CC BY
32
activity in the region]. In Naukovyy visnyk NLTU Uknayiny [Scientific Bulletin of National Forestry University of Ukraine]: Vol. 20.7 (pp. 138-143). [in Ukrainian].
6. Kopylyuk, O. I., & Kolodiychuk, A. V. (2012). Stan bankivs'koyi systemy Ukrayiny v suchasnykh umovakh hospodaryuvannya [The state of the banking system of Ukraine in modern economic conditions]. In Naukovyy visnyk NLTU Ukrayiny [Scientific Bulletin of National Forestry University of Ukraine]: Vol. 22.11 (pp. 190196). [in Ukrainian].
7. Chertoryzhskyy, V. M., & Kolodiychuk, A. V. (2010). Orhanizatsiyni aspekty formuvannya spryyatlyvoho investytsiynoho klimatu v rehioni [Organizational aspects of the formation of a favorable investment climate in the region]. In Naukovyy visnyk NLTU Ukrayiny [Scientific Bulletin of National Forestry University of Ukraine]: Vol. 20.11 (pp. 267-272). [in Ukrainian].
8. Markowitz H. M. (1959). Portfolio selection: efficient diversification of investments. London: John Wiley & Sons, Inc., New York: Chapman & Hall Limited.
9. Tobin, J. (1965). The Theory of Portfolio Selection. In The Theory of Interest Rate. London: Macmillian and Co. (pp. 3-51).
Даш про авторов Гаврилка Петро Петрович,
к.е.н., професор, директор Ужгородського торго-вельно-еконоилчного ¡нституту Ки'вського нацюналь-ного торговельно-еконоилчного уыверситету e-mail:[email protected] Лалакулич Мар1я Юрпвна, к.е.н., доцент, професор Ужгородського торговель-но-еконоилчного Ыституту Ки'вського нацюнального торговельно-еконоилчного уыверситету e-mail:[email protected] Шелемон Любов Михайл'вна,
старший викладач Ужгородського торговельно-еконо1Улчного Ыституту Ки'вського нацюнального тор-говельно-еконо|улчного уыверситету e-mail:[email protected]
Данные об авторах Гаврилко Петр Петрович,
к.э.н., профессор, директор Ужгородского торгово-экономического института Киевского национального торгово-экономического университета e-mail:[email protected] Лалакулич Мария Юрьевна, к.э.н., доцент, профессор Ужгородского торгово-экономического института Киевского национального торгово-экономического университета e-mail:[email protected] Шелемон Любовь Михайловна, старший преподаватель Ужгородского торгово-экономического института Киевского национального торгово-экономического университета e-mail:[email protected]
Data about the authors Petro Havrylko,
Ph.D. of Economics, Professor, Director of Uzhgorod Trade and Economic Institute of the Kiev National Trade and Economic University e-mail:[email protected] Mariya Lalakulych,
Ph.D. of Economics, Associate Professor, Professor of the Department of Accounting and Taxation of UTEI KNTEU e-mail:[email protected] Lyubov Shelemon,
Senior Lecturer of Uzhgorod Trade and Economic Institute of the Kiev National Trade and Economic University e-mail:[email protected]
УДК 338.24.01 D0I.5281/zenodo.2555969
ХОДЖАЯН А.Р.
Генезис теорш структурних трансформацш економ1чно! системи
Предмет до^дження: узагальнення теоретичних п'1дход/в до структурування економки як методолопчного базису реал'зацп державно' полтики ефективних структурних перетворень на-цюнально' економки.
Метою до^дження е: анал'з еволюцн теоретичних п'1дход1в щодо структурування економки та зд)йснення ïx типолопзацн, на основ'1 виокремлення чинник'1в структурних трансформа^й.
Методолопя проведення роботи: використання системно-структурного п'1дходу (для визна-чення сутност понять структура економки, структура трансформацИ' економiчноï системи); пор'1в-
няльного аналiзу - в процеС систематизацИ та групування теорй.
Результат» роботи: запропоновано п'1дходи до типолопзацИ теорй структурних трансформащй економки, критер'ями яких можуть слугувати концептуальн п'1дходи до структурування економки та нструментарй реал'зацн структурних перетворень. Серед них: теорн економiчного зростання, теорн галузево!, вщтворювальноГ, технолопчно!, /нституцйно!, репонально! структури, а також теорн глобальних трансформацй. На основ'1 'щентиф'кацн ключових чинник'1в структурування нацю-нальноI економки визначено взаемозв'язок економiчного зростання i структурних перетворень.
Висновки: рiзноманiтнi п'1дходи до структурування економки характеризують економ'чну систему як полструктурне утворення, що складаеться з безл'м/ взаемопов'язаних i в'1дпов'щним чином упорядкованих в час'1, просторi, систем'1 р'зних координат компоненлв (галузей, репон'ш, техно-лопчних уклад/в, /нституцйних сектор'в, фаз суспльного в'щтворення тощо). Взаемозв'язок еко-номiчного зростання i структурних трансформащй виявляеться у !х взаемозалежност'1. Природа i яюсть економiчного зростання обумовлюеться структурними факторами, що його продукують: за рахунок технолопчних прорив'1в, галузевих i в'щтворювальних трансформащй, /нституцйних змн. Зворошй вплив економiчного зростання на структура трансформацн економки полягае у формуванн матер'альних передумов для реал'зацн цлеспрямованих заходiв щодо формування ефективно! структури економки з переважанням високотехнолопчних вид)в економiчноl д)яль-ност'ч п'щготовки висококвал'ф'кованих сучасно навчених фахiвцiв; розробц'1 i опануванн нових вид)в сировини i матер'ал'в, запровадженн нових технологй виробництва та форм орган'зацн пращ, освоенн'1 нових ринк'1в збуту.
КлючовI слова: теорн структурних трансформащй, теорн економiчного зростання, вщтворю-вальна структура, галузева структура, технологчна структура, репональна структура, /нституцйна структура, зовнiшньоекономiчна структура.
ХОДЖАЯН А.Р.
Генезис теорий структурных преобразований экономической системы
Предмет исследования: обобщение теоретических подходов к структурированию экономики как методологического базиса реализации государственной политики эффективных структурных преобразований национальной экономики.
Целью исследования: является анализ эволюции теоретических подходов к структурированию экономики и осуществления их типологизации, на основе выделения факторов структурных трансформаций.
Методология проведения работы: использование системно-структурного подхода (для определения сущности понятий структура экономики, структурные трансформации экономической системы); сравнительного анализа - в процессе систематизации и группировки теорий.
Результаты работы: предложены подходы к типологизации теорий структурных преобразований экономики, критериями которых могут служить концептуальные подходы к структурированию экономики и инструментарий реализации структурных преобразований. Среди них: теории экономического роста, теории отраслевой, воспроизводственной, технологической, институциональной, региональной структуры, а также теории глобальных трансформаций. На основе идентификации ключевых факторов структурирования национальной экономики определена взаимосвязь экономического роста и структурных преобразований.
Выводы: различные подходы к структурированию экономики характеризуют экономическую систему как полиструктурное образование, состоящее из множества взаимосвязанных и соответствующим образом упорядоченных во времени, пространстве, системе различных координат компонентов (отраслей, регионов, технологических укладов, институциональных секторов, фаз общественного воспроизводства и т.д.). Взаимосвязь экономического роста и структурных преобразований оказывается в их взаимозависимости. Природа и качество экономического роста определяется структурными факторами, которые его вызывают: за счет технологических
прорывов, отраслевых и воспроизводственных трансформаций, институциональных изменений. Обратное влияние экономического роста на структурные трансформации экономики заключается в формировании материальных предпосылок для реализации целенаправленных мер по формированию эффективной структуры экономики с преобладанием высокотехнологичных видов экономической деятельности; подготовке высококвалифицированных современно обученных специалистов; разработке и освоении новых видов сырья и материалов, внедрении новых технологий производства и форм организации труда, освоении новых рынков сбыта.
Ключевые слова: теории структурных преобразований, теории экономического роста, воспроизводящая структура, отраслевая структура, технологическая структура, региональная структура, институциональная структура, внешнеэкономическая структура.
KHODZHAIN A.R.
Genesis of the economic system structural transformation theories
The subject of research: a synthesis of theoretical approaches to the structuring of the economy as a methodological basis for the implementation of the state policy of effective structural transformations of national economy.
The purpose of the article: is to analyze the evolution of theoretical approaches to the structuring of the economy and its grouping based on the identification of structural transformations factors.
Methodology of the work: using the system and structural approach (to determine the essence of the concepts of the structure of the economy, structural transformation of the economic system); comparative analysis - in the process of systematization and grouping of theories.
Results: approaches to the typology of theories of economy structural transformations are proposed. Conceptual approaches to the economy structuring and the tools for the implementation of structural transformations can serve as the criteria for this typology. The next groups of theories are recognized in the article: the theories of economic growth, the theories of sectoral, reproduction, technological, institutional, regional structure, as well as the theories of global transformations. Based on the identification of key factors in the national economy structuring, the relations between economic growth and structural changes have been determined.
Conclusions: various approaches to structuring economy characterize an economic system as a formation with multiple structure, consisting of many interrelated and appropriately ordered in time, space etc. components (industries, regions, technological structures, institutional sectors, phases of social reproduction, etc.). The interrelation of economic growth and structural transformations is hidden in their interdependence. The nature and quality of economic growth is determined by the structural factors that cause it: due to technological breakthroughs, sectoral and reproductive transformations, and institutional changes. The reverse effect of economic growth on the structural transformation is the formation of the material prerequisites for the implementation of targeted measures to form an effective economic structure with a predominance of high-tech economic activities; to train highly qualified specialists; to develop new types of raw materials, to introduce new production technologies and forms of work organization, to develop new markets.
Keywords: theories of structural transformations, theories of economic growth, reproduction structure, sectoral structure, technological structure, regional structure, institutional structure, external economic structure.
Постановка проблеми. Дослщження умов со-цiaльно-eкономiчного розвитку краТн свпу демон-струе тюний зв'язок napaMeTpiB eкономiчноí динамки нацюнальних економк та Тх структурних пропорцй Запорукою динaмiчного розвитку нацю-нальноТ економки, пщвищення ТТ eкономiчних та со-^альних пaрaмeтрiв е ефективна структура еконо-
мки, яка характеризуемся оптимальним набором i рацюнальним стввщношенням мiж елементами eкономiчноí системи, збалансовано функцюнуе i рацюнально використовуе необхщы ресурси, полт-шуючи соцiaльно-eкономiчнi показники.
