CC BY
51
3. Rose, P. S. Commercial Bank Management. New York : McGraw-Hill/Irwin, 2001.832 p.
4. Copeland, T., Koller, T., Murrin, J. Valuation: Measuring and managing the value of companies. 3rd edition. New York: John Wiley & Sons, Inc., 2000. 490 p.
5. Damodaran, A. Investment Valuation: Tools and Techniques for Determining the Value of Any Asset. New York : John Wiley & Sons, Inc., 2002. 992 p.
6. Adams, M., Rudolf, M. A new approach to the valuation of banks [online]. August 2010, [cited 201105-06].
7. Horvátová, E. Method of banks valuation. In Economic Analysis. 2009, Vol. 42, No. 1, pp. 50-60.
Даш про автора
Гриджук Д.М.,
к.е.н., доцент, ДВНЗ КиТвський нацюнальний еконо-ммний уыверситет iM. Вадима Гетьмана e-mail: dgrydzhuk@gmail.com
Данные об авторе Гриджук Д.М.,
к.э.н., доцент ДВНЗ Киевский национальный экономический университет им. Вадима Гетьмана e-mail: dgrydzhuk@gmail.com
Data about author Grydzhuk D.,
Candidate of Economic Sciences, Associate Professor, Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman e-mail: dgrydzhuk@gmail.com
DOI: 10.5281/zenodo.1245531 1.В. КОВАЛЬЧУК
Структуры трансформацм ВВП Украши: аналiз та перспективи
У статт'1 проанал'зовано тенденцИ' структурних трансформац1й економки Украни, досл'щжено внесок галузей на^онально!' економки у створення валово'1' доданоï вартост'1, виявлено особли-вост'1 розпод^лу ВВП Украни, зроблен'1 висновки щодо проблем та перспектив економ1чного роз-витку на^онально!' економки.
Ключовi слова: ВВП, валова додана вартсть, структурна трансформация, розвиток, анал'з, економ1чне зростання.
И.В. КОВАЛЬЧУК
Структурные трансформации ВВП Украины: анализ и перспективы
В статье проанализированы тенденции структурных трансформаций экономики Украины, исследован вклад отраслей национальной экономики в создание валовой добавленной стоимости, выявлены особенности распределения ВВП Украины, сделаны выводы относительно проблем и перспектив экономического развития национальной экономики.
Ключевые слова: ВВП, валовая добавленная стоимость, структурная трансформация, развитие, анализ, экономический рост.
I. KOVALCHUK
Structural transformations of Ukraine's GDP: analysis and prospects
The article analyzes trends in the structural transformations of the national economy, researches the contribution of industries in the creation of gross value added, studies the features of Ukraine's distribution, conclusions are drawn regarding the problems and prospects of economic national development.
Keywords: GDP, structural transformation, gross value added, development, analysis, economic growth.
Постановка проблеми. Сyчacний eтaп poз-витку cbítobo'í eкoнoмiки, який xapaктepизyeтьcя
© 1.В. КОВАЛЬЧУК, 2018
пocилeнням iнтeгpaцiйниx, глoбaлiзaцiйниx npo-цeciв та кpизoвиx явищ, cтpiмким poзвиткoм нo-
Формування ринкових вщносин в Укра'|'ж №3 (202)/2018 31
вiтнix технолопй, нeвизнaчeнicтю i, дуже часто, непередбаченютю, ставить перед урядами кратн задачу швидкого реагування на змЫи навко-лишнього середовища. Перспективи розвитку економки Укратни сьогоднi, насамперед, зале-жать вiд рeaлiзaцм чiтко окресленою i науково-обГрунтованот стратеги eкономiчного розвитку, в основу якоТ мае бути покладено не зростання ВВП на дектька вiдсоткiв на рк, а, здiйснeння структурних мaкроeкономiчниx трансформафй.
Пiсля розпаду Радянського Союзу i здобуття на-шою кратною незалежност пройшло достатньо часу для побудови модерно! eкономiчноТ' системи. Якщо вщсутнють позитивних рeзультaтiв eкономiч-ного розвитку до 2000 р. можна було виправдову-вати розгубленютю eлiт перед новыми виклика-ми, то 2000 рк став точкою початку eкономiчного зростання i сiмнaдцять рокiв - достатый пeрiод часу для побудови конкурентоспроможно! потужнот eкономiки европейсько! кратни. З'ясування причин нeзaдовiльниx результат розвитку, якi мае сьо-годн Укратна, потребуе aнaлiзу основних макро-eкономiчниx пропорцiй, Грунтовного вивчення динамки i структури eкономiки, виявлення тeндeнцiй i зaкономiрностeй ТТ розвитку, усвщомлення наяв-них проблем. Результати такого мaкроeкономiчно-го aнaлiзу мають сформувати бачення можливос-тей i перспектив нацюнальнот eкономiки та можуть стати основою формування стратеги eкономiчного розвитку кратни.
Актуaльнiсть питання визначення вектору еко-номiчного розвитку i структурних трансфор-мaцiй обумовлена нeобxiднiстю якiсного онов-лення eкономiчноТ' системи на основi рeaлiзaцi! ефективнот eкономiчно!' полiтики i, насамперед, структурно'т', яка повинна забезпечити eкономiч-не зростання та сприяти eкономiчному прориву Укратни В рeзультaтi до^дження структурного зрiзу eкономiчного розвитку Укратни мають бути розкрит основнi мaкроeкономiчнi диспропорций притаманн нaцiонaльнiй eкономiцi, та виявлeнi шляхи досягнення мaкроeкономiчно!' рiвновaги.
Анал'1з до^джень i публжацш з пробле-ми. Незважаючи на велику ктькють науко-вих дослiджeнь, питання структурних змЫ в еко-номiцi Укратни залишаються нерозв'язаними й дискусiйними, серед них - визначення вектору розвитку нацюнально'т' економки, формування структурно'т' полiтики, розробка iнструмeнтiв тт реа-лiзaцi'т', формування мexaнiзму впливу держави на
регулювання структурних трaнcформaцiй. Все це визначае необхiднicть формування цiлicного ма-Kp0eK0H0Mi4H0r0 бачення перебiгу змiн й обумов-люе aкт"уaльнicть доcлiджeння основних структурних трансформацй тх динамки, cупeрeчноcтeй та впливу на eкономiчний розвиток у контeкcтi формування ефективнот структурно! полiтики.
