CC BY
77
ВПЛИВ ОСВ1ТИ НА ФОРМУВАННЯ КРЕАТИВНОГО ЛЮДСЬКОГО КАП1ТАЛУ
Поснова Т. В. к. е. н.
Украгна, 1ртнъ, Умверситет державног ф1скалъног служби Украгни, доцент кафедри економ1чно1' теорИ
DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ijite/01062018/5664
ABSTRACT_
The article describes the influence of education on the formation of creative human capital. It is justified that education has a significant impact on the formation, reproduction and development of creative human capital. The paper also analyzes the state of the educational level of citizens and innovative development in Ukraine compared to other countries of the world. The work states that it is necessary to reform the modern educational system in order to provide the appropriate level of training of professionals, in which knowledge, skills and abilities will meet the requirements of the creative economy. As recommendations the article presents the main directions of the modern system of education that will be able to provide effective formation of creative human capital, in particular: creation of conditions for development of creative, independent and socially responsible person who is professionally competent; integration of educational and cultural components, a combination of training, education and research work; development of a creative environment that stimulates pupils and students to form an active life position in order to implement their personal and creative potential.
Вступ. Особливютю сучасного розвитку постшдус^ального сустльства е прискорення науково-техтчного прогресу, автоматизащя та роботизащя виробничих процешв, змша ролi та мюця людини у цих процесах, у зв'язку з чим виникае необхщтсть дослщження вщносно ново! економiчно! категорп - креативного людського катталу та його залежносп вщ рiвня та якосп освгш. Освгга та шновацп - один з найбшьш важливих напрямюв з точки зору довгостроково! перспективи будь-яко! кра!ни, 11 потенщалу та конкурентоспроможносп у умовах формування креативно! економши.
Проблемi розвитку штелекту та креативносп присвячено багато наукових праць вггчизняних та зарубiжних дослщниюв, таких як Б. Г. Ананьев, Л. I. Анциферова, Л. А. Баранова, В. М. Бехтерев, Д. Б. Богоявленська, Л. I. Божович, Ф. Гальтон, Дж. Гшфорд, А. С. Грузенберг, Д. Б. Ельконш, Г. С. Костюк, А. А. Кроник, Н. С. Лейтес, Н. А. Логшова, К. М. Гуревич, Т. Любарт, М. А. Мергалiева, В. О. Моляко, I. П. Павлов, К. К. Платонов, I. С. Сумбаев, Б. М. Теплов, Е. П. Торренс, Х. Е. Трш, Ф. Шеллшг, Т. Шульц та шших. Однак, з економiчно! точки проблема впливу освгги на формування креативного людського катталу е малодослщженою.
Результати дослщження. В умовах формування креативно! економши, одним iз прюритетних стае питання тдготовки професiоналiв, знання, вмшня та навички яких вщповщають потребам сучасно! економiки. Вiдносини мiж вищою освiтою та креативним капiталом в першу чергу мають зв'язок з управлшням людським капiталом через формування та розвиток навичок, знань та творчих здiбностей людини.
Теоретики людського катталу стверджували, що якщо рiвень освiти людей високий, то це з високим ступенем ймовiрностi призведе до економiчного зростання [1]. Економша, що заснована на знаннях та творчосп, е новою конфiгурацiею розвитку сустльства та висувае власт вимоги до функцюнування рiзних типiв ринюв, у тому числi до ринку пращ та вищо! освiти. Перспектива суспшьного розвитку у значнiй мiрi залежить вiд вищо! освiти [2, с. 7]. Освгга як основа довгостроково! ефективно! реалiзацi! знань, здiбностей та талантiв людини вiдiграе одну iз ключових ролей в управлшт розвитком креативного капiталу.
ARTICLE INFO
Received 04 April 2018 Accepted 18 May 2018 Published 01 June 2018
KEYWORDS
creative human capital, creative economy, education system
© 2018 The Author.
