CC BY
14
УДК 330.34224
О.Р. НЕЧИТАЙЛО,
acnipaHT Державноi навчально-науково! установи «Академ'я фнансового управлння»
Сутшсть та особливост функцюнування економши знань
У стаTTi розглядаються основн риси економiки знань, ii головы елементи i умови становлення. Досл'1джуються найважлив'1Ш1 аспекти формування економки знань. Уточнено фактори, що за-безпечують застосування знань в економ'ш). З'ясовано кв'нтесенцю економки знань i ii головну в'щм'нн'ють вд нновацйноi та iнфоpмaцiйноi' економки.
Ключовi слова: економ'1ка знань, iнновaцiйнa економ'1ка, знання, iнфоpмaцiя, ндикатори еко-номки знань, перспективи економiчного розвитку.
О.Р. НЕЧИТАЙЛО,
асырант Государственного учебно-научного учреждения «Академия финансового управления»
Сущность и особенности функционирования экономики знаний
В статье рассматриваются основные черты экономики знаний, ее главные элементы и условия становления. Исследуются важнейшие аспекты формирования экономики знаний. Уточнены факторы, обеспечивающие применение знаний в экономике. Выяснена квинтэссенция экономики знаний и её главное отличие от инновационной и информационной экономики.
Ключевые слова: экономика знаний, инновационная экономика, знания, информация, индикаторы экономики знаний, перспективы экономического развития.
O. NECHITAILO,
postgraduate State educational and scientific institution «Academy of financial management»
The essence and features of the functioning of the knowledge economy
The article considers the main characteristics of the knowledge economy, its main elements and conditions of becoming. We investigate the most important aspects of the formation of the knowledge economy. Clarified the factors that ensure the application of knowledge in the economy. Clarified the essence of the knowledge economy and its main difference from the innovation and information economy.
Keywords: knowledge economy, innovation economy, knowledge, information, indicators of knowledge economy, the prospect of economic development.
Постановка проблеми. «В останн роки люд-ство переходить в нову, ¡нновафйну фазу свого розвитку, яка характеризуемся становленням сусптьства знань. ВщмЫною його особливютю е пщвищена увага до знань, осктьки вони все бтьше проявляють себе у вигляд¡ безпосеред-ньоТ продуктивно! сили «[10, с.3]. Багато дослщ-ниюв займаються проблематикою формування та розвитку сучасного типу економки - економг ки знань, так як перехщ до ново! економки зможе забезпечити с^йкий економнний розвиток ¡ ста-бтьне благополуччя сусптьства.
Перехщ економки на кардинально новий етап розвитку безпосередньо пов'язаний з пщвищен-ням рол¡ теоретичного знання, розвитком висо-котехнологнних галузей, процесом збтьшення дол¡ сфери послуг, впливом ¡нформа^йних ме-режних технолопй (1нтернет). У^ вищезазначе-
Hi тенденцм вимагають глибокого та ретельного вивчення теорм економки знань та мехаызми и становлення на практицi.
Анал'13 останшх досл'!джень та публжацт.
Теорiя економки знань давно дослiджyeться за-рyбiжними вченими. Один з них, вщомий австро-американський учений Фрiц Махлуп [11], який опyблiкyвав у 1966 ро^ роботу пiд назвою «Ви-робництво та розповсюдження знань у США». Даною проблематикою також займалися таю вчеы, як: Д. Белл [1], Б.1. Вернадский [3], Е. Тоф-флер [15], К. Ерру [2] i багато iнших.
В даний час велика увага придтяеться проблемам формування постiндyстрiальноí сусптьства та становлення економки знань укра'(нських та росiйських учених: В. М. Геец [4], В. А. Логачев [9], В. Л. Макаров [10],, В. П. Семиноженко [14], М. Ю. Шерешева [16].
© О.Р. НЕЧИТАЙЛО, 2017
Формування ринкових вщносин в УкраУж №5 (192)/2017 25
Передусм у дослщжены теорп, що стосуеться економки знань, ведеться полемка уточнення понять «¡нновафйна економка», «¡нформафйна економка» та «економка знань». Деяк¡ дослщни-ки вважають, що економ¡ка знань та ¡нновафйна економ¡ка по под¡бн¡ мж собою. Д¡йсно, м¡ж ними багато сп¡льного, однак, е ¡ ¡стотн та принципов¡ в¡дм¡нност¡. Eконом¡ка знань е найвищим етапом розвитку постЫдустр^льного, ¡нформац¡йного сусп¡льства та ТТ вщмтою рисою е - створення сприятливих умов для розвитку людського фактора виробництва та його потенц^лу. Така пози-ц¡я лежить ¡ в рус¡ ¡дей В. I. Вернадського [3], який дав вщповщь на запитання про м¡сце людини в загальый картин¡ планетарного розвитку, вия-вив ¡ обгрунтував тенденцш до злиття в единий нерозривний потк розвитку природного серед-овища та сусптьства. У результат¡ цього злиття виникають природы виробнич¡ сили (6ПС), як¡ позначаються В. I. Вернадським ноосферой. 6ПС - це потен^йна енерг¡я краТни, ТТ матер^ль-ний базис, який потр^но адекватно зад¡яти ¡ при цьому витрачати обережно. Головы 6ПС - це духовы сили людства - його думки, воля ¡ мораль-н сили, безсумн¡вно, е ¡ визначальними умовами людського багатства. Таким чином, саме люди-на, його ¡нтелект - повинн¡ займати центральне мюце в систем¡ сусптьного устрою. Об'ективна мета виражаеться в прагненн цивозацп розви-вати свою духовну сутнють ¡ на п¡дстав¡ цього пщ-вищити соц¡ально-економ¡чний р^ень розвитку.