Нaйбiльш знaчимi доcлiджeння проблем еко-номiчного зростання кратн та структурних трaнcформaцiй були зд^снеы такими вщоми-ми економютами як К. Поппер, М. Кондратьев, В. Полтерович, Д. Норт, Р. Фогель, О. Втьям-сон, Р. Познер, Г. Демсец, О. Фавор, Ф. Емар-Дюверне, Дж. Форрестор, Р. Нельсон, С. УЫтер, Дж. Меткалфа, Дж. Стверберг, Д. Ленерт, Б. Вер-спаген, С Бiр, П. Самуельсон, А. Картер, П. Петр^ Л. Клейн, В. Бессонов та багатьма Ышими.
Особливе мюце серед дослщжень належить проблемам постсофалютичних трансформа-цiй. Однак пicля понад двадцяти роюв з початку «оксамитових рeволюцiй» у кратнах Централь-нот та Схщнот бвропи результати розвитку потре-бують поглибленого aнaлiзу трансформа^йних перетворень, вдосконалення методологи дослг дження теори пeрeхiдних eкономiчних процeciв.
Метою статт е aнaлiз тeндeнцiй структурних трансформафй eкономiки Укратни в 2000-2016 рр., доcлiджeння внеску галузей нацюнальнот eкономiки у створення валовот доданот вaртоcтi, виявлення особливостей розподiлу ВВП Укратни, визначення проблем i перспектив eкономiчного розвитку нацюнальнот eкономiки.
Виклад основного материалу. На Всесв^-ньому eкономiчному форумi в Дaвоci (2018) пре-зентували альтернативну систему оцЫки еконо-мiчного розвитку кратн, в основу якот покладено три вектори оцЫки, а саме: зростання i розвиток; iнклюзивнicть; cпaдкоeмнicть поколЫь i с^й-кicть розвитку. Нову систему назвали Ыдексом (або рейтингом) Ыклюзивного розвитку (Inclusive Development Index). В Ыдекс 12 покaзникiв, роз-дiлeних на зaзнaчeнi вище групи. Ця система бтьш повно вщображае реальний стан справ в краты, оcкiльки враховуе не тiльки ВВП, але ще 11 пaрaмeтрiв. За задумом ВЕФ Ыдекс мае Ы-формувати cуcпiльcтво та допомагати сталому та Ыклюзивному eкономiчному розвитку [5].
В той час, як свтова сптьнота пропонуе нов^-нi Ыструменти для оцiнки eкономiчного розвитку, Укратна з ча^в здобуття нeзaлeжноcтi не змогла
дocягти зaдoвiльниx peзyльтaтiв нaвiть за фади-цiйнoю cиcтeмoю oцiнки - за вaлoвим внущш-нiм пpoдyктoм. Як peзyльтaт, мa8мo нeпpипyc-тимo низькe для eвpoпeйcькoï фатни знaчeння ВВП - 2385367 млн. фн. в 2016 i, в^в^, 55899 гpн. на душу нaceлeння [1]. В cвiтoвиx peйтингax 2017 p. за piвнeм ВВП Уфа'на пociлa - 61 мгс^ з 217 фа'н (S 98629 млн.) [2], а за piвнeм ВВП на душу нaceлeння 133 мicцe з 187 фа'н (S 2205,67 тиа ) [3].
Biдпoвiдi на питання, як мoжe ycпiшнo poзвивa-тиcя фатна, кoтpa гeнepye дoдaнy вapтicть в poз-мipi 4658 гpн. на мicяць в poзpaxyнкy на oднo-гo oco6ó, нayкoвa думка нe мае. Пpo який piвeнь кoнкypeнтocпpoмoжнocтi нaцioнaльнoï eкoнo-мiки, а тим бiльшe, piвeнь poзвиткy cycпiльcтвa, oцiнeнoгo за бтьш пpoгpecивними мeтoдикaми, мoжнa диcкyтyвaти з таким ВВП?
Пoбyдoвa мoдepнoï Уфа'[ни нeмoжливa бeз cyr-т8вoгo - в paзи - збiльшeння дoxoднoï чacтини бюджeтy, щo е мoжливим лишe за yмoв знaчнo-ro пpopивy в тeмпax eкoнoмiчнoгo зpocтaння, дe-тУзацм' eкoнoмiки, пoбyдoви нopмaльнoï cyдoвoï cиcтeми тoщo. Пpoтe, eкoнoмiчнe зpocтaння на дaнoмy eтaпi нeмoжливe, на наш пoгляд, бeз зд^-cнeння cтpyктypниx eкoнoмiчниx тpaнcфopмaцiй.
^зважаючи на вeликy кiлькicть нayкoвиx дo-cлiджeнь з пpoблeм poзвиткy нaцioнaльнoï era-нoмiки, ocтaтoчнo нe з^^ван пpичини cyчacнo-ro cтaнy. Eкoнoмiчнe зpocтaння poзглядa8тьcя мaкpoeкoнoмiчнoю нayкoю як cклaдoвa чacтинa й oднa з нaйвaжливiшиx xapaктepиcтик eкoнo-мiчнoгo poзвиткy фатни. Цe пoняття пoв'язaнe з кiлькicнoю змiнoю oбcягiв виpoбництвa i cпoжи-вання ВВП. Пpoтe питання, чи пpизвoдить зpoc-тання eкoнoмiки фатни дo нoвoï cxoдинки в ïï era-нoмiчнoмy i coцiaльнoмy poзвиткy, якoю цiнoю i за paxyнoк якиx джepeл дocягaeтьcя зpocтaння, якi чинники е визначальними на cyчacнoмy eтaпi, зaлишaeтьcя на дpyгoмy плaнi.
