CC BY
44
УДК 636.22/.28.082
Шульженко Н. М., астрант© (shulzhenko.n@mail.ru)
Днтропетровський державный аграрный утверситет
ПРОДУКТИВН1 ЯКОСТ1 ТА В1ДТВОРЮВАЛЬНА ЗДАТН1СТЬ
ГОЛШТИНСЬКИХ КОР1В Р1ЗНИХ ТИП1В СТРЕСОСТ1ЙКОСТ1
Дослгджено продуктивтсть та вгдтворювальну здаттсть коргв ргзног стресостшкост1. Встановлено, що тварини високостресостткого типу мають ix кращими, шж низькостресостшкого типу. Корови I типу в1др1знялися в1д ровесниць III i IV титв стресост1йкост1 вищими надоями, бтьшою кыьюстю молочного жиру та молочного быка. У корiв високостресостткого типу вiдносно низькостресостшкого тривалкть сервс перюду та мiжотельного перюду була меншою, а виxiд телят на 100 корiв був оптимальтший. Тварини середньог стресостiйкостi (II, III тип) зайняли промiжне положення.
Ключовi слова: стресосттюсть, молочна продуктивтсть, вiдтворювальна здаттсть, голштинсью корови.
Вступ. Рентабельшсть молочного скотарства багато в чому залежить вщ того, як реалiзуeться генетичний потенщал. Молочна продуктивтсть залежить вщ породи, вжу, перюду лактацп, стшьноси, умов утримання, годiвлi, живо! маси та шших факторiв, як генетичного походження, так i з осередку навколишнього середовища, як часто виступають у ролi стресогенних. Останшми роками до ознак, що визначають господарську та племшну цiннiсть худоби, багатьма вченими рекомендуеться додавати такий показник як стресостшкють тварин. Проблема стресу набула актуальност особливо тепер, коли штенсивно ведеться пошук нових технологш та широко залучаеться у племшнш справi генофонд зарубiжних порщ
Дослiдниками встановлена залежнiсть молочно! продуктивност та якiсного складу молока вщ стресостiйкостi тварин. Також великий вплив на молочну продуктивнiсть корiв мае вщтворювальна здатнiсть поголiв'я. Чим регулярнiшi отелення, тим бiльша кiлькiсть лактацш протягом життя корови, тим бшьше вона дае потомства. Тому устшне управлiння вiдтворенням мае великий вплив на загальш показники стада та рiвень прибутковостi молочного бiзнесу [1-8].
Нашою метою було дослiдити продуктивш якостi та показники вщтворювально! здатност голштинських корiв рiзних типiв стресостшкостг
Матер1ал i методи. Дослiдження проводили на поголiв'l корiв-первiсток голштинсько! породи, яю належать ТОВ агрофiрмi «Олiмпекс-Агро» Новомосковського району Дншропетровсько! областi, що е племзаводом з
© Науковий кер1вник - кандидат с.-г. наук, доцент Черненко О.М. Шульженко Н. М., 2011
розведення голштинсько1' худоби. Тип стресостшкост KopiB (n=100) визначали тд час машинного дошня з використанням дошьних anapaTiB «1мпульс» та електронних теpезiв, з урахуванням щохвилинного молоковиведення.
Оцiнку стpесостiйкостi коpiв проводили за методикою Е. П. Кокоршо1 та спiвaвт. [5], яка грунтуеться на визнaченнi piвня гальмування рефлексу молоковiддaчi, що розвиваеться у тварин внаслщок гaльмiвного впливу, -дошня коpiв «чужою дояркою» - експериментатором, протягом 5 дшв. При цьому визначали умовно- та безумовно-рефлекторне гальмування рефлексу за aнaлiзом графтв кривих молоковиведення при доïннi коpiв експериментатором, поpiвняно з фоновим дошням постiйною дояркою, за кpитеpiями: затримання молоковиведення у першу та будь-яку наступну хвилину доïння, зниження разового надою понад 20 %, характером кривих молоковиведення. Методика дозволила розподшити коpiв на чотири типи стресостшкость
Для дослiдження молочноï пpодуктивностi щомкячно, протягом лaктaцiï проводили контpольнi дошня коpiв i визначали якiсний склад молока за допомогою ультразвукового aнaлiзaтоpa «Екомiлк». Дaнi дослiджень пiдлягaли статистичнш обpобцi з використанням бiометpичного aнaлiзу в сеpедовищi Microsoft Excel.
Результати дослщжень. При pозподiлi дослiджувaних тварин на чотири типи за стресостшюстю: високостpесостiйкi (I тип), тварини з середньою стpесостiйкiстю (II та III тип) та низькостpесостiйкi (IV тип), значно вищi нaдоï мають первютки I типу на 716 кг (Р>0,999), поpiвняно з ровесницями IV типу, та на 609 кг (Р>0,999) поpiвняно з III типом. Тварини II типу стресостшкост переважають за надоями IV та III типи, вщповщно на 364 кг (Р>0,99) та 256 кг (Р>0,95) (табл. 1).
