CC BY
5PSYCHOLOGY
ГЕНДЕРНО-В1КОВ1 ТА ОРГАН1ЗАЦШНО-ПРОФЕС1ЙН1 ЧИННИКИ КРЕАТИВНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ ФАХ1ВЦ1В СОЦ1АЛЬНО1 РОБОТИ
Балахтар В. В., к. пед. наук, доц.
Украгна, м. Чертвщ, кафедра педагог1ки та сощальног роботи Чермвецького нащонального университету 1мен1 Юр1я Федьковича ORCID ID 0000-0001-6343-2888
DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ws/30082018/6079
ARTICLE INFO
Received: 16 July 2018 Accepted: 25 August 2018 Published: 30 August 2018
KEYWORDS
creativity,
creative potential,
gender characteristics,
Social Work specialist,
stages of professional development.
ABSTRACT
The article deals with the age and organizational factors of the creative potential of Social Work specialists. On the basis of the results of the empirical study, the level of creative potential, the indicator of creative potential depending on gender, place of the residence of specialists, length of work, the stage of professional development ("self-determination as a specialist", "the stage of self-projecting of professional path"), "self-regulation in professional self-development, self-affirmation and self-improvement in professional activity ","self-realization of a specialist as a professional, the achievement of "achme", "a reflection of professional experience and self-creation of meaning further way of life".
Citation: Балахтар В. В. (2018) Henderno Vikovi ta Orhanizatsiino Profesiini Chynnyky Kreatyvnoho Potentsialu Fakhivtsiv Sotsialnoi Roboty. World Science. 8(36), Vol.3. doi: 10.31435/rsglobal_ws/30082018/6079
Copyright: © 2018 Ea^axTap B. B. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
Постановка проблеми. Креативний потенщал фаивщв з сощально! роботи як професшно! дiяльностi з надання допомоги та шдтримки людей, яю опинились в скрутнш ситуаци, е невщ'емною складовою i обов'язковою умовою !хнього розвитку, що забезпечуе готовнють до прийняття нетипових ршень, ршучосп, впевненосп, що з будь-яко! ситуаци е вихщ, а будь-яке завдання може мати декшька способiв розв'язання, особливо в умовах, де використання сталих схем, стандартних розумових операцш не сприяе досягненню усшху. Необхщшсть креативносп у професшнш дiяльностi фахiвця зумовлена багатофункщональшстю сощально! роботи, рiзноманiтним рольовим репертуаром пращвниюв, що потребуе варiативних пiдходiв у виршенш проблем клiентiв, особливо в сучасним умовах, коли «Укра!'на як европейська держава ставить сво!м завданням не лише забезпечення успiшних сощально-пол^ичних та соцiально-економiчних реформ, але й досягнення ново! якост життя, гармошзаци суспiльних вщносин» [17, с. 6]. Креативний шдхвд у професiйнiй дiяльностi у сферi соцiально! роботи спроможний забезпечити гармонiйний розвиток, розкриття особистюного, творчого потенцiалу як фахiвцiв, так i бути основою подальшо! продуктивно! взаемоди з усiма категорiями кшеипв, вирiшення нових професiйних завдань, що вимагають нестандартних творчих рiшень. Особливо це е актуальним для сощального працiвника на всiх стадiях його професшного становлення. Окрiм того, фаивець покликаний «сприяти встановленню гендерно! рiвностi, отже, важливою частиною стратегi! розвитку, мета яко! полягае у тому, щоб як ж1нкам, так i чоловiкам
дати можливють виборсатися з тенет бщносп та полшшити свiй життевий piBeHb» [3, с. 17-18]. Тому ниш залишаеться затребуваною iнтелектуально розвинута особистiсть фахiвця, яка BMie працювати i навчатися, гнучко й оперативно адаптуватись до сфери сощально! роботи, здатна застосовувати отримаш знання, вмiння й навички у практичнiй дiяльностi, шукати шляхи ращонального та нестандартного вирiшення проблем ошб, якi потребують сторонньо! допомоги.
