CC BY
5збiрник наукових праць. - 2008.. - Випуск 1(22). -С. 30-34.].
3. Горкуненко П.1. Шдготовка студентiв пе-дагогiчного коледжу до науково-дослвдно! ро-боти[рукопис]: дис. ... канд. Наук: 13.00.04 / Горкуненко Петро 1ванович. - Вшниця, 2007. - 265 с.
4. Зеер Э., Симанюк Э. Компетентносный подход к модернизации профессионального образования // Высшее образование в России. - 2005. -№4. - С. 23 - 30.
5. Кловак Г.Т. Основи педагопчних досль джень: Навчальний поабник для вищих педагопч-них навчальних закладiв. - Чернiгiв.: Чершпвський державний центр науково-техшчно! i економiчноi шформатизацп, 2003. - 260 с.
6. Компетентшсний пiдхiд у сучаснш освiтi: свiтовий досвiд та украшсьш перспективи // Бiблiо-тека з освгтньо! полiтики / пiд заг. ред. О. В. Овча-рук. - К.: К.1.С., 2004. - 112 с.
7. Крушельницька О.В. Методология та орга-нiзацiя наукових дослщжень: Навчальний поаб-ник. - К.: Кондор, 2006. - 206 с.
8. Любимова Г.Ю. От первокурсника до выпускника: проблемы профессионального и лич-
ностного самоопределения студентов / Г.Ю. Любимова // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 14. Психология. -2000. - № 1. - С.34-37.
9. Мороз О.Г., Падалка О.С., Юрченко В.1. Педагопка i психолопя вищо! школи: Навчальний посiбник /За заг. ред. О.Г. Мороза. - К.: НПУ, 2003.
- 267с.
10. Родипна 1.В. Компетентшсно орiентова-ний шдхщ до навчання / 1рина Вiкторiвна Родигiна.
- Х.: Вид. група „Основа", 2008. - 112 с.: ш.. - (Се-рiя «Адмшстратору школи»).
11. Сергiйчук О.М. Оргашзащя педагопчно! практики у педагопчному унiверситетi: навч.-метод. посiбник [для студенпв, магiстрантiв педаг. ун-тiв] / Н.П. Онищенко, О.М. Сергiйчук, Н.Д. Янц.
- Вид. 2-е, доп. - Переяслав-Хм., 2009. - 128 с.
12. Сисоева С. Рiзниця понять. Чи постраждае змiст закону? / Свплана Сисоева // Освгга: Всеукра-1нський громадсько-полiтичний тижневик. - № 2627 (5669-5670). - 17-24 червня 2015 р. - С. 8.
13. Скакун В.А. Организация и методика профессионального обучения: Учебное пособие. - М.: ФОРУМ ИНФРА, 2007. - 336с.
КОГН1ТИВНИЙ КОМПОНЕНТ ПРОФЕСIЙНОÏ ГОТОВНОСТ1 МАЙБУТНЬОГО ФАХ1ВЦЯ З IНФОРМАЦIЙНОÏ, БIБЛIОТЕЧНОÏ ТА APXIBHOÏ СПРАВИ
Крохмаль 1.М.
Державний заклад „Луганський нацгональний унгверситет 1мет Тараса Шевченка" Кафедра документознавства та тформацшноЧ дгяльностг
COGNITIVE COMPONENT OF PROFESSIONAL READINESS OF FUTURE SPECIALIST OF INFORMATIONAL, LIBRARY AND ARCHIVAL AFFAIRS
Krokhmal I.M.
Lugansk Taras Shevchenko National University
АНОТАЦ1Я
У статп розкриваеться поняття „готовшсть", аналiзуються пiдходи науковцiв щодо його визначення. Розглядаються проблеми формування професшно! готовностi фахiвця на основi перегляду психолого-пе-дагогiчних дослiджень. З'ясовуються роль та значення когнiтивного компонента професшно! готовносп майбутнього фах1вця з шформацшно!, бiблiотечно! та архивно! справи. Визначаються професiйнi компете-нцп фахiвцiв-документознавцiв, !х роль та значення у формуванн професшно! готовностi фахiвцiв у вищш школ1. Виявляються показники сформованого когнитивного компонента майбутнього фахiвця з шформацшно!, бiблiотечно! та архiвно! справи.
