Визначення ефективності лікування переломів підборідного відділу нижньої щелепи з допомогою реографічного методу дослідження Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

Х1РУРГ1ЧНИЙ РОЗД1Л

УДК: 616.716.4-001.5-073

О. В. Кулицька

Вшницький нацюнальний медичний унiверситет iM. М. I. Пирогова

ВИЗНАЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 Л1КУВАННЯ ПЕРЕЛОМ1В П1ДБОР1ДНОГО В1ДД1ЛУ НИЖНЬО1 ЩЕЛЕПИ З ДОПОМОГОЮ РЕОГРАФ1ЧНОГО МЕТОДУ ДОСЛ1ДЖЕННЯ

Був проведений запис реограм 25 пацгентгв з переломами тдбор1дного в1ддту (3 групи хворих в залежност1 eid виду лгкування). З метою поргвняння проведений запис реограм у 10 здорових людей вжом 20-35 роюв з роз-ташуванням електродiв в аналогiчних дшянках.

Визначено, що у вах випадках переломiв пiдборiдного вiддiлу нижньо'1' щелепи вiдбуваeться порушення кро-вооб^, яке вiдображаeться на реограмi. До нормальних значень юльюсш показники наближаються в другш та третш клтчних групах в термт 14 дтв тсля втручання.

Висновок. Бтьш ефективне вiдновлення кровооб^у вiдбуваeться пся хiрургiчноi фiксацii фрагментiв перелому порiвняно з консервативним л^ванням.

Ключовi слова: перелом нижньо'1' щелепи, пiдборiдний вiддiл, реографiя.

О. В. Кулицкая

Винницкий национальный медицинский университет им. Н.И.Пирогова

ОПРЕДЕЛЕНИЕ ЭФФЕКТИВНОСТИ ЛЕЧЕНИЯ ПЕРЕЛОМОВ ПОДБОРОДОЧНОГО ОТДЕЛА НИЖНЕЙ ЧЕЛЮСТИ С ПОМОЩЬЮ РЕОГРАФИЧЕСКОГО

МЕТОДА ИССЛЕДОВАНИЯ

Была проведена запись реограмм 25 пациентов с переломами подбородочного отдела (3 группы больных в зависимости от вида лечения). С целью сравнения проведена запись реограмм у 10 здоровых людей в возрасте 20-35 лет с размещением электродов в аналогичных участках.

Определено, что во всех случаях переломов подбородочного отдела нижней челюсти происходит нарушение кровообращения, которое отображается на реограмме. К нормальным значениям количественные показатели приближаются во второй и третьей клинических группах в строк 14 дней после вмешательства.

Выводы. Более эффективное восстановление кровообращения происходит после хирургической фиксации фрагментов перелома в сравнении с консервативным лечением.

Ключевые слова: перелом нижней челюсти, подбородочный отдел, реография.

O. V. Kulytska

Vinnitsa national medical university named after N.I.Pirogov

DETERMINATION OF THE EFFICIENCY OF THE TREATMENT OF MANDIBULAR FRACTURES IN THE MENTAL REGION WITH RHEOGRAPHIC METHOD

Introduction. Reography allows to determine the condition of arterial and venous vascular parts by analyzing the graphic of peripheral hemodynamics and enables long and continuous recording.

The purpose of research is to determine the effectiveness of treatment of the patients with mandibular fractures in the mental region using rheography.

Materials and Methods. Rheographic study was performed using computer rheographic complex RHEOTEST. Rheograms recording was carried out in 25 patients with fractures in the mental region (3 groups ofpatients depending on the type of treatment). For purposes of comparison recording of rheograms in 10 healthy men aged 20-35 was performed with the placement of electrodes in similar areas.

Results. It was determined that in all cases of mandibular fractures in the mental region the violation of circulation is present, and it is clearly displayed on the rheograms. Quantitative indicators approached normal values in the second and third clinical groups in 14 days after surgery.

Conclusions. Recovery of blood supply is more efficient after surgical fixation offracture fragments comparing to conservative treatment.

Key words: mandibular fracture, mental region, rheography.

© Кулицька О. В., 2015.

Вступ. Переломи юсток, в тому чи^ лице-вих, супроводжуються яскраво вираженими по-рушеннями капшярного кровообiгу в дiлянцi ураження, i як правило, без змiн в мапстральних судинах. Вiдновлення нормального кровооб^у в мiсцi перелому е одшею з умов повноцiнного за-гоення кiстки.