Аналiз останшх дослiджень i публжацш. Дослiдженню проблеми креативность креативного потенщалу особистостi присвячено працi Н. Вишнякова [1], Дж Гшфорда [2], Л. Лескова [7], Ч. Лэндри [8], В. Моляко [5, 10], О. Попович [12], С. Шандрук [18] та шших науковщв. Зокрема, О. Попович зазначае, що «iснуючi психолопчш концепщ! до аналiзу креативного потенщалу особистост базуються на рiзних фшософсько-методолопчних засадах та зосередженi на штерпретащ! феноменологи творчо! обдарованостi, зокрема, на проявах дивергентного мислення, актуалiзащ! штелектуально! активностi, на iнтегрованих якостях творчо! особистосп» [12, с.39].
Проблеми гендеру, особливост формування гендерно! чутливостi у фахiвщв, включенням гендерного компоненту у практичш дiяльнiсть у сферу сощально! роботи дослщжували О. Бойко [15], С. Гришак [4], В. Кравець [5], I. Мунтян [11] та ш.
Метою статт е дослiдження гендерно-вiкових та органiзацiйно-професiйних чинникiв креативного потенщалу фахiвцiв соцiально! роботи.
Методика та оргашзащя дослiдження.
У дослщженш взяли участь 625 фахiвцiв з сощально! роботи з рiзних регюшв Укра!ни на рiзних стадiях професшного становлення:
1) самовизначення в якосп майбутнього фахiвця - студенти вшом до 23 рокiв (31,0%);
2) самопроектування (життеконструювання) майбутнього професiйного шляху - молод! фахiвцi вшом до 30 роюв (15,0%);
3) саморегулящя у професiйнiй д!яльносп - фахiвцi вшом вщ 30 до 40 троюв (16,3%);
4) самоствердження та самовдосконалення у професiйнiй д!яльносп - фахiвцi вшом вщ 40 до 50 троюв (11,2%);
5) самореалiзацiя фахiвця як професiонала, досягнення «акме» - фахiвцi вшом вщ 50 до 60 роюв (14,7%);
6) рефлекшя професiйного досвщу i самотворення у шсля трудовому житп - фахiвцi вшом вщ 60 роюв i бiльше (11,7%).
З них було виокремлено групи:
1) за статтю: жшки (76,2%) i чоловши (23,8%);
2) за мюцем проживання: мюто (75,7%) i село (24,3%).
3) стажем роботи: не мае - 26,2%, до 1 року - 8,0%, вщ 1 до 5 роюв - 10,9%, вщ 5 до 10 роюв - 9,6%, понад 10 роюв - 45,3%.
Пщ час дослщжеиия використовувались так методи: аналiз, узагальнення i систематизацiя соцiально-психологiчно!, педагогiчно! та науково-методично! лiтератури у галузi освгги та сощально! роботи, експертне анкетне опитування. Статистична обробка даних i графiчна презентацiя результатiв здiйснювалася за допомогою пакета статистичних програм SPSS (верая 23.0).
