CC BY
30
УДК 636.032/.2:616-072.5:323.325(477.81)
Внсоцькнй А.О., Романська У.Б. ©
Лъв\всъкый нацюналъныйутеерсытет ветерынарногмедыцыны
та бютехнологш iмет С.З. Тжыцъкого Висоцький М.В., голова правлшня ВАТ«Р1вневетзоопостач»
ПОР1ВНЯЛЬНА ОЦ1НКА МОРФОЛОГ1ЧНИХ ПОКАЗНИК1В
ТА 1НТЕГРАЛЬНИХ ЛЕЙКОЦИТАРНИХ 1НДЕКС1В KPOBI KOPIB 3 ПРОДУКТИВН1СТЮ Б1ЛЬШЕ 4000 КГ НА PIK ПРИ СУЧАСНИХТЕХНОЛОГ1ЯХ УТРИМАННЯ В УМОВАХ ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ PIBHEHCbKOI ОБЛАСТ1УКРА1НИ
У cmammi, на основi морфолог1чных показнытв та ттегралъных лейкоцитарных гндексгв, наведено дат для пор1внялъног оцгнкы кровотворног, дыхалъног, травног та репродуктывног функцт оргашзму высокопродуктивных Kopie пры ргзных технолог1ях утрымання в умовах seoxiMiHHoi' пров1нцИ Р1вненсъкогобласт1.
Ключое1 слова: высокопродуктывш коровы, морфолог1чш показныкы, ттегралът леыкоцытарш гндексы, iмунна реактывшстъ оргашзму, «холодный» методутрымання, геох1м1чныйрегюн.
За cboim виробничим i народногосподарським значениям на перше мюце в тваринництв1 варто вщнести скотарство. При сучасних умовах ринково! економжи особливо важливою е науково обгрунтована штенсифжащя вщтворення молочного стада у госиодарствах з р1зними методами утримання. Вщ статевозрших Kopie можна чекати високо! продуктивное^ та рентабельное^ тшьки тод1, коли вони здоров1, регулярно заплщнюються i ириносять життездатних телят [10].
Вщтворення молочного погол1в'я — проблема досить складна, оскшьки поеднуються i взаемодшть технолопя виробництва та ф1зюлопя тварин. Значний вщсоток порушень репродуктивних властивостей Kopie зумовлюють низький р1вень заплщнення, значш втрати телят, зниження продуктивное^ та якост1 молока, короткий перюд використання Kopie. Як показують численш науков1 дослщження, ¿снуе т1сний взаемозв'язок м1ж умовами год1вл1, репродуктивними властивостями та надоями [2].
Однотипна год1вля, особливо при «холодному» метод! утримання, не завжди забезпечуе тварин необхщними поживними речовинами (бшками, жирами, вуглеводами, в1тамшами, мшеральними речовинами), що може призвести до виснаження молочних Kopie, зниження ix ¿муштету, резистентное^ i, в першу чергу, як наел ¿док, виникають акушер сько-гшеколопчш захворювання, особливо пщ час або теля род1в (ендометрити, мастити), яю найчаетше зустр1чаються у високопродуктивних тварин. Як наслщок, у тварин виникае безплщдя, ялов1сть, попршуютьея технолопчш
© Висоцький А.О., Романська У.Б., Висоцький М.В., 2013
31
властивосп молока, збшьшуеться частота захворювань та загибель телят через випоювання неякюним (шфжованим) молозивом (молоком), затрата на лжування та ветеринарне обслуговування, що призводить до значних економ1чних витрат у господарствах [7].
Для пщтримання високо! продуктивное^, здоров'я та вщтворювальних здатностей кор1в у господарствах, особливо з «холодним» методом утримання, необхщно постшно проводити планову диспансер изацш. Тому велику увагу слщ придшяти клш1ко-ф1зюлопчним обстеженням тварин. Одними з основних таких дослщжень е визначення морфолопчних показниюв кровг Поряд з цим, застосування штегральних лейкоцитарних шдекав дае можливкть пор1вняти у дослщжуваних тварин ¿мунну реактившсть та функцюнування основних оргашв I систем оргашзму, д1агностувати запальш та шфекцшш процеси, що протжали рашше та у момент дослщжень [6, 11].
