Розповсюдженість захворюваності пухлинами слинних залоз на території Слобожанщини Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

© 1Трейтяк I. В., 1Кузенко 6. В., 2Трейтяк В. О., 3Гаева Л. М., 4Олiшкевич А. УДК: 616.316-006

1Трейтяк I. В., 1Кузенко €. В., 2Трейтяк В. О., 3Гаева Л. М., Юл'шкевич А.

РОЗПОВСЮДЖЕНЮТЬ ЗАХВОРЮВАНОСТ1 ПУХЛИНАМИ

СЛИННИХ ЗАЛОЗ НА ТЕРИТОРЙ" СЛОБОЖАНЩИНИ

1Сумський державний ушверситет (м. Суми) 24epHiriBCbKa обласна лiкарня ( м. 4epHiriB) 34epHiriBCbKa мюька дитяча стомaтологiчнa полiклiнiкa (м. 4epHiriB) 4Приватна клiнiкa «Стомат Гарант» (м. Чертпв)

igor_treytyak@mail.ua

Робота е фрагментом науково! роботи кафе-дри патолопчно! анатомiI «Морфогенез загально патологiчних процеЫв», № державно! реестрацiI 013и003315.

Вступ. Як показують статистичнi дослiдження, он-кологiчнi захворювання в УкраIнi перебувають на другому мiсцi пюля серцево-судинних захворювань. Слиннi залози (СЗ) не е винятком. Пухлини слинних залоз (ПСЗ) складають 1-5% вЫх новоутворень тiла людини. Незважаючи на порiвняно невеликий вщсо-ток захворюваност^ питання, пов'язанi з даною пато-логiею, е роздiлом клiнiчноI онкологи, де залишаеться багато невирiшених питань. Це не до юнця з'ясован етiологiчнi фактори, рiзноманiтний морфогенез.

Найчастше (до 60-80%) пухлини виникають в при-вушних СЗ (Светицький, 2015). При цьому до 80% вони представлен доброякюними новоутворення-ми, серед яких найбтыш поширеною гiстологiчною формою е плеоморфна аденома, яка в рядi випадюв може перероджуватися в рак. Основними гютоло-гiчними формами злоякюних пухлин слинних залоз е аденокютозна карцинома (цилiндрома) i мукоет-дермо!дний рак (Бернадський, 2000).

Рiзноманiтнiсть нозологiчних форм пухлин i непух-линних захворювань привушних залоз, подiбний кгл-нiчний перебiг а також небезпека виникнення пюля-операцiйних ускладнень найчастiше ставлять перед щелепно-лицьовим хiрургом досить складнi завдан-ня. Насамперед це стосуеться первинно! дiагностики пухлини, проведення !! диференцiально,i дiагностики i особливо вибору методу планованого оперативного втручання (Тимофеев, 2013).

Глобальна щорiчна захворюванють на пухлини слинних залоз (ПСЗ) коливаеться в межах 0.413.5 випадюв на 100 тис. населення. Частота злоякюних новоутворень коливаеться вщ 0,4 до 2,6 випадюв на 100 тис. населення.

Серед майже 80% вЫх первинних епiтелiаль-них ПСЗ переважно зустрiчаються новоутворення привушно! залози, бтышють яких розташовуеться у поверхневiй частщ 7-11% розташовуються у пщ-нижньощелепних залозах, менше нiж 1% залягають у пщ'язикових СЗ i 9-23% виникають у малих СЗ. Зло-якюы пухлини привушно! СЗ складають 15-32%, 4145% новоутворень мають пщнижньощелепну локал^ зацiю, 70-90% розташовуються у пщ'язиковм дiлянцi та 50% складають пухлини малих СЗ. До 90% пухлин,

що виникають у язику, у дтянц дна порожнини рота i ретромолярн1й област1 е злояк1сними.

За статистикою захворюванiсть на ПСЗ перева-жае у жЫочо! статi, але деякi типи пухлин не пщпяга-ють цiй гендернм залежностi. Середнiй вiк пацiентiв з доброякюними та злоякюними пухлинами стано-вить 46-47 рокiв, вiдповiдно пк захворюваностi приходить на шосте i сьоме десятилiття [6].

За даними Тимофеева О. О. в Укра!н пухлини привушно! СЗ зустрiчаються в 92% випадюв серед уЫх пухлинних вражень СЗ, пщнижньощелепно! - в 6,5%, пiд'язично,|, - в 0,5%, а малих СЗ - в 1%. Дещо частое хворiють жiнки, нiж чоловки. Вiк хворих рiзний, але найбтыш часто - вщ 35 до 55 роюв [1].

