Научная статья на тему 'Gender markers in judicial decisions relating to gender discrimination'

Gender markers in judicial decisions relating to gender discrimination Текст научной статьи по специальности «Право»

CC BY
71
10
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Журнал
The Scientific Heritage
Область наук
Ключевые слова
СУД / РіШЕННЯ СУДУ / СУДОВИЙ РОЗГЛЯД / ґЕНДЕР / ДИСКРИМіНАЦіЯ / COURT / COURT DECISION / TRIAL / GENDER / DISCRIMINATION

Аннотация научной статьи по праву, автор научной работы — Bobrova Y.

The article focuses on identifying gender markers in gender discrimination judgments. At present, there is no generalization or comprehensive study of case law on this subject. We have analyzed civil cases involving gender asymmetry and the specificities of their consideration. It is proved that they trace the complexity of the court's finding of gender-based discrimination.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Gender markers in judicial decisions relating to gender discrimination»

JURIDICAL SCIENCES

ГЕНДЕРН1 МАРКЕРИ В СУДОВИХ Р1ШЕННЯХ, ПОВ'ЯЗАНИХ З ДИСКРИМШАЩСЮ ЗА

ОЗНАКОЮ СТАТ1

Боброва Ю.Ю.

кандидат юридичних наук, суддя, доцент кафедри правового забезпечення ВШськового iнституту КиЫського нацюнального ymiверситету iменi Тараса Шевченка

GENDER MARKERS IN JUDICIAL DECISIONS RELATING TO GENDER DISCRIMINATION

Bobrova Y.

Candidate of Juridical Sciences (PhD in Law), judge, Associate Professor of the Department of legal support

of the Military Institute of Taras Shevchenko National University of Kyiv

Анотащя

Стаття присвячена виявленню гендерних MapKepiB у судових ршеннях, пов'язаних з дискримшащею за ознакою стал. Станом на сьогодш не юнуе певного узагальнення чи комплексного дослвдження судово! практики з даного приводу. Нами проаналiзовано цившьш справи, спори в яких пов'язанi з гендерною асиметрiею та виявлено особливостi !х розгляду. Доведено, що у них прослщковуеться складнiсть вста-новлення судом факту дискримшацп за ознакою статi.

Abstract

The article focuses on identifying gender markers in gender discrimination judgments. At present, there is no generalization or comprehensive study of case law on this subject. We have analyzed civil cases involving gender asymmetry and the specificities of their consideration. It is proved that they trace the complexity of the court's finding of gender-based discrimination.

Ключовi слова: суд, ршення суду, судовий розгляд, гендер, дискримшащя.

Keywords: court, court decision, trial, gender, discrimination

Специфжа розгляду справ, пов'язаних з дискримшащею за ознакою полягае в тому, що аргу-ментащя по них будуеться на компаративному ме-тодi (порiвняннi) встановлення протиправно! по-ведiнки (порушення). Така суть речей не характерна для шших категорш справ, оскiльки об'ективна ютина встановлюеться у кожнiй кон-кретнiй ситуацii за достатньо визначених обставин. Так, перший крок у побудовi згадано! аргументацii' - щентифжащя неоднакового ставлення, яка вщбу-ваеться, зокрема, через пошук або вибiр так званого компаратора - особи або групи осiб, з якими буде здiйснюватися порiвняння. Така група осiб мае пе-ребувати в аналопчному або максимально схожому становищг До цього етапу необхiдно поставитися вкрай вiдповiдально, адже невдалий вибiр компаратора може поставити тд загрозу результат справи. Ознакою, за якою ввдбуваеться дискримiнацiя, е не лише те, що вiдрiзняе компаратора ввд жертви, яка претендуе на таке саме ставлення, а головним чином, характеристика, що обумовлюе рiзне ставлення чи поводження. Хоча ознак, за якими потен-цiйна жертва дискримшацп в^^зняеться вiд компаратора, може бути багато, значення мають лише тi з них, яш покладенi в основу неоднакового ставлення чи поводження [1].

Вибiр компаратора залежить ввд аспекту, який служить пiдставою для порiвняння (чоловiки та жiнки у нашому випадку) у аналогiчних ситуащях (умовах, обставинах) чи вiдмiнностi мiж ними, що

можуть виправдати рiзне ставлення чи поводження або однакове ставлення до оаб, що перебувають у рiзному становищi (або яш потребують рiзного поводження). Загальновщомо, що рiзне ставлення до оаб, якi перебувають у рiзному становищ^ не е дис-кримiнацiею. Надалi слiд здiйснити оцiнку становища позивача у порiвняннi iз становищем компаратора, але саме по собi розходження у правовому статуа ще не означае наявнiсть гендерно! дис-кримiнацii. Остання матиме мюце за вiдсутностi ро-зумного та об'ективного обгрунтування.

