CC BY
9Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации». Том 22 (61). № 3. 2009 г. С. 149-155.
УДК 811: 792.082=512.161
ПРОБЛЕМА ГЕНДЕРУ В НЕУСП1ШН1Й КОМУН1КАЦП (НА ПРИКЛАД1 ТУРЕЦЬКОТ МОВИ)
Цимбал К. В.
У данш робот розглядаеться тендер як прагматичний фактор виникнення комушкативних невдач мiж комушкантами. Звертання до усного дiалогiчного мовлен-ня мiж представниками рiзних статей дозволяе прослщкувати, як тендер комушкан-тiв постае у виглядi суттево! риси комушкацп, яка визначае вибiр форм та засобiв адресаци повщомлення, а також його штерпретаци.
Ключов1 слова: комушкативш невдачi, гендерний конфлшт, мовна особистiсть, гендер комунiкантiв, лшгвютична гендерологiя, лiнгвопрагматика.
Вступ. Сучасна лшгвютика характеризуеться iнтенсивним розвитком нових на-прямкiв, основаних на принципi антропоцентризму. Зпдно з цим принципом в центрi наукових дослiджень постае людський фактор, тобто усi iндивiдуальнi характеристики мовно! особистостi, в тому чи^ li приналежнiсть до ие! чи шшо1 статi, яка вщг-рае основну роль в сощальнш, культурнiй та когнiтивнiй орiентацil людини. Дана робота присвячена дослщженню проблеми гендеру комунiкантiв в неусшшних дiалогах, при цьому гендер розглядаеться, як прагматичний фактор комушкативних невдач.
Актуальшсть дослiдження визначаеться недостатнiм вивченням комплексу проблем, пов'язаних iз гендерними проблемами текспв рiзних сфер спшкування в турецькiй мовi. Активний розвиток гендерних дослiджень в останнi роки потребуе звернення до вшх аспекпв комушкативно1 взаемоди, в тому чи^ до питання гендеру як прагматичного фактору комушкативних невдач.
Метою роботи е дослщження аспекпв взаемоди та взаемовпливу комунiкантiв одне на одного з огляду на гендерний аспект 1хньо1 комушкативно1 поведiнки.
Нагадуемо, що на вiдмiну вiд украшсько1 мови в турецькiй мовi немае категори роду. Турецька мова не мае розподшу iменникiв за родами, тому у вщношенш особи з метою розрiзнення роду-статi використовуеться категорiя статi, яка виражаеться лексичним способом та визначаеться лексичним значенням самого слова або синта-ксичним способом, коли приналежшсть особи до стал визначаеться за допомогою спецiальних ^в. Проте в данiй роботi нас щкавить комунiкативно-прагматичний пiдхiд до анатзу гендеру адресата як фактора, що визначае формування висловлю-вання та вибiр мовних засобiв для оптимального впливу на нього, а також ролi гендеру в неусшшнш комушкацп.
Поняття «гендеру» увiйшло в сучасну лiнгвiстичну парадигму набагато шзш-ше, нiж в iншi гумаштарш науки. Першi працi в данш галузi виникли на Заходi, а першi системнi описи чоловiчих та жшочих особливостей мовлення були зроблеш на базi мов iз германсько1 та романсько1 мовних груп (Homberger [1]; Payne [2]; Staley [3]). Що стосуеться вггчизняно1 лiнгвiстики, то першi регулярнi дослiдження з ще1 тематики почали проводитися тiльки в кшщ 80 - на початку 90 роюв, i з сере-
дини 90-х почали стрiмко розвиватися, тому зараз ми говоримо про появу ще одше! галузi втизняного мовознавства - лтгвгстичног гендерологП (або гендерног лгнгвг-стики). У даному напрямку необхщно вщм^ити внесок таких вiтчизняних (росшсь-ких) лiнгвiстiв, як Горошко [4], Городшкова [5], Картушина [6], Кирилiна [7], Пуш-карьова [8], Тро!цька [9] Халеева [10], iн. Гендернi дослщження в лiнгвiстицi розви-ваються дуже штенсивно та привертають все бшьшу увагу вчених своею перспективною. Не дивлячись на появу нових робщ присвячених аналiзу комунiкативних невдач, !х гендерний аспект в турецькш мовi досить залишаеться однiею з найменш дослiджених галузей лшгвютично! науки.
