CC BY
31
6. Official site of the Ministry of Finance of Ukraine. -[Electronic resource]. - Access mode: https://www. minfin.gov.ua/
7. Romanenko O.R. Finance: teaching method. manual / [O.R. Romanenko S.Y. Ogorodnik, M.S. Zyazyuk et al.]. - K .: KNEU, 2009. - 387 p.
8. Rudenko Y.M. Influence of the State Debt on Economic Development of Ukraine / Y.M. Rudenko // Formation of a market economy. - 201 7. - No. 8. -P. 162-171.
9. The state of Ukraine's debt in the context of exacerbating the financial risks associated with the hybrid war [Electronic resource]. - Access mode: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/ derzh_borg-d8023.pdf
Дан про автора
Осадча Олена Анатолйвна,
кандидат еконо1Улчних наук, доцент кафедри ¡нно-вацмних технолопй профеайноТ' ocBi™, Нацюнальний авiацiйний уыверситет e-mail: osayaa@ukr.net
Данные об авторе Осадчая Елена Анатольевна,
кандидат экономических наук, доцент кафедры инновационных технологий профессионального образования, Национальный авиационный университет e-mail: osayaa@ukr.net
Data about the author Olena Osadcha,
candidate of economic sciences, associate professor department of innovative technologies of vocational education, National Aviation University e-mail: osayaa@ukr.net
001:10.5281/1впоёо.2581144 ГРОМОВ В.Б.
Макроекономiчнi умови рiвноважностi споживчого попиту
Предметом домдження е теоретичн'1 та методолог'чн засади регулювання сукупного попиту на макроеконом'чному р1вн1, спрямованого на ефективний розвиток економки Укра/ни.
Метою до^дження е анал'з вплив'1в споживчого попиту на умови р'вноваги м1ж виробни-цтвом (нагромадженням) / споживанням, в тому числ'1 розгляд напрям1в оптим1заци м1жгалузево/ структури споживчого попиту для програмування економ1чного розвитку.
Методи досл'!дження базуються на загальнонаукових засадах / фундаментальних положеннях економ1чно! теорн, маркетингу та статистики, / включають в себе методи пор1вняльного економ'н-ного анал'зу, економко-математичного моделювання, прогнозування та ¡нш1.
Результатом роботи е пропозицИ щодо досягнення оптимальноI пропорцйност м1ж зростан-ням доходов населення, споживчим попитом, розвитком галузей для м1н1м1зацИ' макрофнансових дисбаланса / досягнення найбльш можливого в даних умовах приросту ВВП.
Галузь застосування результате. Економка та управл1ння нацональним господарством, у частин'1 державних систем та механ'зм'в управл1ння економ1кою на м'жнародному, галузевому, м'жгалузевому та репональному р'внях, методи й економ1чн1 важел\ регулювання економ'чних процесв та /х ефективнсть.
Висновки. Споживчий попит е потенц'1йною спроможнстю домашнх господарств купувати для сво/х потреб певн обсяги товар'в / послуг. Цей обсяг / його товарна (м'жгалузева) структура зале-жить вщ комплексу чинник\в, д1ючих на национальному, галузевому, репональному / корпоративному р\вн'1.
Для макроеконом1чноI стабльност економки споживчий попит мае постйно вр'вноважуватись виробництвом споживчих товар'в та послуг. Деф '1цит виробництва балансуеться ¡нфляц1ею, зрос-танням ¡мпорту, девальвац1ею нац1ональноI валюти, що дал\ провокуе ф'шансову нестабльнсть / попршення умов для каптальних ¡нвестиц1й / розвитку реального сектору.
Джерелом споживчого попиту е доходи населення. При збалансованй державнй пол'тиц реальна заробтна плата мае випереджати темп приросту ВВП на 5-6 вдсоткових пункти, спожив-
чий попит — на 3-4 вiдсотковi пункти.
Державна полпика може частково впливати на структуру споживчого попиту. За рахунок опти-м'зацп м'1жгалузево'1 структури юнцевого продукту може досягатися зростання споживчого попиту додатково на 0,5-1 в'щсоток, а, в'щпов'щно, ВВП — на 0,7-1,3 в.п.
Для бльш детального досл'щження споживчого попиту доцльно видляти, також, реальний, ефективний i оптимальний споживчий попит. Ефективним споживчим попитом будемо називати такий його обсяг, який не може бути збльшений за рахунок нших заходiв державно'1' полтики, при даному обсяз'1 доходв населення.
КлючовI слова: структура споживання, споживчий попит, полтика доходов, споживч'1 товари та послуги, попит та пропозиц'1я на споживчому ринку, деф'1цит споживчих товар'в, 1нфляц'1я.
ГРОМОВ В.Б.
Макроэкономические условия равновесности потребительского спроса
Предметом исследования являются теоретические и методологические основы регулирования совокупного спроса на макроэкономическом уровне, направленного на эффективное развитие экономики Украины.
Целью исследования является анализ влияния потребительского спроса на условия равновесия между производством (накоплением) и потреблением, в том числе рассмотрение направлений оптимизации межотраслевой структуры потребительского спроса для программирования экономического развития.
Методы исследования базируются на общенаучных принципах и фундаментальных положениях экономической теории, маркетинга и статистики, и включают в себя методы сравнительного экономического анализа, экономико-математического моделирования, прогнозирования и другие.
Результатом работы являются предложения по достижению оптимальной пропорциональности между ростом доходов населения, потребительским спросом, развитием отраслей для минимизации макрофинансовых дисбалансов и достижения наиболее возможного в данных условиях прироста ВВП.
Область применения результатов. Экономика и управление национальным хозяйством, в части государственных систем и механизмов управления экономикой на международном, отраслевом, межотраслевом и региональном уровнях, методы и экономические рычаги регулирования экономических процессов и их эффективность.