Термiн «розумне та об'ективне обгрунтування» охоплюе наявшсть легiтимноi мети та про-порцшшсть вжитих заходiв ввдносно не!. Саме ввд мети, яка переслвдуеться тд час встановлення ро-зрiзнення, якщо вона буде визнана легiтимною, за-лежать подальшi висновки щодо пропорцшносп втручання. У разi ж, коли мета досягаеться, необ-хвдно оцшити, чи не е тягар, покладений на заяв-ника, надмiрним, i чи не можна було досягти тiеi ж мети менш обтяжливим для заявника способом [1].

Звiсно, кожна така судова справа е вдивщу-альною, мае мету, самостiйнi вимоги, суб'ектний склад та предмет, обсяг засобiв доказування тощо. Враховуючи дослвджувану групу спорiв, у основу вирiшення яких покладено застосування норм права, що входять до одного правового шституту, виникае необхiднiсть видiлення певноi специфiки !х розгляду, яку можна використовувати у подаль-шому для тдготовки до аналогiчних судових

розглядiв, видшення проблемних матерiально-про-цесуальних правових питань, удосконалення зако-нодавства, що !х регулюе. I тшьки правильне за-стосування законодавства, що регулюе порядок спорiв у справах, пов'язаних i3 проявами дис-кримшацп за ознакою статi покликане бути га-рантiею захисту прав та законних штереав ж1нок та чоловшв, що стали жертвами гендерно! дис-кримшацп.

Iлюстрацiею вирiшення судом цив№но! справи щодо порушеного внаслвдок дискримшацп за ознакою статi трудового права е наступна.

Так, позивачка звернулась до суду з позовом до ПрАТ «£вропейський страховий союз», третьо! особи Мiнiстерства сощально! полiтики Укра!ни про поновлення на роботi у зв'язку з незаконним звiльненням та ввдшкодуванням морально! шкоди. Сво! позовш вимоги мотивуе тим, що 19 липня 2016 року вона звшьнена з посади заступника Голови Правлшня Приватного акцiонерного товариства «£вропейський страховий союз» вщповвдно до наказу № 85 вщ 19 липня 2016 року. Зазначала, що 14 березня 2016 року по 17 липня 2016 року вона перебувала у вщпустщ у зв'язку з ваптнютю та пологами, зпдно листа непрацездатносп серiя АГС № 898258 виданого 14 березня 2016 року. 03 червня 2016 року ввдповщачем видано наказ № 41, у якому зазначаеться про необхiднiсть !й усiма можливими засобами, негайно та не шзшше 15 червня 2016 року повернути телефон, переданий ввдповщачем за накладною про внутрiшне перемщення вiд 12 серпня 2015 року. Цей наказ винесено персонально щодо не!, у той час, коли вона перебувала на лшар-няному у зв'язку з пологами. Вийшовши на роботу 18 липня 2016 року вона вщразу написала заяву про надання !й ввдпустки по догляду за дитиною до 3 -ох рiчного вiку, з 18 липня 2016 року по 02 червня 2019 року та негайно подала li. Того ж дня, и тд розписку ознайомлено з наказом № 48 ввд 12 липня 2016 року. Вщповвдно до нього вона була притяг-нута до дисциплшарно! вiдповiдальностi за невико-нання наказу Голови Правлiння Приватного акцю-нерного товариства «£вропейський страховий союз» за № 41 ввд 03 червня 2016 року про повер-нення чи забезпечення повернення переданого в тимчасове користування телефону Xiaomi Mi Note Pro, швентарний № 01186, що був винесений щодо не! тд час ii перебування на лiкарняному,

Позивачка наголошувала, що будь-яких пору-шень трудово! дисциплши з И боку допущено не було, а оголошення догани не мае законного шдгрунтя i е наслщком напружених стосунк1в, що склалися мiж нею та адмiнiстрацiею вщповвдача, а також гендерно! дискримiнацi!, проте аж нiяк не по-рушенням нею трудових обов'язк1в, тим бшьше пiд час !! перебування у вщпустщ у зв'язку з ваптнютю та пологами .

