CC BY
60
Наушвий вкник ЛНУВМБТ iмeнi С.З. Гжадь^го, 2016, т 18, № 2 (69)
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^0Ha№H0ro ymBepcurery BeTepHHapHOi MegnuUHH Ta 6i0TexH0H0riH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
doi: 10.15421/nvlvet6917
ISSN 2413-5550 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 371.20:351.851
Проблеми та перспективи сучасного менеджменту в шформацшному суспшьсга
Р.Б. Кухар, O.I. €лeйкo, Н.Р. Moтькo, O.I. Сгепанюк, I.O. Paмcький
Львiвський нацюналънийутверситет ветеринарногмедицини та бютехнологш iMeHi С.З. Гжицъкого,
вул. Пекарська, 50, м. Львiв, 79010, Украгна
До^джуетъся роль тформацтного фактору в систeмi сучасного менеджменту, вiдзначаeться його актуалiзацiя в тформацтному сусniлъствi. Проаналiзовано основт принципи та тдходи до визначення тформацтного сустлъства, характерными рисами якого е зростання ролi тформацп i знанъ у життi суспыъства, зростання частки тформацтних кому-шкацт, продуктгв та послуг у ВВП, створення глобалъного тформацтного простору. З поняттям «тформацтне сустлъ-ство» тгсно пов 'язане поняття «тформацтна економжа» особливий тип економгки, характерними особливостями якого е те, що визначалъним ресурсом виступае тформащя. Наведено методи управлтня в шформацшному сустлъств1, зокрема, новий метод управлтня тформацшне управлтня. Видыяетъся цтий клас тформацтних технологт управлтня тдприемс-твом, таких як ERP, CRM, SCM, CSRP, ERP II тощо.
Управлтня, як наука, за свою майже столтню iсторю ттенсивнорозвиваетъся, що в1дображаетъся у в1дпов1дних т-дходах та наукових школах. Еволющя тформацтних технологт вiдкрила новий етап розвитку системи менеджменту завдяки появi глобалъного тформацтного простору. Становлення та розвиток тформацтного сустлъства, його по^дов-ний пeрeхiд до суспыъства знанъ, зростання ролг та мгсця тформацтно-комушкацтних технологт в цих процесах, поспря-ли тому, що саме розроблення концептуалъних засад ефективного проактивного мехатзму тдготовки й прийняття управ-лтсъких рiшeнъ, наукових теоретичних та методичних положенъ зi створення та впровадження в практику такого мехатзму, формалiзацiя його до рiвня конкретних економжо-математичних моделей та тформацтних технологт повинт стати важливими об'ектами до^дження втчизняноi науки.
K.mnoei слова: тформащя, тформацтне суспыъство, менеджмент, тформацтш технологи.
Лъвовский националъный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого,
ул. Пекарская, 50, г. Лъвов, 79010, Украина
Исследуется ролъ информационного фактора в системе современного менеджмента, отмечается его актуализация в информационном обществе. Проанализированы основные принципы и подходы к определению информационного общества, характерными чертами которого является возрастание роли информации и знаний в жизни общества, рост доли информационных коммуникаций, продуктов и услуг в ВВП, создание глобалъного информационного пространства. С понятием «информационное общество» тесно связано понятие «информационная экономика» особый тип экономики, характерными особенностями которого является то, что определяющим ресурсом выступает информация. Приведены методы управления в информационном обществе, в частности, новый метод управления информационное управления. Выделяется целый класс информационных технологий управления предприятием, таких как ERP, CRM, SCM, CSRP, ERP II и др.
Citation:
Kukhar, R.B., Yeleiko, O.I., Motko, N.P., Stepaniuk, O.I., Ramskyy, I.O. (2016). Challenges and opportunities of modern management in the information oriented socie. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 18, 2(69), 87-91.
Проблемы и перспективы современного менеджмента в информационном обществе
Р.Б. Кухар, O.H. Елeйкo, HP. Morara, O.H. Сгепанюк, И.А. Рамотий
Шутовий вкник ЛНУВМБТ iмeнi С.З. Г^щь^го, 2016, т 1S, № 2 (69)
Управление, как наука, за свою почти столетнюю историю интенсивно развивается, что отражается в соответствующих подходах и научных школах. Эволюция информационных технологий открыла новый этап развития системы менеджмента благодаря появлению глобального информационного пространства. Становление и развитие информационного общества, его последовательный переход к обществу знаний, рост роли и места информационно—коммуникационных технологий в этих процессах, поспрялы том, что Саме разработки концептуальных основ эффективного проактивного механизма подготовки и принятия управленческих решений, научных теоретических и методических положений по созданию и внедрение в практику такого механизма, формализация его до уровня конкретных экономико—математических моделей и информационных технологий должны стать важными объектами исследования отечественной науки.
Ключевые слова: информация, информационное общество, менеджмент, информационные технологии.
Challenges and opportunities of modern management in the information oriented society
R.B. Kukhar, O.I. Yeleiko, N.P. Motko, O.I. Stepaniuk, 1.О. Ramskyy
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyi,
Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine
The role of information factor in the system of modern management is researched and its actualization in the information oriented society is reinforced. The article analyses the main principles and approaches to definition of the information oriented society characterized by increase of the role of information and knowledge in the life of the people, growth of the share of information communications, products and services in the Gross Domestic Product, generation of the global information space. The term «nfor-mation oriented society» is closely connected with the term «information economy», a special type of economy distinguished by having information as its determinative resource. The methods of management in the information oriented society are provided herein, in particular, the «information management» as a new management method. The entire class of information technologies of company management, such as ERP, CRM, SCM, CSRP, ERP II and so on, is described in the article.
