CC BY
15
по-друге, незважаючи на важливу роль податкових над-ходжень у формуванн доход1в мюцевих бюджелв, з року в piK ix частка зменшуеться та зростае питома вага м1жбю-джетних тpансфеpтiв у стpуктуpi доходно!' частини бюджетiв мiсцевиx piвнiв влади;
по-трете, практика надання бюджетних тpансфеpтiв в Укpаíнi вказуе на високий piвень центpалiзацií бюджетних ресурав та високий piвень фiнансовоí залежност мiсцевиx бюджетiв вiд державного;
по-четверте, переважну частину мiжбюджетниx трансферов становлять тi, якi мають цтьове призначення (субвенций, i !'хы кошти органи мiсцевого самоврядування просто техычно перераховують кiнцевим одержувачам i не можуть пеpеpозподiляти на власний самоврядний розсуд;
по-п'яте, постiйне зниження частки власних доxодiв мю-цевих бюджелв веде до скорочення фЫансових можли-востей теpитоpiальниx утворень щодо виконання власних повноважень, спрямованих на фЫансування мiсцевиx еко-номiчниx та со^альних потреб, а це призводить до обме-ження фiнансовоí самостмност мiсцевиx оpганiв влади.
Пеpеpаxованi проблеми обмежують вплив оргаыв мiсцевоí влади на соцiально-економiчний розвиток pегiонiв. Фактич-ний, а не декларований курс на бюджетну децентpалiзацiю дасть можливють подолати низку проблем у фЫансово-му забезпеченнi теpитоpiальниx формувань та полтшити íx економiчний розвиток i соцiальний добробут населення.
3 метою збтьшення фiнансовоí незалежностi та фЫансо-воí самостiйностi мiсцевиx оpганiв влади доцтьно закpiпити за мiсцевими бюджетами або збтьшити вiдсотки вiдpаxувань вщ окремих загальнодержавних податкiв та збоpiв. Зокрема, слiд включити до складу доxодiв мiсцевиx бюджетiв стовщсот-кове надходження податку на доходи фiзичниx осiб, оскiльки цей податок е основним бюджетоутворюючим та стабiльним
ресурсом на мюцях. Для розширення доxодноí бази мюце-вих бюджетiв пропонуемо здiйснювати пеpеpозподiл податку на додану вартють та податку на прибуток пщприемств мiж державним та мюцевими бюджетами на основi нового меха-нiзму пеpеpозподiлу отриманих в репонах ПДВ та податку на прибуток. Встановити вщкритий пеpелiк мюцевих податкiв та збоpiв та надати можливють мiсцевим органам самоврядування самос™но встановлювати додатковi мiсцевi податки, як мають ценз на окремм територи. Розширення та юридич-не оформлення правових повноважень оргаыв м^ево! влади щодо встановлення мюцевих податкiв та зборГв е важли-вим з точки зору бюджетно! децентралГзаци.
Список використаних джерел
1. Зубрена В.В. Формування i розподт доход1в та видатк1в мюце-вих бюджета: автореф. дис. кандидата економлчних наук: 08.00.08 / Зубрена В.В. - Кив, 2015. - 20с.
2. Закон Украпни «Про мюцеве самоврядування в Украпни) вщ 21.05.1997 р. № 280/97-ВР [Електронний ресурс] - Режим доступу: Ь|Ир://2акоп2.гаЬа.доу.11а/1а\м8/8Ью\м/280/97-вр
3. Гапонюк М., Яцюта В., Буряченко А., Славкова А. Мiсцевi ф^ан-си. Навчально-методичний поабник. - К.: КНЕУ, 2002. - 184с.
4. Петленко Ю.В., Рожко О.Д. Мiсцевi фiнанси: Опорний конспект лекцiй. - К.: Кондор, 2003. - 282 с.
5. Сунцова 0.0. Мiсцевi фЫанси: Навчальний посВник. - К. -Центр навчальноТ лiтеpатуpи, 2005. - 560 с.
6. Диверсифка^я доходГв мюцевих бюджетiв / 1.0. Лунiна, 0.П. Кириленко, А.В. Лучка та ¡н.; За ред. 1.0. ЛунiноТ. - К. - 2010. - 310 с.
