CC BY
33Development of cognitive activity of students promotes using the lesson of the text and illustrations of their textbook, readers, handbook of scientific and scientific-popular magazines and newspapers, as well as interesting demonstration experiments, fragments from movies, transparencies and other means of visual aids.
Less, however, ensure the motivation of the teaching and bring a cognitive interest of the student. It is necessary to, firstly, be aware of the purpose of the training and, secondly, to show how these objectives can be achieved.
References:
1. Зимняя И.А.,«Основы педагогической психологии».- М, «Логос»,2000.
2. МаслыкоЕ.А. Настольная книга преподавателя иностранного языка / Е.А. Маслыко, П К. Бабинская П.К. - Минск, 2006.
3. Алексеева, Е. В. Игровые моменты на уроках иностранного языка / Е. В. Алексеева // Английский язык. Прил. к газ. «Первое сентября». - 2007. - № 19. - С. 1724.
4. Дюзденбаева, К. К. Использование игровых методов в обучении иностранному языку студентов неязыковых специальностей / К. К. Дюзденбаева // Бшм = Образование. - 2008. - № 2. - С. 84. - 87.
ГЕНДЕРНА СПЕЦИФ1КА KOMYHIKAraBHOÏ ПОВЕД1НКИ 1НДИВ1ДА
Гречуха Леся Олександр1вна
к.фшол.н., доцент, доцент кафедри прикладное лтгвгстики, Черкаський державний технологгчний утверситет, бул.Шевченка, 460, м.Черкаси, Украгна, 18006
Вивчення «культурних домшантсв», що становлять систему дослщницьких процедур, спрямованих на висв^лення рiзноманiтних концешив певно'1 культури е най продуктившшою гендерною методикою [4, c. 132-136]. Гендер — це невщ'емний компонент мовленнево'1 поведшки у виглядi кодiв, вш зумовлюе тематику й характер мовленневих акпв, пщтверджуючись мовними засобами, що дають змогу людиш самопрезентуватись у соцiумi як чоловш або жшка [7, c. 11-12]. Особливо актуальними е щ знання в сучасному мiжкультурному простор^ оскшьки вони вмотивоваш свiтовими процесами глобалiзацiï. При цьому важливо встановити мюце гендерного концепту в цшсний картинi свiту, а також з'ясувати специфшу вiддзеркалення в мовi стереотитв, пов'язаних зi статтю.
Специфiка комушкацп чоловiка й жшки мiж собою й з шшими мае глибоке соцiофiзiологiчне пiдrрунтя, пов'язане з еволющею людини. C. Гiнгер зазначае, що доюторична людина мала обмежене коло спшкування — за все життя вона могла зустрiтися з приблизно 150 особами, що вщповщно впливало на рiвень ïï вербального спшкування; до того ж, вщповщну роль ввдгравала й особлива диференцiйована дiяльнiсть давнiх чоловiкiв i жiнок — чоловша як мисливця, змушеного бшьше мовчати, логiчно мислити й орiентуватися в просторi та жiнки як домашньо'1' господинi й вихователя д^ей, що потребувало вщповщно'1' вербально'1' активность Звiдси й специфiка сприйняття в комушкацп: чоловiче — переважно лiвою пiвкулею головного мозку, що вщповщае за аналiтичне мислення людини та його вербальне втшення, жшоче — як лiвою, так i правою твкулею, що вiдповiдае за обробку шформацп, виражено'1' в символах й образах, а не в словах. [2] Щоправда, очевидним залишаеться й той факт, що для чоловшв важливо те, «що говорять», а для жшок — переважно те, «як говорять» [1, c. 29].