Визначення структури eкономiчноí системи як визначальноТ детермЫанти eкономiчного розви-
тку зумовило aктивiзaцiю наукових доcлiджeнь щодо структурних пaрaмeтрiв eкономiки та ви-значення чинникiв структурних трaнсформaцiй.
Розвиток ринковоТ eкономiки Укрaíни нaгaль-но вимaгae обrрунтувaння стрaтeгiчних нaпря-мiв структурних трaнсформaцiй, орi8нтовaних нa формувaння eфeктивних структурних пропорцiй нa основi зaстосувaння тeорeтичних пiдходiв до структурувaння eкономiки тa оцiнки ролi окрe-мих фaкторiв формувaння eфeктивноí структур-ноТ aрхiтeктонiки нaцiонaльноí eкономiки.
Стутнь розробки проблеми. Сeрeд тeорe-тичних розробок, як висвiтлюють зaкономiр-ностi i пaрaмeтри структурних трaнсформaцiй можнa виокрeмити дослiджeння зa нaступними нaпрямкaми: тeорií eкономiчного зростaння, тe-орГТ гaлузeвоТ, тeхнологiчноí, вiдтворювaльноí, Ы-ституфйноТ тa рeгiонaльноí структури, a тaкож тe-орГГ глобaльних трaнсформaцiй.
Метою дослгдження с: aнaлiз eволюцií тeо-рeтичних пiдходiв щодо структурувaння eкономi-ки тa здiйснeння Тх типологiзaцií, нa основi вио-крeмлeння чинникiв структурних трaнсформaцiй.
Виклад основного матер1алу. Особливe мю-цe в осмислeннi мeхaнiзмiв функцiонувaння нaцi-онaльних eкономiк тa обrрунтувaння нaпрямiв Тх розвитку зaймaють тeорií eкономiчного зростaння
В груп тeорiй eкономiчного зростaння дослг джувaлися чинники, тeмпи eкономiчного зрос-тaння i було обrрунтовaно можливi i рaцiонaльнi мeжi зростaння eкономiки бeз шкоди ТТ розвитку. Сeрeд них можнa виокрeмити тaкi тeорií (тaбл.1).
Модeль динaмiчноТ' рiвновaги Хaрродa-До-мaрa булa розроблeнa прeдстaвникaми шко-ли нeокeйнсiaнствa Роем Хaрродом тa Eвсeeм Домaром. Однофaкторнa модeль пояснюе причини eкономiчного зростaння постiйними тeм-пaми росту рiвня зaощaджeнь тa продуктивностi кaпiтaлу у довгостроковому пeрiодi [4]. Чим ви-щий рiвeнь зaощaджeнь, a тaкож нижчий рiвeнь кaпiтaло8мностi, тим вищий рiвeнь eкономiчно-го росту, оскiльки мeншi зaтрaти кaпiтaлу гeнe-рують виробництво бтьшоТ кiлькостi продукцп. I нaвпaки, низький рiвeнь зaощaджeнь i високий рiвeнь кaпiтaло8мностi ознaчa8, що iнвeстицií у тeхнологiчний прогрeс нeeфeктивнi aбо вщсутнк
Модeль мae нaслiдки для мeнш розвинeних крa-Тн, дe е нaдлишок робочоТ сили, протe спостeрiгa-еться нeстaчa кaпiтaлу, рeaльних зaощaджeнь, що стримуе eкономiчний розвиток. Вщповщно по-лiтикa крaíни мa8 бути спрямовaнa нa зaлучeння iнвeстицiй тa гх бiльш eфeктивного використaння зa рaхунок НТП тa структурно( пeрeбудови, a тa-кож лiбeрaлiзaцií умов зaлучeння кaпiтaлу в крaíну.
Таблиця 1. Теорн економiчного зростання
Автори Назва Основна щея Пер1од
Р. Хaррод, Е. Домaр Модeль динaмiчноТ рiвновaги Тeмп eкономiчного зростaння для крaТн, що розвивaють-ся визнaчaються рiвнeм зaощaджeнь тa продуктивн1стю кaпiтaлу. Дeржaвнa полiтикa мae бути спрямовaнa нa зaлучeння iнвeстицiй тa Тх бтьш eфeктивнe використaння зa рaхунок НТП тa лiбeрaлiзaцiТ умов зaлучeння кaпiтaлу. 401 роки ХХ ст.
Х. Чeнeрi, А. Стрaут Модeль eкономiчного росту з двомa дeфiцитaми Тeмп eкономiчного зростaння зaлeжить вщ нeстaчi зa-ощaджeнь тa зовнiшньоторговeльного дeфiциту, a розвиток eкономiки формуеться зa рaхунок структурноТ пeрeбудови у бк iмпортозaмiщeння тa зaмiни зовн1шн1х джeрeл фiнaнсувaння нa внутр1шн1. Основними фaкторaми структурноТ трaнсформaцiТ е втьний доступ нa зовн1шн1 ринки, нaгромaджeння кaпiтaлу, зростaння р1вня осв1ти, використaння б1льш продуктивно! тeхнологií. 70 т1 роки ХХ ст.
Д. Мeдоуз, Дж. Форe-стeр Тeорiя мeж зростaння В умовaх, якщо тeндeнцiТ до зростaння юлькост нaсeлeння, вис-нaжeння природних рeсурсiв, зростaння обсяг1в виробництвa нe зм1няться, то в сeрeдинi ХХ1 стор1ччя св1т досягнe мeжi зростaння, що призвeдe до його подaльшого нeконтрольовaного зaнeпaду. Аргумeнтувaлaсь нeобхiднiсть пeрeходу до концeпцiй стaлого eкономiчного тa соцiaльного розвитку. 1972 р.
П. Ромeр Eндогeн-нa модeль eкономiчного зростaння Модeль eкономiчного зростaння, дe внутр1шн1ми чинником eкономiчного розвитку е НТП. Доводилось, що крaíни, полтин яких нaпрaвлeнa нa зм1ни, iнновaцiТ, конкурeнцiю тa в1дкрит1сть, будуть зростaти. 1994р.
Джерело: за даними: [4, 5, 6, 7]
Модель eкономiчного зростання з двома дефг цитами Чeнeрi i Страута являе собою ряд серед-ньо- та довгострокових регре^йних моделей, якi пояснюють, мехаызм eкономiчного зростання за рахунок структурних перетворень внаслщок за-лучення Ыоземних iнвeстицiй для слаборозвине-ноТ економки.
Згiдно модeлi темп eкономiчного зростання за-лежить вiд внутрiшнього та зовышнього дефщи-тiв, а саме нeстaчi заощаджень та зовышньотор-говельного дефщиту. Мiжнaроднa допомога може бути використана для заповнення розриву в за-ощадженнях (англ. savings gap) чи курсових рiз-ницях (англ. foreign exchange gap). Проте слабо-розвинена економка в умовах свого розвитку проходить дектька фаз: перша - коли вщбуваеть-ся максимальне поглинання економкою зовнiшнiх iнвeстицiйних ресур^в, доки не буде заповнений розрив у заощадженнях. Друга фаза вже обмеж-уеться фактором нeстaчi внутрiшнiх iнвeстицiйних ресур^в, без яких eкономiкa не може продовжу-вати зростати. Структурна перебудова економг ки е нeобхiдною передумовою досягнення третьоТ фази, коли зростання досягаеться за рахунок екс-портноТ експансм та iмпортозaмiщeння [5].
Тeорiя меж зростання Дeнiсa Медоуза (англ. the limits to growth) - це дослщження наслщюв зростання ктькост населення у свт, споживан-ня природних ресур^в, промислового та сть-ськогосподарського виробництва, забруднення навколишнього середовища для свтово'Т еконо-мiки. Дослiджeння здiйснювaлося за допомогою комп'ютерного моделювання процесу розвитку цивозацп з рiзними сцeнaрiями з використан-ням методологи системно'!' динaмiки Джея Фо-рестера. У дослiджeннi були представлен 12 сценарпв розвитку людства.
Це була перша доповщь Римського клубу 1972 року, що висунула наступну тезу: в умовах, якщо тенденцп до зростання ктькост населення, ви-снаження природних ресур^в, зростання обсягiв виробництва та забруднення навколишнього середовища не змЫяться, то в сeрeдинi ХХ1 сторiч-чя свiт досягне мeжi зростання, що призведе до його подальшого неконтрольованого занепаду у виглядi зменшення кiлькостi людей на плaнeтi та деградацп екосистеми.
З 12 описаних сценарпв, 5 - були песимютич-ними, згiдно яких кiлькiсть населення Зeмлi досягала пiку у 10 млрд. людей з подальшим рiзким
спадом до популяцп в 1-3 млрд. людей з низь-ким рiвнeм життя. Жоден з сценарпв не призво-див до «свтового вимирання» чи «кiнця св^у». Нaвiть нaйгiршi сценарп показували зростання рiвня життя до 2015 року [6, с.24-169].
Проте водночас, були розроблен iншi сценарп', висновки яких в загальному доводили, що, якщо вчасно змЫити ц тенденцп' i перейти до концеп-цiй сталого eкономiчного та соцiaльного розвитку, то занепаду можна уникнути. 7 сценарпв з 12 роздтялися умовно на «сприятлив»> та «менш сприятлив»>, що включали в себе не сттьки тех-нологiчнi прориви, сктьки полiтичнi та со^аль-нi змЫи у виглядi жорстких чи м'яких обмежень народжуваност на рiвнi природного зменшення населення, обмеження каттальних Ывестифй та контроль за забрудненнями [6, с.23].
Ендогенна модель eкономiчного зростання Поля Ромера е класичною моделлю eкономiчного зростання, де внутршыми чинником eкономiч-ного розвитку е нaуково-тeхнiчний прогрес. Ба-зуючись певних передумовах, Поль Ромер кла-сифкуе eкономiку за трьома секторами:
1) перший (дослщницький) сектор, де на основi iснуючого людського кaпiтaлу створюються новi знання, що мaтeрiaлiзуються у виглядi нових тех-нологiй у другому сектора
2) другий сектор це сектор, в якому виробля-ються технологи на основi придбаних знань у першого сектора. У цьому сeкторi кожна роз-робка захищена патентами, що дозволяе роз-робникам отримувати монопольний прибуток. Вважаеться, що патент дie нeскiнчeнно довго. Розроблен технологи не продаються, а здаються в оренду третьому сектору.
