CC BY
52
УДК 636.22/.28.082.14:619:616-092
Черненко О.М., к. с.-г. н., доцент, Шульженко Н.М., астрант, © E-mail: chernenko_an@ukr.net Днтропетровський державный аграрный утверситет
АДАПТАЦ1ЙНА ЗДАТШСТЬ КОР1В Р1ЗНИХ ТИП1В СТРЕСОСТ1ЙКОСТ1 ДО ЗМ1НИ ТЕМПЕРАТУРНИХ УМОВ ДОВК1ЛЛЯ
Встановлено, що кращою адаптацтною здаттстю до dii спекотних погодних умов вiдзначаються високостресосттю корови. В умовах температурного стресу вони мають вищий коефщент теплостiйкостi й, вiдповiдно нижчi коефщенти тепловог чутливостi, тж гх ровесниц низькостресостшкого типу.
Ключоei слова: стресостшюсть, адаптацтна здатшсть, теплостшюсть, голштинсьш корови.
Вступ. Важливою властивютю живих opraHi3MiB е здатшсть пристосовуватися (адаптуватися) до впливу зовшшшх факторiв, збер^аючи постшшсть внутршнього середовища. З ще! точки зору, життя — це постшна адаптащя до змш навколишнього середовища. На сшьськогосподарських тварин впливають рiзнi зовшшш фактори: технологiя виробництва, ветеринарно-профшактичш та зоотехнiчнi заходи. Для промислового тваринництва важливо проводити вiдбiр тварин, яю швидко адаптуються до нових умов, мають високу стiйкiсть до захворювань та стресових навантажень. Згщно Кеннона "постшшсть внутрiшнього середовища е умовою незалежного юнування" [1, 2].
Для степово! зони Укра!ни характерш певнi макроклiматичнi умови, зокрема вщносно тепла й волога погода взимку, та досить жарка, а школи й спекотна з суховiями - вл^ку. Температурний стрес у худоби може призводити до багатьох захворювань, зменшуе споживання корму, виробництво молока, попршуе стан здоров'я й показники вщтворення. Спейн та його колеги [7] з'ясували, що в умовах теплового стресу у лактуючих корiв спостерiгаеться зменшення споживання корму на 6-16 %, порiвняно з температурно-нейтральними умовами. Також вiдбуваеться зниження ефективност використання його енергп для виробництва молока на 30-50 %. Наслщки теплового стресу часто продовжують спостер^атися й восени, що проявляеться кульгавютю, зниженням вщтворно! функцп та молочно! продуктивностi [6].
Нашою метою було з'ясувати адаптацшну здатнiсть органiзму голштинських корiв до змiни температурних умов навколишнього середовища залежно вiд !х стресостiйкостi.
Матер1ал i методи. Дослщження проведенi на поголiв'l корiв голштинсько! породи, якi належать ТОВ агрофiрмi "Олiмпекс-Агро" Дншропетровсько! областi, що е племзаводом з розведення голштинсько! худоби. Тип
© Черненко О.М., Шульженко Н.М., 2011
стресост1икост1 корт визначили тд час машинного до!ння з використанням до!льних апарат1в "1мпульс" та електронних терез1в, з урахуванням щохвилинного молоковиведення. Оцшку стресостшкост кор1в провели за методикою Е. П. Кокоршо! та ствавт. [4], яка грунтуеться на визначенш р1вня гальмування рефлексу молоковщдач1, що розвиваеться у тварин внаслщок до!ння кор1в "чужою дояркою" - експериментатором. При цьому врахували умовно- та безумовно-рефлекторне гальмування рефлексу молоковщдач1 за анал1зом п'яти графтв кривих молоковиведення при до!нш кор1в експериментатором, пор1вняно з фоновим до!нням постшною дояркою, за критер1ями: затримання молоковиведення у першу та будь-яку наступну хвилину дошня, зниження разового надою понад 20 %, характером кривих молоковиведення. Методика дозволила розподшити кор1в на чотири типи: I - високо!, II \ III - середньо! та IV тип - низько! стресостшкость
Для з'ясування адаптацшно! здатност оргашзму кор1в р1зних титв стресостшкост до змши температурних умов навколишнього середовища за сезонами року, з загально! виб1рково! сукупност (п=100), за принципом аналопв (вш, жива маса, перюд лактацп та ф1зюлопчниИ стан) були сформоваш чотири групи тварин р1зних титв стресостшкост з числа кор1в другого отелу на 2-4-му мюящ лактаци, по 10 гол1в у кожнш. Дослщш тварини знаходились в однакових господарських умовах год1вл1, догляду И утримання. Частоту дихання визначили тдрахунком дихальних рух1в за хвилину, а ректальну температуру - на електронному термометр1 ф1рми МкгоНГе. У л1тнш перюд вс вим1ри провели при мш1мальному прогр1ванш пов1тря вранщ (о 4-6-И годиш) \ по общ1, за спекотних умов (о 13-15-И годиш). Тварини при цьому перебували у вигульному загош, що передбачалось технолопею !х утримання.
