CC BY
8
ТЕОР1Я ТА Ф1ЛОСОФ1Я ПРАВА
УДК 342.7
1рина Андрусяк
Навчально-науковий iнститут права та психологи Нацюнального унiверситету «Львiвська полггехшка»,
кандидат юридичних наук, асистент кафедри ютори держави i права, Airyna2016@gmail.com
ГЕНДЕРНИЙ АСПЕКТ У ПРОФЕС1ЙН1Й Д1ЯЛЬНОСТ1 ТА ГЕНДЕРНА НЕР1ВН1СТЬ НА РИНКУ ПРАЦ1
© Андрусяк I., 2018
Дослщжено правове забезпечення гендерноТ piBHOCTi в профес1йн1й дiяльностi жшки, на основi статистичних даних проаналповано склад суддiвського корпусу в УкраТш i вiдсоткове представництво жiнок в судах, акцентовано на тендерному розподьш кеpiвникiв юридичних осiб та приватних пщприсмщв в УкраТш. Визначено змкт поняття «скляна стеля» в професшнш дiяльностi жшки.
Ключовi слова: економжа; пpофесiя; паритетна демокpатiя; кар'ерний ркт; суспiльна свiдомiсть; жiночi професн; гендерна дискpимiнацiя; тиск стеpеотипiв.
Ирина Андрусяк
ГЕНДЕРНЫЙ АСПЕКТ В ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ И ГЕНДЕРНОЕ НЕРАВЕНСТВО НА РЫНКЕ ТРУДА
Исследуется правовое обеспечение гендерного равенства в профессиональной деятельности женщины, на основе статистических данных проанализирован состав судейского корпуса в Украине и процентное представительство женщин в судах, акцентируется внимание на гендерный распределение руководителей юридических лиц и частных предпринимателей в Украине. Определено содержание понятия «стеклянный потолок» в профессиональной деятельности женщины.
Ключевые слова: экономика; профессия; паритетное демократия; карьерный рост; общественное сознание; женские профессии; гендерная дискриминация; давление стереотипов.
Iryna Andrusyak
Institute of Jurisprudence and Psychology , Lviv Polytechnic National University, Department of State and Law History
Ph. D.
GENDER PROSPECTS IN PROFESSIONAL ACTIVITY AND GENDER INEQUALITIES in THE LABOR MARKET
The legal support of gender equality in the professional activity of women is analyzed, on the basis of statistical data, the composition of the judiciary corps in Ukraine and the percentage of women in the courts are analyzed, attention is focused on the gender distribution
of heads of legal entities and private entrepreneurs in Ukraine. The content of the concept
«glass ceiling» in the professional activity of a woman is determined.
Key words: economy; profession; parity democracy; career growth; public consciousness;
women's professions; gender discrimination; pressure stereotypes.
Постановка проблеми. Одним i3 важливих завдань людства е забезпечення гендерно1' piBHOCTi. XX ст. наочно продемонструвало, що ^норування жшок призводить до катастроф - це Перша i Друга свiтовi вшни - глобальш збройш конфлшти, в яких гинуть мшьйони солдатiв i масово цившьш мешканцi. Згадуючи XX ст., на гадку не приходить жодна жшка-полггик цього часу. Сьогодш жодна краша свiту не може продемонструвати повного втшення Гендерно1 piвностi в буття суспiльства. 1снуе iлюзiя, що в €вpосоюзi досягнуто повного забезпечення прав людини i гендерну piвнiсть втiлено в практику суспiльного життя. Однак досвiд найближчо1' краши сусща, члена GC Польщi, наочно демонструе, що мехашзми легкого i повного втшення гендерно1 piвностi вiдсутнi.
Мета статт - дослiдити феномен «скляно1 стелЬ> - сучасний теpмiн, який окреслюе невидимi перешкоди, на яю наштовхуеться жiнка-лiдеp у пpофесiйнiй дiяльностi.
