CC BY
19
розвитку готельного сектору нацюнально!' економг ки, ефективну державну пщтримку готельного 6iç-несу як прюритетноТ галузi нацюнально!' економiки, Ынова^йноНнвести^йне забезпечення, ефектив-не використання трудового потен^алу тощо.
Список використаних джерел
1. Боддi Д. Основи менеджменту. - СПб.: Пггер, 2002. - С. 174.
2. Бухалков М. Маркетинг. Пщручник. - М: Маркетинг, 2005.
3. Вайсман А. Стратепя менеджменту: 5 кроюв до устху. Пер. з ым. - М.: АТ 1нтерексперт, 2003.
4. Дiбб С., Симкин Л., Бре^ Дж. Практичне керiвни-цтво по маркетинговому плануванню. - СПб.: Питер, 2001. - 256 с.
5. Завгородня О.О., Ямптьська Д.О. Маркетингове планування .- СПб.: Питер, 2002.-352с.
6. Котлер Ф. Основи маркетингу: Пер. з англ. - М.: «РостЫтер», 2006.
7. Ламбен Жан-Жак. Стратепчний маркетинг. Санкт-Петербург, Наука, 2006.
8. Томпсон А.А., Стркленд А. Дж. Стратепчний менеджмент: Мистецтво розробки та реалiзацiï стратеги: Пщручник для вузiв / Пер. з англ. Пщ ред.Л.Г. Зайце-воТ, М.1. Соколовою. - М.: Банки i бiржi, ЮНИТИ, 2009.
УДК 316.42
0.1. ВОЛОТ,
к.е.н., доцент, Черн'/пвський нац'юнальний технолопчний ун'1верситет
Генеза науково! думки у становленш теоретичних засад
¡нформацшного суспшьства
В статт розглянуто сутнсть п'1дход1в до визначення поняття «¡нформацйне суспльство», наведено основн'1 ¡ндикатори, за якими можна характеризувати процес становлення ¡нформацйного суспльства.
Ключовi слова: ¡нформа^йно-комуыка^йы технологи, пост'мдустр'альне суспльство, ¡нфор-ма^йне суспльство, ¡нформа^я, знання.
Е.И. ВОЛОТ,
к.э.н., доцент, Черниговский национальный технологический университет
Генезис научной мысли в становлении теоретических основ информационного общества
В статье рассмотрены сущность подходов к определению понятия «информационное общество», приведены основные индикаторы, по которым можно охарактеризовать процесс становления информационного общества.
Ключевые слова: информационно-коммуникационные технологии, постиндустриальное общество, информационное общество, информация, знания.
O. VOLOT,
Ph.D., Associate Professor of Accountancy Chernihiv National University of Technology
Genesis of scientific thought in the formation of the theoretical foundations of the information society
The article discusses the essence of approaches to the definition of the concept of «information society», provides the main indicators that can characterize the process of formation of the information society.
Key words: information and communication technology, post-industrial society, information society, information, knowledge.
Постановка проблеми. Найважлив0ою вщ-мЫною рисою розвитку цив^зацм в XXI ст., безу-мовно, е процес все бтьшо!' глобалiзацiï суспть-ства. ВЫ обумовлений, перш за все, глобалiзацieю
свтового Ыформафйного простору, яке в останн роки стрiмко перетворюеться в результат розвитку i поширення засобiв Ыформатики i нових Ыформа^йних технолопй. Процеси Ыформати-
зацм ¡ комп'ютеризацм докорЫно змЫюють сут-нюы характеристики самого сусптьства, воно дютало назву ¡нформац^ного, головною озна-кою якого е отримання, обробка, розповсюджен-ня та збер¡гання ¡нформацм, к¡льк¡сть та швид-к¡сть зм¡ни яко''' все наростае. Саме тому, розгляд поняття «¡нформац¡йне сусп¡льство» та основних ознак е необхщним та актуальним.