Вважала, що дi! вiдповiдача, вчинялися, ймовiрнiше за все, саме на засадах гендерно! дискримшацп та небажанш з особистих мотивiв зали-шати за нею займану нею посаду, у зв'язку з ре-алiзацiею нею !! природного права на материнство.

Зазначала, що через до ввдповщача вона постшно глибоко душевно страждае, морально, а ввдтак й фiзично, виснажена. Через злочинну не-справедливiсть тiеi ситуаци, що склалася на роботi, а також протиправш дii' вiдповiдача, постшно надмiрно нервуеться через и незаконне звiльнення. Постiйний тиск, вимоги та безперервш дзвiнки з боку вщповвдача пiдривають й так ослаблене пологами здоров'я матер^ що у своею чергу негативно впливае на и новонароджену дитину та загрожуе и нормальному розвитку. У подальшому, пережитий стрес може стати причиною нервових розладiв та згубно вщобразитися на и дитинi. Також позивачка вказуе, що iз власних джерел ш стало ведомо, що ввдповщач докладае усiх можливих зусиль, маючи намiри заплямувати и дiлову репутацш. Плюндрування дiловоi репутацii виражаеться у дзвшках до и колишнiх роботодавщ та дзвiнках до iнших страхових компанiй, що представленi на страховому ринку Украши, з ввдвертим наклепом про шбито щдробку нею страхових полгав. На думку позивачки, завдаш ш душевнi страждання, протиправними д1ями з боку вiдповiдача, не мо-жуть бути полегшенi, а тому ощнюе завдану iй мо-ральну шкоду у розмiрi 200 000 грн. 00 коп.

Рiшенням Г. суду ввд 14 березня 2017 року по-зов задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ № 85 ввд 19 липня 2016 року про зв№нення позивачки з посади заступника Голови правлшня з продаж1в Приватного акцюнерного товариства «£вропейський страховий союз» та поновлено на посадi заступника Голови правлшня з продашв Приватного акцюнерного товариства «£вропейський страховий союз». Стягнуто з Приватного акцюнерного товариства «£вропейський страховий союз» на користь позивача у ввдшкоду-вання моральноi шкоди 25 000 (двадцять п'ять) ти-сяч гривень.

Судом встановлено, що шдставою для зв№-нення позивачки з посади вщповщач вказав грубе порушення нею трудових обов'язк1в - невиконання наказу № 41 ввд 03 червня 2016 року щодо повер-нення нею переданого у тимчасове користування телефону. Цей наказ було винесено персонально лише щодо позивачки, та у судовому зааданш представником вщповщача не доведено жодних об-ставин на обгрунтування необхiдностi таких дш ввд не1'. Вiдповiдачу було достовiрно вiдомо що у цей час позивачка перебувала на лжарняному у зв'язку з пологами, що тдтверджуеться листком непрацез-датностi. Таким чином, виконати вказаний наказ вона могла лише з'явившись на роботу шсля лшар-няного та ознайомившись з наказом. Вийшовши на роботу 18 липня 2016 року позивачка ввдразу написала заяву про надання ш ввдпустки по догляду за дитиною до 3-ох рiчного вiку, з 18 липня 2016 по 02 червня 2019 року та одразу подала и адмшютрацп. Мiж тим адмiнiстрацiею питання по наданню пози-вачцi ввдпустки в день подачi заяви вирiшено не було, а саму заяву вщповвдач зареестрував лише 20 липня 2016 року як загальну кореспонденцш. Влас-ник або уповноважений ним орган повинен був за-жадати вiд позивача надання копи свщоцтва про

народження дитини, а у р^ вщмови скласти вiдповiдний акт у дов№нш формi, де зазначити, що позивачщ було запропоновано надати котю сввдоцтва про народження дитини, але не об-межувати !'!' у реалiзацii 11 передбаченого ч. 1 ст. 181 КЗпП Укра!ни права.

Негайне, як вимагалося в наказi № 41 ввд 03 червня 2016 року, повернення переданого в тимча-сове користування позивачу телефону, не спiввiдноситься з визначенням трудових обов'язк1в позивачки та iз будь якими пунктами !'!' посадово! шструкцп i не може трактуватись як одноразовове грубе порушення трудових обов'язшв.

Не встановлений в дiях позивачки i факт прогулу, осшльки подавши заяву 18 липня 2016 року щодо реалiзацii свого права на вщпустку по догляду за дитиною вона законно мала розраховувати на виконання вiдповiдачем ч.1 ст. 181 КЗпП, та не могла допустити що вщповвдач пiде на ди, як1 прямо суперечать ст. 184 КЗпП Укра1ни.