Мета роботи — пор1вняти морфолопчш показники та штегральш лейкоцитарш шдекси кров1 кор1в з продуктившстю бшьше 4000 кг при сучасних технолопях утримання в геох1м1чному регюш Р1вненщини з низьким вмютом йоду та його синерпсив.
Матер1али 1 методи дослщжень. Дослщження проводились у ПСП «Хл1бороб» та ПСП «Украша» Здолбушвського району Р1вненсько! обласп в третш декад! червня 2012 року.
У ПСП «Хл1бороб» сформували дослщну групу з 6 кор1в чорно-рябо! породи в1ком 3 - 4 роки, яю вс1 сезони року утримувались на вигульних майданчиках з однотипною год1влею. У вс1х дослщних тварин при родах вщбувалась затримка послщу, у деяких тварин - виникали ендометрити. У ПСП «Украша» сформували контрольну групу, в якш тварини за в1ком, породою, вщповщали тваринам дослщно! групи, але утримувались за стшлово-пасовищною системою I мали нормальний клш1ко-ф1зюлопчний стан без акушерських патологш.
На момент дослщження температура пов1тря становила 16 - 180С, вщносна волопсть 60 - 62 %, атмосферний тиск 761 мм рт. ст., швидюсть руху пов1тря 6,5 м/с.
У кор1в обох груп, зранку через 4 години теля год1вл1 [8], з яремно! вени вщбирали кров для визначення загально! кшькоси еритроцит1в, лейкоцит1в, гемоглобшу, лейкоцитарного профшю загальноприйнятими у ветеринар!! методами [6, 9].
На основ! вищевказаних показниюв вираховували таю еритроцитарш шдекси, як кол1рний показник (КП), середнш об'ем еритроцита (МСУ), середнш вмкт гемоглоб1ну в еритроцит1 (МСН), середня концентращя гемоглобшу в еритроцит1 (МСНС), а також лейкоцитарш штегральш шдекси штоксикаци: шдекс Кребса (ГК), кровно-кл1тинний показник (ККП), лейкоцитарний шдекс штоксикаци (Л11), ядерний шдекс Г. Д. Даштаянца (Я1), шдекс реактивно! вщповда нейтрофшв (РВН), шдекс зеуву лейкоцита кров1 (13ЛК), л1мфоцитарно-гранулоцитарний шдекс (1ЛГ), лейкоцитарний шдекс (Л1), шдекс сшввщношення л1мфоцит1в I моноциив (1СЛМ), шдекс
32
сшввщношення л1мфоцит1в \ еозинофшв (1СЛЕ), шдекс сшввщношення нейтрофшв та л1мфоцит1в (1СНЛ), шдекс сшввщношення нейтрофшв I моноцит1в (1СНМ), шдекс сшввщношення л1мфоцит1в I сегментоядених нейтрофшв (ЛС) та шдекс зсуву нейтрофшв (13Н) [3, 11, 12, 13].
Результата й обговорення. У тварин обох груп загальна кщькють еритроцит1в I лейкоциив знаходилась у межах нижньо! границ! ф1зюлопчно! норми. У кор1в дослщно! групи, у венознш кров1, встановлено незнание пщвищення, иор1вняно до значения верхньо! меж1 ф1зюлопчно! норми, гемоглобшу на 0,1 г/л в1рогщно, цей показник був вищим, щодо контролю, на 15,8 % (р<0,05) (табл.1). Величина гематокриту у кор1в обох господарств нижче нижньо! меж1 ф1зюлопчно! норми на 2,8 та 6,2 %, вщповщно. Зменшення гематокритно! величини могло вщбуватися при анеми, гшерпроте!неми чи ваптност1 кор1в.
Таблиця 1
МорфолоНчш показники кров1 ко|Мв за р1зних умов утримання у лгтнш
Показники ПСП «Хл1бороб» ПСП «Украша»
Лейкоцита, х 10?/л 7,18±0,68 6,6±0,47
Еритроцити, х 1012/л 6,12±0,12 5,62±0,23
Гемоглобш, г/л 125,1±6,89 105,33±2,74*
Гематокритна величина, % 34±1 32,83±0,83
Примтка: *-р< 0,05 щодо контролю.
