CC BY
3
ПУБЛ1ЧНЕ УПРАВЛ1ННЯ ТА АДМ1Н1СТРУВАННЯ
УДК 159.91
https://doi.Org/10.35546/kntu2078-4481.2023.3.19 В. М. ДЕМЧЕНКО
кандидат фшолопчних наук, доцент, доцент кафедри державного управлшня i мкцевого самоврядування Херсонський нацiональний технiчний унiверситет ORCID: 0000-0003-1841-7798
Н. М. КОВАЛЬСЬКА
кандидат педагогiчних наук, доцент, доцент кафедри державного управлшня i мiсцевого самоврядування Херсонський нацюнальний технiчний унiверситет ORCID: 0000-0002-5758-8373
ГЕНДЕРНЕ 1НТЕГРУВАННЯ ЯК ЧИННИК РЕФОРМУВАННЯ ПУБЛ1ЧНОГО УПРАВЛ1ННЯ В УКРА1Н1
У cmammi розглянуто питання Тендерного ттегрування, що передбачае комплекс eidnoeidHux 3axodie, законо-давчих aктiв у площин правово'1' рiвнопрaвностi жiнок i чоловтв. З'ясовано поняття «Тендер», «Тендерн сте-реотипи», «Тендерне iнmегрувaння», погляди на нихукра'тсъкихучених, пропозицп державниюв на законодавчому рiвнi. Проaнaлiзовaно nсихологiчний аспект проблеми, що передбачае виршення проблем, пов'язаних iз вiковими Тендерними стереотипами пamрiaрхaлъноi та релтйно'Т природи. Враховано власне укратсъку специфк Тендерного питання на сощалъному рiвнi, що передбачае давн демократичн традици соцiуму, мamрiaрхaлънi прюри-тети, статеву толеранттстъ. Вiдзнaчено таку бтарну опозицiю i в мовленнi, де представники кожноi сmami можутъ обирати певн вiдмiннi мовнi рефлексп, а також характеризуются в публiчному мовленн (наприклад, рекламi) через Тендеры ознаки.
Зроблено висновки, що Тендерна стереотитзащя е однiею з проблем демократа, адже заперечуе рiвнопрaв-нктъ за ознакою стami, що перешкоджае розумтню серед людей, створюе психологiчнi бар'ери в сiмейнiй, дшо-вш i полтичнт сферах, а також Тендерну сегрегащюу професшно-кар'ернш площит. íендернi аспекти взаемо-ди в орган1зацИ влaсmивi всiм крашам, зокрема й Укра'М, хоча iсmорично тут визнаваласъ знaчущiсmъ жтки, навтъ ii домтанттстъ. Саме за Тендерними стереотипами соцiум традицтно критично ставитъся до жток, яю виявляютъ амбщйтстъ у досягненн посадових вершин - аж до найвищих у крami. У площинi Тендерного iнmегрувaння як заходи визначаютъся партнерсъко-професшш й партнерсъко-сощалъш вiдносини, коли прaцiв-ники всiх рiвнiв i статей залучен у планування та реалгзацт наявних програм.
Ключовi слова: Тендерне iнmегрувaння, Тендерш стереотипи, Укра'ша, рiвнопрaвнiсmъ, законодавство.
V. M. DEMCHENKO
Candidate of Philological Sciences, Associate Professor, Associate Professor at the Department of Public Administration
and Local Self-Government Kherson National Technical University ORCID: 0000-0003-1841-7798
N. M. KOVAL'SKA
Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor at the Department of Public Administration
and Local Self-Government Kherson National Technical University ORCID: 0000-0002-5758-8373
GENDER INTEGRATION AS A FACTOR OF PUBLIC ADMINISTRATION REFORM IN UKRAINE
The article examines the issue of gender integration, which involves a set of appropriate measures, legislative acts in the field of legal equality between women and men. The concepts of «gender», «gender stereotypes», «gender integration», the views of Ukrainian scientists on them, proposals of statesmen at the legislative level are clarified. The psychological aspect of the problem, which involves solving problems related to age-old gender stereotypes of a patriarchal and religious nature, is analyzed. The Ukrainian specificity of the gender issue at the social level is taken into account, which involves
the ancient democratic traditions of society, matriarchal priorities, and sexual tolerance. Such a binary opposition is also noted in speech, where representatives of each gender can choose certain distinct language reflections, and are also characterized in public speech (for example, advertising) through gender features.
It was concluded that gender stereotyping is one of the problems of democracy, because it denies gender equality, which hinders understanding among people, creates psychological barriers in the family, business and political spheres, as well as gender segregation in the professional and career sphere. Gender aspects of interaction in the organization are characteristic of all countries, including Ukraine, although historically the importance of women, even their dominance, has been recognized here. It is based on gender stereotypes that society traditionally criticizes women who show ambition in reaching the top positions - up to the highest in the country. In the area of gender integration, partnership-professional and partnership-social relations are defined as measures, when employees of all levels and genders are involved in the planning and implementation of existing programs.