Вiдповiдачем позивачцi завдаш душевнi страждання протиправними дiями щодо и незаконного звiльнення. Право на працю е одним з гаран-тованих Конституцiею прав людини. Спричинена моральна шкода е значимою, осшльки, ц-норування передбачених трудових прав вщповвдачем вщбу-лось щодо позивачки яка е жшкою, матiр'ю двох дгтей, у час вiдразу тсля народження нею дитини. Це визвало додатковi хвилювання позивача. Вiдволiкало позивачку вiд виконання материнських обов'язк1в. Суд враховуе тяжшсть вимушених змiн у життевих i виробничих стосунках позивачки, стутнь зниження престижу, дiловоi репутаци, та час i зусилля, що будуть необхiднi !й для вщнов-лення попереднього стану [2].

Зрештою, у наведеному прикладi iз судово! практики прослвдковуеться складнiсть встанов-лення судом факту дискримiнацii за ознакою стал. На думку суду у цш ситуацii вона вщсутня, але мае мiсце порушення трудових прав ваптно!' ж1нки, як1 були вiдновленнi судом шляхом постановлення вказаного рiшення.

На наш погляд з таким положенням речей тяжко погодитися, з огляду на наступне. Коли певне положення, критерiй або практика, що на перший погляд е нейтральними, ставлять осiб певно! статi у невигвдне положення ввдносно осiб iншоi статi, за винятком випадк1в, коли таке положення, критерш або практика можуть бути об'ек-тивно виправданими певною законною метою, а за-соби досягнення тако!' мети е адекватними та необ-хвдними (визначення, дане у статтi 2.1 Ь Директиви 2006/54/СЕ Свропейського парламенту i ради вiд 05 липня 2006 року «Про реатзащю принцитв рiвних можливостей i рiвноправного поводження щодо чо-ловiкiв та жшок у питаннях працевлаштування i зайнятосп» [3]) мае мiсце непряма дискримшащя за ознакою статi. У проаналiзованiй ситуацп цiлком зрозумiло, що роботодавцем незаконно постшно звiльнено працiвницю через и вагiтнiсть i подаль-ший декрет, чим поставлено останню у менш спри-ятливi умови або становище порiвняно з шшими особам. Вважаемо, що у даному випадку конче

необхвдним було вщповвдне судове реагування не пльки шляхом поновлення на робот а й через вста-новлення факту «трудово! дискримшаци».

Випадком прямо! й очевидно! дискримшаци е ситуащя, коли на роботу запрошуються особи пльки чоловiчо! або ж жшочо! статi. Такi оголо-шення з вказiвкою про бажану стать пращвника з'являються в газетах, журналах, штернет-видан-нях iз працевлаштування, на веб-сайтах рекрутин-гових агентств i державних цен^в зайнятостi. Вони явно дискримiнують як жiнок, так i чоловшв, осшльки зменшують рiвнiсть можливостей на ринку пращ. Впм, за певних обставин це питання досить тонке та iлюструеться наступним прикладом iз судово! практики.

Рiшенням ввд 19 березня 2015 року К. суду ввдмовлено у задоволеннi позову до ТОВ «Укра!н-ськ1 Торговi Марки», третя особа ТОВ «Работа 1н-тернешнл» про дискримiнацiю за ознаками статi, необгрунтовану у ввдмову у прийняттi на роботу, примусове прийняття на роботу, стягнення се-реднього заробггку за час вимушеного прогулу та морально! шкоди.

Обставини справи так1. 29 вересня 2014 року на сайп rabota.ua позивач знайшов оголошення про прийом вiдповiдачем ТОВ «Укра!'нськ1 Торговi Марки» працiвникiв на посаду юриста з наступ-ними умовами: Дата публшацп: 16.09.2014. Регiон: Киев. Зарплата = 3 500 грн.. Сайт: tm.ua/. Отрасль компании: Юридические услуги. Вид занятости: полная занятость. Текст оголошення: На должность юриста требуется умная девушка. Выпускница (или студентка выпускного курса) юрфака с возможностью работать весь день (сокращенный день на обозримое время). Наша специализация - торговые марки (см. http://tm.ua). Образование - Харьковский, Львовский и Одесский университеты, Киево-Могилянская, МВД. Если другой ВУЗ, то для нас самое важное - ваши высокие знания Книги 4 ГК. Если знания Книги 4 есть - мы будем Вам рады. А нет - так и нет... 3/п на старте и полном рабочем дне - 3500 грн., в полном объеме и вовремя. Рост з/п и скорость ее роста зависит только от ваших успехов. Испытательный срок - 1 (2) месяца. Если у Вас уже есть опыт профессиональной работы с торговыми марками - зарплата может быть выше. Рабочий день: 9.00 - 18.00. Офис: между метро Лукьянов-ская и метро Политехнический институт. Высылка резюме с фото на емейл - обязательна. Собеседование. Контрольное задание по проведению и оформлению предварительного поиска торговой марки. Посилання на оголошення:

