CC BY
25
УДК 619 : 636.32/38.082.14
Високос М.П., Заярко А.О., Чумак C.B. ©
Днтропетровсъкий державный аграрнийутверситет
РЕАКЦ1Я ОВЕЦЬ 1МПОРТОВАНИХ ПОР1Д (ОЛ1БС, ТЕКСЕЛЬ) НА СПЕКОТН1 ПОГОДН1УМОВИ СТЕПОВО! ЗОНИ УКРАШИ У ПОРШНЯЛЬНОМУ АСПЕКТ1
Наведено результаты реакцИ в1вцематок iмпортованих nopid oniôc, текселъ та Micyeeoï аскантсъког днтропетровсъкого типу i homîchux ягнят на дт спекотних погоднихумоврегюну Приднтров'яу пор1внялъному acneumi.
Ключое1 слова: адаптащя, температура, дихання, в1вцематки, ягнята, коефщент mennoeoïHymnueocmi.
В оргашзм1 тварин, що потрапляють у hobî умови утримання, тд час адаптаци вщбуваеться комплекс ф1зюлопчних змш. Передуам змшюеться терморегуляцшна функщя, яка пщтримуе температуру тша на вщносно постшному piBHi i е одшею з головних ознак гомеостазу в умовах дп як високих, так i низьких температур довкшля. Постшшсть внутршньо! температури тша досягаеться вщносною тепловою р1вновагою м1ж утворенням тепла та його вщдачею в зовшшне середовище. Такого стану оргашзм набувае лише тод1, коли вш знаходиться в 30Hi так званих термонейтральних зовшшшх температур. Д1апазон njeï зони для овець обмежуеться 10-20°С [1]. У pa3i коливань температури пов1тря пщвищуються або знижуються тепловитрати оргашзму, а це призводить до його дискомфортного стану. Критер1ями в оцшщ такого стану виступають р1вень внутршньо! температури тша та характер дихання (за глибиною та частотою дихальних pyxiB). Як вщомо [3], частота дихальних pyxiB неоднакова у тварин р1зних вид1в i залежить вщ багатьох факторîb: штенсивност1 обмшу речовин, мускульно! роботи, температури навколишнього середовища, продуктивное^ тощо. Значний вплив на частоту дихання виявляють висою температури повпря. В умовах високих температур довкшля тваринам складно утримувати постшну температуру тша, особливо коли вона наближаеться до температури тша. Вони краще пристосовуються до бшьш низьких температур. При цьому посилена легенева вентилящя, прискорюючи дихання, збшьшуе тепловщдачу з оргашзму, за рахунок чого досягаеться стабшзащя теплового балансу в оргашзм^ нав1ть за екстремальних температурних умов [4].
Тому показники температури тша i частоти дихання вщносять до найбшьш виразних критерив в оцшщ терморегуляцшно1 здатност1 оргашзму, яка яскраво характеризуе постшш й ткш взаемозв'язки оргашзму i середовища. Нормальна реакщя на тепло i холод, з метою вир1вняння температури тша, е наслщком створення лабшьного стереотипу центрально! нервово! системи, який
© Високос М.П., Заярко А.О., Чумак G.B., 2013
35
формуеться за устшного nepeöiry адаптаци. Отже терморегуляцшна здатшсть, що е ознакою устшност! nepeöiry адаптаци оргашзму ¿мпортних тварин до природно-кл1матичних умов майбутнього ареалу ix розведення, i слугувала метою наших дослщжень.