Безпосередньо онкогенний вплив на СЗ пов'я-заний з наступними факторами ризику: радiацiйне випромiнювання, сiмейна або генетична схильнють, тютюнопалiння, мiкроорганiзми, зокрема вiруси, вплив промислових хiмiчних речовин. Так, юнуе тiсний зв'язок мiж вiрусом Епштейна-Барра (EBV) та лiмфо-епiтелiальною карциномою. 1снують переконливi до-кази причетност радiацiйного випромiнювання до розвитку ПСЗ. Дооглдження показали, що в уц!глвших японцiв пiсля атомних вибухiв у Хiросiмi i Нагасакi пiдвищений вщносний ризик розвитку доброякiсних i злоякюних ПСЗ у 3,5 i 11 разiв вiдповiдно. Також доведено, що у пра^вниюв виробництва металiв, гуми, деревообробно! промисловостi, автомобтебудуван-ня та пра^вниюв перукарень i салоыв краси пщви-щений ризик онкогенного впливу на СЗ. Дослщження Kotwall C., Pinkston J. at all, Yoo G. H. вказують на те, що пухлини УортЫа пов'язан з курiнням сигарет. Тю-тюновм дим подразнюе епiтелiй проток СЗ, що про-вокуе онкогенез [3,4,7]. Також е докази, що терапев-тичне випромЫювання, яке застосовують в област голови та ши!, пов'язане зi значно пiдвищеним ризи-ком виникнення раку СЗ. Як один iз факторiв ризику також виокремлюють випромЫювання, що виникае при створены стоматолопчних рентгенограм [5]. Вщ-мiчають накопичення iзотопiв в СЗ, при використанн I131 для лiкування захворювань щитовидно! залози [2].

Виходячи з вище зазначеного можна стверджу-вати, що одним iз етiологiчних факторiв ПСЗ е радiа-цiйне випромЫювання. Внаслiдок аварi! на ЧАЕС найбтыш забрудненими е твычы репони Укра!ни. Також низький технологiчний рiвень промисловостi Укра!ни з року в рк погiршуе екологiчну ситуацiю в репонах нашо! кра!ни, що обумовлюе онкогеннють.

Пухлини слинних залоз являються полiетiолопч-ними нозолопями. Провiдними етiологiчними факторами е iонiзуюче випромiнювання, хронiчнi запальнi процеси i т. д. Тому дослщження розповсюдженостi дано! патологiI е дуже актуальним.

Метою нашого дослiдження е пор^вняльний аналiз захворюваностi пухлинами слинних залоз на територiI пiвнiчних областей Укра!ни.

Об'ект i методи дослщження. 1нформащя щодо захворюваностi ПСЗ була надана Ыформацмно-ана-лiтичними центрами медично! статистики Черыпв-сько! та Сумсько! обласних лiкарень за 2014 piK та

3 квартали 2015 року.

Математичн обчислення проводились у пpогpамi STATISTICA 8 (Serial number 31415926535898) з вико-ристанням кpитеpiя Стрмена та пеpевipкою вибipки на нормальнють.

Результати дослiджень та 'Гх обговорення. Аналiз ноpмальностi свiдчить, що ппотеза про нор-мальнiсть вибipок Черыпвсько! та Сумсько! областi (X = 0,29% S = 0,000001%, X = 0,44% S = 8,19*10-9%

4 ср ' ' ' ср ' '

не вщповщна.

Данi Черыпвсько! та Сумсько! областей поpiвню-вались з використанням кpитеpiя Спipмена (кpитеpiй Спipмена 0,73 Р = 0,001).

Станом на 2014 рк за даними Головного управляя статистики Укра!ни у Сумсьюй i Чеpнiгiвськiй областях мешкае 1142, 3 тисяч i 1072, 5 тисяч насе-лення вiдповiдно. Пpоаналiзувавши вище пpиведенi данi, можна стверджувати, що piчна захвоpюванiсть на ПСЗ у Сумсьюй областi становить 1,5 на 100 тис. населення, а у Черыпвсьюй област - 0,9 на 100 тис. населення.

Дмсно, серед ПСЗ майже 80% становлять ново-утворення привушно! СЗ. Добpоякiснi пухлини скла-дають приблизно 54-79%, а 21-46% е злоякюними. Тобто результати наших дослщжень загалом пщтвер-джують дiйснiсть статистики ВООЗ.

Проведений бюстатистичний аналiз з використанням кpитеpiя Спipмена та пеpевipкою вибipки на нормальнють показав, що захворюванють новоут-вореннями СЗ у двох областях в^^зняеться. У Сум-

Таблиця.

