CC BY
61
УКНкМЬКИН СТ01Ш0ПС1ПЧНИЙ АЛЬМАНАХ 2008. №5
в ,Г }ГПО1 П 1>1
■к Ц/1
УДК [616.073+616.314.17+616-089.844] (655.535.7)
РЕОПАРОДОНТОГРАФ1Я В 1МПЛАНТОЛОГИ (огляд лггератури)
Вищий державный навчальний заклад Украши "УкраТнська медична стоматологЫна академЫ"
Д.М.Король
Не можна уявити сучасну стоматолопчну науку без функцюнальних методю можторингу стану зубо-щелепно! системи. Серед них найпроспшим, доступ-ним \ водночас ¡нформативним е метод реографм [1,
5].
Фундаментальним пщг'рунтям виэчання цього д1агностичного методу стали комплекож науков1 дослщження в 70 роки XX сторнчя. Експериментально - теоретичж дослщження спонтанного та ¡ндукова-ного пародонтозу тварин \ розробка нових вар1антю реографм ¡з застосуванням функцюнальних проб дали ¡мпульс для впровадження реографм в широку шжчну практику [2].
Реогоафт (вщ грец. гЬеоэ - потк), або ¡мпеданс-на плетизмограф1я - це безкровний функцюнальний метод дослщження кровооб|гу тканин оргажзму, що г*рунтуеться на реестргцм комплексного електрич-ного опору тканин при проходженж через них елек-тричного струму високо! частоти. Змти електричного опору вщбуваються через пульсов! коливання крово-наповиення тканин. Пульсовий об'ем кров1 пщвищуе електропровщнють тканин На момент серцево! сис-толи спостер1гаеться максимальне кровонаповнення тканин, отже максимально пщвищуеться електропровщнють. Кр1м пульсового об'ему на електропровщнють впливае швидюсть кровооб1гу.
Отже, суть реографм криеться в граф1чн1й рее-страцм пульсових коливань електричного опору тканин, яю залежать як вщ серцевоТ дтльностк так \ вщ стану периферичних судин.
Значною перевагою оеопародонтографм е мож-ливють одержання ¡нформаци про гемодинам1ку не лише м'яких тканин, а й юстчи що ообить методику бтьш жж корисною саме в ¡мплантологм [10].
Важпивими показниками периферичного м1кросу-динного русла е розтяжнють та еластичжсть (мож-ливють умщувати максимальний об'ем кров1 пщ час систолмно! пульсово! хвил1). Саме тому в кл1н1чн1й ¡нтерпретаци результата реограф1; стан1 периферичного м1кросудинного русла слщ розглядати в контекст! загальносоматичного стану серцевоТ дтльностг
Анал1зуючи стан мкросудинного русла, можна су-дити протрофнж процеси в дослщжуваних тканинах у ноом1 та при будь - яких патолопчних процесах
Реографт належить до так званих апаратурних д1агностичних методщ, саме тому вщ технологиного р1вня д1агностичного обладнання буде залежати до-стов1рнють одержано!' ¡нформацм [3]. На сьогодж з метою вдосконалення методики й отримання найдо-стовфышот д1агностичноТ ¡нформаци до проведения процедури реопародонтографм висуваються так1 ви-моги:
1. Зикористання надшнот та сучаснот апаратури;
2. Засгосування апробованих та адекватних до цтей вим1рювальних електродщ-
3. Правильне накладання \ фтсацт електродю;
4. Комфортне розташування патента п1д час проведения дослщження;
5. Застосування функцюнальних проб, адекватних цтям дослщження;
6. Використання сучасних автоматизованих метода обробки одержано! ¡нформаци.
Сучасж медичж реографи розподтяються на 3 види: бтолярж, тетраполярж та фокусуючк Бтолярж реографи мають два струмов1 електроди, яю створюють напругу, що проходить через бюоб'ект, створюе електричне поле, й обидва електроди рее-струють загальний електричний отр {I ¡мпеданс). У медицин! бтолярж реографи застосовують для д1а-гностики досить великих утвор^ таких як юнцюки, печнка, легеж.