Виклад основного мaтерiaлу. Проблема оптимiзацi! особистiсно-професiйного становлення фахiвця спрямована на формування креативно! особистосп, здатно! гнучко та усшшно адаптуватися до сфери соцiально! роботи, генерувати нов! ще!, творчо мислити. Креативний потенщал особистосп фахiвця з сощально! роботи е щлюною динамiчною особиснсною властивiстю, невичерпним ресурсом творчих психолопчних здiбностей, здатнiстю до iнтелектуально-творчо! шщативно! соцiально-комунiкативно! активностi та цiлеспрямовано! творчо! д!яльносн, що передбачае самореалiзацiю, професшний саморозвиток та формування професiйно-значущих якостей [9]. На думку О. Моляко, креативний потенщал поеднуе дванадцять складових. Також автор стверджуе, що «у найпросншому, найкоротшому варiантi можна говорити про творчий потенщал як про ресурс творчих можливостей людини, здатшсть конкретно! людини до здшснення творчих дш, творчо! д!яльносн в щлому» [5, с.14]. З огляду на специфшу соцiально! роботи, варто погодитись з науковцем, що «творчють повинна стати нормою професшно! д!яльносн та нормою тдготовки до не!, тобто в кшцевому варiантi ми говоримо про те, що кожен фахiвець мае бути творчим фахiвцем. Звичайно, р!вш творчо! д!яльносн завжди будуть р!зними, оскшьки в кожному конкретному випадку творч1 можливосн у кожного конкретного пращвника детермiнованi його зд!6ностями, обдарованiстю, талантом» [10, с. 1-4]. Так, в особистосп фахiвця з сощально! роботи креатившсть проявляеться сприйнятливютю, чутливютю до проблем, вiдвертим ставленням до нових iдей i здатшстю
руйнувати стереотипи з метою створення нового, отримання незвичайних ршень життевих проблем. Важливим е i те, що вона визначае творчу шдивщуальшсть, яка, будучи вагомою характеристикою професшно! творчостi, становить iнтегральну креативно-особову категорда, яка об'еднуе: iнтелектуально творчу шщативу; iнтелектуальнi здiбностi; об'емнiсть та глибину знань; схильнiсть до творчого сумшву; здатнiсть вести внутрiшню творчу боротьбу; вщчуття новизни, жага шзнання; умiння бачити незвичайне в проблему професiоналiзм [1, с. 13].
Цшавим у контекстi дослщжувано! проблеми е дослщження британських психологiв W. Magadley та К. Birdi щодо впливу шдивщуальних, групових та органiзацiйних чинниюв на два ключових аспекти творчого процесу - породження щей та !х впровадження. Результати !хнього емшричного дослiдження вказують, що чинники шдивщуального рiвня мають сильнiший вплив на генеращю iдей, нiж на процес !хнього впровадження. В той же час, впровадження щей бшьше пов'язано iз груповими та органiзацiйними чинниками [20].
Особливого значення набувае «штелектуальний процес, результатом якого е нов1 вiдкриття чи створенi людиною оригшальш продукти матерiально! й духовно! культури» у нинiшнiй час, перiод здшснення принципiв гендерно! рiвностi в процес реалiзацi! професшно! дiяльностi. Окрiм того, варто також звернути увагу, що у процес виршення проблем будь-якого характеру фахiвцi з сощально! роботи стикаються з дискримшацшними практиками, оскшьки важливу роль вiдiграе стать, яка пщсилюе прояви соцiально! несправедливость Тому ниш е нагальною потреба у практичнш реалiзацi! соцiально! роботи iз врахуванням гендерно! перспективи з рiзними категорiями населення: дiтьми, молоддю, пщл^ками, людьми з iнвалiднiстю, що зазнали насильства, особами похилого вшу та шшими [13, с. 269; 4, с. 21-31].
Зважаючи на те, що одшею з основних функцш сощально! роботи е створення рiвних сощальних умов для розвитку особистосп незалежно вiд статi важливим е стирання диференцiацi! мiж сощальними ролями чоловiка i жiнки, швелювання iерархiчностi в у статевих стосунках, визнання щнносн саме особистостi (незалежно вщ статi).
З метою визначення рiвня креативного потенцiалу, впливу гендерно-вшових та органiзацiйно-професiйних чинникiв на його формування на рiзних стащях професiйного становлення було проведено емшричне дослiдження серед фахiвцiв з сощально! роботи. На першому етапi було визначено рiвень креативного потенцiалу особистосп фахiвцiв сощально! роботи за допомогою експертного анкетного опитування (табл. 1).