Порiвняння захворюваностi ПСЗ у Сумськiй та Чернiгiвськiй областях

Вид пухлини Сумська область Чершпвська область

Аденома 10%

Аденол1мфома 17,5% 11,5%

Плеоморфна аденома 50% 76,9%

Мономорфна аденома 7,5% 3,8%

Ретенцмна юста 5%

Протокова пперплаз1я 3,8%

Протокова паптома 2,5%

Муцинозна пухлина 2,5%

Аденокарцинома 5%

Аденощ-юстозний рак 3,8%

ськiй областi загальн показники захворюваностi ПСЗ е вищими, але певнi види пухлин не пщпорядкову-ються цiй закономiрностi (табл.). Так, по Черыпв-ськiй област дуже великий показник, майже 76,9% плеоморфних аденом проти 50% у Сумськй Зустр^ чаються випадки мал^ызацп цих пухлин.

Висновки

Спираючись на отриман результати дослiдження, можна стверджувати, що високий рiвень захворюва-ност пухлинами слинних залоз у Сумсьюй областi порiвняно з Чернiгiвською областю зумовлений пр-шою екологiчною ситуащею. Кiлькiсть промислових об'ектiв на Сумщин значно переважае, хоча геогра-фiчно Чернiгiвська область знаходиться ближче до ЧАЕС.

Перспективи подальших дослiджень

В подальших дослiдженнях ми плануемо провести морфолопчне дослiдження тканин слинних залоз iз використанням маркерiв iмуногiстохiмiI: К1-67, Р53,

MGMT, OPN, CD3, CD79A, CD 44, PR, EN, VEGF, Gli.

Л1тература

1. Тимофеев А. А. Руководство по челюстно-лицевой хирургии и хирургической стоматологии / А. А. Тимофеев. - Киев. - Изд. 5-е

(исправленное и дополненное). - 2012. s 639 с.

2. Cancer incidence following treatment of hyperthyroidism / D. A. Hoffman, W. M. McConahey, J. F Jr Fraumeni [et al.] // Int J Epide-

miol. - 1982. - № 11. - P. 218-224.

3. Fine needle aspiration cytology of Warthin's tumor: A case report / Tambekar Manisha, Sahu Shilpi, Borkar Dharamdas [et al.] // Journal

of Dental and Medical Sciences. s 2013. s № 5. s P. 55-58.

4. Kotwall C. Smoking as an etiologic factor in the development of Warthin's tumor of the parotid gland / C. Kotwall // Am J Surgery. -

1992. - 164 (6). - Р. 646-647.

5. Prior exposure to medical and dental x-rays related to tumors of the parotid gland / S. Preston-Martin, D. C. Thomas, S. C. White

[et al.] // J Natl Cancer Inst. s 1988. s № 80. s P. 943-949.

6. World Health Organization Classification of Tumours Pathology and Genetics of Head and Neck Tumours / [L. Barnes, J. W. Eveson,

P. Reichart et al.]. - Lyon, France: International Agency for Research on Cancer (IARC), 2005. s P. 212-213.

7. World Health Organization Classification of Tumours Pathology and Genetics of Head and Neck Tumours / [L. Barnes, J. W. Eveson,

P. Reichart et al.]. - Lyon, France: International Agency for Research on Cancer (IARC), 2005. s P. 210.

УДК: 616.316-006

РОЗПОВСЮДЖЕН1СТЬ ЗАХВОРЮВАНОСТ1 ПУХЛИНАМИ СЛИННИХ ЗАЛОЗ НА ТЕРИТОРП СЛОБО-ЖАНЩИНИ

Трейтяк I. В., Кузенко €. В., Трейтяк В. О., Гаева Л. М., Ол1шкевич А.

Резюме. Пухлини слинних залоз складають 1-5% вЫх новоутворень тта людини. Незважаючи на пор1в-няно невеликий вщсоток захворюваносД питання, пов'язан з даною патолопею, е роздтом кглычно! онко-

логil, де залишаеться багато невирiшених питань. Це не до юнця з'ясованi етюлопчы фактори, рiзноманiтний морфогенез. Найчастiше (до 60-80%) пухлини виникають в привушних слинних залозах. При цьому до 80% вони представлен доброякiсними новоутвореннями. Рiзноманiтнiсть нозологiчних форм пухлин i непухлинних захворювань привушних залоз, подiбний ктычний перебiг а також небезпека виникнення пюляоперацмних ускладнень найчастiше ставлять перед щелепно-лицьовим хiрургом досить склады завдання. Насамперед це стосуеться первинно! дiагностики пухлини, проведення II диферен^ально! дiагностики i особливо вибору методу планованого оперативного втручання. Все це визначае актуальнють дооглдження розповсюдженостi пухлин слинних залоз.