ABSTRACT
The author defines the concept of "readiness" and analyzes the scientific approaches regarding this definition. The problems of formation of professional readiness of the specialist on the basis of review of psycho-pedagogical researches are considered. The role and significance of cognitive component of professional readiness of future specialist of informational, library and archival affairs are determined. It is identified the professional competencies of document specialist, their role and significance in the formation of professional readiness of specialists in higher education. The indicators of the formed cognitive component of future specialist of informational, library and archival affairs are found out.
Ключовi слова: готовшсть, документ, когнггавний компонент, професшна готовшсть, професшна шдготовка, професшна спрямовашсть, знания, умшня, навички, випускник, фахiвець.
Keywords: readiness, document, cognitive component, professional readiness, professional training, professional orientation, knowledge, abilities, skills, graduate, specialist.
Постановка проблеми. Актуальшсть статп полягае в тому, що когштивний компонент професшно! готовносп майбутнього фах1вця з
шформацшно!, бiблiотечно! та архiвно! справи е одним iз ключових компоненпв.
У наш час перед вищою освггою постае завдаиия сформувати компетентного й професшно
щдготовленого фахГвця до майбутньо! професшно! дГяльносл з наявшстю таких якостей як професюналГзм, дшовилсть, мобшьшсть, умшня працювати, швидко орГентуватися в ситуаци, ухвалювати самостшш ршення,
самовдосконалення.
Анaлiз останшх дослiджень та публжацш. У психологи поняття готовносл з'явилося й суттево пов'язувалося з необхадшстю визначення рГвня можливостей людини до ефективного здшснення того чи шшого виду трудово! дГяльностг Грунтов-ний аналГз поняття готовносп в галузГ педагог1чно! психологи, а саме при розкритп проблеми вдоско-налення процесу тдготовки у закладах вищо! освгги надають учет (О. Абдулша, Л. Долинська,
B. Крутецький, Н. Кузьмша, О. Кулютшн, В. Сластьошн та ш.), довуз1всько! (П. Горностай, М. Левченко та ш.), п1слявуз1всько! (О. Мороз, Т. Полякова та ш.) тдготовки педагопчних кадрГв, профдГагностики i профвщбору до педагог1чно! професи (К. Вербова, Г. Радчук та ш.). Аналiз пси-холого-педагогiчно! лггератури свiдчить про те, що в низщ дослiджень готовнiсть розглядаеться як ш-тегральне особистiсне утворення. У наукових дже-релах вона називаеться по-рГзному: загальна (А. Деркач, £. Романова та iн.); довготривала го-товнiсть (М. Дьяченко, Л. Кандибович, М. Левiтов та iн.); тдготовлетсть (В. Крутецький, С. Макси-менко, А. Пут, Т. Щербан та ш.). Готовнiсть як пiдготовленiсть розглядаеться у працях М. Дья-ченка, Л. Кандибович, £. Козлова, С. Максименка,
C. Терещука та ш [1].
Науковцi по-рiзному трактують поняття „гото-втсть", яке залежно вщ аспекту дослiдження розглядають як „псих1чний стан", „властивГсть", „яшсть", „структурне утворення" тощо. Проте аналiз психолого-педагогiчно! лггератури сввдчить, що для визначення поняття „готовтсть" частiше науковцi використовують термш „утворення". Наприклад, готовнкть - це стшке цтсне iнтегра-тивне утворення особистосп вчителя, що забезпе-чуе залучення його до тдготовки та реалГзацш кожного етапу педагогiчно! дГяльносп [2, 137 с.]; складне oco6ucmicHe утворення, яке охоплюе Гдейно-моральт та професiйнi погляди й переко-нання, професiйну спрямованiсть псих1чних про-цесiв, самовладання, оптимГзм, налаштоватсть на педагогiчну працю, здатнiсть до подолання труд-нощГв, самооцiнку результапв цiе! працi, потребу в професшному самовихованнi [3].
Мета дослiдження: З'ясувати роль та значення когштивного компонента професшно! готовносл майбутнього фахiвця з шформацшно!, бiблiотечно! та архiвно! справи.