Мета статл. Незважаючи на р¡знопланов¡ та глибок¡ досл¡дження за даною проблематикою, деяк аспекти становлення економки знань, ТТ особливост¡, проблеми формування та розвитку вимагають уточнень чи узагальнень. Необхщно з'ясувати сутнють економки знань, зробити тео-ретико-методолопчне обгрунтування ТТ переваг, провести пор^няльний анал¡з ¡ннова^йноТ, ¡н-формац^ноТ економки та економ¡ки знань. А та-кож вид¡лити показники економ¡ки знань та фак-тори, що сприяють ТТ розвитку.
Виклад основного материалу. Розглядаючи економ¡ку, засновану на знаннях, слщ ¡дентифг кувати так¡ пов'язан поняття, як «¡нформац¡я» ¡ «знання». Як виявилося, м¡ж ними ¡снуе принци-пова р¡зниця. Наприклад, К. Ерроу [2] вибудовуе такий логнний ланцюжок: «Iнформац¡я створюе продуктивне поле для винаходю, стимулюючи виробництво нових знань, що сприяе оптим^ацм
po3Mi^eHHH MaTepia^bHMX pecypciB i 3apoflxeH-hh ¡hwmx BMHaxofliB». y cboTM CTaTTi M. W. 0epe-rneBo nnwe, ^o A. OocKeT 3anponoHyBaB po3pi3-hhtm iH^opMaMiero i 3HaHHHM Ha niflcTaBi oflHo Ta 6araTocy6'eKTMBHocTi Bo.ofliHHH BiflnoBiflHMM pe-cypcoM, BM3HaHMB0M Moro BiflMiHHicTb HacTynHMM hmhom: «3HaHHH Me Te, ^o 3Haro h, iH^opMaqia -Me Te, ^o 3Ha°Mo mm» [16, c.26]. OnocepeflKo-BaHo npocTexysTbcn flaHMM niflxifl b TpaKTyBaHHi «iH^opMaMi'T» Ta «3HaHHH» y O.Max.yna: «BnpoB-hmmtbo hobmx 3HaHb He 3aKiHHeHo floTM, noKM bo-hm He nepeflaHi iHwiM oco6i i He ° HaflBaHHHM oflHieT .roflMHM» [11].
«Byflb HKa iH^opMaMin b 3BnnaMHoMy 3HaneHHi Mboro c.oBa ° 3HaHHH, xona He BCHKe 3HaHHH mox-Ha Ha3BaTM iH^opMaMiero. TaKMM hmhom, iH^opMa-MiH BM3Hana6TbCH Be3.innro 3HaHHH, a ocTaHHE ° 6mbw 0mpokmm noHHTTHM no BiflHoweHHro flo no-hhtth iH^opMaMin.
Bax.MBo Bifl3HaHMTM, ^o 3HaHHH Moxe By™ hb-ho BMpaxeHMM a6o eKcn.iMMTHo, HKi KoflyroTbCH (codifiable, explicit knowledge), HeHBHMM a6o no-Ta^HMM, iMn^iMMTHMM (implicit, tacit knowledge). In^iMiTHe, to6to HeHBHe, a6o npnxoBaHe 3HaHHH MoxHa nepe^HHTM Ti.bKM 3a flonoMororo cnocTe-pexeHHH, TpeHiHry to^o, b toM nac hk eKcn.iMMTHo (hbho BMpaxeHe, HKi KoflyroTbcH) 3HaHHH Moxe By™ 3BefleHe flo nepe.iKy npaBM. i nopHflKiB 3fliMcHeH-hh fliM, 3acBoeHHH i BMKoHaHHH hkmx o3Hanae Moro BiflTBopeHHH. M.W. 0eperneBo yToHHroe, ^o nep-0MM cnoci6 nepeflani 3HaHHH BM3HaHM.n HK coMia-ni3aMiro, flpyrMM cnoci6 oTpMMaB Ha3By eKcTepHa-^i3aMi'T. Tofli MoXHa BM3HaHMTM eKn^iMMTHe 3HaHHH, HKe ^opMyeTbcH i BMKopncToByeTbcH ^roflMHoro. OcKi^bKM fla^eKo He 6yflb HKe ¡Mn.niMMTHe 3HaHHH cTae eKcn.iMMTHe, b flaHoMy BM3HaneHHi b npMxo-BaHoMy BMr.Hfli MicTMTbcH BKa3iBKa Ha HaHBHicTb cKnaflHo^iB i npoB.eM, HKi .exaTb Ha rn.Hxy nepe-TBopeHHH 3HaHHH b iH^opMaMiro i pyx 3HaHHH Mix pi3HMMM cyB'eKTaMM «[16, c. 27].
