CC BY
55
© А. П. Гасюк, О. В. ДубровЫа, П. I. Насонов, Б. М. Филенко
УДК 616. 316-006-018
А. П. Гасюк, О. В. Дубровiна, П. I. Насонов, Б. М. Филенко
ГЮТОГЕНЕЗ ПУХЛИН СЛИННИХ ЗАЛОЗ Вищий державний навчальний заклад Укра'Гни «УкраГнська медична стоматолопчна академiя» (м. Полтава)
Робота е фрагментом науково-досл1дно1 теми «Вроджен1 та набут морфофункц1ональн1 порушен-ня зубо-щелепно! системи, орган1в та тканин голови та ши!, ix д1агностика, х1рург1чне та консервативне л1кування, № держ. реестраци 0111U00630.
Вступ. Заxворюванiсть на пухлини слинних залоз варiюе за середыми показниками вiд 0,4 до 6,5 випадюв на 100 тис. населення i складае вiд 2 до 6,5 % серед ydx новоутворень голови та ши! [2,4,7].
У широюй патологоанатомiчнiй практицi ви-користовуються рiзнi класифкаци пухлинслинних залоз. 1нститутом пухлинно! патологи Збиойних сил США розроблена та запропонована уточнена й модифкована гiстологiчна класифка^я пухлин слинних залоз [3,5,6].
В основi патогiстологiчниx класифка-цiй покладен ознаки тканинного та кгм-тинного атитзму, вiдповiдно доброякю-них та злояюсних пухлин, без урахування !х гiстогенезу [1]. Останнiй визначае мор-фологiчну будову пухлини в залежност вiд !! клiтинного, тканинного або органного походження. Встановлення гiстогенезу пухлин слинних залоз мае велике прак-тичне значення не ттьки для точно! мор-фолопчно! дiагностики пухлин, але i для вибору та наукового обфунтування методу л^вання.
Метою досл1дження стало визна-чення пстогенезу пухлин великих слинних залоз у ствставлены зi встановленими в нормi певними структурно-функцюналь-ними вщдтами.
Об'ект i методи досл1дження. Материалом дослiдження послугував арxiв препаратiв за тридцять рокiв хворих на пухлини великих слинних залоз взятий у Полтавському обласному патологоа-натомiчному бюро. З парафшових бло-юв виготовлялися зрiзи з наступним за-барвленням гематоксилiном та еозином, ткрофуксином за ван Гiзоном. Також проводили гiстоxiмiчне забарвлення ШИК-альцiановим синiм та за Бергманом. В деяких випадках виявляли жиро-вi включення суданом III, глiкоген - за Шабадашем.
Застосований комплекс морфолопч-них дослщжень проводився як на
незмшених слинних залозах так I на залозах враже-них пухлиною.
Результати дослщжень та Ух обговорення.
Встановлено, що в норм1 велик! слинн залози мають р1зн1 структурно-функцюнальы в1дц1ли. Перший - секреторний в1дцш представлений серозними, слизовими або змшаними ацинусами. Вони впа-дають у вставний проток де знаходяться камб1альн1 клггины елементи, як1 без ч1тких меж переходять у посмуговану вивщну протоку, що представлена он-коцитами, якi м¡стоять в цитоплаз м1 нейрьаекрлторн1 осм1еф1льн1 гранули. Внутр1шньочасточков1 вивщ-н1 протоки, завдяки наявност1 в них цилшдричних
VI] В1ДД1Л
/ - Видшьний eiddiri слинних залоз — ацинуси (°);
II - Камб1алы1ий eiddii слинних залоз;
III - Нейросекреторний eiddii слинних залоз;
IV-Реабсорбцшний eiddvi слинних залоз;
V- Лшфо-еттелшльний eiddin слинних залоз;
VI - Констрикторний eiddii слинних залоз;
VII - Покривний eiddu слинних залоз —зовшшня слизова оболонка
порожнини рота (............).
Рис. 1. Структурно-функцюнальш в1ддши слинних залоз.