Анал13 дослгджень та публшацт з проблемы. 1дея ¡нформац¡йного сусп¡льства з'явилась у до^дженнях 60-70-х рр. XX стол^тя. Винах¡д терм¡на «¡нформац¡йне сусптьство» приписують Ю. Xаяш¡, професору Тоюйського технолопчно-го ¡нституту. Концепц¡я постЫдустртльного сус-п¡льства як загальносоц¡олог¡чна та фтософ-ська теор¡я розвитку досить глибоко розроблена закордонними дослщниками, серед яких: Д. Белл, Дж. Гелбрейт, Е. Тоффлер, М. Кастельс, I. Ма-суда, Д. Рюмен. З сучасних укра'нських та ро-с^ських вчених привертають увагу прац¡ Т. Артамонова, В. Гавловського, А. Гальчинського, Н. ГендЫа, М. Деляпна, В. 1ноземцева, А. Коло-дюка, Р. Калюжного, А. Раютова, I. Чухно., В. Цим-балюка та ¡нших. Незважаючи на широке розпо-всюдження терм¡на «¡нформац¡йне сусп¡льство», вчен та спец¡ал¡сти не прийшли до единого розу-м¡ння його основного змюту. 0дн¡ вважають, що це сусптьство, в якому забезпечуеться легкий та втьний доступ до ¡нформацм по всьому свг ту, ¡нш¡ - що це сусп¡льство, в якому основними об'ектами та результатами прац б¡льшост¡ е ¡н-формацт та знання.
Метою статт1 е анал¡з та узагальнення ¡сну-ючих пщходю до трактування поняття «¡нформа-ц¡йне сусп¡льство».
Виклад основного матер1алу. ТермЫ «¡нфор-мац¡йне сусп¡льство», на думку Д. Белла, вщобра-жае нову назву пост¡ндустр¡ального сусп¡льства, де ¡нформацт е основою соц^льно''' структури. «В наступающем столетии решающее значение для экономической и социальной жизни, для способов производства знания, а также для характера трудовой деятельности человека приобретет становление нового социального уклада, зиждущегося на телекоммуникациях» [1]. Си-нонмнними щодо ¡нформац^ного сусптьства е термЫи «посткатталютичне сусптьство» (Д. Да-рендорф, П. Дрюкер), «постекономнне суспть-ство» (В. 1ноземцев, I. Канн), «технотронне сус-п¡льство» (З. Бжез¡нський), «постмодернютське
сусп¡льство» (Б. Турен, Б. Старт), «постщустр^ль-не сусп¡льство» (Д. Белл, Т. Стоуньер). Концепц¡я ¡нформац¡йного сусптьства е р¡зновидом тео-рм постЫдустр^льного сусп¡льства, основи якого заклали I. Масуда, Д. Белл, 0. Тоффлер.
Поняття «¡нформафйне сусптьство» було ви-користано у працях таких японських дослщниюв, як М. Махлуп, Т. Умесао, Т. Сакайя, в дослщжен-нях провщних американських та европейських теоретика, а саме: У. Дайзард, З. Бжезинський, М. Понятовський, Ж. Еллюль, Р. Коен, К. Ясперс, А. Турен, Г. Кан, Ф. Уебстер, А. Дракер, Е. Гщденс, Ч. Хенд^ Л. Туроу, Дж. Гелбрайт, М. Макклюен, М. Порат, Т. Стоуньер, Р. Катц, як пщкреслюва-ли значення ¡нформафйного розвитку сусптьства як ново' ¡сторично''' вки цивт^ацм. Саме в Тх-н¡х фундаментальних працях 1970-1990-х рр. було визначено основы риси концепцм ¡нформа-ц¡йного сусп¡льства, як¡ змЫили концепц¡ю ¡нду-стр¡ального та постЫдустр^льного сусп¡льства. Анал¡з праць цих автора дозволить найточн¡ше визначити поняття «¡нформац^не сусп¡льство» з позицм соц^льно''' фтософм ¡ виокремити його сутн¡сн¡ особливост (див. таблицю).
Зважаючи на вищезазначене, можна вщзна-чити складн¡сть анал^у п¡дход¡в ¡ визначень ¡н-формац^ного сусп¡льства р¡зних автор¡в через Тхню надзвичайну р¡зноб¡чн¡сть, але, очевидно, що вс автори вважають ¡нформац¡ю, ¡нформа-ц¡йно-комун¡кац¡йн¡ зв'язки ключем до розумЫ-ня сучасного сусп¡льства.