Аналiз дослiдження проблеми. Питання гендерних вiдносин у суспiльствi розглянуто у працях Агнешки Графф, Антуанетти Фук, Шерил Сенберг, Герти Нагль-Доцекаль, Катерини Левченко, Тетяни Фулей, Лшди Верз та шших науковцiв.
Виклад основного матерiалу. Довгий час дшовий свiт належав тiльки чоловiкам. Але як тшьки жiнкам дозволили брати участь у суспшьному виpобництвi (Середш вiки), ситуацiя докоpiнно змiнилась. Не бажаючи поступатись жiнкам престижною i добре оплачуваною роботою, чоловiки почали сприймати жшок як конкуренпв. Будучи задоволеними тим, що було, жшки почали освоювати пpофесiï, якi рашше належали чоловiкам.
Французька психоаналiтикиня, кеpiвниця дослiдницьких програм в унiвеpситетi Париж VIII, депутатка Свропарламенту Антуанетта Фук (1937-2014), дослщжуючи питання piвностi мiж чоловiками i жiнками у Францп описала, як важко виходили на економiчну арену фpанцузькi жiнки. «Тривалий час ототожнювана з пpоституцiею праця поза домiвкою була заборонена для жшок, але промислова револющя XIX столггтя вимагала pобочоï сили, внаслщок чого майже половина жiнок опанувала якусь професда. Дуже швидко 1'хш колеги-чоловiки почали сприймати 1'х як конкуренток. Було прийнято цшу низку «протекщонютських» законiв з метою забезпечення незайнятосп матеpiв, але також (i це найголовшша пiдстава) - для сприяння зайнятосп чоловiкiв. У 1965 р. одружена жшка здобула право займатися професшною дiяльнiстю без згоди чоловша, а в 1970-го вираз «однакова платня за однакову працю» увiйшов у французьке законодавство» [1, с. 109].
Однак i сьогодш, щоб досягти кар'ерного росту, жшщ потpiбно подолати багато перепон для досягнення бажаного - гiдноï оплати пращ, доступу до кеpiвних посад. Великого розповсюдження отримала гiпотеза «скляноï стелi». У змiстi цього поняття маемо на увазi невидиму, але реально юнуючу перешкоду, на яку наштовхуеться жшка-лщер, яка намагаеться досягти вершин устху. Захiдна дослiдниця Лшда Верз, дослiджуючи неpiвнiсть на ринку пращ та в сусшльст, зазначае -«Незалежно вiд того, де виявляе себе феномен скляноï стел^ на робочому мiсцi чи в полггищ, вiн е вiдобpаженням гендерно обумовленоï неpiвностi в соцiально-економiчнiй сфер^ Пiсля досягнення piвностi в освггнш сфеpi, пеpеоцiнки суспiльноï pолi жшок та чоловЫв були сподiвання на те, що перед жшками вщкриеться можливiсть швидкого кар'ерного зростання. Виявилося, однак, що досягти цього важко, особливо на найвищих щаблях службовоï iеpаpхiï, де завдяки домшуванню кеpiвникiв чоловiчоï статi ситуацiя скляно1' стелi збеpiгатиметься ще протягом тривалого часу» [2, с. 61].
Польська дослщниця гендерно1' проблематики Агнешка Графф у свош полемiчнiй пpацi «Свгг без жiнок» переконливо доводить, що в краш «матеpi-польки» жiнки вилучеш з мови, закону, суспiльного життя, з щло1' сфери суспiльноï свщомосп. Жiнка-полiтик у Польщi проходить складний етап становлення. Ось як влучно А. Графф описуе цей складний шлях: «Переконання, що
«чоловiчiсть» - це ршучють, послiдовнiсть i вiдвага, так поширене, так вросло в культуру, що само лiзе на язик. Слово «чоловiк» стало зручним уявним скороченням, що позначае людську iстоту, яка пiдходить у полгтики. Це скорочення, як видно з запису дебаив у сейм^ всiм зрозумiле i приемне. Спробуймо подумати, кого стосуеться уявне скорочення «жшка». Отож, виявляеться, що «жшка» не е жодним уявним скороченням. Це поняття, якщо з'являеться в полгтичному контекстi, одразу вимагае роз'яснення. Тшьки чоловiк е в полггищ «просто», жiнка мае виправдовуватись за свое перебування у сферi влади. Або шакше: полiтик мае виправдовуватись за жшочнють. Тому що, посилаючись на жiночнiсть, посилаемось на шше, чужинне, на вiдхилення вiд норми. Все, що я скажу про жшку-полгшка, буде забарвлене статтю - жшочою. А воно скрегоче, тисне, конфлштуе з тим, що свое й очевидне» [3, с. 35].