Для оцiнки васкуляризаци юстки може бути використано бiля 15 методiв дослiдження [1]. Серед сучасних методик найбiльш доступною та простою у виконанш можна вважати реографда. Метод оснований на реестраци змш комплексного електричного опору тканин при проходженш через них перемшного електричного струму ви-соко! частоти [2]. Методика реестраци реограми е нешвазивною, i тому И можна використовувати

декшька разiв протягом лшування та реабштаци хворого з переломом на рiзних строках загоення кютково! рани. Реографiя дозволяе визначати стан артерiального i венозного вiддiлiв судинно-го русла на основi аналiзу графiчного зображен-ня периферично! гемодинамши, а також дае мо-жливють тривало i безперервно рееструвати на-вiть слабкi пульсаци артерiй [3, 4]. В щелепно-лицевiй хiрургil реографiя може бути використа-на для визначення впливу блокад тршчастого нерву на стан регюнарно1 гемодинамши [5, 6], сту-пеню важкостi перелому [7], прогнозування ускладнень [8].

Мета досл1дження. Визначення ефективно-стi лшування хворих з переломами пiдборiдного вщдшу нижньо1 щелепи з допомогою реографи.

Рис. 1. Комп'ютерний реограф1чний комплекс КНЕОТЕБТ (1), електроди для фжсацп реограми (2), гумова стр1чка для за-кршлення електрод1в на голов1 обстежуваного (3), електропровщний гель (4).

Матергали та методи. Реографiчнi досл> дження виконувались за допомогою комп'ютерного реографiчного комплексу RHEOTEST (науково-виробниче тдприемство "БХ-системи", м. Харкiв, Украша; свiдоцтво про державну реестрацiю № 7066/2007 вщ 05.10.2007) (рис. 1). Зняття реограми виконува-лось в окремш палатi в умовах тишi та емоцшно-го спокою пащента. Пацiент знаходився в лежа-чому положенш iз закритими очима. Перед на-кладанням електродiв мiсця !х установки голи-лися та оброблялись медичним спиртом, елект-роди щiльно контактували з шюрою завдяки на-несенню електропровiдного гелю. Електроди ф> ксувалися таким чином, щоб лiнiя перелому зна-ходилася мiж ними, симетрично з обох сторiн т-дборщдя в отворах гумово1 стрiчки, яка закрш-лювалась навколо голови пащента. Параметри обстеження були стандартними для вшх пащен-тiв: швидкiсть запису реограм - 30 мм/сек, шдси-лення (калiбрувальний сигнал) - 0,1 Ом. При об-стеженнi пащента обов'язково проводилась ре-естрацiя електрокардюграми.

Був проведений запис реограм 25 пащенпв з переломами пiдборiдного вщдшу до здiйснення лiкування, одразу тсля проведення оперативно-

го втручання чи фшсаци фрагментiв перелому назубними шинами, а також в строк 14 дшв вщ початку лiкування. Пащенти в групах були роз-подшеш в залежностi вiд методу застосованого лшування: 9 пацiентам першо1 ктшчно1 групи проводився консервативний метод лшування перелому нижньо1 щелепи iз застосуванням iндивi-дуальних двощелепних шин Т^ерштедта; 8 пащ-ентам друго1 кшшчно1 групи виконувалась опе-ращя остеосинтезу фрагментiв перелому; у 8 па-цiентiв третьо1 клшчно1 групи була проведена операщя остеосинтезу з введенням сумiшi остео-кондуктивного матерiалу та аутоплазми, збага-чено1 тромбоцитами, мiж фрагментами перелому, та були призначеш медикаментознi препара-ти: «Остеовт» та «Симбтер» (НПА «Одесская биотехнология»).

Аналiз реограм здшснювався у вiкнах «Лупа» та «Комплекс» комп'ютерно1 програми "Rheotest", результати аналiзу автоматично подавались на екран. На реограмах кожного пащента аналiзувались кшьюсш показники: реограф> чний iндекс (Р1), час швидкого кровонаповнення (а1), час повiльного кровонаповнення (а2), пока-зник тонусу судин (ПТС або а/Т). З метою порiв-няння проведений запис реограм у 10 здорових

людей вшом 20-35 роюв з розташуванням елект-родiв в аналопчних дiлянках.

