CC BY
12
DOI 10.29254/2077-4214-2017-4-3-141-289-292
УДК: 616.316.5-018-053.8-092,9-06:616.395+612.392.3:611.316.018.086
Блецький Д. П., Устянський О. О., Ткач Г. Ф., Скора В. З, Максимова О. С.
УЛЬТРАСТРУКТУРНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИВУШНОТ СЛИННОТ ЗАЛОЗИ
ЩУР1В ЗР1ЛОГО В1КУ ЗА УМОВ ВПЛИВУ ЗНЕВОДНЕННЯ ОРГАН1ЗМУ
ТА ПЕР1ОДУ ПОДАЛЬШОТ РЕАДАПТАЦИ
Сумський державний унiверситет (м. Суми)
denisbiletsky@ukr.net
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота е складовою частиною науково-дослiдноI теми кафедри морфологи Сум-ського державного уыверситету «Закономiрностi вiкових та конституцюнальних морфологiчних пе-ретворень внутрiшнiх оргаыв i кiстковоI системи за умов впливу ендо- та екзогенних чинниюв i шляхи 1х корекцiI» (№ державно! реестрацiI 0113и001347) та фрагментом НДР МОН Укра!ни «Морфофункцю-нальний мониторинг стану органiв i систем оргаызму за умов порушення гомеостазу» (№ державно! рее-страцп 0109и008714).
Вступ. Вода е основою внутрiшнього середови-ща органiзму. Вона визначае вс життевi процеси в органах, тканинах та е невщ'емним компонентом метаболiчних процесiв [9,12]. За недостатнього надходження води до органiзму порушуються або зовсiм припиняються синтетичнi, видтьы, дезЫток-сикацiйнi функцiI клiтин, попршуеться функцюну-вання органiзму [10].
Привушна залоза е однiею з основних слинних залоз, що виконуе багато функцм [8]. Вона видiляе близько 20-25% вщ загального об'ему слини [5,7]. Проте II внесок е незаменим. Залоза виробляе най-бтьшу кiлькiсть серозного секрету порiвняно з ш-шими великими слинними залозами [6].
Простеживши свiтовi дослiдження щодо патологИ слинних залоз [2,3,4,11], було виявлено, що порушення водно-сольового обмшу оргаызму займае одне з центральних мюць серед причин !х розвитку.
Отже, вивчення морфологiчних особливостей привушно! слинно! залози у разi зневоднення орга-нiзму та розумЫня II вiдновних можливостей сприя-тиме одержанню нових знань для дiагностики, про-фiлактики i лкування захворювань слинних залоз у людини й тварин.
Мета дослiдження. Вивчити ультраструктуры особливост перебудови привушно! слинно! залози щурiв зрiлого вiку за умов впливу загального зневоднення оргаызму та подальшого перiоду реадап-тацИ.
Об'ект i методи дослщження. Для досл^ дження було використано 18 бiлих лабораторних щурiв-самцiв зртого вiку. Тварин подiлили на 2 експериментальн та контрольну серiI (по 6 щурiв
вiдповiдно). Щурiв експериментально! cepi! пiсля моделювання тяжкого ступеня загального зневоднення за моделлю А.Д. Соболево! [1] переводили на загальний рацюн, вони отримували звичайну питну воду в повному обcязi впродовж 14 та 28 дiб. Щури групи контролю пiд час доотдження перебували на звичайному харчовому рацюнк Евтаназiю тварин здiйcнювали шляхом передозування наркозу.
Експерименти виконан з додержанням вимог бвропейсько! конвeнцi! про захист хребетних тварин, як використовуються для дослщних та Ыших наукових цiлeй (Страсбург, 1986), та Закону Укра!-ни «Про захист тварин вщ жорстокого поводження» (2006, ст. 26).
Ультраскотчне доcлiджeння проводили за стандартною схемою (Д.С. Саркисов, 1996; J. Kuo, 2007).
Морфометричний аналiз здмснювали за допо-могою обчислювально! програми «Digimizer». Проводили вивчення таких паpамeтpiв: площi ядра се-роци^в (ПЯС), площi цитоплазми cepоцитiв (ПЦС), ядерно-цитоплазматичного стввщношення серо-цитiв (ЯЦС с).