B. HoacBiM c.ifloM 3a hmm M. OpeHc [18] BKa3y-roTb, ^o iH^opMaMiH 3aBXflM e TaKMM coBi «3aKiH-neHMM HaBopoM», b tom nac hk 3HaHHH nepeflBa-nae BiflKpMTicTb, He3aBeprneHicTb. 3BiflcM npoMec reHepaMiT 3HaHHH HeMoxnMBo npoaHa.i3yBaTM b paMKax «napaflMrMM iH^opMaMiT'» [18, c.150].
0MpoKe BXMBaHHH b .iTepaTypi noHHTTH «¡h-^opMaMiMHa eKoHoMiKa» ^e He npMBe.o flo Bifl-npaMroBaHHH niTKo'T 3ara.bHoBM3HaHo'T fle^iiiMi'T Mie'T KaTeropiT. MoxHa 3ycTpiTM BMKopMcTaHHH fla-
нoгo пoняття як синoнiмiчнoгo пoзнaчeння явищ iнфopмaцiйнoï iнфpaстpyктypи, eлeктpoннoï ra-мepцiï, викopистaння тa кoмepцiaлiзaцiï iнтepнeт тoщo. У цьoмy piчищi мoжнa зyстpiти i нaзви «e-eкoнoмiкa», «нoвa eкoнoмiкa». Taкий пiдxiд чaстo oтoтoжню8 iнфopмaцiйнy eкoнoмiкy з eкoнoмiкoю oбpoбки, пepeдaвaння (oтpимaння) i збepiгaн-ня iнфopмaцiï чи iнфopмaцiйниx пpoдyктiв, зaли-шaючи y зaтiнкy пpoцeс влaснe íx ствopeння. Ha нэш пoгляд, цe звужуе кaтeгopiю iнфopмaцiйнoï eкoнoмiки, poбить íí мeнш eфeктивнoю y pa^p-ci фopмyвaння кoнцeпцiй poзвиткy, 6o aкцeнтy8 yвaгy пepeвaжнo нa фopмax cпoживaння iнфop-мaцiйниx пpoдyктiв i тexнoлoгiй. Для ^crpa^í нaвeдeмo тaкe визнaчeння: «Iнфopмaцiйнe cyc-пiльcтвo мoжнa видiлити як oб'8кт poзглядy тть-ки фiкcyючи cepeдoвищe cпeцифiчнoгo poзвиткy цьoгo oб'8ктa — Iнтepнeт» [17, с.20].
Пpoтe cиcтeмoyтвopюючoю iдeeю кoнцeпцiï Ы-фopмaцiйнoï eкoнoмiки i, вiдпoвiднo, iнфopмa-цiйнoгo cycпiльcтвa е викopиcтaння знaннeвoï iнфopмaцiï для пpoдyкyвaння кoнкypeнтocпpo-мoжнoгo нa cвiтoвoмy pинкy нoвoгo пpoдyктy, нe oбoв'язкoвo iнфopмaцiйнoгo, aлe тaкoгo, щo, мa-ючи мacoвий з6ут, зaбeзпeчy8 eкoнoмiчнe бa-гaтcтвo i poзвитoк кpaïн-пpoдyцeнтiв. Haпpи-к^д, C0A — cвiтoвoмy лiдepoвi iнфopмaцiйнoï eкoнoмiки — y 199B p. нaлeжaли тaкi чacтки ™o-бaльнoгo pинкy пpoдyкцiï виcoкoтexнoлoгiчниx гaлyзeй (%): aвiaкocмiчнa — 54,7; кoмп'ютepи тa oфicнe oблaднaння — 34,1; кoмyнiкaцiйнe oблaд-нaння — 34,4; фapмaцeвтикa — 30,1 [1B, с.111].
В yмoвax лiбepaльнoï eкoнoмiки iнфopмaцiя, як eкcплiцитнe знaння, викopиcтoвyeтьcя в iнфop-мaцiйниx гaлyзяx з мeтoю мaкcимiзaцiï пpибyткy i звiдcи пpoявля8тьcя «xижaцькe» cтaвлeння дo людcькoгo кaпiтaлy, зaдiянoмy в цьoмy «iнфop-мaцiйнoмy кoнвeepi». Toмy cлiд з oбepeжнicтю cпpиймaти зaклики дo пoбyдoви «iнфopмaцiйнo-ro cycпiльcтвa» зa oбpaзoм i пoдoбoю aмepикaн-cькoгo aбo зaxiднo8вpoпeйcькoгo. «ß^o cтaви-ти зaвдaння poзвиткy нoвиx тexнoлoгiй, нe мaючи чiткoгo yявлeння пpo íx мicцe i poль в coцiaльнo-eкoнoмiчниx пpoцecax i кepyючиcь тiльки пpaг-нeнням» нe вiдcтaти вiд «лiдepiв», тo нeмoжливo в пepcпeктивi дoмoгтиcя дoвгocтpoкoвoгo ycmxy.