Метою нашого доошдження е порiвняльний аналiз захворюваностi пухлинами слинних залоз пiвнiчних областей Укра!ни.

Пiдтверджено дiйснiсть статистики ВООЗ щодо захворюваностi пухлинами слинних залоз в твычних реп-онах Укра!ни, встановлено рiвень захворюваностi даною нозолопчною формою в Чернiгiвськiй i Сумсьюй областях, пiдтверджено вплив юызуючого випромiнювання та загального рiвня екологи мiсцевостi як домiнуючих факторiв ризику виникнення новоутворень слинних залоз.

Ключовi слова: пухлини слинних залоз, розповсюдженють, статистичне дослiдження, iонiзуюче випро-мшювання.

УДК: 616.316-006

РАСПРОСТРАНЁННОСТЬ ЗАБОЛЕВАЕМОСТИ ОПУХОЛЯМИ СЛЮННЫХ ЖЕЛЕЗ НА ТЕРРИТОРИИ СЛОБОЖАНЩИНЫ

Трейтяк И. В., Кузенко Е. В., Трейтяк В. А., Гаевая Л. Н., Олишкевич А.

Резюме. Опухоли слюнных желез составляют 1-5% всех новообразований тела человека. Несмотря на сравнительно небольшой процент заболеваемости, вопросы, связанные с данной патологией, являются разделом клинической онкологии, где остается много нерешенных вопросов. Это не до конца выясненные этиологические факторы, разнообразный морфогенез. Чаще всего (до 60-80%) опухоли возникают в околоушных слюнных железах. При этом до 80% они представлены доброкачественными новообразованиями. Разнообразие нозологических форм опухолей и неопухолевых заболеваний околоушных желез, подобный клинический ход, а также опасность возникновения послеоперационных осложнений чаще всего ставят перед челюстно-лицевым хирургом достаточно сложные задачи. Прежде всего это касается первичной диагностики опухоли, проведение ее дифференциальной диагностики и особенно выбора метода планируемого оперативного вмешательства. Все это определяет актуальность исследования распространенности опухолей слюнных желез.

Целью нашего исследования является сравнительный анализ заболеваемости опухолями слюнных желез северных областей Украины.

Подтверждено действительность статистики ВОЗ по заболеваемости опухолями слюнных желез в северных регионах Украины, установлен уровень заболеваемости данной нозологической формой в Черниговской и Сумской областях, подтверждено влияние ионизирующего излучения и общего уровня экологии местности как доминирующих факторов риска возникновения новообразований слюнных желез.

Ключевые слова: опухоли слюнных желез, распространение, статистическое исследование, ионизирующее излучение.

UDC: 616.316-006

PREVALENCE INCIDENCE OF TUMORS OF THE SALIVARY GLANDS IN THE TERRITORY OF SLOBOZHAN-SHCHINA

Treytyak I. V., Kuzenko Y. V., Treytyak V. A., Gaeva L. M., Olishkevych A.

Abstract. Actuality. Salivary gland tumors account for 1-5% of all tumors. Despite the relatively small percentage of morbidity issues associated with this pathology, there is a section of Clinical Oncology. Here remain still many unresolved issues. It is not fully clarified etiological factors varied morphogenesis. Most (60-80%) tumors occur in the parotid salivary glands. Thus 80% of them are benign tumors, the most common histological form is pleomorphic adenoma, which in some cases can degenerate into cancer. The main histological forms of malignant tumors of the salivary glands are adenoid cystic carcinoma and mucoepidermoid carcinoma.

Salivary gland tumours can show a striking range of morphological diversity between different tumour types and sometimes within an individual tumour mass. In addition, hybrid tumours, dedifferentiation and the propensity for some benign tumours to progress to malignancy can confound histopathological interpretation.

A variety nosologies of tumors and non-neoplastic diseases of parotid glands, similar clinic and risk of postoperative complications often pose difficult questions for maxillofacial surgeon. This is especially true of the primary tumor diagnosis, differential diagnosis of its selection and especially the planned method of surgery.

All this determines the relevance of the study prevalence of tumors of the salivary glands.

The aim of the study: Analyze the prevalence of tumor diseases of the salivary glands in the northern regions of Ukraine.

Conclusions: Confirmed the validity of statistics of WHO about the incidence tumors of the salivary glands in the northern regions of Ukraine, found the incidence of this nosology in Chernihiv and Sumy regions, confirmed the influence of ionizing radiation and the overall ecology of the area as the dominant risk factors of tumors of the salivary glands.

Keywords: tumors of the salivary glands, prevalence, statistical research, ionizing radiation.

Рецензент - проф. Катрушов О. В.

Стаття надшшла 25.01.2016 року