Management as a science, with its nearly a century of intensive development, which is reflected in the relevant scientific approaches and schools. The evolution of information technology has opened a new stage of development management system by the emergence of a global information space. The formation and development of the information society and its gradual transition to the knowledge society, the growth of the role and place of information and komunikatsiynyh technologies in these processes, pospryaly that came the development of the conceptual foundations of effective proactive mechanism for drafting and decision-making, scientific theoretical and methodological provisions for the creation and implementation in practice of the mechanism, formalizing it to the level of specific economic and mathematical models and information technologies have become important objects of study domestic science.
Keywords: information society information management information technology.
Вступ
В останш десятилптя минулого столптя ввдбува-лась кардинальна змша cnoco6ÍB виробництва, свгто-гляду людей, економiчних, полгтичних, сощальних та м1ждержавних ввдносин, що призвело до ново1 промис-лово1 революци, що отримала назву шформацшно1. Ввдбуваеться або вже ввдбувся переход до нового виду сустльства, що називають шформацшним. Розумшня особливостей процеав управлшня, релевантних сучас-ному етапу розвитку сустльства, потребуе ретельного аналзу пiдходiв до визначення шформацшного сустльства. В Укрш'ш тривають процеси становлення шформацшного сустльства. Вони охопили ва рiвнi ввд держави до ïï громадян i перебувають останш кшька рошв у фокус особливо1 уваги керiвництва краши. Глибокий аналiз поточного стану нацiональноï шфор-мацiйноï сфери, проведений провщними впчизняними фах1вцями, засвщчив необхвдшсть прийняття систем-них державних ршень, спрямованих на стимулювання розвитку ввдповвдних процеав, так як зпдно з м1жна-родними шдексами стан розвитку шформацшного сустльства в Украш не ввдповвдае поточним свгтовим темпам. У «Стратеги розвитку шформацшного сустльства в Укрш'ш», ухваленш у 2013 рощ, зазначено, що нацюнальна шформацшна сфера перебувае у сташ
aктивнoгo cтaнoвлeння, гapмoнiйнoгo вклкгення y глoбaльний cвiтoвий iнфopмaцiйний пpocтip тa e ocro-вoю poзвиткy iнфopмaцiйнoгo cycпiльcтвa в y^aïm. Ocнoвними cтpaтeгiчними цiлями poзвиткy iнфopмa-цiйнoгo cycпiльcтвa тa cy^^orea знaнь визнaчeнo пpиcкopeння poзpoбки тa впpoвaджeння нoвiтнix тон-кypeнтocпpoмoжниx iнфopмaцiйнo-кoмyнiкaцiйниx тexнoлoгiй (1КТ) в yci cфepи cycпiльнoгo життя y дep-жaвнe yпpaвлiння, oxopoнy здopoв'я, кyльтypy, ocвiтy, нayкy, oxopoнy нaвкoлишньoгo пpиpoднoгo cepeдoви-щa, бiзнec тoщo. Рoзглядaючи iнфopмaцiйний acпeкт cyчacнoгo мeнeджмeнтy, зoкpeмa ocнoвнi типи iнфop-мaцiйниx тexнoлoгiй тa cиcтeм, як1 викopиcтoвyютьcя мeнeджмeнтoм, отд вияcнити eфeктивнicть ввд ïx впpoвaджeння в cиcтeмy yпpaвлiння.
Аналiз остантх до^джень та публкацт. Одним iз пepшиx дocлiдникiв, як1 нaмaгaлиcя oбIpyнтyвaти кoнцeпцiю iнфopмaцiйнoгo cycпiльcтвa, 6ув япoнcький пpoфecop Й. Macyдa, aвтop щвд «Iнфopмaцiйнe cycm-льcтвo як пocтiндycтpiaльнe cy^^^reo». Ocнoвнi пpинципи iнфopмaцiйнoгo cycпiльcтвa, виклaдeнi ним, пepecлiдyвaння й peaлiзaцiя цiннocтi 4acy, вивчeння мeж мoжливoгo, cвoбoдa piшeнь, cинepгeтичнi зв'язки, cпiвзвyчнi пepeдyмoвaм peaлiзaцiï пpoaктивнoгo пiдxo-ду дo yпpaвлiння. Ocнoвoю тaкoгo yпpaвлiння, щo зaбeзпeчить poзвитoк cycпiльcтвa, мae cтaти виpoбниц-
HayKOBHH BicHHK .HHyBMET iMeHi C.3. I®hilkoto, 2016, t 18, № 2 (69)