Таблиця 1
Продуктнвшсть i якчсний склад молока KopiB-nepBicTOK рпнн\ за
cтpecocтiйкicтю, X ± Sx
Показники Типи стресостшкосп кор1в
I, n=22 II, n=14 III, n=37 IV, n=27
Надш за 305 дшв, кг 4851±45,9 4499±101,2 4243±63,8 4135±66,3
Молочний жир, кг 214,9±3,61 198,4±6,82 179,9±4,45 162,9±3,16
Молочний бшок, кг 155,7±1,55 144,0±2,81 133,7±1,92 129,0±2,02
Вмют жиру, % 4,43±0,074 4,41±0,113 4,24±0,072 3,94±0,073
Вм1ст б1лка, % 3,21±0,013 3,20±0,021 3,15±0,011 3,12±0,014
Лактоза, % 4,81±0,019 4,82±0,029 4,81±0,016 4,84±0,021
Зола, % 0,72±0,003 0,72±0,004 0,72±0,002 0,72±0,003
Суха речовина, % 13,17±0,094 13,15±0,172 12,92±0,108 12,62±0,091
СЗМЗ, % 8,74±0,035 8,74±0,054 8,36±0,029 8,68±0,039
Показники яюсного складу молока голштинських корiв-первiсток також залежать вщ стресостшкость Встановлено, що корови I типу вiдрiзнялися вщ ровесниць IV i III титв стресостiйкостi бiльшою кiлькiстю молочного жиру, вщповщно на 52 кг (Р>0,999) та 35 кг (Р>0,999), та молочного бшка на 26,7 кг (Р>0,999) та 22 кг (Р>0,999). Тварини II типу стресостiйкостi переважають за кiлькiстю молочного жиру IV та III типи, вщповщно на 35,5 кг (Р>0,999) та 18,5 кг (Р>0,95), а за кшьюстю молочного бшка, вщповщно на 15 кг (Р>0,99) та 10,3 кг (Р>0,95).
За вмштом у молощ жиру та бiлка рiзниця мiж типами склала: першим та четвертим, вщповщно - 0,49 % (Р>0,999) та 0,09 % (Р>0,999); першим та трепм - 0,19 % (Р<0,95) та 0,06 % (Р>0,99); другим та четвертим - 0,47 % (Р>0,99) та 0,08 % (Р>0,99); другим та третiм - 0,17 % (Р<0,95) та 0,05 % (Р>0,95).
Високовiрогiдна рiзниця встановлена за вмштом сухо! речовини мiж першим та четвертим типами на 0,55 % (Р>0,99) та мiж другим та четвертим типами на 0,53 % (Р>0,95).
За шшими показниками рiзницi мiж типами не спостер^аеться.
При аналiзi показникiв вщтворювально1 здатност корiв рiзних типiв стресостiйкостi встановлено деяку тенденцiю до !х покращення у високостресостiйких корiв, вiдносно низькостресостшких (табл. 2).
Таблиця 2
Вщтворювальна здатнiсть голштинських KopiB _рпних тишв стресостiйкостi, X ± Sx_
Показники Типи стресост1йкост1 кор1в
I, n=22 II, n=14 III, n=37 IV, n=27
Серв1с-перюд, дн. 83,1±5,24 86,9±5,91 92,3±5,74 104,5±8,68
Мiжотельний перюд, дн. 368±5,0 372±5,3 378±5,7 391±8,6
1ндекс ос1мен1ння 1,95±0,158 2,0±1,88 2,22±0,128 2,48±0,191
КВЗ* 0,99±0,012 0,98±0,013 0,96±0,013 0,93±0,018
Вихвд телят на 100 кор1в, %** 99 98 96 93
* КВЗ=365/МОП,
де КВЗ - коефщент вщтворювально1 здатностi тварин; МОП - мiжотельний перiод, дшв; 365 - кiлькiсть днiв у календарному рощ. ** ВТ=365*100/(С+Т),
де ВТ - вихщ телят на 100 корiв за формулою В.Ф. Бочарова; С - середня тривалють сервю-перюду, днi; Т - тривалють тiльностi, днi (в середньому 285 дшв); 365 - кшьюсть дшв у календарному рощ.
Так, у особин високостресостшкого типу тривалють сервю-перюду була меншою на 21,4 дня (Р>0,95), вiдносно низькостресостiйких.