Термш гендер, таким чином, використовувався для опису сощальних, культур-них, психолопчних аспектiв «жшочого» в порiвняннi з «чоловiчим», тобто «у вид> леннi всього, що формуе риси, норми, стереотипи, рол^ типовi та бажаш для тих, кого суспшьство визначае як жшок та чоловтв» [8, с. 16]. I шшш трактовцi бiльш широким поняттям е гендер, що об'еднуе бiологiчну та сощальну стать: «Гендер -свого роду мiждисциплiнарна iнтрига, в основi яко! переплiтаються багато наук про людину, про И не тшьки бiологiчну, але й соцiально та культурно зумовлену специ-фiку, штригу як сукупнiсть обставин, подiй та дш, в центрi яких знаходиться люди-на, особистiсть» [10, с. 9]
Отже, гендер або соцюкультурна стать людини - це сукупнють соцiальних спод> вань та норм, цшностей та реакцiй, якi формують окремi риси особистостi. Як i в ба-гатьох iнших культурах, у турецькш культурi гендер тюно пов'язаний з бiологiчними та анатомiчними ознаками людини та набувае характеру нормативность Важливу роль у розвитку та шдтримщ гендерно! системи вщграе свiдомiсть людей. Конструю-вання гендерно! свщомосп вiдбуваеться через розповсюдження та шдтримку сощаль-них та культурних стереотипiв, норм та правил.
Антропоцентрична парадигма сучасно! лiнгвiстики ставить в центр уваги людину, яка вщображаеться у мовi та використовуе мову. Лшгвютика вiдстоюе уяв-лення про людину, здатну до комушкаци, про мовну особистiсть: це структура осо-бистостi, що е загальною для усiх членiв суспiльства та формуеться шд впливом со-щального середовища (Караулов [11]; Прохоров [12]).
Визначною рисою радянсько!, а по^м росшсько! та укра!нсько! (Базилiв [13]; Холод [14]) лшгвютично! гендерологп можна також назвати виражену практичну направленють дослiдження чоловiчого та жшочого мовлення.
Дослiдники лшгвютично! прагматики почали акцентував увагу на позици мов-ця по вiдношенню до адресата, його комушкативних намiрах, способах !х мовного вираження, стратепях i тактиках комушканпв для досягнення ними певно! мети. Н. I. Формановська пише: «...комушкативно-прагматичний пiдхiд до мови розставляе новi акценти i в характеристиках мовних та мовленневих одиниць, i в самому вид> леннi таких одиниць. Виникае глобальний напрямок, що називаеться комушкатив-ною лiнгвiстикою, або лшгвютикою спiлкування» [15, с. 23]. Учений вiдмiчае, що в центрi лшгвютично! прагматики знаходяться обидва комунiканти, адресант та адресат спшкування. Дослщниця вводить поняття «смислу мовця» та «смислу адресата», розумiючи пiд ними установки, штенци, iлокутивнi сили, явш та скритi намiри мов-
150
ця, можливост та способи штерпретацп явних та скритих HaMÍpÍB адресатом, перло-кутивний ефект [15, с. 33].
В цен^ сучасно! лшгвютично1 прагматики штерес до гендерних параметрiв осо-бистостi стае все бiльш штенсивним. На думку гендерологiв, iнтерес був викликаний як змшою науково! парадигми (перехiд вiд структуралiзму до прагматики), так i змь нами в сощальному середовищi [7, с. 15-20]. Т. Г. Копанева вказуе на особливу роль дослщження тендеру як параметра, що розд^е суспiльство на двi макросоцiальнi групи, в умовах швидкого розвитку iнформацiйних процесiв та пщвищення ролi мови в сусшльсга [16, с. 15]. Як вiдмiчае автор, в наш час «дослщження механiзмiв генде-рно! комушкацп, i! структури та ролi в сучасному суспiльствi дозволяе використову-вати результати даного дослщження в якосп вироблення практичних способiв, форм та технологш ефективного ведення соцiального дiалогу» [16, с. 15].