Выводы. Потребительский спрос является потенциальной способностью домашних хозяйств покупать для своих нужд определенные объемы товаров и услуг. Этот объем и его товарная (межотраслевая) структура зависит от комплекса факторов, действующих на национальном, отраслевом, региональном и корпоративном уровне.
Для макроэкономической стабильности экономики потребительский спрос должен постоянно уравновешиваться производством потребительских товаров и услуг. Дефицит производства балансируется инфляцией, ростом импорта, девальвацией национальной валюты, что, в последствии, провоцирует финансовую нестабильность и ухудшение условий для капитальных инвестиций и развития реального сектора.
Источником потребительского спроса являются доходы населения. При сбалансированной государственной политике реальная заработная плата должна опережать темп прироста ВВП на 5-6 процентных пункта, потребительский спрос - на 3-4 процентных пункта.
Государственная политика может частично влиять на структуру потребительского спроса. За счет оптимизации межотраслевой структуры конечного продукта может достигаться рост потребительского спроса дополнительно на 0,5-1 процент, а, соответственно, ВВП - на 0,7-1,3 п.п.
Для более детального исследования потребительского спроса целесообразно выделять, так-
же реальный, эффективный и оптимальный потребительский спрос. Эффективным потребительским спросом будем называть такой его объем, который не может быть увеличен за счет других мер государственной политики, при данном объеме доходов населения.
Ключевые слова: структура потребления, потребительский спрос, политика доходов, потребительские товары и услуги, спрос и предложение на потребительском рынке, дефицит потребительских товаров, инфляция.
GROMOV V.B.
Macroeconomic conditions of equilibrium consumer demand
The subject of research is the theoretical and methodological foundations of the regulation of aggregate demand at the macroeconomic level, aimed at the effective development of the economy of Ukraine.
The purpose of the study is analysis of the consumer demand impact on the equilibrium conditions between production (accumulation) and consumption, including consideration of ways to optimize the inter-branch structure of consumer demand for programming economic development.
Methods of research are based on general scientific principles and fundamental principles of economic theory, marketing and statistics, and include methods of comparative economic analysis, economic and mathematical modeling, forecasting and others.
Result of the work are proposals to achieve optimal proportionality between the growth of income of the population, consumer demand, the development of industries to minimize macro-financial imbalances and achieve the highest possible increase in GDP under these conditions.
Application of results. Economics and national economy management, in the part of state systems and mechanisms of economic management at the international, sectoral, inter-sectoral and regional levels, methods and economic levers of regulation of economic processes and their effectiveness.
Conclusions. Consumer demand is the potential ability of households to purchase certain volumes of goods and services for their needs. This volume and its commodity (inter-sectoral) structure depends on a complex of factors acting at the national, sectoral, regional and corporate level.
For the macroeconomic stability of the economy, consumer demand must constantly be balanced by the production of consumer goods and services. The production deficit is balanced by inflation, the growth of imports, the devaluation of the national currency, which, in turn, provokes financial instability and worsening conditions for capital investment and the development of the real sector.
The source of consumer demand is the income of the population. With a balanced state policy, real wages should outpace the growth rate of GDP by 5-6 percentage points, consumer demand - by 3-4 percentage points.
Government policy may partially influence the structure of consumer demand. By optimizing the intersectoral structure of the final product, an increase in consumer demand can be achieved by an additional 0.5-1 percent, and, accordingly, GDP — by 0.7-1.3 percentage points.
For a more detailed study of consumer demand, it is advisable to single out also real, effective and optimal consumer demand. Effective consumer demand will be called such a volume, which cannot be increased at the expense of other measures of state policy, given the volume of income of the population.
Keywords: consumption structure, consumer demand, income policy, consumer goods and services, demand and supply in the consumer market, shortage of consumer goods, inflation.
Постановка проблеми. В умовах роз витку ринкових вщносин i необхщност вживання кон-кретних заходiв щодо входження УкраТни в 6С особливо гостро постае потреба в цтюному ви-вченн споживчого ринку та попиту, який формуе його основу. Одыею з базових умов розвитку рин-ковоТ економки е орieнтацiя на максимальне за-
доволення потреб споживачiв. Вир0ення проблеми формування с^йкого попиту на продукцш вп"чизняних виробниюв характеризуемся пщви-щеним рiвнем складности тому що вона охоплюе рiвень розвитку галуз^ Tí ефективнють, державну полiтику в ц^ сфер^ демографiчнi умови, со^аль-но-економiчнi умови формування певного ринку,
динaмiкy грошових доxодiв та витрат населения, тенденцм експортноНмпортно!' дiяльностi [5].
Споживчий попит вщображае кпючову взаемо-дiю населення та виробниюв юнцево!' продукцм. За своею мaкроекономiчною фyнкцieю споживчий попит е меxaнiзмом iнтенсивного зворотного сти-мупюючого вппиву на весь комплекс гапузей еко-номiки та соцiaльно-економiчнy ситyaцiю в кра!'-нi. Стимулювання споживчого попиту та розвиток споживчого ринку в цтому е передумовою приско-рення темпiв економiчного зростання. Неефектив-не ж фyнкцiонyвaння споживчого ринку спричиняе мaкроекономiчнi диспропорцм та структуры де-формацм соцiaпьно-економiчного розвитку, при-зводить до зниження конкурентоспроможност на-цюнально!' економiки та добробуту населення [10].