7. Лопушняк Г., ЛободЫа З., Скибиляк С. Формування дохода мю-цевих бюджетiв / Г. Лопушняк, З. ЛободЫа, С. Скибиляк // Свп" фг нанав. - 2014. - № 1. - С. 131- 142.
8. Сайт Державно! казначейськоУ служби Украпни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.treasury.gov.ua/main/uk/index
УДК 330.47:316.77
A.B. К0Л0Д1ЙЧУК,
к.е.н., доцент, Ужгородський торговельно~економ1чний iнститут Киюського нацонального торговельно-економiчного унверситету
Теорм ¡нформатизацп як складова теоретичного шдгрунтя процеЫв впровадження ¡нформацшно-комушкацшних технологш
У статт охарактеризовано групу теорй iнформатизацii та показана ix роль в процесах впровадження 1КТ. Зокрема, в рамках цих теорй визначено ознаки нформацйного, пос^ндустрального, суперндустрального, единого iндустрiального i технотронного суспльства. Проанапзовано зм^ст теорИ комп'ютерноi демократа, а також позитив'ютсько! теорН мор-фогенезису. Наведено авторську класифiкацiю групи iнформатизацiйниx теорй та концепцй. Визначен сильн та слабю сторони окреслених теорй. Виокремлен можливост розглянутих теорй для удосконалення снуючоi на сьогодн макро-тформацйно! полтики.
Ключов! слова: нформатиза^я, процес, нформа^йно-комунка^йн технологи, економiка, розвиток, iнформацiйне сусп^льство, регулятор, морфогенезис.
A.B. К0Л0ДИЙЧУК,
к.э.н., доцент, Ужгородский торгово-экономический институт Киевского национального торгово-экономического университета
Теории информатизации как составляющая теоретической основы процессов внедрения информационно-
коммуникационных технологий
В статье охарактеризовано группу теорий информатизации и показана их роль в процессах внедрения ИКТ. В частности, в рамках этих теорий определены признаки информационного, постиндустриального, супериндустриального, единого
индустриального и технотронного общества. Проанализировано содержание теории компьютерной демократии, а также позитивистской теории морфогенезиса. Приведена авторская классификация группы информатизационных теорий и концепций. Определены сильные и слабые стороны определенных теорий. Выделены возможности рассмотренных теорий для совершенствования существующей на сегодня макроинформационной политики.
Ключевые слова: информатизация, процесс, информационно-коммуникационные технологии, экономика, развитие, информационное общество, регулятор, морфогенезис.
A. KOLODIYCHUK,
PhD, Associate Professor of Uzhgorod Trade and Economic Institute of the Kyiv National Trade and Economic University
Theories of informatization as part of the theoretical basis of the processes of implementation of information and communication technologies
The article describes a group of theories of informatization and shows their role in the implementation of ICT. In particular, in frames of these theories identified the features of information, post-industrial, super-industrial, single industrial and technetronic society. The content of the theory of computer democracy, and the positivist theory of morphogenesis is analyzed. An author's classification of group of information theories and concepts is present. Strengths and weaknesses of outlined theories are identified. Opportunities of discussed theories for improving existing today macro-information policy is highlighted.
Keywords: informatization, process, information and communication technologies, economy, development, information
society, regulator, morphogenesis.
Постановка проблеми. Teopii ¡нформатизаци можна по-дтити на два класи: Teopii ¡нформатики, як описують техно-лопю створення та функцюнування IKT, та теори со^ально-eкoнoмiчних наслщюв впровадження IKT. До першого класу теорм належать наступнк тeopiя ¡нформаци, тeopiя масових комункацм, тeopiя штучного ¡нтелекту, тeopiя обчислень, те-opiя алгopитмiв, тeopiя програмування, тeopiя баз даних (тео-piя реляцмних обчислень) тощо. У даному дослщжены нас цЬ кавить саме другий клас цих теорм, осюльки вони описують pi3^ eкoнoмiчнi аспекти процеав Нформатизаци, показують роль IKT у розвитку нацюнального виробництва, дають вщпо-вр на nDCTpi сoцiальнo-eкoнoмiчнi питання, як виникли до ¡н-формацмно''' революци, загалом, формують якiснe теоретичне пщгрунтя peалiзацii успшно''' макроЫформацмно''' пoлiтики та регулювання розвитку нацioнальнoгo юберпростору.
