CC BY
6
DOI 10.31718/2077-1096.21.3.201 УДК 618.19-071 Нiколенко Д.е.
Г1СТОГЕНЕЗ ТА МОЛЕКУЛЯРН1 ОСОБЛИВОСТ1 ТЕРМ1НАЛЬНО1 ПРОТОКИ МОЛОЧНО1 ЗАЛОЗИ Ж1НКИ
Полтавський державний медичний унiверситет
Розвиток молочних залоз жнки в'дбуваеться впродовж УУ фертильного вку. Саме в цей перод зало-зи пдлягають морфо-функцональним змнам у вигляд/ процеш пролiферацii' та диферен^ювання ептелю паренхiми та елементiв строми на дю багатьох стимулюючих фiзюлогiчних фактор'в органзму. Останне мае особливсть неодноразово повторюватись впродовж репродуктивного вку жiнки. Поглиблених знань про об'ект циклiчного впливу статевих гормонiв в молочних залозах жнки бракуе. Дане досл'дження розширить знання про важливий морфологiчний стан термiнальних проток молочних залоз до настання ваг'тност'! та полог'1в, що важливо, на нашу думку, у визначенн гстогенезу можливих патоморфологiчних зм/'н залози дисгормонального та неопластичного характеру. Метою дослдження було вивчення молекулярних особливостей паренхiми термiнальних проток молочних залоз невагтноУ жнки репродуктивного вку. Дослiдження виконано на аутопсш-ному матерiалi 192 мiкророзрiзiв тканини молочних залоз 8 померлих в'д ¡'нфекц'йних захворювань жiнок. Використанi карюметрiя з визначенням логарифму об'ему ядер паренхiматозних елементiв структур термiнальних проток; г'ютолог'чний, гiстохiмiчний та iмуногiстохiмiчний методи досл-дження. Морфологiчно визначений г'ютогенетичний ряд еп'тел'альноУ вистелки паренхiми терм-нальних проток молочноУ залози; за iмуногiстохiмiчними маркерами проведено цитотипування еп-телiальних елементiв даних проток, а також визначен функцУУ термiнальних проток молочних залоз до настання ваг'тност'! i пологiв жiнки.
Ключов1 слова: ¡мунопстох1мнна д1агностика, термшальнл протоки, молочна залоза.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукове домдження проведене в рамках комплексноУ мiжкафед-ральноУ науково-до^дноГ теми Полтавського державного медичного ушверситету «Закономiрностi морфогенезу органе, тканин та судинно-нервових утво^в у нормi, при патологи та пiд впливом зовншшх чинниюв», державний реестра^йний № 0118Ш04457.
Розвиток молочних залоз (МЗ) жшки вщбу-ваеться впродовж и фертильного вку. Саме в цей перюд залози пщлягають морфо-функцюнальним змшам у виглядi процеав пролiферацil та диференцшвання ештелш па-ренхiми та елеменпв строми на дш багатьох стимулюючих фiзiологiчних факторiв оргашзму. Останне мае особливють неодноразово повторюватись впродовж репродуктивного вку жшки. Вщоме юнування регуляторних механiзмiв в ештелю-сполучнотканинних взаемозв'язках паренхiми МЗ, до яких вщносяться як вплив з боку нервовоТ системи, гуморальной, гормонально!, так i системи мiжклiтинних взаемодш з локальною регуля^ею пролiферативного та секреторного процеав [1,2,3]. Як показали по-передн дослщження [4], онтогенез МЗ жшки розтягнутий у час не менш шж на Автора чи два десятил^тя. При цьому спочатку утворю-вались зародки МЗ iз ектодерми та мезодерми у виглядi «молочних точок», котрi започаткува-ли розвиток паренхiми та строми: головних ви-вщних проток соска в залоз^ по™ збiрних си-нуав, мiжчасточкових та часточкових проток, що разом складали сегменти у кшькосп 15 чи 20 [ 4,5,6,7,8]. Однак iнодi паренхiматозно-стромальний комплекс в термшальних вiддiлах проток часточок не досягав свого повного роз-витку [7] через певн обставини - вщсутносп ва-птносл i пологiв жiнки, на що вказують також дан лiтератури [6,9]. Об'ектом впливу регулю-ючих факторiв розвитку МЗ, особливо на ТТ ге-рмiнативну зону, по аналоги iз маткою е парен-
хiматозно-стромальний комплекс [7,10,11,12]. При цьому особлива роль выводиться стате-вим та шшим гормональним факторам, що ре-гулюють чiткий мiсячний менструальний цикл (МЦ) жiнки, який впливае, перед уам, на про-лiферативу активнють i диференцiацiю еште-лiю протоко-ацинарних вщд^в МЗ. Вiдомо, що на 9-10 добу мЦ вiдбуваеться розростання ацинуав, але без ознак секрецп Тх клiтинами i продовжуеться до 20 доби циклу. На 22 - 23 добу пролiферативнi процеси припиняються i частина альвеол пщлягае шволютивним пере-творенням [2]. Факторами, що шдукують данi змiни, е вище перелiченi, а об'ектом Тх впливу е гормонально-чутливий термiнальний вщдт молочноТ залозi - гермiнативна зона [12,13]. Проте поглиблених знань про об'ект ци^чного впливу статевих гормошв в МЗ жшки бракуе. Вищезазначене розширить знання про важливий морфолопчний стан термшальних проток МЗ до настання ваптносп та полопв, що важливо, на нашу думку, у визначенн пстогенезу можливих патоморфолопчних змш залози дисгормонального та неопластичного характеру.