http://rabota.ua/company556882/vacancy4357142. Позивач резюме устшно ввдправив через сайт rabota.ua, про що отримав на власну електронну скриньку шдтвердження.

У подальшому на адресу вщповвдача ввдправив рекомендований лист з описом вкладеного, в якому подав свое резюме, ксерокопп дипломiв про вищу освггу i отриманих нагород на конкурсах та змаган-нях, та заяви про надання шформацп щодо розгляду його кандидатури i про прийняття на роботу з 30 вересня 2014 року. Через мюяць шсля одержання

вщповвдачем листа, а саме 14 листопада 2014 року жодно! ввдповщ щодо розгляду, тдстав прийняття ршення по кандидатурi юриста позивач не отри-мав, запрошення на сшвбеаду або тестування - вщ-сутне. Б№ш того, на сайтi rabota.ua, вранщ 14 листопада 2014 року знову виявив оголошення про пошук працiвника на посаду юриста вщ ТОВ «Укра!нсью Торговi Марки».

Суд дшшов висновку щодо ввдмови в задово-леннi позову, осшльки висновки позивача щодо дискримiнацi! пращвнишв залежно вiд статi грунту-ються на хибних уявленнях про дане поняття, з огляду на таке.

Встановлеш в судовому засiданнi обставини, сввдчать про той факт, що позивач помилково вва-жав, що направления ним резюме та заяви на iм'я засновника Товариства вщповщно до оголошення сввдчить про факт його працевлаштування на певну посаду з визначеними в оголошенш умовами пращ в тому чи^ i з урахуванням зазначених ним у заявi умов працi.

Згiдно наданого до суду ввдповщачем Рiшения засновника Товариства вщ 16 липня 2008 року «Про встановлення порядку прийому пращвнишв», наказу «Про затвердження Порядку проведения конкурсу на замщення вакантних посад на Това-риствi з обмеженою вщповщальнютю «Укра!нсью торгiвельнi марки» та самого Порядку визначено порядок замщення вакантних посад, який не мютить жодних обмежень як можна було б квалiфiкувати як дискримiнацiю по яшйсь з подстав. Зазначене лише тдтверджуе факт, що ро-ботодавцем визначено порядок прийому громадян на роботу у Товариство. О^м того, суду надано довiдку за щдписом директора ТОВ, що в перюд з 01 вересня 2014 року по 01 грудня 2014 року на пiдприемствi вакансiя юриста була вщсутня.

Отож, суд приймаючи ршення у справi зiслався на те, що позов про дискримшащю пращв-ника за ознаками статi в судi не доведено, порушень його трудових прав як пращвника ТОВ позивача вщповвдачем порушено не було. Вимоги про вщшкодування заробiтку за час вимушеного прогулу, стягнення виплат допомоги по безробiттю, кошпв за соцiальну послугу в т.ч. i !х стягнення з врахуванням iндексу шфляцп не грунтуються на за-конi i задоволенню не щдлягають [5].

Таким чином, запрошення на конкретну посаду оаб тiльки певно!' статi е виправданим у випадку, коли виконання тако! роботи особами ш-шо!' стап е неприродним. У даному випадку не мало мюце порушення прав позивача за ознакою статi, осшльки позов носив радше надуманий характер, фактичш обставини справи хоч i пiдпадали пiд ознаки дискримiнацi!, однак не знайшли свого падтвердження тд час судового розгляду.

Показовою у ракурс реaлiзaцi! принципу ген-дерно! рiвностi е цивiльнa справа, у яшй громадя-нин звернувся до суду iз позовом про визнання його звiльнення незаконним, поновлення на робот i виплату середнього заробггку за час вимушеного прогулу. Як було з'ясовано пвд час розгляду справи, 20 счня 2010 року його дружина потрапила до

лшарт з дiaгнозом поширений дерматит, а вш у цей день не змп- вийти на роботу, осшльки не було з ким залишити двох неповнолiтнiх дiтей. Того ж дня вш подав заяву про надання вiдпустки для догляду за диъми через хворобу дружина та перебування !!' у лшарш, а у рaзi неможливостi надання тако!' ввдпустки, просив термiново надати чергову ввдпустку за 2009-2010 роки. Суд, розглядаючи справу, взяв, серед шшого до уваги, положення Конвенци ООН про лiквiдaцiю всiх форм дискримшаци щодо ж1нок, i задовольнив позов [6].