У тварин дослщно! та контрольно! груп спостер1галося зростання КП в 1,2 та 1,1 рази, вщповщно, пор1вняно до значения верхньо! меж1 ф1зюлопчно! норми. Така гшерхром1я могла викликатися окремими видами анемш (гемол1тичною, мегалобластною чи гшерхромною). У тварин контрольно! групи показники МСН та МСНС знаходились у межах ф1зюлопчно! норми, а у тварин дослщного господарства щ показники вище значения верхньо! меж1 ф1зюлопчно! норми на 2,1 та 7,6 %, вщповщно, за можливого дефщиту в оргашзм1 кор1в кобальту, в1тамшу В12 та фол1ево! кислоти, що могло вказувати на хвороби травно! системи або неповноцшну год1влю таких тварин. Показник МСУ у кор1в обох груп знаходився у межах норми \ становив 55,59 та 59,2 мкм3, вщповщно (табл. 2).
Таблиця 2
Еритроцитарш ¡ндексн кров1 ко|Мв за р1зних умов утримання у лгтнш
першд, (М±ш, п=6
Показники ПСП «Хл1бороб» ПСП «Украша»
КП 1,33±0,07 1,23±0,05
МСН, пк 20,44±1,03 19,18±0,74
(МСНС)2, % 36,78±1,71 32,19±1,22
МСУ, мкм3 55,59±1,35 59,2±3,77
Анал1зом лейкоцитарного профшю венозно! кров1 кор1в обох груп виявлено збшьшення, пор1вняно до верхньо! меж1 ф1зюлопчно! норми, кшькост1 м1елоцш1в, юних, паличкоядерних нейтрофшв на 100; 82,8; 72,5 та 100; 50; 74,3 %, вщповщно. Поява незрших нейтрофшв у кров1, значне пщвищення кщькост1 паличкоядерних нейтрофшьних гранулоцит1в (тобто
33
нейтрофшьне зрушення ядра вл1во) могло вказувати на тяжкий переб1г гострих та хрошчних шфекцшних захворювань, при гострих запальних процесах та септичних шфекщях, що протжали в оргашзм1 рашше або у момент дослщження. У кор1в дослщно! групи кшьюсть юних гранулоцит1в була в1рогщно вище щодо контролю на 65,7 % (р< 0,01). Таю змши у кров1, ймов1рно, вщбулися при гншнш пневмони, маститах та ендометритах на тл1 зниження ¿мунно! реактивност1 оргашзму ввд шфекцшно-токсичного впливу, при хворобах дихально! та репродуктивно! систем оргашзму високопродуктивних кор1в.
Таблиця 3
Лейкограма кров1 ко|Мв за р1зних умов утримання у л1тнш першд, %
(М±ш, п=6)
Показники ПСП «Хл1бороб» ПСП «Украша»
Млелоцити 1±0,26 0,83±0,4
Ют 5,83±0,79 2±0,52**
Паличкоядерш 18,17±1,96 19,5±1,34
Сегментоядерш 4±1,03 8,67±1,31*
Еозинофши - 5,33±0,99***
Базофши - 0,33±0,21
Моноцити 6±1,48 6±1,03
.Шмфоцити 65,0±2,48 57,33±2,81
Примтка: *-р< 0,05; **-р< 0,01; ***-р< 0,001 щодо контролю
У тварин дослщно! та контрольно! груп кшьккть сегментоядерних нейтрофшьних гранулоцит1в була значно нижчою, пор1вняно до нижньо! меж1 ф1зюлопчно! норми, на 80,0 та 56,7 %, вщповщно. А у кор1в дослщно! групи кшьккть сегментоядерних нейтрофшв в1рогщно нижча, пор1вняно до контролю, в 2,2 рази (р< 0,05).
Причиною нейтропени можна вважати стресовий стан, виснаження тварин чи застосування лжарських препарат1в (введениям антибютиюв, нестерощних протизапальних препарата тощо).
Кшькють еозинофшв \ базофшв у тварин контрольного господарства знаходилась у межах ф1зюлопчно! норми, а у тварин дослщного господарства щ кл1тини були вщсутш. Вщсутшсть еозинофшьних гранулоцит1в, тобто анеозинофЫя, могла бути при виснаженш ¿мунно! системи оргашзму кор1в дослщного господарства [1].
При мкроскотчному дослщженш виявили кл1тини л1мфоцит1в видозмшено! форми у кров1 кор1в дослщно! групи (фото).