tbo KorHiTHBHoi, CHCTeMaTH30BaH0i iH^opMaqii Ha ochobi iH^opMaqiHHHx KOMn'MTepHux TexHogorin (Chornous, 2014). AHagi3 ochobhhx nigxogiB go BH3HaHeHHH iH^op-MaqiHHoro eyenigbCTBa nepeKOHguBO geMOHcrpye, ^0 noro KMHOBHM noHHTTHM e iH^opMaqia, ochobom iH^o-pMaqiHHO-KOMyHiKaqiHHi (KOMn'MTepHi) TexHogorii, ochobhom MeTOM 3MiHa HKOcri ®htth. XapaKTepHHMH pucaMH iH^opMaainHoro eyenigbCTBa e 3pocraHHH pogi iH^opMaqii i 3HaHb y ®HTri eyenigbCTBa, 3pocTaHHH Hacr-kh iH^opMaqinHHx KOMyHiKaaiH, npogyKTiB Ta nocgyr y BBn, CTBopeHHH rgo6agbHoro iH^opMaainHoro npocropy. PiBeHb po3BHTKy iH^opMaqinHoro npocTopy eyenigbCTBa 3age®HTb Big iH^opMaqinHux pecypciB, m^opMaqiHHOi Ta TegeKOMyHiKaqiHHOi iH^pacrpyKiypH, 3MI, puHKy iH^o-pMaqiHHHx TexHogorin, 3aco6iB 3B'H3Ky, iH^opMaqinHux npogyKTiB Ta nocgyr, noegHaHi 3i CBiTOBHMH BigKpuTHMH Mepe®aMH. B ycbOMy CBiTi CborogHi iH^opMaqinHHH ceKTop 3p0CTae mBHgme, Hi® eKOHOMiKa b qigoMy. Obh-gKO 36igbmugacH HacTKa npaqe3gaTHoro HacegeHHH, 3a-HHHToro b iH^opMaqinHin ragy3i. 06po6Ka iH^opMaqii nepeTBopugacb b HOBy iHgycrpiK), b crpyKTypi eKOHOMiKH CKgagacb nory®Ha iH^opMaqinHa o6gacTb. EypxguBHH po3bhtok iH^opMaqinHHx i TegeKOMymKaqinHux Mepe® CTaB n0Ty®HHM KaTagi3aT0p0M 6araTb0x iHTerpaqinHux npoqeciB. 3 ihmh npoqecaMH n0B'H3aHa noHBa oco6guBux coqiagbHHx ^opMaqin BipryagbHux Mepe®Hux TOBa-phctb, HKi CTagu hobom $opmom Mo6igi3aqii nogiTHHHHx Ta eKOHOMinHHx pecypciB. b arpapHOMy eyenigbeTBi
eKOHOMinHa giagbHicrb 6yga n0B'H3aHa 3 bhpo6hhitbom npogyKTiB xapnyBaHHH, a o6Me®yMHHM ^arcropoM BHcry-naga 3eMga, iHgycTpiagbHOMy eyenigbeTBi rogoBHHM 6ygo Bup06HuqTB0 TOBapiB, a o6Me®yMHHM ^arcropoM Kani-Tag, to b m^opMaqinHOMy eyenigbeTBi ochobhom eKOHO-MinHOM giagbHicTM e bhpo6hhitbo Ta 3acT0cyBaHHH iH^opMaqii gga e^eKTHBHoro ^yHKqioHyBaHHH mmux $opM Bupo6HHqTBa, a o6Me®yMHHM ^aKTopoM crae 3HaHHH. y TaKOMy eyenigbeTBi qempagbHHMH ^arcropaMH e iH^opMaijia i 3HaHHH, hK gonoBHMMTb, a b 6ararb0x BunagKax 3aMirnyMTb npaqM hk g®epega gogaHOi Baprocri. 3 noHHTTHM «iH^opMaqinHe cyenigbCTBO» ricHO n0B'H3aHe noHHTTH «iH^opMaqinHa eKOHOMiKa». B gernux gocgi-g®eHHHx ix HaBiTb po3rgagaMTb hk chhohmh. iH^opMa-цiннa eKOHOMiKa $ig0C0$CbK0-eK0H0MiHHHH TepMiH, ^o 03Hanae oco6gHBHH Tun eKOHOMiKH, opraHiHHO npuraMaH-hhh nocTiHgycrpiagbHOMy eyenigbCTBy, xaparcrepHHMH 0C06gHB0CTHMH HKoro e Te, ^0 BH3HaHagbHHM pecypcoM BHcrynae iH^opMaqia, a b crpyKTypi 3aHHHTHx nepeBa®a-MTb po6iTHHKH p03yM0B0i npa! (Chornous, 2014).
iH^opMaia CTae goMiHyMHHM hhhhhkom cepeg $aK-TopiB BHpo6HHqTBa, nepecrae 6yTH 6e3K0mT0BHHM TOBa-poM, BpaxoByMHH nonur Ha Hei. 3aBgaKH iH^opMaqii Big6yBaeTbca coqiagbHO-TexHogorinHa TpaHC^opMaqia iHgycrpiagbHoro eyenigbCTBa. npoqecu внpо6ннцтвa, o6po6KH, cno®HBaHHH iH^opMaqii 3MiHugu yaBgeHHH npo M0®guB0CTi npogyKTHBHux cug, nocTaga Heo6xigHicTb y 3ag0B0geHHi iH^opMaqinHux n0Tpe6 eyenigbCTBa. Ochob-hhm HKicHHM HacgigKOM CTaHOBgehhh iн$оpмaцiнноl eKOHOMiKH ^ogo ynpaBgiHHH BBa®aMTb, no-nepme, ne-pexig Big peagi3a!ii cneqiagi30BaHux ^yHKqin MeHeg®-MeHTy h цeнтpagiзовaноrо ynpaBgiHHH go geцeнтpagiзо-BaHoro ynpaBgiHHH Ta iHguBigyagbHoro caMoynpaBgiHHH i, no-gpyre, nocga6geHHH 0CH0BH0r0 npuHquny ynpaB-
giHHH, n06yg0BaH0My Ha giHinHOMy MucgeHHi (0CH0BHe 3aBgaHHH HKoro nocga6geHHH a6o нeнтpagiзaцiн gii He-cnpuHTgHBHx HHHHHKiB ggH qboro piBHH roMeocTa3y) i nocugeHHH gii cnpuHrguBux HHHHHKiB, HKi 6a3yMTbCH Ha HegiHinHin goriqi (0CH0BHe 3aBgaHHH hkoi - nepexig chc-TeMH Big ogHoro piBHH roMeocra3y go iHmoro). iH^opMa-qinHe 3a6e3neneHHH ynpaBgiHHH nepeg6anae hk cyTO iH^opMaqiro (cyKynHicTb iH^opMaqinHux oguHuqb a6o iH^opMaqinHux 6g0KiB, ^o xapaKTepu3yMTb BHyTpimHe h 30BHimHe cepegoBH^e CHCTeMu), TaK i MeTogu ix no6ygo-bh h po3paxyHKy, cyKynHicTb xapaKTepucTHK pyxy iH^o-pмaцii, pe3ygbTaTH oqiHKH HKOCTi iH^opMaqii Ta cnoco6u nepepo6KH iH^opMaqii (Chornous, 2014).
