CC BY
16
1СТОР1Я ДЕРЖАВИ I ПРАВА
УДК 396.1
I. П. Андрусяк
кандидат юридичних наук, доцент кафедри теори, ютори та фшософи права Навчально-наукового шституту права, психологи та шновацшно! осв^и Нацiонального унiверситету "Львiвська полггехшка",
airyna2016@gmail.com
Ж1НКИ-Ф1ЛОСОФИН1, АРИСТОТЕЛЬ ТА М1СЦЕ Ж1НОК У НАУЦ1
© Андрусяк I. П., 2019
Дослщжено проблему меншост жшок у науцi, акцентовано на впливi гендерних стереотипiв на B^ip професн, роду та виду дiяльностi. Наголошено, що жiнки вкрай рщко стають об'ектом спецiальних фшософських дослщжень.
Пpоаналiзовано прац1 Аристотеля, його щеТ щодо оргашзацн полiсу i його громадян, висловлювання античних мислителiв про жшок.
Ключовi слова: жiнки в кторн; доступ до освiти; упередження; жшки-фшософиш; античнi мислителi; громадянське сусшльство; соцiальна спpаведливiсть; piвнiсть статей.
И. П. Андрусяк
ЖЕНЩИНЫ-ФИЛОСОФЫ, АРИСТОТЕЛЬ И МЕСТО ЖЕНЩИН В НАУКЕ
Исследуется проблема меньшинства женщин в науке, акцентировано внимание на влиянии гендерных стереотипов при выборе профессий, рода и вида деятельности. Отмечено, что женщины крайне редко становятся объектом специальных философских исследований.
Проанализированы труды Аристотеля, его идеи по организации полиса и его граждан, высказывания античных мыслителей о женщинах.
Ключевые слова: женщины в истории; доступ к образованию; предубеждения; женщины-философы; античные мыслители; гражданское общество; социальная справедливость; равенство полов.
I. P. Andrusyak
Institute of Law, Psychology and Innovative Education Lviv Polytechnic National University, Department of Theory, History and Philosophy of Law,
Ph. D.
PHILOSOPHIC WOMEN, ARISTOTEL AND PLACE OF WOMEN IN SCIENCE
The article explores the problem of a minority of women in science, focuses on the influence of gender stereotypes in choosing professions, gender and type of activity. It is noted that women rarely become the subject of special philosophical research.
The works of Aristotel were analyzed, his ideas on the organization of the policy and its
citizens, the statements of ancient thinkers about.
Key words: women in history; access to education; prejudices; women philosophers;
ancient thinkers; civil society; social justice; gender equality.
Постановка проблеми. Тривалий час жшки не мали права здобувати вищу освггу i, як наслщок, вщсоток жшок у наущ менший порiвняно з чоловiками. Попри yci перепони, якi ство-рювало сyспiльство, все ж жiнки добивались yспiхiв i досягали високих результата у рiзноманiтних галузях наукових знань. Проаналiзyвавши данi 1нституту статистики ЮНЕСКО, можна дшти висновку, що сьогодш в Украш високий вiдсоток жшок в ушверситетах - студенти-бакалаври -52 % жшки, 48 % - чоловши. Однак небагато жшок роблять кар'еру в наущ. С чимало тдводних камешв - починаючи зi стереотипiв, з якими стикаються дiвчата, закiнчyючи наявнiстю родинних обов'язюв та yпередженiстю, з якою жшки можуть зштовхнутися пiд час вибору професи [1].
Аналiз дослiдження проблеми. Дiяльнiсть жiнок в наyцi, зокрема, надбання жшок-фшосо-финь вивчали О. Волянська, Г. Власюк, В. Пугач. Окремих аспектов учень Аристотеля, зокрема ролi та статусу жiнок у громадянському сусшльсга, торкались Б. Рассел, Дж. С. Мiл, Р. Г. Коцин.