Вже з самого дитинства жшки вчаться вести кооперативы бесщи, розмови-спiлкування, тобто вчаться бути доброзичливими, виражати ствчуття, надавати пiдтримку. Для жшок розмова е способом зближення i взаеморозумшня. У зв'язку з
81
цим вони ставлять бшьше питань i висловлюють бiльше реплiк-реакцiй. Чоловiки ж схильш вести «односторонш» бесiди шформацшного типу, якi приймають форму «розмови-повщомлення». 1хш розмови фокусуються не стшьки на почуттях i стосунках, скшьки на демонстрацп сво'х знань, умшь, поiнформованостi. З дитинства чоловiки вчаться привертати до себе увагу i не втрачати ii. Тому вони комфортно почуваються у великих групах або, шакше кажучи, пiд час публiчних виступiв. Жiнки охочiше ведуть розмову в mm близьких людей, вони вщдають перевагу приватним бесщам. [6, c. 90]
Науковцi стверджують, що гендернi особливостi виявляються ще на раннiх етапах розвитку людини — в процесi засвоення рщно'1' мови. Розрiзняють два типи засвоення мови — референцiйний та експресивний. Перший визначаеться превалюванням тако'1' мовно'1' ди, як називання об'ектiв, другий — регулюванням власно'1' дiяльностi та встановлення контакту з шшими. [10, c. 99-100] Зазначаеться, що бшьш референцiйними е дiвчатка, а бшьш експресивними — хлопчики. Однак, знову-таки можемо не погодитися з такими категоричними твердженнями, оскшьки ця шформащя цiлком нiвелюються параметрами шдивщуальносп, обдарованостi та унiкальностi кожно'' людини.
Рiзниця в стилях спiлкування чоловтв та жшок е наслiдком рiзного виховання. Хлопчики й дiвчатка виростають в рiзних «словесних свiтах». Люди розмовляють iз ними по-рiзному i очiкують вiд них рiзних комушкативних реакцiй. [9] Чоловiки прямо висловлюють сво'1' думки («Let's get down to business», «Get to the point», «Don't heat around the bush»). Жшки ж довго «кружляють» навколо мети розмови, вони менш прямолшшш («Yes, maybe you are right and it would be better to buy a new car, but it is cheaper to repair the old one, so we will save money..how do you think?»). [15, c. 123-124] А. та Б. Из зауважують, що для жшочо'' розмови типовою е наявнють 2-3 комушкативних лшш, тодi як чоловiча розмова така: вичерпуеться одна тема, починаеться шша. [8, c. 199]
Чоловши та жшки, маючи рiзнi сфери дiяльностi, зокрема й вщмшш захоплення, надають перевагу рiзним темам (жшки: мода, кулiнарiя, дгти; чоловши: спорт, техшка, пол^ика) [3, c. 52]. Дослщження Д. Таннен улюблених тем чоловiчих та жшочих розмов тд час о6щньо' перерви показало, що у виключно чоловiчих колективах розмова стосувалася здебiльшого бiзнесу, полiтики i нiколи людей. Наступними за популяршстю були 'жа, спорт та вщпочинок. Як правило iнтимне, зокрема сексуальне, життя не обговорюеться публiчно. Тодi як тема сексу дуже популярна в приватних передусiм чоловiчих бесщах. [13, c. 93]
Щоправда, як свщчить досвiд мiжкультурноi комушкацп, суспшьш процеси неспроможнi подолати вiковi традицп, що рiзною мiрою виявляються в комушкацп на певних ii етапах. Сучасне життя змшило рольовi ознаки ста^ та взаемостосунки мiж ними; процеси розвитку суспшьства надали можливють ж1нкам бiльш активно проявляти себе, що привело останшм часом навт до змiни комунiкативних ролей. [5, c. 67-68] Зокрема жiнка-керiвник, «йзнесвумен», жiнка-вiйськовослужбовець, жiнка-водiй тощо повинш дотримуватись чоловiчого стилю в комушкацп, шакше вони не зможуть досягнути устху в обранш ролi. При цьому оцшка ж1ночо'' комунiкативноi поведшки експонуеться з позицiй чоловiчого св^огляду. [11, c. 102-103] Натомiсть опанування чоловшами споконвiчно «жiночих» ролей не супроводжуеться змшою комунiкативних стилiв, навпаки, новi соцiальнi ролi чоловiки виконують по-своему, що надае 1'м певноi привабливостi й сприяе успiшнiй комушкативнш дiяльностi. Чоловiки-кухарi, чоловiки-вихователi, чоловши-стилюти й дизайнери, чоловiки-повивальники вже давно й справедливо вважаються кращими за жшок у цих ролях саме завдяки тому, що збер^ають свш «чоловiчий» стиль. [16, c. 342] При цьому, звюно, варто враховувати певш вiдхилення в поведiнцi окремих чоловшв, що наслiдують манери жшок, 1'х зовнiшнiсть або стиль спiлкування. 82