Статистичне оброблення уЫх одержаних даних проводили з використанням Excel пакета Microsoft Office. Обчислювали середню арифметичну (M), се-редне квадратичне вщхилення (а), середню помил-ку середньо! величини (m). Визначали доcтовipнicть piзницi з урахуванням кpитepiю Стьюдента (t), вва-жаючи за доcтовipнe ймовipнicть помилки менше нiж 5% (р < 0,05).
Результати дослщження та Ух обговорення. На 14-й день реадаптацп пюля закiнчeння моделювання експерименту цитоплазма cepоцитiв привушно! слинно! залози щуpiв мютила оcмiофiльнi ceкpeтоpнi гранули piзних pозмipiв. Траплялися ве-ликi з гомогенним умютом гранули секрету, злитi мiж собою. Споcтepiгалаcя велика кiлькicть лiзоcом. Частина цистерн гранулярного ендоплазматичного ретикулума була дещо розширеною. Навколо ка-нальцiв апарата Гольджi мicтилаcя велика ктькють дилатованих везикул. Здeбiльшого ядра були куляс-то! форми, але траплялися й овально!. Гетерохрома-тин розмщувався грудками пiд каpiолeмою. Ядерця були ущтьненими та pозмiщувалиcя переважно в цeнтpi ядра (рис. 1).
Рис. 1. Ультраструктура привушноТ слинно'Г залози щура зрiлого вiку за умов загального зневоднення органiзму
тяжкого ступеня та 2 тижнiв реадаптацГГ. Сероцити кiнцевих вiддiлiв: 1 - гомогенн секреторнi гранули; 2 - везикули комплексу Гольджi; 3 - ендоплазматичний ретикулум.
Дослiдження привушноТ слинноУ залози щурiв зрiлого вiку на 28-й день топя закiнчення тяжкого ступеня загального зневоднення показало ядра сероци^в, що мiстили еухроматин та добре розви-нене ядерце. Карюлема мала чiткi контури, добре вiзуалiзувалися ядернi пори. Навколо ядра розмщу-валися численнi цистерни гранулярного ендоплаз-матичного ретикулума. У цитоплазмi деяких клiтин були виявленi включення лiпофусцину. Секреторнi гранули мали високу електронну щiльнiсть. Мiжклiтиннi канальцi були неправильноУ форми та мю-тили залишки секреторного мате-рiалу (рис. 2).
Дослщження ультраморфо-метричних показниюв привуш-ноУ слинноУ залози тсля впливу тяжкого ступеня клiтинного зневоднення на 14-ту добу тсля екс-перименту показало зменшення ПЦС i ПЯС на 14,23% (р = 0,0020) та 10,08% (р = 0,3718), а ЯЦС се-роци^в збтьшилося на 5,33% (р = 0,5536) вщповщно до контролю. На 28-му добу реадаптацп ПЦС стала меншою на 10,59% (р = 0,0129), а ПЯС - на 8,53% (р = 0,4506). При цьому ЯЦС збтьшилося лише на 2,78% (р = 0,7525) порiвняно з контрольною групою (рис. 3).
Висновок. Таким чином, найбiльшi вщновш можливост у сероцитах привушноТ слинноУ залози щурiв зртого в^ вiдбулися на 28-й день реадапта-
Рис. 2. Ультраструктура привушноТ слинноТ залози щура зрiлого вiку за умов загального зневоднення органiзму тяжкого ступеня та 4 тижшв реадаптацГГ.
Сероцити юнцевих вiддiлiв: 1 - включення лшофусцину; 2 - мiжклiтиннi канальцi; 3 - гранулярний ендоплазматичний ретикулум.
цп, що проявилися збтьшенням кiлькостi лiзосом, зменшенням дилатацiУ цистерн гранулярного ендо-плазматичного ретикулума та каналь^в комплексу Гольджi, збiльшенням електронноУ щiльностi се-креторних гранул, зменшенням площi цитоплазми сероцитiв на 10,59% (р = 0,0129), площi ядра серо-цитiв - на 8,53% (р = 0,4506) та збтьшенням ядер-но-цитоплазматичного спiввiдношення на 2,78% (р = 0,7525) порiвняно з контрольною групою.