Матер1ал i методи. Експериментальна робота проводилась в умовах племшного репродуктора TOB «Шаролезька в1вця» Новомосковського району Дшпропетровсько! област1 рашше спещал1зованому на розведенш новоствореного на Укра!ш дншропетровського м'ясо-вовнового типу асканшсько! породи овець. 3 Канади в це господарство були завезен! матки i барани суто м'ясних вузькоспещал1зованих порщ - ол1бс i тексель з метою подальшим схрещуванням створити м'ясний тип, який би уособлював найкращ1 cbItobI якост1 ¿мпортованих м'ясних ПОрЩ з високою природньою резистентшстю (стшкютю) властивою мкцевш асканшськш породг
Для дослщження в групи вщбирали вир1вняних за тшобудовою, живою масою i bIkom маток: у контрольну - мюцево! асканшсько! породи дншропетровського типу (АД) i у дв1 дослщш - ¿мпортованих порщ - ол1бс i тексель, по 8 гол1в у кожнш. 1з погол1в'я ягнят 4-мюячного вшу вир1вняних за статтю (ярочки), та живою масою також були сформован! групи чисельшстю по 8 гол1в у кожнш: контрольна - асканшська м'ясо-вовнова порода дншропетровського типу i дв1 дослщш - отримаш вщ схрещування маток дншропетровського типу з баранами порщ ол1бс (АДхОл) i тексель (АД*Т). Умови год1вл1, утримання i догляду тварин у контрольнш i дослщних групах були створен! щентичними. Вим1ри частота дихання з'ясували шляхом пщрахунку дихальних pyxiß за хвилину у сташ спокою тварин, а ректальну температуру тша визначали електронним термометром ф1рми «Microlife». Bei вим!ри зшмали у трикратнш повторное^ з визначенням i'x середньо! величини: вранщ (о 4-6и год.) за оптимального прогр1вання повпря до 20°С i вщносно! вологост1 60% та отвдш (о 13-15й год.) за максимального пщвищення температури пов1тря - до 32,5°С i вщносно! вологост1 - 34%. Тварини вранщ перебували на базу бшя кошари, а отвдш - на вщкритш стоянщ для вщпочинку (тирл1). Швидюсть руху пов1тря при цьому була 0,8-1,2 м/с. За одержаними даними коефщ1ент теплово! чутливост1 розраховували за методикою i формулою А.Ф. Дм1тр1ева [2]. При цьому менше значения коефщента теплово! чутливосп евщчило про бшьш виражену стшккть тварин до ди пщвищено! температури повпря.
Результати дослщжень. Млжгенотипов1 вщмшност1 реакци в1вцематок i ягнят на дш спекотних погодних умов наведен! в таблиц!. 3 даних таблиц! видно, що реакцш на пщвищення денно! температури повпря в!вцематок пщдослщних груп виявилася неоднаковою. У ранковий час за оптимальних температурних умов повпря, близьких до зони термонейтральних (10-20°С), тварини Bcix груп мали в!дносно вир!вняну температуру т!ла. Проте за частотою дихальних pyxiß м!ж трупами рееструвались пом!тн! в!дм!нност!. В!вцематки м!сцево! аскан!йсько! породи дн!пропетровського типу за цим показником переважали сво!х ровесниць породи ол!бс на 17,9%, а породи тексель - в 1,4
36
рази. При цьому менша частота дихання у тварин ¿мпортних порщ, на нашу думку, компенсувалась бшьшою глибиною вдоху, чим досягався штенсивний легеневий газообмш, який забезпечував бшьш потужний переб1г окисно-обмшних процеав, притаманних тваринам ще! породи.
Таблиця
Реакщя овець рпних генотншв на спекотш погодш умови притаманш
степовш зош Укра'ши (М ± т, п - 8)
Групи тварин Клшшо-фшолопчш показники Коефщен т теиловоТ чутливост
Кшьшсть дихальних рух!в за одну хвилину Температура тша, °С
вранщ OMiB.lNi вранщ OMiB.lNi
В1вцематки
Контрольна (АД) 53,9±0,45 132,4±0,66 38,9±0,03 39,1±0,05 3,5±0,02
Перша дослщна (Ол) 45,7±0,36 125,4±1,08 38,7±0,03 39,2±0,04 3,8±0,03
Друга дослщна (Т) 38,8±0,46 129,6±0,63 38,9±0,05 39,4±0,05 4,4±0,04
Ягнята
Контрольна (АД) 118,2±2,24 136,4±1,08 39,2±0,03 39,5±0,05 2,16±0,03
Перша дослщна (АДхОл) 107,1±1,83 140,8±0,81 39,4±0,07 39,8±0,08 2,33±0,02
Друга дослвдна (АДхТ) 111,8±1,13 136,5±1,57 39,4±0,05 39,8±0,08 2,23±0,02
На тдвищення денно! температури пов1тря, близько! до критично! (+32,5°С), в1вцематки асканшсько! породи дшпропетровського типу реагували бшьш пом1рним пщвищенням температури тша, в середньому на 0,20°С, тод1 як у ровесниць породи ол1бс I тексель таке зростання становило на 0,50°С, будучи вищим в 2,5 рази.
Температурне навантаження з боку зовшшнього середовища на оргашзм бшьш виразшше позначалося у змш1 частота дихання. У в1вцематок мюцево! асканшсько! породи кшьккть дихальних рух1в при цьому зростала лише в 2,5 рази, в той час як у тварин ¿мпортованих порщ ол1бс - у 2,7 рази, а тексель - в 3,3 рази. Отже, за кшькютю рух1в на хвилину бшьш напруженим виявилося дихання в овець породи тексель I дещо менш напруженим - у породи ол1бс. М1сцев1 ж матки асканшсько! породи за цим показником у спекотних умовах вщчували себе дещо комфортшше.
