CC BY
3
УДК 159.91
DOI https://doi.Org/10.35546/kntu2078-4481.2023.4.44
ORCID: 0000-0002-5758-8373
ГЕНДЕРНА ПОЛ1ТИКА В УКРАШ: АКТУАЛЬН1СТЬ I НОВАЦП
У сmаmmi розглянуто питання гендерног полiтики в Укра'гт, зокрема новi тдходи з боку науков^в i зако-нодавцiв до виршення проблем гендерног рiвностi. Так, проаналгзовано вiдповiдний правовий принцип, що дае можливiсть установити гендерний паритет у суспiльствi, нiвелювавши нерiвноправнiсть жiнок i чоловiкiв у правах i можливостях у р1зних сферах суспшьного життя - економiчнiй, освттй, полiтичнiй, правовш, соц^ альнт, культурнш. З'ясовано, що гендерна рiвнiсть як категорiя становить сукуптсть суспшьних iдей та норм, що через установлення гендерног справедливостi в усiх сферах життя забезпечують демократичний розвиток держави та суспшьства, адже в Их основi лежать гуматстичт чесноти - свобода, рiвнiсть, справедливкть, законтсть.
Вiдзначено, що поширенкть стереотипiв щодо ролей жтки й чоловiка в суспiльствi була властива попере-дтм столттям, зокрема у ХХ-му жiнка мусила, вiдпрацювавши на пiдприемствi чи в установi, займатися домо-господарством i дiтьми. На вiдмiну вiд такого стереотипу у ХХ1 столiттi припускаеться тша схема, за якою жiнка може й не мати (не бажати) ам'г, дтей, займаеться б1знесом або може створити одностатеву ам'ю. Аналогiчно в сучасному свiтi може вдiяти й чоловк Тобто на перше мкце висуваеться гендерна iдентичнiсть, а не зовнiшнi бiологiчнi ознаки.
Зроблено висновок, що украгнське законодавство вже виявляе певнi новацИ у сферi захисту гендерних прав вiдповiдно до европейських гумантарних традицт i принципiв. Так, за положеннями Закону Украши «Про забез-печення рiвних прав та можливостей жток i чоловiкiв», визначаеться дискримiнацiя за ознакою статi, що вияв-ляеться в застосуваннi до представниюв певног статi певних обмежень щодо гх можливостей реалгзувати свог права й iнтереси, але при цьому вирiшальними не вважаються бiологiчнi ознаки статi, а «дтст» або «припуще-т», тобто виявлеш особою в гг самоiдентифiкацii. Акцентовано на тому, що гарантування рiвностi будь-яког людини у правах е фундаментальною засадою демократичног держави. Сюди входять i мехамзми попередження можливих конфлiктiв у цт сферi, зокрема дискримтаци за будь-якою ознакою, зокрема за статтю чи гендерною iдентичнiстю. Ц мехатзми мають бути використанi державою в реал1зацИ гендерног полтики.
Ключовi слова: рiвноправнiсть, гендерна рiвнiсть, гендерн стереотипи, Украгна, соцiальнi ролi, мiжнароднi норми.
The article examines the issue of gender policy in Ukraine, in particular, new approaches by scientists and legislators to solving the problems of gender equality. Thus, the corresponding legal principle was analyzed, which makes it possible to establish gender parity in society, removing the inequality of women and men in rights and opportunities in various spheres of public life - economic, educational, political, legal, social, cultural. It has been found that gender equality as a category is a set of social ideas and norms that, through the establishment of gender justice in all spheres of life, ensure the democratic development of the state and society, because they are based on humanistic virtues - freedom, equality, justice, legality.
It was noted that the prevalence of stereotypes regarding the roles of women and men in society was characteristic of previous centuries, in particular, in the 20th century, a woman had to take care of the household and children after working at an enterprise or institution. In contrast to such a stereotype, in the 21st century, another scheme is assumed, according to which a woman may not have (do not want) a family, children, is engaged in business or may create a samesex family. A man can act similarly in the modern world. That is, gender identity comes first, not external biological features.
It was concluded that Ukrainian legislation already reveals certain innovations in the field of protection of gender rights in accordance with European humanitarian traditions and principles. Thus, according to the provisions of the Law of Ukraine «On Ensuring Equal Rights and Opportunities of Women and Men», discrimination on the basis of
N. M. KOVAL'SKA
Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor at the Department of Public Administration
and Local Self-Government Kherson National Technical University ORCID: 0000-0002-5758-8373
GENDER POLICY IN UKRAINE: RELEVANCE AND INNOVATIONS
gender is defined, which is manifested in the application of certain restrictions to representatives of a certain gender regarding their opportunities to realize their rights and interests, but biological factors are not considered decisive. Signs of gender, but «real» or «assumed», that is, revealed by a person in his self-identification. Emphasis is placed on the fact that guaranteeing the equality of any person in rights is a fundamental principle of a democratic state. This includes mechanisms for preventing possible conflicts in this area, in particular, discrimination on any basis, in particular, on sex or gender identity. These mechanisms should be used by the state in the implementation of gender policy. Key words: equality, gender equality, gender stereotypes, Ukraine, social roles, international norms.