Узагальнюючи ¡снуюч¡ п¡дходи до трактування поняття «¡нформафйне сусп¡льство», можна сказати, що нин в соц¡альн¡й фтософм пщ таким маеться на уваз¡ [12]:
- сусптьство нового типу, що формуеться в результат ново''' софально! революцп, породже-ноТ вибуховим розвитком та конвергенцию ¡н-формац¡йних ¡ комун¡кац¡йних технолог¡й;
- сусп¡льство знань, тобто сусптьство, у якому головною умовою добробуту кожно''' людини та кожно''' держави стае знання, здобуте завдяки безперешкодному доступу до ¡нформацм' й ум¡нню працювати з нею; ¡нформацт в такому сусп¡льств¡ е найважлив¡шим соц¡альним ¡ економнним ресурсом, основним джерелом продуктивност пра-ц¡ та влади, умовою добробуту людини ¡ держави;
- глобальне сусптьство, у котрому обмЫ ¡н-формац¡eю не матиме н часових, н¡ просторових, н¡ пол™чних меж; яке, з одного боку, сприяе вза-
CyTHicTb TpaKTyBaHHn niflxofliB flo BM3HaneHHn noHflrra «iH^opMaqiMHe cycnrnbCTBO»
flwepe.no TpaKTyBaHHn KaTeropii «iH^opMaqiuHe cycninbcreo»
1 2
A. fla| BioKpeMnrae Tpi cnocoBi po3yMiHHn ¡H$opMa^MHoro cycnmbcrea: 3 nornnfly ¡H$opMa^MHo-eKoHoMNHoro niflxofly, mflxofly 3 no3M^i ¡H$opMa^MHMx noTo^B ¡ ¡H$opMa^MHo-TexHonoriHHoro mflxofly [2]
E. To$$nep CBora flyMKy BMcnoBMB y MeTa^opk cbr" nocTynoBo $opMyeTbcn TpboMa xBMnnMM TexHonoriHHMx ¡HHoBa^M, nw, nK bmcokmm npinnMB, He MoxHa 3ynMHMTM. nepwora Byna cmbcbKorocnoflapcbKa peBonra^n, flpyrora - npoMMc-noBa. Tenep Ha Hac HacyBaeTbcn TpeTn xBMnn - ¡H$opMa^MHa peBonra^n, nKa npoBiae hobmm cnoc¡6 xirrn [298]. FIkiio cina e n^^'aBom po3BMTKy flo¡нflycтp¡anbнoi enoxi, to rponn - ¡нflycтp¡anbнoi, a 3HaHHn - cynacHoro cycn¡nbcтвa [3]
fl. Eenn flraflcTBo BcTynae b ¡H$opMa^MHe cycn¡nbcтвo, fle BmbiincTb 3aMHnTix npaцraraтb b ¡HlopMa^MHto c$epL 3hm-xeHHn 3aMHnTocn y ci^ep! BipoBHM^Ba ¡ 3Bmbi±ieHHn зaMнnтocт¡ y ci^ep! nocnyr po3rnnflaeTbcn fl. EennoM nK 3aM|eHHn Igmhho)' npaц¡ npaцera «BmoKoM^eBora». OcKmbKM «cipoBMHora» flnn Hel^MHHoi npaц¡ e ¡H$opMa^n (BoHa npoTMcTaBfineTbcn I^mh^M cinL HaBMHKaM pyHHoi npa^ ¡ n «ManiMHHMM» xapaKTepicTMKaM), ¡cToTHe 3Bmbi±ieHHn HacTKM npaц¡ b ¡HlopMa^MHto c0ep¡ Moxe po3rnnflaTMcn nK BMHMKHeHHn ¡H$opMa^MHoro cycn¡nbcтвa [4]. Tepм¡н «¡H$opMa^MHe cycn¡nbcтвo» B^oBpaxae HoBy Ha3By nocт¡нflycтp¡anbнoro cycn¡nbcтвa, fle ¡H$opMa^n e ochoboki co^anbHoi cTpyKTypi
M. Kacrenbc CTaHoBneHHn ¡H$opMa^MHoro cycnmbcrea hm enoxi «¡H$opMa^oHanbHoro кan¡тan¡змy» cB^HMTb npo BMHMKHeHHn «HoBoro cycnmbcrea», y nKoMy np¡opмтeтнe 3HaHeHHn MaraTb ¡HlopMa^MH noToKM. Ue rnoBanbHe MepexeBe cycn¡nbcтвo, y nKoMy мepex¡ npoHM3yraTb ycra coц¡anbнy M eкoнoм¡ннy cTpyKTypy Ta npM3BoflnTb flo rnoBanbHMx KynbTypHMx ¡ coц¡anbнo-eкoнoм¡ннмx нacn¡flк¡в [5]
n. flpaKep CyHacHa enoxa - цe enoxa paflMKanbHMx зм¡н ochob cycn¡nbнoro ycrpora - TpaHc$opMa^i кan¡тan¡cтмннoro cycn¡nbcтвa b cycnmbcreo, ocHoBaHe Ha 3HaHHnx (knowledge society) [6]. nepex^ flo «cycn¡nbcтвa, noByfloBaHo-ro Ha знaнн¡» npмнцмnoвo зм¡нrae BnaflHy cTpyKTypy cycn¡nbcтвa - Bnafla ¡ KoHTponb nocTynoBo nepexoflnTb b^ вnacнмк¡в кan¡тany flo tmx, xto Mae 3HaHHn, ¡H$opMa^ra M eleKTMBH TexHononi Moro BMKopMcTaHHn. npMHoMy цeм nepex¡fl He H^nrae 3HaHeHHn Kann~any - 3a3BMHaM кan¡тan nepepoзnofl¡nneтbcn, a tohkm кoнцeнтpaц¡i 3HaHHn M ¡H0opMa^MHMx TexHonoriM cTaraTb oflHoHacHo ¡ ToHKaMM KepyBaHHn (^HaHcoBMMM noToKaMM. TaK cycn¡nbcтвo 3 кan¡тan¡cтмннoro TpaHc$opMyeTbcn b nocткan¡тan¡cтмннe [6].