Виклад основного мaтерiaлу. Майже 20 рошв украшсьш (Г. Власова, Н. Кушнаренко, Ю. Палеха, С. Кулешов, М. Слободяник, В. Терно, Л. Фшпова, А. Чачко та ш.) та заруб1жт (К. Колш, А. Соколов, Ю. Столяров, А. Урсул, Ю. Шрейдер та ш.) учет намагаються розробити модель фахГвця докумен-тно-ГнформацГйно! галузГ, визначити оптимальний змют його тдготовки, створити методолопчну базу
дослщжень документально -шформацшно! дГяльно-стi.
Зазначимо, що на сучасному етапi цей науко-вий пошук ще не завершений. Тому ми спробуемо проаналiзувати сучасну систему професшно! тдготовки майбуттх фахiвцiв з iнформацiйно!, бГблю-течно! та архивно! справи. Своечаснiсть i перспек-тивнiсть ще! спецiальностi зумовлена низкою об'ективних чинникiв. По-перше, це важлива роль документа в сучасному свт. Документ у широкому значеннi поняття - це i носiй рiзноманiтно! шфор-маци, i канал сощально! комунiкацi!, i засiб збере-ження, реестрацi!, передачi iнформацi!' у просторi та часi, i об'ект охорони штелектуально! власностi та захисту авторських прав. Зростання ролi докумен-товано! iнформацi! в життi сучасного сустльства зумовило посилення уваги до не! з боку i науки, i освiти. Ключова роль документа як сощального феномена i як елемента шформацшно! технологи зу-мовила становлення та розвиток вщповвдно! освгт-ньо! спецiальностi для пгдготовки фах1вщв. Подруге, зростання ролi шформацшних процесiв у всiх видах людсько! дiяльностi виявило iснуючу спiльну основу, притаманну багатьом штелектуаль-ним видам дiяльностi - науковiй, Гнженерно-конс-трукторськш, управлiнськiй, економiчнiй тощо. Цiею стльною основою е iнформацiйна дiяльнiсть, суттсть яко! полягае в пошуку, вгдборГ, згортаннi, аналiтико-синтетичному опрацювант й наданш споживачам необидно! iнформацi! для задоволення !хнiх професiйних i непрофесiйних потреб. У результата був сформований новий напрям подготовки фахiвцiв у закладах вищо! освгги.
Служба дшоводства сьогодш е потужним ш-струментом, що в змозГ через процеси керування документащею орГентувати вс шш1 тдроздГли та окремих виконавщв на спшьт цш, мобшзувати тщативу ствробггаишв, виховуючи в них почуття едностГ та вшданосп своему пгдприемству, полш-шувати процеси дшово! комуткаци й корегувати оргашзацшну поведшку вах його члешв [8].
Таким чином, саме яшсне документацшне за-безпечення управлшня, вчасне опрацювання й пе-редання на рГзт рГвт керування шформаци, необ-хгдно! для ухвалення управлшськнх ршень, е головною метою служби дшоводства.
У сучаснш установГ обов'язки з пошуку шформаци, опрацювання та оформлення докуменпв ма-ють покладатися на спещально щдготовленого фа-хГвця - документознавця, шформацшного аналь тика. Саме вгд роботи висококвалГфжованих фах1вцГв значним чином залежить як1сне докумен-тацГйне забезпечення.
Коло обов'язк1в провгдних фахГвцГв-докумен-тознавщв, ГнформацГйних аналГтик1в е досить значним Г багатогранним. Вони мусять разом з фахГв-цями керГвного апарату брати участь у розробщ управлГнських рГшень, контролювати й перевГряти виконання завдань Г розпоряджень вищого керГвни-цтва.
Для цього вони повинш вмГти працювати з усГма видами докуменпв, знати особливостГ авто-матизованих систем дшоводства й документообну,
опанувати новгтш засоби оргтехнiки, систему уш-фшацд й галузеву стандартизацiю шформацшно-документно! сфери.
Основи подготовки таких фахiвцiв-дiловодiв були закладенi ще у 60-п роки минулого столiття кафедрою радянського дiловодства Московського державного юторико-арх1вного iнституту на чолi з професором К.Г. Мiтяевим, якого в 1979 рощ змь нила професор Т.Н. Кузнецова.
