CC BY
32
УДК 636.22/.28.082
Шульженко Н.М., к. с.-г. н., ([email protected]) © Днтропетровсъкий державный аграрнийутверситет
ГЕМАТОЛОГ1ЧН1 ТА БЮХ1М1ЧН1 ПОКАЗНИКИ KPOBI ГОЛШТИНСЬКИХ KOPIB Р13НИХ ТИП1В СТРЕСОСТ1ЙКОСТ1
Встановлено, що низькостресосттю голштинсъю корови на гуморальному piem силътше реагуютъ на стресове навантаження, nopiernno з eucoKOcmpecocmiÜKUMU. Оргашзм високостресосттких Kopie не знижуе резистенттстъ nid час пристосування до стресових умов, оскыъки концентращя кортизолу в xpoei високостресосттких Kopie теля diï стрес-факторуеменшою в чотирирази nopiвнянo з низъкостресостткими.
Ключое1 слова: стресосттюстъ, стресове навантаження, показники Kpoei, кортизол, голштинсъю корови.
Вступ. Важливого значения при дослщженш стресостшкосп тварин надаеться гематолопчним та бюх!м!чним показникам кров1, оскшьки у кров видшяються продукта життед1яльносп р1зних оргашв, за bmîctom яких можна визначити ïx функцюнальний стан. Кров, постшно рухаючись в замкненш систем! кровоносних судии, забезпечуе зв'язок м1ж р1зними органами, й оргашзм функцюнуе як едина цшена система. Цей зв'язок здшснюеться за допомогою р1зномаштних компоненте, що надходять у кров (гормони та ш.). Таким чином кров бере участь у гуморальнш регуляци функцш оргашзму. Кров та ïï похщш (тканинна рщина й л1мфа) складають внутршне середовище оргашзму. Функци кров1 спрямоваш на те, щоб пщтримувати вщносну постшшсть цього середовища - гомеостазу [2].
Нашою метою було дослщити гематолопчш та 6ioxiMÎ4Hi показники кров! голштинських Kopie залежно вщ ïx стресостшкосп.
Матер1ал i методи. Дослщження проведен! на погол1в'1 Kopie голштинсько1 породи, як1 належать TOB агроф1рм1 "Ол1мпекс-Агро" Дншропетровсько1 областг Тип стресостшкост1 Kopie визначили пщ час машинного до1ння з урахуванням щохвилинного молоковиведення. Оцшку стресостшкосп Kopie провели за методикою Е. П. KoKopiHoi' та сшвавт. [4], яка грунтуеться на визначенш р1вня гальмування рефлексу молоковщдач1, що розвиваеться у тварин внаслщок дошня Kopie "чужою дояркою" -експериментатором. При цьому врахували умовно- та безумовно-рефлекторне гальмування рефлексу молоковщдач1 за анал1зом п'яти графшв кривих молоковиведення при дошш Kopie експериментатором, пор1вняно з фоновим до1нням постшною дояркою. Методика дозволила розподшити Kopie на чотири типи: I - високо1, II i III - середньо! та IV тип - низько! стресостшкостг
Для дослщження показниюв кров1 з загально! виб1рково1 сукупност1 (n=100) за принципом аналопв (bîk, маса тша, перюд лактаци та ф1зюлопчний стан) було сформовано чотири групи тварин з числа Kopie другого отелу на 2-3-
© Шульженко Н.М., 2013
329
му мюящ лактаци по 10 гол1в першого й четвертого тишв, та по 5 гол1в другого i третього тишв. Дослщш тварини знаходились в аналопчних господарських умовах год1вл1, догляду й утримання. Кров для дослщжень вщбирали з яремно! вени вранщ до год1влг В кров1 визначали кшькють еритроцит1в та лейкоцшгв за допомогою л1чильно! камери Горяева, вмкт гемоглобшу - гемоглобшщанщним методом, у сироватщ кров1 дослщжували вм1ст загального бшка - б1уретовим методом, бшкових фракцш -нефелометричним методом, актившсть Ал AT i Ac AT - за Райтманом i Френкелем, bmIct глюкози - глюкозооксидазним методом, концентрацию кортизолу - ¿муноферментним методом, актившсть креатинкшази - кшетико-ферментативним бюх1м1чним методом [3].