Пo cyтi, дoтpимaння y фapвaтepi «пepeдoвиx ^aH щo пoбyдyвaли iнфopмaцiйнe cycпiльcтвo», тoбтo тиx ^aH як 6ули лiдepaми iндycтpiaльнoï eпoxи i пpoдoвжyють кopиcтyвaтиcя cтвopeним в
цьoмy пepioд «вiдpивoм» piвня фiнaнcoвиx мoж-ливocтeй, oзнaчae в кpaщoмy випaдкy кoнcep-вaцiю вiдcтaвaння. У дoвгocтpoкoвiй пepcпeктивi пoзитивним вeктopoм poзвиткy е pyx в бiк eкoнo-мки знaнь [16].
Щoдo мicця eкoнoмiки знaнь icнyють piзнi тoчки зopy. Дeбaтy8тьcя питaння: якe мicцe eкoнoмiкa знaнь зaймa8 в eвoлюцiйнoмy poзвиткy цивiлiзa-ци. Чи cтaнoвить вoнa пepexiд вiд aгpapнoгo i пo-тiм iндycтpiaльнoгo cycпiльcтвa дo нoвoï epи cyc-пiльнoгo poзвиткy, aбo е вcьoгo лишe нacтyпний eтaп poзвиткy iндycтpiaльнoгo i пocтiндycтpiaль-нoгo cycпiльcтвa. Ряд eкcпepтiв ввaжa8, щo era-нoмiкa знaнь icтoтнo вiдpiзняeтьcя вiд eкoнoмiки iндycтpiaльнoгo i пocтiндycтpiaльнoгo cy^^-cтвa. Ha 'íxню думку, нaйвaжливiшa вiдмiннicть íí в тому, щo нaкoпичeння бaгaтcтвo paнн8 бyлo пoв'язaнo з мaтepiaльними витpaтaми, в yмoвax œe eкoнoмiки знaнь нaкoпичeння нaцioнaльнoгo бaгaтcтвa бiльшe зaлeжить вщ нayкoмicткиx aк-тивiв (виpoбничoгo дocвiдy, нoyxay i знaнь).
Ha нaш пoгляд, нaйбiльш тoчнo визнaчeнi вщ-мiннocтi iннoвaцiйнoï eкoнoмiки вiд eкoнoмiки знaнь пpoфecopoм В. A. Лoгaчoвoï [9], який вкaзye нa тe, щo зaгaльний вмicт iннoвaцiйнoï eкoнoмiки i eкoнoмiки знaнь пpeдcтaвля8тьcя oчeвидним: i тa, i iншa в якocтi iнcтpyмeнтy дocягнeння cвo''x ц^й викopиcтoвye iнтeлeктyaльнy poбoчy cилy. Ömi циx eкoнoмiчниx cиcтeм piзнi: iннoвaцiйнa eкoнoмi-кa cпpямoвaнa нa збiльшeння пpибyткy i нaкoпи-чeння ^пИ^лу пoкyпця iнтeлeктyaльнoгo pecypcy; eкoнoмiкa знaнь нa твopчe зacтocyвaння i poзви-тoк iнтeлeктyaльниx здiбнocтeй людини.
У пepшiй cиcтeмi iнтeлeкт, знaння виcтyпaють лишe iнcтpyмeнтoм для зpocтaння зoвнiшньoгo, бiльш тoгo вiдчyжeнoгo вiд ниx, кaпiтaлy; в дpyгiй cиcтeмi вoни е нe тiльки зacoбoм, a й мeтoю poз-витку здiбнocтeй людини. Iнaкшe кaжyчи, знaння в eкoнoмiцi знaнь caмoцiль (8днicть гашти i цiлi, згiднo дiaлeктичнoмy мeтoдy).
В icтopичнoмy ключi пocлiдoвнicть cтyпeнiв cпpийняття eкoнoмiкoю нayкoвиx знaнь тога: тpa-дицiйнa eкoнoмiкa iннoвaцiйнa eкoнoмiкa eкoнo-мiкa знaнь. Пepшa ст^я вiдпoвiдa8 дoкaпiтaлic-тичним тoвapиcтвaм, дpyгa кaпiтaлicтичнoмy типу cycпiльcтвa, тpeтя фopмyeтьcя вжe cьoгoднi i вiд-пoвiдae coцiaльнo-opi8нтoвaнoмy типу eкoнoмiки.
Дo кaпiтaлiзмy нayкoвий i тexнiчний poзви-ток нe були пoв'язaнi. Hayкa знaxoдилacя в cфe-pi cпoживaння дoxoдy, a нe йoгo виpoбництвa.
Учений зaймaвся нayкoю зa влaсний paxyнoк, в кpaщoмy випaдкy знaxoдив oсвiчeнoгo мeцeнa-тa, згiднoгo витpaчaти свiй дoxiд нa чyжi пiзнa-вaльнi im'epe^. Дeякi вчeнi мapксистськoï пoлi-тeкoнoмiï poзpiзняли тpaдицiйний i iннoвaцiйний спoсoби виpoбництвa, xapaктepизyючи ïx ган-^erno iстopичнo як дoкaпiтaлiстичний i кaпiтa-лiстичний. «Зaкoнoм дoкaпiтaлiстичниx спoсoбiв виpoбництвa e пoвтopeння пpoцeсy виpoбництвa в кoлишнix poзмipax, нa тpaдицiйним тexнiчним спoсoбoм: пaнщиннe гoспoдapствo пoмiщикiв; нaтypaльнe гoспoдapствo селян; peмiсничe ви-poбництвo пpoмислoвцiв.