На сучасному еташ розвитку розумшня катталу як «потенщалу розгортання нового виробництва» [3, с. 21], здшснити який у повнш Mipi можливо лише за допомогою вiдповiдних перетворень, е основою тдходу до управлiння креативним людським капiталом. Виконання тако1 схеми на практищ у освiтньому процесi означае, що рiзнi здiбностi, навички, яю притаманнi людинi, розвиваються, вiдтворюються у системi освiти як у мехашзм^ що направлений на зростання креативного людського капiталу. Здатнiсть генерувати нов1 нестандартнi iдеï та рiшення перетворюеться за допомогою методологiï, освiтнiх технологш, виховання у системi освiти, в юнцевому результатi втiлюючись на практищ в оригшальних продуктах, технологiях та шноващях. Провiдна функцiя освiти у суспшьств iнформацiï та знань визначаеться тим, що прогрес досягаеться не ситуативними мобшзацшними методами, а базуеться на особистюних та групових креативних ресурсах [4, с. 113]. Отже, на даному еташ розвитку суспшьства, що характеризуеться постшно зростаючим значенням людського катталу, прюритетом стае формування, розвиток у людей якостей та здiбностей, що вщповщають потребам сучасного виробництва, ринку працi, економiки [5].
Креативш iндустрiï, набуваючи все бшьшого значення, стають основою для креативноï економiки розвинених краïн свiту та краш, що розвиваються. Як правило, креативна шдус^я першою освоюе шновацшний ресурс, який вiдповiдае на новi запити ринку. В таких умовах система освгги прогнозуе майбутнi змши, зумовлюючи стратегiчнi напрямки розвитку галузей i формуючи системи пiдготовки кадрiв для «креативних професш». Пiонерами в цьому напрямку стали краши Свропи, якi розробляють концепцiю «креативних професш», визначаючи тi види iндустрiй, яю потенцiйно можуть бути включенi до креативного сектору економши. При цьому перехщ на цифровi технологiï формуе новi вимоги до способи взаемоди, визначае появу нових гравцiв на ринку, формуючи пул шновацшних креативних послуг. Змши, що вщбуваються у цш сферi пов'язанi з цшеспрямованими дiями урядiв краш свiту. Найбшьш успiшними можна вважати европейськi програми, таю як Програма €С «Креативна Свропа» та Свропейська iнiцiатива в сферi iнновацiйного розвитку дизайну. Партнерами програм е Великобриташя, Бельгiя, Дашя, Естонiя, Фiнляндiя, Францiя, Iрландiя, Ггалш, Польща, Словенiя та Iспанiя.
Навчання креативним тдходам та виховання креативносп - це дуже важливе завдання сучасно1' освiти. Адже саме вщ працiвникiв сьогоднi у першу чергу вимагаеться здатнють до вирiшення нестандартних завдань. У Сврош бiльшiсть педагопв вважають, що креативнiсть е базисною навичкою, яку повинна розвивати школа та ушверситети. Сучасна украшська система вищо1' освiти орiентуеться на студенев, якi вiдтворюють заданi алгоритми дш, але практично не здатнi до прийняття самостiйних та iнiцiативних ршень. Отже, в Украш необхiдно прискореними темпами змшювати ситуацiю в сферi освiти, де ïï цiллю мають стати не лише знання та вмшня, а й 1'х практичне застосування. В учбових планах потрiбно збiльшити кiлькiсть занять у проектних групах, адже саме таю види занять, а не лекцп, виховують у студенев навички креативного мислення.
На жаль, у роки незалежносп ми не мали можливосп об'ективно ощнювати освггнш рiвень наших учшв у порiвняннi з 1'х однолггками з iнших кра1'н. Для цього юнуе, наприклад, Програма з ощнки освiтнiх досягнень учнiв або PISA. У програмi PISA беруть участь представники бшьш нiж 70 краш. Учш з таких азiйських мют та крахн як Шанхай, Гонконг, Сшгапур, Японiя та Пiвденна Корея останш роки здобувають найкращi мюця. Серед европейських крахн школярi з Фшлянди, Естонiï та Польщi по багатьох показниках перебувають у десятщ.
Украша мае дуже високi показники грамотносп населення - 99,7 %, що на одному рiвнi. або навггь часом випереджаючи Японiю (99 %) та Ивденну Корею (97,9 %). Насюльки ц1 показники дозволять украшським школярам успiшно конкурувати з азшськими - покаже час. Зпдно останнiм повiдомленням представникiв МОН Украши, Украхна приеднаеться до PISA вже найближчим часом [6].