На основ! отриманих даних розрахували коефщент теплово! чутливост оргашзму кор1в р1зних титв стресостшкост за формулою М. V. Бепе2га [5]:
, Т ж
I = ——+—, 38,3 23
де Т2 - температура тша в С при температурному навантаженш; ЯЯ - частота дихальних рух1в за хвилину при температурному навантаженш; 38,3 I 23 -середш величини температури тша та частоти дихальних рух1в в оптимальних умовах.
Реактившсть оргашзму кор1в визначили за методом А. Ф. Дмитр1ева [1]:
К = ТД + ДД
кту =--1--,
Тр Др
де Кту - коефщент теплово! уразливостц Тд - температура тша тварин у денниИ час; Тр - температура тша тварин у ранковиИ час; Дд - частота дихання за хвилину у денниИ час; Др - частота дихання за хвилину у ранковиИ час.
1ндекс теплостшкост розрахували за методом Ю. О. Раушенбаха [3]:
1ТС = 2 х (0,6 х г2 -10 х Ж + 26),
де 1ТС - шдекс теплостшкостц t2 - температура середовища при температурному напружент; dt - рiзниця у температурi тша вдень при високiй температурi середовища i вранцi у термонейтральнш зонi.
Данi дослiджень пiдлягали статистичнш обробцi з використанням бiометричного ан^зу в середовищi Microsoft Excel.
Результати дослщжень. У результатi проведених дослщжень нами встановлено, що змiна температури повiтря з +20 °С вранщ до +42 °С вдень (серпень 2010 р.) рiзним чином вплинула на клiнiко-фiзiологiчнi показники у корiв рiзних типiв стресостiйкостi. Пiдвищення температури пов^ря вдень супроводжувалося збiльшенням кшькосп дихальних рухiв у тварин I, II, III, IV титв стресостшкосп, вiдповiдно на 7,5±0,91 (P>0,99); 8,0±0,90 (P>0,999); 13,9±1,24 (P>0,999) та 14,7±0,96 (P>0,999) дих.рух./хв, нiж вранцi (табл. 1).
Таблиця 1
К.^шко-фпшлоНчш показники opraHÎ3My Kopie pÎ3HHx титв стресостшкосп
за _ дй* спекотних погодних умов, X ± Sx
Показники Типи стресостшкосп корiв
I, n=10 II, n=10 III, n=10 IV, n=10
Частота дихання вранщ, дих.рух./хв. 31,4±1,62 31,7±1,27 34,8±1,07 35,2±1,14
Частота дихання вдень, дих.рух./хв. **38,9±1,23 ***39,7±1,18 ***48,7±1,47 ***49,9±1,44
Температура тша вранщ, °С 38,7±0,09 38,6±0,09 38,5±0,09 38,3±0,15
Температура тша вдень, °С **39,1±0,08 **39,0±0,10 ***39,1±0,11 ***39,2±0,07
Примита: * P>0,95; ** P>0,99; *** P>0,999 при nopÎBHHHHÎ показник1в вдень i вранщ.
Зростання ректально! температури у KopiB цих типiв вщбулося вiдповiдно на 0,4±0,09 (P>0,99); 0,4±0,03 (P>0,99); 0,6±0,05 (P>0,999) та 1,0±0,13 °С (P>0,999). Отже, до ди пiдвищеноi температури середовища органiзм KopiB I та II типiв стресостшкост е бiльш стiйким, що виявилось у менших коливаннях клiнiчних показниюв. У той час, як тварини третього та четвертого титв стресостшкост характеризуются бiльш piзким зростанням кшькост дихальних pухiв i сильнiшим пщвищенням температури тiла, нiж !х ровесниц першого типу, вiдпoвiднo на 6,4 дих.рух./хв. (P>0,999) i 0,2 °С (P>0,95) та на 7,2 дих.рух./хв. (P>0,999) i 0,6 °С (P>0,99).