iTl. Macyfla Po3rnnflae ¡H$opMa^MHe cycn¡nbcтвo nepeBaxHo b eкoнoм¡ннoмy acneкт¡. OyHflaMeHToM HoBoro cycnrnbcrea cTaHe, Ha flyMKy BHeHoro, KoMn'raTepHa тexнonor¡n, ronoBHy $yHK^ra nKoi BBaHae b зaм¡н¡ aBo 3HaHHo-My nocмneнн¡ po3yMoBoi npaц¡ nraflMHM. npoB^Hora rany33ra eкoнoм¡км b ¡H$opMa^MHoMy cycn¡nbcтв¡ Byfle ¡HTeneKTyanbHe вмpo6нмцтвo, npoflyK^n nKoro aKyMynraBaTMMeTbcn ¡ noniMpraBaTMMeTbcn 3a flonoMorora hobmx кoмyн¡кaц¡Mнмx тexнonor¡M. B ¡H$opMa^MHoMy cycn¡nbcтв¡ нaц¡oнanbн¡ ¡HlopMa^MH pecypci nepeTBopnTbcn Ha HaMBmbine noтeнц¡Mнe flxepeno BaraTcrea Iннoвaц¡i b ¡н0opмaц¡Mн¡M TexHononi - цe npixoBaHa cina co^anbHoi тpaнc0opмaц¡i, ^o BMnBnneTbcn b paflMKanbHoMy з6¡nbmeнн¡ к¡nbкocт¡ Ta nкocт¡ ¡H0opMa^i, a TaKox y зpocтaнн¡ oBcnnB o6м¡нy ¡н0opмaц¡era [7].
r. 0Mnnep 3м¡r noncHMTM npoв¡flнy ponb ¡н0opмaц¡i M ¡H0opMa^MHMx тexнonor¡M, oflHoHacHo nocinaraHMcb Ha ¡crop^ кan¡тan¡змy Ta po3rnnflaraHM ¡н0opмaц¡ra nK BaxnMBMM |aKTop ¡cTopMHHoro po3BMTKy. BBaxae, ^o flnn cyHac-Horo cTaHy кan¡тan¡змy ¡н0opмaц¡n ¡ кoмyн¡кaц¡n MaroTb ocoBnMBe 3HaHeHHn, ocк¡nbкм bohm ™ho noв'nзaн¡ з¡ cтa6¡nbн¡cтra ¡ floBpoByroM ц¡ei eкoнoм¡ннoi cicTeMM: вмpo6нмцтвo, ocHoBaHe Ha ¡HTeneKTL cTae, Ha flyMKy 0Mnne-pa, KnraHoBMM |aKTopoM flnn po3BMTKy cycn¡nbcтвa y XX ¡ XXI ct. [8].