Aналiз останшх досл'!джень i публ^ацт. Окремi питання методологм вивчення i форму-вання споживчого попиту знайшли вщображен-ня в наукових працях в^чизняних i зaрyбiжниx вчених: Г. Армстронга, Л. Балабаново'1', О. Вой-чака, В. Герасимчука, 6. Голубкова, В. Горбунов,
A. Дайана, П. Зав'ялова, С. 1лляшенка, В. Кар-даша, Ф. Котлера, Ж-Ж. Ламбена, А. Маршалла, М. Портера, Р. Фатхутдинова та Ы. Основи у поняттях «попиту» та «пропозицм» було закла-дено засновниками класично'1' теорм А. Смтом, Д. Рiкaрдо, Дж С. Мтлем. Подальший розвиток теорiя попиту i пропозицм отримала у працях А. Маршалла, Е. Бен-Баверка, Л. Вальрас. З нових позифй проблеми сукупного попиту i су-купно!' пропозицм отримали розвиток у працях Дж. Кейнса. Значний вклад у вир0ення цих пи-тань внесли також В. Парето, К. Еклунд, П. Саму-ельсон, Дж. Хкс, А. Оукен, Й. Шумпетер, 6. Слуць-кий, В. Косов, О. ЛевЫ, В. Швирков, Дж. Сакс та багато Ыших учених. Серед сучасних укра'нських учених, що плiдно працюють над проблемами сукупного попиту та пропозицм, проблемами про-гнозування економiчного i со^ального розвитку держави, необxiдно назвати В. Ф. БеседЫа,
B. М. Гейця, I. М. бвдокимову, Б. 6. Кваснюка, Б. Я. Панасюка, А. Г. Савченка, Б. М. Щуюна та багатьох Ыших економю^в.
Метою статт е дослiдження впливiв споживчого попиту на умови рiвновaги мiж виробництвом (з урахуванням нагромадження кaпiтaлy) i спожи-ванням, в тому чи^ розгляд нaпрямiв оптимiзa-цм мiжгaлyзевоí структури споживчого попиту для програмування економiчного розвитку.
Виклад основного матерiалу. Ринковi вщ-носини проявляються постiйно повторюваним процесом порушення та встановлення рiвновaги мiж попитом i пропозицieю на вЫх фyнкцiонyючиx ринках товaрiв i послуг, яю постiйно виробляють-ся, купуються, продаються i споживаються в на-цiонaльнiй економiцi. Споживчий попит домашых господарств е частиною цього процесу, складо-вим елементом сукупного попиту, який е руш^-ною силою виробництва товaрiв i послуг. Рiвень спiввiдношення попиту i пропозицм на ринку спо-живчих товaрiв i послуг стае базовою засадою цЫових тенденцiй в економiцi. Досягнення ба-жаного економiчного зростання може йти через рiзнi форми регулювання величини попиту (доходу споживaчiв) та величини пропозицм (при-бутку виробниюв) товaрiв i послуг.
Для споживчого попиту i попиту взaгaлi харак-тернi динaмiчнi змiни пiд впливом ряду чинниюв, якi можуть бути подтеы на системнi i Ыдивщуаль-нi, мaкроекономiчнi i мiкроекономiчнi, об'ективы й сyб'eктивнi. До об'ективних можна вщнести еконо-мiчнi, фiнaнсовi, со^альщ екологiчнi, демогрaфiч-нi особливостi споживaчiв (населення та домaшнi господарства), до суб'ективних - рекламно-мар-кетинговi, психолопчы, нaцiонaльно-етнiчнi, ес-тетичнi, природно-кпiмaтичнi чинники. ^м на-веденого перелiкy, а, також, цЫових i нецiновиx пaрaметрiв на рiвень, динaмiкy та структуру споживчого попиту впливають [1, с.22]:
• виробничi (об'ем, структура та асортимент виробництва, якють товaрiв, оновлення асорти-менту, поява нових товaрiв, iнновaцiйнi процеси, нayково-теxнiчний процес i т.д.);
• iнфрaстрyктyрнi (розвиток торпвельно'!' мережi);
• соцiaльно-економiчнi ^вень зaйнятостi, оплата прaцi, пенсiйне забезпечення, рiвень та структура грошових доxодiв, рiвень цiн);
• демогрaфiчнi (чисельнють та стaтево-вiковий склад населення, його терт^альний розподiл i мiгрaцiя, розмiр та склад сiмей, рiвень урбаызацм);
• торгово-економiчнi (мiсткiсть та насиченють ринку, споживчi влaстивостi товaрiв, мода, реклама);
• фiзiологiчнi (природнi властивост людини, якi обумовлюють певнi потреби i встановлюють нижню та верхню межу споживання деяких ма-терiaльниx благ);
• клiмaтичнi.
• Дослщжуючи процеси формування i ролi споживчого попиту в нацюнальнй економц треба ви-
дiлити низку його фyнкцiонaльниx характеристик. Перш за все, це його уточнення через поняття пла-тоспроможностi. В пюлякризових економiкax пiсля значного пaдiння обсяпв ВВП, можливi ситуацп, коли обсяги приватного споживання нижчi за попере-днi роки i ця частка е обсягом обгрунтованого, але зараз неплатоспроможного попиту. Платоспро-можнсть споживчого попиту визначаеться його наповненням доходами населення, яю,практично, роблять споживчий попит реальним. ВЫ стае ма-кроекономiчним ресурсом для розвитку економки.
• За визначенням, споживчий попит е потенцй-ною спроможнiстю i бажанням населення придба-ти певну кiлькiсть товaрiв i послуг належноТ якостi. Спочатку, це потенцiйнa можпивють, яка потiм ре-aлiзyeться в конкретних обсягах юнцевого вико-ристання ВВП, наведених, наприклад, в таблиц 1. Кiнцеве використання товaрiв i послуг е реальним обсягом сукупного i в його скпaдi - споживчого попиту. Тому для дослщження пов'язaностi споживчого попиту з у^ею нaцiонaльною економiкою грунтовною Ыформац^ною базою е тaблицi «ви-трати-випуск» у скпaдi системи нaцiонaльниx ра-xyнкiв i ТТ галузевих розрiзiв.