Ochobom npoaKTHBHoro ynpaBgiHHH Mae cram Bupo-6hhitbo KorHiTHBHoi, CHCTeMaTH30BaH0i iH^opMaqii
3HaHb Ha 0CH0Bi HOBrraix iH^opMaqinHux TexHogorin nepe3 aHagi3 m^opMaqiHHHx n0T0KiB, HKi po3rgHgaMTbCH hk n0Ty®HHH CTpaTerinHHH pecypc. npu qbOMy aHagiraH-hhh 6i3Hec-iHTegeKT gonoBHMeTbca KorHiTHBHHM 6i3Hec-iHregeKTOM, hkhh g03B0gae bhhbhth npuxoBaHHH (gaTeH-thhh) 3MicT iн$оpмaцii 3HaneHHH, igei, $aKT0pu, TeHge-hiü', 3aK0H0MipH0cri, qeHTpu cug, 3arp03H, pu3HKH, cyne-peHHOCTi, npo6geMH y xaoci pi3H0ngaH0B0i iH^opMaqii. BpaxoByMHH BH3HaneHi gaTeHTHi egeMemu, M0®Ha npuHMaTH e^eKTHBHi ynpaBgiHCbKi pimeHHH, po3nogigHTH cugu Ta Komru, 3anycKarH HOBi n03HTHBHi npoqecu Ta 3ynuHHTH Ti, ^o ragbMyMTb (hk HeraTHBHi, TaK i 3acTapi-gi, HeaKTyagbHi), ocKigbKH npucKopeHi 3MiHH 30BHimHb0-ro cepegoBH^a Ta BHyrpimHboro CTaHy cucreM CTaBgHTb npuHqunoBO HOBi 3aBgaHHH nepeg ynpaBgiHHHM nepeg-6aHHTH 3MiHH Ta 3a6e3neHHTH Bunepeg®agbHHH po3bhtok. TaKi 3aBgaHHH BHHHKaMTb gegagi HacTime h M0®yTb n0Tpe6yBaTH gga CBoei peagiзaцii He gume onepaTHBHux, a h CTpareriHHHx, i HaBiTb цigenокgagaroннх pimeHb.
I. Ahco$$ Bugigae HOTupu eTanu b po3BHTKy cucTeM (MeTogiB) ynpaBgiHHH (Chornous, 2014):
• ynpaBgiHHH Ha 0CH0Bi KompogM 3a BHKOHaHHHM (nocT^aKTyM).
• ynpaBgiHHH Ha 0CH0Bi eкcтpaпоgнцii, Kogu TeMn
3MiH npHCKopMeTbCH, age MaH6yTHe ^e M0®Ha nepeg6a-HaTH mgaxoM eкcтpaпоgнцii MHHygoro.
• ynpaBgiHHH Ha 0CH0Bi nepeg6aneHHH 3MiH, Kogu noHagu BHHUKaTH HecnogiBaHi HBH^a, i TeMn 3MiH npuc-KopuBCH, ogHaK He HacTigbKH, ^06 He M0®Ha 6ygo BHac-ho nepeg6aHHTH MaH6yTHi TeHgeHqii i c^opMyBaTH peaK-цiro Ha hhx.
• ynpaBgiHHH Ha 0CH0Bi rHyHKux eKCTpeHux pimeHb, Kogu 6araT0 Ba®guBux 3aBgaHb BHHHKaMTb Hacri-gbKH CTpiMKO, ^0 ix HeM0®gHB0 BHacHO nepeg6aHHTH.
• BuKgag 0CH0BH0r0 MaTepiagy. B cyHacHux yMO-Bax, Kogu Hag3BHHaHH0 3pocTae 3HaHeHHH ^aKTopa Hacy, ynpaBgiHHH hk pearyBaHHH Ha B®e BHHHKgi cнтyaцii He gume BTpaHae cbom e^eKTHBHicTb, a h npu3B0guTb go 36igbmeHHH BTpaT yHacgigoK BHMymeHoi 3aTpHMKH ynpaBgiHCbKHx gin. lH$opMa!iHHe eyenigbCTBO BHMarae 3acT0cyBaHHH npoaKTHBHoro Tuny MucgeHHH Ta BignoBig-hhx HOMy MeTogiB ynpaBgiHHH, ^o 3acH0BaHi Ha:
• nocrinHOMy M0HiT0pHHry, to6to BigcTe®eHHi napaMeTpiB npoqeciB ycepegHHi cucTeMH i Tiei HacTHHH 30BHimHb0r0 cepegoBH^a, HKa BngHBae Ha cucTeMy;
• nocrinHOMy aHagi3i pe3ygbTaTiB M0HiT0pHHry Ta
HayKoBHH BicHHK .HHyBMET iMeHi C.3. IKHILKOTO, 2016, T 18, № 2 (69)
iH^opMyBaHHi KepiBHHUTBa npo pe3ygbrarH aHaii3y;
• Kgacu^iKaiii peaKiin Ha noTOHHHH CTaH cucre-mh, go norpe6ye a6o onTHMi3aiii onepaTHBHHx ynpaB-giHCbKHx BniHBiB, a6o ^opMyBaHHa onTHMagbHHx crpare-riHHux pimeHb, a6o HaBiTb pimeHHa npo Heo6xigHicrb 3MiHH hh onTHMi3aqii iiien.