Частка впливу змiни температурних умов на частоту дихання у тварин I, II, III та IV титв стресостшкост становить, вщповщно 45,6 (P>0,99), 56,9 (P>0,999),
78.2 (P>0,999) та 79,7 % (P>0,999); на внутpiшню температуру тiла - 38,2 (P>0,99),
40.3 (P>0,99), 51,9 (P>0,999) та 66,9 % (P>0,999).
Результати дoслiджень свiдчать, що кoефiцiент теплово! вpазливoстi (за А. Ф. Дмитpiевим) у кopiв першого типу стресостшкост менший, нiж у третього та четвертого титв, вщповщно на 0,16 (P>0,95) та 0,19 (P>0,99). У тварин другого типу стресостшкост даний показник був менше, пopiвнянo з представницями третього та четвертого титв, вщповщно на 0,15 (P>0,95) та 0,18 (P>0,99) (табл. 2).
Таблиця 2
Теплостшккть оргашзму кормв рпних тишв_стресостшкост1 за дй' спекотних _ погодних умов, X ± _
Показники Типи стресостшкосп кор1в
I, п=10 II, п=10 III, п=10 IV, п=10
1ндекс теплостшкосп (за Ю. О. Раушенбахом) **98,4±1,77 ***97,0±0,65 *94,0±1,09 86,8±2,52
Коефщент теплово! уразливосп (за А. Ф. Дмитр1евим) **2,26±0,039 **2,27±0,038 2,42±0,043 2,45±0,034
Примггка: * Р>0,95; ** Р>0,99; *** Р>0,999 при пор1внянш з тваринами четвертого типу стресостшкосп.
1ндекс теплостшкост у кор1в першого типу стресостшкост був вищиИ, пор1вняно з трет1м та четвертим типами, вщповщно на 4,4 (Р>0,95) та 11,6 (Р>0,99). Корови другого та третього титв стресостшкосп також переважали тварин четвертого типу за показником 1ндексу теплостшкост1, вщповщно на 10,2 (Р>0,999) та 7,2 (Р>0,95).
Таким чином, кращими адаптацшними зд1бностями до ди спекотних погодних умов вщзначаються високостресостшю корови, оскшьки вони мають бшьш ур1вноважеш показники теплостшкост (рис. 1).
Типи стресостшкост кор1в
Рис. 1. Пормвняльна д1аграма показника 1ндексу теплостшкосп у кор1в р1зних тип1в стресостшкост
Тип стресостшкост мае значниИ вплив на ктшко-ф1зюлопчш показники та теплостшкють у голштинських кор1в. Частка впливу стресостшкост на щ показники знаходиться у межах 36,6 - 56,7 % (табл. 3).
Таблиця 3
Однофакторний днсперайннй аналй_
Клш1ко-ф1зюлопчш показники Параметри
п2, % Б Р
Денш коливання частоти дихання 56,7 15,7 >0,999
Денш коливання температури тша 47,2 10,7 >0,999
1ндекс теплостшкосп (за Ю. О. Раушенбахом) 47,2 10,7 >0,999
Коефщент теплово!' уразливосп (за А. Ф. Дмитр1евим) 36,6 6,9 >0,99
Адаптацшна здаттсть тварин до змiни умов навколишнього середовища за сезонами року також залежить вiд стресостiйкостi. Одержат дат свщчать, що в ус сезони року тварини третього та четвертого титв стресостiйкостi характеризуються бшьшою тепловою чутливiстю, нiж тварини першого та другого типiв стресостiйкостi. Найбшьш вразливими тварини усiх типiв стресостшкост виявилися до ди спекотних погодних умов л^нього перiоду року (табл. 4).