Шдготовка фахiвцiв-документознавцiв е стра-тегiчним державним завданням, яке реалiзуеться зараз у межах освггаьо! спещальносп „Архiвна, бь блiотечна та арх1вна справа", уведено! на початку 1990-х рр. у ВНЗ III - IV рiвнiв акредитацп Укра!ни шд назвою „Документознавство та iнформацiйна дгяльшсть".
Популярнiсть ще! спецiальностi невпинно зро-стае. Надзвичайно важливою стае роль документа, особливо електронного документа, у сучасному су-спiльствi. Також надзвичайного розвитку набува-ють iнформацiйнi процеси в уах рiзновидах людсь-ко! дiяльностi. Стрiмко створюються шформа-цiйно-аналiтичнi шдроздши, iнформацiйнi агентства, усе бiльш актуальними стають центри науково-технiчно! iнформацi!, посилюеться значения високояк1сного iнформацiйного забезпе-чення вищого керiвництва всiх рiвнiв i напрямiв со-цiального управлшня на базi новiтнiх технологiй i застосування новiтнiх свiтових мереж.
Уведення ново! освiтньо! спецiальностi в УкраМ iнiцiювали провiднi фахiвцi бiблiотечно-шформацшного профiлю. Уперше пiдготовку кадрiв з ще! спецiальностi розпочав у 1995 рощ факультет бiблiотекознавства та шформатики Харк1всько! державно! академi! культури (ХДАК) на базi створено! у структурi факультету кафедри документознавства. Саме викладачами цiе! кафедри були розробленi освиньо-професшш програми, квалiфiкацiйнi характеристики бакалаврiв, специтспв i магiстрiв, навчальний план, науково-методичнi матерiали, пiдручники, навчальнi поабники тощо. У 1998 роцi виходить у свгт програма та навчально-методичш матерiали з курсу „Документознавство", оновлеш й переробленi 2003 р. [4]. Уперше створюеться i видаеться подручник „Документознавство" (Н. Кушнаренко) [5], спочатку на базi ХДАК (отримав першу премш на обласному конкурсi „Освгга Харк1вщини - кращi iмена", у номшаци - „Кращий подручник року"), а згодом у видавницга „Знання" (м. Ки!в). Нинi подручник користуеться значним попитом не лише в Укра!ш, а й у iнших кра!нах СНД, що можна розцiнити як устх укра!нсько! вищо! школи. У 2003 рощ видавництвом „Вiкар" (м. Ки!в) видано наступний пiдручник викладачiв кафедри „Наукова обробка документiв" [6]. Завдяки зазначеним подручникам харкiвських фахiвцiв забезпечено основу базово! пiдготовки фахiвцiв з документознавства та iнформацiйно! дгяльностг Назваиi пiдручники е також базовими для подготовки в Укра!ш фахiвцiв з iншо!, бiльш давньо! спещальносл - „Книгознавство,
боблоотекознавство, боблоографоя".
Дуже важливо, що спещальшсть „1нформа-цiйна, бiблiотечна та apxiBHa справа" уведено до освггаього напряму „Культура i мистецтво". Це по-яснюе значний обсяг гумaнiтaрних дисциплш, яш вивчаються з цiei спещальносп. Також ця спещаль-нiсть важлива й для розвитку культури в Украш, оск1льки все, що пов'язане з шформащею i документами, так чи шакше стосуеться до культури в широкому ii розумшш
Спираючись на роботи науковщв, готовнiсть фа-хiвцiв з шформацшно].', бiблiотечноi та aрхiвноi справи до професiйноi дiяльностi ми розглядаемо як складне системне утворення, яке складаеться з таких компоненпв:
- мотивaцiйний;
- когнггивний;
- оперaцiйний;
- комунiкaтивний.
Бшьш детально в нашому дослiдженнi ми зу-пинимося на когнiтивному компоненп професiйноi готовностi майбутнього фaхiвця з шформацшно!' 6i-блiотечноi та архивно].' справи.