м1кроворсинчатих клггин, утворю-ють реабсорбц1йний в1дц1л слин-но! залози. Дольков1 1х протоки вистелен1 куб1чним еп1тел1ем п1ц яким знахоцяться цифузн1 л1мфо-плазматичн кл1тини зцатн1 процу-кувати секреторний 1муноглобул1н А. Нарешт1 головн1 вивщн1 протоки м1стять циркулярн1 гладком'язов1 волокна на поверхн яких розта-шовуються еп1тел1альн1 клапани, що регулюють порцмне виц1лення слини (рис. 1).
Отже, окрем1 в1цц1ли великих слинних залоза мютять високо-спец1ал1зован1, циференц1йован кттини, що зцатн1 до ф1з1олог1чно регенерацИ. Завцяки цьому при II порушены можуть виникати пухли-ни 1з ун1- та плейоморфним ростом.
Пухлини з унщентричним ростом з позицп г1стогенезу харак-теризуються розвитком з певних структурно-функцюнальних вщц1-л1в слинних залоз. При цьому псто-структура пухлин характеризуеться частковим або повним збережен-ням клггинами як г1стох1м1чних, так I ультраструктурних ознак циферен-ц1ювання. Так, у секреторному вщ-ц1л1 розр1зняють слизову, серозну та змшану аценокарциноми. При порушены секреторного циклу в цих кгмтинах поблизу апарату Голь-цж1 утворюються вакуол1 характерн1 цля вакуол1зовано'| ацинозно! аценокарциноми. Нарешт1, при пух-линн1й прол1ферацИ переважно м1-оеп1тел1альних кл1тин, як1 оточують ацинуси вицтьного в1цц1лу, утворюються мюеп1телюми.
Пухлини, як1 г1стогенетично виникають 1з вставного протоку мають низький ступшь циференцю вання кл1тин з р1зним вм1стом сполучнотканинного компоненту. Завцяки цьому слщ розр1зняти солщ-ний тип, коли строма слабко виражена, трабекуляр-ний тип, це вона цобре виражена та тубулярний тип, коли колагенов1 волокна поряц з м1оепггел1альними кл1тинами утворюють перегороцки, що розцтяють аценоматозн та к1стозн1 ацинуси - аценокютозний рак.
В посмугованому вивщному протоц1 завцяки наявност1 онкоцит1в виникае онкоцитома, цля яко! г1столог1чно характерна наявнють великих св1тлих кл1тин, як1 ультраструктурно в цитоплазм! м1стять р1зно'| величини осм1еф1льн1 гранули, що властив1 цля апуцом.
У внутр1шньочасточкових протоках, залежно вщ вм1сту базальних та призматичних еп1тел1альних кл1-тин слщ вицтити базальнокл1тинний рак, а також со-л1цну, трабекулярну та криброзну аценокарциноми.
Рис. 2. Класифшащя пухлин слинних залоз в залежностi вщ Ух морфо-гiстогенезу.
Л1мфоеп1тел1ома (пухлина Уортина) пстострук-турно м1стить як еп1тел1альн1 кл1тини (миготлив1, бокаловицн1, коротк1 та цовп вставн1 кл1тини), так I п1цлегл1 цо строми л1мфощн1 скупчення. Такий кл1-тинний склац характерний цля цолькового протоку слинних залоз з якого ймов1рно виникае пухлина Уортина I мютить елементи багатошарового плоского еп1тел1ю сф1нктер1в, а також числены бокаловицн та пооцинок миготлив1 кл1тини багаторяцного епгге-л1ю (рис. 2).
Отже, пухлини з унщентричним ростом псто-генетично розвиваються 1з певних еп1тел1альних структур р1зних структурно-функц1ональних в1цц1л1в слинних залоз. Проте, цля цих пухлин, на вщм1ну вщ нормальних структур, характерними морфолопчни-ми ознаками е наявн1сть тканинного, а в цеяких ви-пацках клггинного атип1зму. Саме останн1й визначае злоякюнють пухлинного росту.
До групи плейоморфних пухлин вщносяться зм1-шана пухлина великих слинних залоз. Вона мютить
pÎ3H0MaHÎTHÎ тканины структури не властивi нормально будовi зрто'| слинно'| залози. Проведен комплекснi морфологiчнi дослiдження змшано'| пухлини свiдчать, що вона за своею будовою нагадуе певн етапи ембрiонального розвитку.
