CC BY
11
УДК 611.316-092.9+611.019 Блаш В. П.
ПСТОЦИТОТОПОГРАФ1Я 1МУННОКОМПЕТЕНТНИХ КЛ1ТИН П1ДНИЖНЬОЩЕЛЕПНИХ СЛИННИХ ЗАЛОЗ ЛЮДИНИ ТА ДЕЯКИХ
ЛАБОРАТОРНИХ ТВАРИН
Вищий державний навчальний заклад Укра'Гни «УкраГнська медична стоматологiчна академiя» (м. Полтава)
ЬИавИ [email protected]
Робота е фрагментом науково-дослiдноI робо-ти кафедри анатомп людини ВДНЗУ «Украшська медична стоматологiчна академiя» «Вiковi аспек-ти структурно! органiзацiI органiв iмунноI системи, залоз шлунково-кишкового тракту та сечо-статево! системи людини в нормi i патологiI», № державно! реестраци 0111 и004192. Автор е стввиконавцем дано! теми.
Вступ. Проблема зниження iмунного захисту ор-гаызму на сьогоднiшнiй день е досить серйозною. Насправдi зниження iмунного захисту оргаызму може бути пов'язано з впливом рiзних факторiв зо-вншнього i внутрiшнього середовища. Бiльш того, ослаблення iмунiтету може бути як загальним, так i локальним. 1мунна вiдповiдь складаеться з клiтинних взаемодм, якi активуються попаданням в оргаызм чужорiдного антигенного матерiалу. Пiсля обробки макрофагами, антигеном займаються лiмфоцити, як е головними клiтинами виконавчо! ланки iмунно! системи. Активацiя лiмфоцита антигеном призво-дить до пролiферацi! i трансформаци лiмфоцитiв. Попри це дос немае повного розумiння механiзмiв iмунно! регуляцп в органiзмi людини i тварин, iму-нобiологiчних аспектiв онтогенезу та особливостей прояву локальних iмунних реакцм [4,7].
Останнiми роками в доступнм науковiй лггерату-рi все бтыше з'являеться повiдомлень про особли-востi будови органiв iмунно! системи як в норм^ так i за умов дм рiзноманiтних факторiв [1,2]. Така увага дослiдникiв до проблем, пов'язаних з морфолопею клггинних елементiв якi приймають участь в iмуннiй вiдповiдi, е цiлком зрозумтою, так як iмунна система е дуже вразливою до будь-яких змш стану навко-лишнього середовища [3].
На даний час морфолопчна наука мае в своему арсеналi новi методики вивчення механiзму iмунних реакцiй та особливостi !х розвитку за умов прот^ кання рiзних патологiчних процесiв [5,6]. Але жодн експериментальнi дослiдження не можуть бути про-веденi на людському оргаызм^ а спочатку ретельно вивчаються на лабораторних тваринах. Виходячи з вище наведеного стае зрозумтим актуальнiсть вивчення морфолопчного пщфунтя протiкання iмун-них реакцiй улабораторнихтварин.
Мета дослщження. Метою роботи було вста-новлення гiстоцитотопографiчних особливостей розмщення iмуннокомпетентних клiтин у пщниж-ньощелепних слинних залозах людини, собаки, щурiв, кролiв, морських свинок (мурчакiв).
Об'ект I методи досл1дження. При проведен-нi дослiдження використовувались пщнижньоще-лепн слиннi залози людини (чоловiчо! стат^, щурiв, кролiв, собак, морських свинок (сам^в). Забiр пщ-нижньощелепних слинних залоз лабораторних тварин проводився в умовах мало! операцмно! вiварiю ВДНЗУ «Украшська медична стоматолопчна акаде-мiя» згiдно з «Правилами використання лабораторних експериментальних тварин» (2006, додаток 4) i Гельсшською декларащею про гуманне вiдношення до тварин. Пщ тiопенталовим наркозом вилучалась лiва пiднижньощелепна слинна залоза з метою по-дальшого збереження життя лабораторних тварин. Лiвi пiднижньощелепнi слиннi залози людини, для проведення доогмдження, а по™ порiвняльного аналiзу вилучались у трутв людей, якi знаходились на збер^аны в архiвi трупного матерiалу кафедри анатомi! людини ВДНЗУ «Укра!нська медична сто-матологiчна академiя». Доотджувальы зразки були розподiленi на пщгрупи вiдповiдно до видового по-ходження особини: людина, кролi, щури, собаки, морськ свинки. Пiсля забору матерiалу залози фк-сували у 4% розчин нейтрального формалiну. Пiсля ущтьнення матерiалу в парафiновi блоки виготов-ляли гiстологiчнi зрiзи товщиною 4 мкм. Для проведення оглядового пстолопчного доотдження зрiзи забарвлювали гематоксилшом i еозином i заключали в полютирол пiд покривнi скельця. 1муннопс-тохiмiчне забарвлення проводили згщно протоколiв компанi! TermoScientific (США) використовуючи !х систему вiзуалiзацi! Quanto i йДБ ОИготодеп та до-фарбовували гематоксилiном Мейера. Використовувались маркери Ой 3, Ой 20, Ой 68, Ой 138. Пiсля проведення уЫх етапiв iмунногiстохiмiчно! реакцi! пстолопчы зрiзи вивчались двома морфологами незалежно один вщ одного i оцшювалась штенсив-нiсть коричневого цитоплазматичного забарвлення за допомогою св^лового мiкроскопа (збтьшення х1000, масляна iмерсiя) i у кожному випадку аналiзу-вали вщ 10 до 15 полiв зору.
