CC BY
50
КОНСТИТУЩЙНЕ ПРАВО
ЗаТка AypiKa Анатолмвна,
acnipaHmKa кафедри конституцйного права Украни, На^ональний юридичний ушверситет iMeHi Ярослава Мудрого, Укра/'на, м. Харш e-mail: [email protected]
ORCID 0000-0001-5275-2392
doi: 10.21564/2414-990x.143.146276 УДК 341.231.14
М1ЖНАРОДНО-ПРАВОВ1 (€ВРОПЕЙСЬК1) СТАНДАРТИ ЗАХИСТУ В1Д ГЕНДЕРНО1 ДИСКРИМ1НАЦМ
Проаналгзовано мгжнароднг (европейськг) стандарти захисту eid гендерног дискримшацп, окреслено гх значення для Украгни в умовах конституцгйног реформи. Розглянуто мгжнароднг стандарти гендерног рiвностi та основнг документи, в яких вони закргпленг; вивчено дгяльнгсть мгжнародних органгзацгй, спецгалгзованих органгв та гнших iнституцiй, метою яких е забезпе-чення гендерног ргвностг.
Ключовi слова: гендерна piBHicTb; гендерна дискримшащя; мiжнародно-правовi стандарти захисту вщ гендерно! дискримшацп; европейсью стандарти захисту ввд гендерно! дискримшацп; евроштегращя.
Заика А. А., аспирантка кафедры конституционного права Украины, Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, Украина, г. Харьков.
e-mail : [email protected] ; ORCID 0000-0001-5275-2392
Международно-правовые (европейские) стандарты защиты от гендерной дискриминации
Анализируются международные (европейские) стандарты защиты от гендерной дискриминации, их значение для Украины в условиях конституционной реформы. Рассматриваются международные стандарты гендерного равенства и основные документы, в которых они закреплены; изучается деятельность международных организаций, специализированных органов и других институтов, целью которых является обеспечение гендерного равенства.
Ключевые слова: гендерное равенство; гендерная дискриминация; международно-правовые стандарты защиты от гендерной дискриминации; европейские стандарты защиты от гендерной дискриминации; евроинтеграция.
Постановка проблемы. Серед основних стандарт1в бвропейського Союзу Угода про асощащю передбачае стандарти захисту вщ гендерно! дискримшацп.
З огляду на те, що наразi в Укратш продовжуеться конституцiйна реформа, спрямована на розвиток демократично']" правовот держави та европейську iнтеграцiю, а рiвнi права i можливостi для обох статей проголошено однiею з головних засад щет реформи, питання мiжнародно-правових (европейських) стандартiв захисту вщ гендернот дискримiнацГí постае зовсiм у новому свггль
Аналiз остантх дослгджень i публтацт. Мiжнароднi стандарти захисту вщ гендернот дискримiнацГí останнiм часом стали об'ектом вивчення багатьох представниыв вггчизнянот юридичнот науки. Рiзним аспектам щет проблеми бшьшою чи меншою мiрою присвяченi працi С. Айвазовот, М. Буроменського, О. Дашковськот, I. Лавринчук, О. Марцеляка, А. Пашка, I. Полховськот, О. Руд-невот, I. Тартаковськот, О. Уваровот, М. Чiчкань та iн.
Мета статтi - проаналiзувати основнi документи, в яких закршлеш мiжнароднi (европейськi) стандарти захисту вщ гендернот дискримiнацií', та окреслити тх значення для Укратни в умовах конституцiйноí' реформи, розгля-нути дiяльнiсть мiжнародних органiзацiй, спецiалiзованих органiв та iнших iнституцiй, метою яких е забезпечення гендернот рiвностi.
Виклад основного матерiалу. Стандартом вважаеться певний набiр характеристик та ознак предмета, товару чи послуги, наявних у певнш кшькоси, що й забезпечуе тх високу яюсть. У мiжнародних документах достатньо повно вщбита система мiжнародних стандартiв правового статусу особи. Значна кшь-юсть таких стандартiв набула унiверсального значення; i перелiк мiнiмального набору мiжнародних стандартiв правового становища особи постшно розши-рюеться. Слiд зауважити, що саме на мiжнародно-правовому рiвнi найперше встановлюються стандарти правовот рiвностi людей, як згодом закрiплються в законодавствi держав. Утiлення стандарту правовот рiвностi та iнших стан-дартiв прав людини означае гармонiзацiю внутрiшньодержавного правового становища шдивщв на основi единих мiжнародних стандартiв.