Постановка проблеми
Демократичный вектор розвитку держави й сустльства в передбачае pi3HOMaHrrai аспекти, серед яких гендерне питания займае одне з перших мюць, адже безпосередньо пов'язане з такими кaтегорiями, як «рiвнопрaвнiсть», «ввдмшшсть», «дискримшащя» тощо, що мають i зворотн форми - «нерiвнопрaвнiсть», «унiфiковaнiсть», «недис-кримшащя», у чому виявляються позитивн й негативн ознаки ввдповвдно до гумашстичного спрямування сучасно! цившзаци. До цих категорш остaннiм часом додалася й «гомофобiя» як власне негативне явище, що мае ознаки вах зазначених вище негативних явищ - це i неприйняття певних ввдшнностей (статевих, вiкових, освiтнiх, статусних тощо), i безпосереднiй тиск (зокрема фiзичний чи моральних) на особу з такими ввдмшностями, i загалом виявлення нерiвнопрaвностi в такому рaзi, адже суб'ект гомофобно! практики може мати б№шу силу - фiзичну, статусну тощо, анж об'ект, який у такому рaзi зазнае конкретного приниження, часто на очах значно! частини сощуму.
Трaдицiйно серед об'ектiв такого приниження (дискримшаци) i сьогоднi бачимо ж1нку, хоча упродовж розвитку свиу та змiни його прюритепв вона вже заслужила iншого ставлення, адже досягла тих самих вершин - розу-мових i фiзичних, що й чоловiк, залишившись при цьому з природною своею функщею мaтерi. I лише з усвщом-ленням, що ця бiологiчнa функщя не завжди е прiоритетною для само! жшки, свiт подивився на не! шакше - не як на потенцшну породшлю, мaтiр, бабусю, а як на людину, яка мае п сaмi можливостi й здiбностi, що й чоловiк. Аргументувався цей статус лише на меж1 Х1Х-ХХ столiть, коли з'явився фемшютичний рух, ж1нки почали пра-цювати в галузях освiти, науки, мистецтва, спорту, торгiвлi й нaвiть правоохоронно! та вiйськово! служб. У пер-шiй половинi ХХ столiття вони навиъ стали займатися важкою працею, зокрема в радянськш держaвi, що грала тодi роль новаторсько! кра!ни перед усiм свiтом, який iз захватом стежив за !! розвитком, обурюючись на окремих лiтерaторiв (наприклад, Дж. Орвела) за !х ясновидство i пророцтво щодо явного тоталитаризму, деспотизму в тiй держaвi. Радянсьш ж1нки спочатку в зaпaлi ентузiaзму й романтизму сiдaли на трактори, опускалися в шахти й ввдчайдушно гребли сiно на полях, а у военний перюд уже за необхвдшстю зaмiнювaли чоловiкiв у важкш про-мисловостi. I все ж таки були незмiнними традицп сприйняття ж1нки в и головному статус мaтерi (в усiх суспшь-ствах), а також служницi чоловiкa (у схщних деспотiях i пaтрiaрхaлънiй роси), якi е актуальними й сьогодш. На противагу цим трaдицiям i стереотипам у демократичному свiтi жшка розглядаеться як рiвнопрaвнa людина в уах сферах суспiльного життя. I чим вище кра!на за рiвнем життя сво!х громадян, тим бшьше зaлученi ж1нки до всiх сощальних i полiтичних сфер. Наприклад, у скандинавських кра!нах вони можуть займати ва керiвнi посади на рiвнi мюько! громади - у мунщипалгтеп, полщи, освiтi та iн.
Що стосуеться сучасно! Укра!ни, то перюд и незaлежностi характеризуеться поступовим зб№шенням частки ж1нок у всiх сферах. I якщо до !х присутносп в лавах Нацюнально! полiцi! та депутапв рiзних рiвнiв ми вже зви-кли, то до жшок в армп стали звикати в останн два роки пiд час терористично! aгресi! з боку роси, коли укра!н-ськ1 ж1нки виявили себе геро!чними пaтрiоткaми й борчинями за незалежтсть i демократш.