Щоб подолати «скляну стелю», жшка повинна виконувати набагато бшьше завдань на роботу порiвняно з чоловшом, доводячи, що вона хороший спещалют; жiнка частiше за чоловiка виконуе роботу, яка не оплачуеться (залагоджуе конфлшти, веде рiзноманiтну звiтнiсть). Жшки працюють як найманi працiвники нижчо! та середньо! ланки у багатьох галузях, але нечасто стають першими особами установ та оргашзацш чи бiзнесу. У звiтi про тдсумок результатiв статистичного аналiзу, проведеного з метою висвплення тендерного розподiлу керiвникiв юридичних осiб та приватних шдприемщв в Украш, зазначено, що лише в окремих видах дiяльностi жшки займають керiвнi посади. «Серед юридичних ошб освiта е единою галуззю, очолюваною переважно жiнками (71 % жiнок-керiвникiв), вона нараховуе 44 тис. тдприемств та органiзацiй. Окремi види дiяльностi, де оргашзацп очолюють переважно жшки, - це бухгалтерський облш та аудит, туризм, салони краси, концертш зали, профспiлки, заклади сощально! допомоги. Якщо говорити про найпоширенiшi види дiяльностi, то жiнки-керiвники суттево переважають (становлять понад 60 %) лише в дошкшьнш i загальнш середнiй освiтi та у дiяльностi профспiлок» [4, с. 25]. Далi у звiтi зазначено: «Дiяльнiсть жiнок-керiвникiв та пiдприемцiв дiйсно частiше пов'язана зi сферами, за якi традицшно вiдповiдала жiнка у домогосподарствi та громадк догляд за дiтьми, приготування 1ж, виробництво одягу (а також роздрiбна торгiвля продуктами та одягом), догляд за зовшшнютю, догляд за оселею та прийняття гостей, дозвшля (мистецтво та вiдпочинок), облiк кош^в (радше украшська особливiсть), допомога та добробут громади (сощальна допомога, профспшки) [3, с. 31]. Ознайо-мившись iз такими статистичними даними, неможливо не погодитись з Гертою Нагль-Доцекаль -професоркою Вiденського унiверситету - «ви^в «жiночi професи» сигналiзуе, що передуем питання ставиться не про навики та штереси окремо! особи, яка хоче здобути професшну освггу або знайти роботу, а про И стать. З погляду жшки, це означае: оскшьки моему тшу притаманш жiночi статевi ознаки, то вщ мене очiкують, що при виборi професи я рухатимусь лише в межах певного спектру. I хоч я вщповщаю колу вимог багатьох областей дiяльностi, мене - якщо не юридично, то практично - повнютю виключають з них, виключають, бо вони вважаються чоловiчими сферами. Якщо ж я намагаюсь зламати щ обмеження, вщразу ж вживаються громадсью санкцп, i мою поведшку називають «нежiночою» [5, с. 22]. Далi дослiдниця пiдкреслюе, що <т, якi вiдстоюють статевий розподш соцiальних ролей, вiдштовхуються вiд того, що структуру суспшьства можна виправдати, посилаючись на «природу». Вони намагаються створити враження беззаперечного аргументу; тобто коли «статевий лад» виявляеться «природним», це вважаеться безсумшвним. I зпдно з яким за «природою жшки» !й слщ вибрати ведення домашнього господарства або професи з яскраво вираженим куративним акцентом, наприклад, в обласп догляду за хворими» [5, с. 22-23].