Метою даного дослщження стало розши-рення знань про паренхiму термшальних проток МЗ неваптноТ жшки репродуктивного вку.
Для досягнення вказаноТ мети були поставлен наступнi завдання:
1. Провести цитотипування за карiометрiею з визначенням LgV ядер гiстогенетичного ряду кл^ин внутрiшньочасточкових термiнальних проток.
2. Визначити особливост експреси iMyHoric-T0xiMi4HMx MapKepiB p63, bcl-2, a-sma, та ix при-датнiсть для щентифкування ештелш вiддiлiв термiнальниx проток МЗ.
3. Встановити за цитотипуванням паренх^ матозний склад дистального вщдту термша-льно''' протоки молочно''' залози.
4. З'ясувати морфогенез та функцш мюеш-телш тepмiнaльниx проток молочно''' залози.
5. З'ясувати роль пapeнxiми тepмiнaльниx вщд^в "посмугованих" та "вставних" проток в гiстогeнeзi та функцiТ' молочноТ' залози.
Матерiал та методи
Згiдно поставлено! мети проведене досл^ дження аутопсшного мaтepiaлу шмaточкiв МЗ (192 мiкpозpiзи тканини з 8 випaдкiв) молодих жшок 28-39 pокiв, що померли вщ iнфeкцiйниx захворювань. Мaтepiaл забирався без захвату соска та ареоли в напрямку до грудного м'яза, величиною 4х1х1 см, згщно вимогам аутопсшного дослщження. Шматочки тканини фксува-ли в 10% розчиш нейтрального фоpмaлiну. ni-сля парафшово!' проводки гiстологiчнi зpiзи то-вщиною 5-7 мкм для оглядового дослщження забарвлювали гeмaтоксилiном та еозином; для гiстоxiмiчного -комбiновaним забарвленням ШИК+aльцiaновий синш з дофарбуванням за способом Бергмана (Б+ШИК+АС). Останне до-зволяе одночасно спостер^ати piвeнь функцю-нально' активност eлeмeнтiв пapeнxiми i стро-ми об'екта завдяки виявленню глiкогeну, та ки-слих глiкозaмiноглiкaнiв [1] i проводити дифе-peнцiйовaний якiсний структурний aнaлiз [14]. При мiкpоскопiТ враховаш бaзофiлiя ядра кл^ тин, пов'язана з piзномaнiтним ступенем кон-денсаци хроматину; пpисутнiсть в цитоплaзмi та ядpi клiтин ШИК-позитивних включень, а в стpомi aльцiaн-позитивниx структур (ки^ ГАГ). Разом iз цим в сертифкованому Дiaгностично-му цeнтpi Дшпропетровсько''' державно' медич-но' aкaдeмiТ проведене сучасне iмуногiстоxiмi-чне (1ГХ) дослщження спeцифiчноТ взaемодiТ на молекулярному piвнi певних моноклональних aнтитiл з антигенами тканини МЗ [15,16]. Вико-ристаш моноклонaльнi aнтитiлa фipми Dako Cytomatiom до онкопроте'ну стовбурових i кам-бiaльниx клiтин - рб3 (клон JAY), маркер анти-апоптотичного протешу в зовшшнш мeмбpaнi мiтоxондpiй - Ьс1-2 (клон 124), маркер глад-ком'язового актину - a-sma (клон 1А4). Показ-ники експреси мapкepiв визначали за штенсив-нютю фарбування в коричневий (бурштиновий) колip молекул спeцифiчниx структур в кл^инах. Враховувалась локaлiзaцiя маркера в цитопла-змi клiтин та ядрах за наступною гpaдaцiею: негативна експреая (-), низька (+), помipнa (++), виражена (+++). Проведене нами рашше мор-фометричне дослiджeння [7] на 200 кл^инах з вимipювaнням великого та малого дiaмeтpiв ядра ештелш клiтин проток структур термша-льного вщдту пapeнxiми МЗ згiдно рекоменда-
цiй А.П. Гасюка (1985), Г.Г. Автандилова (1990, 2002), як найбтьш шформативне серед iнших подiбних методiв [17,18,19]. Математична об-робка результат полягала в обчисленнi логарифму об'ему ядра (LgV ядра) за формулою для обертаючого овоТда [20,21]. Сукупнють ре-зультатiв складала карю-коварюграма. Вели-чини всiх ядерних клаав мали значення у вщ-сотках (%) до максимального ядерного класу об'екта. Вивчення забарвлених мiкропрепара-^в проводилось за допомогою свiтлового мк-роскопу фiрми «Olimpus ВХ 41» з об'ективами 10, 20, 40, 100; фотозйомка вщбувалась на цифрову фотокамеру фiрми «Olimpus С 3040-А DUP».
Результати дослiдження та 1х обговорення
Термiнальний вiддiл проток МЗ, що знахо-диться у внутршньочасточковому молочному ходi, розмежований нами рашше на "посмуго-ваний", розташовний в дистальнш його частинi, та "вставний" -проксимальний, прилеглий до ацинусу [12]. Перший характеризуеться вщпо-вiдно багаторяднютю ештелiальноТ вистелки за рахунок и пщвищеноТ' пролiферативноТ актив-ностi, вузьким просвiтом, а також звивистою ходою протоки; другий - короткий, iз слабороз-виненими зародками-бруньками майбутнiх ацинуав i ледь помiтним просвiтом. "Посмуго-вана" протока мiстить слабо еозинофтьний секрет i десквамований ештелш, а "вставна" -слабо аль^ан-позитивний секрет. Цитотипу-вання клiтинних елемен^в здiйснено на огля-дових мiкропрепаратах, забарвлених гематок-силiном та еозином, гiстохiмiчним комбшова-ним способом - Б+ШИК+АС та 1ГМ.