Результати дослщження та Ух обговорення. При вивченн оглядових пстолопчних препара^в встановлено, що пiдщелепнi слиннi залози людини, собаки, кролiв, щурiв, морсько! свинки зовнi були оточенi сполучнотканинною капсулою, яка в середину залози в^авала сполучнотканинн перегородки, котрi роздiляли паренхiму на часточки. Вiзуалi-зувались бiлковi ацинуси, як складали переважну бiльшiсть паренхiми. До !х складу входило вiд 9 до 16 сероци^в, а по перифери розташовувались мю-
еттелюцити, якi були вкритi базальною мембраною. У складi змiшаних ацинуЫв: центрально вiзуалiзува-лись мукоцити, по перифери яких розташовувались сероцити. Останн в свою чергу були оточен мюет-телiальними клiтинами i базальною мембраною.
Протокова система залоз була представлена вставними, посмугованими i мiжчасточковими протоками. Останн по мiрi збiльшення в дiаметрi переходили у загальну вивщну протоку. Вставн протоки морфологiчно були продовженнями юнцевих вiдцiлiв, складались з одного шару кубiчноI форми клiтин, по перифери яких знаходились мюеттелю-цити. Останн в свою чергу були вкрит базальною мембраною. Весь цей пстолопчний комплекс утво-рював суцтьну трубку. Стiнка посмугованих проток, як бiльшi в дiаметрi за вставы, утворювалась висо-кими, призматично! форми еттелюцитами. В 1х ба-зальнм цитоплазмi вiзуалiзувався темний базофть-ний вмют, що i вiдрiзняло на св^лооптичному рiвнi вставнi протоки вщ посмугованих. Ззовнi посмуго-ванi протоки вщмежовувались вiд паренхiми залоз базальною мембраною. Стшка мiжчасточкових проток утворена призматичними еттелюцитами, якi розташовувались у деюлька шарiв. Цi протоки круп-нiшi за попереднi i вiдмежовувались вiд сполучнот-канинно! строми залози базальною мембраною.
Характерною особливютю протоково! системи в пiдщелепних слинних залозах щурiв була наявнiсть, окрiм вище описаних колекторiв, ще один рiзновид - гранулярнi.
При iмунногiстохiмiчному дослiдженнi пстолопч-них препаратiв пщщелепних слинних залоз людини встановлено, що топографiчно СD3-позитивнi клгги-ни розташовувались: периацинарно у юнцевих вщд-лах, iнтраепiтелiально у посмугованих протоках, а у стромi залози вони знаходились поряд з кровонос-ними судинами. У морсько! свинки цi iмуннокомпе-тентнi клiтини розташовувались переважно у виглядi периацiнарних скупчень як бткових так i змiшаних ацинусiв. В протоковм системi СD3-позитивнi клгги-ни утворювали перипротоковi групи по 2-3 кттини. В стромi залози морсько! свинки ц клiтини, в пе-рерахунку на 10 полiв зору, були вщсутнк В пщще-лепнм слиннiй залозi кролiв СD3-позитивнi кттини виявлялись тiльки мiж епiтелiоцитами посмугованих проток та поодиноко у паренхiмi залози. В пщще-лепнiй слиннм залозi собаки цей вид iмуннокомпе-тентних клiтин вiзуалiзувався периацинарно в юнцевих в^тах та периваскулярно у стромi. У щурiв СD3-позитивнi кттини чiтко вiзуалiзувались тiльки iнтраепiтелiально у складi посмугованих проток.
