Гематологічні показники та продуктивність вівцематок за різного рівня кобальту в раціонах Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

УДК:636.32/ 38.085.25/.087.72

Василенко Т. О., асистент © Днтропетровсъкий державный аграрныыушверсытет

ГЕМАТОЛОГ1ЧН1 ПОКАЗНИКИ ТА ПРОДУКТИВШСТЬ В1ВЦЕМАТОК ЗА Р13НОГО Р1ВНЯ КОБАЛЬТУ В РАЦЮНАХ

Наведено результаты дослгдженъ вплыву згодовування ютным в1вцематкам днтропетровсъкого тыпу аскантсъко! м'ясо-вовновог породы ргзно! тлъкостг кобальту в рацюш, збалансованому за Ыркою на морфо-бюх1м1чш показныкы кров1 та продуктывшстъ маток.

Ключое1 слови в1вцематкы, кобальт, с1рка, кров, продуктывшстъ.

Ф1зюлопчна Д1я кобальту в оргашзм1 овець проявляеться в першу чергу у шлунково-кишковому тракт!, де тд його впливом штенсивно синтезуеться м1кроб1альний бшок, а продукта його розщеплення всмоктуються у кров. Кобальт, як життево необхщний елемент мае важливе значения в обмм речовин. Вш легко вступае в реакцш з оргашчними сполуками, утворюючи при цьому органо-мшеральш сполуки.

Береза В. I. [1] прийшов до висновку, що тд впливом солей кобальту в оргашзм1 овець пщвищуеться метабол1чна актившсть тканин до синтезу, посилюючи утворення бшюв. Чим I пояснюеться позитивний вплив хлористого кобальту на середньодобов1 прироста як у молодняку, так I дорослих овець. Додавання кобальту до рацюну овець позитивно впливае I на вовнову продуктившсть.

Метою дослщження було визначення оптимально! кшькост1 кобальту в рацюнах, оптим1зованих за аркою, для в1вцематок асканшсько! м'ясо-вовново! породи в останш 7-8 тижшв ютност1 та И вплив на гематолопчш показники та продуктившсть маток.

Матер1али 1 методика дослвджень. Науково-господарський експеримент з вивчення впливу введения додатково! кщькост1 кобальту до рацюшв, збалансованих за аркою, було проведено в умовах ДПДГ «Руно» згщно загальноприйнятих методик I рекомендацш [2].

Основний рацюн (ОР) пщдослщних тварин складався з корм1в наявних у господарств1 та типових для умов степу Укра!ни. Ращони год1вл1 за вмштом основних поживних речовин вщповщали нормам год1вл1 ютних в1вцематок м'ясо-вовнового напряму продуктивное^ [3]. Але, кшьккть кобальту склала 0,825 мг, що е нижньою межею нормовано! потреби. Саме тому тваринам II, III та IV дослщних груп додатково до нормовано! кшькосп арки було введено в ращони вщповщно 0,075 г (або 10 %), 0,15 г (20 %) I 0,225 г (30 %) хлористого кобальту на одну голову за добу.

Результата дослщження. Кров виконуе в оргашзм1 низку життево важливих функцш. Тому, вплив будь-якого чинника на тканини оргашзму вщображаються на склад! та властивостях кровг Так як кров надзвичайно

© Василенко Т. О., 2013

13

чутливо реагуе на р1зномаштш впливи зовшшшх чинниюв, вщповщаючи на них змшами свого складу, саме тому в дослщженнях з год1вл1 продуктивних тварин важливе значения мають морфо-бюх!м!чш показники кров!, яю дають змогу визначити функцюнальний стан оргашзму за впливу на нього кормових фактор1в.

Результатн проведеннх дослщжень показали, що вс1 дослщжуваш показники кров! в1вцематок знаходилися в межах ф1зюлопчно! норми, що е свщченням нормального ф1зюлопчного статусу пщдослщних маток. Проте, за вмютом еритроциив (табл. 1) перевага була у в1вцематок дослщних груп. Максимальна !х кшьккть була у в1вцематок II та Ш дослщно! груп I вони достов1рно переважали за цим показником маток I контрольно! групи вщповщно на 11,06 % (Р<0,01) та 11,28 % (Р<0,01). У тварин IV групи перевага склала 10,33 %, що свщчить про посилення функци кровотворних оргашв та штенсившсть окислювально-вщновних процеЫв.