Тeндeнцiя дo зpocтaння peaльнoгo ВВП зapoди-лacя в Уфа'н в 2000 p., який став пiкoвoю точ-кoю пaдiння уфа^ь^' eкoнoмiки (в 2000 p. pe-альний ВВП cтaнoвив 43,2% дo piвня 1990 p.). Сepeд фа'н СНД цeй piвeнь був найнижчим. тpeбye нayкoвoгo ocмиcлeння дocягнyтa глиби-на пaдiння. ^чинаючи з 2000 p. в Уфа'У вщ-бyвaлocя cтpiмкe зpocтaння ВВП, я^ за moí^ тeмпaми пepeвищyвaлo пoкaзники СНД в цiлoмy дo 2008 p., кoли poзпoчaлacя ^това фiнaнcoвa
кpизa. За кpизoвий 2009 p. Уфа'на зазнала най-бiльшиx втpaт ВВП (-14,8%), пopяд iз Bipмeнi8ю (-14,2%), Пpибaлтiйcькими фа'нами (вщ -14,2% дo -14,7%), РФ (-7,8%) та Мoлдoвoю (-6,0) [4].
Наступи два poки зpocтaння, а за ними - два po^ тупцювання на мicцi, зaвepшилиcя кpизoю. Нoвi гeoпoлiтичнi peaлiï cпpичинили пaдiння ВВП в 2014-2015 pp. на 6,6% i 9,8% в^в^. Biднoвлeння пpoцecy зpocтaння в 2016 p. (2,4%) i в 2017 p. (пpoгнoз 2.2%) вiдбyвaлocя нeпpи-пycтимo низькими тeмпaми. Таким чинoм, збть-шивши^ за 2000-2016 pp. y фaктичниx цiнax бiльшe, нiж в 13 paзiв, peaльний ВВП Уфа'ни зpic на 38,5% i y 2016 p. дocяг лишe 59,4% дo piвня 1990 p. Kpai^ Цeнтpaльнoï' та Cx^of 6в-poпи, кoтpi дo cepeдини 1990-x poкiв нaлeжaли дo гpyпи фатн, якi зупинили тpaнcфopмaцiйний cпaд, щo пiшoв за pyйнyвaнням цeнтpaлiзoвaнoï eкoнoмiчнoí' cиcтeми, дo 2000 p. вiднoвили дope-фopмeний oбcяг ВВП.
Нacтyпним eтaпoм дocлiджeння пpичин нeзa-дoвiльниx peзyльтaтiв poзвиткy нaцioнaльнoí' eкo-нoмiки, на наш пoгляд, мае бути aнaлiз динамг ки мaкpoeкoнoмiчниx пpoпopцiй виpoбництвa, poзпoдiлy та пepepoзпoдiлy ВВП, який дoзвoляe oкpecлити вeктop тpaнcфopмaцií' icнyючoí' мoдe-лi poзвиткy Укpaí'ни. Важливим мaкpoeкoнoмiч-ним iндикaтopoм е cтpyктypa випу^у. Пpoтягoм 2000-2016 pp. в нацюнальый eкoнoмiцi, нeзвa-жаючи на пepioдичнi кpизи, пpocлiдкoвyвaлacя чiткa тeндeнцiя дo пepecтpyктypyвaння випycкy в нaпpямкy зpocтaння чacтки гaлyзeй, кoтpi нада-ють пocлyги (табл.1). Дocлiджyвaний пepioд xa-paктepизyвaвcя icтoтним cкopoчeнням виpoбни-цтва тoвapiв y зaгaльнoмy oбcязi виpoбництвa. Ця тeндeнцiя пpиcкopилacя пiд чac фiнaнcoвoí' кpизи 2009 p., гали тoвapнe виpoбництвo, пopiвнянo з 2000 p. cкopoтилocя мaйжe на чвepть, а чacткa виpoбництвa пocлyг збiльшилacя y пiвтopa paзи.
Пeвнe вiднoвлeння eкoнoмiки пpoтягoм 20102011 pp. виявилocя нeтpивaлим, y 2012 p. тeн-дeнцiя дo cкopoчeння частки тoвapнoгo виpoбни-цтва вiднoвилacя i, зaгaлoм за poзглянyтий пepioд, йoгo внecoк y випycк cкopoтивcя на 23% (16 в.п.), а caмe - з 69% в 2000 p. дo 53% в 2016 p.
В пepioд з 2000 p. дo 2016 p. вiдбyлиcя cyтт8-вi cтpyктypнi зpyшeння i y cклaдi вaлoвoí' дoдaнoï вapтocтi. Якщo в 2000 p. пpoпopцiя мiж тoвap-ним виpoбництвoм i наданням пocлyг в cтpyктy-pi ВДВ виглядала так: 53% пpoти 46% (табл.1),
Джерело: складено автором на основi даних ДержавноI служби статистики Украни [1]
Таблиця 1. Порiвняльна структура випуску i валовой додано! вартостi за видами економiчноl дiяльностi
Види економ1чно1 д1яльност1 % до випуску % до ВДВ
2000 2016 2000 2016
Ольське, л1сове та рибне господарство 14,4 13,0 16,3 13,8
Добувна промислов1сть 1 розроблення кар'ер1в 5,7 5,0 4,9 6,5
Переробна промислов1сть 36,3 28,8 20,4 14,4
Постачання електроенергм, газу, пари 6,6 4,8 6,7 3,6
Водопостачання; канал1зац1я, поводження з в1дходами 1,1 0,6 1,0 0,4
Буд1вництво 4,6 4,8 4,1 2,3
Оптова та роздр1бна торг1вля; ремонт автотранспортних засоб1в 7,6 12,8 9,9 16,7
Транспорт, складське господарство, поштова та кур'ерська д1яльн1сть 6,9 6,8 10,5 7,7
1нформац1я та телекомун1кац1Т 2,4 3,6 3,3 4,4
Ф1нансова та страхова д1яльн1сть 1,7 2,1 2,2 3,2
ОперацИ з нерухомим майном 2,2 4,1 4,3 7,2
Осв1та 2,7 2,6 4,8 4,4
Охорона здоров'я та надання соц1ально'т допомоги 2,1 2,0 2,8 2,9
Галуз1, що виробляють товари 69 57 53 41
Галуз1, що надають послуги 31 43 46 59
то в 2016 р. сталося принципове змщення акценту на користь галузей, як надають послуги. 1хня частка зросла на 28,3% i становила в 2016 р. 59% валовот доданоТ вaртостi. Хоча ця пропо-рцiя ще вiдрiзня8ться вiд краТ'н 6С, проте, напря-мок концентрацп виробництва i доданоТ вaртостi в сфeрi послуг (торгiвлi, Ыформацп та телекому-нiкaцiй, фЫансово'Т й страховоТ' дiяльностi, освiти, охорони здоров'я тощо) вiдповiдa8 загальноев-ропейським тeндeнцiям i вказуе на активне фор-мування сервюно'Т eкономiки i розбудову основ постiндустрiaльного суспiльствa.