СD20-позитивнi кттини, якi належать до суб-популяцi! В-лiмфоцитiв, на препаратах пщнижньо-щелепних слинних залоз людини розташовувались переважно периацинарно в юнцевих в^тах та периваскулярно в стромi залози. У морсько! свинки периацинарно в юнцевих в^тах та перипротоково у вставних та посмугованих протоках. У кролiв тть-ки у складi ацинуЫв. У собак периацинарно у складi кiнцевих вщщтв та перипротоково у складi вставних проток. У криси вони вiзуалiзувались перипротоково у складi посмугованих та гранулярних протоюв.
Макрофаги (СD68-позитивнi кттини) вiзуалi-зувались на гiстологiчних препаратах людини мiж гландулоцитами кiнцевих вщщтв, перипротоково у складi посмугованих проток та в цих же структурах у виглядi iнтраепiтелiальних макрофагiв. Але проана-лiзувавши гiстотопографiю СD68-позитивних кттин у лабораторних тварин встановлено, що таю iмунно-компетентнi клiтини виявлялись не в уЫх видах. Так у морсько! свинки i у кролiв вони не вiзуалiзувались. У собак вони розташовувались периацинарно в се-розних i змiшаних ацинусах. У криси не ттьки периацинарно у складi кiнцевих вщщтв, а i перипротоково у складi посмугованих проток i периваскулярно бтя стромальних мiкросудин, що свiдчить про рiзнi ме-ханiзми первинно! iмунно! вiдповiдi.
Плазмоцити (СD138-позитивнi клiтини), як ефек-тори гуморального iмунiтету на препаратах слинних залоз людини гiстоцитотопографiчно i не в великiй юлькост вiзуалiзувались периацинарно у складi юнцевих вщщтв, iнтраепiтелiально у складi вставних проток, перипротоково i iнтраепiтелiально у складi посмугованих проток. Серед стромальних елемен^в цi клiтини не виявлялись. У морсько! свинки навпаки макрофаги утворювали периацинарн скупчення в юнцевих в^тах i перипротоково вiзуалiзувались у складi посмугованих проток. На пстолопчних препаратах кролiв i собак СD138-позитивнi клiтини вiзуалi-зувались периацинарно у складi кiнцевих вщщтв, а у останнiх периваскулярно бтя стромальних судин. У щурiв ц iмуннокомпетентнi клiтини вiзуалiзува-лись iнтраепiтелiально у складi посмугованих проток. Таким чином можливо зробити висновок, що у кожного виду тварин плазмоцити розташовуються по^зному у складi рiзних структурних елементiв i повно! вiдповiдностi з такими як пщнижньощелепнм залозi людини не мають.
Висновки
1. Враховуючи рiзну гiстоцитотопографiю iмун-нокомпетентних клiтин у пiднижньощелепних слинних залозах людини та лабораторних тварин потрiб-но очкувати рiзну тривалiсть та механiзм iмунно! вщповщк
2. Гiстоцитотопографiчне розташування зрiлих Т^мфоци^в у структурних компонентах пщщелеп-них слинних залозах людини подiбне з таким у собак та морських свинок.
3. Локалiзацiя В^мфоци^в у структурних еле-ментах пiднижньощелепно! слинно! залози людини подiбна до такого у собаки, морсько! свинки та кро-лiв.
4. Макрофаги, як модифкатори антигену, под^ бно з людиною у пщнижньощелепних слинних залозах розташовуються у собаки та у криси периацинарно в юнцевих в^тах.
Перспективи подальших дослщжень. В по-дальшому плануеться провести морфометричнi дослiдження iмуннокомпетентних клiтин пщнижньощелепних слинних залоз людини провiвши порiв-няльно-видовий аналiз.
Л^ература
1. Волошин Н.А. Тимус новорожденных / Н.А. Волошин, Е.А. Григорьева. - Запорожье, 2011. - 154 с.
2. Ковешников В.Г. Функциональная морфология органов иммунной системы / В.Г Ковешников, Е.Ю. Бибик. - Луганск: «Виртуальная реальность», 2007. - 172 с.
3. Скора В.З. Уразливють оргашв iмунноi системи гризушв до експозицп токсикан^в протягом онтогенезу / В.З. Скора // УкраУнський морфолопчний альманах. - 2012. - Т. 10, № 2. - С. 133-136.
4. Сырцов В.К. Морфофункциональные особенности структур местной иммунной системы / В.К. Сырцов, Е.Г. Криворучко, С.П. Ковалев [и др.] // Буковинський медичний вюник. - 2011. - Т. 5, № 2. - С. 161-163.
5. Трохимович О.В. Иммуногистохимические особенности эндометрита у женщин с ранними потерями беременности / О.В. Трохимович // Морфолопя. — 2015. — Т. 9, № 1. — С. 58-64.