Лнал13 остантх дослщжень та публ'кащй. До пере-лiку цих теорм та теоретичних кoнцeпцiй входять: тeopiя ¡н-фopмацiйнoгo суспiльства, кoнцeпцiя розвинутого постЫду-стpiальнoгo суспiльства У. Марина, тeopiя iнфopмацiйнoгo розвитку М. Кастельса, тeopiя ¡нформатизаци У. Дайзарда, позитивютська тeopiя морфогенезису М. Арчер, тeopiя рефлексивно' мoдepнiзацii Е. Пдденса, тeopiя публiчнoi сфери i комункацп Ю. Хабермаса, пoстмoдepнiстська кoнцeпцiя со-цiальнoгo впливу IKT Ж. Бoдpiяpа, технократична модель комункацп (масмeдiйна модель) М. Мак-Люена та ¡н. Влас-не, на ¿хньому змiстi та основних концептуальних посилах ми зупинимось у даному дослщженнк
Мета статт - окреслення групи теорм ¡нформатизаци як складово''' частини процеав ¡нтрузи IKT в нацioнальнiй еко-номц та аналiз 'х основних положень.
Виклад основного матер1алу. Загалом усю групу теорм ¡нформатизаци можна подтити на дeкiлька пiдгpуп: 1) теори та концепцп пoстiндустpiальнoгo та ¡нформацмного суспть-ства; 2) теори вектору ¡нформацмного розвитку; 3) со^аль-но-комункацмы теори ¡нтрузи IKT.
Koмп'ютepнo-кoмунiкацiйна револю^я на мeжi 60-70-тих pp. призвела, як стверджував П. Друкер, до часткового «замЬ щення прац знаннями», а також до глибинного проникнен-ня iнфopмацiйних тeхнoлoгiй у багатьох аспектах сусптьного
життя, поширення т.зв. електронно''' культури, взаемопере-плетення процесс ¡нформатизаци з ¡ншими процесами соцЬ ально-економнного розвитку нац¡ональниx економ¡к, бурх-ливого поширення ¡ впровадження технолопчних ¡нновац¡й у промисловост¡. Такий стан речей потребував ново''' теоретично' концепцп, яка б наочно показала хибнють марксистських ¡дей про ¡сторичну визначальн¡сть фактору виробництва -працк Така науково обгрунтована теор¡я з'явилася п¡д назвою теори ¡нформац¡йного сусптьства (Т. Умесао, Ф. Махлуп, I. Масуда, Р. Катц, Т. Сакай'). lï значення передус¡м у тому, що вона показала, що 1КТ спричинили серйозн¡ сусптьно-еко-ном¡чн¡ трансформаций зм¡нили структуру нац¡ональниx гос-подарств на користь науком¡сткиx сфер виробництва, зро-били знання головним фактором виробництва. Насамперед варто зазначити, що японськ представники ц¡eï теори ¡ме-нували нове сусп¡льство, що зароджуеться, ¡нформац¡йним, а американськ¡ - сусптьством знань; останн¡ вважали, що саме знання, а не будь-яка ¡нформацт стае новим двигу-ном макроекономнного прогресу. Автори ц¡eï теори детально проаналвували природу ¡нформаци, и роль у життедтль-ност¡ сучасного сусптьства, а також дмшли до висновку, що, по-перше, вона не належить до жодного з чотирьох фактор¡в виробництва, а е окремим специф¡чним ресурсом, а, по-дру-ге, вона не вичерпуеться в результат використання, а навпа-ки, зростае. Важливим аспектом теори е також те, що на вщ-мЫу в¡д еволюц¡йного характеру ¡нших теорм та концепц¡й, у теори ¡нформафйного сусп¡льства дана стад¡я (посилено' ¡н-форматизаци) не розглядаеться як етап еволюци сусп¡льноï формаци, а як революфйна альтернатива вс¡м попередн¡м сусптьно-економнним моделям. Така постановка питання на основ¡ характерних ознак Т можливостей ¡нформац¡йноï епохи, на вщмЫу в¡д еволюц¡йниx теор¡й, не дае змоги перед-бачити можлив¡ наступи етапи розвитку сусптьно-економн-них трансформацм.