Даш дослщжень пщлягали статистичнш обробщ з використанням бюметричного анал1зу в середовищ1 Microsoft Excel.
Результати дослщжень. Нами встановлено, що у кров1 кор!в першого та другого тип1в стресостшкост1 була бшьша кшькють еритроцит1в та гемоглобшу, пор1вняно з ровесницями четвертого типу. Кшькють еритроцшгв була бшьша, вщповщно на 1,54*1012/л (Р<0,001) та 1,06*1012/л (Р<0,001), а вм1ст гемоглобшу вищий на 17,17 г/л (Р<0,001) та 13,31 г/л (Р<0,001) (табл. 1).
_ Таблиця 1
Гематолопчш показники голштинських KopiB, X ±S x_,
Показники кров1 Типи стресостшкосп кор1в
I, n=10 II, n=5 III, n=5 IV, n=10 Норма1
Еритроцити, 1012/л 6,72± 0,074*** 6,24± 0,157*** 5,43± 0,172 5,18± 0,085 5,0-7,5
Лейкоцити, 109/л 10,24± 0,227*** 9,20± 0,552* 8,44± 0,613 7,42± 0,302 4,5-12
Гемоглобш, г/л 115,50± 1,629*** 111,64± 2,560*** 102,38± 2,016 98,33± 1,385 95-125
Гематокрит, л/л 0,40± 0,014* 0,37± 0,015 0,38± 0,016 0,36± 0,006 0,35-0,45
ШОЕ, мм/год. 1,05± 0,123 1,00± 0,177 1,10± 0,209 0,95± 0,123 0,5-1,5
Кол1рний показник, од. 0,98± 0,011*** 1,02± 0,012* 1,08± 0,044 1,08± 0,023 0,85-1,15
MCV (середнш об'ем еритроцита), 10-15 л 59,52± 2,433*** 58,29± 2,511** 69,98± 4,848 69,50± 1,505 47-70
MCH (середнш вм1ст гемоглобшу в еритроцип,10-12 г 17,19± 0,189*** 17,89± 0,205* 18,85± 0,774 18,98± 0,405 15-20
MCHC (середня концентращя гемоглобшу в еритроцип), % 28,87± 1,089 30,17± 1,213 26,94± 1,174 27,31± 0,623 27-36
Прим1тка: *Р<0,05; **Р<0,01; ***Р<0,001 пор1вняноз1У типом; 1-норма за I. П. Кондрахшим [3].
Кол1рний показник, що характеризуе насичешсть кожного еритроцита
гемоглобшом, та середнш вмкт гемоглобшу в одному еритроцит1 був меншим
330
у кор1в першого типу, пор1вняно з четвертим типом, вщповщно на 0,10 (Р<0,001) та 1,79х10"12 г (Р<0,001).
Для характеристики бшкового обмшу ми визначали вмкт загального бшка, бшкових фракцш та амшотрансфераз в сироватщ кровг У кор1в першого типу стресостшкост1 був вищий вмкт загального бшка пор1вняно з четвертим типом на 9,13 г/л (Р<0,001), в тому числ1 альбумш1в на 6,69 г/л (Р<0,001) та глобулш1в на 2,43 г/л (Р<0,05) (табл. 2).