Украша мае також достатнш iнновацiйний потенщал, що е пiдтвердженням значного внеску освпньо! складовоï у високi позицп Украïни у свiтових рейтингах. Зокрема, за iндексом людського розвитку Украша займае 84-те мiсце серед 188 краш i територш у 2016 рощ. Для порiвняння Польща у цьому рейтингу займае 39 мюце, Рос1я - 49, Бiлорусь - 52. За 1ндексом людського катталу У 2016 рощ Украша зайняла 26 мюце серед 130 краш свпу [7]. Достатньо високий рейтинг Украши за загальним 1ндексом глобального таланту (Global Talent Index) -69 мюце серед 118, а у субшдека Global knowledge skills — 53-те мюце, але за показником середовища для таланов (ENABLE) — лише 103-те. Крiм цього, Украша входить у першi 50 ¡з
123 кра!н за The Global Innovation Index 2017. При цьому в субшдексах цього рейтингу Knowledge&technology Укра!на займае 32-ге i Human capital&research 41-ше мiсце вщповщно [8].
Як бачимо Украша мае потужний пaгенцiал креативно! економгки, що може забезпечити економгчне зростання як кра!ни в щлому, так i окремих мiст. Адже, за даними фахiвцiв, через 57 рокiв частка креативно! продукщ! у ВВП може складати бшьше 10 %. Разом з тим, вплив професшно! освiти на креативну економiку недооцiнюеться. Якщо освiтня система не в змоз1 забезпечити потреби ринку пращ, то створюються умови для вщтоку молодi, зниження щдприемницько! iнiцiативи, зростання науково-технiчних втрат i як результат - втрат економiчних.
Як соцiальний iнститут, який вщтворюе iнтелектуальний потенцiал кра!ни, освiта повинна мати здатшсть до випереджаючого розвитку, вщповщати iнтересам сустльства, конкретно! особистосп i потенцiйного роботодавця. Тут на перший план виходить принцип ощнки «професшно! придатносп» фахiвця. Якщо рашше вiн оцiнювався за ступенем свое! квалiфiкацi! (знань i вмiнь в рамках дано! спещальносп), то тепер мова йде про компетенщю як здатносп та вмiння вирiшувати вс завдання, що виникають в процес професiйно! дiяльностi, а не тшьки суто спецiалiзованi. При цьому тдвищення рiвня складностi сучасно! унiверситетсько! освгги визначае серйознiсть вимог до штелектуального i культурного потенцiалу студента [9].
Ушверситети з !х юторично сформованою структурою, кадрами (доктори та кандидата наук), зв'язками сьогодш е головним штелектуальним потенцiалом кра!ни. В системг "наука - освiта - виробництво" унiверситети займають центральне мюце як генератор кадрiв вищо! квалiфiкацi!. Отже, вгд !хнього рГвня i стану розвитку як iнтелектуального-креативного потенщалу сустльства залежить рiвень i стан розвитку науково!, технiчно! та виробничо! дГяльностг
Випускники ВНЗ охоплюють вс сфери суспiльства: економiчну i сощальну, полггачну i духовну, а вщповщно, рiвень !х пщготовки, рiвень загально! i професiйно! культури визначае i ефективнiсть вщповщних видГв дГяльностг Отже, ушверситети е центром нового сустльства. та несуть вщповщальшсть за формування штелектуально! та креативно! наци i подальший iнновацiйний розвиток кра!ни [9].
Висновки. З метою реформування сучасно! системи освгга Мiнiстерство освгга i науки Укра!ни розробило проект Концепщ! розвитку освгга на 2015-2025 роки. Зазначена концепщя охоплюе п'ять нових напрямкiв розвитку освгга, зокрема: Упродовж 2015-2020 роюв пропонуеться запровадити комплекс заходiв, спрямованих на системне заохочення науково! та професiйно! активносп викладачiв, !х м1жнародно! та внутршньо! академiчно! мобшьносп, розширення практик творчих вщпусток та стажування за кордоном. Концепщею розвитку освгга пропонуеться добитись до 2020 року поетапного запровадження учасп iноземних викладачiв у навчальному процесi укра!нських унiверситетiв, опанування впчизняними викладачами новгтшми iнтерактивними, iндивiдуалiзованими, командними та проектними навчальними технологiями. П'ятим напрямом Концепцi! розвитку освгга е «реоргашзащя системи управлiння, фiнансування та менеджменту освгга шляхом децентралiзацi!, дерегуляцп, запровадження шститущйно!, академiчно! та фшансово! автономi! навчальних закладiв, дотримання принципу вщповщальносп навчальних закладiв за результати освггаьо! та виховно! дГяльносп».