Частка валовот додано' вартост в структурi випуску по груп галузей, якi надають послуги вдвiчi бiльшa порiвняно з галузями мaтeрiaльного виробництва, проте виявлен структурнi зрушення не вплинули на загальну пропорцш «валова додана вартють - промiжнe споживання». Питома вага доданоТ' вaртостi у випуску в економщ Укра-Т'ни залишалася протягом всього дослiджувaного перюду майже без змiн - в середньому на рiв-нi 40%, з незначними пковими з значеннями -38% в 2000 р. i 42% в 2013 р.
Незважаючи на загальну законсервованють си-туацГТ за цим показником, деяк види дiяльнос-тi розвивалися в напрямку зростання питомоТ' ваги валовот доданоТ' вaртостi в структ^ випуску. Так, в добувнiй промисловост частка валовот доданоТ' вaртостi зросла в 1,6 рази - з 33% в 2000 р. до
52% в 2016 р. Незначн позитивы зрушення вщ-бувалися i в фЫансов^ та стрaxовiй дiяльностi. Сут-теве зменшення даного показника спостер^ало-ся в постaчaннi електроенергм, газу, пари - з 39% до 30%, будiвництвi - з 34% до 20%, транспорту складському господaрствi, поштовiй та кур'8рськiй дiяльностi - з 58% до 46%, водопостачаны, кана-лiзaцiТ', поводжeннi з вщходами - з 35% до 28%.
Провщы гaлузi украТ'нськоТ' економки - пере-робна промисловiсть i сiльськe господарство -демонстрували с^йку законсервовану позицiю - 41-44% та 20%, вщповщно. Питома вага ва-лово'Т доданоТ' вaртостi в торпвлу незважаючи на пeвнi коливання (вщ 49 до 57%), не продемон-струвала чiткоТ' тенденцГт.
Варто звернути увагу на результати дослщжен-ня частки доданоТ' вартос^ в структурi випуску окремих галузей. Щодо високоТ' частки додано'Т вaртостi в галузях, яю надають послуги, розбiж-ностей в наукових думках не юнуе, проте, вщнос-но велика частка доданоТ' вартос^ в сiльському господaрствi (вiд 41 до 44%) i добувнiй промис-ловостi (вiд 32% до 58%) е незвичною для тра-дицiйного сприйняття. Переробна ж промисло-вiсть генеруе лише 20% ВДВ вщ випуску.
Нeрiвнознaчним е внесок окремих галузей в процес створення валовот доданоТ' вaртостi. Драйверами украТ'нськоТ' економки залишають-ся переробна промисловють, оптова i роздрiб-
на тopгiвля та ciльcькe гocпoдapcтвo. В 2016 p. 43,9% вaлoвoï' дoдaнoí' вapтocтi бyлo cтвopeнo caмe в циx гaлyзяx. Пpoтe, пpoтягoм дocлiджyвa-нoгo пepioдy вiдбyлacя змiнa лiдepa. Тpaдицiйнa для У^атни cитyaцiя, кoли найбтьша чacткa дo-дaнoí' вapтocтi пpипaдaлa на пepepoбнy пpoмиc-лoвicть, була змiнeнa в 2010 p. на кopиcть oптo-вoí' i poздpiбнoï' тopгiвлi.
Пpoмиcлoвicть У^атни пoчaлa piзкo cкopoчy-вaтиcя з 2012 p., змeншившиcь на чвepть пo-piвнянo з дoкpизoвим 2008 p. Кaтacтpoфiчнo змeншилacя вaлoвa дoдaнa вapтicть, cтвope-на y пepepoбнiй пpoмиcлoвocтi. ^ cкopoчeння, викликaнe cвiтoвoю фiнaнcoвoю кpизoю, пoчa-лocя щe y 2008 p. (-5%) i нaбyлo кaтacтpoфiч-ниx нacлiдкiв y 2009 p. (-22%). Пeвнe вiднoв-лeння eкoнoмiки пpoтягoм 2010-2011 pp. нe змoглo пepeкpити цe пaдiння, a з 2012 p. вoнo знoвy пpoдoвжилocя. Peзyльтaтoм cтaлo змeн-шeння ВДВ, гeнepoвaнoï пepepoбнoю пpoмиcлo-вicтю, на 34% - з 20,4% в 2000 p. дo 12,7% в 2013 p. Останы тpи po^ cитyaцiя тpoxи виpiв-нялacя, пpoтe пoзицiя лiдepcтвa нe вiднoвилacя i в 2016 p. ВДВ пepepoбнoï пpoмиcлoвocтi ста-нoвилa 14,4%, щo на 29,4% мeншe пopiвнянo з 2000 p. Зoвciм iнший xapa^ep мали змiни част-ки ВДВ, гeнepoвaнoï' ciльcьким гocпoдapcтвoм. Нeзвaжaючи на вiдcyтнicть ч^гат тeндeнцiï в ди-нaмiцi oбcягy пpoдyкцií' ciльcькoгo гocпoдapcтвa, миcливcтвa i лicoвoгo гocпoдapcтвa (cпocтepiгa-лиcя кoливaння oбcягiв виpoбництвa), внecoк цг eï гaлyзi в пpoцec cтвopeння ВВП мав виpaжeнy отадаючу тeндeнцiю в пepioд дo физи 2008 p - з 16,3% в 2000 p. дo 7,1% - в 2007 p. знизила^ чacткa дoдaнoí' вapтocтi, cтвopeнoï в ciльcькoмy гocпoдapcтвi, в зaгaльнoмy oбcязi ВДВ У^атни. Пoтiм нaпpямoк poзвиткy змiнивcя на пpoтилeж-ний i, як peзyльтaт, в 2016 p. мaeмo чacткy ВДВ пo ц^ гaлyзi в poзмipi 13,8%, щo лишe на 0,6 в.п. мeншe за чacткy пepepoбнoí' пpoмиcлoвocтi, в той ча^ як в дoкpизoвoмy 2007 p. цi пoкaзники вiдpiзнялиcя мaйжe втpичi.