Мета статт - вiдобразити жiночi здобутки в наyцi, зокрема у фшософських наукових доробках. На прикладi учень Аристотеля продемонструвати, що мiркyвання про те, ким е жiнка, яке ii мiсце у громадянському суспшьства чи може жшка бути повноправним членом сyспiльства, турбувало людей ще з часiв античности
Виклад основного матерiалу. Фiлософiя - особлива форма тзнання свiтy, вивчае най-загальнiшi сyттевi характеристики i фyндаментальнi принципи реальностi i тзнання, буття людини, вiдносини людини i свiтy, найiстотнiшi характеристики людського ставлення до природи, суспшьства та духовного життя у всiх його основних проявах [2, с. 756]. Оскшьки згадок про жшок-фшософинь небагато, можна дшти висновку, що жшки не здатш тзнавати свiт, осягати духовне життя, мiркyвати про органiзацiю громадянського суспшьства, брати участь в полггичному житп. Так склалось iсторично, що жшки вщсторонеш вiд ютори розвитку людства, 1хнш внесок в наyковi знання залишаеться малопомiченим. В словниках, тдручниках, посiбниках про жшок-фшософинь пишуть вкрай рiдко або взагалi не згадують [3].
Сьогоднi науковщ намагаються виправити цю ситyацiю, все частше про жiнок пишуть в наукових дослщженнях. О. Волянська зазначае, що свггову фiлософiю у всьому ii багатющому рiзноманiттi створили чоловши. Жiнки в ii ютори - рщюсш винятки. Богиня мyдростi Афша Паллада з'явилася на свiт не з материнського лона, а з голови Зевса-громовержця. Фiлософiя була народжена творчим гешем чоловша [4].
Г. Власюк у статп "Жшка в украшськш наyцi: непрохана гостя", надзвичайно точно, за допомогою мовних еттеив, описуе подш на "жшочГ' та "чоловiчi" галyзi занять у наущ. Ще з чашв навчання Ганна згадуе, що жшок з факультету фшософи порiвнювали з морськими свинками. Ця тваринка, мовляв, i не дуже морська, i не дуже свинка. Так i жшка фшософ - i не дуже фшософ, i не зовсiм жшка. Авторка наводить даш Центру дослщження сyспiльства, якi вказують на низку шших гендерних проблем у вищш освiтi:
■ Зменшення кiлькостi жшок на кожному наступному щаблi академiчноl кар'ерно! драбини -серед випускниюв та випускниць вишiв, що мають стутнь бакалавра, жiнки становлять 76 %, мапстра - 69 %, жшок-кандидаток наук 43 %, а докторок - 33 %.
■ Невелика кшьюсть жшок на керiвних посадах - серед 234 ректорiв вишiв Ill-IV рiвнiв акредитацil лише 20 жшок - близько 9 %, а за вш роки незалежносп Украша не мала жодно! жiн-ки - мiнiстра освгги.
■ Жiнки-наyковцi заробляють менше, шж чоловiки. Вищий за 4500 грн дохщ отримують 23,9 % чоловтв i всього 12 % жшок, тодi як менше нiж 3000 отримуе майже половина викладачок i 41,3 % викладачiв [5].
"Фшософиш: хоробрi i розумш", так називасться стаття Веронiки Пугач, в якш вона дослiджуe науковi доробки Ганни Арендт, Гертруди Елiзабет Маргарет Енском, Ело1зи, Маргарет Кавендиш, Джудiт Батлер, Енн Конвей, Емш дю Шатле, Гiльдегарди Бшгенсько!, Мерi Естл [6].
З праць професорки фшософського факультету унiверситету штату Мiчиган Роди Гадаси Коцин, яка дослiджуe юторда фшософп, феноменологiю, етику, фiлософiю феммзму, дiзнаeмось, що ще в 1690 р. Жиль Менаж видав латинською мовою "Iсторiю фшософГв-жшок" У цш працi Менаж намагався класифiкувати i назвав iмена приблизно двадцяти грецьких жiнок-фiлософiв, що жили мГж XII ст. до н. е. У 1984 р. цю працю переклала Беатрис Г. Цедлер англшською мовою [7, с. 33].