Таблиця 4
Коеф^ент теплово! чутлнвостi органiзму кор1в рпни\ титв стресостiйкостi
за сезонами року, X ±
Сезон року Типи стресостшкост1 кор1в
I, п=10 II, п=10 III, п=10 IV, п=10
Зима 1,83±0,038 1,84±0,028 1,87±0,028 1,84±0,032
Весна 1,86±0,056 1,89±0,025 1,90±0,051 1,93±0,047
Лгго ***2,71±0,054 ***2,74±0,052 3,14±0,065 3,19±0,063
Осшь 1,84±0,041 1,87±0,035 1,91±0,029 1,91±0,037
Зокрема, коефiцieнт теплово! чутливостi за спекотних умов л^нього перiоду року у корiв першого типу стресостшкост був меншим, порiвняно з третiм та четвертим типами, вщповщно на 0,43 (Р>0,999) та 0,48 (Р>0,999). Представницi другого типу стресостшкост вiдрiзнялися вiд тварин третього та четвертого титв меншим коефщентом теплово! чутливост в лiтнiй перюд, вiдповiдно на 0,39 (Р>0,999) та 0,45 (Р>0,999). У зимовий, весняний та осшнш перiоди року наявна тенденцiя до покращення цього показника у високостресостшких тварин. В щ сезони теплова чутливiсть була також нижчою у корiв першого типу стресостшкоси, порiвняно з ровесницями третього та четвертого титв, вщповщно на 0,01-0,1 (Р<0,95).
У зимовий, весняний та осшнш перюди року наявна тенденщя до покращення цього показника у високостресостшких тварин.
Внсновкн. Таким чином, нашi дослщження виявили залежтсть теплостiйкостi корiв вiд типу стресостшкость Тварини, якi мають вищий коефщент теплостiйкостi й, вiдповiдно нижчi коефщенти теплово! чутливостi, вiдносяться до високостресостшкого типу. Тварини зi зниженою теплостшюстю й пiдвищеною тепловою чутливiстю, належать до низькостресостшких. Отже, добiр
голштинських KopiB за стресостшюстю сприятиме тдвищенню адаптацшно! здатност оргашзму тварин у стадi за екстримальних умов навколишнього середовища.
Л1тература
¡.Дмитриев А. Ф. Роль естественной резистентности при акклиматизации сельскохозяйственных животных / А. Ф. Дмитриев // Труды Целиноград. с.-х. инта. - Целиноград. - 1970. - Т. 8. - Вып. 10. - С. 27-34.
2.Лысов В. Ф. Основы физиологии и этологии животных / В. Ф. Лысов, В. И. Максимов. - М. : КолосС, 2004. - 248 с.
3.Раушенбах Ю. О. Специфика адаптивной реакции крупного рогатого скота на низкую температуру среды / Ю. О. Раушенбах // Тепло- и холодоустойчивость домашних животных. Эколого-генетическая природа различий. - Новосибирск : Наука, 1975. - С. 168-179.
4. Рекомендации по оценке стрессоустойчивости коров при машинном доении / [Э. П. Кокорина, Э. Б. Туманова, Л. А. Филиппова, С. В. Задальский]; под ред. Э. П. Кокориной. - Л., 1978. - 40 с.
5.Benezra M. V. A new index for measuring the adaptability of cattle to tropical conditions / M. V. Benezra // Proc. Jornal Anim. Sc. - 1954. - № 13. - Р. 1915.
6.Effect of heat stress on energy and water utilization of lactating dairy cows / R. E. McDowell, E. G. Moody, P. J. Van Soest [et al.] // J. Dairy Sci. - 1969. - № 52. - Р. 188.
7. Spain J. N. The effects strategically cooling dairy cows on milk production / J. N. Spain, D. E. Spiers, B. L. Snyder // J. Anim. Sci. - 1998. - № 76. - Р. 103.
Summary Chernenko O. M., Shulzhenko N. M. ADAPTATION CAPACITY OF COWS OF DIFFERENT STRESS-RESISTANCE TYPES IS FOR THE CHANGE OF TEMPERATURE TERMS OF
ENVIRONMENT
It is set, the best adaptation capacity for the action of sultry weather terms is mark high stress-resistant cows. In the conditions of temperature stress they have a higher coefficient of thermostability and, accordingly lower coefficients of thermal sensitiveness, than their person of the same the age of low stress-resistant type.
Рецензент - д.с.-г.н., проф. Козенко О.В.