Найчастiше прийняття мiжнародно-правових норм, якi вводять певнi стандарти в якшсь галузi регулювання суспiльних вiдносин, особливо прийняття ушверсальними (наприклад, ООН, МОП, ЮН1СЕФ та ш.) або найбiльшими регiональними (Рада бвропи) мiжнародними органiзацiями, здiйснюеться для того, щоб пiдштовхнути держави до законодавчого закршлення таких стандар-пв. Однак незалежно вiд предмета i сфери регулювання норми мiжнародного права мають унiфiковане значення, тобто повинш стерти вiдмiнностi мiж пра-восвщомютю рiзних народiв i правовими системами рiзних кратн.
Мiжнародними стандартами гендернот рiвностi прийнято називати кон-кретш мiжнародно-правовi приписи в галузi забезпечення гендернот рiв-ностi, до досягнення яких необхвдно прагнути державам у свотй правовiй дiяльностi.
Надання проблемам встановлення гендернот рiвностi та лжвщацп дискри-мiнацií' за ознакою стат мiжнародного значення обумовлено тiею обставиною, що дискримшащя жiнок, на жаль, мае мюце в усiх кратнах свiту. Ось чому мiж-народне сшвтовариство вiднесло цю проблему до глобальних.
Мiжнароднi напрацювання у сферi гарантування гендерно1 piBHOCTi е багатим джерелом стандарив гендерно1 piвностi, як необхiдно закpiпити в нацiональних законодавствах ycix краш, якi прагнуть до того, щоб стати демо-кратичними насправдь Нинi ж загальносвiтове становище в цш сфеpi далеке вщ досконалостi. Пеpедyсiм це викликано ввдсутшстю ефективних нацiональних механiзмiв захисту ввд дискpимiнацiï за ознакою статi.
Вщома дослiдниця жiночого руху С. Г. Айвазова пише: «Якщо нацiональне законодавство щодо гендерно!" piвностi, прав жшок розроблено слабо, а то й зовсiм вiдсyтне, то жiночi оргашзацп, та й самi жiнки, можуть використовувати для вщстоювання сво'1'х прав документи, прийнят свiтовою спiльнотою i рати-фiкованi ïx крашою. Вони мають право, посилаючись на Конвенцп, звертатися в сyдовi iнстанцiï всix piвнiв. Невипадково пpавовi акти Оргашзацп Об'еднаних Нацш називають юридичним знаряддям запобтання дискpимiнацiï щодо жiнок [2, с. 65].
В основу мiжнаpодниx докуменив покладенi такi важливi принципи, як piвнопpавнiсть статей i неприпустимють дискpимiнацiï за ознакою статi.
Поpiвняльний аналiз стандаpтiв гендерно1 piвностi, закршлених у мiжна-родних документах, та положень нащонального законодавства, уможливив два ютотш висновки. По-перше, piвень розробленост мiжнаpодниx стандаpтiв гендерно! piвностi вищий, нiж вiдповiдний piвень нащональних стандаpтiв, якщо такi взагалi е. До того ж, у багатьох крашах жшки обмеженi в правах чинним нащональним законодавством, особливо в трудовш, полiтичнiй, адмшктра-тивнiй сферах життя сусшльства. По-друге, вид, яккть i повнота стандаpтiв гендерно1 piвностi перебувають у пpямiй залежностi вщ виду, якостi i повноти загальнолюдських стандаpтiв, що дiють у сфеpi забезпечення i захисту прав людини. Тобто чим краще pозpобленi i здшснюються останнi (загальнолюдськi права), тим краще розроблеш i pеалiзyються пеpшi (стандарти гендерно1 piвно-стi). Таким чином, стандарти забезпечення гендерно1 piвностi тiсно пов'язанi з правами людини i яшстю ïx розроблення. Норми, що встановлюють стандарти гендерно1 piвностi, по сyтi, конкретизують норми, як встановлюють загально-людськi стандарти прав людини стосовно жшочого питання.