Мiркування про те, ким е жiнка, яке И мюце у громадянському суспшьствг чи може жiнка бути повноправним членом сустльства, з'являються ще за часГв античностi. Доволi обережно потрiбно пiдходити до вивчення i аналiзу праць мислителiв. 1нколи 1хш мiркування антижiночнi, закликали нехтувати жiнками, шод^ навпаки, вiдображали тогочасне буття сустльства i в наукових дискусiях прагнули виршувати питання рiвностi. Адже мiркування мислителiв не е догмами. Саме в наукових дискусГях народжуеться ютина. Аристотель ставив пiд сумнiв мiркування Сократа i Платона щодо зневажливого бачення жшки у полiсi. Антифон задавав питання: чи варто чоловiковi одружуватись, бо вщповщальшсть за сГм'ю прирiвнюеться до страждань. Демокрит стверджував, що нема пршо! образи для чоловша, як бути пiд владою жiнки. Попри принизливi висловлювання античних мислителiв про жiнок, е ще багато щкавого в 1хшх працях, що заслуговуе на увагу науковщв i серйозне подальше вивчення.
Пращ Аристотеля створили глибоку штелектуальну основу розвитку антично! Грецп. Цiкавими й актуальними сьогоднi е його ще! щодо оргашзацп полiсу i його громадян у пращ "Пол> тика". Вiдомий англiйський фiлософ Бертран Рассел (1872-1970), дослгджуючи iнтелектуальнi надбання Аристотеля, зокрема працю "Политика", дiйшов висновку, що: "Аристотель не вiрив у рiвнiсть. Та коли визнати шдлеглють жiнок i рабiв, лишаеться ще питання, чи мають бути полГтично рiвними всi громадяни" [8, с. 169]. Рассел погоджуеться з Аристотелем, що рiвнiсть всГх громадян могла б призвести до перевороту в держав^ але для заможних громадян це було б бажаним, бо вс перевороти спрямоваш на врегулювання власностг
Мiркування Аристотеля про подготовку жiнок i дiтей до учасп в полiтичному життi держави заслуговують на окрему увагу. "Оскшьки будь-яка сГм'я е складовою держави, а вс люди е складовими шм'1 i оскiльки доброчесностi окремих частин повинш вiдповiдати чеснотам цiлого, то необхгдно i виховання жiнок i дiтей поставити у вiдповiдне вгдношення до державного ладу; i якщо це не байдуже держав^ яка прагне до достойного устрою, то потрiбно мати також достойних дгтей i достойних жiнок. I з цим потрiбно рахуватись, тому що жшки становлять половину всього вшьного населення, а з дгтей поим виростають учасники полiтичного життя" [9, с. 401]. Наведене чГтко демонструе: мислитель переконував, що вщ жшки, вщ И становища в сустльств залежить май-бутне суспiльства. Адже пригноблена жшка буде ростити Г виховувати пригноблених людей. Тшьки вшьна жшка, свгдома свое! пдносп, належно пошанована в сГм'1 та громадг може виховувати достойних Г пдних людей.
Тема участГ жшок у збройних конфлГктах сьогодш для Украши актуальна Г жваво обго-ворюеться. Жшки-во1ни е, але вони "невидимГ" для багатьох полгтиюв, державних дГячГв, та й зрештою, для багатьох громадян Украши. Сьогодш, в сучасному свт, можемо почути обговорення, на кшталт того, чи притаманш жшщ тГ доброчесносп, яю ще Аристотель описував у "Ншомаховш етищ" - мужшсть, вгдвага, безстрашшсть, честь, розсудливють [10, с. 117-131]. Чи може жшка поеднати свою бюлопчну та сощальну ролГ - бути матГр'ю Г солдатом?