_ Таблиця 2
Бшх1м1чш показники кров1 голштинських ко|Ив, X ±8 х_
Показники кров1 Типи стресостшкосп кор1в
I, п=10 II, п=5 III, п=5 IV, п=10 Норма1
Бшок загальний, г/л 82,73± 1,123*** 77,88± 0,626*** 74,60± 0,651 73,60± 0,684 72-86
Альбумши, г/л 36,56± 0,717*** 33,43± 1,046** 31,34± 0,634 29,87± 0,341 28-43
Глобулши, г/л 46,17± 0,961* 44,45± 1,081 43,26± 0,906 43,73± 0,534 36-53
Б1лковий коефщент, од. 0,80± 0,024*** 0,75± 0,038 0,73± 0,027 0,68± 0,010 0,8-1,0
Глюкоза, ммоль/л 3,08± 0,158 2,98± 0,236 3,03± 0,218 2,90± 0,164 2,2-3,3
АсАТ, нмоль/схл 49,48± 4,996 68,94± 19,495 63,38± 12,134 58,66± 8,915 28-154
АлАТ, нмоль/схл 104,25± 11,427 118,43± 21,991 101,19± 9,560 113,15± 14,456 28-134
Примита: *Р<0,05; **Р<0,01; ***Р<0,001 пор1вняно з IV типом;
1-норма за I. П. Кондрахшим [3].
Бшковий коефщент (стввщношення м1ж альбумшами та глобулшами) також оптимальшший у високостресостшких тварин. Так, у кор1в першого типу цей показник був вищий, пор1вняно з четвертим типом на 0,11 (Р<0,001). У низькостресостшких кор1в вш не досягав мммального значения ф1зюлопчно! норми. Це свщчить про вищий р1вень бшоксинтезуючо! функцп в оргашзм1 високостресостшких кор1в.
Амшотрансферази займають провщну роль в кл1тинному метабол1змг Вони беруть участь в реакщях ферментативного перенесения КН2-груп м1ж амшокислотами \ вщповщними Р-кетокислотами, що знаходяться на стику шлях1в обмшу азотистих речовин, вуглевод1в, лшщ1в, \ мають першочергове значения в процесах бюлопчного окисления. Показники активное^ амшотрансфераз дозволяють охарактеризувати напружешсть обмшу бшк1в та дати оцшку функциональному стану печшки. За нашими даними ферментативна актившсть АсАТ та АлАТ в кров1 кор1в р1зних тишв стресостшкост1 в1рогщно не вщр1знялась { знаходилась в межах референтно! норми.
У виникненш стресового стану, за умов дп на оргашзм р1зних подразниюв довкшля, виршальна роль належить нервовш та ендокриннш системам через "гшоталамус - гшоф1з - наднирников1 залози" за участю
331
кортикостеро1дних гормошв, зокрема кортизолу. Секрещя кортизолу стимулюеться адренокортикотропним гормоном (АКТГ), видшення якого у свою чергу активуеться кортикол1берином, що продукуеться гшоталамусом. Кортизол впливае в оргашзм1 на метабол1зм майже вс1х ядерних кл1тин. Головний метабол1чний ефект кортизолу виникае при зменшенш секрецп шсулшу. Внаслщок зменшення секрецп бшка у м'язах посилено вившьнюються амшокислоти, з яких пщ впливом кортизолу в печшщ прискорюеться синтез глюкози (глюконеогенез). Кортизол разом з адренокортикотропним гормоном сприяють адаптаци оргашзму до нових умов юнування, а також до дп р1зних несприятливих чинниюв: змша температури навколишнього середовища, кормовий стрес, кисневе голодування й шше. Тому !х називають захисними чи адаптацшними гормонами [5].
У наших дослщженнях, через годину теля взяття кров1, що вщ1гравало роль стресового фактору, р1вень кортизолу пщвищився в кров1 кор1в IV та III титв стресостшкосп, пор1вняно з тваринами I типу, вщповщно на 234,90 нмоль/л (р<0,001) та 33,02 нмоль/л (Р<0,001) (табл. 3).