Когнiтивний компонент професiйноi готовно-стi фaхiвцiв з iнформaцiйноi, бiблiотечноi та aрхiв-но! справи об'еднуе сукупнiсть знань про сутнiсть i специфiку обрaно!' професiйноi дiяльностi, а також комплекс умшь i навичок, отриманих пiд час нав-чання, саме тих, що будуть застосоваш у структурi влaсно!' професiйноi дiяльностi. Цей компонент е результатом пiзнaвaльноi дiяльностi. Його характе-ризують обсяг знань (ширина, глибина, систем-шсть), стиль мислення, сформовaнiсть умiнь i навичок майбутнього фaхiвця.
Як зазначае О. Стваковський [9], знання -вища форма вияву сприйняття даних та iнформaцii, воно е активним за своею сутнiстю i формуеться не тiльки на основi фaктiв, але й на основi aнaлiзу та рiзних типiв лопчного виведення. А вмiння вини-кае там, де знання справи стае дороговказом до швидкого й успiшного ii виконання.
Дослщники зауважують, що вiдповiдно до основних завдань нaцiонaльно!' системи освiти у студенпв спецiaльностi „Iнформaцiйнa, бiблiотечнa та архивна справа" повиннi бути сформоваш так1 компетенцii:
1) соцiaльно-особистiснi, зокрема розумшня та сприйняття етичних норм дшового спiлкувaння; креaтивнiсть; здaтнiсть до системного мислення, наполегливють у досягненш мети, толерaнтнiсть;
2) зaгaльнонaуковi, а саме бaзовi уявлення про основи фшософп, психологii, що сприяють розвитку й соцiaлiзaцп особистостi; бaзовi знання впчизняно!' iсторii, економiки й права, розумшня причинно-наслщкових зв'язк1в розвитку сустльства й умiння !х використовувати в професшнш i соцiaльнiй дiяльностi; бaзовi знання в гaлузi iнформaтики й сучасних шформацшних технологiй; навички роботи з апаратним та програмним забезпеченням обчислювaльно!' технiки; здaтнiсть використовувати технолопчш алгоритми дiй у гaлузi професiйно!' дiяльностi; бaзовi знання з фундаментальних наук; бaзовi знання в гaлузi менеджменту, маркетингу та
шформацшного забезпечення управлшня виробничим процесом i вмшня !х використовувати в професшнш дГяльностц
3) шструментальш, як1 передбачають вироблення вмшь та навичок роботи в комп'ютерних мережах, пошуку й опрацювання шформаци; здатнють до письмово! та усно! комушкаци рГзними мовами; мовленнева компетентнють; вироблення дослщницьких навичок;
4) професшш компетенци розподГляються на загальнопрофесшш та спещалГзоваш професшш [7].
Таким чином, перша група професшних ком-петенцш передбачае наявшсть базових уявлень про документи в галузГ документно-комушкативного забезпечення процесу управлшня, основи докумен-тознавства, особливостГ управлшського документу-вання, основи аналпико-синтетично! обробки докуменпв, основи арх1вознавства, стилютики дшо-вого мовлення та редагування службових докуменпв, основи законодавства Укра!ни в галузГ адмшютративного, господарського та трудового права, основш види контролю в системГ управлшня як1стю створення штелектуально! продукци та на-дання шформацшних послуг; володшня методами опису, Гдентифшаци, класифшацп об'екпв докуме-нтно-шформацшних потоков i масивГв, здатнють за-стосовувати основш психолого-педагопчш методи дшового сшлкування, розумшня сощальних насладив свое! професшно! дГяльностГ, здатнють плану-вати й реалГзовувати вадповадш заходи [7].
Друга група - спещалГзоваш професшш компетенци - це, по-перше, здатнють використовувати професшно профГльоваш знання дшоводства та документознавства в галузГ документацшно-шформацшного забезпечення, подруге, здатнють використовувати теоретичш знання та практичш навички з дшово! укра!нсько! мови, стилютики дшового мовлення для використання комплексу робГт у галузГ професшно! дГяльностГ, по-трете, здатнють використовувати професшно профшьоваш знання та навички роботи з оргашзацшною та обчислювальною техшкою, по-четверте, здатнють володгти навичками роботи в глобальних та локальних комп'ютерних мережах з використанням 1нтернет-ресурсГв, а також володшня навичками створення баз даних, навичками роботи з графГчними редакторами, по-п'яте, здатнють використовувати теоретичш знання й практичш навички в галузГ арх1вознавства та спещального дшоводства, по-шосте, здатнють використовувати теоретичш знання та практичш навички, набуп в процеа проходження вах видГв практик для виршення виробничих завдань у галузГ професшно! дГяльностГ, по-сьоме, здатнють використовувати теоретичш знання й практичш навички в галузГ офюного сервюу для виршення рГзних завдань у професшнш дГяльносп [7].