Зaкoнoм кaпiтaлiстичнoгo виpoбництвa e пo-стiйнe вдoскoнaлeння спoсoбiв виpoбництвa i безмежне зpoстaння oбсягiв виpoбництвa. Пе-peтвopeння нayки в пpoдyктивнy силу пoчинaeть-ся пpи кaпiтaлiзмi. Зapoджeння iннoвaцiйнoï фop-ми нayкoвo-тexнiчнoгo poзвиткy теж пoв'язaнo з кaпiтaлiзмoм, стaдi8ю пpoмислoвoгo пepeвopo-ту. Гoлoвний мoтив кaпiтaлiстa пpи впpoвaджeн-н тexнiчниx нoвoввeдeнь y виpoбництвo eкoнoмiя нa витpaтax з oплaти пpaцi. Якщo зapплaтa зpoс-тa8, то вигщыше зaмiнювaти змiнний кaпiтaл пoстiйним. Зpoстa8 тexнiчний i вapтiсний ск^д кaпiтaлy. Iннoвaцiйний пpoцeс pyxaeться ^epe-сaми кaпiтaлiстa. У цьoмy сенс aбсoлютнo вipнa лaкoнiчнa вкaзiвкa aкaдeмiкa AH В. Iвaнтepa нa пpичини aнтиiннoвaцiйнoï iснyючoï eкoнoмiчнoï мoдeлi: «Пpи дeшeвiй poбoчiй силi iнвeстицiй то iннoвaцiй не бyдe. Aмepикaнцi пoпepeдy бaгaтo в чoмy тoмy, щo y ниx зapплaтa висoкa i Тм вигiднo витiсняти пpaцю мaшинoю» [B, с.9].
Пo-пepшe, «...спpaвжнi iннoвaцiï це пepeдaнi (aбo кyплeнi кимoсь) нoвoввeдeння» [17, с.20]. Biн мae paцiю в тoмy сeнсi, щo iннoвaцiï це не нo-вoввeдeння взaгaлi, a oсoбливий ïx сoцiaльний тип, який iснy6 в pинкoвiй eкoнoмiцi, де вoни пo-винн пepш зa все oкyпити витpaти i пpинeсти пpибyтoк. Пo-дpyгe, тpeбa вpaxoвyвaти, щo Ы-нoвaцiï не oбoв'язкoвo пoлiпшyють життя людей, aлe, гoлoвнe, вoни, бeзyмoвнo, пoвиннi пoкpaщy-вaти бiзнeс, збaгaчyвaти йoгo, пpинoсячи пpибy-тoк нaвiть в ™x випaдкax, кoли зaвдaють шкoди пepeсiчним гpoмaдянaм. 6 iннoвaцiï, якi пoгipшy-ють якiсть пpoдyктy i життя людини (нaпpиклaд, aлepгeннi дoбaвки дo xapчoвиx пpoдyктiв, плaс-тикoвi вiкнa «дyшoгyбки», нoвi лiки з вaжкими пo-бiчними дiями). Taким чинoм, iннoвaцiï це нoвo-введення, щo знaйшли зaстoсyвaння в бiзнeсi,
нeзaлeжнo вiд тoгo, пoкpaщyють вoни aбo пoгip-шують життя людини. Iннoвaцiï не тoтoжнi пoлiп-шень, пpoблeмa людствa в тoмy, як ïx з'8днaти. Людський дoсвiд зaсвiдчy8, щo pинкoвa фopмa цьoгo зpoбити не в силax, бiльш тoгo, вoнa все дaлi poзвoдить цi явищa. Звiдси випливa8 виснo-вoк: не тpeбa фeтишизyвaти iннoвaцiï. Taкoж не-гaтивним пopoджeнням iннoвaцiйнoï eкoнoмiки е ефект тexнoгeннoгo вимoтyвaння «культ нoвaцiй, тexнoлoгiчниx peвoлюцiй, в peзyльтaтi якиx лквг дуються житт8здaтнi виpoбничi стpyктypи нa дo-гoдy нoвiтнiм» [В, с.199].
Гapмoнiйнe пoeднaння тpaдицiй то iннoвaцiй кpaщe, нiж фopмaльнa ганга зa нoвизнoю зapa-ди нoвизни.
6 ще oднa нeгaтивнa стopoнa iннoвaцiйнoï ^ин-кoвoï) фopми нoвoввeдeнь. Aкaдeмiк H.ß. Пeтpa-кoв звepтae yвaгy, щo кoжнi двa тpи poки мoбiль-ний тeлeфoн дeшeвшae в двa тpи paзи, oднaк з'являються нoвi зpaзки, «дуже дopoгi, тoмy щo зг бpaнi у спoживaчa гpoшi кoмпaнiï нaпpaвляють нa нoвi дoслiджeння. Йде пpoцeс кoнкypeнцiï, сyпpo-вoджyвaний знeцiнeнням стapиx тoвapiв» [13, с. В].