Теор¡я ¡нформац¡йного сусп¡льства вплинула на форму-вання ц¡лого ряду типових теор¡й ¡ концепц¡й, як¡ пропонува-ли власн¡ ¡нтерпретац¡йн¡ вар¡анти органваци сучасного сус-п¡льно-економ¡чного розвитку. Зокрема, ¡деться про теор¡ю нового ¡ндустрвльного сусп¡льства Дж. Гелбрейта [3], теорю
пocтiндycтpiaльнoгo cycпiльcтвa Д. Беллa [2], теopiю cyпеp-iндycтpiaльнoгo cycпiльcтвa E. Toффлеpa, теopiю теxнoтpoн-нoгo cycпiльcтвa З. Бжезинcькoгo, теopiю кoмп'ютеpнoï де-мoкpaтiï Г. Kpayxa (пpaoбpaз cyчacнoí' ганцепци електpoннoгo ypядyвaння], теopiю eдинoгo iндycтpiaльнoгo cycпiльcтвa P. Apoнa, кoнцепцiю poзвинyтoгo пocтiндycтpiaльнoгo cyc-пiльcтвa У. Mapтiнa [4] тoщo. Aвтop теopiï пocтiндycтpiaльнo-гo cycпiльcтвa Д. Белл ocтaннe xapaктеpизye як мaкpoекo-нoмiчнy cиcтемy, в cтpyктypi якoï пpевaлюe не iндycтpiaльне виpoбництвo тoвapiв, a cфеpa пocлyг. Kлючoвим фaктopoм виpoбництвa, ocнoвним pyшieм poзвиткy в тaкoмy cym^-cтвi cтaють знaння й iнфopмaцiя. Üзнaки пocтiндycтpiaльнo-ro cycпiльcтвa зa цieю теopieю нacтyпнi: виcoкa квaлiфiкaцiя бiльшocтi нaймaниx пpaцiвникiв, шиpoке впpoвaдження нo-вiтнix теxнoлoгiй, aвтoмaтизaцiя виpoбничиx пpoцеciв, вим-кий пoпит нa пocлyги. Taкoж дaнa теopiя пpoпoнye poздiли-ти ве^ icтopичний пpoцеc нa тpи етaпи: 1] дoiндycтpiaльний (pyixiiï poзвиткy - земля й paбoвлacницькi вiднocини, a зпэ-дoм - феoдaльнi вiднocини); 2] iндycтpiaльний (ключoвi чин-ники виpoбництвa - кaпiтaл й енеpгiя (пapoвa, електpичнa]; З] пocтiндycтpiaльний ^a пеpшoмy плaнi знaxoдятьcя нayкa, o^rra, iннoвaцiï, пpoдyктивнa iнфopмaцiя].