Гендерно маркованою уважають й таку ознаку, як якють мовлення, зокрема, характеризуючи мовлення чоловiка, використовують такi маркери: говорить твердо, ^зно, з жаром, горланить. Характеристика жшочого мовлення вербалiзована такими лексемами, як виговоритися, випалити, видавити, просити, передражнювати, бурчати, белькотати, говорити тремтячим голосом, з^хаючи, жалюним або слабким голосом, повiльно й тихо, з розстановкою тощо. Вибiр мовних формул на позначення адресата мовлення зумовлений насамперед психолопчними особливостями чоловша й жшки, якi по^зному «омовлюють» свiт вiдповiдно до сприйняття, що реалiзуeться так званим внутршшм мовленням. [14, c. 237]
Вщ гендерних стереотипiв переважно залежать i невербальнi стилi поведiнки чоловiка або жшки, зокрема у використаннi кшетичних засобiв — жестiв, мiмiки, пози, рухiв тiла й манери поведшки. Невербальна комунiкацiя на гендерному рiвнi е продуктом бiльш соцiальним, оскшьки пов'язана зi стереотипними уявленнями щодо комушкативнох поведiнки чоловiка або жшки. Отшттями виробленi правила ща поведшки формально розподшяють невербальнi засоби комушкацп на чоловiчi й жiночi, що загалом шюструють силу, рiшучiсть, агресившсть чоловiка або чуттевiсть, толерантнiсть, емоцшшсть жiнки. [12, c. 273] Вщтак, грунтуючись на теоретичних висновках фахiвцiв iз невербальнох комушкацп (С. Григор'ева, Н. Григор'ева, Г. Крейдлш, А. Пз), дослiдники гендеру (I. Баженова, А. Кирилша, Е. Чувiлiна) умовно розрiзняють кiнетичнi засоби за статевою приналежнiстю, зважаючи на стереотипнi уявлення невербально'1' поведiнки чоловiка й жшки. Зокрема до типових чоловiчих жеспв вони вiдносять такi, як «чухати потилицю» в станi подиву; «потирати руки» як iлюстрацiя позитивних очшувань; «бити кулаком об стiл, крюло, трибуну або будь-яку опору», розлютившись або доводячи свою правоту тощо. Питомо жшочими вважають жести «сплеснути руками», виражаючи подив; «закривати обличчя руками, хустинкою, пальцями» в сташ тривоги, плачу; «ходити вперед-назад, схрестивши руки на грудях в сташ роздратування, страху тощо. Для жшок цi жести нехарактернi, адже вони супроводжують гшв, приймаючи, наприклад, таю пози, як «ставити руки в боки, класти руку на стегно», поширеним е рух «тупати шжкою, чобiтком» тощо. [4, c. 132-136]
Як бачимо, розумшня кiнетичних маркерiв у мiжкультурнiй комушкацп мае суттеве значення для успiшного спiлкування. Упм, варто зважати й на той факт, що такий подш е лише умовним, оскшьки вш може швелюватися соцiальними й культурними чинниками, шдивщуальшстю кожного комунiканта, часо-просторовими факторами.
Отже, дослщження гендерних особливостей невербально'1' й вербально'1' комушкацп сприяе визначенню ушверсальних ознак загальнолюдськоi взаемодП, а також виокремленню характеристик культурно маркованих, шдивщуально специфiчних. Перспективу цiеi науково! розвiдки становить бiльш детальнее вивчення гендерного дискурсу в рiзних його проявах з метою виявлення специфши комушкативних процесiв мiж чоловiком i жiнкою.
Список використаних джерел
1. Вшкова О. Ю. Конструктивнi та деструктивш вияви гендерних стереотипiв / О. Ю. Вiлкова // Украшський соцiум. — 2004. — № 3 (5). — С 28-33.