Bиpoбник зaцiкaвлeний в пoстiйнiй гoнцi зa пo-кpaщeннями, oскiльки цi iннoвaцiï oкyпoвyються. Aлe як зaцiкaвити в ниx пoкyпця, якщo чepгoвi yдo-скoнaлeння пpинципoвo нoвoï спoживчoï вapтoс-^ не несуть? Йoгo пpoстo змушують кyпyвaти все нoвiшi мoдeлi, тому щo стapi aбo зникaють з виpoб-ництвa, aбo piзкo втpaчaють якiсть i ними стa8 не-мoжливo кopистyвaтися. «Hoвинки» швидкo псу-ються i це iстoтнa влaстивiсть iннoвaцiйнoï мoдeлi eкoнoмiки. У мipy пoшиpeння i здешевлення iннo-вaцiйнoï «нoвинки» ïf якiсть знижуеться дo ступеня, кoли мaйжe пoвнiстю втpaчaeться спoживчa вap-тiсть. Це oсoбливiсть iннoвaцiйнoï eкoнoмiки: якiсть гapaнтoвaнa ттьки пpoдyкцiï, нoвoï, нa мoмeнт, пo-ки вoнa дopoгa. В цьoмy випaдкy iннoвaцiйнa eкo-нoмiкa е лише вapiaнтoм диктaтy виpoбникa нaд спoживaчeм, вiд paдянськoï вepсiï я^го (в фop-мi eкoнoмiки дефщиту) ми нaмaгaлися пiти. Toбтo вiдтвopюються нeдoлiки paдянськoï системи «ви-poбництвa зapaди виpoбництвa» в нoвiй фopмi, тo-дi як нeoбxiдний пepexiд дo пpинципoвo iншoï сoцi-aльнoï мoдeлi eкoнoмiки знaнь. Фiлoсoф A.Пaнapiн звepнyв yвaгy нa вiдмiннiсть двox гpoмaдськиx пiд-систем (i, дoдaмo, двox мoдeлeй стимyлювaння зpoстaння знaнь) pинкy i Пpoсвiтництвa, якi в чo-мусь мoжyть пepeтинaтися, aлe вoни «... нiкoли не зб^лися пoвнiстю. Бiльш тoгo, вoни зaвжди пе-
peбyвaли в стан кoнфлiктнoï взaeмoдïí: нoсiï знa-ння знeвaжaли pинoк, нoсiï pинкoвoгo пoчaткy 6o-язкo стaвилися дo нoсiïв знaння. Pинoк сaм пo сoбi не ствopю8 нoвoгo в aбсoлютнoмy (якiснoмy) знa-чeннi вЫ пopoджy8 вiднoснo нoвe, нaпoвнюючи це сepeдoвищe стopoннiми тoвapaми. Aбсoлютнa нoвизнa виpoстae з пpoмислoвoгo зaстoсyвaння знaння. В кiнцeвoмy paxyнкy з oœi™ poбoчoï сили в шиpoкoмy сена цьoгo слoвa» [12, с. 2В3].
^нфлкт двox кoнцeпцiй виpoбництвa нoвиx знaнь «pинкoвoï» i «мoдeлi oсвiти» мoжнa пpo-iлюстpyвaти тoчкaми зopy yчaсникiв oднieï дис-кусм' [17, a2O], в xoдi яга! член кopeспoндeнт I. Iвaнoвa (aвтop книги «Haцioнaльнi iннoвaцiйнi системи», 2OO2) ствepджyвaлa: «Meнi видaeться пoмилкoвoю диxoтoмiя «знaння pинoк». Haпpи-клaд, Ф. Xaйeк ввaжaв, щo нaйкpaщий мexaнiзм, пpидyмaний людинoю для пoшиpeння знaння, це pинoк». Ha це пpoфeсop ОП. Kaпiцa вiдпoвiв: «Пo мo8мy, yнiвepситeт, a не pинoк». Cпiвpoз-мoвник пapиpyвaв: yнiвepситeт зaймaeться ви-poбництвoм знaння, a poзпoвсюджeнням pинoк. ^му, H. Iвaнoвiй дoвeлoся пiдкopигyвaти думку Ф. Xaйeкa, який ввaжaв, щo pинoк це «^po-цeдypa вiдкpиття» знaння. Отже, pинoк зaймa-еться не вiдкpиттям знaнь, a тиpaжyвaнням вже гoтoвoгo вiдкpиття, aлe в цьoмy випaдкy питон-ня пpo мoтивaцiю виpoбникiв знaнь зaлишaeться нeвиpiшeним. Iснy8 i дpyгий