3) Тре^й сектор - сектор, що виробляе юнце-ву продукцш на основi прaцi та технолопй, отри-маних з другого сектора. Частина ^е'Т продук-ц||", пропор^йна об'ему тeхнологiй, нeобхiднa для роботи другого сектора i, тому, орендуеться цим сектором [7].
На прaктицi, це проявляеться у тому, що економка краТн, полiтикa яких орieнтовaнa на змг ни та Ыноваци, конкуренцш, вiдкритiсть, зростае. Водночас, eкономiки, орieнтовaнi на захист або сприяння традифйним галузям чи фiрмaм, та об-межують чи сповiльнюють змiни, з часом можуть сповiльнити зростання.
Мaтeрiaльною основою неперервного вщтво-рення та розвитку виробництва виступае вщтво-
рeння сукупного сусптьного продукту, якe фор-муеться нa чотирьох стaдiях його руху: влaснe виробництво; розподiл, обiг, споживaння. В тe-орiях вiдтворювaльноí структури прeзeнтовa-но дослiджeння вiдтворювaльних пропор^й мiж склaдовими чaстинaми суспiльного виробництвa - мaтeрiaльного i нeмaтeрiaльного ^бл.2),
Пeршим прeдстaвником групи тeорiй вщтво-рювaльноí структури можнa нaзвaти фiзiокрaтa Фрaнсуa Кeнe, який впeршe створив модeль сус-пiльного вiдтворeння у 1758 роц у прaцi «Еко-номiчнa тaблиця». Автор описaв процeс суспть-ного вiдтворeння, який вiдбувaвся мiж трьомa клaсaми: фeрмeрaми, фeодaлaми тa стeрильним клaсом, що включae торговцiв, рeмiсникiв, i т.д., тобто нe зaйнятих у сiльському господaрствi.
Автор ввaжaв, що промисловiсть i торгiвля нe е гaлузями, що сприяють eкономiчному розвитку i добробуту нaсeлeння. Згiдно його тaблицi, сaмe нaдлишки у сiльському господaрствi, пeрeтiкaю-чи у виглядi рeнти, зaробiтноТ плaти чи споживчих витрaт були рушiями eкономiчного зростaння.
Концeпцiя фiзiокрaтa щодо «чистого продукту», булa фaктично основою для мaрксистськоí тeорií сусптьного вiдтворeння тa його тeорií додaтко-воТ вaртостi.
Автор, дослiджуючи умови рeaлiзaцií сукупного суспiльного продукту, роздтив його в зaлeжностi вiд признaчeння нa двa пiдроздiли: виробництво зaсобiв виробництвa (I пiдроздiл) i виробництво прeдмeтiв споживaння (II пiдроздiл). До пeршого вiдносилися
гaлyзi, що зайнят випуском продукцм для виробни-чого споживання. До другого пiдроздiлy вщносилися гaлyзi, де вироблялися мaтeрiaльнi блага для задо-волення особистих потреб населення.
У своему до^джены вщтворювально! структури eкономiки, К.Маркс пояснював мехаызм простого та розширеного вiдтворeння. Просте вщ-творення означало вщновлення виробництва в нeзмiнних масштабах, тобто де вся додаткова вартють використовувалася не на нагромаджен-ня, а на особисте споживання катталю^в.
Розширене вiдтворeння представляло собою вщтворення, у процeсi якого обсяг сусптьного продукту зростав, що е результатом процесу нагро-мадження капралу. А саме, якщо кaпiтaлiст бажае розширювати свое виробництво, то единим дже-релом цього могла бути додаткова вартють.
Таким чином, розглядаючи протирiччя в катта-лiстичномy способi виробництва, К. Маркс ствер-джував, що комyнiзм мае зaмiнити кaпiтaлiзм, в рeзyльтaтi чого, з'явиться нова структура еконо-мiки, яка мае регулюватися державою [8, с. 402].
В тeорiях галузево! структури джерелом еко-номiчного зростання розглядаеться перемщен-ня рeсyрсiв у високопродyктивнi гaлyзi з низько-продуктивних (табл. 3).
Тeорiя двох сeкторiв (англ. dual-sector model), розроблена британським економютом Втьямом Льюiсом, лауреатом НобeлiвськоT премм з еко-номiки (1979), пояснюе eкономiчний розвиток кра!н, що розвиваються, переливом робочо! си-
Таблиця 2. Теорм вщтворювально! структури
Автори Назва Основна !дея Пер1од
Ф. Кене Модель сусптьного вщтворення Промислов1сть i торг1вля не е галузями, що сприяють економ1чному розвитку i добробуту населення. Лише надлишки у стьському господарств1, перет1каючи у вигляд1 ренти, зароб1тно! плати чи споживчих витрат е руш1ями економ1чного зростання. 1758р.
К. Маркс Теор1я сусптьного вщтворення та додатково! вартост1 Економ1чне зростання в1дбувалося за рахунок нагромадження кап1талу. Стримуючи свое особисте споживання, кап1тал1ст може отримати ресурси, як1, будучи вкладен1 в придбання нових засоб1в виробництва i найм ново! робочо! сили, обернуться для нього зростаючим припливом додатково! вартост1, що е джерелом розширеного економ1чного в1дтворення. 70т1-80т1 роки Х1Х ст.
С. Кузнец Теор1я буд1вельних цикл1в 1нтерпретац1я економ1чного зростання з позицм розум1ння соц1ально-економ1чно! структури i процесу розвитку. В основ1 економ1чного зростання буд1вельн1 цикли тривал1стю 18-25 рок1в, як1 обумовлен1 пер1одичним масовим оновленням житлових i виробничих споруд. 30-60т роки ХХ ст.
М. Алле «Золоте» правило нагро-мадждення Обгрунтування вщтворювальних пропорц1й економ1ки на основ1 рац1онально! структури нагромаджень. Розробка теорп взаемозвГязк1в економ1чного зростання, Ывестицм, в1дсоткових ставок. 1969р.
Джерело: за даними: [8,26]
Таблиця 3. Теорп галузево! структури
Автори Назва Основна !дея Пергад
В. Льюис Теор1я двох сектор1в Економ1чний розвиток кра[н, що розвиваються, пояснюеться переливом робочоТ сили з сектору натурального господарства до промислового. 1955р
В. Леонт'ев Модель м1жгалузевого балансу «витрати-випуск» Статистична балансова модель, що характеризуе м1жгалузеву структуру нацюнальноТ економки, промислов1 зв'язки та пропорци в економц Модель охоплюе не лише виробництво, а i розподт, перерозподт, пром1жне спожи-вання для бтьшого опису процесу вщтворення. 30 тi роки ХХ ст
Е. Мейсон, Дж. Бейн. Модель «Структу-ра-повед1нка-ре-зультат» Функцiонування галузi залежить вiд поведЫки гравцiв на ринку, що в свою чергу визначаеться структурою ринку. 30 тi роки ХХ ст
Джерело: за даними: [9,10,11,12,13]
ли з сектору натурального господарства (англ. subsistence) до промислового (англ. capitalist) [9].
Сектор натурального господарства являе собою тради^йний сектор сiльського господарства, де е надлишок робочо!' сили. Продуктивнiсть i заробп"ы плати у цьому сею^ е нижчими, порiвняно з про-мисловим сектором, що i е причиною переливу надлишково!' робочо!' сили у промисловий сектор. Останый представляе собою сектор виробництва, де катталюти наймають робочу силу.
За моделлю прибуток буде реiнвестований у бiзнес у виглядi капiталу, вiдповiдно, сектор по-требуватиме додатково!' робочо!' сили i зростати-ме. Це дае поштовх для створення нових галузей, розширення iснуючих при данiй фксоваый став-цi зароб^но( плати.
Проте ця модель мае обмеження та критикуемся за припущення про те, що весь прибуток, отриманий у промисловому сектора буде реЫ-вестовано; припущення про фксованють заро-бто[ плати i не врахування диферен^ацп у ква-лiфiкацi'í пра^вниюв; припущення про безмежну можливiсть поглинати надлишкову робочу сили у промисловому секторк
Наступна теорiя у ^й групi це дослiдження Ва-силя Леонтьева, який у 1973 роц отримав Но-белiвську премiю за свою модель мiжгалузевого балансу «витрати-випуск» [10]. На основi м^ галузевих баланЫв iнших кра'н Леонтьев аналг зував стан i структуру економки, проаналiзував можливi наслiдки структурно!' перебудови та роз-робив програму реструктуризацп' галузей, рацю-налiзацií' транспортних сполучень.
Модель «затрати-випуск» в Укран вона Ытегро-вана в Систему Нацюнальних Pахункiв та застосо-вуеться для характеристики формування ресурав
кра'ни, напрями !х використання, виникнення додано!' вартосп, трансформацiю вартостi товарiв та по-слуг в основних цЫах на вартiсть в цiнах споживача.
Модель «Структура-поведiнка-результат» (англ. structure, conduct, and performance) розроблена у 1930х роках гарвардським економютом Едвар-дом Мейсоном [11] та доопрацьована його учнем Джо Бейном [12]. Згщно модели функцюнування галузi залежить вщ поведiнки гравцiв на ринку, що в свою чергу визначаеться структурою ринку.
Структура ринку, проявляемся у ринков^ концентраций диферен^ацй продук^в, наявностi бар'eрiв для входу нових фiрм та розвинено( рин-ково( iнфраструктури. Структура ринку залежить вщ технологiчноï особливостi виготовлення продукций наявностi сировини, характеру попиту, ви-трат на одиницю продукций i т.д.
ПоведЫка - це те, як продавц та покупцi по-водяться загалом та взаeмодiють мiж собою, включае в себе стратепю поведiнки фiрм, цЫоут-ворення, характер маркетингово( полiтики, практику ведення конкурентноï боротьби.
Результат функцiонування ринку визначаеться його ефективнютю, прибутковiстю, якютю продукту, використанням ресурсiв, техычним про-гресом, рiвнем економiчного розвитку.
Державна полiтика впливае безпосередньо на структуру та поведЫку, що в свою чергу визна-чае результативнють. Так, наприклад, держава може регулювати цЫи виробниюв-монополю-тiв чи вводити певн антимонопольнi обмеження, контролювати рiвень цiн, проводити певну Ывес-ти^йну полiтику, встановлювати податки та на-давати субсидй [13, с. 28].