Чacткa ВДВ, cтвopeнoï в тopгiвлi, зpocлa пpoтя-гам дocлiджyвaнoгo пepioдy в 1,6 paзи - з 9,9% в 2000 p. дo 15,7% в 2016 p. З 2010 p. ц галузь е лiдepoм в пpoцeci cтвopeння ВДВ. Чeтвepтe мю-цe в cтpyктypi ВДВ пociдa8 тpaнcпopт, cклaдcькe гocпoдapcтвo, пoштoвa та ^p'sp^ra дiяльнicть - 7,7% за peзyльтaтaми 2016 p, змeншившиcь з 10,5% в 2000 p. (на 26,7%). 6,5% ВДВ пpи-
падае на дoбyвнy пpoмиcлoвicть, яка пpoдeмoн-cтpyвaлa cyтт8вe зpocтaння (+32,7%) - з 4,9% в 2000 p. i пociлa п'яту cxoдинкy. Кaтacтpoфiч-нoгo cпaдy в У^аты зазнала дoдaнa вapтicть бу-дiвництвa, cкopoтившиcь на 45,2% - з 4,2 % в 2000 p. дo 2.3% в 2016 p. Сьoгoднi в бyдiвництвi cтвopюeтьcя знaчнo мeншe дoдaнoï' вapтocтi, нiж в ocвiтi та lнфopмaцiя та тeлeкoмyнiкaцií', чacткa якиx в 2016 p cтaнoвилa 4,4%.
ФЫан^ва кpизa пpизвeлa дo piзкoгo crapo-чeння фiнaнcoвoí' та cтpaxoвoï' дiяльнocтi, кoтpa з piвня, який пepeвищyвaв фатни 6С y 2009 p. (6,2% пpoти 5,7%) змeншилacя дo 3,2% ^и-вepтa8 увагу такий вид дiяльнocтi, як oпepa-цм' з нepyxoмим мaйнoм, як за вeличинoю ВДВ (7,2%) в 2016 p. мaйжe нaблизилиcя дo тpaн-^op^oí' гaлyзi.
Пopiвняння гaлyзeвoï cтpyктypи виpoбництвa вaлoвoí' дoдaнoí' вapтocтi в У^атни та ^aT^ax 6С-28 дoзвoля8 зpoбити нacтyпнi виcнoвки:
- питoмa вага ciльcькoгo гocпoдapcтвa y ВДВ У^атни (13,8%) набагато пepeвищy8 cepeднi знaчeння кpaïн 6С-28 (1,6%);
- внecoк пepepoбнoí' пpoмиcлoвocтi Укpaïни, яка пepeд кpизoю пepeбyвaлa на cepeдньoмy для кpaïн 6вpoпи piвнi, зазнав cкopoчeння i за piвнeм y 2016 p. (14,4%) пocтyпaeтьcя yciм 8вpoпeй-cьким фа^ам;
- чacткa бyдiвництвa y ВДВ У^атни (2,3%) мaйжe yдвiчi нижча за 6С-28 (5,4%);
- нaблизивcя дo кpaïн 6С (4,7%) внecoк iнфop-мaцiйнoí' дiяльнocтi Укpaí'ни (4,5%). Baжливoю cклaдoвoю дocлiджeння тpaнcфopмaцiйниx пpo-цeciв е aнaлiз вaлoвoгo внyтpiшньoгo пpoдyктy за кaтeгopiями дoxoдy. ЗмЫи y пpoпopцiяx дoxo-дiв гaлyзeй eкoнoмiки xapaктepизyютьcя чacт-кoю oплaти пpaцi, пoдaткiв, за виняткoм cô6^-дiй на виpoбництвo, а тагаж вaлoвoгo пpибyткy y cклaдi вaлoвoï' дoдaнoí' вapтocтi. В 2016 p. най-бiльшy чacтy ВВП, а caмe 47,9%, cтaнoвив вaлo-вий пpибyтoк. Питoмa вага oплaти пpaцi найма-ниx пpaцiвникiв мaйжe на 11,3 в.п. була мeншoю
- 36,6%, pernTO - 15,5% пpипaдaлa на пoдaт-ки за виключeнням cyбcидiй на виpoбництвo та iмпopт. Слiд зазначити тeндeнцiю дo зpocтaн-ня чacтки oплaти пpaцi нaймaниx пpaцiвникiв дo 2012p.- з 40,0% в 2001 p. дo 50,2% в 2012 p. Нacлiдкoм ocтaнньoï' кpиз е cтpiмкe пaдiння цьo-ro пoкaзникa дo нижчoгo за вecь пepioд знaчeння
- 36,6% в 2016p.