У BQ-x poкax двaдцятoгo cтoлiття з'явилacя теopiя cyпеpiн-дycтpiaльнoгo cycпiльcтвa Eлвiнa Toффлеpa. Boнa вiдкинyлa вiднocнo пoпyляpнi дo тoгo iдеï тoтaльнoгo пaнyвaння теxнiки нaд людинoю (Л. Mемфopд], a тaкoж ганцепци непoтpiбнocтi кapдинaльниx coцiaльниx змiн (Ü. Bейнвеpг]. Зa Toффлеpoм 6Q-7Q-тi poки дaтyютьcя пpoтiкaнням нayкoвo-теxнoлoгiч-нoï pевoлюцiï, кoтpa пopoдилa не лише пoзитивнi cтpyктypнi зpyшення в екoнoмiцi poзвинyтиx ^aH aле й кpизoвi яви-щa, т.зв. екocпaзми, як pезyльтaт неcпpoмoжнocтi мaкpo-pегyлятopiв aдaптyвaти нaцioнaльнi гocпoдapcькi гамплек-^ дo нoвиx yмoв. Boднoчac з yдocкoнaленням виpoбничиx теxнoлoгiй i шиpoким впpoвaдженням coцiaльниx iннoвaцiй, кpеaтивний poзвитoк пеpевaжнoí' чacтини cycпiльcтвa знa-чнo вiдcтaвaв вiд теxнoлoгiчниx ycпixiв, i^o не мoглo не впли-нути нa темпи зaгaльнoгo coцiaльнo-екoнoмiчнoгo зpoc-тaння. Як cпociб виpiшення ^eï cитyaцiï вчений-фyтypoлoг пpoпoнye yдocкoнaлення yпpaвлiння, нaдaння тpaнcнaцio-нaльним кopпopaцiям пoвнoвaжень з плaнyвaння екoнoмiч-нoгo poзвиткy oкpемиx pегioнiв. Kpiм тoгo, Toффлеp висту-пae пpиxильникoм iдей зaгaльнoï демoкpaтизaцiï, cтвopення тpaнcнaцioнaльнoгo пoлiтичнoгo pyxy y виглядi acoцiaтивнo-ro oб'eднaння пoлiтичниx пapтiй, кopпopaтивниx менеджеpiв, poбiтникiв, мaлoгo й cеpедньoгo бiзнеcy тoщo. Taкoж дocлiд-ник зaпpoпoнyвaв цiкaвi iдеï з пpивoдy пpичин пoяви ^op-мaтики як теopетичнoгo пщфунтя iнфopмaтизaцiï. Зoкpемa, в cеpединi 2Q ст. пoглиблюeтьcя cпецiaлiзaцiя пpaцi, yдocкo-нaлюютьcя opгaнiзaцiйнi фopми yпpaвлiння пiдпpиeмcтвaми, нaкoпичyють нoвi нayкoвi й теxнiчнi знaння, вcе це oбyмoв-люе вибyxoпoдiбне зpocтaння кiлькocтi coцiaльнo-екoнoмiч-ниx пoкaзникiв тa iндикaтopiв, cиcтемy yпopядкyвaння якиx здaтнa бyлa cтвopити мме нoвa iнфopмaцiйнa нayкa. ^ф-флеp iдентифiкye нoвy епoxy як «фетю xвилю» (пicля arpap-нoï й пpoмиcлoвoï pевoлюцiй] - еpy кoмп'ютеpiв, електpoнiки, дocлiдження кocмocy i oкеaнiчниx глибин. Вчений дocлi-див пpиpoдy геoпoлiтичниx тa екoнoмiчниx тpaнcфopмaцiй в епoxy пocтiндycтipaлiзмy, зoкpемa, poзпaд coцiaлicтичнoï
cиcтеми, фopмyвaння «влaдниx» вaкyyмiв, тaкиx як Cxiднa 6вpoпa, щo пoв'язaнo, нa йoгo думку, з нoвoю poллю знaнь, зменшення вaжливocтi фiзичнoí' пpaцi тa нaвпaки, зpocтaн-ня poлi poзyмoвoï пpaцi. Hayкoвець-фyтypoлoг пеpедбaчae якicне пoкpaщення poбoти гoлoвнoгo мoзкy зa дoпoмoгoю електpoннo-oбчиcлювaльниx мaшин пщ чac III xвилi, o^^-ки «кoмп'ютеpи здaтнi зaпaм'ятoвyвaти i взaeмoпoв'язyвaти величезну кiлькicть кaзyaльниx cил, виpiшyвaти пocтaвленi пpoблеми нa бiльш глибoкoмy piвнi, пpociюючи знaчнi мacи-ви iнфopмaцiï i мoделюючи aльтеpнaтивнi вapiaнти piшень, вiдбyвaeтьcя пoбyдoвa iнфocфеpи, a тaкoж демacифiкaцiя ЗMI» [5, c. ^Q-^l]. Koмп'ютеpи cпpияють ycклaдненню oтoчyючoгo cеpедoвищa, a в pезyльтaтi, зa дaними екcпеpи-ментiв, пiдвищyeтьcя тoвщинa кopи гoлoвнoгo мoзкy людини тa pocте кiлькicть неpвoвиx клiтин.