Причина таких змш — порушення функцюнування кровотворно! системи (наприклад, юсткового мозку) та зниження активное^ ¿мунно! системи. Це, можливо, пов'язано з тим, що господарства знаходяться у геох1м1чному регюш Р1вненсько! област1 з дефщитом у грунтах мжро- \ макроелемент1в, необхщних для нормального кровотворення (йоду та його синерпсив: кобальту, мщ1, цинку тощо).
34
м м
щш щг 1
Фото. Лейкоцити атиповоУ форми кров1 кор1в дослщно1 групи
У кор1в дослщноТ [ контрольноТ груп показники таких лейкоцитарних шдекс1в, як 1К та ККП були нижними, пор1вняно до значения нижньоТ меж1 ф1зюлопчноТ норми, на 37,2; 48,9 % [ 8,8; 11,5 %, вщповщно. А у тварин дослщноТ групи щ показники були в1рогщно нижними щодо контролю в 1,4 (р< 0,05) та 1,7 рази 0,01), вщповщно.
У тварин дослщного [ контрольного господарств показник ЛИ був вище, пор1вняно до верхньоТ меж1 ф1зюлопчноТ норми, на 86,4 та 24,4 %, вщповщно, а у дослщному господарств1 цей показник, в1рогщно, був вищим, пор1вняно з контролем, в 5,5 рази (р< 0,001), що могло вказувати на пщвищення р1вня ендогенноТ штоксикаци та активаци процес1в роз паду.
Показники Я1 та РВН у кор1в дослщноТ [ контрольноТ груп були бшьш вищими, пор1вняно з ф1зюлопчними нормами, на 97,6; 91,9 та 89,6; 67,7 %, вщповщно, а у тварин дослщноТ групи показник РВН був в1рогщно вищим щодо контролю в 3,9 рази (р< 0,05) (табл. 4).
Таблиця 4
Лейкоцитарш ¡ндекси кров1 кор1в за р1зних умов утримання у лггнш
перюд, (M±m, п=6)
Показники ПСП «Хл1бороб» ПСП «Украша»
1К 0,345±0,03 0,501±0,05*
ККП 0,313±0,02 0,54±0,05**
ЛИ 0,875±0,05 0,16±0,02***
Я1 15,615±6,89 3,55±0,54
РВН 7,298±2,03 1,83±0,51*
1СЛК 0,41±0,02 0,59±0,06*
1ЛГ 22,71±1,62 16,15±1,67*
Л1 2,27±0,16 1,9±0,18
1СЛМ 15,69±4,52 12,034±3,05
1СЛЕ - 14,19±4,1
1СНЛ 0,34±0,03 0,501±0,05*
1СНМ 5,05±1,31 5,66±1,13
лс 29,05±10,4 7,59±1,38
13Н 12,85±5,46 2,89±0,45
Примтка: *-р< 0,05; **-р< 0,01; ***-р< 0,001 щодо контролю.
35
У кор1в дослщного I контрольного господарств показник 1СЛК був нижче нижньо! меж1 ф1зюлопчно! норми на 33,2 та 3,8 %, вщповщно, а у кор1в дослщного господарства цей показник в1рогщно нижче, пор1вняно до контролю, на 30,5% (р<0,05). Показники 1ЛГ та Л1 у тварин дослщно! I контрольно! груп знаходились вище ф1зюлопчно! норми на 31,7, 19,9% та 21,1, 4,1%, вщповщно. А у кор1в дослщно! групи показник 1ЛГ був в1рогщно вищим щодо контролю в 1,2 рази (р<0,05).
У тварин обох груп показники 1СНЛ та 1СНМ значно нижч1, пор1вняно до значения нижньо! меж1 ф1зюлопчно! норми, на 37,2, 11,6% та 90,9, 80,2 %, вщповщно, а у дослщнш груш показник 1СНЛ був в1рогщно нижчим, пор1вняно до контролю, в 1,4 рази (р< 0,05).
Показник ЛС у кор1в дослщно! групи був вищим, пор1вняно до значения верхньо! меж1 ф1зюлопчно! норми, на 88,8%, а у тварин контрольно! групи цей показник був в межах ф1зюлопчно! норми. Також вище ф1зюлопчно! норми у тварин дослщно! I контрольно! груп був показник 13Н на 98,0 I 44,4 %, вщповщно.