Види еконокпчно! д1яльност1 Оплата прац1 найманих прац1вник1в 1н11л податки, пов'язаш з виробництвом |Н11Л субсиди, пов'язаш з виробництвом Прибуток, зм1шаний дохщ Споживан-ня основного кашталу Чистий прибуток, зм1шаний дохщ
Стьське, л1сове та рибне господар-ство 14,64 [20) 1,3 -0,7 84,8 [80) 6,0 78,7
Добувна промисловють \ розроблення кар'ерю 36,0 [65) 1,3 -1,7 64,4 [44) 19,2 45,2
Переробна промисловють 56,2 [56) 2,9 -0,1 41,0 [39) 17,0 24,0
Постачання електроенерги, газу, пари 61,1 [27) 2,6 -9,5 45,7 [69) 37,8 7,9
Водопостачання; канал1зацт, пово-дження з в1дходами 101,3 [54) 1,7 -12,7 9,7 [43) 20,0 -10,4
Буд1вництво 51,5 [62) 4,3 -0,1 44,3 [37) 9,4 34,9
Оптова та роздр1бна торг1вля; ремонт автотранспортних. Засоб1в 37,0 [56) 1,4 - 61,5 [39) 4,2 57,3
Транспорт, складське господарство, поштова та кур'ерська д1яльн1сть 54,3 [44) 2,1 -1,1 11,0 [55) 6,1 4,9
1нформацт та телекомун1кац1Т 50,0 [43) 5,3 -1,3 59,9 [54) 12,5 47,4
Ф1нансова та страхова дтльысть 40,0 [50) 2,6 - 57,4 [44) 6,8 50,6
0перац1Т з нерухомим майном 13,0 [15) 0,6 - 86,4 [85) 38,6 47,8
0св1та 90,3 [63) 0,2 - 9,5 [36) 8,2 1,3
Охорона здоров'я та надання соц1альноТ допомоги 83,6 [81) 1,0 -о,з 15,7 [19) 12,7 3,0
Джерело: складено автором на основ/ даних Державно/ служби статистики У крайни [1 ], в дужках зазначен/ дан/ 2000 р.
7^ О Л
о
Змiнa частки oплaти пpaцi вiдбyлacя cинxpoннo зi змiнaми чacтки як вaлoвoгo пpибyткy, так i пo-дaткiв. Пpoтягoм дocлiджyвaнoгo пepioдy нaймeн-ша питома вага пoдaткiв - 9,9% - cпocтepiгaлacя в 2004 p, в 2015-2016 pp. вoнa була ма^и-мaльнoю за вecь пepioд. Пiкoвoгo знaчeння дocя-гла в 2016 p. i частка вaлoвoгo пpибyткy - 47,9%.
Цiкaвoю е динамка cпiввiднoшeння мiж вaлo-вим пpибyткoм i oплaтoю пpaцi нaймaниx пpa-цiвникiв. Якщo на пoчaткy пepioдy дocлiджeння в cтpyктypi ВВП пepeвaжaли дoxoди бiзнecy (в 1,13 paзiв) з пoдaльшим впeвнeним змeншeнням цьoгo пoкaзникa дo 0,75 в 2013 p., то в ocтaннi два po^ бyлo вiднoвлeнo знaчeння пoчaткy пepi-oдy i, нaвiть, пepeвищeнo - 1,31 в 2016 p.
Найбльою зpocтaння чacтки oплaти пpaцi y ВВП (табл.2) cпocтepiгaлocя y eлeктpoeнepгeтицi (y 2,6 paзи), вoдoпocтaчaннi та oбpoблeннi вiдxoдiв (y 1,87 paзи), а cкopoчeння цьoгo пoкaзникa вiдбyвaлocя y дoбyвнiй пpoмиcлoвocтi, аль^^му гocпoдapcтвi, бyдiвництвi, тopгiвлi, фiнaнcoвiй i cтpaxoвiй дiяльнocтi.
Як i oчiкyвaти, змiнa чacтки iншoï cyттeвoï' cклaдoвoï ВДВ - вaлoвoгo пpибyткy - мала пpo-тилeжнy тeндeнцiю. Як виднo з нaвeдeниx да-ниx табл.2, нaйвищi знaчeння цeй пoкaзник мае y ciльcькoмy гocпoдapcтвi (84,8%) та oпepaцiяx з нepyxoмим мaйнoм (86,4%), щo oбyмoвлeнo ic-тoтнoю чacткoю змiшaнoгo дoxoдy, виpoблeнoгo в циx гaлyзяx ceктopoм дoмaшнix гocпoдapcтв.
Сepeд iншиx гaлyзeй лiдиpyючi пoзицií' займа-ють дoбyвнa пpoмиcлoвicть (64,4%) та TOp^-ля (61,5%), дe чacткa вaлoвoгo пpибyткy пepe-вищуе пoлoвинy дoдaнoí' вapтocтi. Тeндeнцiю дo зpocтaння цьoгo пoкaзникa y poзглянyтий пepioд мали дoбyвнa пpoмиcлoвicть (1,5 paзи) i тopгiвля (1,6 paзи), а дo cкopoчeння - eнepгeтикa i вoдo-пocтaчaння, тpaнcпopт та ocвiтa.
lншi пoдaтки, за винятгам cyбcидiй, пoв'язaнi з виpoбництвoм, зaгaлoм cтaнoвлять нeвeликy чacткy вaлoвoï' дoдaнoï вapтocтi (12,9% в 2001 p. та 15,5% i 2016 p.). BapTO вщзначити виcoкий piвeнь cyбcидiювaння дoбyвнoï пpoмиcлoвocтi i eлeктpoeнepгeтики.
У^аТ^^ка eкoнoмiкa, маючи нaймeншy cepeд 8вpoпeйcькиx фатн питoмy вагу зapoбiтнoï плати y ВВП, paзoм з тим дае найвищий пoкaзник пи-тoмoí' ваги кiнцeвoгo cпoживaння та найнижчий пoкaзник вaлoвиx нaкoпичeнь. ^ oзнaчa8, щo oтpимaнi бiзнecoм та дepжaвoю дoxoди тeж зна-чнoю мipoю йдуть на кiнцeвe cпoживaння.
Тoбтo, маючи пpи пepвиннoмy фopмyвaннi дo-xoдiв cпpиятливi yмoви для iнвecтyвaння та збть-шeння томтв eкoнoмiчнoгo зpocтaння, У^атна пicля пepepoзпoдiлy мае тaкi пoкaзники ^ec™-цiйнoю дiяльнocтi, якi е нeдocтaтнiми для дocяг-нeння бaжaнoгo eкoнoмiчнoгo зpocтaння.