AH^i3 останшх досл1джень i публiкацiй Питання гендерно! рiвностi активно розглядаеться в наущ, адже воно стосуеться рiзних галузей, зокрема пси-хологi!, соцюлогп, политологи, aдмiнiстрaтивного права та публ1чного упрaвлiння. Особливо цi проблеми заго-стрилися остaннiм часом через актуал1защю вектора Укра!ни на европейський гумашстичний демократичний простiр, у якому гендерна пол1тика е невiд'емною складовою. Так, м1жнародний досвiд вирiшення гендерних проблем aнaлiзуе Т. Мельник (формування сустльства гендерно! рiвностi) [1], iз сощального боку розглядають цi проблеми Н. Онщенко та О. Львова (гендер у розвитку суспiльствa) [2], Ю. Саенко, Л. Амджaдiн, М. Васильчук (ставлення до гендеру громaдськостi) [3], iз психологiчного - М. Ткалич (гендерна рiвнiсть у колективi) [4], з управлшського (державницького) - I. Костюк та В. Стадник (питання лвдерства) [5], iз правового - Л. Наливайко та I. Грицай (правовий принцип гендерно! рiвностi) [6], iз загальнотеоретичного - Н. Камшська, С. Чернявський та О. Перунова (теоретичш засади гендеру) [7]. Долучилися до цього дискурсу й ми, розглянувши питання ген-дерного штегрування в реформування публiчного упрaвлiння [8]. Зрештою проблеми гендерно! рiвностi в сус-пiльствi проaнaлiзовaно в рiзних площинах, але час потребуе вже нових пiдходiв i врахування новацш у суспiль-ному життi, а тому потрiбно постiйно оновлювати цей дискурс.
Формулювання мети дослiдження Зважаючи на вищенаведену aктуaльнiсть теми гендерно! рiвностi, мета цiе! стaттi - дослщити сучaснi осо-бливостi, зокрема новацп, у гендернiй полiтицi Укра!ни, для чого потрiбно вирiшити певш завдання - з'ясувати
науковий вгтчизняний дискурс iз ще! тематики, проаналiзувати вiдповiдне укра!нське законодавство, ввдстежити певнi новаци у гендернiй сферi та !х вплив на реалiзацiю державно! полiтики. Це здiйснено за допомогою спещ-альних методiв дослщження - аналiтичного, статистичного, компаративiстичного, прогностичного.
Викладення основного матерiалу дослiдження
Незважаючи на мiцнi стереотипи в суспшьств^ за якими жшка асоцiюеться з домашшм господарством i вихованням дней, маючи навiть почесний статус «родинно! берегиш», давно вже нiхто не дивуеться жшщ-суддi, жiнцi-дослiдницi, жшщ-полщейськш, жiнцi-пiдприемицi й навiть жiнцi-вiйськовiй. I все одно вважа-еться, що т професi! - певна забаганка жшок, а головним усе ж залишаються хатнi справи - догляд за датьми, господарством, готування ж та служ1ння чоловiковi (у прибiчникiв патрiархальних традицiй, зокрема росш-ських). Тобто в таких умовах жшка поспiшае з роботи додому, щоб поратися по господарству (чого шхто за не! не зробить), а чоловж може й не посшшати, а займатися певними «важливими» як для нього речами - зустрь чатися шсля роботи з товаришами, колегами / колежанками для виршення якихось питань. Тобто бiльшою мiрою - розважатися пiсля «важкого робочого дня». Проте ми описали тут реали ХХ столитя (домiнантну ситуацш), а XXI ст. характеризуеться вже шшими ознаками, за якими жшка не лише мае повне право взагалi не мати йм'ю, дней i навiть не бути фемшною в гендерному розумiннi чи мати одностатевi стосунки та створити йм'ю з такою самою ж1нкою й навиъ виховувати разом iз нею дней. З iншого боку, не е дивним у сучасному свт, що чоловiк може також любити поратися по господарству, готувати !жу й доглядати дiтей (поряд з основною роботою). Також трапляються ситуаци одностатевого шлюбу мiж чоловжами з веденням спiльного гос-подарства й вихованням дней.