Теорй технологiчноï структури мають сильною основою визнання прiоритетностi техычно-
Таблиця 4.Теорм технолопчно! структури
Автори Назва Основна щея Першд
A. Ф1шер , К. Кларк та Ж. Фураст'е Д.Белл, B.1ноземцев Теор1я трьох сектор1в У кра!нах з низьким р1внем доходу на душу населення головна частина нацюнального доходу виробляеться у первинному сектора бтьш розвинен кра!ни отримують сво! доходи переважно у вторинному секторк А у високороз-винених кра!нах домЫуе сфера послуг у загальному обсяз1 виробництва. Технолопчний прогрес е визначальним фактором сусптьного розвитку, що призводить до поступово! зм1ни цивтзацм. 1935-1950рр.
М.Кондрат'ев, Й.Шумпетер Теор1я довгих хвиль та теор1я економ1чного зростання Чинником економ1чного розвитку i структурних трансформацм в економщ (i одночасно причиною циклнних коливань) е науково-техычы винаходи, вщкриття та змЫи технолопчних укладГв. 30-40 роки ХХст.
Х. Ченер1 Для економк, що розвиваються, економГчне зростання кра!ни визначаеться поступовою змЫою економГчно!, промислово! та ^титу^йно! структури. Рисами економнного зростання е перехщ вщ стьського госпо-дарства до промислового виробництва; нагромадження фГзичного та людського катталу; змЫа структури спожив-чого попиту у бк промислових товара та сфери послуг; урбаызацт; змЫа ктькост населення; зменшення ам"( у розмГрах; зростання рГвня освти. 1979р.
Джон Гел-брейт Теор1я нового 1ндустр1ального сусптьства Основою економки визнавалися велик корпораци, сила яких грунтуеться на науково-техннному прогреа i !х мета -не тяга до максимГзаци прибутку, а тяга до домЫування та розширення. 1967р.
П. Друкер Концепц1я прац1вника знань Структуры змЫи вщбуваються за основними чотирма напрямками: поява нових технолопй та галузей; перехщ вщ мГжнародно! економки до свтово!; становлення сусптьства оргаызацм та посилення ролГ знань, як фактору економГчного розвитку. 50т роки ХХ ст
Е. Тоффлер Концепц1я 1нформац1йно! цивтзацп Свт переходить до постндустрГально! ¡нформацмноТ хвил^ що викликае змЫу соцГально! та економГчно! структури сусптьства. В найближчГ десят/рччя прюритетного розвитку набудуть ¡нформацГя та знання. Структуры змЫи, що охоплять свГт будуть включати: зростання ролГ ¡нтернету, ¡нтерактивних медт, клонування, генно! ГнженерГ!; культуры змЫи; посилення тенденцм консюмеризму. 70-80т роки ХХ ст.
М. Портер Концепц1я стадм економ1чного розвитку Економки кра!н проходять чотири фази розвитку, де спочатку конкурують за рахунок фактора виробництва, потм за рахунок збтьшення обсягу Ывестицм. Третя стадт характеризуеться розвитком НТП. Чет-верта стадГя характеризуе спад в економщ, зниження конкурентоспроможност та добробуту. 80т-90т роки ХХ ст.
Джерело: за даними: [1,2, 14 - 22]
го прогресу як рyшiя структурних перетворень та eкономiчного зростання (табл. 4).
Тeорiя трьох сeкторiв сформована у 1935-1950х роках у роботах Алана Ф0ера, Колг на Кларка та Жана Фураст'е. Згiдно дано! теорм eкономiкa подiлялaся на три сектори: первин-ний (англ. primary), що включае видобуток си-ровини, стьське господарство; вторинний (англ. secondary), що включае переробну промисло-
вють; та третинний (англ. tertiary, service sector), до складу якого входить сфера послуг. КритерГя-ми подту економки на сектори були: залежнють вiд природних рeсyрсiв, тeхнiко-eкономiчнi осо-бливостi галузей, рiвeнь продyктивностi пращ ктькють зайнятих у кожному сeкторi [14].
К. Кларк стверджував, що кожна кра!на проходить вс три етапи розвитку i перехщ вiд ста-дм до стадм супроводжуеться зростанням тeмпiв
пpoдyктивнocтi, зм^ю cтpyктypи зaйнятocтi y бiк cфepи пocлyг, a тaкoж змiнoю cтpyктypи cпoжив-чoгo пoпитy [15]. Taким чинoм, ^a'^ з низьким piвнeм дoxoдy нa душу нaceлeння пepeбyвaють нa пoчaткoвiй cтaдiï cвoгo poзвиткy, дe гoлoвнa чacтинa нaцioнaльнoгo дoxoдy виpoбля8тьcя y пepвиннoмy ceктopi. А y виcoкopoзвинeниx ^a-ïrnax дoмiнye тpeтинний ceктop y зaгaльнoмy o6-cязi виpoбництвa.
Жaн Фypacт'8 ввaжaв caмe тexнoлoгiчний пpo-гpec визнaчaльним фaктopoм cycпiльнoгo poз-витку, який пpизвoдить дo пocтyпoвoï змiни цивг лiзaцiй. Пepexiд дo пocтiндycтpiaльнoï цивiлiзaцiï бyдe cyпpoвoджyвaтиcя тaкoж збiльшeнням кть-кocтi зaйнятиx caмe y cфepi пocлyг, внacлiдoк aв-тoмaтизaцiï тa нayкoвo-тexнiчнoгo пpoгpecy [16].
B пoдaльшoмy ceктopaльнa тeopiя бyлa poзви-нeнa iншими aвтopaми, в тoмy чи^ pociйcьким eкoнoмicтoм Bлaдиcлaвoм lнoзeмцeвим, чия дая пoлягa8 y тoмy, щo cycпiльний ycтpiй зaлeжить вiд xapa^epy дiяльнocтi людeй тa ïx взaeмoдiï y пpo-цeci виpoбництвa блaг тa ïx cпoживaння нa piзниx eтaпax icтopичнoгo poзвиткy. Йoгo к^^ф^^я eпox виглядa8 нacтyпним чинoм: 1) Дoeкoнoмiч-нa, дe aктивнicть людини бyлa пoв'язaнa з пpo-тибopcтвoм з пpиpoдoю з мeтoю виживaння; 2) Eкoнoмiчнa, щo ocнoвaнa нa пpaцi, як ycвiдoм-лeнiй дiяльнocтi з мeтoю cтвopeння кoмфopтниx yмoв життя; 3) Пocтeкoнoмiчнa - eпoxa, o^o-вaнa нa твopчoмy xapa^epi пpaцi з нoвими цЫ-нocтями, дe бiльшy poль гpaють нaвики, знaння, iнфopмaцiя i т.д. Автop зaзнaчa8, щo в yмoвax пo-cтiндycтpiaльнoгo cycпiльcтвa чacткa ciльcькoгo гocпoдapcтвa тa дoбyвнoï пpoмиcлoвocтi змeн-шyeтьcя дo icтoтнo мaлиx poзмipiв, пpoтe цe нe oзнaчa8, щo пepвинний ceктop пoвнicтю зникae. B aбcoлютнoмy вимipi вiн вce-oднo зpocтaтимe зa paxyнoк зpocтaння кiлькocтi нaceлeння [17].
У кoнтeкcтi тeopiй тexнoлoгiчнoï cтypктypи тaкoж вapтo звepнyти yвaги нa дopoбoк aмepикaнcькo-гo coцioлoгa Дeнieлa Бeлa, який oxapaктepизy-вaв пocтiндycтpiaльнe cycпiльcтвo як cycпiльcтвo знaнь [18]. Heoбxiдними eлeмeнтaми пocтiндy-cтpiaльнoгo cycпiльcтвa е 1) пpeвaлювaнням cфe-pи пocлyг нaд виpoбництвoм; 2) знaння як фaктop виpoбництвa; 3) пoявa нoвиx клaciв y cycпiльcтвi, a caмe тexнoкpaтiв як нociïв знaнь.
B якocтi мeтoдoлoгiчнoï ocнoви для пoяcнeння cтpyктypниx пepeтвopeнь y тexнoлoгiчнoмy poз-piзi мoжyть бути викopиcтaнi тeopiя дoвгиx xвиль
Mикoли Кoндpaт'eвa тa eкoнoмiчнoгo зpocтaння Йoзeфa Шyмпeтepa.
B тeopiï дoвгиx xвиль нa ocнoвi cтaтиcтичнoгo мaтepiaлy пpo poзвитoк пpoмиcлoвo poзвинeниx ^airn зa 14Ü po^ M. Кoндpaт'8в зpoбив eмпi-pичнe yзaгaльнeння пpo нaявнicть циклiчниx га-ливaнь пpиблизнo кoжнi 50 po^, щo пoв'язaнi з вaгoмими нayкoвo-тexнiчними винaxoдaми. Цi дoвгi xвилi пoв'язaнi зi змiнoю бaзoвиx тexнoлo-гiй, джepeл eнepгiï тa oб'eктiв iнфpacтpyктypи, з мacoвим впpoвaджeнням y виpoбництвo нoвиx тexнoлoгiй, iз зaлyчeнням нoвиx ^airn y cвiтoвe гocпoдapcтвo, iз змiнaми oбcягiв видoбyткy зo-лoтa [19, c. 217-218].
Ha думку aвcтpiйcькoгo eкoнoмicтa Й. Шyмпe-тepa, пepший цикл Кoндpaт'8вa був викликaний iннoвaцiями y тeкcтильнiй пpoмиcлoвocтi в Англп', дpyгий цикл був нacлiдoк мacштaбнoгo бyдiвни-цтвa дopiг, a тpeтiй - викликaний iннoвaцiями в xiмiчнiй пpoмиcлoвocтi i пoчaткoм пpoмиcлoвo-гo викopиcтaння eлeктpoeнepгiï тa двигyнa вну-тpiшньoгo згopaння.
У ram^c^ cтpyктypниx тpaнcфopмaцiй в po6o^ «Eкoнoмiчнi цикли» гoлoвнy пpичинy дoвгocтpoкo-виx кoливaнь eкoнoмiки Й. Шyмпeтep вбaчa8 y тому, щo впpoвaджeння бaзoвиx нoвoввeдeнь, тoбтo тaкиx, щo icтoтнo змiнюють як нaбip пpoпoнoвa-ниx пoкyпцю пpoдyктiв, тaк i тexнoлoгiю ïx виготов-лeння, вiдбyвa8тьcя нe бeзпepepвнo, a пepioдичнo. У тoй мoмeнт, кoли parn0e icнyючий нaбip пpoдyк-тiв гpaничнo зaпoвнив pинoк, a кoлишня тexнoлoгiя нe дae мoжливocтi виpoбити який-нeбyдь пpинци-пoвo нoвий пpoдyкт, rne мoжнa знaчнo poзшиpити pинoк, rne гажучи вжe пpo cтвopeння нoвoгo [20].