• Визначаючи суть споживчого попиту варто враховувати дектька aспектiв цього економiчно-го поняття. Обсяг споживчого попиту формуеть-ся практичними Ытересами i фiнaнсовими мож-ливостями населення краТни, яке оргaнiзовaно дie в секторi домaшнix господарств. Споживчий попит мае вс прояви i функцюнальы особливос-тi бiльш узагальненого поняття сукупного попиту.
• Гаркавенко С. С. визначае попит як «бажання з урахуванням наявноТ кутвельно'Т спроможноси тобто забезпечена грошима потреба в товарах (послугах), як реaлiзyються на ринку» [2, с. 15].
• Колектив aвторiв у склaдi Землякова I. С., Ри-жого I. Б. та Савича В. I. пропонують таке визна-чення попиту: «Попит - це запити, пщкртлеы кутвельною спроможнютю. Неважко визначи-ти попит конкретного сусптьства в конкретний момент часу. Однак попит - показник недостат-ньо стабтьний i нaдiйний, тому що вiн змЫюеть-ся. На змiнy вибору впливають i змiни цiн, i рг вень доxодiв. Людина вибирае товар, сукупнють властивостей якого забезпечуе Тй нaйбiльше за-доволення за дану цЫу, з урахуванням своТх спе-цифiчниx потреб i ресyрсiв» [4, с. 9].
• Для уточнення поняття «попит» слщ заува-жити, що об'ектами попиту можуть бути об'екти
ринкових вiдносин, що мають вартюну оцiнкy i певну кориснють для споживaчiв. Попит тiсно пов'язаний з реальними сусптьними потребами, бажаннями споживача, але вЫ не зб^аеться з Тх-ньою кiлькiсною визначенютю.
• На вiдмiнy вiд мiкроекономiчного рiвня, макро-рiвень передбачае розгляд попиту та пропозицм, як агрегованих показниюв у межах всього комплексу умов та фaкторiв функцюнування нaцiонaльного ринку. За цих умов обсяг товaрiв, що пропонуються, - сукупна пропози^я - набувае форми рiчного ВВП (рiчного обсягу нацюнального виробництва), який визначаеться поточними або порiвняними цiнaми.
• Попит на мaкрорiвнi набувае форм сукупного платоспроможного попиту домогосподарств, пщприемств, держави та «зовышнього свiтy» на запропонований рiчний вироблений нацюналь-ний продукт. Залежнють мiж сукупним попитом i рiвнем цiн обернена, а мiж сукупною пропозицг ею i рiвнем цiн - пряма, як i в залежностях попиту i цЫи та пропозицм i цiни на окремий товар.
• Покупцями на ринку мaтерiaльниx благ ви-ступають ус чотири сектори економiки: домо-господарства, корпорацм (нефiнaнсовi), держава, зовышый свiт [7, с.254].
•У закри^й економiцi сукупний попит визначаеться як загальна ктькють товaрiв та послуг, на як виявляють попит в^чизняы резиденти за певного рiвня цiн. Цей показник дорiвнюe сyмi споживчого попиту домогосподарств (С), Ывес-тицiйного попиту пiдприeмницького сектору (I) та попиту держави (Э). Взаемозв'язок складових сукупного попиту описуеться тотожнютю [3]:
• Лй = С +1 + в, (1)
• У вщкри^й економщ до цього складу сукупного попиту додаеться сальдо («чистий експорт») зовнiшньоекономiчниx потокiв нацюнально'Т еко-номiки i структура сукупного попиту вщобража-еться розширеною тотожнiстю:
• АО = С +1 + в + (2)
•де ЫБ - чистий експорт, який визначаеться як
рiзниця мiж експортом (Е) та iмпортом (I) товaрiв i послуг, тобто:
• ЫБ = Б - 7, (3)
• Складнють визначення сукупного попиту у вщкри^й економiцi полягае в тому, що на цей показник впливае низка додаткових чинниюв, як xaрaктернi для мiжнaродниx економiчниx вщносин, а саме: умови мiжнaродноí конкуренцм, система обмiнниx курЫв (плaвaючi чи фiксовaнi),
курсова полiтикa НБУ, cтyпiнь взa8мозaмiнноcтi у споживаны вiтчизняниx та зaрyбiжниx товaрiв, рiвeнь вiдкритостi eкономiки мiжнaродномy руху кaпiтaлy, трудових рeсyрсiв, тощо [3]. При недо-стaтнiй пропозицм (виробництвi) споживчих то-вaрiв i послуг у внутр0ый eкономiцi дeфiцит буде пeрeкривaтися iмпортом. Цe щe погiршить фг нaнсовy стaбiльнiсть i умови для iнвeстицiй i ви-робництвa споживчих товaрiв.
• В структуру сукупного попиту входить спо-живчий попит, який вмщуе споживчi витрaти сeкторiв домaшнix господaрств (СДГ), зaгaльно-го дeржaвного yпрaвлiння (СЗДУ) тa нeкомeрцiй-них оргaнiзaцiй, що обслуговують домaшнi гос-подaрствa (СНКО):
• С = СДГ + СЗДУ + СНКО, (4)
З тaблицi 1 видно, що споживчий попит склa-дae головну чaсткy сукупного попиту: 83-87 вщ-соткiв в остaннi 8 рокiв. При цьому його питомa вaгa зростaлa у 2013-2014 роки до 90 вщсо-тюв. Чaсткa споживaння домaшнix господaрств (фм 70-71 % у 2013-2014 рр.) коливaeться у мeжax 66-68 % бeз стaбiльноí тeндeнцм. Чaст-га зaгaльнодeржaвного споживaння трохи зрос-лa у 2017 роцi до 20,7 % пюля стaбiльноí чaстки у 18,6 % протягом попeрeднix 5 роюв.