Дiлянки термшальних "посмугованих" проток паренхiми МЗ з вузьким просв^ом, утворенi кл^инами з багаточисельними ядерними кла-сами: LgV 0,55; 0,7; 0,9; 1,05 та 1,3. Серед такого рiзноманiття ядерних клаав найменшим з них е клас з LgV ядра 0,55, що складае 73 % вщ максимального ядерного класу. Вш утворе-ний клiтинами з темним базофтьним округлим ядром iз звивистим контуром карiолеми та кра-йовим розташуванням щiльного i транскрип-цiйно неактивного гетерохроматину [22]. Даш кл^ини, на нашу думку, належать до камбiаль-них елементiв паренхiми "посмугованого" протоку.
Виражена позитивна (+++) експреая ядрами клiтин коричневого кольору маркера р63 пiдтверджуе Тх належнiсть до камбiальних еле-мешпв ектодермального походження. Позитивна помiрна (++) експресiя бурштинового кольору маркера Ьс1-2 цитоплазмою вище зазначе-них клiтин у виглядi тонких рисок, часом звиви-стого характеру, дозволяе припустити наяв-нють чисельних м^охондрш з перпендикуляр-ним розташуванням Тх в базальнш частинi ци-топлазми клiтин. Саме це надае посмугованого вигляду данш протоц при застосуваннi тако-
го маркера. Експреая маркера a-sma в цито-плaзмi даних клiтин не виявлена. Таким чином, вище пepeлiчeнi iмуногiстоxiмiчнi молeкуляpнi ознаки клiтин доповнюють щентифкацш остaннix як кaмбiaльниx eлeмeнтiв пapeнxiми "посмуговано''" протоки тepмiнaльного вiддiлу з високими енергетичними потребами. При цьо-му, згщно Вермеля А. G. (2004), кaмбiaльнi кл^ тини вщтворюють подiбнi до себе i дають початок бiльш дифepeнцiйовaнiй клп~иннм стpуктуpi [23].
Клiтини з LgV ядра 1,05 у "посмугованш" тepмiнaльнiй протоц мають збiльшeнe майже удвiчi вщ попереднього гiпepxpомнe ядро, ву-зький общок цитоплазми та вiдсутнiсть зв'язку iз пiдлeглою базальною мембраною протоки. На нашу думку, вони належать до штерфазних кл^ин, що знаходяться в S-фaзi мiтотичного циклу. При цьому, стввщношення LgV ядра даних кл^ин до кaмбiaльниx eлeмeнтiв складае 1:2 за рахунок, вочевидь, реплкаци хромосомного мaтepiaлу, який набув посилено' щтьнос-тi. Виявлеш клiтини характеризуються вираже-ною експреаею (+++) маркера р63, що мае темно-коричневий колip. Слабка eкспpeсiя (+) маркера bcl-2 свiтло бурштинового кольору цими ж кл^инами визначаеться в 'х цитоплaзмi у виглядi забарвлень крапкового характеру. Разом iз тим, експреая маркера a-sma цитоплазмою такими ж кл^инними елементами е негативною. Таким чином, вище зазначеш кл^ тини в "посмугованш" термшальнш протоц МЗ вiдносяться до ештелш, що знаходиться в син-тетичнш фaзi мiтотичного циклу та готуеться до вступу в м^оз.
Наступний ядерний клас в iнтepвaлi LgV 0,7 кл^ин дано'' протоки представлений кл^инами з помipною (++) бурштиновою eкспpeсiею в яд-pi маркера р63 та Ьс1-2 в базальних вщдтах цитоплазми, у той час як реак^я на маркер а-sma в остaннix була виражено позитивною (+++) коричневого забарвлення. Пом^но, що кл^ини, помiчeнi маркером a-sma, оpiентовaнi паралельно та перпендикулярно вщносно до базально' мембрани протоки, що також надае 'й посмугованого вигляду. Це позначаеться на функцiонaльнiй особливост даних клiтин у ви-глядi потeнцiйноТ' спpоможностi до повздовж-нього та поперечного скорочення. Останне мо-же впливати на дiaмeтp просв^у та довжину "посмуговано''" протоки, а також сприяе прове-денню секрету у дистальному напрямку до си-нуав МЗ. Таким чином, виявлений глад-ком'язовий актин у даних кл^инах, що розта-шовaнi на базальнш мeмбpaнi, дозволяе щен-тифкувати 'х як мiоeпiтeлiй.
Ядерний клас клггин ^е''' ж "посмуговано''" термшально''' протоки МЗ з LgV ядер 0,9, що складае 100% i чисельно переважае над шши-ми ядерними класами, е максимальним. Останш pозтaшовaнi на бaзaльнiй мeмбpaнi та ашкальним краем оpiентовaнi до просв^у про-
токи. Данi клiтини мають округле, пперхромне ядро за рахунок еухроматину гiстохiмiчно-дисперсного i транскрипцшно активного [22], при цьому експреси маркера р63 не виявляеть-ся. Апкальна частина даних клiтин мае мiкро-ворсинчасту поверхню цитоплазми, що вкрита еозинофтьною гомогенною речовиною, вочевидь, вуглеводного походження (ШИК+). Таким чином, вищезазначеш клiтини вiдносяться до високо диференцшованих клiтин "посмугова-ноТ" термiнальноТ протоки МЗ. Маркер Ьс1-2 з помiрною позитивною (++) експреаею буршти-нового забарвлення виявляеться в добре роз-виненiй цитоплaзмi навколо ядра цих кл^ин. Останне пiдтверджуе доволi високу м^охондр^ альну енергообумовленiсть функцюнальноТ' ак-тивностi домiнуючих клiтинних елемен^в з ма-ксимальним чисельним ядерним класом в да-нiй прото^ МЗ. Таким чином, виявленi кл^ини з LgV ядра 0,9 вщносяться до диференцшова-них пaренхiмaтозних елемен^в i, бiльш за все, виконують резорбцшну функцiю щодо секрету у просвт термiнaльноТ "посмугованоТ" протоки МЗ.