Розглянемо мiжнаpоднi стандарти гендерно1 piвностi та основш документи, в яких вони закршлеш. При цьому зазначимо, що таю стандарти розвиваються в чотирьох основних напрямах: усунення дискримшацп (неpiвнопpавностi, неpiвного доступу тощо) - захист прав жшок у piзниx сферах життя сусшльства; досягнення piвнопpавностi чоловМв i жiнок (якiсна piвнiсть); ypiвняння представництва чоловiкiв i жшок у громадських i державних шститущях (кшьшсна piвнiсть); запобiгання злочинам, в яких об'ектом злочину е жшки (проститущя, работорпвля та iн.).
Уперше на мiжнаpодномy piвнi принцип piвнопpавностi чоловiка i жiнки був закршлений у Статyтi ООН. Серед шших мiжнаpодно-пpавовиx актiв загального характеру слщ видiлити складовi Мiжнаpодноï хартп прав людини: Загальну декларащю прав людини (1948 р.), Мiжнаpодний пакт про громадян-
сью i полiтичнi права (1966 р.), Мiжнародний пакт про економiчнi, соцiальнi i культурнi права (1966 р.).
Загальна декларащя прав людини пiдтвердила проголошений у Преамбулi Статуту ООН принцип рiвноправностi чоловiкiв i жiнок та розвинула його. Зокрема, Декларащя шдтверджуе принцип недопущення дискримшацп i про-голошуе, що вс люди народжуються вiльними i рiвними у сво!й гiдностi та правах i що кожна людина повинна мати всi права i всi свободи, проголошенi в нiИ, без будь-яко! рiзницi, у тому чи^ вiдмiнностi щодо статi [3]. Крiм того, в ЗагальнiИ декларацГ! прав людини був прописаний один з найважливших стандарта гендерно! рiвностi - рiвнiсть в сiмеИних вiдносинах. Слщ зазначити, що норми ДекларацГ! стали загальновизнаними положеннями мiжнародного права i включенi в нацiональнi конституцiИнi законодавства багатьох держав.
Важливi стандарти прав жшок, якi належали до першого поколiння прав людини, - громадянсью i полiтичнi права - закршлеш в Мiжнародному пактi про громадянсьы i полiтичнi права. Так, держави - учаснищ Мiжнародних пактiв про права людини зобов'язаш забезпечити рiвне для чоловiкiв i жiнок право користування всiма економiчними, соцiальними, культурними, громадян-ськими i полiтичними правами. Також ст. 26 Пакту встановлюе, що всi люди рiвнi перед законом i мають право без будь-яко! дискримшацп на рiвний захист закону, який повинен гарантувати всiм особам рiвний i ефективний захист проти дискримшацп за ознакою стат ^ iнших ознак) [4]. Таким чином, на мiжнарод-ному рiвнi було встановлено й iншиИ основний стандарт рiвноправностi статей - рiвнiсть чоловiка i жiнки перед законом, включаючи рiвний правовий захист проти дискримшацп за ознакою стать
Стандарти прав жшок, яы належать до другого поколшня прав людини, -сощальш, економiчнi та культурнi права - закршлеш в Мiжнародному пакт про економiчнi, соцiальнi i культурш права. У ст. 2 Пакту метиться зобов'язання держав-учасниць гарантувати, що права, проголошеш в ньому, будуть здшсню-ватися без будь-яко! дискримшацп щодо стаи ^ iнших ознак) особи. А ст. 3 встановлено, що держави, як «беруть участь у цьому Пакт^ зобов'язуються забезпечити рiвне для чоловiкiв i жшок право користування всiма економiч-ними, сощальними i культурними правами, передбаченими в цьому Пакта». Крiм того, у ст. 7 Мiжнародного пакту про економiчнi, соцiальнi i культурш права закршлено, що держави-учасницi визнають право кожно! людини на справедливi i сприятливi умови працi, зокрема жшкам повиннi гарантуватися умови пращ не гiршi вiд тих, якими користуються чоловши, з рiвною платою за рiвну працю (пiдпункт ал.) [5]. Отже, тут закрiплено ще один визнаний свiтовою спiльнотою стандарт рiвноправностi статей - рiвнiсть у галузi трудових вiдносин.