Крiм цього, aнaлiз судово! практики виявив, що при розглядi справ щодо дискримшаци у спорах, що виникають iз сiмейних правоввдносин, зо-крема у текстах рiшень про розiрвaння шлюбу зустрiчaеться наступне !!' обгрунтування тi: «у ро-зумшш позивача вiдсутнi так1 сiмейнi щнносл як взаемоповага подружжя та вщсутнють гендерно! дискримшаци. З ц^е! причини вш вчиняе по вiдно-шенню до не!' дi!, як1 принижують !! честь i гiднiсть, ставлять щд загрозу Г! здоров'я» [7].

Або ж шша справа, де позивачка у 2016 рощ звернулася до К. суду з позовом про розiрвaння шлюбу та стягнення aлiментiв. Вона посилалася на те, що тсля народження доньки ставлення чоловiкa до не! змiнилося, вш став агресивним, постiйно об-зивае !! нецензурною лайкою, погрожуе розправою, вчиняе бiйки, спричиняе !й тiлеснi ушкодження. Вона не бажае бiльше тертти знущання вiдповiдaчa, пiшлa в1д нього, але тепер отримуе в1д нього погрози про те, що вш и та !! батьк1в пщрве гранатою. Суд позов задовольнив, покликаючись й на те, що 12 липня 1995 року було прийнято Постанову Верховно! Ради Укра!ни «Про рекомендацп учасник1в парламентських слухань щодо реатзацп в Укрa!нi Конвенцi! ООН «Про лшвщацш всiх форм дискримшаци щодо жшок», в як1й прямо вка-зувалося на необхiднiсть створення державних структур з надання квaлiфiковaно! психолого-консультативно! допомоги ж1нкам, яш постраждали в1д насильства i зневаги в ам'! [8].

Невдале посилання на гендерну дис-кримiнaцiю мае мюце в нaступнiй ситуaцi!. Так, ухвалою вщ 15 лютого 2018 року О. суд зупинив провадження у спрaвi за позовом позивача до ввдповщача, третя особа - служба у справах дней Оболонсько! районно! в м. Киевi державно! адмшютраци про стягнення aлiментiв в бшьшому розмiрi та про позбавлення батьк1вських прав до вирiшення питання про вiдвiд суддi.

Як встановлено судом, пiсля вiдкриття провадження, згвдно ведомостей Укрпошти в1дпов1дач «не проживае» за адресою вказаною позивачкою у позовнш зaявi, крiм того представник служби у справах дiтей Оболонсько! районно! в м. Киевi державно! адмшютраци повщомив про вiдсутнiсть можливосп надати висновок органу опiки та тклу-вання для вирiшення питання у данш спрaвi щодо позбавлення батьшвських прав, оск1льки позивачка i дитина не проживають за мюце реестрацп.

За таких обставин, судовi зaсiдaиия вiдклaдa-лись iз пропозищею позивaчцi пов1домити можливе мiсце знаходження вiдповiдaчa для його належного

повщомлення про час та мюце розгляду справи, а також звернутись до служби у справах дгтей за мiсцем реального проживания для отримання вис-новку щодо доцшьносп позбавлення батька дитини батьк1вських прав.

У наступному судовому засiданнi позивачка подала чергову заяву про вщввд суддi з пiдстав пе-ревищення повноважень, чинення тиску на мапр дитини, порушення гендерно! рiвностi i дис-кримiнацii позивачки як матерi та ж1нки.

Суд вважав, що мотиви ввдводу суддi без-шдставш та надуманi i не заслуговують на увагу, так як не обгрунтоваш на пiдставi закону, сввдчать про зловживання заявником сво!ми процесуаль-ними правами, тягнуть зволiкання розгляду справи та е спробою чинення тиску на суд [9].

Новими для украшського цившьного процесу-ального законодавства е справи про видачу i продо-вження обмежувального припису на пiдставi Закону Украши «Про забезпечення рiвних прав та можливостей ж1нок i чоловшв» у випадках вчи-нення насильства за ознакою статi.