ro. XaBepMac Koнцenц¡ra ¡H0opMa^MHoro cycn¡nbcтвa noB'n3ye 3 мaн¡nynnтмвнммм TexHonorinMM b nyBn¡нн¡M c0ep¡. OcHoBora Moro кoнцenц¡i e cKenTMHHe cTaBneHHn flo ¡H0opMa^i, aflpecoBaHoi mмpoк¡M nyBn¡ц¡. ro. XaBepMac BBaxae, ^o 3HaHHa HacTMHa ¡н0opмaц¡i, nKa цмpкynrae b cycn¡nbcтв¡, - цe fleз¡н0opмaц¡n, cTBopeHa, i^oB в¡flвepнyтм, po3Ba-xmtm hm npixoBaTM cnpaвxн¡M cTaH peHeM. 3a cTBopeHHnM TaKoi fleз¡н0opмaц¡i, Ha flyMKy yHeHoro, cTonTb neвн¡ non¡тмнн¡ M eKoHoMN^ rpyni, nк¡ nepecn¡flyraтb cbo'i' ^nL XaBepMac n¡flcyмoвye, |o nyBn¡ннa c|epa 3ByxyeTbcn b ¡н0opмaц¡Mнoмy cycn¡nbcтв¡ nop^HnHo 3 nyBn¡ннora c|epora XIX - noHaTKy XX ct. [9].
E. TiflfleHc BBaxae, |o b cyHacHoMy cycn¡nbcтв¡ B^Bynacn «¡н0opмaтмзaц¡n» coц¡anbнмx зв'nзк¡в, ane цe He o3HaHae Ha-cTaHHn hobo'i' enoxi. «XoHa 3BMHaMHo npinycKaraTb, - B^HaHae в¡н, - |o mm TmbKM BcTynaeMo b enoxy ¡H0opMa^i, нacnpaвfl¡ cyHacHe cycn¡nbcтвo Byno «¡H0opMa^MHMM» ¡3 caMoro cBoro noHaTKy». y кoнцenц¡i Г¡flfleнca rnoBanbHe в¡flcтexeннn hm зB¡nbmeннn oBcnry ¡н0opмaц¡i, |o BMHMKni nK eneMeHT pe|neKcMBHoi MoflepH^a^i, po3rnnflaeTbcn nK зac¡B n¡flвм|eннn opraH^oBaHocn ¡ кepoвaнocт¡ cycn¡nbcтвa. npi цboмy caM |aKT cTaHoBneH-Hn ¡H0opMa^MHoro cycn¡nbcтвa noB'n3yeTbcn 3 |opMyBaHHnM Ha^oHanbHMx flepxaB [10].
O. yeBcTep Aнan¡зyraнм p¡зн¡ mflxoflM flo BM3HaHeHHn ¡н0opмaц¡Mнoro cycn¡nbcтвa, O. yeBcTep в¡flзнaнae ¡cHyBaHHn |e ofl-Horo BM3HaHeHHn, KapflMHanbHo в¡flм¡ннoro b^ nonepeflн¡x; boho BixoflMTb He 3 Toro, |o y Ham Hac crano B¡nbme ¡н0opмaц¡i, a 3 Toro, |o xapaKTep ц¡ei ¡H0opMa^i зм¡нмв cnoc¡B Hamoro xMTTn. Un fle|¡н¡ц¡n nepeflBaHae, |o b ocнoв¡ Hamoi noвefl¡нкм cboroflн¡ nexMTb TeopeTMHHe 3HaHHn ¡ ¡н0opмaц¡n, a oTxe, cnipaeTbcn He Ha к¡nbк¡cн¡ KpiTepu, |o BaxKo n¡flflaraтbcn oBn¡кy, nK nonepefl^ BM3HaHeHHn, a Ha n^c^, |o e nepeKoHnMBMM apryMeHToM Ha Moro KopicTb. Po3rnnflae зм¡нм, |o в¡flByвaraтbcn b nocт¡нflycтp¡anbнoмy cycn¡nbcтв¡, He TmbKM Kp^b npM3My cTaHoBneHHn ¡H0opMa^i, a KoMnneKcHo, ¡HTerpyraHM зм¡нм b fleк¡nbкox c|epax. Ha Moro flyMKy, ¡H0opMa^MHe cycn¡nbcтвo MoxHa oxapaKTepM3yBaTM niwe b cyкynнocт¡, po3rnnHyB0M n'nTb Moro acneKTB - тexнonor¡ннмM, eкoнoм¡ннмM, npoledMHMM, npocTopoBMM ¡ KynbTypHMM. Hмн¡mн¡ nepeTBopeHHn koxho'i' 3 hmx fleMoHcTpyraTb 3HaHHMM pyx cycn¡nbcтвa Bnepefl, oflHaK TmbKM po3rnnHyn pa3oM bohm nepeKoHyraTb y a^cho 3HaHy|Mx nepeTBopeHHnx. «rnoBanbHe MepexeBe cycn¡nbcтвo, y nKoMy mm hm^ onMHMnicn, - noвн¡me BTmeHHn, hm, nK|o 3aBroflHo, тpaнcмyтaц¡n, floBpe в¡floммx npмнцмn¡в кan¡тan¡cтмннoro cycn¡nbcтвa» [11]
8мoпpoникнeнню кyльтyp, a з iншoгo - вiдкpивa8 ^ж^му спiвтoвapиствy нoвi мoжливoстi для ca-мoiдeнтифiкaцiï.