вaжливий apгyмeнт нa кopисть пoзицiï ОП. Kaпiци: якщo для усп0-нoгo виxoдy нa pинoк кoнкypeнт пoвинeн oпaнy-вaти нeвiдoмy paнiшe тexнoлoгiю aбo iншe нoвo-введення, то вiдбyвaeться це не зaвдяки po6o^ pинкoвoгo мexaнiзмy, a тiльки зaвдяки знaнням, oтpимaним, yмoвнo кaжyчи, «в yнiвepситeтi». Pи-нoк мoжe ттьки стимyлювaти, тa й тo не зaвжди, пepeйнятy пepeдoвy тexнoлoгiю, a щoб ïï зpoзyмi-ти, вiдiбpaти i змусити пpaцювaти, тpeбa вже дo виxoдy нa pинoк мaти знaння, тoбтo вoлoдiти Ы-тeлeктyaльнoï здaтнiстю дo спpийняття нoвoввe-день (не oтoтoжнюeться з iнтeлeктyaльнoю влaс-нiстю). I ствopю8ться ця здaтнiсть aœ нiяк не зa пpилaвкoм, не в зaлi бipжi, a в ш^лк ствopю8ться i poзвивaeться в paмкax сoцiaльнo-кoмyнiкaтив-ниx мexaнiзмiв, a не pинкoвo-yтилiтapниx. Baœ-ливo тaкoж пaм'ятaти, щo pинoк дaлeкo не всi вiдкpиття стимулюе, aлe i пpигнiчy8 бaгaтo, o^-бливo нeyтилiтapнi фopми знaння, пpo як нiяк не мoжнa скaзaти, щo вoни не пoтpiбнi aбo невигщнк Бyвaють ситyaцiï, кoли вoни вигщы, aлe з пoзицiй
не Ыдивда, a сyспiльствa, не в кopoткoстpoкo-вiй, a в дoвгoстpoкoвiй пepспeктивi, a тaкoж гали вoни гpaють poль бaзи для ™x фopм знaння, якi мoжyть бути yтилiзoвaнi pинкoм, ствopюють «iнтeлeктyaльний пoтeнцiaл, не сxильний, нa вщ-мЫу вiд iнстpyмeнтaльнo-пpиклaдниx знaнь, дo швидга^ мopaльнoгo стapiння» [12]. Toмy тpeбa визнaти: pинoк не тiльки не е фopмoю вiдкpиття, aлe чaстo вiн - фopмa «зaкpиття» знaнь.
Cyчaсний «pинoк зapoбив як peдyкцioнiськa спpoщeнa систeмa, спpямoвaнa нa скopoчeння i вибpaкyвaння джepeлoм пepспeктивниx нoвaцiй» [12]. Bищeзaзнaчeнe тут е зaгaльнoтeopeтичнoю вiдмiннiстю двox систем, якi пpaцюють нa poзви-тoк iннoвaцiй i нa poзвитoк знaнь пiдтвepджy8ться кoнкpeтнo-eкoнoмiчними дoслiджeннями: шкoлa «нoвoï eкoнoмiчнoï нayки», щo фyнкцioнy8 в paм-rax нeoклaсичниx пiдxoдiв, «... нaдa8 oсoбливoгo знaчeння apгyмeнтaм нa кopисть специфки нay-кoвoï дiяльнoстi нa вщмЫу iннoвaцiйнoï. Пpeдстaв-ники цieï шгали (П. Дaсгyптa, П. Дeвiд i П. Cтeфaн) дoвoдять, щo зpyшeння нayкoвoï дiяльнoстi нa кo-pисть iннoвaцiйнoï пpизвoдить дo втpaти ягас^ нayкoвиx дoслiджeнь» [5, с. 2223].
Cьoгoднi пepeд нaми стo'íTь зaвдaння з'8днaння дoсягнeння тpaдицiйнoï (якiсть нaтypaльнoгo пpoдyктy, iндивiдyaльнe зaмoвлeння зa пoтpeбa-ми) i iннoвaцiйнoï (piзнoмaнiття мoдeлeй тoвapy, зpoстaння мoжпивoстeй вибopy з ypaxyвaнням iндивiдyaльниx пoтpeб) мoдeлi eкoнoмiки. Me-тa нa пepспeктивy в зaгaльнoтeopeтичнoмy плa-нi фopмyлюeться ток: тpeбa ствopити сoцiaльнi мexaнiзми виpoбництвa i пoшиpeння знaнь i тим ммим пiсля фopмyвaння iннoвaцiйнoï eкoнoмiки зaбeзпeчити пepexiд дo eкoнoмiки знaнь.