Key words: gender integration, gender stereotypes, Ukraine, equality, legislation.
Постановка проблеми
Сучасна цившзащя попри свою релтйну та щеолопчну pi3Ho6apBHicTb мае домшантну opieKraqTO на демократизм, адже саме piBrncTb у правах надае ввдчуття свободи, з яким людина може реaлiзувaти сво! вроджеш здь бносп, набут здатносп та духовш прагнення. I якщо з демократизмом насамперед асоцшеться право вибору, то гендерний аспект виходить на поверхню сощальних змагань лише на меж1 Х1Х-ХХ столгть, коли з'являеться рух за права жшок, i саш жшки стають набагато актившшими в политичному й сустльному жит. Жшки освгтянки, лгтераторки, ремюнищ, продавчиш, журналютки вже не викликали подиву серед мюького загалу. Вони опанували рiзномaнiтнi види спорту й навгть вшськову службу.
Проте поряд iз такими цивiлiзaцiйними здобутками все одно залишаеться статеве розмежування, i той же спорт розподметься на «чоловiчий» i «жшочий», а домашне господарство та виховання дiтей i дониш вважа-еться ж1ночим заняттям. I вже жшка, скаж1мо суддя чи перукарка, тсля важкого робочого дня - i не лише фiзично, але й морально - мусить готувати !жу й займатися з дгтьми. Звiсно, часто чоловiки беруть також у цьому участь, але залишаеться стшкий стереотип: «чоловiк вщпочивае пiсля роботи, а ж1нка займаеться хaтнiми справами» (незважаючи на ii робочий день). Саме в такому життевому вaрiaнтi виховуються й дти, мемезiйно сприймаючи цю традицш.
Що ж стосуеться виробничого колективу (персоналу оргашзацп), то тут наявш iншi проблеми в гендернiй пло-щиш. Жiнкa займае, як правило, нижнш чи середнiй щабель у кар'ерному вимiрi, а чоловiк - переважно вищий. Це пояснюеться певними ментальними особливостями, за якими друга мае виконавсьш риси, а другий - управ-лiнсъкi (планування, aнaлiз, контроль), хоча практика доводить, що це не завжди так. Звюно, такий стереотипний розподiл впливае насамперед на мaтерiaльний стан ж1нки, адже ill прибутки е принципово меншими. Отже, постае конкретна проблема демократичного суспшьства - гендерна нерiвнiстъ, яку мае виршувати кожна держава зважа-ючи на сво! влaснi традицп та можливосл.
Аналiз останшх досл1джень i публiкацiй
Питания гендерних стереотипiв останшм часом вивчаеться не лише на рiвнi психолопчно! теори, але й поши-рюеться на дослвдження, пов'язаш з професiйною дiялънiстю загалом (наприклад, Т. Медiнa й В. Назарова аналь зують вплив гендерних стереотишв на професiйну дiялънiстъ в Укра!ш [1]), упрaвлiнсъкою зокрема (наприклад, М. Ткалич вивчае гендерну взаемодш персоналу оргашзацш [2], I. Костюк та В. Стадник - гендернi аспекти лщерства у сферi упрaвлiння [3]), iз соцiaлъно-суспiлъними (наприклад, група вчених дослвджують ставлення громaдсъкостi до гендерних проблем в украшському суспiлъствi [4], шша група - принципи розумшня гендерно! рiвностi [5]), а також iз лiнгвiстичним маркуванням гендеру (I. Царьова - у сучаснш лшгвютичнш нaуцi [6]). Проте нaуковцi недостатньо розглядають сферу публiчного упрaвлiния в Укра!ш як поле для тендерного штегру-вання (упровадження).
Формулювання мети дослiдження
Зважаючи на вищенaведенi положення, мета статп - досл1дити особливостi гендерних стереотишв i шляхiв вiдповiдного позитивного гендерного iнтегрувaния у процесi реформування публiчного упрaвлiння. Для цього потрiбно виршити калька завдань, зокрема проaнaлiзувaти погляди сучасних укра!нських учених iз ще! проблематики, положення вiдповiдного сучасного законодавства в Укрaiнi, залучити нестандартш пiдходи, зокрема комунiкaцiйний (лiнгвiстичний). Саме тому залучено таш спецiaлънi методи дослщження, як aиaлiтичний, про-гностичний, психологiчний, лiнгвiстичний.
Викладення основного матерiалу дослiдження
Згiдно iз Законом Украши 2005 року «Про забезпечення рiвних прав та можливостей ж1нок i чоловiкiв» (дaлi -Закон 2005 року) визначено поняття дискримiнaцil за ознакою стaтi, що передбачае таку ситуaцiю, у як1й особа чи група оаб за ознаками стал «зазнае обмеження у визнaинi, реaлiзaцil або користувaинi правами i свободами або прившеями в будь-як1й формЬ>, причому ознаки стaтi категорично не визначаються як стaлi (бiологiчнi), а як таш, що «були, е та можуть бути дiйсними або припущеними» [7]. Останне е важливим у сучасних реaлiях, коли вже
не викликають подиву, не кажучи вже про шок, люди вщкрито гомосексуально! орieнтацii чи п, як1 оперативно змшили свою стать. Усi щ колiзii становлять безперечний поступ у розвитку демократ, вiдходi вiд па^архаль-ного або релiгiйного радикалiзму, що гальмують соцiальну iнтеграцiю як один iз провiдних концептiв сучасно!' цившзаци.