Перспективи подальших дослiджень. Плану-еться вивчити MOЖЛИBOCTi корекци' структурних 3MiH привушноУ слинноУ залози, що виникли за несприят-ливого впливу зневоднення оргашзму вiтамiном E.
Рис. 3. Вщсоткове спiввiдношення ультраморфометричних показниюв привушноТ слинно'Г залози щурiв зрiлого BiKy експериментальних серiй тяжкого ступеня загального зневоднення з реадаптащею.
^iTepaTypa
1. Soboleva A.D. Reaktsyya kletok y tkaney na obezvozhyvanye / A.D. Soboleva. - Novosybyrsk: Nauka, 1975. - 64 s.
2. Atkinson J.C. Salivary gland dysfunction: causes, symptoms, treatment / J.C. Atkinson, A.J. Wu // J Am Dent Assoc. - 1994. -№ 125. - P. 409-416.
3. Bradley P.J. Pathology and treatment of salivary gland conditions / P.J. Bradley // Surgery. Oxford. - 2006. - № 24. - P. 304-311.
4. Carlson E.R. The diagnosis and management of parotid disease / E.R. Carlson, D.E. Webb // Oral and Maxillofacial Surgery Clinics of North America. - 2013. - № 25. - Р. 31-48.
5. Edgar M. Saliva and oral health / M. Edgar, C. Dawes, D. O'Mullane // Rev Assoc Med Bras. - 2014. - № 56. - Р. 1-9.
6. Ferraris M.E.G. Histologia e embriologia bucodental / M.E.G. Ferraris, A.C. Munхz. - Edit Medica Panamericana, 2006. - 480 p.
7. Humphrey S.P. A review of saliva: normal composition, flow, and function / S.P. Humphrey, R.T. Williamson // Journal of Prosthetic Dentistry. - 2001. - № 85. - Р. 162-169.
8. Igbokwe C.O. Ultrastructure of the parotid salivary gland in the greater cane rats (Thryonomys swinderianus) / C.O. Igbokwe // Journal of Microscopy and Ultrastructure. - 2017. - № 126. - Р. 1-8.
9. Kleiner S.M. Water: an essential but overlooked nutrient / S.M. Kleiner // Journal of the Academy of Nutrition and Dietetics. -1999. - № 99 (2). - Р. 200-206.
10. Popkin B.M. Water, hydration, and health / B.M. Popkin, K.M. D'Anci, I.H. Rosenberg // Nutrition Reviews. - 2010. - № 68 (8). -Р. 439-458.
11. Silver A.J. Aging and risks for dehydration / A.J. Silver // Cleveland Clin J Med. - 1990. - № 57. - Р. 341-344.
12. Subudhi A.W. Dehydration / A.W. Subudhi, E.W. Askew, M.J. Luetkemeier // Encyclopedia of Human Nutrition. - 2013. - № 2. -Р. 1-9.
УЛЬТРАСТРУКТУРНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИВУШНОТ СЛИННОТ ЗАЛОЗИ ЩУР1В ЗР1ЛОГО В1КУ ЗА УМОВ ВПЛИВУ ЗНЕВОДНЕННЯ ОРГАН1ЗМУ ТА ПЕР1ОДУ подальшоТ реадаптаци Бшецький Д. П., Устянський О. О., Ткач Г. Ф., С1кора В. З., Максимова О. С.