Так, в дтянках змшано|' пухлини зустрiчаються аденоматозн структури оточенi мезенхiмою, що на-гадують гiстогеннi ембрiональнi зачатки початково-го етапу ембрiогiстогенезу слинно'| залози.
lнодi змiшана пухлина мiстить числены протоки вистелен цилiндричним епiтелiем та оточеними м^ оепiтелiальними клiтинами. Дан структури властивi органному протоковому розвитку слинно! залози.
Нарештi, в окремих випадках мiкроскопiчно в дiлянках змшано|' пухлини мiстяться хондрощна, остеощна та мксощна тканини, не властивi для ембрюгенезу слинно'| залози. Наявнiсть незрто! мезенхiми властива для раннього формування емб-рiону як органiзму. Ось чому наявнють в змiшанiй пухлин слинно'| залози мксощних, хондрощних та
остеощних дiлянок дозволяе таку пухлину гютоге-нетично вiднести до оргаызмощно'! плейоморфно|' пухлини типу гамартоми. Остання характеризуемся експансивним ростом по мiрi диференцiювання в нiй ембрiональних зачатюв.
Висновки. Проведенi комплекснi морфолопч-ы дослiдження пухлин слинних залоз свщчать, що унiцентричний ¡х рiст зумовлений наявыстю певних структурно-функцiональних вщд^в, в той час як плейоморфний рют пухлин вщбуваеться за рахунок ембрюнальних зачаткiв залози.
Запропонована гiстогенетична класифка-цiя пухлин слинних залоз викладена в монографи А. П. Гасюк, О. В. Дубровiна, I. М. Матрос-Таранець, П. А. Гасюк «Пстогенез пухлин слинних залох», яка може бути корисною не лише патоморфологам, а i щелепно-лицевим хiрургам.
Перспективи подальших дослiджень. Ви-вчити iмуногiстохiмiчнi особливостi окремих вщщ-лiв слинних залоз та рiзних гiстогенетичних тиыв пухлин.
Лiтература
1. Карапетян И. С. Опухоли и опухолеподобные поражения органов полости рта, челюстей, лица и шеи / И. С. Карапетян, Е. Я. Губайдулина, Л. Н. Цегельник. - М. : Медицинское информационное агентство, 2004. - 232 с.
2. Маланчук В. А. Доброкачественные опухоли и опухолеподобные поражения челюстно-лицевой области и шеи / В. А. Маланчук, А. В. Копчак. - К., 2008. - 271 с.
3. Пальцев М. А. Атлас патологии опухолей человека / М. А. Пальцев, Н. М. Аничков. - М. : Медицина, 2005. - 424 с.
4. Пачес А. И. Опухоли головы и шеи / А. И. Пачес. - М. : Медицина, 2009. - 480 с.
5. Brandwein M. S. Diagnosis and classification of salivary neoplasms: pathologic challenges and relevance to clinical outcomes / M. S. Brandwein, et al. // Acta Otolaryngol. - 2002. - Vol. 122. - P. 758 - 764.
6. Ellis G. L. Tumors of the Salivary Glands. - Armed Forces Institute of Pathology (AFIP), 2008. - 459 p. - ISBN: 9781881041023
7. Maier H. Epidemiology, diagnosis, and treatment of giant pleomorphic adenomas of the parotid gland / H. Maier, S. Frbhwald, M. Tisch, B. Danz, K. J. Lorenz // HNO. - 2007. - Vol. 55, № 10. - P. 812 - 818.
УДК 616. 316-006-018
Г1СТОГЕНЕЗ ПУХЛИН СЛИННИХ ЗАЛОЗ
Гасюк А. П., Дубровша О. В., Насонов П. I., Филенко Б. М.
Резюме. Встановлення гютогенезу пухлин слинних залоз мае велике практичне значення не ттьки лля точно! морфолопчно! ц1агностики пухлин, але I лля вибору та наукового обфунтування метоцу лкування. Провецеы комплексы морфолопчы цосл1цження пухлин слинних залоз свщчать, що уыцентричний !х рют зумовлений наявыстю певних структурно-функцюнальних вщцш1в, в той час як плейоморфний рют пухлин вщбуваеться за рахунок ембрюнальних зачатюв залози.