6. Шпонька 1.С. Експреая маркерiв CD 117 та К1-67 у гастроштестинальних стромальних пухлинах рiзних морфолопчних варiантiв i локалiзацii / 1.С. Шпонька, В.Р. Яковенко // Морфолопя. — 2014. — Т. 8, № 1. — С. 104-108.
7. Яблонский В.А. Локальный иммунитет и апоптоз иммунокомпетентных клеток при субклиническом мастите коров / В.А. Яблонский, Н.Н. Желавский // Материалы Международной научно-практической конференции «Современные проблемы ветеринарного обеспечения репродуктивного здоровья животных», посвященной 100-летию со дня рождения профессора В.А. Акатова. — Воронеж, 27-29 мая 2009 г. — Воронеж: Изд-во Истоки, 2009. — С. 393-397.
УДК 611.316-092.9+611.019
ПСТОЦИТОТОПОГРАФ1Я 1МУННОКОМПЕТЕНТНИХ КЛ1ТИН П1ДНИЖНЬОЩЕЛЕПНИХ СЛИННИХ ЗАЛОЗ ЛЮДИНИ ТА ДЕЯКИХ ЛАБОРАТОРНИХ ТВАРИН Бшаш В. П.
Резюме. В робот за допомогою iмунногiстохiмiчних методiв дослщження встановлено пстоцитотопо-графт iмуннокомпетентних кгмтин, як приймають участь у iмунних вщповщях в нормк З'ясоваьл особли-востi розташування цих клггинних елементiв у пщнижньощелепних слинних залозах людини, собаки, кролiв, щурiв, морських свинок. Проведено порiвняльно-морфологiчний аналiз клiтинних елементiв, якi приймають участь в мюцевм iмуннiй вщповщ у пiднижньощелепних слинних залозах людини та деяких лабораторних тварин.
Ключовi слова: пiднижньощелепна слинна залоза, iмуннокомпетентнi кгмтини, iмуннологiстохiмiчнi мар-кери.
УДК 611.316-092.9+611.019
ГИСТОЦИТОТОПОГРАФИЯ ИМУНОКОМПЕТЕНТНЫХ КЛЕТОК ПОДНИЖЕЧЕЛЮСТНЫХ СЛЮННЫХ ЖЕЛЕЗ ЧЕЛОВЕКА И НЕКОТОРЫХ ЛАБОРАТОРНЫХ ЖИВОТНЫХ Билаш В. П.
Резюме. В работе при помощи имуногистохимических методов исследования установлена гис-тоцитопография имунокомпетентных клеток, которые принимают участие в имунных ответах в норме. Верифицированы особенности размещения этих клеточных элементов в поднижечелюстных слюнных железах человека, собаки, кроликов, крыс, морских свинок. Проведен сравнительно-морфологический анализ клеточных элементов, которые принимают участие в местном иммунном ответе в поднижечелюстных слюнных железах человека и некоторых лабораторных животных.
Ключевые слова: поднижечелюстная слюнная железа, имуннокомпетентные клетки, имунологические маркеры.
UDC 611.316-092.9+611.019
HISTOCYTOTOPOGRAPHY OF IMMUNOCOMPETENT CELLS OF SUBMANDIBULAR SALIVARY GLANDS IN HUMAN AND CERTAIN LABORATORY ANIMALS Bilash V. P.
Abstract. Nowadays the problem of the immune defense reducing is very important. Actually, the immune defense reducing may be associated with the influence of various external and internal environmental factors. The aim of the study was to determine histocytotopographycal features of immunocompetent cells in submandibular salivary glands of men, dogs, rats, rabbits, Guinea pigs.
The submandibular salivary glands of the human (male), rats, rabbits, dogs, Guinea pigs (males) were used while carrying out the research. Immunohistologic and chemical staining was conducted according to the protocols of the TermoScientific company (USA) applying the visualization system Quanto and DAB Chromogen and counterstained by Mayer hematoxylin. Markers CD 3, CD 20, CD 68, CD 138 were used in research. After all stages of immunohistologic and chemical reaction histological sections were examined by two morphologists independently and the intensity of cytoplasmic brown staining was evaluated using the light microscope (magnification x1000, oil immersion) and each case was analyzed from 10 to 15 fields of view.
The immunohistologic and chemical study of histologic specimens of the human submandibular salivary glands has determined that topographically СD3-positive cells were located periacinally in the end departments, intraepithelially in striated ducts and in the gland stroma they were next to the blood vessels. In Guinea pig the immunocompetent cells were located mainly in the form of periacinal accumulations both protein and mixed acini.