ynpaBgiHHa aK iCTopHHHHH npoiec 6epe nonaroK 3 MoMeHTy ycBigoMieHHa goguHoo Heo6xigHocri perygo-BaTH cniibHy giagbHicrb KoieKTHBiB. .3k BigoMo, ynpaBgiHHa aK HayKy BH3Hagu b 1911 poii nicga ony6iiKyBaHHa
TengopoM gocgigKeHHa «npuHHunu HayKoBoro MeHe-gKMerny». 3 Toro Hacy HayKa npo ynpaBgiHHa po3BHBa-CTbCa He aK HH3Ka nociigoBHux, B3aeMonoB'a3aHux po3gi-giB Teopii', a aK oKpeMHH HanpaM gocgigKeHb 3 Teopii' Ta npaKTHKH ynpaBgiHHa. TaK, P.®arxyTgiHoB nponoHye po3mupeHy Kiacu^iKaiio nigxogiB go Teopii i npaKTHKH ynpaBjiiHHa, Kygu BKuonae iijnra pag nigxogiB. Pa3oM 3 thm MoKHa 3po6uTH bhchobok, go BigoKpeMieHe npaK-THHHe BHKopHCTaHHa 6araTbox agbrepHarHBHux nigxogiB e HegouijbHHM: bohh e iHTerpoBaHHMH b ycragem ochob-Hi nigxogu go ynpaBgiHHa i npuHHarra ynpaBgiHCbKHx pimeHb. M. MeCKoH, M. Agb6epT, ®.Xegoypi BugigaoTb hothph HaHBa^jHBimi nigxogu, aKi 3po6ugu icTOTHHH BHeCoK y po3bhtok Teopii i npaKTHKH ynpaBgiHHa, nigxig 3 no3Hiin BugigeHHa pi3Hux mKig, npoiecHHH nigxig, CHTyaqiHHHH Ta cucreMHHH nigxogu (Chomous, 2014).
3a nigxogy 3 no3Hiin BugigeHHa pi3Hux mKig b ynpaB-giHHi MeHeg^MeHT po3rgagaeTbca 3 pi3Hux tohok 3opy. Oco6iHBy yBary 3acgyroBye, Ha Ham norgag, TaK 3BaHa «HoBa mKoga HayKoBoro MeHegKMerny», aKa rpyHTyeTbCa Ha BnpoBag^eHHi MeTogiB Ta iHCTpyMeHTiB npupogHHHux HayK y gociigKeHHi ynpaBiiHCbKoi giagbHocri. npegcra-bhhkh iiei mKogu 3aHMaoTbca gocjiigKeHHaM npoiieciB npuHHaTTa pimeHb, go MoKyTb 6yTH nigrpuMaHi HoBiT-HiMH MaTeMaTHHHHMH MeTogaMH Ta cynacHHMH iH^opMa-liHHHMH TexHogoriaMH. KiibKicHHH nigxig go ynpaBgiH-Ha, aKHH po3BHBaeTbCa b HayKoBoMy MeHegKMerni 3aBga-HyMHH po3BHTKy tohhhx HayK i o6HHcgoBagbHoi TexHiKH, go3Bogae He npoCTo CKopoHyBaru Hac Ha po3B'a3aHHa CKgagHux ynpaBiiHCbKHx 3aBgaHb, a h norgH6goBarH po3yMiHHa CKgagHux ynpaBgiHCbKHx npo6geM 3aBgaKH po3po6ii i peagi3aiii Mogeien, nigBugyoHH npu iboMy paiioHagbHiCTb pimeHb. MareMarHHHHH iHcrpyMeHrapiH nigTpuMKH npuHHaTTa pimeHb npogoBKye ygocKoHaio-BaTHCb, noegHyMHH pi3Hi nigxogu. Цo TeHgeHiio igocr-pye CborogHi noryKHHH iHCTpyMeHTapin, go Hagae, Ha-npuKgag, iHTegeKTyagbHHH aHagi3 gaHux, aKHH noegHye b Co6i goCarHeHHa mryHHoro iHTegeKTy, HuceibHux Mare-MaTHHHux MeTogiB, crarHCTHKH, eBpucTHHHHx nigxogiB.