Так, позивачка звернулася до суду iз заявою про видачу забезпечувального припису, передбаче-ного Законом Украши «Про забезпечення рiвних прав та можливостей жшок i чоловiкiв» у як1й просила заборонити вщповщачу наближатися на вщстань ближче 100 метрiв до мюця проживання (перебування), навчання, роботи, шших мiсць частого ввдввдування нею та и донькою строком на шiсть мiсяцiв; заборонити вести з ними листування, телефоннi переговори або контактувати з ними через iншi засоби зв'язку особисто i через третiх осiб строком на шють мiсяцiв; заборонити особисто i через третiх оаб розшукувати и та и доньку, якщо вони за власним бажанням перебувають у мiсцi, неведомому кривднику, пересл1дувати !х та в будь-який спосiб спiлкуватися з ними строком на шють мюящв.

Свою заяву обгрунтувала тим, що вона перебу-вала у шлюбi з вiдповiдачем з 27 липня 2016 року по 26 липня 2018 року. Ршенням Х. суду вщ 26 липня 2018 року шлюб було розiрвано. Фактично шлюбнi ввдносини припиненi. О^м того, зазна-чила, що вщповщач, починаючи з 01 сiчня 2018 року почав переслвдування И на грунп особистих стосункiв. Протягом твроку, перебуваючи у шлюбi, неодноразово застосовував фiзичну силу. Оск1льки и малолгтня донька бо!ться знаходитись вдома - вона була змушена ввдвезти Н до родичiв. У червнi 2018 року неодноразово викликала полiцiю. Вщповвдач протягом липня-серпня 2018 року неодноразово бив вiкна в будинку, що пiдтверджуеться квитанцiями про !х придбання, погрожував заяв-ницi та и доньцi розправою та вбивством, що при-звело до того, що заявницею укладено договiр з охоронною фiрмою. За телефоном погрожуе також розправою. Вона подала заяву до полщп. На даний час ввдчувае загрозу своему життю та просить суд вжити заходiв, передбачених Законом Украши «Про забезпечення рiвних прав та можливостей жшок i чоловшв».

Ршенням вщ 22 серпня 2018 року Х. суд. заяву позивачки про видачу обмежувального припису за-довольнив.

Видав обмежувальний припис стосовно вiдповiдача, яким визначив заходи тимчасового об-меження його прав та поклав на нього обов'язки, а саме: - заборонити наближатися на вщстань ближче 100 метрiв до мiсця проживання (перебування), навчання, роботи, шших мюць частого ввдвщування постраждалими особами: позивачкою та ii донькою строком на шють мюящв; - заборонити вести листування, телефонш переговори з постраждалими особами: позивачкою та ii донькою або контактувати з ними через iншi засоби зв'язку особисто i через трепх оаб строком на шють мюящв; - заборонити особисто i через трепх оаб розшукувати постраждалих оаб: позивачку та ii доньку, якщо вони за власним бажанням перебувають у мющ, неведомому кривднику, переслщувати ix та в будь-який спосiб стлкуватися з ними строком на шють мюящв.

Суд вважае, що заявник довела наявнють з боку ввдповвдача псиxологiчного насильства ввдносно не! та ii дитини, а також наявнють з його боку погроз застосування фiзичного та економiч-ного насильства [10].

Зрештою, шдсумовуючи аналiз цивiльниx справ, пов'язаних iз гендерною дискримiнацiею за ознакою статi доходимо висновку, що:

1) реально шлькють звернень до суду за захи-стом порушеного цивiльного права дискримшащею за ознакою статi е незначною порiвняно iз справжнiми !х цифрами, а тому можемо говорити про латентний показник дано^' категорп справ;

2) порушення основного права, допустимо трудового, не завжди веде до встановлення дис-кримшацшних дiй, що з нього випливають, тобто субсидiарний характер норм про дискримшащю не мае абсолютного характеру для судiв;

3) при встановленш дискримiнацii беззапе-речно обов'язковим е порiвняння фактичних обста-вин спору iз «зразком для порiвняння», так званим «компаратором», за ввдсутносп зазначеного - факт дискримшацп доведеним не буде; едине про що можна говорити - юнування певноi нерiвностi;

4) бiльшiсть позовiв про захист вiд дис-кримшацшних дiй за ознакою статi носять «наду-маний» характер та ввдображають бажання «обра-женого позивача» привернути до себе увагу сус-тльства та суду, «покарати» кривдника;

5) у сторш тако^' категорп' справ ввдсутне чiтке розумiння поняття «гендерною' дискримiнацii» що i призводить до подачi необгрунтованих позовiв.