Гшерхромем1я у кор1в дослщно! групи могла виникнути при серцево-легеневш недостатност1 можливо, при зневодненш оргашзму, внаслщок д1аре! чи утворення трансудату та ексудату [5, 8].
Виникнення гшерхромп у тварин дослщного господарства та збшьшення показниюв МСНС, зменшення гематокриту могло бути при недоотриманш з кормами йоду та його синерпста, внаслщок чого в оргашзм1 вщбулися патолопчш процеси на основ! порушення обмшу речовин. Причиною цього, можливо, був дефщит кобальту та порушення обмшу життево необхщних в1тамш1в В9 I Вх2, що могло призвести до пернщюзно! анеми. Дефщит вищевказаних мжроелемента та в1тамш1в м1г стати причиною виснаження ¿мунно! системи, появи атипових лейкоцита [4]. Нейтрофшьний (паличкоядерний) лейкоцитоз у тварин обох груп е характерним при гострих I хрошчних шфекцшних захворюваннях, запальних процесах (бронх1т, мастит, ендометрит тощо), штоксикаци бактершними отрутами, застосуванш лжарських препарата (антибютики, сульфаншамщи, не стерощш протизапальш препарати тощо). Виникнення анеозинофши у кор1в дослщно! групи е несприятливим показником, який вказуе на виснаження ¿мунно! системи оргашзму [4, 6, 8, 9].
У кор1в, як1 утримувались «холодним» методом з однотипною год1влею, показники лейкоцитарних шдекав вказували на напружешсть неспециф1чного ¿муштету (1СНЛ нижче нормального значения та контролю) особливо, його гуморально! ланки (Л1 вище значения ф1зюлопчно! норми), що, в свою чергу, пщтверджувало неблагоприемш умови зовшшнього середовища для тварин (кл1мат, м1крокл1мат, год1вля). Част1 акушерсью захворювання кор1в (тсляродов1 затримки послщу, ендометрити та шш запальш процеси) могли бути причиною пщвищення р1вня ендогенно! штоксикаци (пщвищення ЛИ, 1ЛГ пор1вняно до нормальних значень та контролю). Але постшна боротьба оргашзму завдяки хорошш адаптацшнш реакци (ЛС вище норми) постшно
36
компенсувала ендогенну штоксикацш (РВН вище нормального значения та контролю), але ця компенсация була напруженою (високий, пор1вняно до нормального значения, показник Я1), що, в свою чергу, могло бути причиною виснаження мжрофагально! системи - виявлено малу кшькють зрших форм нейтрофшв I вщсутшсть еозинофшв на тл1 високого, пор1вняно до нормального значения, 13М [3, 7, 11, 12, 13].
Висновки. 1. При холодному метод! утримання на тл1 неповноцшно! однотипно! год1вл1 у дослщних кор1в виявили порушення обмшу речовин, ознаки анеми пернщюзного характеру (гшерхромем1я, збшьшення показниюв МСНС, зменшення гематокриту) на тл1 порушень функцюнування кровотворно! системи (поява атипових лейкоцита, напружешсть неспециф1чного ¿муштету, низьке значения 1СНЛ, пор1вняно до контролю та значения норми, збшьшення показника ЛС I Л1), запальш процеси (нейтрофшьний паличко ядерний лейкоцитоз з пщвищенням р1вня ендогенно! штоксикацп, збшьшення показниюв ЛИ та 1ЛГ пор1вняно до нормальних значень та контролю). Вище перераховаш патолопчш процеси призвели до виснаження ¿муштету тварин, зокрема його мжрофагально! системи (анеозинофшя, високий, пор1вняно до нормального показника Я1). Як наслщок, у дослщних кор1в пщ час род1в постшно вщбувалась затримка послщу, деколи виникали ендометрити — патологи як1 е наслщком невщповщного утримання, год1вл1 та недотримання саштарно-ппешчних правил в господарствг
2. При холодному метод! утримання та однотипнш год1вл1 дшних кор1в в умовах геопровшцш з дефщитом йоду та його синерпста дуже важливо проводити контроль за мшеральною та в1тамшною пожившстю корм1в, своечасно усувати виниклий дефщит за рахунок введения в рацюн мшеральних добавок, бшково-в1тамшних препарата та премжав.