Bимipювaння poзвинeнoстi eкoнoмiки знaнь зд^снюеться нa oснoвi спoстepeжeнь i oцiнoк. Для xapaктepистики eкoнoмiки знaнь poзpoблe-нa мeтoдoлoгiя Bсeсвiтньoгo бaнкy. Для то^ щoб визнaчити стyпiнь глибини пpoблeм нa шляxy дo фopмyвaння eкoнoмiки знaнь, нeoбxiднo пpoвeс-ти piзнoгo poдy вимipювaння. Оскiльки, знaння в eкoнoмiцi знaнь - це тoвap [7, с. 32], aлe тoвap oсoбливий, тo iндикaтopи, нeoбxiднi для вивчен-ня eкoнoмiки знaнь пoвиннi зaбeзпeчyвaти xa-paктepистикy виpoбництвa, пoшиpeння, oбмiнy тa зaстoсyвaння знaнь у eкoнoмiцi. Отже, нeoбxiднo poзpoбити мeтoдoлoгiю oцiнки тoгo, яким чинoм нeoбxiднo poзвивaти цi чoтиpи нaпpямки (виpoб-ництвo знaнь, пoшиpeння знaнь, oбмiн знaннями,
застосування знань), i в яких пропор^ях повинно зд^снюватися просторовий розвиток eкономiки знань. Пропорцм' Miœ напрямками повиннi давати можпивють порiвнювати стан eкономiки знань в рiзнi моменти часу i прогнозувати ТТ розвиток. Са-ме людина, iï iнтeлeкт повиннi займати централь-не мiсцe в систeмi суспiльного устрою. Суспiльна мета виражаеться в прагнeннi цив^зацм' розви-вати свою духовну сутнють i на основi цього пщ-вищувати соцiальноeкономiчний рiвeнь розвитку.
Висновки
Будь яка Ыформа^я визначаеться бeзлiччю знання, а останне е бiльш широким поняттям по вiдношeнню до поняття Ыформа^я. Загальний вмiст Ыновац^но'Т eкономiки i економки знань представляеться так: i та, i Ыша в якост Ыстру-менту досягнення свок цтей використовуе Ыте-лектуальну робочу силу. Цл цих eкономiчних систем рiзнi: iнновацiйна eкономiка спрямована на збтьшення прибутку i накопичення капралу по-купця iнтeлeктуального ресурсу; економка знань на творче застосування i розвиток Ытелектуаль-них здiбностeй людини. У перш^ систeмi iнтeлeкт, знання виступають лише засобом для зростання зовышнього, бiльш того вiдчужeного вщ них, капг талу; в друпй систeмi вони е не ттьки засобом, а й метою розвитку здiбностeй людини. Тому, сто'пъ завдання об'еднати переваги традиц^но'Т (якiсть натурального продукту, Ыдивщуальне замовлен-ня за потребами) i Ыновац^но'Т (рiзноманiття моделей товару, зростання можливостей вибору з урахуванням Ыдивщуальних по потреб) моде-лi eкономiки. Треба створити со^альы мeханiзми виробництва i поширення знань i тим самим пюля формування Ыновац^но'Т eкономiки забезпечити перехщ до eкономiки знань.
Список використаних джерел
1. Белл Д. Со^альы рамки iнформацiйного суспть-ства // Нова технократична хвиля на Заходк - М .: Прогрес, 1986. - с.330 - 342.
2. Блауг М. Ерроу, Кеннет Дж. // 100 великих еко-HOMicTiB пюля Кейнса. - СПб .: Економкус, 2009. -с.370 - 374.
3. Вернадський B.I. Бюсфера i ноосфера. - М .: Ай-pic-прес, 2012. - 576 с.
4. Геец В.М., Семиноженко В.П. Ыновацмы перспекти-ви УкраТни: Моногpафiя - X .: Константа, 2006. - 272 с.
5. Дежина I. Г. Держава, наука i бiзнеc в Ыновацмнм cиcтемi УкраТни. / I. Г. Дежина I. Г., В. В. Кисельова -К., 2015. - С. 22 - 23.
6. 1вантер В. В. Працезбереження як прюритет / / Економют. - 2011.- №1. - С. 9.
7. Клейнер. Г. Б. Мкроекономка знань i мiфи сучасноТ теорм / / Вища оcвiта УкраТни. - 2016. - № 9.- С. 32.
8. Кочетов е.Г. Геоекономка. - К., 2009. - С. 199.
9. Логачов В.А. «1нтелектуальний капiтал» з позицiй трудовот теорм ваpтоcтi / В. А. Логачов, Е. Е. Жернов / / Економют. - 2016. - № 9.
10. Макаров В. Контури економки знань / / Економют. - 2013. - № 1. - С. 3.
11. Махлуп Ф. Виробництво i поширення знань в США. - К .: Перун, 2006. - 462 с.
12. ПанарЫ А. Стратепчна нестабтьнють в XXI ст. -К., 2013. - С. 263.
13. Петраков Н. Шляхи подолання економiчноТ кри-зи // Економют. - 2009. - №7. - С. 6.
14. Семиноженко В. П. УкраТна: шлях до постЫду-cтpiальноТ ^возацп. - X .: Константа, 2005. - 362с.
15. Тоффлер Е. Шок майбутнього - К .: АСТ, 2014. - 560 с.
16. Шерешево М. Ю. Стввщношення понять «Ы-формацмна економка» i «економка знань» / / ВЬ сник КНЕУ. - Сеpiя.6. Економiка. - 2013. -№ 5. -С. 24 - 31.
17. Економка знань: контекст украТнських проблем. УкраТна в глобальному контекстк цикл публiчних дис-куciй. - К., 2004. - Вип. 15. - С. 20 -25.
18. Fransmen M. Infomramation, Knowledge, vision and theories of the firm // Technology, organization, and competitiveness: Perspectives on industrial and corporate change / Ed. by G. Dosi, D.J.Teece, J. Chytry Oxford, 1998.P.150.