Останнш ядерний клас, що мае LgV ядра 1,3 та складае 14 % по вщношенню до попе-реднiх ядерних клaсiв клiтин "термшальноТ" протоки, виявив позитивну експресiю маркера р63 (++), слабо позитивну експреаю (+) Ьс1-2 та негативну експреаю (-) маркера а^та. При забарвленш гемaтоксилiном та еозином дaнi кл^ини мають велике блiде aцидофiльне ядро за рахунок еухроматину та майже прозору цитоплазму. Останне вказуе на потен^ал до синтезу широкого спектру бтш кл^инних структур та секрету. На нашу думку, дат кл^ини мають необмежеш можливост шляхiв диференцю вання, що притаманно ще неком^ованим клi-тинним елементам [22].
На вщмшу вiд "посмугованого" вiддiлу тер-мшальноТ протоки МЗ, короткi дiлянки "вставного" вщдту, як продовжують попереднш, мю-цями у просвiтi мали аль^ан-позитивну речо-вину. В напрямку до бруньок-альвеол вони за-кшчувались округлими комплексами клiтинних пролiферaтiв з ледь поманим просвiтом протоки в дистальнш ТТ чaстинi. При цьому ядра даних кл^инних елемен^в були в iнтервaлi LgV 0,55 та 0,7, що складають вщповщно 40% та 100% вiд загальноТ кiлькостi клiтин пролiферa-ту. Звертае на себе увагу м^мальний за об'емом ядра клас (LgV 0,55), що належить кл^инам з пперхромним округлим ядром, ото-ченим вузьким общком цитоплазми. Вони ба-зально розташоваш i, бiльш за все, належать до кaмбiaльноТ клiтинноТ' популяци протоки. При цьому, як недиференцшоваш клiтини, за-безпечують, на нашу думку, генеративну спро-можнiсть та рют термiнaльноТ протоковоТ та майбутньоТ ацинарноТ систем МЗ.
lмуногiстохiмiчно вище виявлеш кл^ини мали в ядрах штенсивну позитивну (+++) екс-
пресiю маркера p63 коричневого забарвлення. Це пщтверджуе належнiсть 'х до камбiальних елеменлв ектодермального походження [15]. Однак, серед останшх маркер мав рiзний сту-пiнь насичення експреси': вiд слабко''' св^ло-бурштиново''' (+) до помiрноï бурштиново''' (++) i навiть штенсивноТ' (+++) коричнево!' (рис.1).
Дане спостереження, а також морфолопчна особливiсть ядра з LgV 0,7, округла форма та особливють просторово' орiентацiï даних кл^ тин по вiдношенню одна до одно''' Озольовано), дозволило припустити, що тенден^я до його збтьшення на вiдмiну вiд камбiальниx елемен-тiв паренxiми вiдбуваeться за рахунок подво-ення вмiсту ДНК у S-перад iнтерфази м^отич-ного ^жлу. ^
» ¿1
i i .•>
Ht \ « #
Рис. 1 Ядерна експреая маркера р63 епiтелiем «вставного» еiддiлу термiнальних проток нелактуючоУ молочноУ залози. 1ГХ метод, дофарбування гематоксилiном Майе-ра. Зб.х1000:
1- експреая маркера камбiальними штинами;
2- експреая маркера камбiальними штинами,
що подлились;
3- експреая маркера мiоепiтелiем.
В пролiфератi "вставного" вщдту термша-льноТ протоки МЗ знаходились також кл^инш елементи з видовженим ядром меншого розм^ ру i з розташуванням паралельно одне до одного. Тх, напевно, слщ вважати такими, що здо-лали телофазу м^озу. При цьому, кл^ини в перюд м^озу на певний час втратили зв'язок як мiж собою, так i зi слаборозвиненою базаль-ною мембраною ацинусу, а також змшили по-лярнiсть у дистальнш частинi "вставноТ" протоки. Разом iз тим вiдмiчаеться i зниження штен-сивностi експреси маркера р63 до слабкоТ (+) серед популяци вище зазначених клiтин, що подшились. Це характеризуе втрачання нале-жност даних елементiв паренхiми МЗ до кам-бiальних. Звертае на себе увагу, що м^отична активнiсть кл^ин термiнального "вставного" вiддiлу протоки супроводжуеться також солщ-ним виглядом кл^инного пролiферату, що пщ-тверджуеться вищевказаними ознаками.