3. Анал1з диференщальних лейкоцитарних шдекав розрахованих на основ! даних лейкоцитарно! формули на тл1 шших показниюв гематолопчних дослщжень значно розширюе можливосп д1агностики клш!ко-ф1зюлопчного стану дшних кор1в, дае шформацш для визначення статусу ¿муштету оргашзму, функцюнування його окремих системних ланок.
Л1тература
1. Балаболкин М. И. Эндокринология / М. И. Балаболкин — М.: Универсум паблинг, 1998. — 416 с.
2. ВшничукД. Т., Мережко П. М. Шляхи створення високопродуктивного стада. — К.: Урожай, 1991. — 150 с.
3. Каль-Калиф Я. Я. О лейкоцитарном индексе интоксикации и его практическом значении/ Я. Я. Каль-Калиф // Врачебное дело. — 1941. — №1. — С. 31-35.
4. Карпуть И. М. Гематологический атлас сельскохозяйственных животных / Карпуть И. М. — Мн.: Уражай, 1996. — 183 с.
5. Клиническая диагностика с рентгенологией: учебное пособие/ [Е. С. Воронин, Г .В. Сноз, М. Ф. Васильев и др.]; под ред. Е. С. Воронина — М.: Колос, 2006. — 509 с.
37
6. Клиническая лабораторная диагностика в ветеринарии: Справочное издание / [И. П. Кондрахин, НВ. Курилов, А. Г. Малахов и др.] — М.: Агропромиздат, 1985. — 287 с.
7. Ковтуненко А. Ю. Адаптация коров к воздействию низких температур [Електронний ресурс] /А. Ю. Ковтуненко // Современные проблемы науки и образования. — 2012. — №4. — Режим доступу : http://www.science-education.ru/104-6709
8. Лабораторна д1агностика у ветеринарнш медицин!: довщник / [Вл1злоВ. В., Максимович I. А., ГалясВ. Л., ЛеньоМ. I.] — Льв1в, 2008.— 112 с.
9. Лабораторные методы исследования в клинике: Справочник / [Меньшиков В. В., Делекторская Л. Н., Золотницкая Р. П. и др.]; под ред. В. В. Меньшикова. — М.: Медицина, 1987. — 368 с.
10. Никитин И. Н. Экономическая оценка эффективности ветмероприятий / И. Н. Никитин // Справочник ветеринарного врача — М.: Агропромиздат, 1990. — С. 537 - 544.
11. Островский В К. Показатели крови и лейкоцитарного индекса интоксикации в оценке тяжести и определении прогноза при воспалительных, гнойных и гнойнодеструктивных заболеваниях / В. К. Островский, А. В. Мащенко, Д. В Янголенко, С. В. Макаров // Клин. лаб. диагностика. — 2006. — №6. — С. 50 - 53.
12. Сперанский В. В. Иммунологическая информативность лейкоцитограммы // В. В. Сперанский, И. И. Дмитриева, Р. М. Зарипова // Клин. лаб. диагностика. — 1999. — №12. — С. 6 - 7.
13. Сперанский И. И. Общий анализ крови — все ли его возможности исчерпаны? Интегральные индексы интоксикации как критерии оценки тяжести течения ендогенной интоксикации, ее осложнений и эффективности проводимого лечения/ И. И. Сперанский, Г. Е. Самойленко, М. В. Лобачева // Здоровье Украины. — 2009. — №6(19). — С. 51 - 57.
Summary A. Visotskij, U. Romanska, M.Visotskij COMPARATIVE ESTIMATION OF MORPHOLOGICAL INDEXES
AND INTEGRAL LEUCOCYTES INDEXES OF BLOOD COWS With YIELD MORE THAN 4000 KG ON YEAR AT MODERN TECHNOLOGIES OF MAINTENANCE IN THE CONDITIONS OF FARMS
OF RIVNE AREA OF UKRAINE
In the article, on the basis of morphological indexes and integral leucocytes indexes, cited data for a comparative estimation a hematogenesis, respiratory, digestive and genesial functions of organism of high-performance cows at different technologies of maintenance in the conditions of geochemical province of the Rivne area.
Рецензент - д.вет.н., професор Сл1вшська Л.Г.
38