Надарма вченi ввдзначають, що в суспiльствi вже не сприймаеться як певний феномен жшка-полщейський чи, навпаки, чоловiк - вихователь у дитячому садку, або й зовнiшньо - жшка з коротким волоссям чи чоловж iз кольо-ровими косичками, але певний подив ввдчуваеться, особливо у кра!'нах ранньо! демократ, де збериаються мiцнi довготривалi стереотипи щодо соцiальних, статевих, вiкових ознак. Думаемо, що сьогоднi це вже не актуально, i гендернi вiдмiнностi читаше вiдзначаються в iнших площинах сощуму.
У свiтовiй науцi процес оцшювання полiтики, вiдповiдних заходiв, законодавчих акпв у площинi !х впливу на рiвноправнiсть ж1нок i чоловiкiв називаеться гендерним мейнстримiнгом, гендерним iнтегруванням або впровадженням гендерних пiдходiв [5, с. 7]. На нашу думку, серед цих термшв кращим е «гендерне штегру-вання» (впровадження), адже вш бiльш зрозумiлий серед загалу. Тому це словосполучення ми використовуемо в нашому дослiдженнi як основне - поряд iз тематично прiоритетним поняттям «гендерна рiвнiсть», що за Законом 2005 року передбачае «рiвний правовий статус жшок i чоловiкiв та рiвнi можливостi для його реалiза-цii, що дозволяе особам обох статей брати рiвну участь у вах сферах життедiяльностi суспшьства» [7]. У цьому визначеннi ми вщзначаемо словосполучення «брати рiвну участь», що передае сутшсть соцiальноi площини гендерного питання.
Учеш починають аналiзувати цю проблему традицшно зi з'ясування поняття «гендер», що випливае з ознак статево!' нерiвностi в усiх суспiльствах незважаючи на !х соцiально-економiчний розвиток, державний або поль тичний устрiй. Загальним для них е запровадження соцiальних ролей, як покладае суспiльство людей, серед яких жшки та чоловши мають нерiвнi можливостi щодо життево!' реалiзацii в окремих сферах, зокрема на ринку пращ, здобутл освiти, у владних структурах i, зрештою, в отриманш прибутк1в, володiннi власним господарством [1, с. 127]. Тобто щодо чоловшв i ж1нок традицiйно визначаються iсторично вкорiненi стереотипи.
Група вчених iз Нацiональноi академii внутрiшнiх справ у складi Н. Камiнськоi, С. Чернявського та О. Перуново!' сутшсть тендеру виводять iз анатомо-бiологiчних ознак (статевi органи, репродуктивна система, хромосомний набiр, за якими визначають жшок i чоловiкiв), що в сощальнш площинi набувае власне гендерних особливостей. Тобто гендер уже позначае дещо iншi ознаки - поведiнковi, культурш, психологiчнi, вiзуальнi, що також познача-ють вiдмiнностi м1ж ж1нками й чоловшами [5, с. 5]. Таш поведiнковi вiдмiнностi, за твердженням шших дослвдни-к1в (I. Костюк i В. Стадник), дозволяють розширити змют поняття «гендер» ввд власне ввдмшностей мiж ж1нками й чоловiками до колiзii нерiвностi м1ж ними в реалiзацii можливостей [3, с. 58].
Отже, гендерш стереотипи, за словами Т. Медiноi й В. Назарово!', виникають вiдповiдно до рiзних статуав-ролей чоловiкiв i ж1нок у суспшьсга та надалi стають певними моделями i для молодшого поколшня. Гендернi стереотипи подiляються вченими на групи: 1) психолопчш, що стосуються соматичних, поведiнкових рис (зокрема стереотипна маскулшшсть традицiйно передбачае домiнантнiсть, упевнешсть у собi, логiчне мислення, фемшшсть - залежнiсть, пiклування, емоцiйнiсть); 2) сощальш, що спiввiдносять статеву ввдмшшсть iз амей-ними й фаховими обов'язками (першi для ж1нок, друп - для чоловiкiв); 3) виробничi - вiдповiдно до змiсту пращ жшок i чоловiкiв (для перших стереотипною е виконавська, сервiсна дiяльнiсть, для других - органiзацiйна, керiвна, творча) [1, с. 128].