Pe^geKCHBHe ynpaBgiHHa BHMarae oTpuMaHHa iH^op-Maiii npo CynpoTHBHHKa a6o npo napTHepa b 6ygb-aKHH CnoCi6. MexaHi3MH pe^geKCHBHoro ynpaBgiHHa po3rga-gaoTb B3aeMogio npoTugeKHoCTen a6o aHTaroHiCTiB i BHBHaoTb npoieC nepegani ogHHM CynpoTHBHHKoM iH-moMy nigCTaB ggia npuHHarra pimeHb. y pe^geKCHBHoMy Bu6opi Cy6'eKT, oiiHHBmu CHTyaiio, BnguBae Ha $opMy-BaHHa CBoei noBegiHKH Ta MoKKguBoCTi Bu6opy. Pe^geK-CHBHe ynpaBgiHHa ie BnguB Ha CynpoTHBHHKa a6o napTHepa 3 MeToo npuHHarra hhm BurigHoro gga HaC pimeH-Ha. Pe^geKCHBHi npoieCH Han6igbm pegbe^Ho npoaBga-MTbCa He TigbKH y KoH^giKTHux CHTyaiiax i CynepHHiTBi, a h y npoieCi CniBpo6iTHHUTBa i napTHepCTBa. Pe^geKCH-
BHe ynpaBgiHHa nepeg6anae ni3HaHHa CHTyaiii i npuHHaT-Ta pimeHHa gggi Bmnrey Ha Hei Ha oCHoBi ii MogegibHoro nogaHHa. B3aeMo3B'a3oK MiK MHCgeHHaM Cy6'eKTa i Cury-aiieo, b aKin BiH 6epe ynaCTb, npegCraBgaeTbCa gBoMa ^yHKiioHagbHHMH 3ageKHoCTaMu: ni3HaHHa CHTyaiii aK KorHiTHBHa $yHKiia, a BnguB yMoBHBogiB Ha CHTyaiio b peagbHoMy CBiTi BnguBoBoo a6o aKTHBHoo ^yHKiiew. y KorHiTHBHin ^yHKiii CnpuHHarra ynaCHHKoM CHTyaiii 3ageKaTb Big Curyaiii; y BnguBoBin ^yHKiii CnpuHHarra ynaCHHKiB BnguBaoTb Ha CHTyaiio. TaKHM hhhom, ynpaBgiHHa aBgae co6om noCTiHHe po3B'a3aHHa noTOKy npo6geM, aKi nopogKyMTb 3oBHimHe h BHyTpimHe Cepe-goBHige, ^o guHaMimo 3MiHMMTbCa, a TaKoK pe3ygbTaT iTepaiii KorHiTHBHoi i BnguBoBoi $yHKiii. Pe^geKCHBHe ynpaBgiHHa e ogHHM 3 BugiB iH^opMaiiÖHux BnguBiB, aKi BHBHae iH^opMaiifee ynpaBgiHHa.
BuHHKHeHHa iH^opMaiiÖHoro CyCnigbCTBa CTBopugo ge oguH BeKTop CTaHy 3oBHimHboro CepegoBuga iH^op-MaiiHHHH, aKHH BnguBae Ha KepiBHHKiB i, KepyMHH aKHM bohh, y cbom Hepry, MoKyTb BnguBaTH Ha KoHKypeHTiB i napTHepiB, TaK 3'aBHBca hobhh MeTog ynpaBgiHHa iH^o-pMaiiHHe ynpaBgiHHa, go nepeg6anae ynpaBgiHHa iH$o-pMaiieo, aKy MaoTb ynacHHKH Ha MoMeHT npuHHarra pimeHHa.
nig iH^opMaiiÖHHM ynpaBgiHHaM po3yMieTbca npo-iec Bupo6geHHa Ta peagi3aiii ynpaBgiHCbKux pimeHb b CHTyaiii, koih KepyMHHH BnguB Mae HeaBHHH, HenpaMHH xapaKTep, a o6'eKTy ynpaBgiHHa Hagaerbca BH3HaneHa cy6'eKToM ynpaBgiHHa iH^opMaiia npo curyaiio (iH^op-MaiiHHa KapTHHa), opieHTyMHHCb Ha aKy ien o6'eKT Hi6u-to caMocrinHo o6upae giHio CBoei noBegiHKH. iH^opMa-liHHe ynpaBgiHHa BuxoguTb i3 po3yMiHHa Toro, go Han-6igbmy CKgagHicTb Bigo6paKeHHa peagbHocTi BH3Hanae iH^opMaiinHe noge, CTBopMBaHe 3aco6aMH iH^opMaiii. ^MgHHa ^opMyerbca y B3aeMo3B'a3Ky 3 iHmuMH nogbMH b coiiyMi i «ynpaBgaerbca» gume iH^opMaiieo. B pi3HHx c^epax coiiagbHoi B3aeMogii BHKopHCToByMTbca pi3Hi MeTogu npuxoBaHoro gga goguHH BnguBy, npuMycy go Heo6xigHoi noBegiHKH Ta gin.