Аналiз Мiжнародно! хартГ! прав людини уможливлюе висновок, що стандарти гендерно! рiвностi закршлюються двояко. З одного боку, на держави, як беруть участь у цих документах, покладаеться обов'язок забезпечити рiвнiсть прав чоловМв i жiнок; з другого, - закршлюеться заборона дискримiнацГ! за ознакою стать
Важливi стандарти гендерно!" piвнопpавностi мiстяться у пpийнятiй у рамках ООН Конвенцп про боротьбу з дискримшащею в галyзi освгги (1960 р.). Цей документ встановлюе неприпустимГсть дискpимiнацiï в сфеpi освГги, тобто непpипyстимiсть будь-яко! piзницi, винятку, обмеження або переваги за ознакою стат (поряд з шшими ознаками), яке мае на мет або наслщком знищення або порушення piвностi вiдносин у освiтi. Величезне значення ще! Конвенцп обумовлено також тим, що вона накладае на держави, яю беруть участь у нш, зобов'язання скасувати всГ законодавчi постанови та адмiнiстpативнi розпоря-дження i припинити адмшктративну практику дискримшацшного характеру в галyзi освГти; вжити, якщо потрГ6но, у законодавчому порядку заходи, необ-хГднГ для того, щоб усунути будь-яку дискримшащю при прийомГ учнГв до навчальних закладГв; а також деякГ ГншГ зобов'язання [6]. Таким чином, Кон-венщя про боротьбу з дискримГнацГею в галузГ освГти не лише вводить стандарт рГвноправностГ чоловГкГв i жшок при отриманш освГти, а й накладае на держави зобов'язання щодо змши в позитивному ключГ ïx нацГонального законодавства i внутрГшньо! полГтики у вказанГй галузГ.
Незважаючи на дГяльшсть ООН - ушверсально! мГжнародно! оргашзацп - прийняття мГжнародних документГв у галузГ забезпечення та захисту прав людини, в яких, як показано, мГстилися деяю положення, спрямоваш на вирГшення жГночого питання, жшки перебували в нерГвному становишд i, як i ранГше, шддавалися дискримшацп. Цим зумовлена поява спещалГзованих мГжнародних органГв, ГнституцГй та спещальних мГжнародних документГв, якГ були покликан прискорити досягнення рГвноправностГ жшок. I саме з появою таких органГв, ГнституцГй та документГв пов'язаний перехщ до боротьби за гендерну рГвшсть у повному розумшш поняття, тобто до боротьби не лише за рГвне становище жшок перед законом, а й за рГвне становище жшок в yrix сферах життя сусшльства - за повну сощальну рГвшсть, у тому числГ через забезпечення для жшок повно! свободи вибору сощально! роль
Отже, для встановлення повного перелшу мГжнародних стандартГв гендерно! рГвностГ слГд розглянути зазначенГ спецГальнГ документи i дГяльшсть згаданих спещалГзованих органГв та шших ГнституцГй.
Першим мГжнародним документом, у якому питання прав жшок розгляда-лося детально, стала Конвенщя про полГтичш права жГнок (1952 р.), де були закршлеш найважливГшГ стандарти гендерно! рГвностГ в полГтичнш (включаючи управлГння державою i громадськими справами) сферГ. Так, у нш виражена при-хильнГсть здГйсненню принципу рГвноправностГ чоловМв i жГнок, зазначеного у СтатутГ ОрганГзацГ! Об'еднаних Нацш, у тому числГ за допомогою урГвняння вГдповГдно до Статуту та Загально! декларацГ! прав людини становища чоловМв i жшок щодо володшня i користування полГтичними правами, i визнано, що «кожна людина мае право брати участь в управлшш своею крашою безпо-середньо або через вГльно обраних представникГв i право рГвного доступу до державно! служби в сво!й кра!ш» [7]. КонвенцГя закрГплюе три найважливГших полГтичних права: голосувати на всГх виборах на рГвних з чоловшами умовах
без будь-яко1 дискримшацп; обиратися на рiвних з чоловжами умовах без будь-яко1 дискримiнацГí в yci встановлеш нацiональним законом установи, що вимагають пyблiчних виборiв; займати на рiвних з чоловiками умовах посади на сусшльно-державнш слyжбi та виконувати вс сyспiльно-державнi функцп, встановленi нацiональним законом. Ц права е основоположними, загальнови-знаними мiжнародними стандартами гендерно!' рiвностi у полiтичнiй сферi для всiх демократичних держав.
