Гематологічні та біохімічні показники сироватки крові щурів першого покоління, яким згодовували генномодифіковану сою Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

УДК:619:66.15:559.324.4

Коцюмбас Г.1., д.вет.н., професор, Левнцькнй Т.Р., к.вет.н., Самсонюк I.M., acnipaHT © Лъе1есъкий нацюналънийутеерситет ветеринарногмедицини та бютехнологт iмет С.З. Гжицъкого

ГЕМАТОЛОГ1ЧН1 ТА БЮХ1М1ЧН1 ПОКАЗНИКИ СИРОВАТКИ KPOBI ЩУР1В ПЕРШОГО ПОКОЛ1ННЯ, ЯКИМ ЗГОДОВУВАЛИ ГЕННОМОДИФ1КОВАНУ СОЮ

У cmammi представлено результаты гематолог1чних, iмунолог1чних та 6ioxiMi4HUX показнитв сироватки xpoei щур1в при згодовувант xopMie з 20% вмгстом Hamuenoïi трансгенног coï.

Ключое1 слова: ГМО, трансгенна соя, традицтна соя.

Вступ. Протягом останшх двадцяти роюв активно використовуються в харчовш промисловосл та сшьському господарств1 генномодифжоваш оргашзми (ГМО). Створення ГМО полягае у 3mîhî генно! структури рослин таким чином, що вони набувають бажано! ознаки, якою до цього часу не володши. Це дае багато нових можливостей для агроном1в, проте достов1рно ще невщомо наскшьки споживання ГМО е безпечним i якими можуть бути вщдалеш наслщки через певш поколшня [1].

Метою роботи було вивчити морфолопчш, 6ioxiMÎ4Hi та ¿мунолопчш показники кров! самок щур1в, яю протягом 4,5 мюящв споживали комбжорм з 20% BMicTOM генномодиф1ковано1 та традицшно! coï.

Матер1ал i методи. Зразки coï обох сорт1в перев1рялись на наявшсть генетично! модифкаци, що пщтверджено протоколом №2709/1-Л/03. У зразку №1 цшьов1 послщовност1 промотора 35S Bipycy моза!ки цв1тно1 капусти (CaMV), та термшатора NOS (T-NOS) Т1плазмщи Agrobacterium tumifaciens. Coeßi боби перед додаванням в корми подр1бнювались i терм1чно оброблялись при 140° протягом 1 год., для знешкодження антипоживних речовин та зниження уреазно! активности Комбжорми для дослщних тварин були збалансоваш i пройшли випробування у лабораторп контролю кормових добавок i npeMÎKCÎB (Протокол № 2709/3 вщ 28.10.11р.).

Експеримент проводили на 6a3i ДНДК1 ветпрепарат1в та кормових добавок на 42 щурах лши BicTap вагою 160-180 г., bîkom 3,5-4 мкящ. Було сформовано 3 групи тварин, по 14 щур1в у кожнш (8 самок i 6 самщв). I група -тварини, яю отримували корм з додаванням 20% генномодиф1ковано1 coï ( сорт «Roundap Ready» лши 40-3-2, яка мктить трансгени cp4epsps та регуляторш елементи - промотор E35S i термшатор NOS. II група - щурам згодовували корм з додаванням 20% традицшно! coï, сорту «Аннушка». III група -контрольна, яю одержували стандартний корм в1варш.

© Коцюмбас Г.1., Левицький Т.Р., Самсонюк I.M., 2012

156

На 135 добу з кожно1 групи по 3 щурематки (60 добу теля род1в) шляхом еф1рного наркозу, декаттували, вщбирали кров, \ проводили розтин.

Дослщжували морфолопчш показники кровк кшьккть еритроцшгв , лейкоцитов - в камер1 Горяева; визначали лейкоцитарну формулу методом в1зуально! мжроскотчно! оцшки сухих, фжсованих, зафарбованих за Май-Грюнвальдом мазк1в; гемоглобш - гемоглобшщанщним методом, гематокрит -за формулою : КП = Н: Е, де Н { Е - вмкт гемоглобшу та кшьккть еритроцит1в у кров1 дослщжуваних тварин. У сироватщ кров1 визначали бюх1м1чш показники : актившеть аланш- (АлАТ) \ аспартатамшотрансфераз (АсАТ) -методом Рейтмана-Френкеля; лужну фосфатазу (ЛФ)- методом Боданськц загальну кшьккть бшка - б1уретовим методом; бшковий спектр методом електрофорезу на ацетат целюлозг Кр1м того визначали фагоцитарну актившеть (ФА) у реакци нейтрофшв з культурою м1крооргашзм1в; фагоцитарний шдекс (Ф1); бактерицидну актившеть з добовою культурою Е.соН. [2]