Споживчий попит опосeрeдковaно пов'язaний з обсягaми чистого eкспортy, як склaдовоí сукупного попиту. Знaчнy чaсткy iмпортy склaдa-ють споживчi товaри, обсяг яких зростa8 при зростaннi дeфiцитy товaрiв внyтрiшнього вироб-ництвa. Нeгaтивною тeндeнцi8ю зaлишa8ться зростaння iмпортy i вeликi обсяги вщ'емного чистого eкспортy, якi у 2017 роц пeрeвищили нa-в^ь кризовi роки i досягли 229 млрд. грн. Зрос-тaння iмпортy мa8 бaгaто причин, aлe однa з них цe дисбaлaнс мiж споживчим попитом i внутр0-ым виробництвом споживчих товaрiв i послуг.
Споживчий попит е склaдовим eлeмeнтом сукупного попиту, що прeдстaвляe собою обсяг то-вaрiв, яю споживaч xочe i можe придбaти нa про-тязi пeвного пeрiодy чaсy нa пeвномy ринку i мae для цього нeобxiдний ф^нсовий рeсyрс - доходи [6, с.135].
В основi формyвaння споживчого попиту лeжить вeличинa потрeб, ^м того, нa вeличинy попиту впливaють цiновi тa нeцiновi дeтeрмiнaнти (фaк-тори) вплив яких нaвeдeно нa рисунку. Зокрeмa, цiновi фaктори цe - iнфляцiя; вaлютний курс; цг ни тa тaрифи дeржaвниx монополй Нeцiновими фaкторaми е чисeльнiсть нaсeлeння; рiвeнь фaк-торних доxодiв; рiвeнь подaткiв тa трaнсфeртниx
Таблиця 1. Споживчий попит в структурi кiнцевого використання ВВП
Домашне господарство, у фактич-них ц1нах; млн. грн Питома вага домашшх госпо-дарств у сукупному попит1,% Некомерцшш орган1зац1й, що обслуговують домашт господар-ства, у фактичних цшах; млн. грн Питома вага у сукупному попит1,% Сектор загального державного управлшня, у фактичних цшах; млн. грн Питома вага у сукупному попит1,% Валове нагромадження, у фактичних цшах; млн.грн Питома вага у сукупному попит1, % Чистий експорт, у фактичних цшах; млн.грн Питома вага у сукупному попит1, % Споживчий попит Питома вага споживчого попиту у сукупному попит1,%
2010 680164 63,0 8155 0,8 209264 19,4 225296 20,8 -43533 -4 897583 83,2
2011 858905 66,1 9619 0,7 225707 17,4 291678 22,4 -85918 -6,6 1094231 84,2
2012 950212 67,7 8984 0,6 261967 18,6 305031 21,8 -121525 -8,7 1221163 86,9
2013 1047096 71,4 10265 0,7 272271 18,6 270895 18,5 -135329 -9,2 1329632 90,7
2014 1120876 70,6 12873 0,8 296210 18,7 212591 13,4 -55635 -3,5 1429959 90,1
2015 1331526 67,0 15788 0,8 376315 18,9 316841 15,9 -37510 -1,9 1723629 86,1
2016 1569702 65,8 18899 0,8 443727 18,6 518201 21,7 -140042 -5,9 2032328 84,3
2017 1977640 66,3 23865 0,8 616621 20,7 595194 19,9 -229438 -7,6 2618126 87,7
Джерело: Держстат.
ФОРМУВАННЯ СПОЖИВЧОГО ПОПИТУ I.
ФОРМУВАННЯ СУКУПНОГО ПОПИТУ
I_____________________]
______
I СУКУПНА ПРОПОЗИЦ1Я
Вплив факторiв на формування споживчого попиту
Джерело: Складено автором
плaтежiв; рiвень добробуту, який визначаеться наявнютю фiнaнсовиx aктивiв (банювських депо-зитiв, цiнниx пaперiв) i нерyxомостi (землi, бyдiвель тощо) та доходами вщ них; нaявнiсть або вщсут-нiсть зaборговaностi у споживaчiв; оптимютич-нi або песимiстичнi настроТ та очiкyвaння [8, с.62].
Для комплексного до^дження необxiдно роз-глянути детaльнiше вплив кожного iз нецЫових фaкторiв на споживчий попит домогосподарств. Чисельнють населення, рiвень факторних дохо-дiв та рiвень соцiaльниx трансферов прямо про-порцiйно впливають на споживчий попит. Чим бiльшi податки, тим менша кyпiвельнa спромож-нють домогосподарств, i навпаки, чим меншi податки, тим бiльший споживчий попит.
Поточний споживчий попит конкуруе з Ышими вaрiaнтaми використання доxодiв населенням, наприклад, вкладання коштiв в нерухомють, фг нaнсовi активи, цЫы папери, бaнкiвськi депозити. Споживчi чи Ывестиц^ы нaмiри населення за-лежать вщ економiчноí ситуацм i вже досягнуто-
го добробуту родини. На р0ення щодо використання кош^в домашнього господарства впливае фiнaнсовa стабтьнють в економiцi, нaявнiсть i над^нють робочого мiсця, впевненiсть чи не-впевненiсть в майбутньому.
Важливими е цiновi тенденцм в iнвестицiйнiй i споживчiй сферах, як конкуруючих за кошти до-мaшнix господарств. Вкладання коштiв у нерухо-мiсть та фiнaнсовi активи пiдвищye попит на них i цiни, що зумовлюе зменшення попиту на спо-живчi товари та послуги, i навпаки.