Шерил Сендберг чимало досягла у побудовi свое! кар'ери - сьогодш вона успiшна американська бiзнеследi, в червнi 2012 р. обрана до ради директорiв соцмережi РаоеЬоок. У сво!й книзi «Включайся! Жшки, робота i воля вести за собою» вона вказуе на невтшний стан справ в Украш щодо можливостей учасп жiнок у вшх сферах суспiльного життя. «Жорстка правда полягае в тому, що чоловши досi правлять свiтом. Тобто коли доходить до ухвалення ршень, якi виразно змiнюють наш свгг, жiночий голос звучить непропорцiйно тихо. З 195 незалежних держав свггу жшки очолюють лише 17. В Украш жшки посщають 11,7 % мюць у Верховнiй Радi. Щц час виборiв до Конгресу США в листопадi 2014 року жшки вибороли найбшьше в iсторil кра!ни мiсць -20 %. Загалом у парламентах свггу питома вага жшок становить 22 %, в Свропарламеш! - близько 35 % . Це аж шяк не 50 вщсотюв. Частка жiнок у корпоращях ще менша. У Сполучених штатах
жшки обшмають близько 14 % посад виконавчих директорiв i 17 % мюць у радах директорiв. Не менш кволим е i поступ у сферi заробггно! плати. В Украш жiнки заробляють пересiчно на 25 % менше за чоловшв» [6, с. 15-16]. Задля того, щоб вiдобразити статистичнi данi по Украш авторка, разом зi своею командою, вивчала мiсцевi властивостi й статистику, становище жшок i проблеми в !хньому професiйному життi.
Гендерний аналiз складу суддiвського корпусу в Украш також пiдтверджуе феномен «скляно! стелi». Якщо серед суддiв, уперше призначених на посаду у загальш мiсцевi суди, жiнки становлять 52 %, то серед суддiв Верховного Суду Укра!ни лише 18 жшок (18, 95 %), а Вищого адмшстративного суду Укра!ни - 20 жшок (33,90 %), причому серед керiвництва цих сущв немае жодно! жiнки. Гендерний паритет зберiгаеться лише у Вищому господарському судi Укра!ни, проте без врахування керiвництва суд. Жшки очолюють лише три з 27 апеляцшних судiв, а серед керiвництва апеляцiйних судiв (перших заступниюв, заступникiв, голiв палат) частка жшок становить 20 %) [7, с. 41].
Слщ розумiти, що змiни такого становища можливi тiльки за певних умов, серед них слщ зазначити поглиблення науково-дослщницько! роботи з вироблення механiзмiв адаптацп мiжнародних норм i стандартiв забезпечення гендерно! рiвностi до нащональних особливостей i традицiй укра!нського народу з розмежуванням того позитивного i прогресивного, що е в цш сферi, з реакцiйним, ретроградним, патрiархальним; утвердження ще! гендерно! рiвностi як складово! прав людини; запровадження гендерних пiдходiв у викладаннi всього спектра юридичних дисциплiн, з окремим поглибленим вивченням суп ще! гендерно! рiвностi, механiзмiв !! запровадження i забезпечення, значення для демократичного i правового розвитку суспiльства.
Паритетна взаемодiя чоловiкiв i жiнок у вшх сферах суспiльного життя дозволить людству вийти на якiсно новий рiвень розвитку людства. Свого часу американський швестор, пiдприемець i фiлантроп Ворен Бафет визнав те, що одним iз факторiв його успiху е те, що змагався вш у досягненш цiлей лише з чоловiчою половиною людства. Суспiльство, яке створюе штучнi стереотипнi перепони на шляху доступу жшок до ресуршв, школи не досягне високого економiчного рiвня розвитку. Лiдерство жiнок в економiчному життi е важливим фактором сталого розвитку кра!ни.