Таблиця 3
Бшх1м1чш показники кров1 кор1в теля стресового навантаження, X ±8 х
Показники кров1 Типи стресостшкосп кор1в
I, п=10 II, п=5 III, п=5 IV, п=10 Норма1
Кортизол, нмоль/л 73,32± 2,510*** 104,74± 6,995*** 106,34± 7,017*** 308,22± 19,735 16,5-41,4
Глюкоза, ммоль/л 3,27± 0,208* 3,92± 0,252 3,90± 0,350 3,90± 0,175 2,2-3,3
Креатинюназа, нмоль/схл 700,81± 39,701*** 1122,22± 59,050*** 1158,23± 48,477*** 1610,32± 72,667 333,41667,0
АсАТ, нмоль/схл 140,11± 8,233 167,36± 24,184 139,00± 14,678 147,62± 15,097 28-154
АлАТ, нмоль/схл 204,89± 6,376 230,18± 18,398 210,17± 14,926 221,57± 5,663 28-134
Примака: *Р<0,05; ***Р<0,001 пор1вняно з IV типом;
1-норма за I. П. Кондрахшим [3].
Отже, вплив на оргатзм стрес-фактору стимулюе секреторну функцш наднирникових залоз, що призводить до зростання в кров1 р1вня кортизолу.
Р1вень глюкози був вище у кор1в четвертого типу, пор1вняно з першим типом на 0,63 ммоль/л (Р<0,05), що, очевидно, пов'язано з посиленням глюконеогенезу.
Креатинюназа - фермент, що бере участь у енергозабезпечент кл1тинного метабол1зму, е необхщним для забезпечення енерпею м'язового скорочення, нем'язових форм рухомост1, процеЫв фагоцитозу, секрецп гормотв, транспорт! ютв через мембрану та багатьох шших [1].
Нами встановлено, що через годину теля стресового навантаження активтеть креатинкшази збшьшилася у кор1в четвертого типу стресостшкост1, пор1вняно з першим та другим, вщповщно на 909,51 нмоль/с^л (Р<0,001) та 488,1 нмоль/схл (Р<0,001).
332
Висновки.
1. Отримаш даш свщчать, що низькостресостшш тварини на гуморальному piBHi сильшше реагують на стресове навантаження, оскшьки концентращя кортизолу в кров1 високостресостшких тварин теля дп стрес-фактору становнть 73,32 нмоль/л, тод1 як у низькостресостшких в 4 рази вище -308,22 нмоль/л (Р<0,001).
2. Оргашзм високостресостшких кор!в характеризуеться вищим р1внем бшоксинтезуючо! функци, оскшьки у кор!в першого типу стресостшкост1 був вищий вм1ст загального бшка, альбумш1в та глобулш1в, пор1вняно з четвертим типом.
Лггература
1. Ветеринарна клЫчна бюх1м1я / [В. I. Левченко, В. В. В л ¿зло, I. П. Кондрахш та ш.]; за ред. В. I. Левченка, В. Л. Галяса. - Б1ла Церква, 2002. -400 с.
2. Камышников В. С. Справочник по клинико-биохимической лабораторной диагностике / В. С. Камышников. - Минск : Беларусь, 2000. - Т. 1. - 495 с.
3. Методы ветеринарной клинической лабораторной диагностики: Справочник / [И. П. Кондрахин, А. В. Архипов, В. И. Левченко и др.]; под ред. И. П. Кондрахина. - М. : Колос, 2004. - 520 с.
4. Рекомендации по оценке стрессоустойчивости коров при машинном доении / [Э. П. Кокорина, Э. Б. Туманова, Л. А. Филиппова, С. В. Задальский]; под ред. Э. П. Кокориной. - Л., 1978. - 40 с.
5. ЧумаченкоВ. В. Стрес у тварин. Частина I / В. В. Чумаченко, В. В. Столюк // Ветеринарна практика. - 2011. - № 4. - С. 20-24.
Summary Shulzhenko N. M.
HAEMATOLOGICAL AND BIOCHEMICAL INDEXES OF BLOOD OF HOLSTEIN COWS OF DIFFERENT STRESS-RESISTANCE TYPES
It is set that low stress-resistant of Holstein cows stronger react on a stress loading, comparatively with high stress-resistant cows. The organism of high stress-resistant cows does not reduce resistant during adaptation to stress terms, as a concentration of pregnenetrioldione in blood of high stress-resistant cows after the action of a stress factor is less in four times, comparatively with low stress-resistant.
Рецензент - д.вет.н., професор Стояновський В.Г.
333