Тобто в означених випадках постае питання тендерного розрiзнення, самоiдентифiкацi! ж1нок i чоловшв. У межах цього контраверсiйного питання аспект гендерно! вдентичносл зумовлений саме явищем статево! нерiвностi, причому в будь-якому соцiумi, незважаючи на соцiально-економiчний розвиток i полiтичний устрiй. У таких умовах запроваджуються традицiйнi сощальш рол1: чоловiк - господар (у статуй керiвника), працiвник, вiдповiдальна особа ^ за добробут сiм'! зокрема), мае право пвдвищувати свiй фаховий рiвень i статус (задля майбутньо! бiльшо! зарплатнi), а для жшки головне - шдтримування домашнього господарства й амейне вихо-вання дгтей, тобто бiльшою мiрою догляд за ними (щоби вчасно !ли, правильно вдягалися, не хворiли тощо). Щ ролi (стереотипи) передаються з поколшня в покол1ння, тобто дiти вчаться в батьшв, а тому це та!ть у собi значнi ризики для молодо! особистостi, адже в нш можуть бути сформованi не лише позитивш якостi - любов до ближ-нiх, пiклування меншими та слабшими, почуття вiдповiдалъностi, але й негативш - зверхне ставлення до жшки, байдужють до старих батьшв, его!зм у стосунках iз меншими тощо. Серед цих негативiв гендерним ризиком е перше явище, що переважно переймаеться вiд батька сином, проте ще бiльш ефективно це вiдбуваеться за умови мовчазно! пiдвладностi матерi, що зумовлюе почуття безкарносп й вiдповiдно можливiсть прямо! дискримшаци за статевою (гендерною) ознакою, що часто переростае в кримшальний злочин.
Повертаючись до теорi! гендера в сенсi його iдентифiкування, ввдзначаемо думку вчених щодо його зумовле-ностi бiологiчними ознаками, що виявляються у вiдмiнних статевих органах, наявносл репродуктивно! системи, вiдповiдному хромосомному набор^ та соцiальними - у поведшщ, культурi, психологi! та зовнiшньому виглядi [7, с. 5]. Тобто цей комплекс ознак розрiзняе гендернi особливосп ж1нки й чоловiка - як бюлопчш, так i соцiальнi. Проте i тi, й iншi можуть призвести до нерiвностi й дискримшаци жшки, а також до гомофобних явищ - аж до кримшального злочину. Зрозумшо, що саме сощальну площину вченi прив'язують до нерiвностi в реалiзацi! мож-ливостей та здiбностей саме ж1нок [5, с. 58], а також як визначальш ознаки гендеру називаються складовi такого комплексу в окремо! особистостi - психолопчна стать, гендерна iдентичнiсть, гендерна роль [4, с. 13]. Остання ознака вiдiграе визначальну роль у виробничому (органiзацiйному) колективi, де жшщ вiдведено переважно ниж-нiй чи середнш щабель у кар'ерному вимiрi, а чоловiковi - переважно вищий, що аргументуеться !хнiми менталь-ними вщмшностями (жiнцi властивi виконавськi риси, а чоловiковi - управлiнськi, аналгтичш) та вiдображаеться на розмiрi зарплатш - вiдповiдно ж1нка отримуе менше [8].
За статистичними даними, в Укра!ш жшки заробляють на 19% менше за чоловшв. Якщо порiвняти з дея-кими iншими кра!нами, то найближче до нас стоять Латв1я та Естонiя (по 20%), а пршою ситуацiею е аналопчна в передових азiйських кра!нах: у Швденнш Коре! гендерний розрив у цш сферi сягае 30%, у Япони - 22% (тут ввдзначаеться цiкава специфiка: чоловiки у великих корпоращях перебувають у статусi довiчного найму, а ж1нки переважно - непостшш працiвницi, що, звiсно, мають i нижчу зарплатню). Також уйм кра!нам, зокрема й Укра!нi, властивий поряд iз соцiально-рольовим i фаховий роздш, за яким ж1нки працюють бiльшою мiрою в освiтi, медицин^ соцiалъних службах, а чоловши мають вищий статус (лiкарi, викладач^ керiвники). При цьому зважимо на те, що е кра!ни, до яких потрiбно рiвнятися й переймати !хнш досвiд у скороченнi такого гендерного розриву. Це, звiсно, США, Канада (по 17%), Велика Бриташя (15%), Шмеччина (14%), Францiя (12%) i навiть ближчi до нас за менталитетом слов'янськi кра!ни Словаччина (12%), Чех1я (11%) [9]. Зрозумшо, що щ данi можуть мати неви-сокий ступiнь верифiкованостi через можливють вар1ювання рiзними професiями й посадами, але це середнш рiвень зарплатш, а тому таш компаративютичш данi варто враховувати в подальшш полiтицi держави.