Taкa cитyaцiя гpaничнoгo нacичeння pинкy пe-pioдичнo пoнoвлю8тьcя. Зacтocyвaння нoвиx бa-зoвиx нoвoввeдeнь виклигае бypxливe зpocтaння виpoбництвa в пepeдoвиx гaлyзяx, щo cтимyлю8 зpocтaння i CTpy^yprny пepeбyдoвy ycieï eкoнoмi-ки. Алe y мipy тoгo, як pинoк yce бiльш зaпoвню-eтьcя, в eкoнoмiцi нapocтa8 кpизoвa cитyaцiя, щo вимaгa8 cтвopeння нoвиx пepcпeктивниx pинкiв, щo дaють пpocтip caмoзpocтaнню кaпiтaлy. Koœ-нe тaкe нoвe poзшиpeння eкoнoмiки, кoжнa нo-вa xвиля змiнюe i caм мexaнiзм фyнкцioнyвaння pинкoвoгo гocпoдapcтвa.
Знaчний вплив rna cтpyктypнy пoлiтикy дepжaв мaлa гpyпa тeopiй пoшиpeння «iндycтpiaльнoгo cycпiльcтвa», нaйвiдoмiшими пpeдcтaвникaми якoï е Уoлт Pocтoy, Пiтep Дpyкep тa ^orn Гeлбpeйт.
Дж. Гелбрейт вперше вводить в науковий оборот поняття «техноструктури», визначаючи и як союз знань i квалiфkацм. Основою економiки визнавалися великi корпорацп, сила яких грун-туеться на науково-техычному прогресi [21, С.399]. Автор вважае доцiльним збiльшувати витрати на осв^у й пiдвищення квалiфkацм, в чо-му важливу роль повинна врграти держава.
У працях «Футурошок» (1970р), «Тре-тя хвиля»(1980 р.), «Передумови та прогнози» (1983 р.), «Метаморфози влади» (1990)аме-риканський футуролог друго'( половини ХХ столбя Eлвiн Тоффлер доводить, що в найближ-чi десятирiччя прiоритетного розвитку набудуть iнформацiя та знання, як чинники багатьох змЫ та вектор структурних трансформа^й економiки. Структурнi змЫи, що охоплять свiт будуть вклю-чати: 1) зростання ролi Ытернету, iнтерактивних медiа, клонування, генно'( Ыженерм; 2) культурнi змiни, де вщбудеться зменшення ролi сiм'í, зростання розлучень та посилення ЛГБТ сптьнот; 3) посилення тенден^й консюмеризму, де люди будуть страждати, не вщ нестачi продуктiв, а, на-впаки, проблеми вибору.
До реч^ Тоффлер передбачив ряд юторичних подiй i свiтi, а саме розпад Радянського Союзу, падЫня Берлiнського Муру та посилення ролi Азiатсько-Тихоокеанського регiону.
Результатом наукових дослщжень Майкла Портера у розрiзi структури економки е концеп-цiя стад^ економiчного розвитку, згiдно з якою
держави проходять чотири фази розвитку, вщ-повщно до джерел досягнення конкурентоспро-можностi [22, с. 39].
Так, нацюнальы економiки на перш^ фазi розвитку конкурують за рахунок наявност природних ресурсiв, сприятливих умов для стьського госпо-дарства, надлишков^ i дешевiй низькоквалiфi-коваый робочiй силi. На другiй стадм кра'(на фор-муе конкурентнi переваги за рахунок збтьшення обсягу Ывести^й, тобто вдосконалення факто-рiв виробництва, стратеги, структурi i суперни-цтву фiрм, зростаючому внутрiшнiй попиту. Третя стадiя характеризуеться розвитком НТП. Першi три стадм характеризують економiчне зростання, зростання добробуту кра'(н. Четверта ж стадiя, або конкуренцiя на основi багатства, характеризуе спад в економщ, зниження конкурентоспромож-ностi та добробуту, осктьки забезпечення висо-ких со^альних стандартiв в краУ здiйсню8ться за рахунок зниження економiчноí ефективностi.
В Ыститу^йних теорiях вивчення економiки зд^-снюеться в межах Ыституц^но( структури економки, через призму розподту за Ыституц^ними секторами, формами власноси оргаызац^но-правовими формами пiдпри8мництва (табл.5).
1нститу^йна теорiя Дугласа Норта пояснюе структурнi трансформацп в економiцi перебудо-вою Ыституфйно( основи економiки, можливютю використовувати кращий свiтовий досвiд Ысти-туфйно( трансформаций запровадженням Ыно-ва^йних змiн у системi державного управлЫня.
Таблиця 5. Теорм шституцшно! структури
Автори Назва Основна !дея Перюд
Р.-Г.Коуз Теорема Коуза Вартсть укладення 1 виконання контрактв та утримання орган1зац1й становить значну частину загальних ресурав економки. 3 огляду на орган1зац1йн1 витрати угод можна пояснити 1снування ф1рм, р1зних корпоративних об'еднань, вар1антв контрактв 1 нав1ть структуру фЫансовоТ системи. Об'еднуючи р1зн1 типи витрат на орган1зац1йну д1яльн1сть 1 менеджмент, Р.-Г. Коуз запропонував новий п1дхщ до комплексного анал1зу Ыституцм економ1чноТ системи. Такий анал1з основних характеристик ф1рм покладено в основу бтьш загальних висновюв щодо Ыституцмно!' структури економки з т.з. прав власност. 19371960 рр.
Ф. Перу Теор1я економ1чного дом1нування Обгрунтував вплив економ1чно( влади на структуры перетворення економки та економ1чне зростання. Наголошував, що наявысть дом1нуючих контрагентв е основою для економ1чного зростання. Звернув увагу на важливу роль держави у структурному реформуваны економки. 1961 р.
Д. Норт 1нституц1йна теор1я Структуры трансформацп в економщ пояснюються перебудовою 1нституц1йно[ основи економки, що е необхщним для зниження транзакц1йних витрат, що 1 стимулюе економ1чне зростання. 1990р.
Джерело: за даними: [27,28]
Д. Норт вважае, що нaявнiсть та ефективнють Ы-ституцiй у по8днaннi з технолопею визначають об-сяг транзащйних витрат (англ. cost of transacting). У його книзi «1нституцм» автор показуе як розвиток iнституцiй призводить до зниження транзащйних витрат, впливае на перебудову структури економг ки що i стимулюе eкономiчнe зростання.
Наприклад, розвиток торгiвлi вiдбувaвся вщ локального обмiну в межах села, розширяв-ся за мeжi репону у виглядi ярмарок чи бaзaрiв; потiм бiльш довгих вiдстaнeй до вЫх iнших ре-гiонiв св^у. Кожен такий етап супроводжувався спeцiaлiзaцieю та розподiлом прaцi та пос^йним удосконаленням тeхнологiй з метою зниження транзащйних витрат. Це очевидно, що в межах локального обмЫу транзакции витрати були досить низькими, проте коли ринки зростають, ктькють учасниюв збiльшу8ться, виникають витрати на доставку продукцм, пошук контрагент, пошук Ыформацм, забезпечення прав власнос-тi, то трaнзaкцiйнi витрати зростають. Вщповщно, розвиток цих iнституцiй безпосередньо приско-рюе iсторичний eкономiчний розвиток сусптьств.
Ще одним представником iнституцiонaлiзму, який в межах теорм «eкономiчного домiнувaння» обгрунтував вплив eкономiчноТ' влади на структуры перетворення економки е Франсуа Перру.
Автор наголошував, що в рeaльнiй eкономiчнiй систeмi завжди е eкономiчнe домiнувaння, де од-нi агенти домiнують над Ышими та впливають на 'Тх рiшeння. Цей асиметричний вплив може зд^-снюватися конкуруючими фiрмaми, галузями, оргаызованими групами (aсоцiaцiями та проф-спiлкaми) i державою.
Нaявнiсть домЫуючих фiрм е основою для еко-номiчного зростання в галузях, де ц фiрми е до-мЫуючими. Це вiдбувa8ться за рахунок еконо-мiчних переваг домЫуючо'Т фiрми, яка фактично примушуе iнших контрaгeнтiв приймати вигщы для домЫуючо'Т фiрми р0ення, що веде до ТТ по-дальшого зростання. У розрiзi репону чи краТни в цiлому навколо домЫуючо'Т одиницi утворюються "зони розвитку" за рахунок створення агломера-ц^ та поглинань.
На основi влади домЫування для структурного реформування економки визначальним стае ефект домЫування держави, який дозволяе ре-aлiзовувaти стрaтeгiчнi прiоритeти структурно'!' модерызацм економки вщповщно до сусптьних iнтeрeсiв та забезпечувати умови Тх рeaлiзaцiТ'.
В тeорiях просторово'Т оргаызацп (репонально'Т структури) наголошуеться на ролi нaцiонaльних репоыв у зaбeзпeчeннi eкономiчноТ' динaмiки та розвитку краТни (табл.6).
Передумовою для появи концеп^й репонально'Т структури можна вважати ще'Т Альфреда Маршала про «локaлiзовaну промисловiсть» та теорш сiльськогосподaрського штандорту Йогана фон Тюнена, а саме схеми розмщення стьськогос-подарського виробництва в залежност вiд мю-ця збуту продукцм. Тeорiя iндустрiaльних рaйонiв Маршалла в подальшому була використана Майклом Портером при побудовi концепцм конкурент-них переваг у чaстинi «спорщнеы та пщтримую-чi гaлузi». Дaлi ще'Т були розвинутi Франсуа Перру (тeорiя «полюсiв зростання», 1950) та Дж.БекатУ (тeорiя «iндустрiaльних дистриктiв», 1979).