2. Грэй Дж. Мужчины — с Марса, женщины — с Венеры / Дж. Грэй. — СПб.: Питер, 2001. — 512 с.
3. Исмагулова Г. Лингвокультурологическый аспект гендерных отношений: сопоставительный аспект (на материале русского, немецкого и казахского языков): дис. на соиск. учен. степ. канд. филол. наук / Г. Исмагулова. — Челябинск, 2005. — 177 с.
4. Кирилина А. В. Исследование гендера в лингвистических научных дисциплинах / А. В. Кирилина // Гендерное образование в системе высшей школы: состояние и перспективы. Материалы международной научно-практической конференции (24-25 июня 2003 г). — Иваново, 2003.- С. 136.
5. Крейдлин Г. Е. Мужчины и женщины в невербальной коммуникации: культурно-универсальные и культурно-специфичные особенности невербального коммуникативного поведения / Г. Е. Крейдлин // Гендер: Язык. Культура. Коммуникация / Материалы III Международной конференции (27-28 ноября 2003 г.).
— М.: МГЛУ, 2003. — С. 68.
6. Куницина В. Н. Межличностное общение / В. Н. Куницина. — СПб.: Питер, 2001. — 544 с.
7. Першай А. Гендерные аспекты речевого поведения / А. Першай // Журнал «Иной Взгляд»: Международный альманах гендерных исследований. — 2000. — № 2.
— С. 12.
8. Пиз А. Язык взаимоотношений: мужчина и женщина / А. Пиз, Б. Пиз. — М.: Изд-во Эксмо-Пресс, 2000. — 238 с.
9. Путрова М. Интерпретация значения слова: гендерный контекст / М. Путрова // Материалы II Международной междисциплинарной научно-практической конференции «Женщина. Образование. Демократия» (15 мая 1999 г.): [електронний ресурс]. — Режим доступу: http://envila.iatp.by.
10. Сироткина Ю. Н. Гендерные различия в детской речи (о разных путях усвоения языка) / Ю. Н. Сироткина // Материалы III Международной конференции (2728 ноября 2003 г.) — М.: МГЛУ, 2003. — С. 100.
11. Снегова Т. И. О гендерной стереотипизации образа юриста / Т. И. Снегова // Материалы III Международной конференции (27-28 ноября 2003 г.) — М.: МГЛУ, 2003. — С. 103.
12. Солощук Л. В. Вербальш i невербальш компоненти комушкацп в англомовному дискурс / Л. В. Солощук. — Харюв: Константа, 2006. — 300 с.
13. Таннен Д. Ты просто меня не понимаешь! (Общение женщин с мужчинами) / Д. Таннен. — СПб., 1996. — 162 с.
14. Украшська система найменувань адресата мовлення: [колективна монографiя] / М. С. Скаб, М. В. Скаб та шшь — Чершвщ: Рута, 2008. — 304 с.
15. Шевелева Л. В. Гендерный стереотип емоциональности в речевом поведении субъекта / Л. В. Шевелева // Гендер: Язык. Культура. Коммуникация. Материалы III Международной конференции (27-28 ноября 2003 г.). — М.: МГЛУ, 2003. — С. 125.
16. Шейнов В. П. Мужчина и женщина. Энциклопедия взаимоотношений. / В. П. Шейнов. — СП.: Курс, 1997. — 639 с.
РОЛЬ ПРИРОДНЫХ СИМВОЛОВ В ЧЕЧЕНСКОМ ФОЛЬКЛОРЕ
Садулаева Марьям Хасмагомедовна
кандидат филологических наук, доцент Чеченского Государственного Университета Адрес: 364907, Чеченская Республика, г. Грозный, ул.Шерипова, 32
АННОТАЦИЯ
В данной статье рассматривается проблема функциональной значимости природных символов в чеченском устном народном творчестве.В многожанровом чеченском фольклоре исключительную роль играют символы природы, которые не только создают внешний образ, но и, как правило, несут более сложную смысловую нагрузку.
ABSTRACT
This article addresses the problem of the functional significance of the natural character of the Chechen oral folklore. The multi-genre Chechen folklore crucial role played by 84