Пpoте гoлoвним нaдбaнням теopiï Toффлеpa cтaлo гли-бoке дocлiдження пpoблеми безpoбiття в yмoвax пoбyдoви cyпеpiндycтpiaльнoгo cycпiльcтвa. Зoкpемa, екoнoмicт чiткo oкpеcлив джеpелa безpoбiття в iнфopмaцiйнy епoxy: CTpy^ тypне безpoбiття, щo виникae в pезyльтaтi пеpеxoдy дo «фе-^oí xвилi»; зpocтaння теxнoлoгiчнoгo безpoбiття, тобто зa-мiщення poбoчoï cилoю нoвoю теxнiкoю; picт фpикцiйнoгo, нopмaльнoгo й iнфopмaцiйнoгo безpoбiття; ятpoгенне без-poбiття, тoбтo тaке, щo виникae в pезyльтaтi pеaлiзaцií' xиб-нoí' ypядoвoí' пoлiтики зaйнятocтi; picт безpoбiття, пoв'язaнoгo з кoливaннями oбcягiв мiжнapoднoï тopгiвлi. Toффлеp ^еп-тичнo пocтaвивcя дo ди кейнciaнcькиx i мoнетapиcтcькиx ме-xaнiзмiв в нoвиx мoвax iнфopмaцiйнoí' екoнoмiки. У зв'язку з цим, нa думку вченoгo, неoбxiднi нoвi екoнoмiкo-пpиклaд-н теopiï i кoнцепцií', бтьш aдеквaтнi pеaлiям iнфopмaцiйнoï cyчacнocтi. Пoв'язaнo це з тим, !o зaкpиття пiдпpиeмcтв й opгaнiзaцiй в минyлoмy oзнaчaлo, щo вoни з екoнoмiчним пiднеcенням мoжyть бути пoнoвленi з мaйже yciмa po6o-чими мюцями. В yмoвax iнфopмaцiйнoí' екoнoмiки, якa ду-же динaмiчнo poзвивaeтьcя, пoдiбнi тенденцГ'' вже не дГють. Kpiм тoгo, Toффлеp пеpедбaчив ^г^ву екoнoмiчнy кpизy 2QQB-2QQ9 pp. як глoбaльнy екoнoмiчнy кaтacтpoфy (кoтpy вЫ xapaктеpизyвaв як кpизy глoбaльнoгo пеpеcтpyктypyвaн-ня], якa не буде пoдiбнa нa Велику депpеciю 1929-19ЗЗ pp. (iндycтpiaльнa кpизa пеpевиpoбництвa]. Будучи пocлiдoвним пpиxильникoм кoнцепцiï теxнoлoгiчнoгo детеpмiнiзмy, вчений poзглядae евoлюцiю цивiлiзaцiй як змЫу теxнoлoгiчниx yклaдiв, тoбтo нoвиx пoкoлiнь теxнoлoгiй, a вixaми циx змГн е не coцiaльнi pевoлюцiйнi пoдií', a paдикaльнi нayкoвo-теx-ычы iннoвaцií'. Taкoж Toффлеp poзглядae глoбaльнi пpoбле-ми людcтвa як pезyльтaт «дpyгoï xвилi» i виcлoвлюe пpипy-щення, щo ïx мoжнa буде пoдoлaти пГд чac нoвoí', тpетьoí' xвилi poзвиткy глoбaльнoí' cycпiльнoí' фopмaцií'.