Лауреат НобeлiвськоТ' премм з економки 1974 року, шведський eкономiст Гунар Мюрдаль також розглядав проблеми нeрiвномiрностi со^ально-го та eкономiчного розвитку мiж краТ'нами. Автор вбачав Тх причину у iндустрiaлiзaцiТ' та наявнос-тi соцiaльних i тeхнiчних умов для ТТ впроваджен-ня. А саме, репони, що розвивають виробництво являються бтьш конкурентоспроможними у по-рiвняннi з бiдними рeгiонaми, де домЫують бiльш трaдицiйнi сектори виробництва. Г.Мюрдаль наголошував, що розрив мiж багатими краТ'нами Пв-ночi та бiдними краТ'нами Пiвдня ще бтьше зрос-тае, оскiльки низьк соцiaльно-побутовi умови для населення, масова убопсть, низька продуктив-нiсть пращ низький рiвeнь iндустрiaлiзaцiТ' та ор-гаызацм виробництва не приваблюють iнвeсторiв. Вiдсутнiсть iнвeстицiй е причиною подальшого занепаду, в рeзультaтi чого виникае «зачароване коло», де бiднi стають ще бщышими. У свою чергу, каттал i робоча сила концентруються в мюцях, де вони можуть отримати нaйбiльшу зaробiтну плату та дохщнють, тобто направляються в краТни, як вже розвивають виробництво [23].
До групи теор^ eкономiчного районування також вiдносяться теорш «ново'Т eкономiчноТ' гео-графм» Пола Кругмана. Модель «центр-пери-фeрiя» (англ. core-periphery model) розподтяе тeриторiю на Центр, що об'еднуе пeрeдовi тех-нологiчнi та соцiaльнi досягнення, та Периферщ тобто сукупностi вiддaлeних та слаборозвину-тих тeриторiй iз затримкою модерызацм. П. Круг-ман показуе, як взaeмодiя зростаючо'Т внутрш-ньо'Т економп на мaсштaбi на рiвнi пiдприeмствa,
Та6flнцfl 6. Teopii npocTopoBoi opram3a^i (perioHanbHoi cTpyKTypu)
ABTopu Ha3Ba OcHOBHa iflen nepiofl
A.Maprnann Teopia iHgycTpianbHMX pawoHiB 3aKnageHo igei KnacTepM3aMii eKoHoMiKM. Po3bmtok perioHiB BigByBaeTbca 3a paXyHoK KoHMeHTpaMii BMpoBHMMTBa y neBHMX iHgycTpianbHMX pai/ioHax, i|o BMKnMKaHo BaxaHHaM $ipM cKopo-tmtm BMTpaTM 3a paXyHoK gocarHeHHa 3oBHi0Hboro e^eKTy Big MacrnTaBy. KiH XIX-noH. XX ct.
O. nepy Teopia nonrociB 3pocTaHHa (aHrn. growth pole theory) OBrpyHToBaHo, ^o npoBigHy ponb y eKoHoMiHHoMy 3pocTaHHi Bigirpae rany3eBa cTpyKTypa eKoHoMiKM, a caMe: perioHM, b aKMX po3Mi^yroTbca nignpMeMcTBa nigMpyroHMX rany3ew, cTaroTb qeH-TpaMM TaxiHHa ^aKTopiB BMpoBHMMTBa 3a paXyHoK 3aBe3neneHHa iX HaMBinbrn e^eKTMBHoro BMKopMcTaHHa Ta e^eKTy Big MacrnTa-By Ta arnoMepaqii. Ue npM3BogMTb go KoHqeHTpaqii nignpMeMcTB i ^opMyBaHHa nonrociB eKoHoMiHHoro 3pocTaHHa. 50Ti poKM XX ct.
n. KpyrMaH Teopia hoboi eKoHoMiHHoi reorpa^ii Po3rnaHyTi HepiBHoMipHicTb po3BMTKy perioHiB Ta iX npMHMHM. 3a npMHMMnaMM BHyTpirnHboi eKoHoMii Ha MacrnTaBi, oqiHqi TpaHc-nopTHMX BMTpaT Ta MoBinbHocTi ^aKTopiB BMpoBHMMTBa aBTop noKa3aB aK KoHqeHTpyeTbca bmpoBhmmtbo, ^o b cBoro Hepry BMKnMKae 3MiHy perioHanbHoi eKoHoMiHHoi cTpyKTypM. 1979p.
M. Oyg3iTa, T. Mopi Teopia po3-BMTKy MicbKoi cncTeMM. ABTopM onMcyroTb perioHanbHi TpaHc^opMaqii, i^o BMKnMKaHi po-ctom HaceneHHa. Po30MpeHHa perioHiB 3giMcHroeTbca 3a paXyHoK po3noBcrogxeHHa cinbcbKorocnogapcbKoro BMpoBHMMTBa Ha oToHyroHi perioHM. npoTe noTpeBM cenaH y npoMMcnoBMX ToBapaX He 3HMKaroTb, ToMy BigByBaeTbca po3BMToK MicT[3] 1997p.
r. Mropganb npMHMHM HepiBHoMipHocTi coMianbHoro Ta eKoHoMiHHoro po3BMT-Ky Mix KpaiHaMM BBaHaB y iHgycTpiani3aMii. OBrpyHTyBaB HoMy po3pMB Mix BaraTMMM i BigHMMM KpaiHaMM Byge Bce Binbrne nornMBnroBaTMca. gpyra nonoBMHa XX ct.
M. nopTep, M. EHpai/iT KnacTep-Ha Teopia, KoHqenqiro perioHanbHoro KnacTepy Ha cBiToBMX pMHKaX KoHKypeHMia 3giMcHroeTbca He oKpeMMMM ^ipMaMM, a MinMMM KnacTepaMM, toBto rpynaMM KoHKypeHTo-cnpoMoxHMX ^ipM, aKi noB'a3aHi BepTMKanbHMMM aBo ropM-3oHTanbHMMM 3B'a3KaMM. OopMyBaHHa KnacTepiB e ogHMM 3 ochobhmx ^aKTopiB gna BHyTpirnHboro eKoHoMiHHoro po3BMTKy. npMHMHoro perioHanbHoi KoHMeHTpaMii e KoHKypeHMia. 90 Ti poKM XX ct.
P,xepeno: 3a gaHUMu: [27,28]
TpaHcnopTHMX BMTpaT Ta MoBinbHocTi $aKTopiB BMpoBHMMTBa Moxe BMKnMKaTM 3MiHy npocTopoBoi eK0H0MiHH0i cTpyKTypM [24]. y Mogeni BiH cTBep-gxye, |o KonM icHyroTb BMTpaTM Ha TpaHcnop-TyBaHHa npoMMcnoBoi npogyKMii, bmpoBhmkm 3o-cepegxyroTbca b ogHoMy perioHi (UeHTpi), a iH0 perioHM (nepM^epia) oBMexyroTbca nMwe nocTa-HaHHaM cinbcbKorocnogapcbKoi npogyKMii.
B rnoBanbHoMy po3pi3i, aK|o bmpoBhmmtbo koh-MeHTpyeTbca 3a npMHMMnaMM eKoHoMii Ha Macrn-TaBi, to po3BMHyri KpaiHM BygyTb KoHMeHTpyBaTM b coBi |e Binbwe BMpoBHMMTBa, 3aMicTb Toro, |oB po3noBcrogxyBaTMca no cBiTy. Ue npM3BogMTb go Toro, |o qi pamHn cTaroTb Binbwe HaceneHMMM, |o aKyMynroe BinbWMM nonMT y qnx pawoHax, |o |e Binbwe npM3BogMTb go KoHMeHTpaMii KaniTany.
Teopii rnoBanbHMX TpaHc^opMaqiM BMcBiTnroroTb npMHMHM HepiBHoMipHocTi eKoHoMiHHoro po3BMTKy oKpeMMX KpaiH i perioHiB cBiTy Ta e^eKTMBHicTb IX iHTerpaMii y cBiTorocnogapcbKMM npocTip (TaBn.7).
Cepeg Teopiw, |o noacHroroTb icHyroHy apxiTeKToHiKy cBiToBoro rocnogapcTBa, BaxnMBe Micqe BigBogMTb-ca TeopiaM MixHapogHoi TopriBni, y aKMX 3oBH0Ha TopriBna BM3HanaeTbca yHiBepcanbHMM iHcTpyMeH-Tapi°M nigBM^eHHa e^eKTMBHoori HaMioHanbHoi eKoHoMiKM . CTpyKTypHi nponopqii HaqioHanbHMX eKoHoMiK ° HacnigKoM MixHapogHoro noginy npaqi, cneqiani3a-Mii BMpoBHMMTBa i eKcnopTy i, BignoBigHo, MicqeM KpaiHM y cBhriBiM cMcTeMi rocnogaproBaHHa.
rnoBanbHMM piBeHb npoBneMaTMKM cTpyKTypHMX TpaHc^opMaqiM eKoHoMiKM po3rnaHyTo b poBoTaX fl. Benna, A. To$$nepa, flx. renBpeMTa, O. Oy-KyaMM Ta iH., |o aKqeHTyroTb yBary Ha rnoBanbHMX cTpyKTypHMX gncnponopqiaX cBiToBoro rocnogapcTBa, a caMe: BMHepnaHocTi gxepen i $aKTopiB iH-gycTpianbHoro po3BMTKy; HeBignoBigHocTi TeMniB npoMMcnoBoro po3BMTKy i MoxnMBocTeM eKocepe-goBMia go pereHepaqii npMpogHoro KaniTany; B3a-EMoBigHocMH KpaiH qeHTpy i nepM^epii y cBiToBiw eKoHoMiqi; rinepTpo^oBaHoMy 3pocTaHHi $iHaH-
Таблиця 7. Теорм глобального структурування (глобальних трансформацш)
Автори Назва Основна !дея Пер1од
A.См1т, Д.Ркардо, Е. Хекшер, Б. Ол1н, B. Леонтьев, П.Самуельсон Теор1я аб-солютних та вщносних переваг; модель Хекшера-ОлЫа-Саму-ельсона Теорм, в яких визначено зовышню торпвлю уыверсальним 1нструментар1ем пщвищення ефективност нaцiонaльноí економки. Обгрунтовано структуры пропорцм нaцiонaльноí eкономiки на основi мiжнaродного подiлy прaцi, спeцiaлiзaцií виробництва i експорту в умовах зовышньо( вiдкритостi кiнeць XVIII ст.