У зазначенш вище диференцiацii за групами третя - виробнича - упродовж останнього столiття трансфор-муеться, адже жшки активно «вливалися» у професшне поле чоловiкiв, i не лише у «важких» профес1ях (водiiв, будiвельникiв i навiть шахтарiв), а й у обшманш керiвних посад, учасп в полiтицi тощо. Хоча сучасна гендерна политика спрямована на бшьш активне залучення ж1нок у найбшьш престижнi професii, як1 зайнятi чоловшами.
Вiдповiдно до вищенаведеноi дихотомii бюлопчного й соцiального М. Ткалич розглядае гендер як соцiально-психологiчну категорш, адже тут наявне бiологiчне шдгрунтя (статева належнiсть), психологiчна сутнiсть стал, гендерна iдентичнiсть (сприйняття й усввдомлення власноi статевоi належностi), гендернi ролi й переконання (формування людини як представника гендерноi групи, зумовлене культурними й соцiальними особливостями). Тобто провщш ознаки гендеру - психологiчна стать особистосп, И гендерна iдентичнiсть, гендерна роль i стерео-типи [2, с. 13].
Група вчених, яш аналiзували стан гендерних стереотишв в украшському суспiльствi (керiвник - Ю. Саенко), у ходi польових дослвджень визначили, що респонденти вщзначають суттевий вплив таких стереотипiв на роз-межування «ж1ночих» i «чоловiчих» професiй. Так, двi третини перших залучеш до бюджетного сектору - освгга, охорони здоров'я, публiчного управлшня, а у промисловому вони переважно залученi до харчовоi та легко!. Водночас майже половина чоловiкiв вибирае добувну та переробну галузi, а також транспорт i зв'язок. Сучасна сфера приватного шдприемства вiдзначаеться значною шльшстю осiб на вiдмiну ввд часiв попередньоi державно!' формацп та iдеологi!'. Проте ж1нки тут працюють на роботi з незначними прибутками (реалiзацiя промисло-вих товарiв, сiльське господарство, кулiнарний бiзнес, прибиральнищ, домашнi та офiснi служницi, перукарство,
косметика, освиянсьш й перекладацьш послуги тощо [4, с. 56]. Чоловши вщповвдно - сантехшки, буд1вельники-ремонтники, постачальники, авторемонтники, айлшники, яш мають значш прибутки.
Для такого розпод1лу за профеаями чи статусом учеш використовують термш «вертикальна сегрегация», що передбачае 1 визначення ступеня фемшзаци управлшських посад, де потр1бно ухвалювати ршення, а не готувати чи виконувати !х. Останне властиве в Укра!ш саме ж1нкам, яш найбшьше представлен! у «найнижчому ешелош кар'ерно! драбини». У свою чергу сфера ухвалення ршень належить до полггачних оргашв, оргашв публ1чного управлшня, мюцевого самоврядування, комерцшно! площини, 1 там «жшки, як правило, залишаються за И межами» [1, с. 129]. Хоча саме жшки становлять понад дв1 третини професюнал!в 1 фах1вщв, що сввдчить про висои осв1тньо-квал1ф1кацшш надбання, потенщал професшно! д!яльносп, який цшком може бути реал1зований 1 на бшьш в1дпов1дальних посадах вищого р1вня [1, с. 130]. Думаемо, якщо опитати бутикових продавчинь на ринку чи домашшх господарок у сел!, то побачимо, наск1льки високий ввдсоток ж1нок !з вищою освггою на периферп сощального життя в Укра!ш (особливо з педагопчною).
Принапдно зауважимо, що сфера освгга в Укра!ш вщзначаеться ввдносним паритетом (загалом в освт ж1нок -понад 72%, а на р1вш вищо! освгга - понад 52%, хоча, звюно, вщзначаеться м1зерна частка директор1в 1 ректор1в заклад1в 3-4 р1вшв.
Зважаючи на це, вщповвдно до тематики нашого дослвдження варто визначити дв1 площини - р1вност1 й нер1в-носп сощального положення жшок 1 чоловшв. Так, уже згадуваш нами вчеш пвд кер1вництвом Н. Камшсько! ген-дерну р!вшсть слушно ототожнюють !з позитивними змшами в суспшьста, зокрема з реал!защею прав людини, розв'язанням чинних проблем та укршленням нац1онально! безпеки, а також з можливютю однаково! учасп у вах сферах життя та швелюванням ситуаци, коли надання переваг однш стал вщразу позначиться на становищ! шшо!. Водночас гендерна нер!вшсть базуеться насамперед на стереотипах (закршлення 1 транслящя наступним поко-лшням внутршшх настанов щодо рол! 1 значення жшки й чолов1ка в суспшьств1 та ам'!) 1 настановах (уявлення, що формуються ще в дошкольному в1щ, первинш знання, що лежать в основ! гендерно! вдентичност!). При цьому дослвдники ввдзначають три групи зазначених стереотишв: 1) уявлення маскулшносп (творч1 риси особистосп -активнють, агресившсть, лопчшсть, лщерство) та фемшшносп (експресивш характеристики - залежнють, турбо-тливють, емоцшшсть); 2) уявлення про розподш амейних 1 професшних ролей (домшантна сощальна роль для жшки - домогосподарки, матер!, а тому вона ввдповщальна за взаемини в ам'!; чоловж активний у громадському житп, виробнищта, а тому ввдповщальний за матер1альне забезпечення ам'!); 3) специф1ка зм1сту пращ (ж1ноча ввдзначаеться виконавським характером, чолов1ча - творчютю й домшантшстю [5, с. 8-9]. Зауважимо, що вище ми вже анал1зували под1бну диференщащю, яка е актуальною впродовж багатьох стол1ть, навиъ тисячол1ть - ск1льки юнуе людське суспшьство, адже п провщш стереотипи (жшка господарюе - чоловж забезпечуе) залишаються з нами, лише набуваючи нових описових форм (ор1ентац1я на ам'ю, ведения домашнього господарства - актив-шсть за межами ам'!, професшна д1яльн1сть), а також виведення ще! загалом позитивно! максими у площину сощально! небезпеки, що загрожуе демократичним основам окремо! кра!ни та вае! цившзаци.