Поряд iз цим, виражено позитивною (+++) коричневого забарвлення виявилась i внутр^
шньо-цитоплазматична точкова дифузна експреая маркера Ьс1-2 у кл^инному пролiфератi (рис.2). Таке розташування маркера, воче-видь, в зовшшшх мембранах велико'' кiлькостi мiтоxондрiй [15,24] дозволяе стверджувати про значнi енергетичн потреби даних клiтин пiд час бюлопчно' гiперплазiï епiтелiю в кшцевм частинi "вставно''" протоки. Вiдсутнiсть експре-сiï маркера a-sma в цитоплазмi цих же клiтин, дозволяе виключити вмiст гладком'язового актину в них, що пщтверджуе епiтелiальну нале-жнiсть клiтин пролiферату "вставного" вщдту термшально''' протоки. Разом iз тим, надслабка (+, -) експреая маркера Ьс1-2 спостер^аеться в клiтинаx пухирчастого вигляду з кубiчним чи видовженим ядром в цитоплазмi на перифери' клiтин. Вочевидь, це клiтинне оточення е мюе-пiтелiем майбутнього ацинусу. На нашу думку, дан клп~инш елементи мають деякий час слаб-ке функцiональне пристосування до ствюну-вання з епiтелiем, базальною мембрано та стромою майбутнix ацинусiв через вщсутнють BariTHOCTi жшки.
ж*
Рис.2 Експреая маркера bcl-2 кл1тинними елементами «вставного» в1ддту терм1нально'У протоки нелактуючоТ молочно'1 залози. 1ГХ метод, дофарбування гематоксилшом Майера. Зб.х1000:
1 - перинуклеарна точкова експреая маркера еп1тел1ем;
2 - слабка точкова експреая маркера м1оеп1тел1ем.
Пухирчаст клггинш елементи з LgV ядра 0,7 у вставнш прото^ МЗ мають ядра округло'', овально'' чи кутасто''' форми, що оточен вузь-ким общком цитоплазми. Кл^инне ядро орiен-товане, здебтьш, вздовж слаборозвинено'' ба-зально' мембрани "вставного" термшального ходу (протоки). Це подтвердила експресiя маркера a-sma, що мала штенсивний ступiнь (+++) iз забарвленням цитоплазми коричневого ко-льору за рахунок мiофiламентiв гладком'язового актину. Така 1ГХ експреая маркера була значно виражена в базальних вщдтах даних кл^ин. Останне, до реч^ притаманне i м'язовим кл^инам мезенxiмного походження [6]. Експреая маркера a-sma кл^инами iз ба-зальним розташуванням в солiдному кл^инно-
му пролiфератi виявила також множиннi tohkî мюфтаменти не тiльки в цитоплазмi тта даних клiтин, а також i в ïï багаточисельних вщрост-ках, що проникають помiж пролiферуючими епiтелiальними клiтинами ацинусу. Останш опиняються немов би в чарунках-кошиках (рис.3).
-А, ' щ__
___%
Р
Рис.3 Експреая маркера a-sma MioenimenieM «вставного» eiôômy термiнальноï протоки. 1ГХ метод, дофарбування гематоксилiном Майера. Зб.х1000:
1. актиновмiснi «кошикоподiбнi» штини;
Скорочувальна функщя мюештелш обумо-влюе також мшливий контур клiтин [25]. Однак помiрна експресiя маркера p63 (++) дозволила вщнести вище зазначенi клiтини з вщростками цитоплазми також до малодиференцшованих клiтинних елементiв ектодермального похо-дження, здатних до пролiферацiï в кшцевому вiддiлi термiнальних проток МЗ. Там «химерш» клiтини, витоки яких складно пояснити, мають ознаки як мезенхiмного (через наявнють мк рофiламентiв), так i ектодермального, бо мю-тять прекератин, мають кл^инну полярнiсть, а також тонофтаменти [25]. Якщо кл^ини роз-ташованi в базальному вщд^ стiнки протоки, то належать, бтьш за все, до мiоепiтелiю. Ми припускаемо, що мехашзм утворення даного ештелш пов'язаний iз спiльнiстю генетичного матерiалу соматичних клiтин, диференцшван-ня яких вщбуваеться завдяки блокуванню та деблокуванню в них певних локуав хромосом. Це, вочевидь, обумовлюе специфiчнi морфо-функцiональнi ознаки епiтелiю у кшцевш формi диференцiювання. Ось чому, напевне, через ознаки походження з рiзних ембрюнальних за-родкiв тканин, що виникають у подiбних кл^ин, вони в подальшому опиняються на базальнш мембранi протоки помiж стромою i паренхiмою. На можливiсть ембрюгенетичноТ конвергенцiï -набуттi неспорiдненими ембрюнальними пох^ дними загальних специфiчних ознак, вказував рашше Хлошн Н.Г. [26 ].
Отже, принаймш двi популяци кл^ин на рiз-них стадiях клiтинного циклу виявленi в еште-лiальнiй вистелцi "вставного" вiддiлу термша-льноТ протоки МЗ. До них вщносяться камбiа-
льнi, що пщтримують пролiферацiю та рiст те-рмшальноТ паренхiми залози, а також «химер-нi» мiоепiтелiальнi елементи, що мають потен-цiал до скорочення та, можливо, iншi функц^.
Таким чином, вище зазначеш вщдти терм^ нальних проток МЗ, назван нами вщповщно "посмугованими" та "вставними", пщтверджу-ють свш статус гермiнативноï зони МЗ [12]. Наявнють багаточисельних клiтинних популя-цiй цiеï зони обумовлюе широк можливост до диференцiацiï при остаточному розвитку паре-нхiми залози в ходi ïï онтогенезу. Рiзноманiтнi стади клiтинного циклу супроводжують збере-ження структури Мз впродовж ï'ï розвитку. При цьому, "посмуговаш" термiнальнi протоки, вочевидь, пщтримують популяцш клггин внутрш ньочасточкових проток, а також "вставних" вщ-дiлiв з потен^алом останнiх до утворення пов-ноцшних альвеол в зрiлiй морфо-функцюнально МЗ вагiтноï жiнки у перед,- та пюляпологовому перiодi.