Таблиця 1

Морфолопчш показники кров1 пщдослщних в1вцематок, (M±m, n=5)

Показ ник Група

I контрольна II дослщна III дослщна IV дослвдна

Еритроцити, Т/дм3 9,49±0,186 10,54±0,164** 10,56±0,283* 10,47±0,244*

Лейкоцити, Г/дм3 10,90±0,180 10,79±0,144 10,88±0,332 11,02±0,081

На стввщношенш складових лейкоцитарно! формули додаткове введения р1зних р1вшв хлористого кобальту негативно не позначилося.

Результати вмкту бщка та його фракцш в кров! пщдослщних в1вцематок представлено в таблиц! 2.

Таблиця 2

_Бшковий обмш у пщдослщних в1вцематок, (M±m, n=5)_

Показник Група

I контрольна II дослщна III дослщна IV дослщна

Загальний бшок, г/л 68,56±0,562 71,78±0,438** 70,82±0,610* 70,40±0,389*

Альбумши, % 46,87±0,232 47,68±0,190* 47,55±0,329 47,06±0,380

Глобулши,%,а 15,87±0,852 14,43±0,412 15,57±0,440 15,66±0,242

ß 9,92±0,182 9,36±0,391 9,15±0,340 9,59±0,369

У 27,33±0,784 28,53±0,404 27,73±0,645 27,69±0,241

Анал1з отриманих даних вказуе на достов1рне збщьшення кщькост! загального бщка в сироватщ кров! дослщних маток. Так, р1вень даного показника у в1вцематок I контрольно! групи становив 68,56 г/л, що було найменшим показником серед пщдослщних маток ycix груп. В1вцематки II дослщно! групи достов1рно переважали аналоги I контрольно! на 3,22 г/л або 4,70 % (Р<0,01). Перевага в!вцематок III та IV дослщних груп за вмктом б!лка над в!вцематками контрольно! групи склала 2,26 г/л та 1,84 г/л або 3,30 % (Р<0,05) та 2,68 % (Р<0,05) вщповщно.

Як вщомо, загальний бшок складаеться з двох основних фракцш -альбум!н!в i глобул!н!в, тому його функщя обумовлена фракц!йним складом.

14

Кшькють альбумш1в у пщдослщних в1вцематок коливались в межах вищо! меж1 ф1зюлопчно! норми i склала вщпсвщно 46,87-47,68 %, що е показником вр1вноваженого проте!нового живлення та досить високим показником функцюнально! здатност1 печшки до синтезу речовин сироватки кров1, в першу чергу бшкових сполук. Тому, виходячи з отриманих даних, можна вважати, що Bei функци альбумш1в виконуються в повнш Mipi, що мае велике значения перед окотом в1вцематок.

Для пор1вняльного анал1зу фракцшного складу загального бшка використовуеться бщковий коефщент, який е сшввщношенням альбумш1в до глобулмв. В нашому випадку у в1вцематок вш коливався у вузьких межах i склав 0,91-0,93.

Слщ зазначити, що вщ маток ycix груп отримали здоровий життездатний приплщ ¿з задовшьною живою масою. Проте, уже на 21 добу життя бшьш штенсивним ростом вир1знялися ягнята, народжеш матками II, III та IV дослщних груп. Найбшьший приркт живо! маси за цей перюд був у ягнят, народжених в1вцематками II дослщно! групи. Така позитивна тенденц1я, на наш погляд, як раз i обумовлена кращою молочн1стю маток. При визначеш молочност1 за nepmi 20 д1б лактац11, цей показник у в1вцематок II досл1дно! групи становив 22,88 кг, що в1рог1дно бшьше аналог1чного показника маток I контрольно! на 0,60 кг або 2,69 % (Р<0,05). Молочн1сть в1вцематок III i IV досл1дних груп хоча i була вищою, але знаходилася за межею BiporiflHOCTi.

Так, за перший мкяць життя середньодобовий приркт живо! маси ягнят, народжених в1вцематками II, III та IV дослщних груп, достов1рно переважав аналог1чний показник тварин I контрольно! групи на 3,59 % при Р<0,001. Дещо меншою була перевага - на 1,84 % (Р<0,01) молодняку, отриманого в1д маток, яким згодовували додатково до норми 20 % кобальту.

Краща молочн1сть в1вцематок досл1дних груп позитивно вплинула на прирости живо! маси у ягнят й у двомкячному в1ц1. Так, npnpicT живо! маси ягнят П досл1дно! групи за цей перюд виявився найбшьшим серед молодняку п1ддосл1дних груп. Перевага за цим показником над контрольними аналогами склала 3,22 % (Р<0,001). Середньодобовий npnpicT у ягнят III дослщно! групи становив 221,12 ri переважав однол1ток I контрольно! групи на 1,03 %.