Отже, повертаючись до ефективност спiлкування, нагадаемо, що ефективним прийнято називати оптимальний спосiб мовленневого спшкування, який е усшш-ним, гармоншним, корпоративним. При його вивченш розглядаються шляхи ство-рення мовленневого комфорту для учасниюв комушкаци, засоби та способи, що ви-користовуються комунiкантами для забезпечення гармонiйного спшкування. Осю-льки, як було зазначено вище, iснують певнi фактори, що порушують гармонiйне спiлкування, спричиняють непорозумшня та викликають негативнi емоцiйнi та пси-хологiчнi стани спiврозмовникiв, то мова йде саме про комушкативш невдачi, або, як !х визначають рiзнi дослiдники, «комунiкативний збш» (Падучева [17]), «комуш-кативна невдача» (Городецький, Кобозева, Сабурова [18]; Земська, Ермакова [19]), «комушкативш девiацil» (Бацевич [20]), мовленневий конфлшт тощо. Цi явища вка-зують на негативне поле комушкативно1 взаемоди. Для позначення рiзних збо1в та непорозумiнь в ходi мовленневого спiлкування ми користуемося термшами «неус-пiшна комунiкацiя» та «комушкативна невдача», пiд якими розумiеться повне або часткове нерозумшня висловлювання партнером комушкаци, тобто нездiйснення або неповне здшснення комунiкативного намiру мовця та нанесення негативного емоцшного ефекту.
Гендерний конфлшт через категори домiнування та влади е одним iз базових основ сощально1 стратифшацп. Ключовим у визначенш гендерних протирiч в Туре-ччинi е не так рiзниця у статусах, ролях чи шших аспектах взаемоди чоловiкiв та жшок, скiльки на рiвнi авторитетностi, впливу та шдкорення, що затвердилися в да-ному iсторичному суспiльствi через гендерш ролi та вiдносини. На прикладi побу-тового дiалогу можна прослщкувати iерархiю вiдносин мiж чоловшом (Бурханом) та жiнкою (Макбуле), як нещодавно заручилися («Avrupa Yakasi»):
- Burhan Bey, verin yardim edeyim.
- Ya, Makbule, gekil! Burada erkekler yapiyoruz, gormüyor musun!
- Переклад
- Пане, Бурхане, дайте допоможу.
- Та, Макбуле, eidiüdu! Тут чоловти справою займаються, не бачиш?
В даному комедшному серiалi на прикладi вщносин мiж даними персонажами в> дображаеться алегоричне втшення 1де1 висмiювання iерархil вщносин мiж чоловiками та жшками за допомогою лексичних та граматичних засобiв (звертання на «Ви», спо-
151
нукальний стан, тощо), а також за допомогою прагматичних 3aco6ÍB (з боку жшки -вираження поваги та нaмiр допомогти, з боку чоловiкa - мета довести свою самостш-нiсть та вщсутшсть потреби у допомозi, тим паче представнищ «слабко! статЬ>).
Проте характеризувати рiзницю в поняттях взаемоди статей або гендерних про-тирiч уже недостатньо. Пiдхiд до aнaлiзу гендерно! рiзницi при конфлiктологiчному пiдходi передбачае соцiокультурний aнaлiз. Iсторичнi умови, що змшили змiст гендерних вщносин в XX ст. у свт, а вiдповiдно, i в Туреччиш, привели до конфлiкту старих культурних норм (властивих трaдицiйному, юламському, пaтрiaрхaльному суспiльству) та нових, що привело до так званого культурного шоку. Тому з шшого боку вихвд певно! частини турецьких жшок iз приватного (шмейного) культурного середовища в зовнiшне, трaдицiйно пов'язане з чоловiчим, середовище привело до змши норм, цiнностей, моделей, взiрцiв поведшки як жiнок, так чоловiкiв.
Розглянемо дiaлог iз фiльму «Yaprak Dokümü», ситуaцiю, в якiй немолодий чо-ловiк (Нiтхaт) в силу обставин познайомився iз молодою жiнкою (Ферхунде, що представилась як Нурдан), яка йому сподобалась, та наступного дня намагаеться запросити !! на побачення, використовуючи предмет !хнього вчорашнього знайомс-тва, а саме будинок батька колишнього чоловша Ферхунде, який шм'я була змушена продати та який нещодавно придбав Нiтхaт. Прийшовши до будинку, Ферхунде зу-стрша теперiшнього хазя!на, який подумав, що жшка теж зaцiкaвилaсь будинком. Отже, розмова по телефону наступного дня:
Ferhunde.: Efendim Nithat bey,
Nithat.: Günaydinlar, Nurdan Hanim.