Наша держава, звкно, бере це до уваги, ухвалюючи вщповвдщ ршення. Так, урядом поставлено завдання скоротити чинний гендерний розрив i3 19% до 14% до 2030 року, i ця к1нцева межа доводить, що таке завдання виконати дуже важко. Це можливо лише за змши прiоритетiв у суспiльствi, орieнтованих на реалiзацiю потреб i iнтересiв людини, де мае бути безумовна рiвнiсть управах усiх людей, незважаючи на статев^ вiковi, освiтнi тощо ознаки, зокрема й у тендерному вимiрi. Цьому питанню присвячено й окремi державнi та мiжнароднi акти. Так, за положениями Закону Украши «Про забезпечення рiвних прав та можливостей жшок i чоловшв», визна-чаеться дискримшащя за ознакою статi, що виявляеться в застосуванш до представнишв певно1 статi певних обмежень щодо ïx можливостей реалiзувати сво1 права й штереси, але при цьому виршальними не вважаються бiологiчнi ознаки стал (пiдкреслення наше - Н.К.), а ri, що «можуть бути дшсними або припущеними» [10]. Це трактування е ознакою сучасного гумашстичного погляду на вiдмiнностi людей, кроком до реальноï' демократiï' в умовах сучасноï' цивiлiзацiï. Така риса суспшьства ушфшуеться термiном «гендерна рiвнiсть», що «дозволяе особам обох статей брати рiвну участь у всix сферах життедiяльностi суспшьства» [10]. У свою чергу поняття «рiвна участь» е проввдним у всix м1жнародних актах, присвячених захисту прав людини як головному завданню сучасноï цивiлiзацiï.
Ввдповадне украïнське законодавство засноване на постулатах Конвенци ООН про лiквiдацiю вйх форм дис-кримiнацiï щодо жшок ввд 6 жовтня 1999 року, за якими ввдповвдно до дотримання прав людини, захисту люд-сько1 особистостi говориться про рiвноправнiсть жшок i чоловшв, про недискримiнацiю в ïxrnx ввдносинах, про реалiзацiю можливостей i забезпечення доступу до економши, освгга, медицини, загалом про проблеми рiвностi мiж женками й чоловшами. Цi проблеми мають вирiшуватися через включення гендерних питань до нацюналь-них законiв, застосування санкцiй за дискримшацш щодо ж1нок, виявлення приховано1' дискримiнацiï щодо ж1нок в окремих актах (стандартах), а також через уникання традицiй приниження за ознаками статi та утвердження вiдповiдальностi жшок i чоловшв за розвиток ïxrnx дней. Також у Конвенцй' говориться про вимогу забезпечення рiвноправноï учасп у виборах i референдумах жшкам i чоловiкам - як у статуй виборщв, так i претенденпв; про можливiсть представлення свое1' держави на м1жнародному рiвнi; про забезпечення рiвниx прав у виборi спець альностi та навчання, заняття спортом; про право на вибiр професи, про соцiальне забезпечення; про доступшсть медичного обслуговування, про доступ до економiчниx можливостей, сiльськогосподарськиx кредитiв i позик [11].
За м1жнародною шщативою «Партнерство Бiаррiц» щодо гендерно1' рiвностi, уряд Украши зобов'язався виконати план заxодiв, ухвалених Кабмiном Украши ввд 16 грудня 2020 р. № 1578-р. [10], зокрема iз забезпечення ген-дерно1' рiвностi в уах сферах життя, оцiнювання об'екпв щодо ïx гендерних особливостей, експертування осви'-нього контенту на гендерну спрямованiсть, упровадження «гарячо1' лшп» для поввдомлень про дискримiнацiю за ознакою стал, забезпечення юридичного захисту, зменшення гендерного розриву в оплатi пращ, отримання ввдпусток ж1нкам, пов'язаних iз народженням дитини та доглядом за нею [12]. Певною мiрою зазначеш заходи виконано, зокрема щодо у сферах будiвництва, освiти, соцiального захисту, правового захисту (шформування про судовий розгляд випадк1в домашнього насильства, скорочення розриву в оплатi працi, законодавчi гаранти щодо догляду за дитиною, ввдпустка з народження дитини).
Ми вже зазначали, що в Закош Украïни «Про забезпечення рiвниx прав та можливостей жшок i чоловшв» поняття «гендерна рiвнiсть» визначено як рiвноправний статус жшок i чоловшв щодо можливосл брати рiвну участь у вах сферах суспiльного життя. Цю дефiнiцiю Л. Наливайко та I. Грицай умовно роздшяють на три складовi - рiвний правовий статус, рiвнi можливостi, рiвна участь у суспшьному життi. Саме третя складова тут викликае сумнiви, адже вона тотожна другiй, бо ввд народження кожна людина - i жшка, й чоловiк - мае ввдпо-вiднi iндивiдуальнi здiбностi й здшснюе внесок у розвиток сустльства, а тому ж1нки й чоловiки мають тут рiвнi можливостi. Проте вчеш пояснюють цю колiзiю тим, що поняття «гендерна рiвнiсть» розглядаеться в iдеальному вимiрi - воно поеднуе як юридичну, так i фактичну рiвнiсть прав ж1нок i чоловшв у реалiзацiï ïxнix штерейв [6]; або що це йдеться про рiвнiсть соцiального статусу жшок i чоловшв та ïx учасп в житп суспiльства та про подолання iсторичноï пiдлеглостi ж1нок чоловтам [1, с. 70]; або що маеться на увазi формальна рiвнiсть (законо-давча), рiвнiсть можливостей (законодавча перевага), рiвнiсть результату (прибирання перешкод, що зумовлеш дискримiнацiею) [2, с. 5].