Висновки.
Таким чином, когштивний компонент професшно! готовносл майбутнього фах1вця з шформацшно!, бГблютечно! та архГвно! справи - це
сукупнють специфГчних, професшних знань, умшь Г навичок, необхвдних для реалГзаци завдань професшно! дГяльностг Вищезазначеш фахГвщ мають знати про сутнють, структуру, функци та види докуменпв. Бути обГзнаними з процесами створення докуменпв, !х опрацюванням, збертанням та використанням.
Необхгдно зазначити, що рГвень сформовано-сл когштивного компонента вщображаеться в таких показниках:
- знання основних понять майбутньо! фахово! дГяльносп („фахГвець з шформацшно!', бГблютечно! та архГвно! справи", „документ", „документно -кому шкативна система", „документний потж ", „експертиза цшносп докуменпв", „документш ресурси", „документооби-", „документний фонд " тощо);
- знання основних характеристик документа: властивостей, ознак, функцш;
- знання внутршньо! та зовшшньо! структури документа, сутносл рекизипв документа;
- знання класифшаци Г рекизипв дшових докуменпв;
- знання та правильне застосування докуменпв на новгтшх ноаях шформаци;
- виконання спещальних функцш, пов'язаних з розробкою та впровадженням технолопчних процеав документування, робота з документами та шформащею, оргашзащя шформацшно! дГяльностц
- знання шляхГв (засобГв, методГв) керування документно-шформацшними потоками й системами;
- знання правил аналпико -синтетичного опрацювання документно! шформаци;
- знання правил електронного документообиу;
- створення (отримання), знання класифжаци, трансформащя, захист документно! шформаци;
- знання основ сучасних шформацшних технологш;
- створення рекламно-шформацшних продукпв (шформацшних сайпв, web-сторiнок);
- знання передового вичизняного Г свггового досвщу у сферГ документацшного забезпечення управлшня.
Щоб вимГряти щ показники, необхгдно засто-сувати опитування експертГв, опитування студенпв та аналГз документГв - журналГв академГчно! усшш-ностГ, залГкових книжок, екзаменацГйних вГдомос-тей тощо.
У ролГ експертГв, як правило, постають викла-дачГ, саме вони оцГнюють рГвень сформованосп в майбутнГх фах1вцГв з шформацшно!, бГблютечно! та архивно! справи наявшсть та рГвень специфГчних знань, що необхвдш для успГшного здГйснення професшно! дГяльностГ. Опитування самих студенпв допомагае отримати уявлення про самооцшку сфо-рмованостГ цих знань у них.
Крiм того, доповнити ввдомосп про сформова-нiсть професiйно значущих знань у майбутнiх фахь вщв з iнформацiйно!, бiблiотечно! та архiвно! справи потрiбно шляхом аналiзу певних докумеипв - таких як шдиввдуальш завдаиия, журнали усшш-ностi академiчних груп, залiковi книжки, залiковi та екзаменацшш вiдомостi, контрольнi модульнi ро-боти, звiти й щоденники з практик (навчально! (ш-формацiйно-документознавчо!), техиолопчно! (ви-робничо!), курсовi та мапстерсьш роботи, звiти про участь у науковш роботi пiд час навчання. Зафжсо-ванi в них оцшки, а також факти виступiв з доповь дями на конференц1ях, учасп в олiмпiадах, конкурсах тощо поряд з оцiнками експертiв та самооцш-ками, що отриманi за спещальними методиками, можуть поставати надшними показниками рiвия сформоваиостi когнiтивного компонента готовно-стi до майбутньо! професшно! дiяльностi.