На теренах колишнього СРСР випускали ктька моделей бтолярних реограф1в: 4РГ1, РГ2 - 01, РПГ - 20, 4РГ1 - А. 4РГ - М (м. Лежнград) РГ4 - 01 (м. Льв1в).
У 1977 роц| у Всесоюзному науково - дослщно-му випробувальному ¡нститут1 медичноТ техжки був створений тетраполярний реоплетизмограф типу РПГ2 - 02 з робочою частотою 40 кГц. Прилад пе-редбачае техжчж характеристики для використання в стоматолопчжй практицк Вщркзняеться тетраполярний реограф вищою точнютю за рахунок ураху-вання перехщного опору "електрод - тканина".
Фокусуючий реограф мае 2 типи електродю, роз-мщених циркулярно: по пеоиферм - струмов1 фоку-суюч1 електроди, в центр1 - вим1рювальж електроди. Фокусуючий реограф - плетизмограф типу РПГ2 -03 з робочою частотою 100 кГц випускався експериментально - виробничими майстернями АМН СРСР (Москва). Вш мае два капали \ може бути налашто-ваним як на б'\ -, тетоаполярж. так \ на сЬокусуюч1 ви-м^ювання.
УКГАЖСЬКИЙ СТ0МАТШПЧ1ШЙ АЛЬМАНАХ 2000. Не5
—
ОГЛЯДИ
_
Будь-який реограф - це приставка - реестратор «¡мпеданс - напруга» до будь - яких реестратор1в. Найчаспше таким реестратором е електрокардю-граф.
Розробкою ocTaHHix роюв е функцюнально - д1а-гностичний комплекс «ДИАСТОМ» що дозволяе збергати ¡нформац1ю в комп'ютер|. При цьому час на проведения дослщження скорочуеться в ктька раз1в через вщсутнють етапу пщготовки та кал1бров-ки паперових самописца ¡з чорнилами. Ще одним важливим здобутком у цьому напрямку можна вва-жати створений сп1вробп>шками Укра'шсько'! медич-hoï стоматолопчно!' академм комп'ютерний д1агнос-тичний комплекс, що складаеться з 2 - канального реоплетизмографа РПГ -2-02 блока сшвнапруги з аналогоцифровим перетворювачем i платою ¡нтер-фейса а також комп'ютера типу IBM у нов1й стандартна конф1гурацм пакета прикладних програм та електрокардюграфа (13, 14].
riepeeipKa цього комплексу в умовах амбулаторного прийому на патентах ортопедичного профтю виявила вщсутнють вщмжностей м1ж реографнними показниками право!' та л¡boï половин щелепи. Серед основних реограф1чних показниюв найзначнЫ BiflMÎHHOCTi м1ж вим1рюваннями верхньо!' та нижньо! щелеп продемонстрував показник IE (¡ндекс елас-тичност1). Вщповщно в1н становив на верхжй щелеп1 - 85.6%, а на нижнш - 81 5 %. Але ui BiflMiHHOCTi не виходять за меж1 загальиоприинято!' норми. Отже, одержан! оезультати автори запропонували викорис-товувати як поиатковий пор1вняльний матер1ал у подал ыиих дослщженнях [14].
Форма, po3Mip, якють та матер1ал реографмних електрод1в - фактор, що безпосередньо впливае на якють одержано!' ¡нформаци. Найкращим матер1а-лом для виготовлення електрод1в е ср1бло - метал ¡з високими провщниковими, антикороз1йними техно-лопчними та антисептичними властивостями. Стандарта електроди для реопародонтографи мають рекомендован! розмфи 3 X 5 мм 1 - 2 мм завтовшки.
Дуже перспективним слщ вважати cnoci6 ф1ксац1Т вим1рювальних реопародонтометричних електрод!в у ¡ндивщуальжй Kani. Цей cnoci6 3ano6irae небажа-ному зм1щенню електрод1в, забезпечуе зручнють та комфорт nifl час дослщження i значно пщвищуе ¡и-формативжсть реопародонтографм
Функц1ональн1 проби - це подразнювальна д1я зо-BHi, спроможна прогнозовано зм1нювати показники реограми. 1ншими словами, функцюнальна проба моделюе функцюнальне навантаження дтянки, що дослщжуеться Мета застосування функцюнальних проб - анал1з зм1н гемодинамки мкросудинного русла на "mi активного функцюнування. Розр1зняють функцюнальж проби загальноТта мюцево1'дп.