Ц питання мають не лише честолюбне значення для жшок у сена !х статусно! р1вносп з чолов1ками, а й мате-р1альне, адже стосуються розм1ру !х зарплат / прибутк1в, яш е набагато меншими за «чолов1ч1». При тому вчеш ввдзначили, що неодружеш / розлучеш ж1нки мають бшьш! прибутки, що пояснюеться як зменшенням !х амей-ного навантаження, так 1 змшою життевих прюритепв у напрямку кар'ерного зростання та потребою самостшно забезпечувати добробут свш 1 власних д1тей [8, с. 150].
Як уже було зазначено вище, у галуз1 публ1чного управлшня повноваження ж1нок, за гендерним стереотипом, обмежуються виконавською сферою. Проте I. Костюк 1 В. Стадник доводять, що жшка - л1дер установи / орга-н1зац1! - б1льш демократична за стилем управл1ння, шж чолов1к (з ус1ма в1дпов1дними атрибутами - «спромож-н1стю швидко знаходити спшьну мову з п1длеглими», «умшням !х мотивувати та стимулювати» та ш.), як1 у свою чергу полюбляють авторитарний стиль управл1ння (догмат, контроль 1 покарання). Тому жшщ, щоб п1днятися на вищий штабель управлшня, потр1бно виявити значно бшьшу компетентн1сть 1 ефективн1сть [3, с. 59]. 1з такими твердженнями не можна погодитися повною м1рою, адже частими е випадки авторитарного правлшня 1 з боку ж1нок-кар1вник1в та навпаки - демократами дуже часто е чолов1ки. Але якщо ми говоримо лише про стереотипи, то наведен! тенденци е актуальними.
Сходячи в!д особистост! кер!вника до колективу орган!зац!!, послуговуемося здобутками досл!дниц! М. Ткалич, яка на р!вн! докторсько! дисертац!!' розглядае питання гендерно! взаемоди персоналу, що в!дзначаеться або про-дуктивн!стю, або непродуктивн!стю, конструктивн!стю чи деструктившстю, гармон!йн!стю чи дисгармон!йн!стю таких вщносин, адже з психолог!чного боку !х типами е партнерськ! та конфлжгао-дистантш. 1х анал!з дозволяе визначити позитивш риси (перш! компоненти зазначених дихотомшних пар), зокрема сп!льну д!яльшсть гендер-них груп задля виконання загально! мети, гнучк!сть, критичн!сть, згуртовашсть. З !ншого боку - негативного -ввдзначаються авторитарн!сть, замкнен!сть, некритичшсть, гендерна дискрим!нац!я, моб!нг, сексизм у вах його проявах [2, с. 16-17].
Вщповвдно до аналiзу гендерних особливостей персоналу оргашзацп, здшсненого М. Ткалич, можна зробити таш висновки: 1) гендерна взаемодш в колективi становить комплекс рольових ввдносин у сумiснiй дiяльностi ж1нок i чоловiкiв, що вщбуваеться на рiвнi суспiльних вiдносин, групово! взaeмодiï, партнерсько! взaeмодiï, влас-но1 гендерно! iдентифiкaцiï; 2) сукупнiсть вщповщних aтрибутiв - гендерна iдентичнiсть особистосп, гендернi ролi та стереотипи - формуе особливостi гендерно! взaeмодiï в колективц 3) формування гендерних ролей (комп-лексiв рис очiкувaноï поведшки ввд ж1нок i чоловiкiв) ввдбуваеться на рiвнi суспiльствa i його культури, рiзних соцiaльних i професшних груп, iндивiдуaльного сприйняття, що залежить вже вiд культури й духовносп конкретно!' особистостi; 4) ефектившсть гендерного iнтегрувaння залежить вiд тендерного типу оргашзацп, гендер-ноï ieрaрхiï в оргaнiзaцiï; вiдбиття гендерних особливостей у кадровш полiтицi оргaнiзaцiï; гендерноï поведiнки персоналу; 5) гендерна взaeмодiя в оргaнiзaцiï становить психологiчний оргашзацшний феномен, який визначае ïï спрямовашсть у взаеминах з колегами протилежноï стaтi; 6) як поведiнковi стратеги мiжособистiсноï взаемодп визначаються прийняття групових норм i цiнностей, неконфлiктнa комушкатившсть, конструктивнiсть комушка-ци; 7) особиспсш гендернi характеристики е значущими складниками формування гендерноï взаемодп, зокрема з вжом знижуеться конфлiктнiсть але й контактшсть iз представниками протилежноï стал; 8) гендерна дискри-мiнaцiя в Укршш е загалом некритичною, вплив соцiaльно-демогрaфiчних чинникiв на гендернi уявлення менш значущий, нiж вплив особистюних характеристик [2, с. 30-35].
