CC BY
48
Ш ШСЫЖ ОШАТШИЧШШ ШЦШ 2008, №3
УДК УДК 616.314-76-085.464/.465- 616.314.18
РЕАКЦ1Я ПУЛЬПИ ПРЕМОЛЯР1В ПРИ Ф1КСАЦ I МЕТАЛОКЕРАМ1ЧНИХ ПРОТЕ31В
Вищий державный навчальний заклад Украши "УкраТнська медична стоматоло&чна академ1я"
Д.В. Калашшков
Вступ. Зшлфовування твердих тканин зуба загрожуе в1тальносл (життездатнос-ri) пульпи. Товщина шару дентину, що залишилася над пульповою камерою, Biflirpae важливу роль у збереженн1 вгальносл зуба. Зокрема ускладнення виникають у тих випадках, коли препарування виконане на занадто Ыльшу глибину, що загрожуе розкриттям пульповоТкамери [4].
Вивчення дм препарування на кровооб1г у пуль™ вщпрепароряних nifl металокерампж протези зубш ¡з рюним нахилом бмних слнок показало, що можлива р1зна реакцю судин - констрикц1я або дилатацт. Незважаючи на добру лабтьнють регуляторних механ1зм1в i вищ1 компенсаторы можливосл системи кровопостачання пульпи, кут конвергенцй стЫок Biflirpae суттеву роль, тому що його збтьшення вщповщно посилюе травматичну д1ю. Це пщтверд-жено виникненням вазодилатаци за ступеня конвергенци CTiHOK понад 12°, тобто розвитком загрози ппереми пульпи й травматичного пультту [1].
Ми поставили за мету вивчити реакц1ю пульпи i пародонта опорних зу&в, вщпрепарованих nifl металокерамнн1 зубы протези.
Об'екти i методи дослщження. Для досягнення поставлено! мети обстежили 63 пацюнлв контрольно' га дослщних груп вком вщ 20 до 40 роюв, яким були виготовлен1 незжмы металокераммж конструкцм зубних протезш на нижню щелепу з включеними дефектами зубних рядю. Патентам 1 контрольно! групи (23 особи) не виготовляли протези, вони брали участь у додаткових методах дослщження.
До другоТ дослщноТ групи ввшшов 21 naqieHT, яким вщпрепарували зуби пщ металокерамнж конструкцм протез1в з уступом, а 19 патентам третьоТ дослщноУ групи препарували зуби nifl металоке-рам1чн1 конструкцм протез1в без уступу. Фксували протези в обох трупах цементом «GC Fuji PLUS» "GC Corporation Tokyo, Japan". Усього виготовили 92 металокерам1чн1 коронки в мостопод1бних протезах 3i сплаву металу "Wirocer" ффми "Ведо" (ННмеччина) ¡з нанесенням керамнноУ маси "Ceramco" ффми "Densply" (США).
3 метою визначення електрозбудливост" пульпи проводили електроодонтод1агностичн1 досл!дження
(ЕОД) за допомогою електроодонтосенсиметра "ОСМ-50" за методикою J1.P. Py6iHa. У дослщних трупах пац1енлв, яким виготовляли металокерам1чт 3y6Hi протези, електрозбудливють опорних зубт перев1ряли в пришийковм дтянц1 до препарування, через 30 д1б та через 1 piK пюля ТхфШацм.
Функцюнальний стан пародонта в дшянщ премоляр1в нижньоУ щелепи, вщпрепарованих nifl опору металокерамнних мостопод1бних протезю з уступом та без нього, та його кровопостачання визначали за допомогою розробленого на кафедр! пропедевтики ортопедичноУ стоматологи ВДНЗУ "УкраТнська медична стоматологмна академ1я" (nifl кер1вництвом завщувача кафедри, доктора медичних наук, професора Короля М.Д.) дюгностичного комплексу для визначення функцюнального стану пародонта.
До складу комплексу входять пристрш вводу аналогових сигналю "FCL-8316/12"; двоканальний реоплетизмограф "РПГ-2-02"; електрокардюграф; електроди двоканального реоплетизмографа "РПГ-2-02"; електроди електрокардюграфа; персональний комп'ютер типу IBM у повый стандартна конф1гурацн i принтер. При цьому застосовували конструкщю електрода для реограф1чних досл1джень тканин порожнини рота власноТ конструкцм [2].