OcKigbKH ynpaBgiHHa nepeg6anae BnguB Ha KepoBaHy CHCTeMy 3 MeToo 3a6e3neneHHa Heo6xigHoi noBegiHKH, to ynpaBgiHHa TaKoo cucreMoM nogarae b cnoHyKaHHi go-gen go Heo6xigHoi noBegiHKH. CyrreBoo npu iboMy e iH^opMoBaHicTb cy6'eKTa iH^opMaiia, aKy BiH Mae Ha MoMeHT npuHHarra pimeHHa npo gonycTHMi agbrepHarH-bh, ixHi nepeBaru, HacgigKH Bu6opy Tiei hh iHmoi agbTep-HaTHBH Togo. CTpyKTypa iH^opMoBaHocTi cy6'eKTa BKgoHae b ce6e noro yaBgeHHa npo craH npupogu Ta npo yaBgeHHa onoHeHTiB, noBigoMgeHHa npo aKi MoKyTb 6yTH egeMeHTaMH iH^opMaiiÖHoro BnguBy. Cepeg BugiB iHi^o-pMaiiHHux BnguBiB BugigaoTb iH^opMaiiÖHe perygo-BaHHa, pe^geKCHBHe ynpaBgiHHa Ta aKTHBHUH nporHo3. npu uboMy iH^opMaiia MoKe BKgoHaTH aK «cyxi» gaHi Ta $aKTH, TaK i goriHHo o6rpyHToBaHi bhchobkh, aHagiTHHHi cygKeHHa, go cnupaoTbca Ha neBHHH Ha6ip $aKTiB i noBigoMgaoTb npo MaH6yTHi 3HaneHHa neBHux napaMeT-piB, go 3ageKaTb Big CTaHy npupogu i gin aremiB. nig iH^opMaiiÖHHM ynpaBgiHHaM po3yMieTbca npoiec Bupo-6geHHa Ta peagi3aiii ynpaBgiHCbKHx pimeHb b CHTyaiii, koih KepyoHHH BnguB Mae HeaBHHH, HenpaMHH xapaKTep, a o6'eKTy ynpaBgiHHa HagaeTbca BH3HaneHa cy6'eKToM ynpaBgiHHa iH^opMaiia npo CHTyaiio (iH^opMaiinHa
Нау-товий вкник ЛHУВMБТ iмeнi С.З. ^дышто, 2016, т 18, № 2 (69)
raprara), opieнтyючиcь на яку дай oб'eкт нiбитo c^oc-тшш o6npae лiнiю cвoeï пoвeдiнки.
Mexaнiзм iнфopмaцiйнoгo впливу зacнoвaний на маншуляцп cвiдoмicтю чepeз внeceння дo œï цiлecп-pямoвaнoï дocтoвipнoï a6o нeдocтoвipнoï iнфopмaцiï.
Цeй тип yпpaвлiння людишю a6o opгaнiзaцieю ш-в'язаний з ^аг^ниям так cфopмyвaти пoвiдoмлeння щю peaльнy cитyaцiю, щoб, нeзвaжaючи на шго œaAe-квaтнicть, oб'eкт у^авл^яя пpиймaв йoгo як o6'era:™-ж i дiяв вiдпoвiдним чинoм. to6to кiнцeвoю мeтoю iнфopмaцiйнoгo впливу e бажана пoвeдiнкa oб'eктa yпpaвлiння, щo пocтyлюeтьcя cyб'eктoм.
Eфeктивнicть iнфopмaцiйнoгo yпpaвлiння знaчнoю мipoю зaлeжить вiд poзyмiння пcиxoлoгiï oб'eктiв впливу, якими мoжyть poзглядaтиcя як ocoбиcтicть, так i opгaнiзaцiя, i мacoвe cycпiльcтвo.
Будь-який iнфopмaцiйний вплив плaнyeтьcя з мe-тoю змiни внyтpiшнix мoтивiв та пepeopieнтaцü' пoвe-дiнки oб'eктa в нeoбxiднoмy нaпpямкy.
Ocнoвнoю ocoбливicтю ^tórar^ та peaлiзaцü' ш-фopмaцiйниx yпpaвлiнcькиx piшeнь e тe, щo да нe oд-нopaзoвий акт, а cyкyпнicть взaeмoпoв'язaниx дiй i мeтoдiв ïx peaлiзaцiï, poзпoдiлeниx на дeякoмy чacoвo-му iнтepвaлi, за тepитopieю i за ceгмeнтaми цiльoвoï ayдитopiï. Бiльшicть циx eтaпiв peaлiзyeтьcя в pa^ax мeдia планування (Chornous, 2014).
npo^c iнфopмaцiйнoгo yпpaвлiння мae точи^т^я з peтeльнoгo вивчeння cтaнy та пepeдicтopü' пpoцeciв poзвиткy oб'eктa yпpaвлiння як cиcтeми з мeтoю вияви-ти в ньoмy якicнi, ключoвi змiни, oцiнити мoжливocтi ceгмeнтaцü' i дати якюну oцiнкy ocнoвниx пapaмeтpiв видiлeниx ceгмeнтiв. Цe дoзвoлить poздiлити вci фак-тopи пoвeдiнки стогеми на ocнoвнi та дpyгopяднi i фopмaлiзyвaти вмicт cиcтeми.
Koнцeпцiя iнфopмaцiйнoгo yпpaвлiння пoвиннa мю-тити ст^лу xapaктepиcтикy cфepи, в якш здiйcнюeтьcя планування poзвиткy, кopoткий oпиc стану i найважли-вiшнx фaктopiв, щo впливають на цю cиcтeмy i crnya-цiю, в тoмy чтет пpoгнoз ocнoвниx пoдiй на пpoгнoзo-ваний пepioд, пepeлiк завдань, пepeлiк i загальний oпиc мeтoдiв i зacoбiв yпpaвлiння, як! cлiд викopиcтoвyвaти для peaлiзaцü' cтpaтeгü' i тактики.