Д. Белл, А. Тоффлер, Дж.Гелбрей, Ф. Фукуяма Футуролопчы теорм Акцентують увагу на глобальних структурних диспропор^ях свтового господарства, а саме: вичeрпaностi джерел iндyстрiaльного розвитку; темпах промислового розвитку i можливостях екосередовища; взaeмовiдносинax кра(н центру i пeрифeрií у свтовм eкономiцi ХХ ст-наш час
Ф.Шарп, Л.ШЫттер, В.Стрк Наднацюнальна теор1я структурних трансформацм Базуеться на теорм "мyльтирiвнeвого yпрaвлiння» (англ. Multilevel governance). Важливими акцентами в данм теорм е виокремлення ролi держави та ринкових Ыституцм, системи наддержавного регулювання у формуванн ефек-тивних структурних пропорцм розвитку нaцiонaльноí eкономiки. 1996р.
Я.ТЫберген, Е. Пдденс, Дж. Сакс, Р.Дж. Барро, Теорм конвергенцита дивергенцм ОбГрунтовують зближення рiвня eкономiчного розвитку чи навпаки посилення соцiaльно-eкономiчноí дифeрeнцiaцií мiж краТнами тexнологiчними лiдeрaми i краТнами пeрифeрií. юнець ХХ ст - ХХ1 ст
Джерело: за даними: [25,28]
сового сектора економки, що формуе вiртyaль-ну господарську сферу (англ. bubble economies); змщення центру ваги eкономiчноT дiяльностi у сферу послуг; звуження ринкового поля економг ки внаслщок зростання тенденцп до неспромож-ностi ринку (англ. market failure); поступовий пе-рexiд до неоекономки.
Сучасний свiтогосподaрський yстрiй характе-ризуеться посиленням мiжкрaTновоT со^ально-eкономiчноí диферен^ацм мiж краТнами техно-логiчними лщерами i краТнами периферм. В рiзнi пeрiоди eкономiсти, соцiологи i полiтикyм апелю-ють до положень теор^ конвергенцп та диверген-цм (Я. ТЫберген, Е. Гiддeнс, Дж. Сакс, Р.Дж. Бар-ро, Х. Сала-МартЫ та iн.) про позитивний вплив сучасного iндyстрiaльного розвитку на системи з рiзним рiвнeм eкономiчного розвитку, як пiд впливом глобaлiзaцií набувають однакових рис, зближуються. Антиглобалюти в свою чергу на-голошують на розгортанн тренду «дивергенцм», що проявляеться в диспропорцiйностi розвитку свiтового господарства, збтьшенн розриву мiж рiвнями розвитку окремих краТн (макрорепо-нiв, репоыв, сyбрeгiонiв), посилення вiдмiнностeй мiж нацюнальними моделями eкономiки, Тх окре-мими структурами i мexaнiзмaми [25].
Прихильники антиглобалютського напряму роз-глядають глобальну систему мiжнaродниx сто-
сyнкiв як нее^валентну, де ефект вiд зовышых зв'язкiв отримують, в першу чергу, розвинут кра-Тни, нав'язуючи своТ умови нeeквiвaлeнтного обмiнy i Ывестування, пeрeрозподiляючи сyспiльнe багат-ство неконкурентоспроможних на^й на свою ко-ристь, посилюючи тим самим диспропорц^нють eкономiчного розвитку, нeрaцiонaльнiсть структу-ри економки на користь зaстaрiлиx виробництв, сировинний перекос внутр0ньо - та експортоорг ентованого виробництва краТн периферм.
Попри юнування рiзномaнiтниx поглядiв на Ысти-тyцiонaлiзaцiю свiтогосподaрськиx процeсiв ав-торська пози^я полягае у обrрyнтyвaннi положен-ня про переважання тенденцм до конвергенцп, тобто постiйного зближення економк рiзниx краТн за ба-гатьма показниками, що залучае все бльше число краТн в загальне русло свгтовоТ цивозацм. Разом з тим, для отримання переваг вщ Ытеграцм краТни ма-ють спiвстaвляти рiвeнь вiдкритостi eкономiки з рiв-нем и конкyрeнтоспроможностi. КраТни з середым та низьким рiвнeм конкyрeнтоспроможностi ма-ють iнтeгрyвaтися тiльки пiсля якюного i кiлькiсного вдосконалення нацюнальноТ eкономiчноí системи на основi пiдвищeння ефективност використан-ня наявних рeсyрсiв, нвестицй тexнологiй, якiсниx структурних зрушень в економц формування конкурентного середовища i конкyрeнтоспроможностi нaцiонaльниx виробникiв на внyтрiшнix ринках.
Висновки
В економный Hayöi не icHye ogHOCTaMHOCTi що-до змюту структурних трансформа^й, ix Ыстру-MeHTapira та 3HaneHHa для peaлiзaцм eKOHOMin-Hoi динaмiки тa розвитку eKOHOMiK cвiтy. Анaлiз тeopeтичниx nigxOgiB щодо cтpyктypyвaння еко-нoмiки дозволив видiлити групи тeopiй, кpитepi-ем типoлoгiзaцii яких можуть cлyгyвaти KOHöen-тyaльнi пiдxoди до cтpyктypyвaння eкoнoмiки тa iнcтpyмeнтapiй peaлiзaцii структурних пepeтвo-peнь. Сepeд них: тeopii eкoнoмiчнoгo зpocтaння, тeopii гaлyзeвo!', вiдтвopювaльнo!', тexнoлoгiчнoi, Ыститу^йно!', peгioнaльнo!' структури, a тaкoж тe-opii глoбaльниx тpaнcфopмaцiй.
Piзнoмaнiтнi пiдxoди до cтpyктypyвaння eraHo-мiки xapaктepизyють eкoнoмiчнy cиcтeмy як по-лicтpyктypнe yтвopeння, що cклaдaeтьcя з бeзлiчi взaeмoпoв'язaниx i вiдпoвiдним чином yпopядкoвa-ниx в чaci, пpocтopi, cиcтeмi piзниx кoopдинaт ком-пoнeнтiв (гaлyзeй, тexнoлoгiчниx yклaдiв, Ыститу-цiйниx ceктopiв тощо). Склaднocтpyктypoвaнicть eкoнoмiки пoлягae тaкoж у взaeмoвпливi Ha пpoцe-си eкoнoмiчнoгo розвитку знaчнo!' кiлькocтi струк-тypниx чинниюв, якi мaють piзнoвeктopнy спрямо-вaнicть, визнaчaючи тим caмим широкий ^e^p cтpyктypниx тpaнcфopмaцiй нaцioнaльнo!' eкoнoмiки.
Узaгaльнeння тeopeтичниx пiдxoдiв до струк-тypниx тpaнcфopмaцiй eкoнoмiки дозволило cфopмyлювaти твepджeння про тe, що суспть-нo-eкoнoмiчний розвиток являе собою cклaд-ний динaмiчний пpoцec, який xapaктepизyeтьcя: no-neprne, як кiлькicними змiнaми (пoжвaвлeння i cпoвiльнeння eкoнoмiчнo!' динaмiки), тaк i якю-ними змiнaми, пpeзeнтoвaними структурними тpaнcфopмaцiями виpoбництвa, cпoживaння тa зaйнятocтi; пo-дpyгe, дiaлeктичнoю взaeмoдi-ею пoзитивниx i нeгaтивниx фaктopiв впливу, що обумовлюють циктчний xapaктep eкoнoмiчнoi динaмiки, коли пepioди пoжвaвлeння i пiднeceн-ня змiнюютьcя пepioдaми кризи i дeпpecii з вщ-пoвiдним фopмyвaнням пepeдyмoв cтpyктypниx i динaмiчниx тpaнcфopмaцiй в eкoнoмiцi.
Взaeмoзв'язoк eкoнoмiчнoгo зpocтaння i струк-тypниx тpaнcфopмaцiй виявляеться у ix взaeмo-зaлeжнocтi. Пpиpoдa i якicть eкoнoмiчнoгo зрос-тaння обумовлюеться структурними фaктopaми, що його продукують: зa paxyнoк тexнoлoгiчниx пpopивiв, пoв'язaниx зi змiнoю дoмiнyючиx тex-нoлoгiй; гaлyзeвиx тpaнcфopмaцiй - пepeмiщeн-ня pecypciв у виcoкoпpoдyктивнi гaлyзi з низько-
пpoдyктивниx; вiдтвopювaльниx тpaнcфopмaцiй - збiльшeння чacтки вaлoвo!' дoдaнoi вapтocтi зa paxyнoк знижeння мaтepiaлoeмнocтi виробни-цтвa; iнcтитyцiйниx змiн - пoлiтичниx тa coцiaль-ниx - в дepжaвнiй пoлiтицi, в cиcтeмi пoтpeб, у тому чи^ cпpямoвaниx Ha зpocтaння piвня дoxoдiв тa знижeння ix дифepeнцiaцii як вaгoмoгo мoтивa-цiйнoгo чинникa пiдвищeння пpoдyктивнocтi пpaцi.
Звopoтнiй вплив eкoнoмiчнoгo зpocтaння Ha cтpyктypнi тpaнcфopмaцii eкoнoмiки пoлягae у фopмyвaннi мaтepiaльниx пepeдyмoв для peaлi-зaцii цiлecпpямoвaниx зaxoдiв щодо фopмyвaння eфeктивнoi структури eкoнoмiки з пepeвaжaнням виcoкoтexнoлoгiчниx видiв eкoнoмiчнoi дiяльнoc-тi, пpeзeнтoвaниx cyчacними мoдepнiзoвaними виpoбництвaми; пiдгoтoвки виcoкoквaлiфiкoвa-ниx cyчacнo нaвчeниx фaxiвцiв; здiйcнeння сис-тeмниx нayкoвиx poзвiдoк у poзpoбцi i oпaнyвaннi нoвиx видiв сировини i мaтepiaлiв, зaпpoвaджeн-Hi нoвиx тexнoлoгiй виpoбництвa тa форм opraHi-зaцii пpaцi, ocвoeннi нoвиx pинкiв збуту.
Пepcпeктивaми пoдaльшиx нayкoвиx poзвi-док визнaчeнo cyмicнe зacтocyвaння тeopeтич-ниx пiдxoдiв з мeтoю нayкoвoгo oбгpyнтyвaн-ня cтpaтeгiчниx нaпpямiв i пpiopитeтiв дepжaвнoi структурно!' пoлiтики тa oцiнювaння poлi oкpeмиx фaктopiв cтpyктypoтвopeння eкoнoмiки для фор-мyвaння мexaнiзмiв peaлiзaцi!' дepжaвнo!' cтpaтe-rii cтpyктypниx тpaнcфopмaцiй eкoнoмiки Укpa!'ни.