У cвoïй теopií' теxнoтpoннoí' еpи aмеpикaнcький пoлiтик i нa-угавець З. Бжезинcький нaмaгaeтьcя oкpеcлити кoнтypи нo-вoгo - теxнoтpoннoгo cycпiльcтвa, яке б cпиpaлocя нa геoпoлi-тичнГ тa екoнoмiчнi pезyльтaти Xoлoднoí' вГйни i cфopмyвaлocя б в ^al^ax Зaxiднoí' eвpoпи, C0A i Япoнiï, a ocнoвнoю pиcoю нoвoí' екoнoмiки циx кpaïн буде зaмiнa вaжкoí' пpoмиcлoвocтi нa виcoкoтеxнoлoгiчнy. Moжливocтi пocтcoцiaлicтичниx кpaïн дoлyчитиcя дo теxнoтpoнниx cвiтoвиx центpiв aмеpикaнcький вчений piшyче вiдкидaв чеpез великий poзpив в í'xньoмy coцi-aльнo-екoнoмiчнoмy poзвиткy тa неефективнicть paдянcькoï
та пов'язаних з нею економк. I в настанн технотроннсн ери чтьне мюце займатиме ¡нформацмна революцт, яка може принести як позитивы, так ¡ негативн¡ наслщки, зокрема по-вний контроль над особистютю через електронне стеження, в чому Бжезинський бачить ризик появи макродиктатури. Серед позитивних наслщюв ¡нформатизацп' та розвиток засоб¡в масовоУ ¡нформаци вчений називае значне послаблення по-л¡тичних та соц¡альних конфлктв, а також л¡кв¡дац¡ю ¡деоло-ги. За Бжезинським основним фактором виробництва поряд з капиталом стае технка, - це основа особлив¡сть технотрон-но'' ери. Водночас орган¡зац¡я сусптьства на основ¡ техн¡ки й комп'ютерних засобв з одые''' сторони кардинально змЫюе культурн¡ ц¡нност¡, спричинюе фрагментацю життя ¡ндивщу-ум¡в, а з ¡ншо'' сторони формуе нову глобалвовану формац¡ю, яка залучае широк¡ сусптьы верстви до обговорення чи ви-р¡шення р¡зноман¡тних проблемних питань. Отже, Бжезинський п0ов дал¡ теоретиюв-постЫдустрвлютв, передбачив-ши настання наступно' за постЫдустрвльною стади розвитку глобального сусптьства - технотронно'' та описавши основы ознаки и настання. Як показуе сьогодення, окрем¡ поло-ження науковця вже реалвоваы у розвинених кра'нах, зокрема у США, ¡ной - лише розробляються. Так, наприклад, АНБ США волод¡e досье на кожного жителя ц° кра'ни за допомо-гою електронно-комун¡кац¡йних технолопй. Досл¡дник не так давно скоригував деяк¡ практичн¡ сторони сво'й теори, допо-внивши ñ тезою, що США зможуть в майбутньому зберегти свое глобальне л¡дерство в умовах побудови технотронного сусптьства, якщо в 'хый економщ буде максим¡зовано вплив шести основних чинниюв: використання загального еконо-м¡чного та ¡нновац¡йного потенцвлу, демограф¡чного дина-м¡зму, моб¡л¡зац¡í ресурса, географнно''' бази та привабли-вост демократи [1, с. 31].
На наш погляд, ¡де' Бжезинського вдало доповнюе тео-р¡я комп'ютерно' демократи Г. Крауха, суть яко' у дослщжен-н¡ визначального впливу ¡нформафйно-комункацмно''' ре-волюци на процеси трансформацп демократичних ¡нституц¡й та пропагуванн¡ величезного потенцвлу к¡бернетичних роз-робок для утвердження демократичних прав ¡ свобод у свЬ т¡, оск¡льки останы, на погляд н¡мецького вченого, корис-туються загальною дов¡рою. Також дослщник вважае, що значне поширення комп'ютерно' техн¡ки (в тому числ¡ ñ вщ-носно загальна доступн¡сть) сприяе демократизаци госпо-дарського життя, зниження рюня його бюрократизации Сьо-годн ¡де' Крауха вт¡лен¡ у системах електронного урядування, як впроваджуються останым часом ¡ в Укра'У.
На вщмЫу в¡д ¡нших вчених, як розглядали постЫдустрЬ альну стад¡ю розвитку та ¡нформацмну еру, Раймон Арон у сво'й теори единого ¡ндустр^льного сусп¡льства виступив з консервативними поглядами, вважаючи, що вщбуваеть-ся зближення капгталютично''' ¡ соц¡ал¡стичноí господарських систем. Як аргумент, вЫ обгрунтовуе таке зближення тим, що чистого капгталвму в реальност не ¡снуе, осктьки в рин-кових умовах ¡снуе колективна (нац¡онал¡зована) власн¡сть, а також окремТ елементи планового державного регулювання. Для свого часу Арон по сут знайшов т.зв. «золоту середину», проте з розвалом СРСР його теорт пщдалася значн¡й рев¡з¡í, а перехщна економ¡ка не може вважатися зразковою соцЬ ально-економ¡чною моделлю. Однак, теорт Арона не втра-
чае свое' актуальност¡ ¡ сьогодн¡, тому що в кра'нах Зах¡дноí Звропи усп¡шно побудован¡ модел¡ соц¡ально-ор¡eнтова-но' ринково' економ¡ки (наприклад, Швец¡я, Дант, Норвег¡я, Ф¡нлянд¡я, Н¡меччина, Австр¡я).