Ocмиcлeння i ocвoeння цiннocтi peфлeкcивнoгo та iнфopмaцiйнoгo пiдxoдiв дo yпpaвлiння вимaгae гашь-ниx зycиль yчeниx piзниx нayкoвиx нaпpямiв. Аналгги-чний oгляд ocнoвниx пiдxoдiв дo у^авл^та i пpийнят-тя yпpaвлiнcькиx prnem дoзвoляe cтвepджyвaти, щo дo cьoгoднi нe cфopмyвaлocя eдинoï зaгaльнoвизнaнoï тeopü' yпpaвлiння, навпаки, cпocтepiгaeтьcя пiдcилeння дифepeнцiaцü' дocлiджeнь y гaлyзi пpoблeм у^авл^ня. Paзoм з тим чiткo пpocтeжyeтьcя тeндeнцiя взaeмнoï iнтeгpaцiï piзниx шкш i нaпpямiв на баз! швнт eдиниx кoнцeпцiй. Таким плщним пoeднaнням виcтyпae залу-чeння пpoaктивнoгo пiдxoдy дo cитyaцiйнoгo ущ>авлш-ня, щo пpивoдить дo фopмyвaння кoнцeптyaльниx oc-нoв пpoaктивнoгo yпpaвлiння.
Koнцeпцiя впpoвaджeння iнфopмaцiйниx тexнoлoгiй в cиcтeмy мeнeджмeнтy пoчaлa peaлiзoвyвaтиcь в У^а-ïm в cepeдинi 60-x poкiв XX cтoлiття шляxoм c^opern ня так звант aвтoмaтизoвaниx cиcтeм yпpaвлiння (АСУ). Щд кepiвництвoм диpeктopa iнcтитyтy ^epœ-тики АН Укpaïни aкaдeмiкa Глушгова В.M. були cфo-
pмyльoвaнi ocнoвнi пpинципи poзpoбки, щo знaйшлo cвoe вiдoбpaжeння пpи пoбyдoвi piзниx титв АСУ. Щoчинaючи з шнця 60-x po^ XX cт. i дoтeпep ввдбу-вaeтьcя зaпpoвaджeння iнфopмaцiйниx тexнoлoгiй в cиcтeмy yпpaвлiння пiдпpиeмcтвoм: oб'eмнo-кaлeндapнe планування (Master Planning Schedule MPS), планування нeoбxiдниx мaтepiaлiв (Material Resource Planning MRP), планування виpoбничиx pe-cypciв (Manufacturing Resource Planning MRP II), планування нeoбxiдниx пoтyжнocтeй (Capacity Requirements Planning CRP), планування ф^антов^ pecypciв (Finance Requirements Planning FRP), у^авл^ня pecy-pcaми пiдпpиeмcтвa (Enterprise Resource Planning ERP), у^авл^ю! взaeмoвiднocинaми з Rmerna^ (Customer Relationship Management CRM), у^авл^я лан-цюгoм пocтaвoк (Supply Chain Management SCM), планування pecypciв, cинxpoнiзoвaнe з пoкyпцeм (Customer Synchronized Resource Planning CSRP), у^ав-лшня pecypcaми та зoвнiшнiми виш^нами пiдпpиeм-cтвa (Enterprise Resource and Relationship Planning ERP II), yпpaвлiння загальшю eфeктивнicтю пiдпpиeмcтвa (Common Performance Management CPM), статеми дoкyмeнтooбiгy (Enterprise Content Management ECM) тoщo.
Сгоживачами cиcтeм ERP, як пpaвилo, e пpoмиcлo-в! кoмпaнiï, як! мають нaмip знaчнo cкopoтити витpaти на зaбeзпeчeння eфeктивнoгo фyнкцioнyвaння вcix пщюздшв кoмпaнiï. Cиcтeми SCM в ocнoвнoмy виюэ-pиcтoвyють ТНК для зaбeзпeчeння виcoкoгo piвня взaeмoдiï з уама ланками ланцюга пocтaчaнь i з шн^-вими cпoживaчaми, вpaxoвyючи зpocтaння poлi eлeкт-poннoï тopгiвлi.
Висновки
Упpaвлiння, як наука, за cвoю мaйжe cтoлiтню ic-тopiю iнтeнcивнo poзвивaeтьcя, щo вiдoбpaжaeтьcя y вiдпoвiдниx пiдxoдax та нayкoвиx шкoлax. Eвoлюцiя iнфopмaцiйниx тexнoлoгiй вiдкpилa нoвий eтaп poзвит-ку cиcтeми мeнeджмeнтy завдяки пoявi глoбaльнoгo iнфopмaцiйнoгo пpocтopy. Cтaнoвлeння та poзвитoк iнфopмaцiйнoгo cycпiльcтвa, шго пocлiдoвний пepexiд дo cycпiльcтвa знань, зpocтaння poлi та мicця iнфopмaцiйнo-кoмyнiкaцiйниx тexнoлoгiй в циx щюте-cax, пocпpяли тoмy, щo c^e poзpoблeння кoнцeптya-льниx зacaд eфeктивнoгo пpoaктивнoгo мexaнiзмy шд-гoтoвки й пpийняття yпpaвлiнcькиx piшeнь, нayкoвиx тeopeтичниx та мeтoдичниx пoлoжeнь з! cтвopeння та впpoвaджeння в пpaктикy тaкoгo мexaнiзмy, фopмaлi-защя йoгo дo piвня кoнкpeтниx eкoнoмiкo-мaтeмaтичниx мoдeлeй та iнфopмaцiйниx тexнoлoгiй пoвиннi cтaти важливими oб'eктaми дocлiджeння вгг-чизнянoï науки.
Бiблioграфiчнi посилання
Chornous, G.O. (2014). Proaktyvne upravlinnja social'no-ekonomichnymy systemamy na osnovi intelektual'nogo analizu danyh: metodologija i modeli. K. VPC «KyiVs'kyj universytet» (in Ukrainian).
Cmammn нaдiйшлa дo pедaкцiï 26. Q9.2Q16