Результати. При вивченш лейкограми кров1 щур1в у I груш виявлено на 24,4% в1рогщне зниження стосовно контролю кшькост1 лейкоцшгв. Загальна кшькють лейкоцит1в кров1 у контрольнш груш становило 4,5 тис./мкл., тод1 як у I груш 3,4 тис./мкл. Разом з тим слщ вщзначити, що у щур1в I { II груп вмют еритроцит1в знаходився на нижчш меж1 встановлено! ф1зюлопчно! норми 5,7; 5,6 х 1012/л (таб. №1).

Таблиця 1

ГематолоНчш показники ( М±ш; п=3)_

Показники Група

I- дослщна (ГМО) П-дослщна (трад.соя) III- контрольна

Лейкоцита, тис./мкл. 3,4 ± 0,46* 4,46 ± 0,62 4,5 ± 0,56

еозинофши 0,66 ± 0,33 1,3 ± 0,33 1 ± 0

сегменто-ядерш 31,33 ± 1,33 31,33 ± 0,88 28,33 ± 0,88

л1мфоцити 67,3 ± 1,76 66,7 ± 0,67 69,7 ± 0,88

моноцити 0,66 ± 0,33 0,66 ± 0,33 0,33 ± 0,66

Еритроцити 10'2/л 5,7 ± 0,29* 5,6 ± 0,95* 7,16 ± 0,28

Гемоглобш г/л 120,27 ± 2,54 117,9 ± 11,08 110,33 ± 9,8

Гематокрит, 81 0,33 ± 0,02 0,33 ± 0,06 0,28 ± 0,02

1ндекси червоно! кровг

ШСУ 0,0056 ± 0,003 0,0059 ± 0,004 0,0039 ± 0,003

МСН 21,3 ± 0,7 21,78 ± 2,17 15,56 ± 2,07

МСНС 36,37 ± 2,08 38,1 ± 5,22 40,14 ± 5,13

* р>0,05

У щур1в, яю споживали 4,5 мюящв з комбшормом ГМ сою, виявили в1ропдне зростання вщносно ф1зюлопчно! норми активност1 фермента АлАТ, ЛФ на 52,2%, 59,7% вщповщно. Актившеть АлАт I ЛФ у першш дослщнш груш становить 0,7 Мккат/л. I 35,3 год.л. Тод1 як у щур1в друго! групи, яю споживали корм з додаванням традицшно! со!, актившеть АлАт I ЛФ теж зросла, проте на 30%

157

1 61,5%. При цьому актившсть АсАт у першш дослщнш груш в межах норми, а в другш 1 третш И р1вень знизився вщповщно на 12,2% 1 23,3% ( таб.№2, рис.1.2).

Рис.1 Актившсть ЛФ сироватки Рис.1 Актившсть АлАт i АсАТ

кров1 щур1в (M±m, n=3)(I дослщна трупа, сироватки кров1 щур1в(М±ш, n=3)

II дослщна трупа, III трупа контрольна) (I дослщна трупа, II дослщна

трупа, III трупа контрольна) трупа контрольна)

Таблиця 2

EioxiMinm показники сироватки Kpoei ( M±m; n=3)_

Показники Група

I- дослщна (ГМО) II-дослщна (трад.соя) III- контрольна

АлАт Мккат/л 0,7 ± 0,06* 0,6 ± 0,04 0,47 ± 0,009

АсАт Мккат/л 0,93 ± 0,06* 0,79 ± 0,02 0,69 ± 0,02

ЛФ ммоль / (год. л) 35,3 ± 0,03* 35,7 ± 0,02* 21,0 ± 0,01

Вщомо, шо за результатами ферментативно! актившси кров1 можемо судити про функцюнальний стан життево важливих оргашв та штенсивност1 переб1гу процеЫв обмшу речовин в оргашзмк АсАТ катал1зуе зворотне перенесения амшогрупи з аспарагшово! кислоти на альфа-кетоглутарову, при якому утворюеться глютамшова \ щавлеоцтова кислоти; АлАТ забезпечуе переамшування в реакщях з участю алашну, альфа-кетоглутарово!, глютамшово! та тровиноградно! кислот. ЛФ бере активну участь у процесах фосфорно-кальщевого обмшу в оргашзм1, а за И актившстю визначають штенсившсть процеав дефосфорилювання гексоз та шших фосфоровмкних сполук в тканинах. Тобто, головна роль амшотрансфераз в оргашзм1 тварин полягае в 1х участ1 у пром1жному перетворенш амшокислот, основоного пластичного матер1алу для бюсинтезу бшюв [2,3].