Oтжe, ocнoвним oб'8ктoм людсьш дiяльнocтi cтa8 oбмiн iнфopмaцieю. Biльнa циpкyляцiя iнфop-мaцiï в сусптьст^ дoзвoля8 (й cтaти нaйвaжливi-шим фaктopoм eкoнoмiчнoгo, нaцioнaльнoгo тa ocoбиcтoгo poзвиткy. «Iнфopмaцiйнe cycпiльcтвo» мoжe icнyвaти лишe зa yмoви виcoкo poзвинyтиx тeлeкoмyнiкaцiйниx iнфopмaцiйниx тexнoлoгiй. Ы-фopмaцiя тa iнфopмaцiйнo-кoмyнiкaцiйнi тexнo-лoгiï е pecypcaми кoмyнiкaцiйнoгo й iнфopмaцiй-нoгo cycпiльcтвa. Iнфopмaцiйнo-кoмyнiкaцiйнi тexнoлoгiï cпpияють швидгаму poзпoвcюджeнню, нaкoпичeнню тa викopиcтaнню iнфopмaцiï як пpo-дукту виpoбництвa. B. Cкaлaцький, дocлiджyючи iнфopмaцiйнe cycпiльcтвo, видтяе ocнoвнi Ыди-кaтopи, зa якими мoжнa xapaктepизyвaти пpoцec cтaнoвлeння iнфopмaцiйнoгo cycпiльcтвa [1З]:
- cиcтeмa iндикaтopiв тexнoлoгiчнoï ocнaщe-нocтi: ïï ocнoвнe пpизнaчeння пoлягae в тoмy, щoб вимipювaти тa oцiнювaти cтaн poзвиткy Ы-фopмaцiйниx тa кoмyнiкaцiйниx тexнoлoгiй у piз-нoмaнiтниx ^a^ax. ^и цьoмy, з oднoгo бoкy, poзглядaютьcя зacoби, щo бeзпocepeдньo зa-бeзпeчyють вci нeoбxiднi oпepaцiï з o6po6^, пe-peдaчi чи викopиcтaння iнфopмaцiï, a з iншoгo -cтaн pecypciв, якi yмoжливлюють цi дм', у пepшy чepгy - людськ pecypcи;
- дpyгa cиcтeмa iндикaтopiв нocить нaзвy шди-кaтop пpoзopocтi кoмyнiкaцiй». Ця cиcтeмa пpи-знaчeнa для oцiнки cтyпeня викopиcтaння iнфop-мaцiйниx тa кoмyнiкaцiйниx тexнoлoгiй у пpoцecax взaeмoдïí ycix кaтeгopiй нaceлeння, бiзнecy, пщ-пpиeмцiв тa влaди мiж coбoю тa в мeжax кoжнoí' з oкpeмиx кaтeгopiй. Цю cиcтeмy iндикaтopiв мoж-нa викopиcтaти i для oцiнки cтyпeня пpocyвaння дo eлeктpoннoгo ypядy, тoмy Ыгали цeй пoкaзник нaзивaють «iндикaтopoм пpoзopocтi yпpaвлiння». Цeй iндикaтop знaчнoю мipoю зaлeжить вiд пoпe-peдньoгo iндикaтopa, щo вiдoбpaжa8 cтyпiнь тex-нoлoгiчнoï' ocнaщeнocтi cycпiльcтвa зacoбaми Ы-фopмaцiйнo-кoмyнiкaцiйниx тexнoлoгiй;
- тpeтя cиcтeмa iндикaтopiв, щo нaзивaeть-ся iндикaтopoм cтaнy iнфopмaцiйнoгo суспть-cтвa, aбo iндeкcoм iнфopмaцiйнoгo cycпiльcтвa (Index - ISI). Cиcтeмa дocлiджy8 cтaн iнфopмaцiй-нo-кoмyнiкaцiйниx тexнoлoгiй i вiдoбpaжae тeм-пи зpocтaння дiяльнocтi у cфepi cтвopeння, poз-пoвcюджeння тa викopиcтaння iнфopмaцiйниx
тexнoлoгiй зaгaлoм. Iндeкc iнфopмaцiйнoгo сус-пiльcтвa е xapaктepиcтикoю, щo дoзвoляe oцiни-ти cтyпiнь iнтeгpaцií' бyдь-якoï' ^aí^ cвiтy в ™o-бaльнy iнфopмaцiйнy cиcтeмy.