Нарештi, оточення паренхiматозних структур МЗ вщоме як строма, складаеться iз пухко'Г сполучноï тканини, клiтинних елементiв фiбро-бластичного ряду, елементiв iмунноï системи, судин, нервових закшчень [1,6]. При цьому, як показали нашi дослщження при оглядовому забарвленш гематоксилшом та еозином, у не-вагiтноï молодо'' жшки фiбробласти мають пщ-вищену синтетичну активнють, утворюючи мо-лодi колагеновi волокна свiтло-рожевого ко-льору. Промiжна речовина багата на нейтра-льнi глiкозамiноглiкани, що виявленi при гюто-хiмiчному забарвленнi, як слабо аль^ан-позитивна речовина блакитного кольору. Кл^ тини iмунноï систем представлен округлими лiмфоцитами з базофiльними пперхромними ядрами, що оточенi вузьким общком еозиноф^ льно' цитоплазми. В незртш сполучнiй тканинi термiнального вiддiлу протоки зус^чаються поодинокi макрофаги iз змщеними на перифе-рiю цитоплазми кл^ин гiперхромними ядрами, цитоплазматична мембрана мае нерiвнi конту-ри.
Строма навколо термшальних вiддiлiв проток МЗ ("посмугованих" i "вставних" iз кл^ин-ними пролiфератами ацинусiв) також багата на тонкостшш дрiбнi кровоноснi судини, що утво-ренi тiльки ендотелiем з гiперхромними ядрами кубiчноï форми. Останне пщтверджуе пролiфе-ративну активнють даних кл^ин та явище анп-огенезу навколо термшальноГ протоки [27,28]. Присутш клiтини iмунноï системи навколо даних проток, на нашу думку, в^фграють важливу роль в регуляци тканинного та клiтинного го-меостазу, що пiдтримуе циклiчне утворення п-сто-архiтектонiки майбутнiх ацинусiв МЗ. Останне також пов'язане, вочевидь, iз впливом гормошв яечникiв - естрогену та прогестерону. При цьому, естрогени регулюють пролiферацiю ештелш та кл^ин строми, пiдвищують проник-ливiсть капiлярiв, мають судинорозширюючу
дiю. Тодi як прогестерон пригшчуе пролiфера-тивну активнють клiтин, створюючи умови для диференцшвання останнiх, на що вказують i данi лiтератури [10,11].
Разом i3 вище зазначеним, на межi форму-вання строми та паренхiми майбутнiх ацинусiв МЗ визначаеться аль^ан-позитивна гомогенного вигляду свiтло-блакитного кольору шжна пу-хка структура. Вона, вочевидь, е формуванням базальноТ мембрани ацинуав. При цьому, утворення молодоТ сполучноТ тканини, багатоТ на ки^ глiкозамiноглiкани, бiльш за все, свщ-чить про попередню м'яку взаемну "пошкоджу-вальну" дiю похiдних структур - паренхiми i строми термшальних вщд^в паренхiми МЗ. Це вщбуваеться, на нашу думку, мiж тканинами р^ зного гiстогенезу в умовах тимчасовоТ легкоТ п-покси напередодн утворення зртоТ базальноТ мембрани ацинуса. Описане явище нагадуе мукоТдне набрякання, що мае зворотний характер [22]. Як вщомо, таке вщбуваеться на фон набуття пошкодженими глкозамшоглканами гiдрофiльних властивостей та супроводжуеться ппергщрата^ею промiжноТ' речовини сполучноТ тканини [1]. Таким чином, вище перелiченi зм^ ни сполучноТ тканини вiдбуваються i навколо пролiферуючих термiнальних вiддiлiв проток МЗ, що виникають внаслiдок взаемного шдуко-ваного впливу ще не розмежованих сформова-ною базальною мембраною паренхiми та строми залози термшальних проток МЗ.
Висновки
В термшальному вщдту паренхiми молоч-ноТ залози, який складаеться iз "посмугованоТ" i "вставноТ" частин (гермiнативна зона) у внутр^ шньочасточковому протоку невагiтноТ жшки репродуктивного вку визначено наступне.
1. За карiометрiею (LgV ядер) пстогенетич-ний ряд епiтелiальноТ' вистилки гермшативноТ зони проток МЗ складаеться:
а) "посмугований" вiддiл - 0,6; 0,7; 0,9; 1,0; 1,3;
б) "вставний" вщдт - 0,55; 0,7.
2. Характер епiтелiальноТ вистилки вщд^в термiнальних проток МЗ наступний:
а) "посмугований" вщдт - несправжньо-багаторядний епiтелiй;
б) "вставний" вiддiл - переважно камбiаль-ний епiтелiй.
3. Цитотипування кл^инних елементiв термшальних проток МЗ, яке визначено за iмуногi-стохмiчними ознаками, наступне:
а) камбiальнi клiтини (LgV ядра 0,55-0,6) ви-значенi за маркером p63;
б) мiоепiтелiальнi клiтини (LgV ядра 0,7) -за маркером a-sma та bcl-2;
в) диференцшоваш епiтелiальнi клiтини з мiкроворсинками на ашкальнш поверхнi (LgV ядра 0,9) - за вщсутнютю експреси маркера p63 та позитивною експресiею маркера bcl-2;
г) клггини в S-перiодi штерфази - за майже
удвiчi збтьшеним LgV ядра - 1,0;
д) припускаеться, що полiпотентнi кл^ини мають максимальний LgV ядра 1,3 з перева-жанням еухроматину.