Необхщною умовою проведения реограф1чного дослщження з функцюнальними пробами е попере-дня реестрац1я вихщних (фонових) показниюв до яких нялежатэ: артер1альний тиск температура по-
верхн! дослщжуваноТ гканини, функцюнальний стан периферичного судинного русла.
До функцюнальних проб загальноТ дм' належать ортостатичж проби (ф1зичн1 впоави) та введения вазоактивних речовин. До функцюнальних проб мю-цевот дм - температуры подразники та жувальний тиск. Останню мюцеву функц1ональну пробу можна вважати основним найбтыи ¡нформативним методом навантаження зубощелепноТ дтянки. Отже, ра-цюнальним е поеднання в единому можторингоаому комплека реографа та гнатодинамометра. Останжй дае можпив1сть точного дозування навантаження за часом та ¡нтенсивжстю. Мюцева функц1ональна гнатодинамометрична проба буде виглядати як од-норазове чи бага^оразове накушування спец1альноТ накушувальноТ площадки одн1ею парою антагон1ст1в чи групою зуб1в - антагожстчв протягом 1 хв.
Результат реограф1чноТ реестраци - одержання географ1чноТ криво!' на паперовому або цифровому ноаг. Ця крива складаеться з елемент1в, яю власне ¡люструють функцюнальний стан мжроциркулятор-ного русла:
А - частина, що йде вгору;
В - вершина1
С - частина, що йде вниз;
О - ¡нцизура;
Е -дикротична хвиля.
Анал1зуючи реограф1чну криву, враховують як юльюсж. так \ яюсж показники. Якюж характеристики базуються на описанж форми криво!, вим1рюванж и ампл1туднихта часових вщр1зк1в. Ктьюсний показник рееструють при застосуванж тетраполярно! методики на шдстав1 обчислення пульсового об'ему крово-об1гу за формулою
V =
Уэ - екв1валентний оь'ем тканин;
й - д1аметр дослщжуваних тканин (см);
1_ - вщстань м1ж вим1рювальними електродами
(см).
Величину пульсового кровооб1гу в тканин1 можна точно обчислити за формулою:
^ жО1 х I А2Г V - х-
4 г
ЬЛ. - значения електричного опору тканин на яке вш збтьшуеться пщ час пульсово! хвил1; 7. - базовий ¡мпеданс дослщно! тканини. До яюсних граф1чних показник1в реограми належать:
1. Форма граф1чноТ кривоТ:
• характеристика частини, що йде вгору (крутг по лога, горбиста);
• характеристика вершини (гостра. загостренэ плоска, аркопод1бна роздвоена на кшталт «гре-беня твня»)
УКРАГНСЬКИЙ СТОКДТОПОПЧШ АЛЬМАНАХ £008, №5
I g
§ЛЯЩ;И
• характеристика частини, що йде вниз (крута чи полога^'
• наявн1сть чи вщсутнгсть дикротичноТ хвил1 (вщ-сутня, згладжена, чпжо виражена, мютиться посереди^, ближче до вершини чи до низу кривоТ);
2. Характеристика додаткових хвиль:
• поесистолмна (на початку вщрша, що йде вго-
ру);
• вщбита систолмна хвиля м1ж вершиною та ¡нци-зурою;
• венозна хвиля - в юнц1 вщрша що йде вниз перед початком наступного реографнного цикгу:
3. Характеристика форми реограф1чноТ криво!, яка ¡люструе стан судиниого русла, насамперед тонус судин та Тхне систолмне кровонаповнення (спазм чи склерозування);
4. Амплп-удио - частоты характеристики рео-грами насамперед ¡люструють функцюнальж змжи за часовими вщршами, тобто дають уявлення про реактивнють. Вим1рювання проводять за допомогою циркуля \ трикутника.