Отже, Л. Наливайко та I. Грицай тдсумовують про рiвнiсть у досягненш результатiв, акцентуючи на значу-щостi гендерноï' рiвностi як одного з фундаментальних принципiв громадянського суспiльства та правовоï держави. При цьому використовуються також синонiмiчнi словосполучення «принцип гендерноï рiвностi», «принцип рiвностi статей», «принцип рiвноправ'я жшок i чоловшв», що мають едине змютовне наповнення. Проте вченi знаходять деяш вiдмiнностi мiж ними, ставлячи на перше мюце варiант «принцип гендерноï' рiвностi» та зазна-чаючи, що принцип рiвностi статей передбачае рiвномiрний розподiл усiлякиx ресурсiв мгж женками й чоловi-ками, принцип рiвностi прав ж1нки i чоловжа передбачае комплекс базових положень, що е загальноприйнятими й адресованими вйм суб'ектам права. У свою чергу принцип гендерноï рiвностi передбачае не лише прийняття, але й оцшювання вiдмiнностей м1ж женками й чоловтами, зокрема ïx ролей i функцш; цей принцип мае обгрун-товувати забезпечення рiвниx можливостей ж1нок i чоловшв [6].
Висновки
Розглянувши питання гендерно! piBHoeri через призму сучасних тдаздв, ми можемо зробити вiдповiднi висновки.
1. Серед головних стереотишв щодо жшки й чоловта визначаеться, по-перше, домiнанта ïx бiологiчного роз-рiзнення; по-друге - наявшсть соцiальниx ролей, за якими жшка мусить займатися домогосподарством i диъми, навiть поряд з офщшною роботою, а чоловiк - роботою та загальним керiвництвом. Це було властиве ХХ сто-лiттю, але ХХ1 столiття характеризуеться вже шшими ознаками: жшка може за ïï бажанням i не мати дiтей, мае право створити йм'ю з такою самою ж1нкою й виховувати разом iз нею дтгей. Аналогiчно в сучасному свiтi може вдiяти й чоловiк. Тобто на перше мюце висуваеться гендерна вдентичшсть, а не зовнiшнi бiологiчнi ознаки.
2. Традицшт соцiалънi ролi (стереотипи), де чоловж - господар, керiвник, працiвник, вiдповiдалъна особа, мае право пвдвищувати свiй фаховий рiвенъ i статус (задля майбутнъоï бiлъшоï зарплатш), а жшка - домогоспо-дарка й вихователь дiтей, незважаючи на офщшну роботу, передаються з поколшня в поколшня, що тать ризик набуття молодою особистютю не лише позитивних рис (любовi до ближшх, пiклування меншими, почуття вщпо-ввдальносп), але й негативних (зверхне ставлення до жшки, байдужють до старих батьшв, его]!зм у стосунках iз меншими тощо). Серед цих негативiв зверхне ставлення до ж1нки може призвести не лише до виявiв дискримшаци, але й до кримшального злочину.
3. У системi принципiв права поряд iз принципом верховенства права стот. принцип гендерно]! рiвностi, адже вiн дае можливють установити гендерний паритет у суспшьств^ прибравши нерiвноправнiстъ жiнок i чоловшв у правах i можливостях у рiзниx сферах суспiлъного життя - економiчнiй, освiтнiй, полiтичнiй, правовiй, сощ-алънiй, кулътурнiй. Гендерна рiвнiстъ е не лише правовим принципом, але й становить сукупшсть суспiлъниx щей та норм, що через установления гендерно]! справедливосп в усix сферах життя забезпечують демократичний розвиток держави та сустльства, адже в ïx основi лежать гуманiстичнi чесноти - свобода, рiвнiсть, справедли-вiстъ, законшсть. Гарантуваиия рiвностi будъ-якоï людини у правах е фундаментальною засадою демократично)! держави. Сюди входять i мехашзми попередження можливих конфлiктiв у цш сферi, зокрема дискримiнацiï за будь-якою ознакою, зокрема за статтю чи гендерною вдентичшстю. Цi меxаиiзми мають бути використан державою в реалiзацiï гендерно1' полiтики.