Таю питання виникають в пересГчного украшця, коли згадують про жшок у вшську й армп. На прикладГ лакедомсько! держави, столицею яко! була Спарта, Аристотель мГркуе, по суп, про можливють для жшки вивчати вшськову справу: "Як мужчини Г жшки е складовими им'!, так Г державу необхщно дшити на двГ частини - на чоловГче Г жшоче населення. За того державного ладу, де погано йдуть справи зГ становищем жшок, половина держави неминуче виявляеться беззаконною. Це Г сталося в Лакедемонг законодавець, прагнучи, щоб держава стала загартованою, цшком досяг свое! мети щодо чоловГчого населення, але знехтував цим стосовно жГночо! частини
населення" [9, с. 429]. На думку Аристотеля, в той час, коли чоловши перебували довгий час у вшськових походах, жшки вели свавшьний i розкiшний образ життя, чим заподiяли багато шкоди державi. "Це яскраво проявилось при вторгненнi фiванцiв: користi тут, як i в шших державах, жiнки не принесли шяко!, а спричинили бiльше сум'яття, нiж вороги" [9, с. 429]. Аристотель вважав, що вiйськове життя мае багато чинниюв для формування чеснот у людини. Чоловiки, пройшовши випробуваннями вiйнами, набували цих чеснот, а жшки залишались на примгшвному рiвнi й не приносили шяко1 користi державi.
До учень Аристотеля, зокрема, до античного бачення жшки, апелювали револющонери доби Французько! революци, звертаючись до громадянки, демобшзовано1 з вiйська через И стать: "Жшкам нiчого робити у вiйську. Маемо невтомно повторювати !м: Громадянки! Вам личить бути лише у батьювському домi чи пiд чоловiковiм дахом, бшя узголiв'я лiжка ваших хворих чи немiчних батькiв, бiля колиски новонароджено! им'1. Деiнде вам бути недоречно. Зброю i битви полишпъ нам. Ваше завдання зовсiм не у тому, щоб знищувати безжалюного ворога, воно значно спокiйнiше - робити чоловтв щасливими. Республiка очшуе вiд вас чогось бiльшого за перемогу: саме ви, вiрнi подруги чоловша, прищепите наступному поколiнню античш нрави, без яких ми не зможемо обштись, якщо хочемо бути вшьними та гiдними найпрекрасшшо1 з ушх революцiй" [11, с. 84]. З наведеного бачимо, як по^зному можна трактувати вчення Аристотеля.
Дуалiзм i парнi протилежностi простежуються у мiркуваннях Аристотеля. З одного боку, вш розмiрковуе про те, що держава складаеться iз населення, яке подшене на двi статi, й законодавцю необхiдно пам'ятати, що примггивна й обмежена жiнка не сприятиме розвитковi держави, а з шшого боку, прирiвнюе статус жiнок до статусу дитини i доводить, що жшка не здатна мiркувати. Рода Гадаса Коцин, дослщжуючи працi Аристотеля, також вказуе на суперечносп в мiркуваннях мислителя: "У сво!й "Полггищ" Аристотель рекомендував, щоб дiти громадян, як дiвчатка, так i хлопчики, здобували освггу. Вiн вважав, що буде краще, коли дiвчата виходитимуть замiж трохи пiзнiше, нiж велiв звичай, чи якщо чоловiк i дружина будуть ближчi за вшом, нiж було заведено в т часи в Афiнах. Однак фшософ рекомендував тiльки незначнi змiни юридичного й полiтичного статусу жiнок-громадян. Вш стверджував, що це i природно, й дощльно, коли в им'1 чоловiк керуе дружиною" [7, с. 43].
Джон Стюарт Мiл у сво!й працi "Поневолення жiнок" також не оминув увагою Аристотеля. Порушуючи питання сощально1 справедливостi, Дж. С. Мш задае незручне питання: чи юнувало коли-небудь панування, яке не здавалось би природним тому, хто пануе? На його думку, саме Аристотель подшяе людей на два класи - нечисленний рабовласниюв i величезний рабiв. Рабами була переважна бшьшють представниюв чоловiчоl статi й ус жiнки. "Не хто шший, як Аристотель, чий iнтелект дав могутнш поштовх розвитковi людського мислення, мав саме таку думку, без найменшого сумшву чи застереження, i трималася вона на тих самих пересудах, на яких звичайно тримаеться твердження про домшування чоловтв над жшками: юнують, бачте, рiзнi натури людей, вiльнi й рабськi" [12, с. 377].
^м'я в "Полггищ" Аристотеля е складовою держави як тдлеглий державний орган. Внаслiдок такого трактування им'1 стосовно держави имейш вiдносини перебувають у вiдношеннi тотожносп з полiтичними вiдносинами.