4. Для термшальних вщд^в паренхiми МЗ молодоТ неваптноТ жiнки характернi наступн функцiТ:
а) iнкреторна - у виглядi вибiркового транспорту вуглеводних, бткових та мiнеральних сполук iз плазми кровi через базальну мембрану термшальних протош, мiоепiтелiй в ештелш ацинусiв МЗ.
б) секреторно-адсорбцшна - за рахунок утворення бтково-вуглеводного секрету еште-лiю для пщтримки протокiв паренхiми МЗ у зволоженому стаж та адсорбци його на шляху надходження до синуав, завдяки скорочуваль-ноТ функцiТ' мiоепiтелiя ацинуав залози.
Лпература
1. Serov VV, Shekhter AB. Soyedinitel'naya tkan' (funktsional'naya morfologiya i obshchaya patologiya) [Connective tissue (functional morphology and general pathology)]. M.: Meditsina, 1981. P.11-159. (Russian)
2. Williams G, Anderson E, Howell A, et al. Oral contraceptive (OCP) use increases proliferation and decreases estrogen receptor content of epithelial cells in the normal breast. Int. j. Cancer. 1991; 48: 206 - 210.
3. Crum CP, Lester SC, Cotran RS. The Female Genital Sistem and Breast. Filadelphia, London, Toronto, Monreal, Sidney, Tokio: Saunders, 2003. P. 679-718.
4. Knorre AG. Embrional'nyy gistogenez [Embryonic histogenesis]. L.: Medicine, 1971. 432 p.
5. Volkova OV, Pekarskiy MI. Embriogenez i vozrastnaya gistologiya vnutrennikh organov cheloveka [Embryogenesis and age-related histology of human internal organs]. M.: Meditsina, 1976. 410 p. (Russian)
6. Khem A, Kormak D. Gistologiya [Histology]. M.: Mir, 1983. P.5-25. (Russian)
7. Nikolenko D.YE. Morfolohiya molochnoyi zalozy zhinky reproduktyvnoho viku [Morphology of the breast of a woman of reproductive age]. Aktual'ni problemy suchasnoyi medytsyny. 2007; 4 (24): 275-278. (Ukrainian)
8. Hasyuk YUA, Nikolenko DYE, Hrytsenko PO. Imunohistokhimiya epiteliyu ektodermy rann'oho embriohistohenezu [Immunohistochemistry of the epithelium of the ectoderm of early embryohistogenesis]. Aktual'ni problemy suchasnoyi medytsyny: Visnyk Ukrayins'koyi medychnoyi stomatolohichnoyi akademiyi. 2008; 4 (24): 77-80. (Ukrainian)
9. Afanas'yev YUI, Yurina NA, Kotovskiy EF. Gistologiya [Histology]. Moskva.: Meditsina, 2002. P. 91-92, 719-724. (Russian)
10. Topchiyeva OI, Pryanishnikov VA, Zhemkova ZP. Biopsii endometriya [Endometrial biopsy]. M.:Meditsina, 1978. 232 p. (Russian)
11. Khmel'nitskiy OK. Patomorfologicheskaya diagnostika ginekologicheskikh zabolevaniy (rukovodstvo) [Pathomorphological diagnostics of gynecological diseases (manual)]. Sankt-Peterburg, 1994. P. 115-131. (Russian)
12. Nikolenko DYE. Zarodok molochnoyi zaloz, yak prototyp yiyi herminatyvnoyi zony u zhinky reproduktyvnoho viku [The embryo of the mammary glands as a prototype of its germinal zone in women of reproductive age]. Svit medytsyny ta biolohiyi. 2008; 2: 78-82. (Ukrainian)
13. Nikolenko DYE. Imunohistokhimichni osoblyvosti protok molochnoyi zalozy zhinky reproduktyvnoho viku [Immunohistochemical features of the ducts of the mammary gland of a woman of reproductive age]. Aktual'ni problemy suchasnoyi medytsyny. 2010; 2 (30): 136-138. (Ukrainian)
14. Pirs M. Gistokhimiya [Histochemistry]. M.: Inostr. Liter., 1962. 962 p.
15. Petrov SV, Raykhlin NT. Rukovodstvo po immunogistokhimicheskoy diagnostike opukholey cheloveka [Guidelines for the immunohistochemical diagnosis of human tumors]. Kazan', 2004. 456 p. (Russian)
16. Dabbs DJ. Diagnostic immunohistochemistry. New York.: -Churhill Livinstone, 2006. 828 p.
17. Khesin YEA. Razmery yader i funktsional'noye sostoyaniye kletok [The size of the nuclei and the functional state of cells]. M. Meditsina, 1967. P.10-12. (Russian)
18. Gasyuk AP, Skripnikov NS, Nidzel'skiy MYA et al. Metodicheskiye ukazaniya k izucheniyu temy: "Primeneniye mikro-EVM dlya kariometricheskoy otsenki sostoyaniya tkaney cheloveka pri patologichekikh protsessakh [Methodical instructions for the study of the topic: "The use of a microcomputer for the karyometric assessment of the state of human tissues in pathological processes]. Poltava, 1985. 16 p. (Russian)
19. Avtandilov GG. Meditsinskaya morfometriya: Rukovodstvo [Medical morphometry: A guide]. M.: Meditsina, 1990. P. 248260. (Russian)
20. Avtandilov GG. Osnovy kolichestvennoy patologicheskoy anatomii [Fundamentals of Quantitative Pathological Anatomy]. M.: Meditsina, 2002. 240 p.