Але найважлившою з д1агностичнот точки зору е ¡ндексна оцтка отриманоТ реограми. Для створення об ективноТ картини стану трофеи зубощелепноТ дь лянки достатньо отримати та проаналЬувати таю ¡н-декси:
Реографнний ¡ндекс (Р1) - стввщношення ампль туди реограми до амплггуди калЮрувального сигналу:
Р1 = — *0,Юм И
де
Ь - амплггуда реограми'
(1 - ампл1туда кал1брувального сигналу
Показник реографнного ¡ндексу збтьшуеться теля додаткового функцюнального навантаження (функцюнальж проби). Це пояснюеться активЬацюю додаткових судинних колатералей, що до того часу не були задтнк Будь - який запальний процес, що насамперед проявляеться пперем1ею, збтьшуе Р1 \ е четким контрольно - д1агностичним тестом у л1куванж запальних стажв щелепно - лицевоТ дтянки та порожни ни рота зокрема.
Для характеристики еластичних властивостей су-динноТ стшки застосовують три основж реографнж показники: показник тонусу судин (ПТС), ¡ндекс елас-тичностч (1Е), ¡ндекс периферичного опору (1ПО).
Показник тонусу судин (ПТС) - вщношення часу, за який вщбуваеться максимальне розтягнення су-динноТ стшки при проходженж пульсового об'ему кров1 (а) до загального часу проходження цього об'ему (Т), виражене у вщсотках:
ПТС = - хЮ0% Т
Значения цього ¡ндексу в норм1 - 13 - 15% При морфолопчних змЫах мжроциркуляторного русла показник буде збтьшуватися але на ¡нфооматив-
нють цьогс ндексу значною Mipora впливають зг* ни серцевоТ дтльносп (Taxi - чи брадикардт), тому його не можна вважати основним.
¡ндекс еластичност1 (IE) - це ввщношення аплп"уд швидкого (а) та повтьного (с) кровонаповнення, що виражаеться у вщсотках за формулою:
1Е = хЮ0% с
У норм! цей показник сягае 80 - 90% I збтьшуеться з в1ком чи при атеросклеротичних або палЫотичних процесахусудинах.Прир1зкомузниженжеластичносгп судинноТ ст1нки показник значно зменшуеться.
1ндекс периферичного опору (1ПО) - стввщно-шення амплп"уд найнижчоТ точки ¡нцизури реограми (d) та амплп-уди швидкого кровонаповнення (а), що виражаеться у вщсотках:
#70= -хЮ0% а
Значения ¡ндексу в HopMi - 70 - 80%. За структур-них 3MfH у судинах спостер1гатиметься pi3Ke збть шення цього показника. Але якщо в1н зменшуеться теля проведения функцюнальних проб це е дока-зом зворотност1 3MiH, що вщбулися.
На жаль, на момент публ1каци фундаментально! прац1 Прохончукова A.A. та ствавт. (Функциональная диагностика в стоматологической практике. 1980) стоматолопчна ¡мплантацт че розглядалася як метод л^ування стоматолопчних хворих, тому в цьому дослщженж ми не можемо визначи^и niTKi базов1 характеристики реограф1чних змш теля проведения ендоосальноТ чи субперюстальноТ ¡мплантаци, яю б можна було вважати класичними. Але в цй npaqi детально описаж реографнж показники зубощелепноТ дтянки теля xipypri4Horo лкування пародонтозу. Аналопчж ¡мплантаци обсяг xipypri4Horo втручання та ступ1нь травмування при остеопнпвопластиц1 дають пщставу провести 4iTKi паралел1 та прийняти Тх за основу.
На 7 - 10 добу теля проведения операцм реопа-родонтографт ¡люструе виражену рюною Mipoio за-пальну пперем1ю як вщповщь на операцтну травму. Тривалють uie'i фази можна оцЫити за змшами вели-чини ампл1туди реопародонтограми.
Нормалюа^ю конф1гурацм кривоТ автори реестру-вали лише через 5-6 мюяцт теля операци. 1нод1 тривалий час збережеж остаточж прояви таю як збереження дикротичноТ хвил1 у верхжй третиж криво!', що йде вгору.
Будь - яка стоматолопчна патолопя потребуе об'ективних та ч1тких показниюв результативное^ й ефективност1 лкування [7. 15]. I реопародонтографт в цьому контекст - дуже показовий приклад.