Визначальна роль правового аспекту гендерно! рiвностi зумовлена роллю та значенням права в регулюванш суспшьних вiдносин. Специфiка цiе! ролi полягае в динамiчностi права порiвняно з такими соцiальними нормами, як мораль, звича!, традицi!, релiгiйнi норми. Це дае змогу закршити на законодавчому рiвнi тi чи iншi норми, незалежно вiд того, що певна частина суспшьства може !х i не сприймати. Прикладом слугуе законодавче обмеження тривалосп робочого часу для жшок i дiтей, чи заборона залучати !х до певних видiв робiт.
На вiдмiну вщ регулювання, взаемовiдносин мiж рiзними вшовими групами суспiльства, де вiкова належнють з часом змiнюеться, статева належшсть особи залишаеться незмiнною протягом усього життя. Молодi та сильнi з плином часу природно ставали старими та немiчними, тому були защкавлеш у вщповщному соцiальному статусi. Як результат, практично вш релiгiйнi, моральш чи етичнi системи, виробленi людством протягом його юнування, мiстять у тш чи iншiй формi щею поваги до старших, пiклування i турботи про них. Що ж до взаемовщносин статей, то тут ситуащя зовсiм iнша. З огляду на дда рiзноманiтних чинникiв, створюеться ситуащя, коли жшки, за визначенням ^мони де Бовуар, це - «друга стать» [8]. Чоловiча частина людства, «перша стать», робить усе для перетворення статевого подшу людства у форму суспшьно! гендерно! дискримшацп. Як у випадку з вшовим подшом суспшьства, на це були спрямоваш вш iдеологiчнi суспiльнi концепти (релтя, традицi!, мораль), з пею лише рiзницею, що !хнi творщ, майже винятково чоловiки, сприймали свгг з позицi! власних iнтересiв та систем щнностей, видаючи !х за загальнолюдсью. Тому iдея гендерно! рiвностi з'явилася як iдея боротьби за права жшок.
Правотворча дiяльнiсть Укра!ни сьогоднi активно спрямована на забезпечення рiвно! участi жiнок i чоловтв у прийняттi суспiльно важливих ршень, рiвний доступ до економiчних i людських ресурсiв, творення нормативно-правових акпв у сферi гендерно! рiвностi, за допомогою яких у чинну юридичну систему запроваджуються правовi норми щодо забезпечення рiвних прав та можливостей жшок i чоловiкiв. Забезпечення й утвердження гендерно! рiвностi, будучи показником
устшного розвитку сучасного суспiльства, повинно бути одним i3 прiоритетiв у дiяльностi оргашв державно! влади, пoлiтичних партш, громадянського суспiльствa.
Катерина Левченко - Урядова уповноважена з гендерно! полггики в Укра!ш - зазначае: «Ми можемо скшьки завгодно не згадувати слово «гендер», викреслювати його з закошв, та ми нiкуди не дшемось вiд того, що гендерш вiднoсини в суспiльствi е: е гендерна дискpимiнaцiя, е тиск стереотитв. I е гендерна piвнiсть. Ус цi процеси в Укра!ш вже вщбуваються, i заперечити !х не можна. Це як сказати, що сонця нема тшьки через те, що ми не можемо його помацати» [9].