Ключов1 слова: пухлини слинних залоз, пстогенез пухлин, уыцентричний та плейоморфний рют.
УДК 616. 316-006-018
ГИСТОГЕНЕЗ ОПУХОЛЕЙ СЛЮННЫХ ЖЕЛЕЗ
Гасюк А. П., Дубровина Е. В., Насонов П. И., Филенко Б. Н.
Резюме. Опрецеление гистогенеза опухолей слюнных желез имеет большое практическое значение не только цля точной морфологической циагностики опухолей, но и лля выбора и научного обоснования мето-ца лечения. Провеценные комплексные морфологические исслецования опухолей слюнных желез свице-тельствуют, что уницентрический их рост обусловлен наличием опрецеленных структурно-функциональных отцелов, в то время как плейоморфный рост опухолей происхоцит за счет эмбриональных зачатков железы.
Ключевые слова: опухоли слюнных желез, гистогенез опухолей, уницентрический и плейоморфный
UDC 616. 316-006-018
Histogenesis of Salivary Tumors
Gasyuk А. P., Dubrovina О. V., Nasonov P. i., Filenko B. M.
Abstract. Pathogistological classification is based on the features of tissue and cellular atypia, benign and malignant tumors, respectively, not considering their histogenesis. Ascertainment of histogenesis of salivary tumors is crucial not only for correct morphological diagnostics of tumors, but also for selection and scientific grounds of treatment mode.
The purpose of the research is the ascertainment of histogenesis of greater salivary tumors in comparison with defined normal structural-functional parts.
It has been established that normal greater salivary glands have various structural-functional parts. Certain parts of greater salivary glands contain high special-purpose, differentiated cells, capable of physiological regeneration. Due to this fact, in case of its disorder, tumors with uni-and pleiomorphic growth may appear.
Tumors with unicentric growth, from the point of view of histogenesis, are developed from individual structural-functional parts of salivary glands. At the same time histostructure of tumors is characterized by partial or complete preservation by cells of their both histochemical and ultrastrucural differentiation. So, in the secretory part a mucoid, serous and mixed adenocarcinoma is distinguished. In case of secretory cycle disorder, vacuoles, specific for vacuolated acinous adenocarcinoma, are formed in these cells near the Golgi apparatus. Finally, in neoplastic proliferation of mostly myoepithelial cells, surrounded by acinuses of secretory part, myoepitheliomas are formed.
Tumors, which histologically originate from intercalated duct, have the low degree of differentiation of cells with different content of connective tissue component. Due to this, a solid type, when stroma is low-graded, a trabecular type, where it is completely-graded and glandular type, when collagen fibers form septums next to myoepithelial cells, which separate adenomatous and cystous acinuses - adenocystic cancer, should be differentiated.
In the welted intercalated duct, due to presence of oncocytes, oncocytoma originates, which is histologically characterized by the presence of big light cells, ultrastructurally containing osmiophilic granules of multiple sizes of apudomas' nature in cytoplasm.
In the infrapartite ducts, depending on the content of basal and prismatic epithelial cells, a basal-cellular cancer should be identified, as well as solid, trabecular and cribrous adenocarcinomas.
Lymphatic epithelioma (Warthin's tumor) histostructurally contains both epithelial cells (ciliated, goblet, short and long intercalated cells) and lymphoid accumulations, adjacent to stroma. Such cellular structure is typical for lobular ducts of salivary glands, which Warthin's tumor is possibly originated from, and contains the elements of sphincters' laminated pavement epithelium, as well as numerous goblet and individual ciliated cells of multirowed epithelium.
Thus, tumors with unicentric growth are developed histogenetically from certain epithelial structures of various structural-functional parts of salivary glands. However, specific morphological features of these tumors, unlike normal structures, are presence of tissue, and in some cases, cellular atypia. It is the latter that determines malignancy of tumor growth.
The group of pleiomorphic tumors include mixed salivary tumor. It contains various tissue structures, atypical for normal structure of mature salivary gland. Complex morphological studies found, that its structure resembles certain stages of embryonic development.
Key words: salivary tumors, histogenesis of tumors, unicentric and pleiomorphic growth.
Рецензент - проф. Старченко 1.1.
Стаття надшшла 27. 01. 2014 р.