Список використаних джерел
1. Hollis B. Chenery, Structural Change and Development Policy (Baltimore: Johns Hopkins University Press, 1979);
2. Peter F. Drucker (1969). The Age of Discontinuity. Guidelines to our changing Society. Published by Butterworth-Heinemann. 380p.
3. Fujita M., Mori T. Structural Stability and the Evolution of Urban Systems // Regional Science and Urban Economics. — Elsevier, 1997. — Vol. 27, № 4—5. — P. 339—442. — DOI:10.1016/S0166-0462(97)80004-X.
4. P. Хappoд. Тeopия экoнoмичecкoй динaмики: nep. с aHm. В.Е. Мaнeвичa. /Под peд. В.Г. Гpeбeнникoвa. -М.: ЦЭМИ РАН, 2008. - 210 с.
5. Hollis .B. Chenery and Alan M. Strout. «Foreign Assistance and Economic Development». Am.Econ.Rev., Sep.1966, 56, p.679-733
6. Donella H Meadows; Jorgen Randers; Dennis L Meadows; William W Behrens. The Limits to Growth: A
Report for the Club of Rome's Project on the Predicament of Mankind. - 1. - Universe Books, 1972. - 211p.
7. Romer P.M. Endogenous Technological Change / P.M. Romer // Journal of Political Economy. — 1990. — V.98. — №5. — P.71
8. Маркс К. Сочинения / К. Маркс, Ф. Энгельс. -М. : Государственное издательство экономической литературы. - 2-е изд. - т. 25. - 1962. - 552 с.
9. Lewis, W. Arthur (1954). «Economic Development with Unlimited Supplies of Labor».The Manchester School. 22: 139-91. D0I:10.1111/j.1467-9957.1954.tb00021.x
10. Леоньтьев В. Баланс народного хозяйства СССР. Електронний ресурс [Режим Доступу]: http://istmat.info/files/uploads/28606/planovoe_ hozyaystvo_1925_-12.pdf
11. Mason E.S. Price and Production Policies of Large-scale Enterprise // American Economic Review.
- 1939. - № 29 (March). - P. 61-74.
12. Bain J. S. Industrial Organization: 2nd ed. - New York: John Wiley, 1968.
13. 1гнатюк А.1. Галузевi ринки: теорiя, практика, на-прями регулювання: Монографiя. - К.: ННЦ 1АЕ, 2010.
- 465 с.
14. Fisher A.G.B. Production, primary, secondary and tertiary. — Economic Record 15.1. — 1939. — С. 24—38.
15. Clark C. The Conditions of Economic Progress — London: Macmillan, 1940
16. FourastM J. Le Grand Espoir du XX es^cle: Progn/istechnique, progn/^conomique, progn/issocial — Paris: Press es Universitaires de France, 1949.
17. Иноземцев В. Л. Современное постиндустриальное общество: природа, противоречия, перспективы / В. Л. Иноземцев. - М. : Логос, 2000. - 185c.
18. Bell D. The coming of post-industrial society: A venture of social forecasting. — N.Y.: Basic Books, 1973, ISBN 0-465-01281-7
19. Кондратьев Н.Д. Проблемы экономической динамики / Н.Д. Кондратьев - М. Экономика, 1989. 526c.
20. Schumpeter J.A. Business cycles: a theoretical, historical and statistical analysis of the capitalist process in 2 vols. / J.A Schumpeter. - New York : McGraw- Hill, 1939 -461 p.
21. Гэлбрейт Дж. Новое индустриальное общество: Пер. с англ. / Дж. Гэлбрейт. — М.: ООО «Издательство АСТ»: ООО «Транзиткнига»; СПб.: TerraFantastica, 2004. - 602 с
22. Портер М. Международная конкуренция: Пер. С англ./ Под ред. В.Д. Щетинина.- М.: МО, 1993, 929с.
23. Gynnar Myrdal. Economic Theory and Underdeveloped Regions, Gerald Duckworth, 1957.
24. Krugman P. R. Increasing Returns and Economic Geography // The Journal of Political Economy. - The University of Chicago Press, 1991. — Vol. 99, № 3. — P. 483—499.
25. Барро Р.Дж., Сала-И-Мартин Х. Экономичекий рост/ Р.Дж. Барро, Х. Сала-И-Мартин; пер. с англ. -М.: БИНОМ. Лаборатория знаний, 2010. - 824 с.
26. Экономика как наука / Пер. с фр. И. А. Егорова. — М.:Наука для общества, РГГУ, 1995. — 168 с.
27. Coase, R. Y. «The Nature of the Firm». Economica. 4 (1937): 1, 386-405 [рус. перев.: Коуз Р. Фирма, рынок и право. М., 1993].
28. Чухно, A.A. Сучасн економiчнi теори:пщручник / А. А. Чухно, П. I . Юхименко, П. М. Леоненко; за ред. А. А. Чухна. - К.:3нання, 2007. - 514 с.
References
1. Hollis B. Chenery, Structural Change and Development Policy (Baltimore: Johns Hopkins University Press, 1979)
2. Peter F. Drucker (1969). The Age of Discontinuity. Guidelines to our changing Society. Published by Butterworth-Heinemann. 380p.
3. Fujita M., Mori T. Structural Stability and the Evolution of Urban Systems // Regional Science and Urban Economics.—Elsevier, 1997. —Vol. 27, № 4—5.—P. 339— 442. — D0I:10.1016/S0166-0462(97)80004-X.
4. R. Harrod. The theory of economic dynamics: transl by V.YE. Manevych. / Edited by V.H. Hrebennykova. - M.: TSЙMY RAN, 2008. - 210 p.
5. Hollis .B. Chenery and Alan M. Strout. «Foreign Assistance and Economic Development». Am.Econ.Rev., Sep.1966, 56, p.679-733
6. Donella H Meadows; Jorgen Randers; Dennis L Meadows; William W Behrens. The Limits to Growth: A Report for the Club of Rome's Project on the Predicament of Mankind. — 1. — Universe Books, 1972. — 211p.
7. Romer P.M. Endogenous Technological Change / P.M. Romer // Journal of Political Economy. — 1990. — V.98. — №5. — Р.71
8. Marks K. Writings / K. Marks, F. Enhel's. - M. : Hosudarstvennoe yzdatel'stvo ekonomycheskoy lyteratury. - 2d ed. - vol. 25. - 1962. - 552 p.
9. Lewis, W. Arthur (1954). «Economic Development with Unlimited Supplies of Labor».The Manchester School. 22: 139-91. D0I:10.1111/j.1467-9957.1954.tb00021.x
10. Leontiev V. Balance of the national economy of the USSR. Electronic Resource [Access Mode]: http://istmat.info/files/uploads/28606/planovoe_ hozyaystvo_1925_-12.pdf
11. Mason E.S. Price and Production Policies of Large-scale Enterprise // American Economic Review. - 1939. - № 29 (March). - P. 61-74.
12. Bain J. S. Industrial Organization: 2nd ed. - New York: John Wiley, 1968.
13. Ihnatyuk A.I. Industrial markets: theory, practice and directions for regulation: Monograph. - K .: NNTS IAE, 2010. - 465 p.
14. Fisher A.G.B. Production, primary, secondary and tertiary. - Economic Record 15.1. - 1939. - P. 24-38.
15. Clark C. The Conditions of Economic Progress — London: Macmillan, 1940
16. Fourastié J. Le Grand Espoir du XX esiècle: Progrèstechnique, progruséconomique, progrussocial — Paris: Press es Universitaires de France, 1949.
17. Inozemtsev V. L. Modern post-industrial society: nature, contradictions, prospects / V. L. Inozemtsev. -M.: Lohos, 2000. - 185p.
18. Bell D. The coming of post-industrial society: A venture of social forecasting. — N.Y.: Basic Books, 1973, ISBN 0-465-01281-7
19. Kondrat'ev N.D. Problems of economic dynamics / N.D. Kondrat'ev - M. Ekonomika, 1989. 526 p.
20. Schumpeter J.A. Business cycles: a theoretical, historical and statistical analysis of the capitalist process in 2 vols. / J.A Schumpeter. - New York : McGraw- Hill, 1939 -461 p.
21 . Galbraith J. The New Industrial State: Per. s anhl. / Dzh. Hélbreyt. - M .: OOO «Yzdatel'stvo AST»: OOO «Tranzytknyha»; SPb .: TerraFantastica, 2004. -602 p.
22. Porter M. The Competitive Advantage of Nations: Per. S anhl. / Pid red. V.D. Shchetynyna - M .: MO, 1993, 929 p.
23. Gynnar Myrdal. Economic Theory and Underdeveloped Regions, Gerald Duckworth, 1957.
24. Krugman P. R. Increasing Returns and Economic Geography // The Journal of Political Economy. - The University of Chicago Press, 1991. — Vol. 99, № 3. — P. 483—499.
25. Barro R.J., Sala-I-Martin H. Economic growth / R.J. Barro, H. Sala-I-Martin; transl. from English - M .: BINOM. Laboratoriya znan', 2010. - 824 p.
26. Economics as a science / Trans. with fr. I.A. Egorova. - M.: Science for Society, RSUH, 1995. - 168 p.
27. Coase, R. Y. «The Nature of the Firm». Economica. 4 (1937): 1, 386-405.
28. Chukhno, A.A. Modern economic theories: a textbook / AA Chukhno, P.I. Ekumenenko, P. M. Leonenko; for ed. AA Chukhna. - K .: 2006, 2007. - 514 pp.
Даш про автора Ходжаян Алла Рубен'тна,
aaiipaHi, Дepжaвний нayкoвo-дocлiдний Ыститут iнфopмaтизaцi!' ia мoдeлювaння eкoнoмiки MiHidep-oma eкoнoмiчнoгo розвитку i тopпвлi y^aiHm, м. Ки'Тв e-mail: [email protected]
Данные об авторе Ходжаян Алла Рубеновна,
aa^paHT Гocyдapcтвeнный нayчнo-иccлeдoвa-тeльcкий институт инфopмaтизaции и мoдeлиpoвaния экономики Mиниcтepcтвa экoнoмичecкoгo paзвития и торговли Укpaины, г. Юиюв e-mail: [email protected]
Data about the author Alia Khodzhaian,
Postgraduate Student, State Research Institute for Informatization and Economic Modeling Ministry of Economic Development and Trade of Ukraine, Kyiv e-mail: [email protected]