Отже, майбутнiм фахiвцям з шформацшно!, бь блiотечно! та архiвно! справи з високим рiвнем професшно! готовносп притаманне повне розумшия й усвiдомления важливостi обраио! ними професп. Вони досконало володiють уйма необхвдними знаниями, умiниями та навичками, необхвдними для свое! успiшно! професшно! д1яльносп, праг-нуть у подальшому !! вдосконалювати й точно зна-ють, як саме можна цього досягти.
Список лiтератури
1. Балл Г. О. Формуваиия готовносп до професiйно! працi у контекст гуманiзацi! освiти / Г. О. Балл, П. С. Перепелиця // Психолопчш аспекти гуманiзацi! освiти. Киига для вчителя ; за ред. Г. О. Балла. - К. - Рiвне, 1996. - 167 с.
2. Бережинська Т. В. Готовшсть вчителя до ощнювания навчальних досягнень молодших школярiв / Т. В. Бережинська // Психолого-педагопчш проблеми сiльсько! школи. - 2002. - № 2. - С. 134 - 138.
3. Кондрашова Л. В. Внеаудиторная работа по педагогике в педагогическом институте / Л. В. Кондрашова. - К. : Вища шк., 1988. - 159 с.
4. Кушнаренко Н. Документознавство : навч.-метод. матерiали до курсу / Н. Кушнаренко, А. Соляник, 2003. - 53 с.
5. Кушнаренко Н.Н. Документоведение: учеб. / Н.Н. Кушнаренко. - 7-е изд., стер. - К. : Знания, 2006. - 459 с. - (Высшее образование XXI века)
6. Кушнаренко Н.М. Наукова обробка докуменпв : тдручник / Н. М. Кушнаренко, В. К. Удалова. - 4-те вид., перероб. i доп. - К. : Знания, 2006. - 334 с.
7. Малюк О. Ю. Методолопчш особливосп формуваиия шформацшно -комушкативно! компетенцп у студеипв спещальносп „Документознавство та шформацшна дiяльнiсть" / О. Ю. Малюк // Вюн. Луган. нац. ун-ту iменi Тараса Шевченка. - 2010. - № 12 (199). - С. 158 - 162.
8. Палеха Ю. Подготовка документознавщв-ш-формацшних аналгшюв — нагальна потреба шфор-мацiйного суспiльства / Ю. Палеха // Студ. з архiв. справи та документознавства. - 2007. - Т. 15. - С. 108 - 110.
9. Сшваковський О. В. Управлшня 1Т вищих навчальних закладiв: як iнформацiйнi технологi! допомагають зробити управлiння ефективним : метод. пойбник / О. В. Спiваковський, Д. £. Щедролосьев та iн. - Херсон : Атлант, 2006. - 356 с.
ART PEDAGOGY AS A MEANS OF REALIZING PERSONALITY IN THE
EDUCATIONAL SPACE
Makovets L.A.
candidate of pedagogical sciences, associate professor Astafyev Krasnoyarsk State Pedagogical University
(Russia)
Abstract
The teaching of art in the school system today is on the periphery of the educational process - despite the enormous teaching potential. Art pedagogy as a new direction in student education can change that situation, and in the modern era all the prerequisites are in place for its active implementation.
Disputes about the need for the reform of student education in Russia have not ceased for decades, and approaches to learning change at times within one student life. Rapidly transforming the practice of the educational process, the technological revolution has been making its contribution, with its total penetration of information technologies.
In these conditions, art pedagogy is seen as one of the most topical areas of modern pedagogical science - as a means to compensate for the growing standardization and "technocratization" of education, to educate a personality with broad views and aesthetic taste, to make the student the center of change. At the same time, right now, all the conditions are present for the active introduction of art pedagogy in the educational process.
Keywords: artpedagogy, perception of art, factors and conditions for development of creative thinking.
No singing, no painting: creative subjects in a modern school
In ancient times, the great thinkers Aristotle, Democritus, Pythagoras, and Plato defined art as the source of the formation of harmony and order, not only in the whole universe, but also in the human soul. The
pedagogical possibilities of art have been explored in the writing of J.A. Comenius, J.H. Pestalozzi, V.A. Su-khomlinsky, L.N. Tolstoy, K.D. Ushinsky, and others [4].
Art decisively influences the formation of an individual's personality - above all, in the emotional sphere.