Контрольж реопародонтографнж вим1рювання пацюкпв старших в1кових груп ¡з патолопчною стерт1с-ТЮ В nOpiBHflHHi з контрольною групою виявили, що
VKRAIHCliKHÜ СТОМЙТОПОПЧИИЙ JJlfr№bHAX JPOt, Kü5
адаптацт до металокерампних протеза вщбуваеть-ся у прямм кореляци до Bi«y сбстежених [12].
Скоимфометоваж тканини пародонта - фактор, шо негативно впливатиме на будь - який вар1ант ортопедичного л^ування. саме тому ефективний та ¡нформативний монтэринг кровоо&гу в тканинах уражених пародонтопатюю е необхщним елементом д1агностики [4].
Обстеження стоматолопчних пацюнтю ¡з фоновою егщокринною патолопею за допомогою реопаоодон-тографм - перспективний вар1ант ранньоТ д1агности-ки та прогнозування можливих ускладнень лкуван-ня. Осктьки судини пародонта на тл; ендокринноТ патолопТ i в першу чергу - цукрового дебету набу-вають патолопчних змЫ значно ражше, жж судинна система ¡нших дтянок. реопародонтограф1ю можна вважати одним ¡з головних д1агностичних показгиюв [17]. Отримаж автором даж свщчать про тяжке по-рушення функцюнального стану судин пародонта в пацгскпв, як1 страждають на ¡нсулж - залежний цу-кровий д1абет тяжкоТ форми.
Сучасна ¡мплантологмна наука активно застосо-вуе метод реопародонтографм в poni швидкого без-кровного мониторингу стану перпмплантатнихтканин [16]. Щодо контролю результата оотопедичного л1-кування на внутр1шньокюткових ¡мплантатах, то ви-м1рювання, що проводилися до ¡мплантацм, демон-струють напруження судинного тонусу та зниження ¡нтенсивност1 кровооб1гу. ПТС - на 2,5% нижче за-гальноприйнятоТ норми. У порюнянж з еластичнютю судин контрольно!' групи (77.45%) цей показник у до-слщних трупах перед ¡мплантацюю був значно змен-шеним.
Автор пояснюе це довготривалою вщсутнютю функцюнального навантаження. Навпъ теля проведения оперативного втручання та протезування на ¡мплантатах реограф1чж показники збтьшилися наблизилися до норми, але залишилися меншими в порюнянж з аналопчними в пацютчв контрольно!' групи [11]
Реопародонтографт поещае чтьне мюце серед найЫформативжших методю мониторингу перпмп-пантатних тканин пюля субперюстально'Т ¡мплантаци [18, 19, 20].
Штература
1. Прохончуков A.A. Функциональная диагностика в стоматологической практике / Прохончуков A.A., Логинова Н.К., Жижина H.A. - М Медицина, 1980.-272 с.
2. Прохончуков A.A. Возможности и перспективы функциональной диагностики в современной стоматологии / Прохончуков A.A. // Стоматология. - 1976. -№4. - С.1 -6.
3. Прохончуков A.A. Разработка новых методов и приборов для исследования кровообращения пульпы зуба и пародонта / Прохончуков A.A., Зайцев В.П., Колесник А.Г. [и др. ] // Экспериментальная и клиническая стоматология. - М., 1971. - Т.З - С. 24 - 26.
4. Радченко B.C. Капиллярное и сосудистое кровообращение и проницаемость капилляров десен при пародонтозе / Радченко B.C. // Стоматология. - 1962. - №3. - С.41 - 46.
5. Фарбер Ф.М. Реография лица больных невритом лицевого нерва / Фарбер Ф.М. // Физиология и патология нервной системы. -Новосибирск. 1974 -С. 149-150.
6. Чучмай Г.С. Функциональное состояние сосудов пародонта у больных гипертонической болезнью и атеросклерозом / Чучмай Г.С., Заболотный Т.Д. // Стоматология,- 1977. - №1. - С.40 - 43.