Таблиця 1. Розподш дослiджуваних фахiвцiв iз соцiально! роботи за рiвнями креативного потенцiалу
PiBHi креативного потенщалу Кшьюсть дослщжуваних у %
низький 16,9
середнш 73,7
високий 9,4
Як випливае з табл. 1, для бшьшосн фахiвцiв з соцiально! роботи характерний середнш рiвень креативного потенцiалу (73,7%), високий - у 9,4% дослщжуваних, а низький - у 16,9%. Це свщчить про те, що бшьше половини фахiвцiв володдать необхiдними якостями (середнш рiвень), якi дозволяють творити, шукати новi iде! та ршення, але й мають певнi проблеми, яю ускладнюють творчий процес. Незначна частина фахiвцiв мае високий творчий потенщал, який дозволяе реалiзувати особиснсш та професiйнi можливостi та здiбностi, набути рiзних форм творчостi.. Окрiм того, незначну частину фахiвцiв характеризуе обмежений творчий потенщал, що свщчить про нездатшсть адекватно ощнити себе, сво! можливостi, вiдсутнiсть вiри у себе, сво! сили, що також не сприяе творчостi, але за певних умов i особистiсному бажанш фахiвцi здатнi подолати цю проблему.
Крiм того, встановлено статистично значущi вiдмiнностi щодо показника креативного потенщалу фахiвцiв iз соцiально! роботи залежно вiд стадiй професiйного становлення (рис. 1).
Рис. 1. Особливостг креативного потенцгалу фахгвцгв з соцгально! роботи залежно вгд стадт
профестного становлення, де: 1 - стад1я самовизначення в якост1 фах1вця; 2 - стад1я самопроектування (життеконструювання) профестного шляху; 3 - саморегулящя у профестнШ д1яльност1;
4 - саморозвиток, самоствердження та самовдосконалення у профестнШ д1яльност1;
5 - самореал1зац1я фах1вця як профеаонала, досягнення «акме»; 6 - рефлекЫя профестного досв1ду / самотворення смислу подальшого життевого шляху
Як видно з рис. 1, показник креативного потенщалу зазнае поспйних змш на рiзних стадшх особистюно-професшного становлення. Зокрема, рiвень його вираженосп найбшьш низький на стадп самовизначення в якосп фах1вця i складае у середньому 37,45 балiв. На шших стадiях дещо зростае: на стадп самопроектування - у середньому 38,82; на стадй саморегуляцл у профеайнш дiяльностi досягае найвищого розвитку i становить у середньому 41,18. Дещо знижуеться на стадiях саморозвитку, самоствердження та самовдосконалення i самореалiзащl i становить у середньому 39,78 та 39,33 вщповщно. I знову зростае на стадй рефлексй профеайного досвiду i самотворення смислу подальшого життевого шляху - у середньому 40,36 балiв (р < 0,01).
На нашу думку, це зумовлено особливостями особистiсно-професiйного становлення, оскiльки креатившсгь е цiлiсним утворенням особистост фах1вця, що забезпечуе його здатнiсть генерувати, розвивати, приймати i впроваджувати креативт 1де! у практичнiй д1яльност1 у сферi сощально! роботи.
Спираючись на дослщження науковцiв Л. Лесково! [7, с. 76-78], I. Тодорово! [15, с. 259-267], О. Чуль [16, с. 77-83], яю зазначають, що креативний потенцiал впливае на процес становлення особистост фах1вця в щлому i формування iндивiдуальних особистiсних якостей зокрема, на другому еташ емтричного дослщження визначено гендерно-вiковi особливостi фамвщв. Так, за результатами дисперсiйного аналiзу дослщжено рiвень креативного потенцiалу фамвщв з сощально! роботи залежно вщ статi i мiсця проживання. Зокрема, виявлено, що креативний потенцiал фамвщв жшочо! статi (у середньому 39,43 бали) у незначнiй мiрi перевищуе показник творчостi в осiб чолов1чо! стал (у середньому 38,27) (р <0,05) (рис. 2).
Як видно з рисунку 1, показник креативного потенщалу у фахiвцiв сощально! роботи дещо вiдрiзняеться за статтю i мiсцем проживання, зокрема у жшок у сiльськiй мiсцевостi вiн складае у середньому 39,19, а в чоловшв дещо знижуеться (37,73 бали) (р <0,01).