Глибока диферен^а^я доxодiв у сyспiльствi зменшуе обсяг споживчих витрат i змiщye ламану споживчого попиту лiворyч. Це пояснюеться тим, що, по-перше, диференцiaцiя доxодiв означае, що частка оаб iз досить високими доходами незначна, а частка з низькими доходами - велика. По-дру-ге, у мiрy стрiмкого зростання доxодiв сxильнiсть до споживання зменшуеться (це стосуеться най-багатших), а можливосп бiдниx розширювати споживання обмежен Тх низькими доходами.
Доцiльно проaнaлiзyвaти взаемозв'язок окре-мих скпадових споживчого попиту i кiнцевого споживання TOBapiB i поспуг, динaмiки ВВП реального i темпiв змiни кнцевих споживчих ви-TpaT сектору ЗДУ, a тaкож темпiв Ыфпяцм. Piвень держaвного споживaння визнaчa8 зв'язок мiж темпaми економiчного зростaння й темпaми Ы-фпяцм. У крaíнaх з рiвнем держaвного споживaн-ня менше 10 % нaвiть знaчнa Ыфпя^я не може перешкодити економiчномy зростaнню.
Споживчий попит формуе умови для цЫових змiн нa ринку споживчих товaрiв i поспуг. Якщо в економщ нaдто швидко зростaють доходи до-мaшнiх господaрств, то плaтоспроможний споживчий попит може тимчaсово перевищyвaти пропозицiю, що веде до зростaння цiни i Ыфпя-цм, a вже потiм в довгостроков^ перспективi до зростaння виробництвa дефщитних товaрiв i поспуг. Незбaлaнсовaнiсть темпiв зростaння споживчого попиту i виробництвa веде до Ыфпяцп. Три вiдсотки Ыфпяцм е нормaльною цiною ви-користaння мехaнiзмy стимyлювaння економг ки зa рaхyнок випереджaючого зростaння дохо-дiв i споживчого попиту. Бтьш високa iнфпяцiя свщчить про нaдто знaчне мaкроекономiчно не-випрaвдaне зростaння доходiв домaшнiх госпо-дaрств при низьких iнвестицiйних нaмiрaх, якi не компенсують нaдпишок кош^в.
В тaбпицi 2 нaведено yзaгaльненy оцiнкy змiни доходiв нaсепення, кнцевого споживaння домо-господaрств i Ыфпяцп зa 2010-2017 рр. Нaвiть, при нaявностi двох кризових рокiв в цей перюд (2014-2015 рр.) зaгaльнi темпи зростaння до-ходiв нaселення, привaтного споживaння i Ыдек-
су Ыфпяцп виявипися достaтньо бпизькими, вщ-повiдно, 233,9 %, 291,9 %, 240,0 %. А темпи зростaння доходiв i споживчих цiн дуже бпизькими. Недостaтньо збaпaнсовaний пропозифею споживчих товaрiв (зростaнням економiки) нaд-то зростaючий споживчий попит веде до Ыфпяцм, що не пщтримуе подaпьше зростaння економiки. Використaння доходiв нaсепення дпя стимупю-вaння економiчного розвитку через споживчий попит потребуе точного мaкроекономiчного роз-рaхyнкy пропор^й мiж випереджaючими тем-пaми доходiв i темпaми зростaння виробництвa споживчих товaрiв.
Крiм Ыфпяцм, iншим проявом вкaзaного дис-бaпaнсy стa8 зростaння iмпортy дпя зaдовопення нaдто зростaючого сукупного попиту, що сприяе розбaлaнсyвaнню ппaтiжного бaпaнсy i вaпютно-го ринку, веде до девaльвaцií i погпибпенню фг нaнсовоí нестaбiпьностi.
Нaдмiрне держaвне споживaння в yмовaх низько'1' монетизaцií економiки сприяе виник-ненню тaкого негaтивного явищa, як зростaння вaртостi грошей. Зростaючi номiнaпьнi вщсотко-вi стaвки, якi знaчно перевищують рiвень Ыфпя-цм i впливaють нa реaпьнy вiдсотковy стaвкy зa кредит, зменшують попит нa Ывестицм. Крiм того, нaдмiрне випучення кош^в нa фiнaнсyвaння держaвних потреб призводить до зaнепaдy ви-робництвa, оскiпьки супроводжуеться скорочен-ням витрaт нa вaпове нaгромaдження основного ^п^лу i негaтивно вппивae нa темпи його оновпення тa модернiзaцií.
Досвiд ^aiK що здiйснюють перехщ до рин-кових вiдносин, свщчить, що рiвень держaвно-
Таблиця 2. Вплив споживчого попиту на ^HOBi тенденцм
2010 р. 2011 р. 2012 р. 2013 р. 2014 р. 2015 р. 2016 р. 2017р. д i аО " = О«- (0 NO n W
Доходи нaсепення, мпрд.грн. 1101,2 1251 1457,9 1548,7 1516,8 1772 2051,3 2579,1
Темп зростaння,% 113,6 116,5 106,2 97,9 116,8 115,8 125,7 233,9
Привaтне споживaн-ня домогосподaрств, мпрд.грн 897,6 1094,2 1221,2 1329,6 1430 1723,6 2032,3 2618,1
Темп зростaння,% 121,9 111,6 108,9 107,6 120,5 117,9 128,8 291,9
1ндекс споживчих ц1н (грудень до грудня по-переднього року), % 109,1 104,6 99,8 100,5 124,9 143,3 112,4 113,7 240,0
Джерело: дан Держстату
го споживaння, який пeрeвищy8 16—18% ВВП, пeрeшкоджae створeнню умов для eкономiчного зростaння чeрeз змeншeння можливостi нaгро-мaджeння основного кaпiтaлy [9].