Концепцт розвинутого пост¡ндустр¡ального сусп¡льства У. МартЫа виходить з тези, що ¡нформацмне сусп¡льство - на-ступний етап розвитку пост¡ндустр¡ального сусп¡льства. Цей етап наступив лише в тих кра'нах, як свого часу пройшли постЫдустрвльну стад¡ю - тобто тр¡ад¡ - США, Захщна Зв-ропа, Японт (з 60-70-их рр. 20 ст.). Новий етап характеризуемся низкою ознак, зокрема, широким впровадженням 1КТ, пщвищення на ц¡й основ¡ софального р¡вня життя насе-лення, демократизаций загальному доступ¡ до ¡нформаци, ви-сок¡й ресурсн¡й в¡ддач¡ в¡д не' як фактора виробництва, розвитку ¡нформацмно''' культури.
Змют позитивютсько''' теори морфогенезису Маргарет Ар-чер полягае в твердженн¡, що сучасна соцвльна система ха-рактеризуеться здатн¡стю до радикально' реструктуризации За ц¡eю теорию соц¡ально-економ¡чний розвиток базуеть-ся на принципах емерджентност (активност¡ соц¡окультурних систем), дуальност (цикл¡чност¡ розвитку) та подвмного морфогенезису (формування господарських структур первинних ¡ корпоративних агент¡в). 1нформатизафю британська дослщ-ниця розглядае як етап розвитку, а саме пвый перюд третьо' стад" позитивютсько''' перюдизаци ф¡лософа О. Конта.
Висновки
В розглянутих теор¡ях погляди на настання ¡нформацм-но' ери у свт диференц¡йован¡ в значн¡й м¡р¡. На нашу думку, слщ зауважити, що масштабна ¡нформатизац¡я е наслщ-ком не т¡льки передового розвитку 1КТ в деяких кра'нах, але й глобалваци. Ми вважаемо, що не можна однозначно го-ворити про настання ¡нформацмного сусп¡льства у всьому свт одночасно. Р^ы кра'ни перебувають на р¡зних стад¡ях 1КТ-розвитку; у зв'язку з цим ¡снують кра'ни, що ¡нформа-тизуються (тобто в яких ¡нформацмы технологи проникають в рвы галуз¡ нацюнально''' економки й р¡зн¡ сфери соц^ль-но-економнного життя), кра'ни, в яких побудован основи ¡н-формац¡йного сусп¡льства (розвинут кра'ни - США, Зах¡дна Звропа, Японт, в яких спостер¡гаeться переважаюча частка сфери послуг загалом ¡ значна частка 1Т зокрема). Наступ-ним етапом, на пороз¡ якого перебувають найбтьш розви-нут¡ в економнному план¡ кра'ни св¡ту, е побудова юберне-тизованого сусп¡льства, тобто вщбуватиметься посилений розвиток ¡ масштабна ¡нтрузт к¡бернетичних технолог¡й, як¡ безпосередньо Грунтуються на досягненнях 1КТ.
Список використаних джерел
1. Бжезинский З.К. Стратегический взгляд: Америка и глобальный кризис / З.К. Бжезинский. - М.: Астрель, 2013. - 288 с.
2. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования / Д. Белл. - М.: Academia, 2004. - 944 c.
3. Гэлбрейт Дж. Новое индустриальное общество: Пер. с англ. / Дж. Гэлбрейт. - СПб.: Terra Fantastica, 2004. - 602 с.
4. Мартин У.Дж. Информационное общество / У.Дж. Мартин // Теория и практика общественно-научной информации. - М., 1990. - № 3. - С. 115-123.
5. Тоффлер Э. Третья волна / Э. Тоффлер. - М.: АСТ, 2010. - 331 с.