У нашш роботi ми також запланували розглянути лiнгвiстичний аспект гендерного штегрування. Послуговуючись результатами дослiдження I. Цaрьовоï можемо зробити так1 висновки щодо цього: 1) ввдповщно до бiологiчноï природи статей вiдзнaчaються влaстивi лише кожнш iз них окремо почуття, думки, що реатзу-ються через вщповвдний нaбiр мовних зaсобiв, семантика яких вщбивае, зокрема, й гендерну нерiвнiсть, тобто тaкi мовнi ресурси створюють вiдповiдну гендерну диференцiaцiю (наприклад, певш сексистськi маркери); 2) семантика мовних гендерних мaркерiв передбачае ототожнення таких мовних одиниць iз гендерними асощащ-ями та стереотипами; наприклад, у виборчих технолопях активно використовуються так1 маркери для створення певного емотивного образу - чоловiчого чи жшочого, що признaченi для певного споживача, викликаючи певнi позитивнi почуття (так, для жшки примiрюеться образ берегиш Укрaïни, що мае фольклорно-релшйну генезу, чи навпаки - образ дiловоï ж1нки, що вiдповiдaе сучасним захвдним орiентaцiям); 3) мовленнева поведшка виявляе специфiчнi для кожноï зi статей риси: для чоловiкiв - глобальш, змaгaльнi, звiтнi, для жшок - локальш, спiвпрaцi, iнтимнi тощо. З iншого боку, цi вс розмежувальш моменти е проблематичними вщповвдно до сутностi гендеру; 4) у свгговш художнiй лiтерaтурi як гендерш ознаки можна видшити домiнaнту «жшочого» в жшочих творах (прiоритет амейних вiдносин, стосунки мaтерi-доньки чи в дешлькох поколiннях, осмислення влaсноï «шшосп» у стосунках iз чоловiкaми); 5) гендерш стереотипи (уявлення про жшочтсть i мужшсть) влaстивi кожнiй етшчнш культурi, ïï фольклору, мовнiй картиш свiту. Тому гендернi вiдносини впливають на соцiaльнi, адже стереотипи, висловлеш в мовi, пов'язaнi з оцшюванням iз боку комунiкaнтa iншоï стал та вiдповiдним очiкувaнням вiд нього / ^ï певного типу зворотньоï поведiнки [6, с. 267, 269-275].
Як конкретш приклади гендерного маркування I. Царьова наводить сферу реклами та вiдому лiнгвiстичну проблему фемiнiтивiв. У першiй цaринi мовш штампи, як вiдомо, впливають на масову свiдомiсть, а тому гендерш маркери пов'язаш безпосередньо зi стереотипами (жшки - домашне господарство й виховання дней, чоловiки -робота, кар'ера). Сфера фемiнiтивiв також спрямована на досягнення гендерноï рiвностi, адже жшка, яка мае, скаж1мо, прiзвище - iменник 2 вiдмiни (Ткач, Ткаченко, Ткачук), звання чи посаду у формi також цiеï' ввдмши (доцент, ректор, начальник), повною мiрою не iдентифiкуеться як особа жiночоï' стaтi. Тому виникають вiдповiднi пари однозначних iменникiв: ректор -ректорка, професор - професорка, продавець - продавчиня тощо. Звюно, можна використовувати щ слова й без такого розрiзнення - правило не догматичне, але укрaï'нськa мова саме й ушкальна своею вокaлiчнiстю - достатньою кшьшстю голосних, яких iз використанням таких мовних форм стае бшьше [6, с. 282-285].
Сл1д зауважити, що попри думки опонентiв фемiнiтивiв усi проблемнi ситуац^ можна за бажання вирiшити. Так, здавалося б, невирiшувaнi бiнaрностi можна заповнити, й форми адвокатка, академ1чка, банюрка, брокерка, дизайнерка, шюстраторка, контролерка, косметологша, радниця, режисерка, терапевтичка тощо стануть звич-ними через деякий час як в офщшно-дшовому, так i повсякденному мовленш.