Автори розробленого документу зазначають, що «плануеться перегляд обсягу i меж повноважень центральних i мiсцевих органiв управлшня освггою, скорочення контрольно-наглядових функщй, жорстка i чiтка регламентацiя процедур i повноважень шститущй, пов'язаних з контролем i наглядом». За два роки плануеться реоргашзувати районнi управлшня та вщдши освгга у сервюш центри, а ще - залучити громадськi, батькiвськi та наглядовi ради, як матимуть повноваження для шщювання вiдкликання керiвництва навчального закладу. Укра!ш потрiбна системна реформа освгга, оскшьки освiта в щлому е одним з основних важелiв цивiлiзацiйного поступу та економiчного розвитку [10].
Майбутне Укра!ни буде визначатися пiдростаючим поколшням, саме тому важливим завданням системи освгга е виявлення та розвиток у молодг потенцiйних здiбностей та таланпв. Сучасному свпу, в тому числГ i укра!нському суспшьству, потргбна особистють, яка здатна до самостшного, творчого та штелектуального розвитку.
Безперервшсть i глибина шноващйних процешв у вищих навчальних закладах з особливою гостротою ставить проблему особистюного i творчого розвитку майбутнього фахгвця, формування штелектуального потенщалу студента i нащлюе на пошуки нових шляхГв i пщходГв. Ця дГяльшсть повинна бути спрямована на:
- створення умов для розвитку творчо!, незалежно!, сощально вщповщально! особистосп, що володге високою професшними вмшнями та знаннями;
- поеднання освггшх i культурних складових, штегращя навчання з дослiдженням;
- тдтримка високих академiчних стандартiв, традицiй, щншсних орiентацiй як провiдних цiнностей ушверситетсько! культури;
- створення творчого середовища, пiдтримку iндивiдуалiзованих форм пiдготовки, з акцентом на самоосвггу i самовиховання [9];
- розширення i вдосконалення ушверситетських освiтнiх програм через шформацшш технологи, через ознайомлення з напрямами науки, через ознайомлення з проблемами сьогодшшнього дня, включення студента в свгговий науковий i освiтнiй проспр;
- створення середовища, що стимулюе у студента формування активно! життево! позицп та можливостi реалiзацil свого особистюного i творчого потенцiалу.
Л1ТЕРАТУРА
1. Glaeser E. L. Review of Richard Florida's 'The Rise of the Creative Class" 2004 Retrieved from: https://scholar.harvard.edu/files/glaeser/files/book_re\'iew_of_richard_floridas_the_rise_of_(:he_creative_class.pdf
2. Schultz T. W. Investment in Human Capital: The Role of Education and of Research. N. Y., 1971. 272 p.
3. Сото, Э. де. Загадка капитала. Почему капитализм торжествует на Западе и терпит поражение во всем остальном мире. М., 2004. 272 с.
4. Леньков Р. В., Пацула А. В. Социологическое прогнозирование в сфере высшего образования // Методологические проблемы междисциплинарных исследований в сфере наук об образовании: материалы науч.-практ. конф. с междунар. участием, посвящ. 90-летию акад. РАО В.В. Краевского. Тула, 2016. С. 111-115.
5. Матраева, А. Д. Роль высшего образования в управлении креативным человеческим капиталом [Электронный ресурс]. - Режим доступа: https://cyberleninka.ru/article/n/rol-vysshego-obrazovaniya-v-upravlenii-kreativnym-chelovecheskim-kapitalom
6. Украша у глобальних рейтингах: тдсумки 2015 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.pravda.com.ua/cdn/graphics/rating/story/
7. Рейтинговi ощнки розвитку людського катталу 2016 [Електронний ресурс] / Економiчний дискусшний клуб. - Режим доступу: http://edclub.com.ua/analityka/reytyngovi-ocinky-rozvytku-lyudskogo-kapitalu-2016
8. Украша в мiжнародних економiчних рейтингах [Електронний ресурс] / М Consulting Group. - Режим доступу: http://m-cg.com.ua/ua/ukraine-world-index-2016-2017/
9. Нуриев, М. А., Сейсенбаева, Ж. А., Мырзаханова, И. А., Садыкова, А. Е. Теоретические основы формирования интеллектуальной нации в условиях высшей школы как условие инновационного развития РК [Электронный ресурс]. - Режим доступа: https://www.fundamental-research.ru/ru/article/view?id=31213
10. Проект Концепщя розвитку освгги Украши на перюд 2015-2025 роюв [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://tnpu.edu.ua/EKTS/proekt_koncepc.pdf