Споживчий попит мae гaлyзeвy структуру i зaлe-жить вiд нeí. Гaлyзeвi споживчi продукти в сyмi зa-довольняють споживчий попит, aлe цeй розподт споживчого попиту мiж споживчими товaрaми i послyгaми нe е точно визнaчeним для мaйбyтньо-го пeрiодy. Звичaйно, стрyктyрa споживчого попиту е консeрвaтивною i нe дyжe рухливою, aлe змг ни можуть бути i ними можнa кeрyвaти зa рaxyнок рiзниx тexнологiй, нaприклaд, рeклaми.
Мiжгaлyзeвy структуру виробництвa товaрiв i послуг для зaдоволeння споживчого попиту про-понуеться використaти як iнстрyмeнт мaксимi-зaцií споживчого попиту i його нaстyпного впли-ву нa зростaння ВВП. Фyнкцiю цо прeдстaвимо мaксимiзaцi8ю сукупного попиту (СП), зaписaно-го нaстyпним чином:
тахСП = х П, (5)
дe ^ - питомa вaгa споживчих товaрiв i послуг в обсязi випуску /-того виду eкономiчноí д1яльнос-тi (ВЕД).
П - обсяг випуску товaрiв i послуг ¡-тим видом eкономiчноí дiяльностi. / - iндeкс види eкономiчноí дiяльностi. При рiзниx вaрiaнтax розподiлy споживчого попиту мiж гaлyзeвими продyктaми можли-вий рiзний обсяг ВВП при одному i тому ж обсязi доxодiв нaсeлeння. Зa рaxyнок оптимiзaцií струк-тури споживчого попиту е можливють позитив-ний вплив споживчого попиту нa тeмп зростaння ВВП в мeжax 0,3-0,5 вщсоткових пyнктiв.
Якщо подiбнy зaдaчy оптимiзaцií вирiшyвa-ти мeтодaми мaтeмaтичного прогрaмyвaння, то головним обмeжyючим рeсyрсом трeбa врaxо-вyвaти обсяг доxодiв нaсeлeння i обсяг (питомa вaгa) видaткiв бюджeтy нa придбaння споживчих товaрiв i послуг.
Споживчий попит можe бути об'ектом дeржaв-ного рeгyлювaння з мeтою його мaксимiзaцií при нaявниx рeсyрсниx обмeжeнняx. В тaкомy ви-пaдкy доцiльним бyдe визнaчeння «eфeктивно-го» споживчого попиту як тaкого, який нe можe бути збiльшeний в yмовax нaявниx рeсyрсiв н1я-кими iншими мeтодaми чи зaxодaми дeржaвно-го впливу. Тобто eфeктивний споживчий попит цe тaкий, для формyвaння якого використaнi вс можливi мeтоди мaксимiзaцií.
Висновки
1. Споживчий попит е потeнцiйною спроможню-тю домaшнix господaрств кyпyвaти для сво'гх по-трeб пeвнi обсяги товaрiв i послуг. Цeй обсяг i його товaрнa (мiжгaлyзeвa) стрyктyрa зaлeжить вiд комплeксy чинникiв, дшчих нa нaцiонaльномy, га-лyзeвомy, рeгiонaльномy i корпорaтивномy рiвнi.
2. Для бтьш дeтaльного дослiджeння споживчого попиту доцтьно видiляти, тaкож, рeaльний, eфeктивний i оптимaльний споживчий попит. Ефeктивним споживчим попитом бyдeмо нaзи-вaти тaкий його обсяг, який нe можe бути збть-шeний зa рaxyнок iншиx зaxодiв дeржaвноí полг тики, при дaномy обсязi доxодiв нaсeлeння.
3. Для мaкроeкономiчноí стaбiльностi eкономi-ки споживчий попит мae постiйно врiвновaжyвa-тися виробництвом споживчих товaрiв тa послуг. Дeфiцит виробництвa бaлaнсyeться iнфляцi8ю, зростaнням iмпортy, дeвaльвaцieю нaцiонaльноí вaлюти, що дaлi провокуе фiнaнсовy нeстaбiль-нiсть i погiршeння умов для кaпiтaльниx iнвeсти-цiй i розвитку рeaльного сeкторy.
4. Джeрeлом споживчого попиту е доходи нa-сeлeння. При збaлaнсовaнiй дeржaвнiй полiтицi рeaльнa зaробiтнa плaтa мa8 випeрeджaти тeмп приросту ВВП нa 5-6 вiдсотковиx пункти, споживчий попит — нa 3-4 вiдсотковi пункти.
5. Дeржaвнa полiтикa можe чaстково впли-вaти нa структуру споживчого попиту. Зa рaxy-нок оптимiзaцií мiжгaлyзeвоí структури кiнцeвого продукту можe досягaтися зростaння споживчого попиту додaтково нa 0,3-0,5 вщсоткових пунк^в a, вiдповiдно, ВВП — нa 0,4-0,6 в.п.
6. Оптимaльними для eкономiчного зростaн-ня з боку споживчого попиту можнa ввaжaти нa-стyпнi мaкроeкономiчнi пропорцм:
• ВВП i доходи нaсeлeння (коeфiцi8нт пропо-рцiйностi мiж тeмпaми приросту — 0.6 );
• ВВП рeaльнe i iнфляцiя (коeфiцieнт пропо-рцiйностi — 0,3);
• дeржaвнi i привaтнi споживaння (коeфiцieнт пропорцiйностi — 0,6);
Список використаних джерел
1. Бeсeдiн В. Ф. Анaлiз I прогнозyвaння попиту тa пропозицií / В. Ф. Бeсeдiн, С. В. Д1дур // Форму-вaння ринкових в1дносин в Укрaíнi. - 2007. - № 7 - С. 20-28.