У порожниш рота електроди накладали на слизову оболонку альвеолярних вщростюв у дтянщ перехщноУ складки та фксували за допомогою ватних валиюв i тканин щоки.
Реограф1чж спостереження проводили до л1кування, через 30 д1б i через 1 piK пюля фшсацн металокераммних конструкцм зубних протез!в. Глибокий аналю якюних та юльюсних показникш реопародонтограм дозволив дати ч1тку характеристику стану судин пародонта опорних 3y6iB при виготовленж металокерамнних незжмних мостопо-д1бнихпротез1в [3].
Термометричж дослщження проводили в однако-вих умовах за носового дихання, не раыше нЬк через 1,5 - 2 год. июля вживання Тж1 при температур! пов1тря 200-250С у пришийковм дтянц1 3y6ie ¡з вестибу ляоноУ noeepxHi на нижый щелепг Максимальна ¡нерц1я - 30 сек., чутливють - 0,20С. Площа дотику датчика з дослщжуваною поверхнею - 0,2 мм. Термометричы дослщження опорних зуб1в проводили до л1кування, через 30 д1б i через 1 piK п1сля фксаци незжмних металокерамнних конструкцм зубних протез1в.
гашсшР СТОШТОЛОПЧНИЙ АЛЬМАНАХ 2008 ы
Результати дослщжень. У контрольна груп! показники ЕОД пульпи зу61в групи перших премолярю були вщ 4,ь5±0,19 мкА до 4,87±0,16 мкА, а других премолярш - вщ 5,04±0,28 мкА до 6,06±0,09 мкА.
Отже, результати електроодонтод1агностики зуб ¡в контрольно'!' групи засвщчили, що показники реакцм пульпи премоляр1в, отриманих у пацюнлв контролькоТ групи з ¡нтактними зубними рядами, на електричний струм у межах норми зб1галися з даними лтературних джерел 1 слугували для контролю з показникгми.отриманими в доел¡дних трупах.
За результатами дослщжень треба зазначити, що в перших премолярах пацюнлв 2 дослщноТ групи показникк ЕОД до протезування незначно вищ1, нЬк у контрольной грут, але вони знаходяться в межах норми 1 пщповщно складають 4,77±0,05 мкА та 5,6±0,31 мкА. У груп! других премолярю цюТ ж дослщноТ групи показник електрозбудливосл до протезування майже не вщр1знявся вщ показника перших премолярш \ становив 5,6±0 15.
Через 30 д1б пюля фшеацп металокераммних конструю 1й на опоры зуби збудпиЕ сть премоляр1в другоТ дослщноТ групи пщвищилась I становила в перших премолярах 8,8±0,55 мкА та в других -9,27±0,ЗмкА.
Показники електрозбудливосл пульпи премо-лярш пацюнтт третьоТ дослщноТ групи теля препарування зуб1в пщ опори металокераммних протезт у гоупах перших I других премолярт не вщрюнялчея \ становили ыдповщно 4,6±0,4 мкА I 4,6±0,26 мкА.
Через мюяць пюля ф1ксаци металокерам1чних конструкцм протез1в на перил та друг I премоляри патентам третьоТ дослщноТ групи показники були однаковими 1 становили 7,4±0,51 мкА (рис. 4.1.1; 4.1.2).
Требп зазначити, що в пацюнлв другоТ групи, яким зуби тд опори металокерам1чних протезт препарували з уступом, показники ЕОД пульпи були вищ1, нЬк показники ЕОД пульпи премоляр1в пацюнлв третьоТ дослщноТ групи, в яких зуби препарували без уступу
Якщо в друпй дослщнш грут показник збудливост1 пульпи перших премолярю через мюяць п1сля ф1ксацм протезю становив 8,8±0,55 мкА , то в трелй дэслщнм трут - 7,7±0,51 мкА. Через мюяць теля накладання металокерамнного протеза показник збудпивосл пульпи зуб1в других премолярю у пацюнлв, яким препарували зуби з уступом, становив 9,27±0,3 мкА , а в трелй груп1 - всього 7,4±0,51 мкА.