Важливим кроком у справi захисту прав жiнок стало прийняття Конвенцп про громадянство одружено! жiнки 1957 р. Цей документ поклав край заста-рiлiй дискримшацшнш практицi автоматично! змiни громадянства жшки при встyпi у шлюб, розiрваннi шлюбу i змiнi громадянства чоловжом (статтi 1 та 2) [8]. Тим самим арха!чне правило класичного мiжнародного права - «дружина слщуе за чоловжом» - було скасоване безпосередньо на мiжнародномy рiвнi.
Остання третина ХХ ст. стала значимим етапом боротьби за рiвноправнiсть жшок. Саме в цей час дискримшащя жшок визнаеться свгговим сшвтовари-ством глобальною проблемою. Головним напрямом щодо виршення проблеми було прийняття вщповщних мiжнародних докyментiв та проведення мiжнарод-них конференцiй на мiжyрядовомy рiвнi, iз залученням неурядових оргашзацш та широко! громадськостi.
Результатом ще! роботи стали Декларацiя про лшввдащю дискримшацп щодо жiнок 1967 р. i - найвище на сьогодш досягнення боротьби за рiвноправ-шсть статей - Конвенцiя про лшвщащю всiх форм дискримiнацiï щодо жшок 1979 р. Прийняття цих документа було шдготовлене всiею сyкyпнiстю декла-рацiй, конвенцiй та рекомендацiй, розроблених Оргашзащею Об'еднаних Нацiй та ïï спецiалiзованими установами з метою сприяння рiвноправностi чоловiкiв i жiнок.
Розглянемо Декларащю про лiквiдацiю дискримiнацiï щодо жшок 1967 р. У Преамбyлi Декларацп вказано, що дискримiнацiя щодо жшок несумкна з гiднiстю жшки як людини, добробутом сiм'ï i сусшльства, заважае ÏT yчастi на рiвних умовах з чоловiками у поличному, соцiальномy, економiчномy та культурному житл свое1 кра1ни i е перешкодою до повного розвитку можливостей жшки в справi ïï служшня сво1и краïнi i людству [9]. Там само зазначена необ-хiднiсть забезпечити у законодавствi та у практищ загальне визнання принципу рiвностi чоловiкiв i жiнок.
Новим i найбшьш значущим для того часу положенням Декларацп був обов'язок держав-учасниць включити принцип рiвностi чоловМв i жiнок у кон-ституцп та iншi правовi акти, анулювати iснyючi нормативно-правовi практики, дискримiнацiйнi стосовно жшок, а також встановити належний юридичний захист рiвноправностi чоловМв i жшок.
Важливо шдкреслити, що положення Декларацп нащлеш на перетворення не лише нормативно-правово1 системи, але й на змшу сусшльних уявлень, зокрема викоршення забобонiв i скасування звичаТв i всiеï iншоï практики,
засновано!" на Где! неповноцшност жГнок (ст. 3). КрГм того, в Декларацп' не лише шдтверджуються вже закрГпленГ в мГжнародно- правових документах стандарти рГвностГ статей - у нш заявлено твердий намГр yrix держав-учасниць забезпечити, перш за все законодавчо, щоб замГжш та незамГжш жГнки мали рГвнГ з чоловшами права в галузГ цивГльного права, зокрема, право придбання та успадкування власностГ, а також управлшня, користування та розпорядження нею, включаючи власшсть, придбану в перГод перебування в шлюбц право на рГвш право-i дГездатнГсть; однаковГ з чоловшами права щодо законодавства про пересування осГб (ст. 6). У ст. 7 Декларацп встановлено принцип неприпусти-мостГ дискримшацп жГнок у сферГ кримГнального права [9].