4. Украшське законодавство вже виявляе певнi новаци у сферi захисту гендерних прав вщповвдно до европей-ських гуматтарних традицiй i принципiв. Так, за положеннями Закону Украши «Про забезпечення рiвниx прав та можливостей жшок i чоловшв», визначаеться дискримшащя за ознакою стал, що виявляеться в застосуванш до представник1в певно1' стал певних обмежень щодо ïx можливостей реалiзувати сво1' права й штереси, але при цьому вирiшалъними не вважаються бiологiчнi ознаки статi, а «дшсш» або «припущеш», тобто виявлеш особою в ïï самоiдентифiкацiï.
Список використано'1 лiтератури
1. Мельник Т. М. Творення суспiлъства гендерноï рiвностi: м1жнародний досввд. Закони зарубiжииx краш з гендерноï рiвностi: пiдручник. Кив: Стiлос, 2010. 440 с.
2. Онщенко Н. М., Львова О. Л. Гендерна рiвнiсть: крок до розвитку чи моральна криза сучасного сустльства? Держава i право. Серiя: Юридичш i полгшчш науки. 2013. Вип. 62. С. 3-11.
3. Гендерш стереотипи та ставлення громадськосп до гендерних проблем в украшському суспiлъствi / Ю. Саенко, Л. Амджадш, М. Васильчук, та ш. Киïв: Видавництво ТОВ «Компан1я ВА1ТЕ», 2007. 145 с.
4. Ткалич М.Г. Псиxологiя гендерноï' взаемоди персоналу оргаиiзацiй : автореф. дис. на здоб. наук. ст. докт. психол. н. за спец. 19.00.10; Нацюнальна академiя педагопчних наук Украши. 1нститут псиxологiï iменi Г.С. Кос-тюка. Киï'в, 2016. 44 с.
5. Костюк I. В., Стадник В.В. Гендерш аспекти лидерства у сферi управлiния. BîchukХмельницького нацiональ-ного утверситету. Ekohomîhhî науки. 2019. № 2. С. 57-61.
6. Наливайко Л.Р., Грицай I.O. Поняття принципу гендерноï' рiвностi та його взаемозв'язок iз сумiжиими термi-нами. Актуальт проблеми державотворення, правотворення та правозастосування : матерiали наукового семь нару (м. Днiпро, 8 грудня 2018 р.). Днiпро : ДДУВС, 2019. С. 30-35.
7. Камшська Н. В., Чернявський С. С., Перунова О. С. Засади розумшня гендеру та гендерноï рiвностi. Кшв: Нац. акад. внутр. справ, 2020. 20 с.
8. Демченко В.М., Ковальська Н.М. Гендерне iнтегруваиня як чинник реформування публiчного управлiния в Украï'нi. Bîchuk ХНТУ. Публiчне управлтня та адмiнiстрування. 2023. № 3 (86). С. 149-155. DOI : https://doi. org/10.35546/kntu2078-4481.2023.3.19
9. Гендерний розрив в оплап пращ: на сшльки бiлъше заробляють чоловiки у краï'наx свiту. СВ1Тза 24 жовтня 2023. Слово i Дшо. URL : https://www.slovoidilo.ua/2023/10/24/infografika/svit/hendemyj-rozryv-oplati-praczi-skilky-bilshe-zaroblyayut-choloviky-krayinax-svitu
10. Про забезпечення рiвниx прав та можливостей жшок i чоловшв : Закон Украши. Вiдомостi Верховноï Ради Украгни. 2005. № 52. С. 561. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2866-15#Text
11. Конвенщя Оргашзацп Об'еднаних Нацш про лшыдацш Bcix форм дискримшацп щодо жшок. Верховна Рада Украши (ред. вщ 06.10.1999). URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/995_207#Text
12. Про затвердження плану заход1в з реал1зацп зобов'язань Уряду Украши, взятих в рамках м1жнародно! irn-щативи «Партнерство Б1арр1ц» з утвердження гендерно! р1вност1. Розпорядження Кабшету М1н1стр1в Украши ввд 16 грудня 2020 р. № 1578-р. Лга 360. URL: https://ips.ligazakon.net/document/KR201578?an=1
References
1. Mel'nyk T. M. (2010) Tvorennya suspil'stva hendernoyi rivnosti: mizhnarodnyy dosvid. Zakony zarubizhnykh krayin z hendernoyi rivnosti : pidruchnyk [Creating a society of gender equality: international experience. Laws of foreign countries on gender equality: a textbook]. Kyiv: Stilos, 440 s.