Через 1 р1К спостеркаеться тенденцт до зниження показниюв збудливосл пульпи зуб1в як у перших, так I в других премолярах. У пацюнлв другоТ дослщноТ групи показники ЕОД перших \ других премоляр1в були однаковими I вщповщно стачовили 5,8±0,3е мкА \ 5,8±0,48 мкА, але на 0,2 мкА були вищими, нЬк показники ЕОДдолкування.
Показники електрозбудливосл пульпи перших премолир1в через 1 р1к спостереження майже наблизипися до показниюв, отриманих до лкування, \ становили 4,8±0,37 мкА, що на 0,2 мкА бтьше. У других премолярах цюТ дослщноТ групи показники ЕОД майже не вщр1знялися вщ показниюв,
отриманих до протезування, I становили 4,58±0,23 мкА.
Отже, можна дмти висновку, що препарування премоляр1в з уступом п1д опори металокерам1чних зубних протез ¡в негативно впливае на показники електрозбудливосл зуб1в як у ближч1, так \ у вщдален1 термши спостереження.
Проведен! термометричы дослщження в пацюнлв контрольно!' фупи показали, що вщмЫностей у температурних показниках як на верхжй, так I на нижжй щелепахл1воруч \ праворуч немае.
Зм1ни температурних показниюв, отриманих у ход'| дослщження, бтьше виражеж на 30 добу. Гидвищення показниюв вщбулося в друпй дослщый грут, пацюнтам якоТ' опорж зуби пщ металокерам1чж конструкцм' мостопод1бних протез^ препарували з уступом. Ц1 змши температурних показниюв вщбулися яку перших премолярах, так \ в грут других премоляр1в.
У грут пацюнлв, яким препарування зуб1в проводили з уступом, темлературж показники зуб1в других премоляр1в до л1кування були дещо бтьшими \ становили 33,05±0,25 СО, а трели дослщжй груп1 температура майже не вщр1знялася вщ показниюв перших премоляр1в \ становила 32,25±0,26 СО.
Пюля препарування зуб1в \ фшеацм металокераммних протез¡р на премоляри через 30 д1б вщбулися змжи температурних показниюв у друпй \ трелй дослщних трупах.
У друпй дослщжй грут температура перших премолярт становила 33,32+0,28 СО, других премолярщ - 33,52±0,16 СО а в пац1енлв тоетьо'Т дослщноТ групи температурн показники майже не вщр1знялися м1ж собою I становили 32,96±0,36 СО \ 32,98±0,29 СО (рис.4.2.1; 4.2.2). Отримаы дан1 в трет1й дослщн1й трут значно нижч1 вщ показниюв другоТ дослщноТ групи через 1 мюяць пюля фкеаци протез1в.
Через 1 р1к температурн! показники зуб1в у дос] щних трупах дещо знизилися, але були вищими в пор1внянн1 з показниками до л1кування.
У друпй дослщнм груп1 температура перших премоляр!в становила 32,76±0,16 СО , що бтьше на 0,16 СО , нЬк до л1кування, а температура других премоляр1в становила 33,15±0,21 СО - на 0,1 СО бтьше, нЬк до л1кування.
Температурн1 показники перших \ других премоляр1в у трелй дослщн1й груп1, пац1ентам якоТ зуби препарували без уступу, майжь не вщр1знялися м1ж собою \ наблизилися до показниюв, отриманих до л1кування. Вщповщно ц1 показники становили 32,52±0,39 СО 132,31±0,22 СО.
Отже, можна зробити припущення, що на температуры показники впливають механик (препарування зуб1в), сЫзичн1 та Х1м1чн1 чинники, зокрема складов! цементу, на який фксують незжмж металокерам1чн1 конструкцм зубних протез1в.
Стан кровооб1гу судин пародонта опорних зуб1в до \ пюля препарування опорних зу61в вивчали методом реопародонтографи.