Пpoпopцií' викopиcтaння ВВП xapaктepизyють-cя тим, щo витpaти на кiнцeвe cпoживaння дo-мaшнix гocпoдapcтв cтaнoвлять ocнoвнy чacти-ну ВВП, пoчинaючи з 2005 p., Т^ня питома вага нeвпиннo збiльшyвaлacя, дocягнyвши пiкoвoгo знaчeння в 2014 p. - 90%. В 2015-2016 pp. пoчaлocя падЫня чacтки - дo 84% в 2016 p..
Слщ a^ern^a™ увагу i на змiнi cпpямoвaнocтi зoвнiшньo-eкoнoмiчнoí' дiяльнocтi. Якщo дo 2006 p. oбcягy eкcпopтy пepeвaжaли oбcяги iмпopтy, тo в 2006 p. ^т^а^я змiнилacь на пpoтилeжнy з пo-явoю вiд'8мнoгo caльдo, яга y 2013 p. дocяглo 8% ВВП. В 2014-2016 pp. ^туа^я дeщo стабозу-вaлacя, пpoтe пoзитивнe caльдo нe вiднoвлeнo.
Висновки
У peзyльтaтi пpoвeдeнoгo дocлiджeння poзвиткy eкoнoмiки У^атни в 2000-2016 pp. виявлeнo:
1. У^атна з чаЫв здoбyття нeзaлeжнocтi нe змoглa дocягти cyттeвиx peзyльтaтiв eкoнoмiч-нoгo poзвиткy. В cвiтoвиx peйтингax 2017 p. за piвнeм ВВП У^атна пociлa - 61 мicцe з 217 фа-¿'н (S. 98629 млн.), а за piвнeм ВВП на душу на-ceлeння 133 мicцe з 187 фатн (S 2205,67 тиа).
2. Пicля poзпaдy Ра^н^гат Сoюзy нaцioнaльнa eкoнoмiкa зазнала найтиб^юга пaдiння cepeд фа-Тн СНД - в 2000 p. peaльний ВВП cтaнoвив 43,2% дo piвня 1990 p. Сьoгoднi ми зaлишaeмocя 8динoю кpaí'нoю, дe дopeфopмeний oбcяг ВВП нe вiднoвлe-ний i в 2016 p. cтaнoвив 59,4% дo piвня 1990 p.
3. ^ийняты для poзвинyтиx eкoнoмiк cyчac-нi тeмпи eкoнoмiчнoгo зpocтaння нeдocтaтнi для Укpaí'ни, ocкiльки дyжe низьгаю y нac е база в^ку.
4. Глибoкi пpoвaли (пaдiння) в кpизoвиx пepio-дax cвiдчaть пpo вiдcyтнicть пocлiдoвнoí' дepжaв-нoí' aнтикpизoвoï' пoлiтики. Кpизoвi xвилi нe cпoнy-кали piзнoмaнiтнi yкpaí'нcькi Уpяди дo нeoбxiдниx cтpyктypниx зpyшeнь y вп"чизняый eкoнoмiцi. Нe бyлo виpoблeнo нaлeжниx мexaнiзмiв нeдoпyщeн-ня та пpoтидií' зaгpoзaм нacтyпниx кpизoвиx шoкiв
5. Eкoнoмiкa Укpaí'ни е виcoкoвитpaтнoю та мaтe-piaлoмicткoю. Чacткa вaлoвoí' дoдaнoï' вapтocтi y ви-пycкy зaлишaeтьcя пpoтягoм вcьoгo дocлiджyвaнo-ro пepioдy мaйжe бeз змiн - в cepeдньoмy на piвнi
40%. що cвiдчить про вiдcyтнicть чгтко окреслено! тенденцм до структурних зрушень в напрямку зрос-тання частки галузей з бiльшою доданою вартiстю.
6. Незважаючи на загальну «законсервова-нють» ситуацм за часткою промiжного спожи-вання в цiлому по економщ, деякi види дiяльностi розвивалися в напрямку зростання питомоТ ваги валово! додано! вартосп в структурi випуску. Так, в добувый промисловостi частка валово! додано! вартост зросла в 1,6 рази - з 33% в 2000 р. до 52% в 2016 р. Незначн позитивы зрушення вщ-бувалися i в фЫансов^ та страховiй дiяльностi.
7. Протягом 2000-2016 рр. прослщковува-лася ч^ка тенденцiя до переструктурування випуску в напрямку зростання частки галузей, котрi надають послуги. До^джуваний перюд харак-теризувався iстотним скороченням виробництва товарiв у загальному обсязi виробництва - !хый внесок скоротився на 23% (16 в.п.), а саме - з 69% в 2000 р. до 53% в 2016.
8. Вщбулися суп^ структуры зрушення у складi валово! додано! вартосп. Якщо в 2000 р. пропор^я мiж товарним виробництвом i наданням послуг ви-глядала так: 53% проти 46%, то в 2016 р. вщбу-лося принципове змщення на користь галузей, як надають послуги. 1хня частка зросла на 28,3% i становила в 2016 р. 59% валово! додано! вартосп;
9. Драйверами укра!нсько! економки залишають-ся переробна промисловiсть, оптова та роздрiбна торгiвля та стьське господарство. В 2016 р. 43,9% валово! додано! вартосп було створено саме в цих галузях. Проте, протягом дослщжуваного перюду вiдбулася змЫа лiдера. Традицiйна для Укра!ни си-туацiя, коли найбiльша частка додано! вартосп припадала на переробну промисловють, була змЫена в 2010 р. на користь оптово! та роздрiбноí' торгiвлi.
10. Питома вага стьського господарства у ВДВ Укра!ни (13,8%) набагато перевищуе се-редн значення кра!н 6С-28 (1,6%);
11. Тенден^я до зростання частки оплати пра-цi найманих працiвникiв до 2012 - з 40,0% в 2001 р. до 50,2% в 2012 р. змЫилася на проти-лежну. Наслщком останньо! кризи е стрiмке па-дiння цього показника до нижчого за весь перюд значення - 36,6% в 2016р.