Результати. При порiвняннi показникiв ре-ограми з аналопчними, вимiряними в тих же д> лянках у здорових людей визначено, що всi кшь-

кiснi характеристики достовiрно вiдрiзняються. Тобто у вшх випадках переломiв пiдборiдного вiддiлу нижньо! щелепи вiдбуваeться порушення кровообiгу, яке чггко вiдображаeться на реограмi.

Таблиця 1

Показники реограм пащентт трьох кшшчних груп до початку л1кування та здорових людей

Група ^^^•досшдження Показник Середнш показник трьох груп хворих, M±m (п=25) Середнш показник здорових людей, M±m (п=10) В1ропдтсть розб1жносп показника у хворих та здорових зпдно критерш Стьюдента

Р1 0,92±0,25 1,97±0,16 Р<0,001

а1, с 0,21±0,04 0,08±0,02 Р<0,001

а2, с 0,03±0,009 0,05±0,014 Р<0,001

а/Т 0,31±0,028 0,15±0,015 Р<0,001

Визначення реограф1чного тдексу (Р1) було проведене для порiвняння реограм кожного з па-цieнтiв в рiзнi строки загоення переломiв при одних i тих же умовах зняття реограми. Р1 е вщно-шенням ампл^уди реограми до амплiтуди калiб-ровочного сигналу, виражене в Ом, тобто зна-чення Р1 знаходиться у прямопропорцшнш зале-жностi вiд величини ампл^уди реограми. Визначено, що показник Р1 у хворих з переломами нижньо! щелепи е достовiрно нижчим, шж Р1 аналопчних дшянок у здорових людей (табл. 1). Од-разу шсля проведення фшсацл назубних шин та

iммобiлiзацil щелеп (у пацiентiв першо! ктшчно! групи) або операцп остеосинтезу (у пащенпв друго! та третьо! клiнiчних груп) суттево! змiни Р1 не вiдбулося (табл. 2). Проте в строк 14 дшв значення Р1 пiдвищилось, що вказуе на поступо-ве покращення кровообiгу в дшянщ перелому, вiрогiдно пов'язане з розширенням судин або включенням в кровотш резервних судин. При чому шсля завершення лiкування показник Р1 був достовiрно вищим в другш та третiй групах, нiж в першш клiнiчнiй групi.

Таблиця 2

Реограф1чний шдекс (M±m) у пащентт трьох кшшчних груп

Термш проведення Клшчна група До проведення лжування Шсля проведення шину-вання або остеосинтезу Через 14 дшв шсля втручання

1 група (п=9) 0,88±0,32 0,90±0,21 Рп>0,1 1,83±0,22 Рп<0,001

2 група (п=8) 0,94±0,21 0,96±0,16 Рп>0,1 Р1>0,1 2,08±0,17 Рп<0,001 Р1<0,01

3 група (п=8) 0,96±0,22 0,98±0,18 Рп>0,1 Р1>0,1 Р2>0,1 2,05±0,19 Рп<0,001 Р1<0,02 Р2>0,1

Примiтка : Рп - в1ропдшсть розб1жносл з попередшм термшом дослщження зпдно критерш Стьюдента; Р1 - в1ропдшсть розб1жносп з показником першо! клшчно! групи зпдно критерта Стьюдента; Р2 - в1ропдшсть розб1жносп з показником друго! клшчно! групи зпдно критерта Стьюдента.

Час швидкого кровонаповнення (а1) - це час вщ початку пiдйому систолiчно! хвилi реограми до точки проекщ! вершини основного зубця ди-ференщально! реограми (ДРГ); е часом, за який вщбуваеться розтягнення артерiальних судин при першому ударi пульсово! хвилi. Цей показник вщображае функцiональний стан крупних судин. При порiвняннi показника а1 у здорових людей та хворих з переломами нижньо! щелепи

визначено, що час швидкого кровонаповнення достовiрно вищий у людей з переломами (табл. 1), що говорить про сповшьнене наповнення кров'ю судин великого калiбру, i як наслщок, не-достатне кровопостачання тканин в дшянщ перелому. Вщповщно до показниюв а1, отриманих при запис реограм пiд час та шсля лшування у пацiентiв трьох кшшчних груп, вiдмiчалося при-скорення наповнення судин великого калiбру,

проте найбшьш наближеними до здорових людей були показники а1 на 14 добу в другш i третiй клiнiчних групах (табл. 3).