2. Гaркaвeнко, С.С. Мaркeтинг: п1дручник [Тeкст] / С.С. Гaркaвeнко. - К.: Лiбрa, 2002. - 712 с.
3. Гуренко В.1. Кaтегорiя споживчого попиту як об'ект доспiдження/ В.1.Гуренко// Вiсник соцiaпьно-еконо-мiчних доспiджень, - 2012. - №4 (47). - C. 282-288.
4. Земляков, I.C. Основи маркетингу: нaвч. поаб-ник [Текст] / I.C. Земляков, I.E. Рижий, В.1. Caвич. - К.: Центр нaвчaльноí пiтерaтyри, 2004. - 352 с.
5. Крayзе. О. Мaркетинговий iнстрyментaрiй фор-мyвaння споживчого попиту/ О.Крayзе // Гaпицький економiчний вiсник. - 2011. - №2(31). - C. 183-189.
6. Оа-^ч О. Ф. Промисповий мaркетинг: ^вч. по-йб.] / О. Ф. Оснaч, В. П. Пипипчук, Л. П. Ковaленко. -К.: Центр учбово'1' лiтерaтyри, 2011. - 364 с.
7. ^нчишин С. Мaкроекономiкa: [нaвч. пойб.] / С. Пaнчишин. - [2-ге вид.]. - К.: Либiдь, 2002. - 616 с.
8. Пщгорний А. З. Cтaтистикa ринку товaрiв i поспуг: [нaвч. посiб.] / А. З. Пщгорний, О. В. Caмотоeнковa. -Одесa: ОДЕУ, 2008. - 238 с.
9. Пyхтaeвич Г. О. Анaлiз нaцiонaпьноí економки: Нaвч. посiб. - К.: КНЕУ, 2005. - 254 с.
10. Фипюк Г., Шевчук О. Тенденцм розвитку споживчого ринку Укрaíни / Г. Фипюк, О. Шевчук // То-вaри i ринки. - 2011. [Епектронний ресурс] Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/tovany_2011_1_5.
References
1. Besedin V. F. Analiz i pnohnozuvannya popytu ta pnopozytsiyi / V. F. Besedin, S. V. Didun // Fonmuvannya nynkovykh vidnosyn v Uknayini. - 2007. - # 7 - C. 20-28.
2. Hankavenko, S.S. Manketynh: pidnuchnyk [Tekst] / S.S. Hankavenko. - K.: Libna, 2002. - 712 s.
3. Hunenko V.I. Katehoniya spozhyvchoho popytu yak ob"yekt doslidzhennya/ V.I.Hunenko// Visnyk sotsial'no-ekonomichnykh doslidzhen', - 201 2. - #4 (47). - C. 282-288.
4. Zemlyakov, I.S. Osnovy manketynhu: navch. posibnyk [Tekst] / I.S. Zemlyakov, I.B. Ryzhyy, V.I. Savych. - K.: Tsentn navchal'noyi litenatuny, 2004. - 352 s.
5. Krauze. O. Marketynhovyy instrumentariy fonmuvannya spozhyvchoho popytu/ O.Krauze // Halyts'kyy ekonomichnyy visnyk. — 2011. — #2(31). — C. 183-189.
6. Osnach O. F. Pnomyslovyy manketynh: [navch. posib.] / O. F. Osnach, V. P. Pylypchuk, L. P. Kovalenko. - K.: Tsentn uchbovoyi litenatuny, 2011. - 364 s.
7. Panchyshyn S. Maknoekonomika: [navch. posib.] / S. Panchyshyn. - [2-he vyd.]. - K.: Lybid', 2002. - 616 s.
8. Pidhonnyy A. Z. Statystyka nynku tovaniv i posluh: [navch. posib.] / A. Z. Pidhonnyy, O. V. Samotoyenkova. -Odesa: ODEU, 2008. - 238 s.
9. Pukhtayevych H. O. Analiz natsional'noyi ekonomiky: Navch. posib. — K.: KNEU, 2005. - 254 s.
10. Fylyuk H., Shevchuk O. Tendentsiyi nozvytku spozhyvchoho nynku Uknayiny / H. Fylyuk, O. Shevchuk // Tovany i nynky. - 2011. [Elektnonnyy nesuns] Rezhym dostupu: http://nbuv.gov.ua/UJRN/tovany_2011_1_5.
Даш про автора Громов Biтaлiй Борисович,
асглрант, Державний науково-дослщний Ыститут Ыформатизацп та моделювання економки e-mail: gnomovitalii@gmail.com
Данные об авторе Громов Виталий Борисович,
асгирант, Государственный научно-исследовательский институт информатизации и моделирования экономики e-mail: gnomovitalii@gmail.com
Data about the author Vitalii Gromov,
Ph.D. candidate, State Scientific Reseanch Institute fon Infonmation and Economic Modeling e-mail: gnomovitalii@gmail.com
УДК 336.76:338.23:336.74:33.06:005.332.2:005.591:005.336.4(477+100) DOI: 10.5281/zenodo.2581150
ГАВРИЛКО П.П., 1НДУС К.П., КОВАЧ М.Й.
Напрями використання шоземного досвщу регулювання ринку капггалу у пол1тиц1 формування та розвитку фшансово! системи Украши
Предметом до^дження е напрями використання i адаптацИ ноземного досвду регулювання ринку капталу в Украм.
Метою до^дження е визначення напрямiв регулювання ринку капталу та можливост'1 забез-печення передумов '¡нтеграцИ Украни до свтового ринку капталу в умовах глобал'зацИ
© ГАВРИЛКО ПП, 1НДУС К.П., КОВАЧ М.Й., 2019