Завершуючи наголосимо, що саме суддi е дiевим пусковим меxанiзмом реалiзацii i досяг-нення гендерною' рiвностi в нашш державi, адже в^д ixнix ршень у дослiджуванiй категорп' спорiв зале-жить формування державноi полiтики (по крайнш мiрi такi рiшення повинш враховуватися).

Розгляд дослiджуваноi категорп' спорiв звiсно ж мае свою специфжу, i в силу особливостей пра-вовiдносин i не чiткого законодавчого врегулю-

вання. Дослщження сввдчить про позитивш транс-формацй' у судовому захисту в питаниях гендерно! асиметри, але не зважаючи на позитивш досяг-нення мае бути усунений формальний шдхвд у цьому питання. Саме тому пвдлягають подальшому вдосконаленню, зокрема, законодавчi положення, як1 давали б змогу, на сьогодт переважно ж1нкам, забезпечити гармонiю мiж 1хшм трудовим життям та сiмейними обов'язками. П1д час аиалiзу судово! практики найчаспше зустрiчаемося з прямою дис-кримiнацiею за ознакою статi, коли йдеться про материнство явище, яке мае прямий та безсумтвний зв'язок iз статтю, або про вщповщт права, як1 мо-жуть бути реалiзованi винятково женками.

Список лггератури

1. Практичний поСбник з аргументацп у справах щодо дискримшаци. Упорядники: С. Заець, Р. Мартиновський. URL: file:///C:/Users/admin/Downloads/Arguments_Handbb ook_Final.pdf (дата звернення: 01.08.2019).

2. £диний державний реестр судових рiшень. URL:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/65565805 (дата звернення: 01.08.2019).

3. Директива 2006/54/CE Свропейського парламенту i ради ввд 5 липня 2006 року «Про ре-

алiзацiю принципiв рiвних можливостей i piBHO-правного поводження щодо чоловiкiв та жшок у питаниях працевлаштування i зайнятосп» (3i змiнами). URL: old.minjust.gov.ua/file/32405 (дата звернення: 01.08.2019).

4. £диний державний реестр судових ршень. URL:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/43202151 (дата звернення: 01.08.2019).

5. £диний державний реестр судових ршень. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/72800659 (дата звернення: 01.08.2019).

6. £диний державний реестр судових ршень. URL: http ://www. reyestr.court.gov.ua/Re -view/18565537. (дата звернення: 01.08.2019).

7. £диний державний реестр судових ршень. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/55808437 (дата звернення: 01.08.2019).

8. £диний державний реестр судових ршень. URL: http ://www. reyestr.court.gov.ua/Re -view/59772622. (дата звернення: 01.08.2019).

9. £диний державний реестр судових ршень. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/72220031 (дата звернення: 01.08.2019).

10. £диний державний реестр судових ршень. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/76126313 (дата звернення: 01.08.2019).

СТАНОВЛЕННЯ ВЗАСМОДП В ГАЛУЗ1 ПРАВООХОРОННО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 НА ТЕРИТОРП УКРА1НИ У Х-Х1Х СТОР1ЧЧ1

Медведенко С.В.

астрант Одеського державного утверситету внутрiшнiх справ

INTERACTION EVOLVEMENT IN LAW ENFORCEMENT ACTIVITIES WITHIN THE TERRITORY OF UKRAINE IN THE X-XIX CENTURIES

Medvedenko S.

рost-graduate student of the Odessa State University of Interior

Анотащя

У статп розглянуто становлення та розвиток учасп громадськосп в правоохороннш дiяльностi на те-риторп Укра!ни в межах виокремлених юторичних перiодiв. Здiйснено анатз правових джерел рiзних ю-торичних перiодiв, що регулювали питания взаемоди населення з органами правопорядку в правоохороннш дiяльностi. Охарактеризовано форми та види взaемодi!, розкрито !х особливостi.

Abstract

The evolvement and development of community participation in law enforcement activities within the territory of Ukraine in the range of specified historical periods have been considered in the Article. The analytic investigation of legal sources for different historical periods regulating the interaction of the population with the law enforcement agencies in law enforcement activities has been carried out.

The forms and types of interaction have been characterized and their peculiarities have been provided insight into herein.

Ключов1 слова: взaемодiя, правоохоронна дгяльшсть, населення, громадсьшсть, форми взаемоди, громадсьш формування правопорядку.

Keywords: interaction, law enforcement activity, population, community, forms of interaction, public law and order units.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.