update on canine coronaviruses: viral evolution an d pathobiology. Veterinary Microbiology. 10, 132(3-4), 221-234.
Zaki, A.M., van Boheemen, S., Bestebroer, T.M., Oster-haus, A.D., Fouchier, R.A. (2012). Isolation of a Novel Coronavirus from a Man with Pneumonia in Saudi Arabia. N Engl J Med. 367, 1814-1820. Available at : http://www.nejm.org/doi/full/10.1056/NEJMoa12117 21
Erles, K., Brownlie, J. (2008). Canine Respiratory Coronavirus: An Emerging Pathogen in the Canine Infectious Respiratory Disease Complex. Veterinary Clinics of North America: Small Animal Practice. 38(4), 815-825.
Decaro, N., Mari, V., von Reitzenstein, M. (2012). A pantropic canine coronavirus genetically related to the prototype isolate CB/05. Vet Microbiol. 159(1-2), 239-244.
Zappulli, V., Caliari, D., Cavicchioli, L. (2008). Systemic fatal type II coronavirus infection in a dog: Pathological findings and immunohistochemistry. Research in Veterinary Science. 84(2), 278-282.
Goralskij, L.P., Homych, V.T., Kononskij, O.I. (2011). Osnovy histologichnoyi tehniky i morfofunkcionalni metody doslidjen u normi ta pry patologiyi [Foundations of histological engineering and morphofunction-al methods of research in norm and pathology]. Jyto-mir, Ukrainian: Polissya (in Ukrainian).
Received 18.09.2017 Received in revised form 17.10.2017 Accepted 20.10.2017