Тож щлком очевидним е те, що боротьба за гендерну рГвшсть на мГжнарод-нш аренГ вийшла на яюсно новий ступГнь: з тих шр метою ÏT стало не просто встановлення рГвного становища жГнок i чоловМв перед законом, а рГвшсть чоловМв i жшок у всГх сферах життя сусшльства.
Висновки. На мГжнародному рГвш принцип рГвноправностГ i ввдповщний стандарт закрГплюються не в прямш формГ як принцип рГвноправностГ шдивГ-дГв, а як заборона дискримшацп (за певними ознаками). Такий шдхщ видаеться дещо обмеженим, але вш включае як заборону дискримшацшного поводження з особою за певним колом ознак, так i набГр певних прав та свобод, стосовно яких, вщповщно, забороняеться дискримшащя.
Стандарт i принцип заборони дискримшацп жшок на нормативному та шституцшному рГвш нащональних правових систем, закршлений у мГжнародних документах, не е самоцшним положенням - з нього випливае зобов'язання держав забезпечити жшкам рГвш права i можливостГ для користування цими правами.
Ниш в yrix демократичних державах пануе розширювальний шдхщ до розу-мшня сутностГ стандартГв прав i свобод людини, зпдно з яким такГ стандарти розглядаються не лише як декларативш положення, але i як таю, як накладають на держави, що ввели ïx у свое нащональне законодавство, зобов'язання щодо створення ввдповщних умов та можливостей для користування правами i свободами. НайбГльш виразно дане положення проявляеться у державах-членах бвропейського Союзу, де впровадження стандартГв гендерно!" рГвноправностГ в нащональне законодавство та створення вГдповГдних умов i можливостей визначено директивами Сшвтовариства - юридично обов'язковими актами рамкового характеру.
Для встановлення повноцшно1 гендерно1 рГвностГ й усунення дискримшацп за ознакою статГ недостатньо самих лише законодавчих заходГв, необхГдна змша стереотишв суспГльно1 свГдомостГ i поведГнки, пов'язаних з розумшням соцГально1 ролГ жГнки i ïï мГсця в життГ суспГльства, тобто впровадження нових стандартГв свГтогляду. Тепер рГвноправшсть чоловГкГв i жГнок визнаеться майже всГма краТнами свГту, однак у суспГльствГ все ще зберГгаються певнГ забобони та стереотипи, що й уможливлюе факти гендерно!" нерГвность
Список лггератури:
1. Кузьо М., Чершков Д., Павлюк С., Хорольський Р. Угода про асощащю мiж Укра!ною та 6С: змiст та iмплементацiя. URL: http://parlament.org.ua/upload/docs/final_1.pdf.
2. Айвазова С. Г. Гендерное равенство в контексте прав человека: учеб. пособие. Москва, 2001. 348 с.
3. Загальна декларащя прав людини ООН ввд 10.12.1948 р. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/ laws/show/995_015.
4. Мiжнародний пакт про громадянсью i полггичт права ООН ввд 16.12.1966 р. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_043.
5. Мiжнародний пакт про економiчнi, соцiальнi i культурнi права ООН вiд 16.12.1966 р. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_042.
6. Конвенщя про боротьбу з дискримшащею в галузi освгга ООН вiд 14.12.1960 р. Набрання чинносп 22.05.1962 р. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_174.
7. Конвенщя про полиичт права жшок ООН ввд 20.12.1952 р. Набрання чинност ввд 07.07.1954 р. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_156.
8. Конвенщя про громадянство одружено! жшки ввд 29 ачня 1957 р. Ратифжащя ввд 20.10.1960 р. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_158
9. Декларащя про лжввдащю дискримшацп щодо жшок ООН ввд 07.11.1967 р. URL: http:// zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_386;
10. Women's Entrepreneurship Development and Gender Equality (WEDGE): Phase 3 (INT/08/68/IRL). URL: http://www.ilo.org/wcmsp5/groups/public/---ed_mas/---eval/documents/ publication/wcms_166530.pdf.
11. Гендерна рiвнiсть i розвиток: погляд у контексп европейсько! стратег!! Укра!ни. Ки!в : Запови, 2016. 244 с.
12. Угода про асощащю м1ж Укра!ною, з однiе! сторони, та бвропейським Союзом, бвро-пейським спiвтовариством з атомно! енергп i !хшми державами-членами, з шшо! сторони, ввд 27.06.2014 р. (дата оновлення 30.11.2015). URL: http://zakon4.rada.gov.ua/rada/show/984_011/ page11.