Зa дoпoмoгoю iндeкciв мoжнa oцiнити пpoгpec ^afc нa шляху дo iнфopмaцiйнoгo cycпiльcтвa i cпpияти пpocyвaнню кoмпaнiй дo пepcпeктив-них pинкiв. У cтpyктypi ^eray iнфopмaцiйнoгo cycпiльcтвa взaгaлi вpaxoвyютьcя двaдцять тpи змiннi, якi, у cвoю чepгy, пoдiлeнi нa чoтиpи фупи: кoмп'ютepнa iнфpacтpyктypa, iнфopмaцiйнa Ыф-paCTpy^ypa, iнтepнeт-iнфpacтpyктypa, coцiaль-нa iнфpacтpyктypa [1З].
Пiдcyмoвyючи вищeвиклaдeнe i rpyнтyючиcь нa влacнoмy бaчeннi iнфopмaцiйнoгo cycпiльcтвa, мoжeмo cтвepджyвaти, щo iнфopмaцiйнe суспть-CTbo - цe пpoгpecивнe cycпiльcтвo, щo мae iн-тeнcивний poзвитoк у вЫх cфepax дiяльнocтi, якi взaeмoпoв'язaнi мiж coбoю тa aктивiзyють зpoc-тaння iнфopмaтизaцií' i poлi iнфopмaцiйниx тexнo-лoгiй у cycпiльниx тa гocпoдapcькиx вiднocинax, щo пepeдyють cтвopeнню бiльш глoбaльнoгo iн-фopмaцiйнoгo пpocтopy, який зaбeзпeчyвaтимe eфeктивнy iнфopмaцiйнy взaeмoдiю людeй тa зa-дoвoлeння Cx^x пoтpeб щoдo iнфopмaцiйниx пpo-дук^в i пocлyг з ypaxyвaнням мoжливocтi дocтyпy дo cвiтoвиx iнфopмaцiйниx pecypciв.
Bиcнoвки
Iнфopмaцiйнe cycпiльcтвo - нoвa icтopичнa фaзa poзвиткy цивiлiзaцiï, в яюй гoлoвними пpo-дyктaми виpoбництвa е iнфopмaцiя i знaння [14]. Bикopиcтoвyючи пoняття «iнфopмaцiйнe сус-пiльcтвo», вaжливo вpaxyвaти кoмплeкcнi i piзнo-cпpямoвaнi змiни пpaктичнo у в^ cфepax люд-cькoï житт8дiяльнocтi. Iнфopмaцiйнe cycпiльcтвo - цe цивiлiзaцiя, в ocнoвi poзвиткy якoí' знaxo-диться iнфopмaцiя, якa мa8 влacтивicть взae-мoдií' як з дyxoвним, тaк i з мaтepiaльним cвiтoм людини. Iнфopмaцiя фopмy8 мaтepiaльнe cepeд-oвищe життя людини, виcтyпaючи в poлi iннoвa-цiйниx тexнoлoгiй, кoмп'ютepниx пpoгpaм, тeлe-кoмyнiкaцiйниx пpoтoкoлiв, i paзoм з тим служить ocнoвним зacoбoм мiжocoбиcтicниx взa8мин. Iн-фopмaцiя oднoчacнo визнaчae i coцioкyльтypнe життя людини, i йoгo мaтepiaльнe icнyвaння.
Спигак викopиcтaниx джepeл
1. Бeлл Д. Coциaльныe paмки инфopмaциoннoгo oбщecтвa / Д. Бeлл // Hoвaя тexнoкpaтичecкaя вoл-
Ha Ha 3anafle / nofl pefl. Ï.C. rypeBi/iHa. - M., 1998. -C. 27-45.
2. flaHin'^H B.O. flenKi npo6neMi/i Ta oco6ni/Boc-Ti po3BèTKy iHÔopMaqiéHoro eyeninbeTBa b YKpai'Hi / B.O. flaHin'HH // TyMaHiTapHèé Haconi/c : 36ipHi/K Ha-yêoBèx npaöb. - X. : XAI, 2005. - № 3. - C. 74-78
3. Toôôëep 3. MeTaMopôoçbi BnacTi/i / 3. Toôônep ; nep. c aHrn. - M. : ACT, 2002. - 669 c.
4. Eenn fl. rpnflyùee nocTi/iHflycTpi/ianbHoe o6ùecTBo. OnbT coqi/anbHoro nporHoçnpoBaHi/ifl / fl. Eenn ; nep. c aHrn. - M. : Academia, 1999. - 956 c.