Така перевага за середньодобовими приростами живо! маси ягнята П, Ш та IV груп по в1дношенню до ровесниюв I контрольно! групи спостер1галася за весь пщсисний пер1од.

В результат! проведених досл1джень було встановлено, що додаткове введения до рац1ону ютних в1вцематок, в якому було оптим1зовано вм1ст с1рки, р1зних доз кобальту в цшому позитивно позначилося на кшьккних i як1сних показниках вовни. Так, якщо в1д в1вцематок I контрольно! групи було настрижено в середньому 4,56 кг немито! вовни, то найбшьшу к1льк1сть тако! вовни було одержано вщ маток II дослщно! групи - 4,81 кг i !х перевага за аналопчним показником маток контрольно! групи становила 0,25 кг або 5,48 % (Р<0,01). BiporiflHO б1льший настриг немито! вовни пор1вняно з контролем, було також отримано i в1д маток III та IV дослщних груп. Вщ маток III групи настрижено на 0,18 кг або 3,95 % (Р<0,05), вщ маток IV групи - вщповщно на 0,14 кг або 3,07 % (Р<0,05).

15

Вщповщно i настриг мито! вовни був найменшим у маток I контрольно! групи - 2,47 кг, тод1 як вщ в1вцематок II та III дослщних груп отримано в середньому 2,71 кг та 2,63 кг, що бшьше пор1вняно з I контрольною групою вщповщно на 0,24 кг або 9,71 % (Р<0,01) та 0,16 кг або 6,48 %. Поряд ¿з цим, настриг мито! вовни у маток IV групи виявився на piBHi 2,56 кг, що на 0,09 кг або 3,64 % бшьше пор1вняно з матками контрольно! групи, проте ця перевага була за межею в!рогщно! р1знищ.

Мщшсть вовни залежить вщ багатьох фактор1в, але перш за все вона обумовлена р1внем год!влг Результата отриманих даних показують, що за цим показником в1вцематки II та III дослщних груп в!рогщно переважали аналопв I контрольно! групи вщповщно на 8,45 % (Р<0,001) та 6,74 % (Р<0,001). Мщшсть вовни в1вцематок IV групи лише на 0,57 % була бшьшою за аналопчний показник пщдослщних тварин I контрольно! групи.

Висновки: В результат! проведених дослщжень встановлено, що збшьшення вм!сту кобальту в рацюнах год1вл! в1вцематок у останн! 7-8 тижшв к!тност!, до 0,825 мг, що складае 10 % понад норму, сприяе штенсивному росту та розвитку ягнят, а також позитивно впливае на к!льк1сн! та як1сн! показники вовново! продуктивност!.

Л1тература

1. Береза В. I. Порушення обм1ну речовин i м1кроелементози у жуйних тварин - проблема сучасного тваринництва / Береза В. I., Спииченко Л. В., Немова Т. В., Цвшховський М. I. // 36. наук. праць Харк1всько! державно! зооветеринарно! академи. Ветеринарн! науки. - Харк1в. - 2009. - Вип. 20. - Ч. 2. - Т. 1. - С. 69-75.

2. Козырь В. С. Практические методики исследований в животноводстве / Козырь В. С., Свеженцов А. И. - Днепропетровск: Арт-Пресс, 2002. - 354 с.

3. Нормы и рационы кормления сельскохозяйственных животных: справочное пособие / [А.П. Калашников, В.И. Фисинин, В.В. Щеглов и др.] -М.: "Знание", 2003. - 399 с.

Vasilenko T.

Dnepropetrovsk State Agrarian University HEMATOLOGICAL PARAMETERS AND PERFORMANCE OF EWES AT DIFFERENT LEVELS OF COBALT IN THE DIET

The effects of feeding ewes Dnepropetrovsk type Askanian meat and wool breed different amounts of cobalt in the diet, balanced by sulfur on the morphological and biochemical blood parameters and performance. The maximum number of erythrocytes was in ewes second and third experimental groups and they are significantly dominated by females on this indicator and control groups respectively 11.06% (P <0.01) and 11.28% (P <.01). In the fourth group animals preference was 10.33%, indicating that the increased blood-forming organs and functions of the intensity of the redox processes.

Key words: ewes, cobalt, sulfur, blood, productivity.

Рецензент - д.с.-г.н., професор Шаловило С.Г.

16