F. : Günaydin.
N.: Numarami kaydetmi§siniz demek. Qok memnun oldum.
F. : Buyurun
N.: Sabah sabah rahatsiz ettiysem ozür dilerim. Ben §ey diyecektim. Ben her sabah yürüyü§ yaparim sahilde. Gene yaptim da. Bir iki yer gozüme garpti. Diyorum ki. Bulu§sak, once güzel bir kahvalti yapsak. Sonra gidip evlere baksak. Olur mu acaba?
F. : Kusura bakmayin. Bugün e§imin buldugu yerlere bakmaya gidecegiz.
N.: Ya...Tüf.. Benim de tuzum olur diye dü§ünmü§tüm ama. Yani bilmiyordum. Ay Allah ya. Kusura bakmayin.
F. : iyi günler.
N.: Ba§ka bir niyetim yoktu. Yanli§ anla§ilmasin. Tamamen yardimci olmak igin. Sizin de i§iniz gorülsün. insaniyet namina.
F. : Anladim. iyi günler.
N.: Size de yengem. Beyefendi agabeyimize hürmetler.
Переклад:
Ферхунде: Слухаю, пане Нтхате
Himxam: Доброго ранку, пат Нурдан.
F.: Доброго ранку.
N.: Miü номер записали, значить. Дуже приемно.
F.: Слухаю..
N.: Пробачте, якщо потурбував вас з самого ранку. Я от що xоmiв сказати. Я щоранку прогулююсь по набережмй. От знову вийшов. I меш приглянулися дектька
152
м1сць. От i кажу, аби нам зустртися, спочатку постдати, nomiM nimu подивити-ся будинки... Це можливо ?
F. : Пробачте. Сьогодш ми тдемо дивитися будинки, як знайшов мт чоловт.
N.: Яя... хмм.. А я подумав, що зможу допомогти, але.. Тобто, я не знав.. О, Боже... Пробачте.
F. : До побачення.
N.: У мене не було тшого намiру . Не зрозумтте неправильно. Ттьки з метою допомогти... Щоб i ви виршили свог справи. Зметою гуманносmi.
F. : Зрозумша. До побачення.
N.: I вам також, невттко. Мое шанування nановi вашому чоловiковi.
У дiалозi спостер^аетъся комушкативна невдача, оскшьки чоловш, не зважаю-чи на акцентування сво!х добрих rnMipiB показати будинки, все ж обрав невщповщ-ну стратепю розмови та проявив защкавлешсть партнеркою з комушкаци, як жш-кою, яка, в свою чергу, вщмовила, даючи зрозумгти, що одружена, таким чином ви-користавши неправдиву шформащю. За контекстом нам вщомо, що Ферхунде щка-виться справами им'1 свого колишнього чоловша та причинами й умовами продажу будинку, проте вона не згодна дiзнатися деталi вщ чоловша, що проявив до не! защкавлешсть. Бшьш того, якщо контакт з цим чоловшом стане вщомим, то це в умовах турецького суспшьства дискредитуе и перед шм'ею колишнього чоловша.
В наступному дiалозi чiтко спостер^аеться природна жшоча реакцiя на обста-вини, що склалися, з проявом чуттевостi, емоцiйностi, оцiночностi, страху. Молода подружня пара Джем та Неджла («Yaprak Dokümü») з метою вщдалитися вiд шмей-них проблем та трохи перепочити виршили провести коротку вщпустку на евро-пейських прськолижних курортах, за!жджаючи до сестри Джема Селш, що навча-еться у Швейцари. Проте мiж Неджлою та молодшою сестрою Джема iснуе конф-лiкт, що е причиною занепокоення Неджли:
Cem: Ne oldu?
Necla: Niye once isvigre'ye gidiyoruz? Seline donü^te ugrayacaktik hani.
C: Kizin ders programi uymadi, ne yapalim. Sonugta iki gün kalacagiz onun yaninda. Ha once ugrami^iz ha sonra. Ne fark eder?
N: Dogru, her iki durumda da burnumdan getirecek nasilsa.
C: Ne oluyor sana, Necla?