Час повшьного кровонаповнення (а2) - це час вщ точки максимально! крутизни на висхщ-нш частинi реограми до И вершини, показник в> дображае функщональний стан судин середнього та мшкого калiбру. При записi реограм час пов> льного кровонаповнення був достовiрно вищим у здорових людей, шж у хворих з переломами ни-

жньо! шелепи (табл. 1). Це може свщчити про зменшення просв^у малих судин, що в свою чергу призводить до недостатнього кровопоста-чання тканин в дiлянцi перелому. З реограм, за-писаних в процес та пiсля лiкування, зрозумшо, що нормалiзацiя показника а2 вщбуваеться лише пiсля завершення лiкування, при чому найбшьш наближеним до норми вш стае у пащенпв тре-тьо! ктшчно! групи (табл. 4).

Таблиця 3

Час швидкого кровонаповнення (М±т) у пащентт трьох клш1чних груп

Термш проведення Клшчна ^^^^^ група До проведення лжування Шсля проведення шину-вання або остеосинтезу Через 14 дшв тсля втручання

1 група (п=9) 0,22±0,04 0,19±0,04 Рп<0,001 0,12±0,03 Рп<0,001

2 група (п=8) 0,22±0,04 0,19±0,03 Рп<0,001 Р1>0,1 0,10±0,02 Рп<0,001 Р1 <0,001

3 група (п=8) 0,20±0,03 0,19±0,02 Рп<0,001 Р1>0,1 Р2>0,1 0,09±0,02 Рп<0,001 Р1 <0,001 Р2 <0,001

Примiтка : Рп - в1ропдшсть розб1жносп з попередтм термшом дослщження зпдно критерта Стьюдента; Р^ - в1ропдтсть розб1жносп з показником першо! клшчно! групи зпдно критерш Стьюдента; Р2 - в1ропдтсть розб1жносп з показником друго! клшчно! групи зпдно критерш Стьюдента.

Таблиця 4

Час повшьного кровонаповнення (М±т) у пащент1в трьох кл1шчних груп

Термш проведення Клшчна ^^^^ група До проведення лжування Шсля проведення шину-вання або остеосинтезу Через 14 дшв тсля втручання

1 група (п=9) 0,03±0,010 0,04±0,007 Рп<0,001 0,04±0,006 Рп>0,1

2 група (п=8) 0,03±0,008 0,04±0,008 Рп<0,001 Р1>0,1 0,04±0,006 Рп>0,1 Р1>0,1

3 група (п=8) 0,03±0,009 0,04±0,008 Рп<0,001 Р1>0,1 Р2>0,1 0,05±0,008 Рп<0,001 Р1 <0,001 Р2 <0,001

Примiтка : Рп - в1ропдшсть розб1жносп з попередтм термшом дослщження зпдно критерта Стьюдента; Р^ - в1ропдтсть розб1жносп з показником першо! клшчно! групи зпдно критерта Стьюдента; Р2 - в1ропдтсть розб1жносп з показником друго! клшчно! групи зпдно критерта Стьюдента.

Показник тонусу судин (а/Т) е вщношенням часу, за який вщбуваеться максимальне розтяг-нення судин при проходженш пульсового об'ему кровi, до тривалосп всього перiоду проходження цього об'ему. Нормою вважаеться значення а/Т 0,13-0,15 або 13-15 %, якщо виражене у вщсот-ках. По даним реографи тонус судин у хворих з переломами до початку лшування був достовiрно

вищим, нiж у здорових людей (табл. 1). В проце-с лiкування, пiсля накладання шин або прове-дення остеосинтезу значних змiн показника тонусу судин не вiдмiчалося в жоднш клiнiчнiй групi. Але на момент останнього запису реограми спостерталося наближення показника до зна-чень здорових людей у пащенпв друго! та тре-тьо! клiнiчних груп (табл. 5).