У спiлкувaннi вiдзнaчaються також маркери, що асоцшються з маскулшною чи фемiнною поведiнкою, що викликано саме гендерною iдентифiкaцiею мовця. Так, для жшок властиво бшьш часте звернення до спiвроз-мовника за шдтримкою, тобто для пiдтримки влaсноï' думки (не самовпевнено, як чоловши). Жести використовуються зaохочувaльнi. Для чоловЫв властивою е однолiнiйнiсть спшкування вiдповiдно до однiеï' теми, не звертаючи уваги на реaкцiю сшврозмовника-комушканта, на стороннi реплiки та детaлi повiдомлення. Жести використовуються стверднi. Проте можна зробити висновок, що лшгвютичний аспект гендерних ввдносин не е виршальним у соцiaльному вимiрi. Це просто демонстращя статевих вiдмiнностей, яш формувалися упродовж тисячолiть i не становлять помгтного чинника гендерноï стереотишзацп.
Висновки
Проаналiзувавши означене питання, ми зробили ввдповщщ висновки.
1. Одшею з проблем - виклишв демократизму - е гендерна стереотишзацш, що в сощальному вимiрi стано-вить небезпеку, адже заперечуе рiвноправнiсть за ознакою статi. На нашу думку, це не бшьш небезпечно за дис-кримшацш за вiком, етнiчною чи релтйною приналежнiстю, проте негативно впливае на демократичш основи в суспшьств^ адже перешкоджае правильному розумiнню один одного, створюе психолопчш бар'ери в сшейшй, дiловiй i полiтичнiй сферах, а також гендерну сегрегацiю (у професшно-кар'ерному розумiннi), що передбачае тенденцшне ставлення до жiнки-керiвника, неефективнiсть дiяльностi оргашзаци.
2. Гендернi аспекти сощально! взаемодй в колективi органiзацii властивi всiм крашам, зокрема й Укра1ш, хоча iсторично тут визнавалась значущють ж1нки, навiть ii домiнантнiсть, проте як берегиш (с1м'1, краю), залишаючи ii лiдерське майбутне на периферп. Саме за гендерними стереотипами сощум традицiйно критично ставиться до жшок, як виявляють амбiцiйнiсть у досягненш посадових вершин - аж до найвищих у крахш.
3. Н. Камшська в галузi гендерного штегрування визначае два поняття, що пов'язаш з демократичним роз-витком сусшльства: 1) паритетна демократiя позначае таку органiзацiю соцiально-статевих стосунк1в, за яких ж1нки й чоловiки рiвнi в политико-правовому статусi, а тому виконують рiвноправну дiяльнiсть у гендерно зба-лансованих управлiнських структурах; 2) гендерна демокрапя передбачае забезпечення женкам рiвноправностi в голосуваннях, у виборах i бути обраними до виборних оргашв, обшмати державнi й полiтичнi посади, брати рiвноправну участь у виршенш питань громадського та полiтичного життя краши [5, с. 11].
4. М. Ткалич вiдповiдно до результапв польових дослiджень стверджуе, що показники гендерно1 взаемодй працiвникiв вiдповiдають власне статевим вшмшностям вiдповiдно до !х iдентичностi, i це ввдбиваеться через призму !хшх гендерних настанов, стереотишв i ролей, а також виршуеться через залучення позитивних типiв гендерноi взаемодй - партнерсько-професiйного й партнерсько-сощального, за яких працiвники органiзацii вах рiвнiв i статей залученi у планування та реалiзацiю наявних програм, що передбачае конструктивну комунiкацiю, ввдповшне стимулювання й фахову подготовку [2, с. 23, 28-29].
5. У Закош 2005 року фжсуються основш напрямки державноi полiтики в галузi забезпечення рiвних гендерних прав i можливостей (стаття 3), серед яких поряд iз власне юридичними (запобiгання та протидiя насильству за ознакою стал) вiдзначаемо соцiальнi (недопущення гендерноi дискримшацп, пвдтримка им'1, формування ввд-повiдального материнства й батьшвства) та корпоративнi («забезпечення рiвноi учасп ж1нок i чоловiкiв у про-цесах ухвалення суспiльно важливих ршень», «забезпечення рiвних можливостей щодо поеднання професiйних i сiмейних обов'язк1в»), а також конкретш заходи бiльш об'ективного характеру (пропаганда гендерноi культури, просвггаицтво в цiй сферi, захист ввд шформацп, що мiстить гендерну дискримшащю) [7].
6. На мовленневому рiвнi гендерна семантика не визначаеться комплексно (лише на рiвнi лексики, зокрема фемшггавнох, де формуеться певна самобутня категорiя), адже можуть бути лише рiзнi мовнi рефлекси на позна-чення одного поняття в жшок i чоловiкiв, i навпаки - слова, що були колись властивi переважно лише однiй статi, стали сшльними (наприклад, матизми). При цьому не заперечуемо наявнiсть певних прюритетних форм у мов-леннi кожно1 зi статей.