In flow system CD3-positive cells have formed periductal groups of 2-3 cells. In the gland stroma of Guinea pig these cells, in terms of 10 fields of view were not observed. In the salivary gland of the rabbits CD3-positive cells were detected only between epitheliocytes of striated ducts and singly in the parenchyma of the gland. In the submandibular salivary gland of dogs this type of immunocompetent cells was visualized periacinarly in the end divisions and perivascularly in stroma. In rats CD3-positive cells were clearly visualized only intraepithelially within striated ducts.
CD20-positive cells that belong to B-lymphocytes subpopulation were located predominantly periacinarly in the end departments and perivascularly in gland stroma. In Guinea pig they were located periacinarly in the end departments and periductally in incerted and striated ducts. In rabbits they were located only within the acini. In dogs they were located periacinarly as the component of the end divisions and periductally as the component of inserted ducts. In rats they were visualized periductally as the component of striated and granular ducts.
Macrophages (CD68-positive cells) were visualized on the histological human specimens between granulocytes of the end departments, periductally as the component of striated ducts and in the same structures in the form of intraepithelial macrophages.
In Guinea pigs and rabbits they were not visualized. In dogs they were located periacinarly in serous and mixed acini. In rat they were visualized not only periacinarly as the component of the end departments, but also periductally as the component of striated ducts and perivascularly next to the stromal microvessels, which indicated the different mechanisms of the primary immune response.
Plasmacytes (CD138-positive cells) as effectors of humoral immunity on the human specimens of salivary glands histocytotopographycally and in small amount were visualized periacinarly as the component of the end departments, intraepithelially as the component of the incerted ducts, periductally and intraepithelially as the component of striated ducts. Among the stromal elements these cells were not detected. In Guinea pig, on the contrary, the macrophages have formed the accumulations in periacinar end departments and periductally were visualized as the components of striated ducts. Histological specimens of rabbits and dogs CD138-positive cells were visualized periacinarly as the component of the end departments and in dogs □ perivascularly next to stromal vessels. In rats these immunocompetent cells were visualized intraepithelially as the component of the striated ducts.
Conclusions
1. Considering histocytotopography of immunocompetent cells of submandibular salivary glands of humans and laboratory animals the different duration and mechanism of the immune response can be observed.
2. Histocytotopographic location of mature T-lymphocytes in the structural components of the human submandibular salivary glands are similar to those in dogs and Guinea pigs.
3. Localization of B-lymphocytes in the structural elements of the human submandibular salivary gland is similar to those in dogs, Guinea pigs and rabbits.
4. Macrophages, as antigen modifiers, similarly to human in the submandibular salivary glands are located in dogs and rats periacinarly in end departments.
Keywords: submandibular salivary gland, immunocompetent cells, immunohistologic markers.
Рецензент — проф. Врошенко Г. А.
Стаття надшшла 19.03.2017 року
УДК 616.419-07:616.381-021.4-085.368]-036.13-092.9 Блаш С. М., Борута Н. В.
МОРФОЛОГ1Я ЕРИТРОБЛАСТНОГО ПАРОСТКУ ЧЕРВОНОГО К1СТКОВОГО МОЗКУ НА П1ЗН1Х ТЕРМ1НАХ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ЗАПАЛЕННЯ ТА КОРЕКЦП ЙОГО ВВЕДЕННЯМ КР1ОКОНСЕРВОВАНО1 ПЛАЦЕНТИ
ВДНЗ Укра'Гни «Укра'Гнська медична стоматолопчна академ1я» (м. Полтава)
Робота е фрагментом науково-дослщно! роботи ВДНЗ Укра!ни «Укра!нська медична стоматолопчна академiя» МОЗ «Експериментально-морфолопч-не вивчення дм транспланта^в крюконсервовано! плаценти та Ыших екзогенних чинниюв на морфо-функцюнальний стан ряду внутршых оргаыв», № державно! реестраци 011311006185. Автор е ствви-конавцем роботи.
Вступ. Тенден^я до широкого розповсюджен-ня захворювань червоного юсткового мозку е стимулом до вдосконалення дiагностики та розробки
нових комплексних методiв л^вання захворювань, як характеризуются структурно-функцюнальними порушеннями викликаного запальним процесом з розвитком дефек^в структурних елемен^в оргаыв кровотворення у виглядi патолопчних змЫ [3,7].
Доотдження останнього десятирiччя довели, що крюконсервована плацента мае стимулюючий вплив на оргаызм, що проявляеться активащею стромаль-них та паренхiматозних елемен^в уЫх оргаыв [10]. При трансплантацп, плацента виступае у ролi при-родних стимуляторiв неспецифiчноI резистентнос-