21. Tashke K. Vvedeniye v kolichestvennuyu tsito-gistologichesuyu morfologiyu [Introduction to quantitative cyto-histological morphology]. Iz-vo Akademii S.R.Rumynii, Bukharest, 1980. P.7-25.
22. Kumar V et al. Osnovy patolohiyi za Robbinsom [Fundamentals of pathology according to Robbins]. K.: VSV Medytsyna, 2019. P. 1-30. (Ukrainian)
23. Vermel' AYe. Stvolovyye kletki : obshchaya kharakteristika i perspektivy primeneniya v klinicheskoy praktike [Stem cells: general characteristics and prospects for their use in clinical practice]. Klinicheskaya meditsina. 2004; 1: 5-11. (Russian)
24. Dabbs D.J. Diagnostic immunohistochemistry. New York.: Churhill Livinstone, 2006. 828 p.
25. Karelina TV Sovremennoye predstavleniye o prirode mioepitelial'nikh kletok i uchastii ikh v morfogeneze disgormonal'nikh giperplaziy i opukholey molochnoy zhelezy [Modern understanding of the nature of myoepithelial cells and their participation in the morphogenesis of dyshormonal hyperplasias and breast tumors]. Arkh. patol. 1982; 2: 69-73. (Russian)
26. Khlopin NG. Zlokachestvennyye opukholi [Malignant tumors]. L., 1947. P. 83-93. (Russian)
27. Gantsev SHKH, Khusnutdinov SHM. Patologiya i morfologicheskaya kharakteristika opukholevogo rosta: Uchebnoye posobiye [Pathology and morphological characteristics of tumor groWth]. Moskva: OOO «Meditsinskoye informatsionnoye agentstvo», 2003. 208p. (Russian)
28. Folkman J. Angiogenesis. Annu. Rev. Med. 2006; 57: 1-18.
Реферат
ГИСТОГЕНЕЗ И МОЛЕКУЛЯРНЫЕ ОСОБЕННОСТИ ТЕРМИНАЛЬНОГО ПРОТОКА МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ЖЕНЩИН Николенко Д.Е.
Ключевые слова: иммуногистохимическая диагностика, терминальные протоки, молочная железа.
Развитие молочных желез женщины происходит в течение ее фертильного возраста. Именно в этот период железы подлежат морфофункциональным изменениям в виде процессов пролиферации и дифференцировки эпителия паренхимы и элементов стромы на действие многих стимулирующих физиологических факторов организма. Последнее имеет особенность неоднократно повторяться в течение репродуктивного возраста женщины. Углубленных знаний об объекте циклического воздействия половых гормонов в МЗ женщины не хватает. Данное исследование расширит знания о важном морфологическом состоянии терминальных протоков молочных желез до наступления беременности и родов, что немаловажно, по нашему мнению, в определении гистогенеза возможных патоморфоло-гических изменений железы дисгормонального и неопластического характера. Целью исследования было изучение молекулярных особенностей паренхимы терминальных протоков молочных желез небеременной женщины репродуктивного возраста. Исследование выполнено на аутопсийном материале 192 микроразрезов ткани молочных желез 8 умерших от инфекционных заболеваний женщин. Использованы кариометрия с определением логарифма объема ядер паренхиматозных элементов структур терминальных протоков; гистологический, гистохимический и иммуногистохимический методы исследования. Морфологически определенный гистогенетический ряд эпителиальной выстелки паренхимы терминальных протоков молочной железы; по иммуногистохимическим маркерам проведения цитотипирования эпителиальных элементов данных протоков, а также определенные функции терминальных протоков молочных желез до наступления беременности и родов женщины.
Summary
HISTOGENESIS AND MOLECULAR PECULIARITIES OF TERMINAL DUCT IN THE WOMAN'S MAMMARY GLANDS Nikolenko D.E.
Key words: immunohistochemical diagnosis, terminal ducts, mammary gland.
The development of a woman's mammary glands occurs during the fertile age. It is during this period that the glands are subject to morpho-functional changes in the form of proliferation and differentiation of the epithelium in the parenchyma and elements of the stroma as response to the action of many stimulating physiological factors of the body. There changes have a tendency to be repeated several times during the woman's reproductive age. There is enough in-depth knowledge about the object of the cyclic effect of sex hormones in the woman's mammary glands. This study will expand knowledge about the important morphological state of the terminal ducts of the mammary glands before pregnancy and childbirth that can be of great importance in determining the histogenesis of possible pathomorphological changes in the gland of a dyshormonal and neoplastic nature. The aim of the study was to investigate the molecular characteristics of the parenchyma of the terminal ducts of the mammary glands of a non-pregnant woman of reproductive age. The study was carried out on autopsy material of 192 micro-incisions of breast tissue samples from 8 women who died of infectious diseases. Karyometry with the definition of the logarithm of the volume of the nuclei of the parenchymal elements in the structures of the terminal ducts was performed; histological, histochemical and immunohisto-chemical research methods were applied. The study identified histogenetic series of the epithelial lining in the parenchyma of the terminal ducts of the mammary gland; applying immunohistochemical markers enabled cytotyping of the epithelial elements of these ducts, as well revealing certain functions of the terminal ducts of the mammary glands before pregnancy and childbirth.