Це свщчить про те, що фахiвцям варто розвивати, стимулювати у себе креативнiсть як 1 будь-яку шшу яюсть, створюючи комфортш умови, позитивний соцiально-психологiчний ктмат в колективi, надавати бiльше самостшносп, свободи у досягненнi цiлей, прагнути до самореалiзацil себе як професюнала, розвитку неординарного мислення й погщщв, особливо у сшьськш мiсцевостi.
Рис. 2. Особливост1 креативного потенщалу фах1вц1в з сощальног роботи залежно eid cmami i м1сця проживання
Щодо зниження творчого потенщалу у чоловшв, то це може бути, на нашу думку, зумовлено ще й особливостями 1хнього мислення, оскшьки жшки е бшьш гнучкими, здатш швидко змiнювати способи дш, розвивати сво! здiбностi, генерувати максимальну кшьюсть iдей i засобiв вирiшення rie! чи шшо! проблеми.
Третш етап нашого дослiдження передбачав дослщження оргашзацшно-професшних чинникiв креативного потенщалу фахiвцiв з сощально! роботи. Так, дисперсшний аналiз дозволив виявити статистично значущi вiдмiнностi щодо креативного потенщалу фахiвцiв iз сощально! роботи залежно вщ стажу i мiсця проживання (рис. 3).
Рис. 3. Особливостi креативного потенщалу фахiвцiв з сощальног роботи залежно eid стажу i мiсця проживання
Як випливае з рисунку 3, найменший показник креативного потенщалу характерний для фах!вщв (яю працюють як в мют^ так i в селi), що лише розпочинають трудову д1яльшсть у сфер! сощально! роботи i мають стаж до 1 року (у середньому 37,40 ! 36,62 вщповщно); максимального прояву вш досягае з опануванням професшно! д1яльносп i зростанням стажу - у мют цей перюд припадае на перiод набуття стажу вщ 5 до 10 роюв (у середньому 40,19 бали), а в селi - вщ 1 до 5 роюв (у середньому 40,25) (р <0,01). Дещо знижуеться показник креативного потенцiалу у процес трудово! д1яльносп, коли фахiвець набувае стажу роботи понад 10 роюв у мют (у середньому 40,19) i набувае р1зкого зниження у пращвниюв у службах сшьсько! мiсцевостi з набуттям стажу вщ 5 до 10 роюв i понад 10 роюв, вщповщно показник креативного потенщалу становитиме у середньому 39,00 i 37,47 бали (р <0,01). Це, на нашу думку, зумовлено особливостями сощально! i професшно! адаптащ! до практично! д1яльносп та особливостями ирофесшного зростання i становлення в щлому у сферi сощально! роботи. Щодо працiвникiв у сшьськш мiсцевостi, то зниження креативного потенщалу, на нашу думку, зумовлено як внутршшми психолопчними факторами самообмеженнями, установками, недостатньою цiлеспрямованiстю, так i гендерними стереотипами д1яльносп й умовами, в яких вони знаходяться, реалiзацiею принципу р1вних прав i можливостей для обох статей, прагненням до самореалiзацi! у професiйнiй д1яльносп.
Висновки. Встановлено гендерно-вiковi та органiзацiйно-професiйнi особливосп креативного потенщалу фахiвцiв соцiально! роботи на р1зних стадiях професшного становлення, виявлено недостатнiй рiвень креативного потенцiалу загалом, дослiджено рiвень креативного потенцiалу фахiвцiв з соцiально! роботи залежно вщ статi, мюця проживання, стажу роботи. Показано, що креативнють е: потенщйною зд16нютю особистост фахiвця, яку можна розвивати i стимулювати; ключовим фактором досягнення устху у професiйнiй д1яльносп у сферi соцiально! роботи. Розвиток креативного потенщалу у фахiвцiв сприяе реалiзацi! однiе! з основних функщй соцiально! роботи - створенню умов для реалiзацi! кожно! людини та усунення бар'ерiв м1ж соцiальними ролями чоловша i жшки, визнання щнносп кожно! особистосп.