Вихiд телят на 100 корiв (за В.Ф. Бочаровим): 93-99 %. Це в цшому дае змогу проводити ремонт стада корiв за оптимальним варiантом. Дещо кращi показники виходу телят спостер^аються у високостресостiйких тварин,
вщносно низькостресостшких. Рiзниця склала 6 %. Розрахунковий вихщ телят не враховуе кшьюсть абортiв, мертвородiв, двоень i зазвичай бшьший вiд фактичного на 5-6 %. Тому оптимальним вiн був все ж у тварин перших двох титв.
За тривалштю мiжотельного перiоду високостресостiйкi корови (I тип) вiдрiзнялись вiд низькостресостiйких (IV тип) на 23 дш (Р>0,95), а за коефщентом вщтворювально! здатностi - на 0,06 (Р>0,95).
Тварини середньо! стресостiйкостi (II, III тип) зайняли промiжне положення.
Висновки. При аналiзi продуктивних якостей та вщтворювально! здатностi корiв рiзних типiв стресостiйкостi встановлено, що тварини високостресостiйкого типу мають !х кращими, нiж низькостресостiйкого типу. Так, значно вищi надо! мали первштки I типу на 716 кг (Р>0,999), порiвняно з ровесницями IV типу, та на 609 кг (Р>0,999) порiвняно з III типом.
Корови першого типу вiдрiзнялися вщ ровесниць третього i четвертого титв стресостшкост бiльшою кiлькiстю молочного жиру та молочного бшка, вищим вмштом жиру, бiлка та сухо! речовини.
У корiв високостресостiйкого типу вщносно низькостресостшкого тривалiсть сервiс-перiоду та мiжотельного перiоду була меншою, а вихщ телят на 100 корiв був оптимальшший.
Тварини середньо! стресостiйкостi (II, III тип) зайняли промiжне положення.
Л1тература
1.Гавриленко М. С. Порiвняльна характеристика продуктивних якостей голштишзованих корiв рiзних генотипiв / М. С. Гавриленко // Вшник аграрно! науки. - 1995. - № 2. - С. 71-76.
2.Высокос Н. П. Особенности молочной продуктивности голштинского скота импортированного в степную зону Украины с разных стран Европы / Н. П. Высокос, Р. В. Милостивый // Состояние и проблемы ветеринарной санитарии, гигиены и экологии в животноводстве: Сб. науч. трудов. Чебоксары. - 2004. - С. 48-52.
3.Карлова Л. В. Продуктивш якост корiв новостворено! укра!нсько! червоно! молочно! породи та стутнь зв'язку мiж ними / Л. В. Карлова // Вюник Днiпропетровського державного аграрного ушверситету. - Днiпропетровськ, 2006. - № 2. - С. 101-104.
4.Милостивий Р. В. Особливост вщтворювально! здатностi голштинсько! худоби при адаптаци до нових еколого-господарських умов центрально! степово! зони Укра!ни / Р. В. Милостивий // Науковий вшник Львiвсько! державно! академi! ветеринарно! медицини. - 2004. - Т.6. - № 2. - Ч. 4. - С. 6771.
5.Рекомендации по оценке стрессоустойчивости коров при машинном доении / [Кокорина Э. П., Туманова Э. Б., Филиппова Л. А., Задальский С. В.]; под ред. Э. П. Кокориной. - Ленинград, 1978. - 40 с.
6. Родина Н. Д. Воспроизводительная способность чистопородных черно-пестрых и голштинизированных коров / Н. Д. Родина // Зоотехния. - 2005. - № 4. С. 27-29.
7.Санжара Р. А. Ощнка украшсько! чорно-рябо! молочно! худоби за поеднашстю ознак продуктивност та вщтворювально! здатност залежно вiд стресостшкост / Р. А. Санжара // Збiрник наукових праць Подiльського державного аграрно-техшчного унiверситету. - 2009. - Вип. 17. - С. 118-121.
8.Стреси сшьськогосподарських тварин i птищ. / В. М. Головач, В. В. Сштинський, Г. А. Аксьонова та ш. - К.: Урожай, 1990. - 144 с.
Summary Shulzhenko N. М.
PRODUCTIVE QUALITIES AND REPRODUCTIVE ABILITI OF HOLSTEIN COWS OF DIFFERENT STRESS-RESISTANCE TYPES.
Investigational the productivity and reproductive ability of cows of different stress-resistance. It is set that the high stress-resistant animals have them better, than low stress-resistant animals. Cow I it was differed a type from the persons of the same the age III and the IV types of stress-resistant by higher yields, greater amount of milk fat and milk albumen. High-reliable positive correlation is observed in high stress-resistant and low stress-resistant animals between a yield and milk fat, yield and milk albumen, yield and maintenance of lactose. For the high stress-resistant type of cows relatively low stress-resistant duration of service period and interhotel period was less than, and an output of calves on 100 cows was optimum. The animals of middle stress-resistance (II, III type) occupied intermediate position.
Стаття надшшла до редакцИ 27.04.2011