N: Selinle §u sira kar^ila^mak istemiyorum.
C: Ya yapma bunu §imdi. O benim karde^im. Kendi kendini sagma sapan doluruyorsun.
N: Ba^ima geleceklerini biliyorum da ondan. Laf soku^turacak, sinirimi bozacak yine. Bakma oyle. Bana yaptiklarini unutmadim daha.
C: Onun da unutamadiklari var, benim de. Ama ikide bir gündeme getirip sicak tutmuyoruz. Unutmaya gali^iyoruz.. Sen de oyle yap.
N: Qali^iyorsun... Amapek ba^ardigi soylenemez senin de. (kapidan gikiyor)
Переклад:
Джем: Що трапилось?
Неджла: Чому ми спочатку гдемо до Швейцары? Ми ж мали загхати до Селiн на зворотному шляху!
153
Д.: У дгвчини незручний розклад уроюв, що ж поробиш. В результатi все одно будемо у нег два дм. Ранше загхали чи тзтше. Якарiзниця?
H.: Правильно, в будь якому випадку вона зiпсуe настрт.
Д.: Що з тобою когться, Неджла?
Н: Я не хочу зараз зустрiчатися i3 Селт.
Д.: Не поводься так зараз! Вона моя сестра. Ти сама себе даремно налаштову-еш на погане.
Н: Я знаю, що станеться, тому так. Вона знову буде обмовляти мене, псувати мог нерви.... Не дивись так! Яще не забула все те, що вона мет зробила.
Д: I у нег е те, що вона не забула, i у мене. Але ми не виносимо це перiодично на розсуд, не згадуемо про це. Намагаемося забути. I ти теж так роби.
Н: Намагаешся... Проте не можна сказати, щоустшно (виходить iз юмнати).
Як бачимо, реакщя чоловша в якосп лопчно!, конструктивно!, холоднокровно! вщповщ на збуджений емоцшний стан дружини з метою запоб^ти виникненню сварки приводить до припинення розмови з чггко вираженим негативним ефектом для обох сторш, оскшьки, жшоча iмпульсивнiсть, емоцшшсть та чуттевють не до-зволяють !й розсудливо чинити в данш ситуаци, тому жшка переводить негатив на чоловша, завершуючи розмову, виходячи iз юмнати ображеною.
Висновки. Отже, одним iз актуальних завдань прагмалшгвютики та соцюлшг-вютики на сьогодшшнш день е перевiрка на матерiалi рiзних мов юнуючих досл> джень про характеристики гендерних проявiв у спiлкуваннi. Гендер комунiкантiв е суттевою характеристикою комунiкацi!, що визначае вибiр форм та засобiв адресаци та iнтерпретацi! повiдомлення. Даною роботою ми намагалися заповнити прогалину в комплексному питанш специфiки гендерно! комушкативно! поведiнки з огляду на усшшшсть комунiкацi! в межах гендерних стереотишв, соцiальних норм турецького суспiльства. Перспективою подальших дослiджень гендеру комунiкантiв нам вбача-еться глибше вивчення комушкативних конфлiктiв та способiв !х виршення, дослi-джуючи усне мовлення.
Список лiтератури
I. Homberger D. Mannersprache-Frauensprache: Ein problem der Sprachkultur? [Text] / Muttersprache, 1993. - S. 89-112.
2. Payne F.D. «Masculinity», «Femininity» and the Complex Construct of Adjustment [Text] / Sex Roles, 1987. - Vol. 17. - P. 359-374.
3. Staley C. Male-Female Use of Expletives: A Heck of a Difference in Expectations [Text] / Anthropological Literature, 1978. - Vol. 20. - P. 367-380.
4. Горошко, Е. И. Пол, гендер, язык [Texd'] // Женщина. Гендер. Культура. - М., 1999. - С. 98-110.
5. Городниковa, М. Д. Гендерный аспект обращений как фактор речевого регулирования [Tекст] / Гендер как интрига познания. Сб. статей / Московский государственный лингвистический университет. Лаборатория гендерных исследований. - М.: изд-во "Рудомино", 2000. - С. 81-92.
6. Картушина, Е. А. Гендерные аспекты фразеологии в массовой коммуникации [Teкст] : автореф. дис. ... канд. филол. наук : 10.02.19 / Картушина Е.А. ; Удмурт. гос. ун-т. - Ижевск, 2003. - 21 с. Шифр НББ: 2АД102316.