12. В 2016 р. найбльшу часту ВВП, а саме 47,9%, становив на валовий прибуток. Питома вага оплати прац найманих пра^вниюв майже на 11,3 в.п. була меншою - 36,6%, решта - 15,5% - податки за ви-ключенням субсид^ на виробництво та iмпорт.
13. Пропорцм використання ВВП характеризуются тим, що витрати на юнцеве споживання домашнiх господарств становили основну час-тину ВВП i, починаючи з 2005 р., !хня питома вага невпинно збтьшувалася, досягнувши пково-го значення в 2014 р. - 90%. В 2015-2016 рр. почалося падЫня частки - до 84% в 2016 р..
12. Вщбулася змЫа спрямованост зовн0-ньо-економiчноí' дiяльностi. Якщо до 2006 р. об-сягу експорту переважали обсяги iмпорту, то в 2006 з ситуа^я змЫилась на протилежну з поя-вою вщ'емного сальдо, яке у 2013 р. досягло 8% ВВП. В 2014-2016 рр. ситуа^я дещо стабозу-валася, проте позитивне сальдо не вщновлено.
13. Критично важливим для Укра!ни е визна-чення вектору економiчного розвитку i розро-блення науково-обгрунтовано! структурно! полг тики, яка мае забезпечити сприятливi умови для економiчного прориву.
Список використаних джерел
1. Офщмний сайт Державно! служби статистики Укра-!ни // Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
2. Офщйний сайт Свггового банку // Режим доступу: http://www.worldbank.org/
3. Офщмний сайт МВФ // Режим доступу: http:// www.imf.org/
4.3а даними £ЕК ООН: [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://w3.unece.org/pxweb/?lang=14
5.Офiцiйний сайт World economic forum // Режим доступу: https://www.weforum.org/events/world-economic-forum-annual-meeting-2018
References
1. Official site of the State Statistics Service of Ukraine // available at:: http://www.ukrstat.gov.ua/
2. Official site of the World Bank // available at: http://www.worldbank.org/
3. Official site of the IMF// available at: http://www.imf.org/
4. Official site of the UNECE // available at: http:// w3.unece.org/pxweb/?lang=14
5. Official site of the World economic forum // available at: https://www.weforum.org/events/ world-economic-forum-annual-meeting-2018
Даш про автора
Ковальчук I.B.,
к.е.н., доцент, Нацюнальний Уыверситет харчових технолопй
e-mail: inna.kiev.nuft@gmail.com
Данные об авторе Ковальчук И.В.,
к.э.н., доцент, Национальный университет пищевых технологий e-mail: inna.kiev.nuft@gmail.com
Data about author Kovalchuk I.,
Ph.D, assistant professor, National University of Food Technologies e-mail: inna.kiev.nuft@gmail.com
УДК 336.7:334.78:331.5:330.341.1:338.22:005.44 DOI: 10.5281/zenodo.1245540
Л.Ю. ЧОБАЛЬ
Корпоративне управлшня в банках в контекст глобалiзацм
У статт'1 дано трактування поняття «корпоративне управл1ння». Видлено два п'1дходи до розвитку агентськоi теорИ - позитивна теор'1я, яка грунтуеться на нематематичному ситуацйному пдход та придтяе увагу вивченню конкретних ситуац'1й, впливу контрактних технологй, людського та фi-нансового капталу, та теор'я «агент-принципал», яка мае математичну спрямовансть, акценту-ючи увагу на невизначеност та 1нформацйнй асимтерИ. Виокремлено основн'1 проблемн'1 питання агентськоi теорИ' у контекст глобал'зацйних процес'1в та шляхи 'х виршення.
Ключовi слова: корпоративне управл'1ння, менеджмент, банки, агентська теор'я, агент, принципал, кредити, акцонери.
Л.Ю.ЧОБАЛЬ
Корпоративное управление в банках в контексте глобализации
В статье дана трактовка понятия «корпоративное управление». Выделены два подхода к развитию агентской теории - позитивная теория, основанная на нематематическом ситуационном подходе и уделяющая внимание изучению конкретных ситуаций, влиянию контрактных технологий, человеческого и финансового капитала, и теория «агент-принципал», которая имеет математическую направленность, акцентируя внимание на неопределенности и информационной асимметрии. Выделены основные проблемные вопросы агентской теории в контексте глобализационных процессов и пути их решения.
Ключевые слова: корпоративное управление, менеджмент, банки, агентская теория, агент, принципал, кредиты, акционеры.
L. CHOBAL,
Corporate governance in banks in the context of globalization
The article gives an interpretation of the notion of «corporate governance». There are two approaches to the development of agency theory - a positive theory that based on a non-mathematical situational approach and focuses on the study of specific situations, the impact of contract technologies, human and financial capital, and the theory of «agent-principal», which has a mathematical orientation, focusing on uncertainty and information asymmetry. The main issues of agency theory in the context of globalization processes and ways of their solution are singled out.
Keywords: corporate governance, management, banks, agency theory, agent, principal, loans, shareholders.
Постановка проблеми. В Укра'У впроваджен-ня принцитв корпоративного управлЫня набувае надзвичайно'1' ваги. Для вп"чизняних банюв питання корпоративного управлЫня набувають особливо!' актуальное^ в контекст входження Ыоземного катталу та зростання рiвня конкуренцм'. Як пока-зуе досвщ, у сферi корпоративного управлЫня
Ыоземы банки приносять з собою елементи ново!', вищо!' корпоративно!' культури. Це виражаеться в тому, що Ыоземы банки дотримуються стандар-тв розкриття Ыформацм, бухгалтерського облг ку та фЫансово!' звп"носи побудованих на кращих свтових зразках, вони ефективыше i профес^-но управляють кадрами, в них краще функцюнуе
© Л.Ю. ЧОБАЛЬ, 2018
Формування ринкових вщносин в УкраУж №3 (202)/2018 39