Досл1дження кровонаповнення судин у оаб першо'Т контрольно! групи св1дчать про те, що використана методика отримання реограм \ електооди власно! конструкцм дозволили яюсно \
ШАГКСЬКИк вМММОНШМЙ (ШЫШДк £008, На*
кшьк сно проанажзувати показники реограм, результати яких збкаються з наведеними в науковм лтературк
Реограф1чний ¡ндекс (Р1) перших премоляр1в у контрольна грут та в трупах дослщження в ркзж термЫи спостереження мае незначн' коливання.
У груп1 других премолярт дослщжуваних пацюнлв до протезування реографнний ¡ндекс майже не вщр1знявся \ становив вщповщно в друпй \ трелй трупах 0,98 Ом \ 0,99 Ом. Через 30 джв спостереження реограср1чний ¡ндекс в обох трупах збшьшився Якщо в друпй труп! вш становив 1,03 Ом, то в трелй дослщжй фут-1,01 Ом.
Через р1к спостереження Р1 перших премоляр1в другоТ \ третьо'Г дослщних труп мало вщр1знявся вщ показниюв до лкування \ вщповщно становив 1,0±0,05 Ом I 1,006±0,05 Ом. У трут других премолярш цей показник був майже однаковим \ вщповщно становив 0,99±0,04 Ом: 0,99±0,03 Ом.
Важпивий показник стану судин пародента дослщжуваних зубю - це показник тонусу судин (ПТС). Пюля препарування перших премолярю тонус судин пародонта в трупах спостереження дещо знизився \ вщповщно становив 13,89% \ 13,65%, але на тридцяту добу як у друпй, так \ в трелй трупах тонус судин пщвищився \ вщповщно становив 14,1% \ 13,85 %.
Треба зазначити, що в трут пацюнлв, яким перин премоляри препарували без уступу, тонус судин пародонта був нижчий до протезування на 0,24%, через 30 джв пюля фжеаци протезт р1зниця становила 0,25%.
У грут других премоляр1в показники тонусу судин пародонта чижч1, жж показники пащенлв контрольно! фупи. 3 отриманих результат!в видно, що показники як до протезування, так \ пюля 30-денного термЫу спостереження в дослщних трупах майже не зщрвняються.
Через 1 рк спостереження реографнж дослщ-ження заевщчили, що показники тонусу судин майже не вщр1знялися як у дослщних трупах, так I мЬк показниками перших \ других премоляр1в.
У друпй дослщжй грут, пацюнтам яко'Т зуби препарували з уступом, цей показник коливався вщ 13,74 % до 13,99 %, а в трелй дослщжй грут - вщ 13,81 % до 13,86%.
1ндекс периферичного опору (1ПО) судин пародонта перших премоляр1в у контрольна грут становив 76,79 %, що значно менше, жж у дослщних трупах. До протезування 1ПО в дослщних трупах мало вщрЬнявся \ коливання показниюв становило всього 1,2%.
Уже на 30 добу спостереження ¡ндекс периферичного опору пародонта перших премоляр1в другоТ дослщноТ групи перевищував дат, отримаж в пащенлв, у яких зуби препарували без уступу, на 1,8 %, |Од! як показник 1ПО пародонта других премоляр!в збшьшився тшьки на 0,56 % (рис. 4.3.7).
Через 1 р1к спостереження показники ¡ндексу периферичного опору судин пародонта опорних зубт наближеж до показниюв, отриманих до лжування. У друпй дослщжй грут цей показник становив для перших премолярш 80,52±0,79%, а для других премоляр!в-79,93±0,87%.
Показник ¡ндексу периферичного опору судин пародонта перших премоляр!в у пащенлв третьоТ доел ¡дно! групи становив 79,94±1,0%, а других премоляр!в-79,38±0,78%.
Як видно ¡з наведених даних, показники ¡ндексу периферичного опору судин пародонта в дослщних трупах майже не вщрЬняються в р1зж термЫи спостереження.
Еластичнють судин пародонта опорних зуб1в пщ металокерамнними конструкцтми зубних протез1в, за даними реопародонтографм, значно вщр1зняеться у трупах як перших премолярю, так I других.
Треба зазначити, що показник еластичносл судин пародонта перших премоляр!в до протезування майже не вщр1знявся в трупах спостереження \ вщповщно становив 82,13 % \ 82,14 %, що зб1гаеться з даними контрольно'!'групи.