Бшьш узагальнено про адаптацшний стан тварин за реакщею на теплове навантаження можна судити за штегральним показником, яким е коефщент теплово! чутливостг Так, у середньому за породами вш становив: у в1вцематок асканшсько! породи дншропетровського типу - 3,5±0,02, а у ровесниць порщ ол1бс 1 тексель - 3,6±0,03 1 4,4±0,04 вщповщно. Отже, за ступенем теплово! уразливост1 до дп екстремального температурного фактору виявилися бшьш витривалими матки асканшсько! породи дншропетровського типу.
37
Теплостшкють у них, пор1вняно з цим показником у ровесниць порщ ол1бс i тексель, була вищою на 8,6 i 20,5% (Р>0,05). По вщношенню до в1вцематок породи ол1бс ровесниц! за породою тексель до теплового навантаження були вразлив1ш1 на 15,8%.
Пом1сн1 ягнята (АД*Ол i АД*Т) мало чим в1др1знялися вщ cboix чистопородних ровесниюв (Ад), як за нормальних температурних умов пов1тря, так i за спекотних обставин. Якщо у ягнят мкцево! асканшсько! породи температура тша отвдш зростала на 0,3 °С, то у помюних ровесниюв таке пщвищення сягало 0,4 °С, а кшьккть дихальних pyxiß за хвилину переважала показник контрольних аналопв (Ад) лише на 3,2 i 0,7%. Як наслщок, i за коефщентом теплово! чутливост1 noMicHi тварини по вщношенню до мюцевих чистопородних ровесниюв майже не поступалися. Незначне його пщвищення становило у ягнят Ад*Ол лише на 7,9%, а у ягнят Ад*Т - на 3,2%, що свщчить в основному про устшний nepeöir адаптацшного процесу у них за регюнальних погодно-кл1матичних умов.
При пор1внянш за тепловою уразлив1стю пом1сних генотишв пом1ж собою, то дещо бшьш теплост1йкими виявляються noMicHi ровесники за текселем н1ж за ол1бсом.
Висновки. Реакц1я в1вцематок ¿мпортованих пор1д ол1бс i тексель на спекотн1 температурш умови, притаманн1 л1тньому пер1оду степово! зони Укра!ни, була б1льш виразною пор1вняно до аналог1в м1сцево! асканшсько! породи дн1пропетровського типу як за пщвищенням температури т1ла, так i за частотою дихання. За коефщентом теплово! чутливост1 вони переважали cboix однол1ток з м1сцево! аскан1йсько! породи на 8,6 i 25,7%, що свщчить про ix б1льшу уразливкть до екстремального погодно-температурного фактору. Нап1вкровн1 noMicHi ягнята за породами ол1бс i тексель своею реакц1ею на спекотш погодн1 умови майже не в1др1знялися в1д ровесник1в дн1пропетровського типу асканшсько! м'ясо-вовново! породи, що е св1дченням вдало! поеднуваност1 батьк1вських порщ за ц1ею ознакою та позитивно! ycnimHOCTi адаптац1йного процесу за погодно-кл1матичних умов perioHy майбутнього !х розведення.
Проте, для запоб1гання можливого neperpiey овець у спекотний л1тн1й перюд доц1льно орган1зовувати !х випас переважно в paHKOBi та Be4ipHi години доби, а денний Bifln04HH0K передбачати nifl TiHbOBHM сонцезахистом.
Л1тература
1. Гущин В.Н. Закономерности терморегуляции у овец в моделируемых условиях /В.Н. Гущин, Н.М. Потемкина// Ветеринария. - 1995. -№5. - С. 45 - 48.
2. Дмитриев А.Ф. Роль естественной резистентности при акклиматизации сельскохозяйственных животных /А.Ф. Дмитриев// Тр. Целиноград. сельскохоз. ин-та. - Целиноград, 1970. - Т.8. - Вып. 10. - С. 27-37.
3. Костин А.П. Физиология сельскохозяйственных животных /Костин А.П., Мещеряков Ф.А., Сысоев A.A. - М.: Колос, 1983. - 474 с.
38
4. Стояновский С.В. Биоэнергетика с.-х. животных: особенности и регуляция /Стояновский С.В. - М.: Агропромиздат, 1985. - 224 с.
Summary
M.P. Vysokos, A.A. Zayarko, E.V. Chumak. REACTION IMPORTED SHEEP BREEDS (OLIBS, TEXEL) FOR THE HOT WEATHER OF THE STEPPE ZONE OF UKRAINE IN COMPARATIVE
PERSPECTIVE
The results of the reaction of ewes imported breeds olibs, texel and local askanian dnepropetrovsk type and local lambs to the effect of hot weather Dnieper region in comparative perspective.
Рецензент - к.с.-г.н., доцен nepir Д.П.
39