Ставлення чоловша до жiнки подiбне до вщношення мiж главою держави i народом. Це управлшня не е владою деспотичною, а правлшня вiльного над вшьною. На думку Аристотеля, природою закладено, що жшка не здатна приймати ршення i потребуе влади чоловша над собою. "Мужчина щодо жшки: перший за своею природою вищий, друга - нижча, i ось перший володарюе, друга знаходиться в сташ шдлеглосп. Цей принцип повинен неминуче панувати i у всьому людствГ' [9, с. 383]. В основу вщносин батька та дггей покладена царська влада, побудована на любовi й перевазi розумово1 зрiлостi. "Влада батька над дпъми уподiбнюеться владi царя: батько править дпъми внаслiдок свое1 любовi до них i внаслiдок того, що вш старший за них, а такий вид влади i е саме царською владою" [9, с. 398].
Для правильного розумшня сучасного стану Гендерно1 проблематики необхiдно дослщжувати iсторiю вiдносин чоловiкiв i жшок. Аристотель в сво1х працях мiркував як представник античного
свгту, вш вiдображав тогочасний статус жшок антично! Грецii. З його праць робимо висновок, що античнi жшки були другорядними фiгурами. В працях Аристотеля жшкам вiдведена роль пасивних, незначних, побiчних персонажiв, яким мюце лише за закритими дверима дому. Однак його щеал -штелектуально зрiлi громадяни полiсу, як чоловши, так i жiнки. Вiн не вимагав експлуатацп жiнок, вважав, що !х треба допускати до громадянського життя. В "Полгтищ" Аристотеля можна знайти багато мiркувань, якi вщповщають баченню гендерно! проблематики в сучасному свiтi. Ентонi де Ясаi, один з найоригшальшших полiтичних мислителiв сучасно! Свропи, стверджуе, що форму-вання держави починаеться з чие!сь поразки [13, с. 31]. Жшки упродовж столгть потерпали вщ поразки у боротьбi за рiвнiсть статей. I сьогодш дискримiнацiя, тиск стереотипiв, гендерна нерiв-нiсть залишились тими невиршеними проблемами, над якими мiркував ще Аристотель.
Висновки. В XIX ст. дебатували про загрози i ризики здобуття жiнками вищо! освiти: присутнють жiнок в унiверситетах могла заважати студентам зосереджуватись на навчанш, медики доводили, що розвинений жшочий мозок призведе до атрофи жiночих оргашв i, вiдповiдно, до того, що жшка не зможе народжувати. Очевидно, що в XXI ст. в Украш простежуемо значний прогрес розвитку суспшьства - економiчний добробут, сощальна захищенiсть населення, доступ до шформацп, рiвний доступ до ресурсiв. Але, водночас, слщ пам'ятати, що тшьки тодi, коли гендерна складова буде серед прюрите^в державно! полiтики, Укра!на продовжуватиме динамiчно розвиватись як правова демократична держава, що унеможливить повернення до тоталитарного минулого.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. 1нститут статистики ЮНЕСКО. URL: https://www.prostir.ua/?focus=v-ukrajini-46-zhinok-naukovtsiv-instytut-statystyky-yunesko. 2. Новейший философский словарь / сост. А. А. Грицанов. Мн.: Изд. В. М. Скакун, 1998. 886 с. 3. Причепш G. М., Чернш А. М., Гвоздецький В. Д., Чекаль Л. А. Фiлософiя: посiб. для студ. вищих навч. закладiв. К., 2001. С. 527-575. 4. Волянська О. Жшка та фiлософiя. URL: http://waking-up.org/rozdumy/zhinka-ta-filosofiya/?lang=uk 5. Власюк Г. Жшка в украшськш науцi: непрохана гостя. URL: https://povaha.org.ua/zhinka-v-ukrajinskij-nautsi-neprohana-hostya/. 6. Пугач В. Фшософиш: хоробрi i розумнi. URL: https://genderindetail.org.ua/season-topic/osvita-i-prosvita/filosofini-134831.html. 7. Антолопя фемiнiстичноi фiлософii / за ред. Елюон М. Джагер та Айрес М. Янг; пер. з англ. Б. Спдис; наук. ред. пер. О. 1ващенко. К.: Видавництво Соломи Павличко "Основи", 2006. 800 с. 8. Рассел Б. Iсторiя захщно! фiлософii / пер. з англ. Ю. Лiсняка, П. Таращука. К.: Основи,1995. 759 с. 9. Аристотель. Политика // Аристотель. Сочинения: в 4-х т. Т. 4. М. : Мысль, 1983. 830 с. 10. Арютотель. Ншомахова етика / пер. з давньогрец. В. Ставнюк. К.: Авшон-Плюс, 2002. 480 с. 11. Слова чоловтв (1790-1793) / Кондорсе, Прюдом, Гшомар...; упор. Е. Бедентер. пер. з фран. О. Хоми. К.: Альтерпрес, 2006. 400 с. 12. Мш, Джон Стюарт. Про свободу: Есе / пер. з англ. К.: Видавництво Соломи Павличко "Основи", 2001. 463 с. 13. Ясаи Ентони, де. Государство / пер. с англ. Г. Покатовича под ред. Ю. Кузнецова. М.: ИРИСЕН, 2008. 410 с.