2. Onishchenko N. M., L'vova O. L. (2013) Henderna rivnist': krok do rozvytku chy moral'na kryza suchasnoho suspil'stva? [Gender equality: a step towards development or a moral crisis of modern society?]. Derzhava i pravo. Seriya: Yurydychni i politychni nauky [State and law. Series: Legal and political sciences]. Vyp. 62. S. 3-11.
3. Henderni stereotypy ta stavlennya hromads'kosti do hendernykh problem v ukrayins'komu suspil'stvi [Gender stereotypes and the public's attitude to gender issues in Ukrainian society] / [Yu. Sayenko, L. Amdzhadin, M. Vasyl'chuk, ta in.]. Kyiv: Vydavnytstvo TOV «Kompaniya VAITE», 2007. 145 s.
4. Tkalych M.H. (2016) Psykholohiya hendernoyi vzayemodiyi personalu orhanizatsiy : avtoref. dys. na zdob. nauk. st. dokt. psykhol. n. [Psychology of gender interaction of personnel of organizations: author's abstract. thesis on of science ай. dr. psychol. s.]; Natsional'na akademiya pedahohichnykh nauk Ukrayiny. Instytut psykholohiyi imeni H.S. Kostyuka. Kyiv, 44 s.
5. Kostyuk I. V., Stadnyk V.V. (2019) Henderni aspekty liderstva u sferi upravlinnya [Gender aspects of leadership in management]. Visnyk Khmel'nyts'koho natsional'noho universytetu. Ekonomichni nauky [Bulletin of the Khmelnytskyi National University. Economic sciences]. № 2. S. 57-61.
6. Nalyvayko L.R., Hrytsay I.O. (2019) Ponyattya pryntsypu gendernoyi rivnosti ta yoho vzayemozv"yazok iz sumizhnymy terminamy [The concept of the principle of gender equality and its relationship with related terms]. Aktual'ni problemy derzhavotvorennya, pravotvorennya ta pravozastosuvannya : materialy naukovoho seminaru (m. Dnipro, 8 hrudnya 2018 r.) [Actual problems of state formation, law making and law enforcement: materials of the scientific seminar (Dnipro, December 8, 2018)]. Dnipro : DDUVS, S. 30-35.
7. Kamins'ka N. V., Chernyavs'kyy S. S., Perunova O. S. (2020) Zasady rozuminnya henderu ta hendernoyi rivnosti [Principles of understanding gender and gender equality]. Kyiv : Nats. akad. vnutr. sprav, 20 s.
8. Demchenko V.M., Koval's'ka N.M. (2023) Genderne intehruvannya yak chynnyk reformuvannya publichnoho upravlinnya v Ukrayini [Gender integration as a factor in reforming public administration in Ukraine]. Visnyk KHNTU. Publichne upravlinnya ta administruvannya [KhNTU Bulletin. Public management and administration]. № 3 (86). S. 149-155. DOI : https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2023.3.19
9. Hendernyy rozryv v oplati pratsi: na skil'ky bil'she zaroblyayut' choloviky u krayinakh svitu [Gender pay gap: how much more do men earn in the countries of the world]. SVIT za 24 zhovtnya 2023. Slovo i Dilo [WORLD for October 24, 2023. Word and Deed]. URL : https://www.slovoidilo.ua/2023/10/24/infografika/svit/hendernyj-rozryv-oplati-praczi-skilky-bilshe-zaroblyayut-choloviky-krayinax-svitu
10. Pro zabezpechennya rivnykh prav ta mozhlyvostey zhinok i cholovikiv: Zakon Ukrayiny [On ensuring equal rights and opportunities for women and men : Law of Ukraine]. Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrayiny [Information of the Verkhovna Rada of Ukraine]. 2005. № 52. S. 561. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-15#Text.
11. Konventsiya Orhanizatsiyi Obyednanykh Natsiy pro likvidatsiyu vsikh form dyskryminatsiyi shchodo zhinok [United Nations Convention on the Elimination of All Forms of Discrimination against Women]. Verkhovna Rada Ukrayiny (red. vid 06.10.1999) [Verkhovna Rada of Ukraine (ed. dated 06.10.1999)]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/995_207#Text
12. Pro zatverdzhennya planu zakhodiv z realizatsiyi zobovyazan' Uryadu Ukrayiny, vzyatykh v ramkakh mizhnarodnoyi initsiatyvy «Partnerstvo Biarrits» z utverdzhennya hendernoyi rivnosti. Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayiny vid 16 hrudnya 2020 r. № 1578-r. [On the approval of the plan of measures to implement the obligations of the Government of Ukraine, taken within the framework of the international initiative «Biarritz Partnership» to establish gender equality. Decree of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated December 16, 2020 No. 1578]. Liha 360 [League 360]. URL: https:// ips.ligazakon.net/document/KR201578?an=1