References:
1. Kuzo, M., Chernikov, D., Pavliuk, S., Khorolskyi, R. Uhoda pro asotsiatsiiu mizh Ukrainoiu ta YeS: zmist ta implementatsiia. URL: http://parlament.org.ua/upload/docs/final_1.pdf [in Ukrainian].
2. Ajvazova, S.G. (2001). Gendernoe ravenstvo v kontekste prav cheloveka. Moscow [in Russian].
3. Zahalna deklaratsiia prav liudyny OON vid 10.12.1948 r. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/ laws/show/995_015.
4. Mizhnarodnyi pakt pro hromadianski i politychni prava OON vid 16.12.1966 r. URL: http:// zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_043.
5. Mizhnarodnyi pakt pro ekonomichni, sotsialni i kulturni prava OON vid 16.12.1966 r. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_042.
6. Konventsiia pro borotbu z dyskryminatsiieiu v haluzi osvity OON vid 14.12.1960 r. URL: http://zakon5.rada.gov. ua/laws/show/995_174.
7. Konventsiia pro politychni prava zhinok OON vid 20.12.1952 r. URL: http://zakon3.rada. gov.ua/laws/show/995_156 .
8. Konventsiia pro hromadianstvo odruzhenoi zhinky vid 29 sichnia 1957 r. Ratyfikatsiia vid 20.10.1960 r. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_158.
9. Deklaratsiia pro likvidatsiiu dyskryminatsii shchodo zhinok OON vid 07.11.1967 r. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_386 .
10. Women's Entrepreneurship Development and Gender Equality (WEDGE): Phase 3 (INT/08/68/IRL). URL: http://www.ilo.org/wcmsp5/groups/public/---ed_mas/---eval/documents/ publication/wcms_166530.pdf.
11. Henderna rivnist i rozvytok: pohliad u konteksti yevropeiskoi stratehii Ukrainy (2016). Kyiv: Zapovit [in Ukrainian].
12. Uhoda pro asotsiatsiiu mizh Ukrainoiu, z odniiei storony, ta Yevropeiskym Soiuzom, Yevropeiskym spivtovarystvom z atomnoi enerhii i yikhnimy derzhavamy-chlenamy, z inshoi storony, vid 27.06.2014 r. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/rada/show/984_011/page11.
Zaika A. A., Postgraduate Student of the Department of Constitutional Law of Ukraine, Yaroslav Mudryi National Law University Ukraine, Kharkiv.
e-mail : [email protected] ; ORCID 0000-0001-5275-2392
International legal (European) standards of protection against gender discrimination
Gender equality is part of a broad cultural transformation that changes the functioning of traditional societies and contributes to the development of democratic institutions. Validation of gender equality provides a transition to post-materialistic values of self-realization, which contribute to the economic development of countries.
In 2014, an Association Agreement was signed between Ukraine, on the one hand, and the European Union, the European Atomic Energy Community and their member states, on the other hand, which defines a qualitatively new format of relations with the EU on the principles of "political association and integration "is a strategic reference point for systemic reforms in Ukraine. From association with the EU, it follows that each country seeking to gain membership in the European Union must comply with the standards in force in the EU and respect those rights and obligations granted to its member countries. In particular, the Agreement provides for the need to strengthen the dialogue and cooperation of the parties to ensure, in particular, gender equality and non-discrimination.
Nowadays Ukraine has a constitutional reform. This reform is aimed at developing a democratic legal state and European integration. Equal rights and opportunities for both sexes is one of the main pillars of this reform and at the same time a sensitive indicator that shows how developed and democratic the state is.
The international (European) standards of protection against gender discrimination, their significance for Ukraine in the context of constitutional reform are analyzed in the article. International standards for gender equality and the main documents are considered; the activities of international organizations, specialized bodies and other institutions whose goal is to ensure gender equality is studied.
Keywords: gender equality; gender discrimination; international legal standards of protection against gender discrimination; European standards of protection against gender discrimination; European integration
Hadiuwm do peduornzn 01.11.2018 p.