Висновки. Незважаючи на закршлення на конституцшному piвнi принципу недискримшацп за ознакою стат^ прийняття закону про забезпечення piвних прав та можливостей жiнoк i чoлoвiкiв, створення вiдпoвiдних iнституцiйних гарантш у цiй сфеpi, проблема юнування iеpapхi! в пpoфесiйнoму життi жшки е, i здебiльшoгo вона окреслюеться за статевою пpинaлежнiстю. Гендерний подш пpaцi, piзниця в oплaтi пращ, piвнi мoжливoстi при пpaцевлaштувaннi, доступ жшок до кеpiвних посад - це т проблеми, на яю пoтpiбнo спрямувати правотворчу дiяльнiсть в Укра!ш.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Про piвнiсть статей. Збipник. Пер. з фр. тд заг. ред. О. Хоми. Ки!в: Альтерпрес, 2007. 484 с. 2. Гендер i державна полггика. Пер. З англ.; Упоряд. П. Ренкш. К.: Вид-во Соломп Павличко «Основи», 2004. 394 с. 3. Графф, Агнешка. Свгг без жiнoк: стать у польському громадському житп. Пер. з польськ. К. Зварич. Львiв: Ахiлл. 2005. 234 с. 4. Жшки та чоловши на кеpiвних посадах в Укра!ш. Статистичний aнaлiз вiдкpитих даних СДРПОУ. Вересень 2017 p. URL: http://socialdata.org.ua/edrpou-gender/. 5. Нагль-Доцекаль Герта. Фiлoсoфiя фемiнiзму: пiдсумки, проблеми, перспективи. Львiв: Ахiлл, 2011. 276 с. 6. Шерил Сендберг. Включайся! Жiнки, робота i воля вести за собою. За участи Нел Сковел; пер. з англ. Вшторп Нapiжнo!. К.: Критика, 2015. 280 с. 7. Фулей Т. I. Основи гендерно! piвнoстi: навчально-методичний пошбник для сувдв. Ки!в: ТЮТЮК1Н, 2010. 240 с. 8. Бовуар амона де. Друга стать. В 2 т. Т. 1. Ки!в: Основи, 1994. 390 с. 9. 1рина Вертосу: «Не любите гендер?» Просто не вмiете його готувати!»: рецепт Вщ Катерини Левченко. Центр шформацп про права людини.URL: https://humanrights.org.ua/material/ rozmova_pro_ce_abo_10_faktiv_pro_j endernu_politiku_v_ukraj ini.
REFERENCES
1. Pro rivnist statei [On the equality of articles] Zbirnyk. Per. z fr. pid zah. red. O. Khomy. Kyiv: Alterpres, 2007. 484 p. 2. Hender i derzhavna polityka [Gender and public policy] Per. Z anhl.; Uporiad. P. Renkin. K.: Vyd-vo Solomii Pavlychko «Osnovy», 2004. 394 p. 3. Graff, Agnieshka. Svit bez zhinok: stat u polskomu hromadskomu zhytti [The world without women: Becoming a Polish citizen] Per. z polsk. K. Zvarych. Lviv: Akhill. 2005. 234 p. 4. Zhinky ta choloviky na kerivnykh posadakh v Ukraini. [Women and men in leading positions in Ukraine] Statystychnyi analiz vidkrytykh danykh YeDRPOU. Veresen 2017 r. URL: http://socialdata.org.ua/edrpou-gender/. 5. Nagl-Dotsekal Herta. Filosofiia feminizmu: pidsumky, problemy, perspektyvy. [The philosophy of feminism: outcomes, problems, perspectives] Lviv: Akhill, 2011. 276 p. 6. Sheryl Sendberg. Vkliuchaisia! Zhinky, robota i volia vesty za soboiu. [Turn on! Women, work and will to lead] Za uchasty Nel Skovel; per. z anhl. Viktorii Narizhnoi. K.: Krytyka, 2015. 280 p. 7. Fulei T. I. Osnovy gendernoi rivnosti: navchalno-metodychnyi posibnyk dlia suddiv. [Fundamentals of Gender Equality: A Manual for Judges] Kyiv: TluTIuKIN, 2010. 240 p. 8. Bovuar Simona de. Druha stat. [The second sex] V 2 t. T. 1. Kyiv: Osnovy, 1994. 390 p. 9. Iryna Vertosu: «Ne liubyte gender?» Prosto ne vmiiete yoho hotuvaty!»: retsept Vid Kateryny Levchenko. ["Do not like gender?" You just can not cook it!": A recipe from Kateryna Levchenko.] Tsentr informatsii pro prava liudyny. URL: https://humanrights.org.ua/material/rozmova_pro_ce_abo_10_faktiv_pro_jendernu_ politiku_v_ukrajini.
Дата надходження:13.06.2018р.