Встановлено статистично зшчущ1 вщмшносп щодо показника креативного потенщалу фахiвцiв 1з соцiально! роботи залежно вщ стадiй професшного становлення, зокрема показник креативного потенщалу найбшьш низький на стадп самовизначення в якост фахiвця.
Л1ТЕРАТУРА
1. Вишнякова Н. Ф. Психологические основы развития креативности в профессиональной акмеологии: автореф. дис. ... д-ра психол. наук. - М., 1996. 24.
2. Гилфорд Дж. Три стороны интеллекта, Психология мышления. Под ред А. М. Матюшкина. - М., 1965. 433-456.
3. Гендерш складовi процесу розвитку. Витяг з1 зв1ту Св1тового Банку. Гендер i державна полiтика, пер. з англ.; упоряд. П. Реншн. - К, 2004. 17-60.
4. Гришак С. М. Осо6ливост1 формування сучасних егалiтарних погляд1в у майбутшх спецiалiстiв соцiальноi сфери в процеа п1дготовки до реaлiзaцii iдеl гендерно!' р1вност1 у професiйнiй д1яльност1. Вища школа. Херсонський державний унiверситет. Режим доступу: Ы1р://еШшг.к8ри.еаи/ЬапШе/123456789/4754. 21-31.
5. Зд16ност1, творч1сть, обдaровaнiсть: теорiя, методика, результата дослвджень. За ред. В. О. Моляко, О. Л. Музики. Житомир, 2006. 320.
6. Кравець В. П. Гендерна педагопка. Тернопiль, 2003. 416.
7. Лескова Л. Ф. Феномен креативносп в професшнш д1яльност1 менеджера соцiaльноi роботи. Актуaльнi проблеми фшософи та соц1олог1!'. 2016. 76-78.
8. Лэндри Ч. Креативный город. М., 2011. 399.
9. Маркова А. К. Психология профессионализма. М., 1996. 312.
10. Моляко В. О. Психолопя творчосп - нова парадигма дослвдження конструктивно! д1яльност1 людини. Практична психолог1я та сощальна робота. К., 2004. №8. 1-4.
11. Мунтян I. С. Гендерний шдхвд у професiйнiй п!дготовц1 студенлв вищих педaгогiчних зaклaдiв: дис. ...канд.. пед. наук: 13.00.04. Одеса, 2004. 19.
12. Попович О. В. Фшософсьш вим1ри креативного потенщалу особистосп. В1сник Житомирського державного унiверситету iменi 1вана Франка. 2013. Вип. 6. 36-41 Режим доступу: Шр://пЪиу.яоу.иа/иЖ]Ч/У2ти_2013_6_8
13. Психолопчна енциклопедiя. Автор-упорядник О. М. Степанов. К., 2006. 424.
14. Психолопчш дослвдження творчого потенцiaлу особистосп: моногрaфiя. Авт. кол., наук. №р1вник В. О. Моляко. К., 2008. 208.
15. Тодорова I. С. Розвиток креативно-шновацшного потенщалу майбутшх менеджерiв. Психологiя i особиспстъ. 2017. № 1(11). 259-267.
16. Чуль О. М. Креативний потенщал як конвергентний чинник репонального розвитку. Економiчний форум. 2017. № 1. 77-83 Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecfor_2017_1_13
17. Формування у молодi гендерно-вщповвдально! поведшки (на прикладi укранських ВНЗ). За заг. ред. Н. Свггайло. Суми, 2013. 209.
18. Шандрук С. К. Психолопчш засади розвитку професшних творчих здiбностей майбутнiх практичних психолоп : 19.00.07 : дис. ... д-ра психол. наук; Тернотльський нац. ун-т. Тернотль. 2016. 458.
19. Amabile T. M. How to Kill Creativity. Harvard Business Review. 76. № 5 (September-October 1998). 7687. Retrieved from: https://hbr.org/1998/09/how-to-kill-creativity
20. Magadley W., Kamal Birdi. Two sides of the innovation coin? An emprical investigation of the relative correlates of idea generation and idea implementation. International Journal of Innovation Management. February 2012. Vol. 16. № 01.