REFERENCES
1. Instytut statystyky UNESCO [UNESCO Institute for Statistics]. URL: https://www.prostir.ua/?focus=v-ukrajini-46-zhinok-naukovtsiv-instytut-statystyky-yunesko 2. Noveyshiy filosofskiy slovar' [The latest philosophical dictionary] / Sost. A. A. Gritsanov. Mn.: Izd. V. M. Ska-kun, 1998. 886 p. 3. Prychepiy Ye. M., Cherniy A. M., Hvozdetskyy V. D., Chekal L. A. Filosofiya: posibnyk dlya studentiv vyshchykh navchalnykh zakladiv [Philosophy: a guide for university students]. K., 2001. P. 527-575. 4. Volyanska O. Zhinka ta filosofiya [Woman and philosophy]. URL: http://waking-up.org/rozdumy/zhinka-ta-filosofiya/?lang=uk 5. Vlasyuk H. Zhinka v ukrayinskiy nautsi: neprokhana hostya. [Woman in Ukrainian Science: An Uninvited Guest]. URL: https://povaha.org.ua/zhinka-v-ukrajinskij-nautsi-neprohana-hostya/ 6. Puhach V. Filosofyni: khorobri i
rozumni [Philosophers: brave and smart]. URL: https://genderindetail.org.ua/season-topic/osvita-i-prosvita/filosofini-134831.html 7. Antolohiya feministychnoyi filosofiyi [Anthology of Feminist Philosophy] / za red. Elison M. Dzhager ta Ayres M. Yang; per. z anhliyskoyi B. Yehidys; nauk. red. per. O. Ivashchenko. K.: Vydavnytstvo Solomiyi Pavlychko "Osnovy", 2006. 800 p. 8. Rassel B. Istoriya zakhidnoyi filosofiyi [History of Western Philosophy] / per. z anhl. U. Lisnyaka, P. Tarashchuka. K.: Osnovy,1995. 759 p. 9. Aristotel'. Politika [Policy] // Aristotel'. Sochineniya: v 4-kh t. T. 4. M.: Mysl', 1983. 830 p. 10. Aristotel. Nikomakhova etyka [Nikomakhov ethics] / Per. z davnohrets. V. Stavnyuk. K.: Avilon-Plyus, 2002. 480 p. 11. Slova cholovikiv (1790-1793). [Men's words (1790-1793)] / Kondorse, Pryudom, Giyomar...; upor. E. Bedenter. per. z fran. O.Khomy. K.: Alterpres, 2006. 400 p. 12. Mil, Dzhon Styuart. Pro svobodu: Ese [About freedom: Essay] / per. z anhl. K: Vydavnytstvo Solomiyi Pavlychko "Osnovy", 2001. 463 p. 13.Yasai Yentoni, de. Gosudarstvo [State] / per. s angl. G. Pokatovicha pod red. Y. Kuznetsova. M.: IRISEN, 2008. 410 p.
Дата надходження: 08.07.2019р.