5. KacTenbc M. l/lH^opMaqi/ioHHafl anoxa: o6ùe-ctbo m KynbTypa / M. KacTenbc ; nep. c aHrn. nofl pefl. O. /. 0KapaTaHa. - M. : TY B03, 2000. - 608 c.
6. flpaKep Ï. nocTKaniTanicTMHecKoe o6ùecTBo / Ï. flpaKep // HoBan nocTMHflycTpianbHan BonHa Ha 3a-nafle: AHTonor/n. - M. : Academia, 1990. - C. 70-98.
7. Masuda Y. The information Society as Postindustrial Society. - Washington: World Future Soc., 1983. - P. 45.
8. Schiller Herbert i. et al. (1992). The ideology of international Communications. - New York : institute of Media Analysis, 1992. - 170 p.
9. Хабермас Ю. Демократия. Разум. Нравственность / Ю. Хабермас ; пер. с нем. - М. : А.О. «KAMI», 1995. - 245 с.
10. Гидденс Э. Ускопьзающий мир: как глобализация меняет нашу жизнь / Э. Гидденс. - М. : Весь мир, 2004. - 116 с.
11. Уэбстер Ф. Теории информационного общества / Ф. Уэбстер ; пер. с англ. М. В. Арапова, Н. В. Малыхиной ; под ред. Е. Л. Вартановой. - М. : Аспект Пресс, 2004. - 400 с.
12. Вершинин М. С. Политическая коммуникация в информационном обществе / М. С. Вершинин. - СПб. : Изд-во Михайлова В.А., 2001. - 253 с.
13. Скалацький В. М. 1нформацмне сусптьство: су-часы теори та модел (соц^льно-фтософський ана-лю) [Електронний ресурс] : автореф. дис. ... канд. фЬ лос. наук : спец. 09.00.03 / Скалацький Вячеслав Миколайович ; Ки'вський нацюнальний ун-т ¡м. Тараса Шевченка. - К., 2006. - 17 с. - Режим доступу : http://disser.com.ua/content/266318.html.
14. Реальний сектор економки Укра'ни в умовах становлення ¡нформацмного сусптьства: моногра-фт / С.М. Шкарлет, М.П. Бутко, 0.1. Волот. - ЧернНв: ЧНТУ, 2017. - 288 с
УДК 378.016:002.1]:004
П.В. ДРОК,
к. i. н., ст. викладач кафедри документознавства Ф'мансово-гумаштарного факультету ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ \мен\ Григор1я Сковороди»
Використання техшчних засоб1в у навчанш студенлв документознавщв
Предметом дослгдження е теоретичний аспект використання технчних засоб'в у навчанн студенлв документознавц\в.
Метою досл1дження е пошук методов вдосконалення втчизняних техн'чних засоб'в у навчанн студенлв документознавц\в.
Методи досл1дження. У робот застосовано сукупнсть наукових методов i п\дход\в, у тому числ\ системний, структурний, порвняльний, факторний, що дозволило реал'зувати концептуальну ед-нсть досл'щження.
Результат роботи. Визначено особливосл реал'зацп втчизняноï 1нформац1йноï д'яльносл та методов вдосконалення втчизняних техшчних засоб'в у навчанн студенлв документознавц1в.
Галузь застосування результатов роботи. Сфера документознавства.
Висновки. Розвиток техшчних засоб'в у навчанн студенлв документознавц1в - це послй-н нововведення в д}яльн'1сть навчально-виховних заклад1в та сферу документознавства, в на-вчально-виховний процес - е лею нагальною потребою, без задоволення яко! вона втратить взаемозв'язок з життям, загубить свй творчий потенц1ал, перетвориться в рутинну справу, не по-тр1бну н суспльству, н особистосл. Життя вимагае '¡нтенсиф'кацн пошуку, експериментування, введення нов'тшх технологй, застосування нових засоб'в навчання. Разом з тим, реал1зац1я цих вимог не може здйснюватись хаотично, безсистемно, непродумано й без урахування того педа-гопчного досв'щу, який в минулому приводив до в'щомих, а в багатьох випадках i до видатних пе-дагопчних усп1х1в. У ряд Ыдход/в цей досв'щ не втратив свого значення ще й сьогодн'1. Зрозумло,