7. Кирилина, А. В. Гендерные исследования в зарубежной и российской лингвистике [TeM^. (Философский и методологический аспекты) / Общественные науки и современность, №4, 2000. - С. 139
8. Пушкарева Н. Л. Зачем он нужен, этот гендер? ^кст] / Социальная история 1998/1999. М., 1999. - С. 155-177.
154
9. Троицкая, О. Г. Гендерные особенности коммуникации [Текст]// Проблемы межкультурной коммуникации. Иваново, ИГХТУ, 2000. - С. 374-380.
10. Халеева, И. И. О гендерных подходах к теории обучения языкам и культурам [Текст] / Известия Российской Академии Образования. - 2000. - № 1 - С.11-18.
11. Караулов, Ю. Н. Русский язык и языковая личность [Текст]. - М., 2007. - 264 с.
12. Прохоров, Б. Б. Экологическая экспертиза - источник конфликтов и путь их преодоления [Текст] / Социальные конфликты: экспертиза, прогнозирование, технологии разрешения. Вып. 15. М., «Феникс», 1999. - С.177-204.
13. Базылев, В.Н., Сорокин, Ю.А. Феминолект и маскулинолект: модусы существования [Текст] / Пол и его маркировка в речевой деятельности / Под ред.Е.Н.Шовгеля. - Кривой Рог: МИЦ ЧЯКП, 1996. - С. 4-18.
14. Холод, А. М., Речевые картины мира мужчин и женщин [Текст]. - Днепропетровск: Пороги, 1997. - 229 с.
15. Формановская, Н. И. Коммуникативно-прагматические аспекты единиц общения [Текст]: Учеб. пособ. / Н.И.Формановская. - М.: Ин-т рус. яз. им. А.С.Пушкина, 1998. - 291 с.
16. Копанева, Т. Г. Гендерный аспект языка и коммуникации [Текст] : (соц.-филос. анализ) : авто-реф. дис. ... канд. филос. наук : 09.00.11 / Т. Г. Копанева . - Ростов н/Д, 2003. - 27 с.
17. Падучева, Е. В. Тема языковой коммуникации в сказках Льюиса Кэрролла [Текст] / Семиотика и информатика, вып.18, М.: ВИНИТИ, 1982. - С. 76-119.
18. Городецький, Б. Ю. К типологии коммуникативных неудач [Текст] / Б. Ю. Городецкий, И. М. Кобозева, И. Г. Сабурова // Диалоговое взаимодействие и представление знаний: Сб.ст. - Новосибирск, 1985. - С. 64-78.
19. Ермакова, О. П., Земская Е. А. К построению типологии коммуникативных неудач (на материале естественного русского диалога) [Текст] / Русский язык в его функционировании: Коммуникативно-прагматический аспект. М., 1993. - С.30-65
20. Бацевич, Ф. С. Основи комунiкативноï дев1атологи [Текст]. - Львш: Видавничий центр ЛНУ, 2000. - 237 с.
Цимбал К.В. Проблема гендера в неуспешной коммуникации (на примере турецкого языка)
В данной работе рассматривается гендер как прагматический фактор возникновения коммуникативных неудач между коммуникантами. Обращение к устной диалогической речи между представителями разных полов позволяет отследить, как гендер коммуникантов выступает в виде существенной особенности комуникации, опереде-ляющей выбор форм и средств адресации сообщения, а также его интерпретации.
Ключевые слова: коммуникативные неудачи, гендерный конфликт, языковая личность, гендер коммуникантов, лингвистическая гендерология, лингвопрагматика.
Tsymbal K. V. The problem of gender in unsuccessful communication (for example on the Turkish language)
Ibis articlc ехаште8 gender as a pragmatic factor in the еше^епсе of communication failures between participants of communication. R^ning to уе^! dialogs between representatives of different sex allows to follow up how gender of interlocutors appears as Ше essential feature of communication, which determines Ше choiœ of forms and means of addressing Ше message and its interpretation.
Key words: communication failure, gender conflict, linguistic identity, gender of communication participants, linguistic genderology, linguopragmatics.
Статья поступила в редакцию 27.08.2009 г.
155