Список використаноТ лггератури
1. Медiна Т., Назарова В. Гендерш стереотипи та 1'х вплив на професшну дiяльнiсть в Укршш. Релгя та Сощум. 2015. № 1-2. С. 127-133.
2. Ткалич М.Г. Психолопя гендерно1 взаемодй персоналу оргашзацш : автореф. дис. на здоб. наук. ст. докт. психол. н. за спец. 19.00.10; Нащональна академiя педагопчних наук Укра1ни. 1нститут психологй iменi Г.С. Кос-тюка. Ки1'в, 2016. 44 с.
3. Костюк I. В., Стадник В.В. Гендерш аспекти лидерства у сферi управлiння. BicHUKХмельницького нацiональ-ного утверситету. EKOHOMiHHi науки. 2019. № 2. С. 57-61.
4. Гендерш стереотипи та ставлення громадськосп до гендерних проблем в украшському суспiльствi / Ю. Саенко, Л. Амджадш, М. Васильчук, та iн. Кшв: Видавництво ТОВ «Kомпанiя ВА1ТЕ», 2007. 145 с.
5. Камшська Н. В., Чернявський С. С., Перунова О. С. Засади розумшня гендеру та гендерноi рiвностi. Ки1'в : Нац. акад. внутр. справ, 2020. 20 с.
6. Царьова I. В. Гендерний вимiр у сучаснш лiнгвiстицi. Основи теорИ Тендеру: юридичт, полтологiчнi, фшософсью, педагогiчнi, лiнгвicтичнi та культурологiчнi засади: кол. монографiя. Кшв: «Хай-ТекПрес», 2018. С. 257-283.
7. Про забезпечення рiвних прав та можливостей жшок i чоловшв : Закон Украши. Biдомоcтi Верховноi Ради Украти. 2005. № 52. С. 561. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2866-15#Text
8. Нерiвнiсть в Укра1ш: масштаби та можливосп впливу / за ред. Е.М. Лiбановоl. Кив: 1нститут демографй та сощальних дослiджень iменi М.В. Птухи НАН Украши, 2012. 404 с.
References
1. Medina T., Nazarova V Henderni stereotypy ta yikh vplyv na profesiynu diyal'nist' v Ukrayini [Gender stereotypes and their impact on professional activity in Ukraine]. Relihiya ta Sotsium [Religion and Society]. 2015. N° 1-2. S. 127-133.
2. Tkalych M.H. Psykholohiya hendernoyi vzayemodiyi personalu orhanizatsiy : avtoref. dys. na zdob. nauk. st. dokt. psykhol. n. [Psychology of gender interaction of personnel of organizations: author's abstract. thesis on of science art. dr. psychol. s.]; Natsional'na akademiya pedahohichnykh nauk Ukrayiny. Instytut psykholohiyi imeni H.S. Kostyuka. Kyiv, 2016. 44 s.
3. Kostyuk I. V., Stadnyk V.V. Henderni aspekty liderstva u sferi upravlinnya [Gender aspects of leadership in management]. Visnyk Khmel'nyts'koho natsional'noho universytetu. Ekonomichni nauky [Bulletin of the Khmelnytskyi National University. Economic sciences]. 2019. № 2. S. 57-61.
4. Henderni stereotypy ta stavlennya hromads'kosti do hendernykh problem v ukrayins'komu suspil'stvi [Gender stereotypes and the public's attitude to gender issues in Ukrainian society] / [Yu. Sayenko, L. Amdzhadin, M. Vasyl'chuk, ta in.]. Kyiv: Vydavnytstvo TOV «Kompaniya VAITE», 2007. 145 s.
5. Kamins'ka N. V., Chernyavs'kyy S. S., Perunova O. S. Zasady rozuminnya henderu ta hendernoyi rivnosti [Principles of understanding gender and gender equality]. Kyiv : Nats. akad. vnutr. sprav, 2020. 20 s.
6. Tsar'ova I. V. (2018). Hendernyy vymir u suchasniy linhvistytsi. Osnovy teoriyi henderu: yurydychni, politolohichni, filosofs'ki, pedahohichni, linhvistychni ta kul'turolohichni zasady: kol. monohrafiya [Gender dimension in modern linguistics. Basics of gender theory: legal, political, philosophical, pedagogical, linguistic and cultural foundations: col. monograph]. Kyiv: «Khay-TekPres», 2018. S. 257-283.
7. Pro zabezpechennya rivnykh prav ta mozhlyvostey zhinok i cholovikiv: Zakon Ukrayiny [On ensuring equal rights and opportunities for women and men : Law of Ukraine]. Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrayiny [Information of the Verkhovna Rada of Ukraine]. 2005. № 52. S. 561. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-15#Text.
8. Nerivnist' v Ukrayini: masshtaby ta mozhlyvosti vplyvu [Inequality in Ukraine: scope and possibilities of influence] (2012) / za red. E.M. Libanovoyi. Kyiv: Instytut demohrafiyi ta sotsial'nykh doslidzhen' imeni M.V. Ptukhy NAN, 2012. 404 s.