Таблиця 5

Показник тонусу судин (M±m) у пащенлв трьох нгашчних груп

Термш проведення група До проведення лку-вання Шсля проведення ши-нування або остеосинтезу Через 14 дшв тсля втру-чання

1 група (n=9) 0,30±0,029 0,30±0,026 Рп>0,1 0,20±0,024 Рп<0,001

2 група (n=8) 0,31±0,031 0,29±0,016 Рп<0,001 Р1 <0,001 0,16±0,025 Рп<0,001 Р1<0,001

3 група (n=8) 0,31±0,024 0,30±0,019 Рп<0,001 Pi>0,1 Р2<0,001 0,15±0,008 Рп<0,001 Р1<0,001 Р2<0,001

npuMimKa : Рп - в1ропдшсть розбiжностi з попередтм TepMiHOM дослiдження зпдно критерш Стьюдента; Р1 - вipогiднiсть розбганосп з показником першо1 клшчно1 групи згiдно критерта Стьюдента; Р2 - в1ропдтсть pозбiжностi з показником друго1 клшчно1 групи згiдно критерта Стьюдента.

Висновок. При поpiвняннi реограм здорових людей та хворих з переломами тдборщного вщдь лу нижньо1 щелепи визначено, що всi пpоаналiзо-ван показники достовipно вiдpiзняються, що свщ-чить про порушення кpовообiгу в дшянщ перелому. При цьому до нормальних значень кiлькiснi показники наближаються в дpугiй та третш кштч-них групах в термш 14 днiв пiсля втручання, що демонструе бiльш ефективне вiдновлeння кровоо-бiгу пiсля х1рурпчно1 фшсаци фрагменпв перелому поpiвняно з консервативним лiкуванням.

Список лтератури

1. Фишкин В. И. Регионарная гемодинамика при переломах костей / Фишкин В. И., Львов С. Е., Удальцов В. Е. - М.: Медицина, 1981. - 184 с.

2. Прохончуков А. А. Функциональная диагностика в стоматологической практике / А. А. Прохончуков, Н. К. Логинова, Н. А. Жижина. - М.: Медицина, 1980. - 277 с.

3. Рубникович С. П. Методы исследования микроциркуляции у пациентов с болезнями периодонта / С. П. Ру-бникович // Медицинский журнал. - 2008. - № 3. - С. 65-69.

4. Рубникович С. П. Методы исследования микроциркуляции тканей периодонта у пациентов с частичной вторичной адентией / С. П. Рубникович, А. В. Лагойский // Стоматолог. - 2012. - № 4. - С. 26-30.

5. Гулюк А. Г. Сравнительный анализ влияния триге-мино-симпатической блокады различными анестетиками на состояние регионарной гемодинамики при переломах нижней челюсти / А. Г. Гулюк, В. И. Себов // В1сник стоматологи. - 2012. - № 2. - С. 71-74.

6. Влияние блокады тройничного нерва у овального отверстия на состояние регионарной гемодинамики при переломах нижней челюсти / Г. И. Семенченко, Г. Г. Крыкляс, А. Г. Гулюк [и др.] // Вестник стоматологии. - 1996. - № 1. - С. 36-39.

7. Себов В. И. Особенности местной гемодинамики у больных с переломами нижней челюсти / В. И. Себов // В1с-ник стоматологИ. - 2003. - № 1. - С. 45-47.

8. Себов В. 1 Прогнозування [ профшактика травматичного остеометту у хворих з переломами нижньо! щелепи: автореф. дис. на здобуття вченого ступеню канд. мед. наук: 14.01.22 «Стоматолопя» / В. I. Себов - О., 2013. - 20 с.

Надшшла06.07.15

УДК: 616.314-089.843-036-092.4/.9-038

В. В. Русин ДВНЗ «Ужгородський нацюнальний ушверситет» ОПТИМ1ЗАЦ1Я ЕФЕКТИВНОСТ1 1ММЕД1АТ-ШПЛАНТАЩ1

В роботi проведенi досл1дження по використанню ¡мплантатгв з модифжованою наноструктурованою кальцш-фосфатними сполуками поверхнею i опороно-утримуючого та направляючого стабтзатора з метою пiдвищення первинно'1 стабiльностi iмплантату при iммедiат-iмплантацii з рантм функцюнальним наванта-женням. Проведено аналiз динамжи змт коефщента стабiльностi iмплантату в ргзт термiни за допомогою Osstell Mentor по модифжоватй методицi на закритих iмплантатах.

Ключовi слова: iммедiат-iмплантацiя, модифкована поверхня, опорно-утримуючий стабшзатор, КС1.

© Русин В. В., 2015.