Резюме. Вода е основою внутршнього середовища оргаызму. Вона визначае вс життевi процеси в органах, тканинах та е невщ'емним компонентом мeтаболiчних процеЫв. За недостатнього надходження води до оргаызму порушуються або зовЫм припиняються синтетична видтьы, дезЫтоксикацмы функцп клггин, попршуеться функцюнування оргаызму. Привушна залоза е одыею з основних слинних залоз, що виконуе багато функцм. Вона видтяе близько 20-25% вщ загального об'ему слини. Проте !! внесок е незаменим. Залоза виробляе найбтьшу ктьюсть серозного секрету поpiвняно з Ышими великими слинними залоза-ми. Простеживши cвiтовi дослщження щодо патологи слинних залоз, було виявлено, що порушення во-дно-сольового обмшу оргаызму займае одне з центральних мюць серед причин !х розвитку. Отже, вив-чення морфолопчних особливостей привушно! слинно! залози у pазi зневоднення оргаызму та розумшня !! вщновних можливостей сприятимуть одержанню нових знань для дiагноcтики, профтактики i лiкування захворювань слинних залоз у людини й тварин. Тому метою нашого дослщження стало вивчення ультра-структурних особливостей перебудови привушно! слинно! залози щуpiв зpiлого вiку за умов впливу загального зневоднення оргаызму та подальшого пepiоду реадаптаци. Експеримент був проведений на 18 бтих лабораторних щурах-самцях зpiлого в^. Доcлiджeння пpeпаpатiв проводили з використанням електронно-го тpанcмiciйного мiкpоcкопa. Виявлено, що найбтыхи вiдновнi можливоcтi у сероцитах привушно! слинно! залози щуpiв зртого вiку вiдбулиcя на 28-й день реадаптаци, як проявилися збтьшенням кiлькоcтi лiзоcом, зменшенням дилатацi! цистерн гранулярного ендоплазматичного ретикулума та каналь^в комплексу Гольджi, збiльшeнням електронно! щтьност секреторних гранул, зменшенням площi цитоплазми сероци^в на 10,59% (р = 0,0129), площi ядра cepоцитiв - на 8,5% (р = 0,4506) та збтьшенням ядерно-цитоплазматич-ного стввщношення на 2,78% (р = 0,7525).
Ключов1 слова: щури зpiлого в^, привушна слинна залоза, ультраструктура, моpфомeтpiя.
УЛЬТРАСТРУКТУРНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ОКОЛОУШНОЙ СЛЮННОЙ ЖЕЛЕЗЫ КРЫС ЗРЕЛОГО ВОЗРАСТА В УСЛОВИЯХ ВОЗДЕЙСТВИЯ ОБЕЗВОЖИВАНИЯ ОРГАНИЗМА И ПОСЛЕДУЮЩЕГО ПЕРИОДА РЕАДАПТАЦИИ
Билецкий Д. П., Устянский О. А., Ткач Г. Ф., Сикора В. З., Максимова Е. С.
Резюме. Вода является основной внутренней средой организма. Она определяет все жизненные процессы в органах, тканях и является неотъемлемым компонентом метаболических процессов. При недостаточном поступлении воды в организм нарушаются или вовсе прекращаются синтетические, выделительные, дезинтоксикационные функции клеток, ухудшается функционирование организма. Околоушная железа является одной из основных слюнных желез, которая выполняет много функций. Она выделяет около 20-25% от общего объема слюны. Но ее вклад является незаменимым. Железа вырабатывает наибольшее количество серозного секрета по сравнению с другими крупными слюнными железами. Изучив мировые исследования по патологии слюнных желез, было обнаружено, что нарушения водно-солевого обмена организма занимает одно из центральных мест среди причин их развития. Таким образом, изучение морфологических особенностей околоушной слюнной железы при обезвоживании организма и понимание ее восстановительных возможностей будут способствовать получению новых знаний для диагностики, профилактики и лечения заболеваний слюнных желез у человека и животных. Поэтому целью нашего исследования было изучение ультраструктурных особенностей перестройки околоушной слюнной железы крыс зрелого возраста в условиях воздействия общего обезвоживания организма и последующего периода реадаптации. Эксперимент был проведен на 18 белых лабораторных крысах-самцах зрелого возраста. Исследование препаратов проводили с использованием электронного трансмиссионного микpоcкопa. Выявлено, что наилучшие восстановительные возможности в сероцитах околоушной слюнной железы крыс зрелого возраста проявились на двадцать восьмой день реадаптации: увеличение количества лизосом, уменьшение дилата-ции цистерн гранулярного эндоплазматического ретикулума и канальцев комплекса Гольджи, увеличение
электронной плотности секреторных гранул, уменьшение площади цитоплазмы сероцитов на 10,59% (р = 0,0129), площади ядра сероцитов - на 8,53% (р = 0,4506) и увеличение ядерно-цитоплазматического соотношения на 2,78% (р = 0,7525).
Ключевые слова: крысы зрелого возраста, околоушная слюнная железа, ультраструктура, морфоме-трия.