7. Скарбунова Н.В. Электромиографическое исследование динамики заживления перелимов нижней челюсти / Скарбунова Н.В Верещагин
A.П. - Стоматология. - 1977. ■ № 5. - С.42 - 47.
8. Царе РЯ. Состояние кровообращения в зубо-челюстной системе в норме и при патологии у детей и подростков / Царе РЯ. // Стоматология. -1978. -№ 4.-С. 64-66.
9. Логинова Н.К. Функциональная диагностика в стоматологии / Логинова H.K. - М.: Партнер, 1994. -77 с.
10. Лебе/.енко И.Ю. Функциональные и аппаратурные методы исследования в в ортопедической стоматологи / Лебеденко И.Ю Ибрагимов Т.И., Ряховский А Н. .- М : ООО «Мед. информ. агентство», 2003. - 127с.
11. Ющенко М.А. Стан рег'юнарноТ геодинамки аль-веолярних BiflpocTKiB у oci6 до та теля фкеаци незжмних зубних протез1в на ¡мплантати / Ющен-ко М.А. //УкраТнський стоматолопчний альманах. -2008. -Nfi3.-C.19-20.
12. Малюченко М.М. Реографмж та електромюгра-фнж показники пои ортопедичному лкуванж па-толопчноТ CTepTOCTi зуб1В у oci6 старших вкових груп / Малюченко М.М. // УкраТнський стоматолопчний альманах. - 2001. - № 4. - С. 36 - 38.
13. Ярковий В В., Малюченко М.М., Король М.Д., Ра-мусь М.О , Писаренко О.А Кшдм Д.Д., Кшд1й
B.Д., Король Д.М. Дюгностичний комплекс для визначення функцюнального стану пародонта. Декларацмний патент на винахщ № 2000074317 вщ 15.05.2001. Бюл.№ 4.
14. Король М.Д. Вивчення стану судин пародонта за допомогою д1агностичного комплексу / Король М.Д Ярковий В.В Коробейжков Л.С. [та ¡н.] // УкраТнський стоматолопчний альманах. -2003. -№ 6. - С.28 - 29.
УКРАТНСЬКИЙ СТ01ШШГМНИК АЛЬМАНАХ 7008. №5
огляди
5. Автандилов Г.Г. Медицинская морфометрия /Ав-тандилов Г.Г. - М.: Медицина, 1990.-384 с.
6. Григорьян A.C. Динамика заживления костных дефектов при имплантации в них комплекса коллагена и гидроксиаппатита (экспериментально
- морфологическое исследование) /Григорьян A.C., Пулатова H.A., Воложин А.И.. ИстратовЛ.П. [та ¡н.] //Стоматология.-1996.-Т.75, №5.-С. 13 -16.
7. БабЫа 0.0. Показники реопародонтогрэфи у пщ-лiTKie з ендокринною патолопею I БабЫа О.О. // УкраТнський стоматолопчний альманах. - 2003.
- № 2. - С.45 - 46.
8. Петрухин П.В. Кпинико-функциональное обоснование выбора протезной конструкции с опорой на субпериостальные имплантаты : автореф. дис. на соискание учен степени канд. мед. наук: спец 14.00.21 «Стоматология» / Петрухин П.В -М., ?006. -26 с.
9. Шутурмжський В.Г. До питания протермЫи про-тезування на субперюстальних ¡мплантатах I Шутурмжський В.Г. // Новини стоматологи. -1996, №4 (9). - С.43-45.
0. Чертов С.А. Место субпериостальной имплантации в клинической стоматологии / Чертов С А. // УкраТнський стоматолопчний альманах,- 2006. -№ 6. - С. 61 -64.
Стаття надшшла 7.07.2008 р.
Резюме
Автор дал обзорный анализ возможностей реопа-оодонтографии на сегодняшний день, а также возможных перспектив использования ее как важного элемента динамического мониторинга эффективности эндоосальной и субпериостальной имплантаций.
Ключевые слова: реопародонтография, состояние микроциркуляции.
Summary
The review analysis of up to date opportunities of rheoparodentography application is given by the author. Rheoparodentography is considered to have great prospect as an important component of dynamic monitoring of endoosseous and subperiostal implantation efficiency.
Key words: rheoparodentography. microcirculation state.