Через 30 д1б спостереження в дослщних трупах р1зниця показниюв суттева \ становить 0,82%. У пацюнлв, яким премоляри препарували без уступу (третя трупа), показник еластичносл судин пародонта майже не вщр1знявся вщ показника контрольно! групи ¡становив 82,13%.
¡ндекс еластичносл (¡Е) судин пародонта других премоляр1в у трелй доепщжй грут до протезування \ через 30 д1б пюля ф1ксацм протез1в на цемент майже не вщрюнявся вщ пока?ниюв контрольно! групи.
У друпй дослщжй груш до протезування ¡ндекс еластичносл судин паоодонта других премоляр1в на 1,5 % вищий, жж у пац1енлв ц1е'Г ж групи через 30 д1б пюля фшеацп металокеоамнних протез1в. Дан1, отримаж через 30 д1б, на 0,65% нижч! вщ показниюв контрольно! групи.
Через 1 рк спостереження пац1енлв другоТ дослщноТ групи виявлено зниження показника ¡ндексу еластичносл судин у грут перших премоляр1в. На 30 добу 1Е становив 82,95±0,81%, а через 1 р1к - 82,34±0,64%, тод1 як до л!кування -82,13±0,79%.
У груп1 других премоляр!в ¡ндекс еластичносл судин пародонта майже не вщронявся вщ показника через 30 д1б спостереження \ становив 82,11±0,76%, але зменшився в пор1внянж з показником до лкування (83,66±1,28%).
Показники ¡ндексу еластичносл судин пародонта опорних зуб1в мало вщр1зняються вщ даних до л1кування I через 30 д1б спостереження. Еластичнють судин пародонта перших премолярю у ркзж терм1ни спостереження вщповщно була 82,14±0,88%; 82,13±0,89% \ 82,14±0,91%, а в других премолярю -вщповщно 82,87±1,1 %; 82,96±1,08% 83,08±0,9%.
Отже, за результатами дослщжень можна д1йти висновку, що функцюнальний стан судин пародонта зуб1в, вщпрепарованих пщ опори металокераммних мостопод1бних протеза, лено пов'язаний ¡з методом препарування \ станом пульпи препарованого зуба.
ГПтература
1. Абакаров С.И., Логинова Н.К., Сорокин Д.В. Гемодинамика в пульпе зубов, препарированных для изготовления металлокерамических протезов при различной степени конвергенции боковых стенок// Стоматология,- 2001 - № 3.- С.43-45.
УНГАККСЬККЙ! СТ0МШШ0Г1ЧКИК АЛЫИАНАк 2ШГ, Ы
2. Конструкц1я електрода для реограф1чних дослщжень порожнини рота. Декларацмний патент на корисну модель 6722 вщ 16.05.2005, бюл. №5.
3. Логинова Н.К. Функциональная диагностика в стоматологии.- М.: Партнер, 1994,-80 с.
4. Овчаренко А.Н., Онищенко B.C., Иванов A.B. Профилактика изменений твердых и мягких тканей зубов, связанных с проведением их препаровки //Стоматология.-1990.-Вып. 25.-С. 94-96.
Стаття надшшла 20.03.2008 р.
Резюме
Автором проведены исследования состояния пульпы и кровообращения пародонта зубов, которые препарировались с уступом и без него, как опоры под металлокерамические протезы.
Установлено, что показатели электроодонтодиаг-ностики пульпы и функциональное состояние сосудов пародонта опорных зубов, отпрепарированных с уступом, выше показателей зубов, препарированных без уступа.
Ключевые слова: пульпа зуба, металлокерамические протезы, электроодонтодиагностика, термометрия, реопародонтография.
Summary
The author has conducted the investigations ca the state the pulp and blood circulation of the teeth parodontium which were prepared with the ledge and without it, as a supporting for the metalloceramic dentures.
It was determined that the indexes of electroodonto-diagnostics of the pulp and functional state of vessels of parodontium of supporting teeth undercut with ledge, is higher in indexes the teeth of which were undercut without ledge.
Keywords: pulp of the tooth, metalloceramic dentures, electroodontodiagnostics thermometric, reoparo-dontoqraphic.