ULTRASTRUCTURAL CHARACTERISTICS OF THE PAROTID SALIVARY GLAND OF MATURE RATS UNDER CONDITIONS OF DEHYDRATION AND THE PERIOD OF FURTHER READAPTATION
Biletskyy D. P., Ustiansky O. O., Tkach G. F., Sikora V. Z.,
Maksymova O. S.
Abstract. Water is the basis of the internal environment.Water determines all life processes in organs and tissues, and is an integral part of metabolic processes. The water deficiency brings about the dysfunction or suspension of the synthetic, excretory, detoxification cell functions and the deterioration of functions in the organism. The parotid gland is one of the major salivary glands which performs many functions. The gland produces the largest amount of serous secretion compared with other large salivary glands. The violation of water-salt metabolism is one of the main factors that cause the development of salivary gland pathology.
Thus, studying the morphological features of the parotid gland at dehydration and understanding its restorative capabilities will contribute to the acquisition of new knowledge for the diagnosis, prevention and treatment of salivary glands diseases in humans and animals.
That is why, the purpose of our research is to study ultrastructural characteristics of the parotid gland alteration of mature rats under the influence of the general dehydration of the organism and the subsequent rehabilitation period.
The experiment was carried out on 18 white laboratory male rats of the mature age. Drug studies were conducted using the transmission electron microscope. It was found that the greatest restorative possibilities in serous cells of the parotid salivary glands of mature rats occurred on the 28th day of rehabilitation, which were manifested as the increase in the number of lysosomes, decrease of dilatation of granular endoplasmic reticulum cisterns and tubules of the Golgi apparatus, increase in the electronic density of secretory granules, decrease in the area of serous cells cytoplasm by 10.59% (p = 0.0129), the area of serous cells nucleus - by 8.53% (p = 0.4506) and increase in the nuclear-cytoplasmic ratio by 2.78% (p = 0.7525).
Keywords: mature rats, parotid salivary gland, ultrastructure, morphometry.
Рецензент - проф. £рошенко Г. А.
Стаття надшшла 29.10.2017 року
DOI 10.29254/2077-4214-2017-4-3-141-292-304 УДК: 576+577
1Гарасим Н. П.,1 Бшко-Москалюк О. I.,1 Кулачковський О. Р., 2Луцик М. В.,1 Санагурський Д. I.
СТРУКТУРЫ ЗМ1НИ ПЕЧ1НКИ ЩУР1В ЗА ДМ Г1СТАМ1НУ ТА Г1ПОХЛОРИТУ НАТР1Ю
^^вський нацюнальний ушверситет iменi 1вана Франка (м. Л^в) 2Л^вський науково-дослщний експертно-кримшалютичний центр МВС УкраГни (м. Львiв)
garasymnataly@gmail.com
Робота е фрагментом НДР «Прооксидантно-ан-тиоксидантний гомеостаз та системи мембранного транспорту бюоб'екпв за дИ фiзико-хiмiч-них чинниюв» (науковий керiвник: д-р бюл. наук, проф. Санагурський Д. I., № державно! реестрацп: 0116Ш01633).
Вступ. Пстамш (2-[4чмщазолт] етиламш) впер-ше був описаний як ендогенна речовина в 1910 р., а як медiатор алерпчних реакцм - в 1932 р. Пстамш синтезуеться з амшокислоти пстидину за участю ко-ферменту трщоксальфосфату (похщне вггамшу В6) i ферменту 1_-пстидиндекарбоксилази. ВЫ виробля-еться в тканинних базофтах, базофтах кров^ тром-
боцитах i деяких нейронах, де знаходиться внутрш ньокгмтинно в пухирцях i видтяеться при стимуляцп. Пстамш е потужним медiатором ряду бюлопчних реакцм (бронхоспазм, тахiкардiя, аритмiя, голово-кружшня, головна бть, алерпчне висипання на шкiрi та ш.). ^м дегрануляцп тканинних базоф^в, яка здмснюеться через сполучення антитт класу IgE з поверхнею кгмтин пюля зв'язування ними алергену, видтення пстамшу може проходити незалежно вщ IgE. IgE-незалежне вивтьнення пстамшу регулю-еться ци^чними нуклеотидами цАМФ i цГМФ, котрi виступають як вторины месенджери. Тригери (таю як пстамш чи ß-адренерпчна стимуля^я) пщвищу-