158

Пор1вняно з контрольною групою у I I II дослщних трупах вщзначаеться в1рогщне пщвищення активное^ лужно! фосфатази на 59,7% I 61,5%, вщповщно, що вказуе на зростання функцюнальних потреб оргашзму (рис.2).

При дослщженш загального бшка сироватки кров1 теж спостер1гаеться незнание пщвищення його кшькост1, проте альбумшо-глобулшовий коефщент знаходиться в межах норми (0,7; 0,6;0,76). Поряд з цим у першш дослщнш груш виявлене в1рогщне зменшення кшькост1 а- глобулмв (р>0,05), тод1 як у II груш щур1в, як1 споживали традицшну сою, цей показник знаходився в межах ф1зюлопчно1 норми (таб.№3).

Таблиця 3

_Показники бшкового обмшу сироватки кров1 (М±т; п=3)

Група

Показники I- дослщна (ГМО) П-дослщна (трад.соя) III- контрольна

Загальний бшок г/л 77,9±3,37 66±0,4 73,6±2,35

альбумш % 49,2 ± 6,3 38,5 ± 0,4 43,3 ± 5,4

глобулши % : а 15,4 ± 3,5 21,8 ± 0,2 19,9 ± 1,8

В 18,0 ± 1,5 13,1 ± 0,2 16,8 ± 1,3

У 17,5 ± 0,1 26,7 ± 0,3 19,9 ± 2,8

1мунолоНчш показники ( М±т; п=3) Таблиця 4

Показники Група

I- дослщна (ГМО) П-дослщна (трад.соя) III- контрольна

БАСК 86,16 ± 4,58 85,93 ± 4,64 80,4 ± 1,14

ФА 22,4 ± 1,23 22,33 ± 0,7 20,63 ± 0,63

Ф1 10,3 ± 1 9,63 ± 1,46 10,5 ± 0,75

При дослщженш ¿мунолопчних показниюв в1рогщних змш не виявлено, показники знаходили у межах ф1зюлопчно! норми, однак пор1вняно з контролем вщзначено тенденцшне пщвищення р1вня БАСК I ФА (таб. № 4).

Висновки. Згодовування щурам протягом 135 д1б корм1в з 20% вмктом корм1в ГМ со! не спричинило в1рогщних змш морфолопчного складу кров1, проте пор1внюючи з контролем щ показники знаходились на нижнш меж1 ф1зюлопчно! норми. Встановлено в1рогщне пщвищення вщносно ф1зюлопчно! норми активное^ АлАт на 52,2% ; ЛФ на 59,7%. При згодовуванш традицшно! со1 морфолопчш показники кров1 заходились у межах ф1зюлопчно! норми, однак актившеть АлАТ 1 ЛФ вщносно норми теж зросла на 30% 1 61,5% вщповщно.

Л1тература

1. Салига Н., Сштинський В.В. Генетично модифжоваш рослини та вплив 1х на оргашзм тварин./ Науковий вюник 1нституту Бюлоги тварин №35-Льв1в,- 2010.- С.234-235

159

2. Коцюмбас 1.Я., Коцюмбас Г.1. та ш. Комлексна оцшка впливу ветеринарних препарата на морфофункцюнальний стан 1мунно1 системи. -Льв1в, 2009. - С.8-29

3. В.1.Левченко, В.В. Вл1зло, 1.П.Кондрахш та îh. Заред. B.I. Левченка i В.П.Галяса «Ветеринарна клЫчна 61ох1м1я». - Бша Церква, 2002. - С.400

4. М.Г. Шубич, Б.С. Нагоев «Щелочная фосфатаза лейкоцитов в норме и патологий». - Москва. Медицина, 1980.- С.170

Summary

Samsonyk I., Kocumbas G.I, Levuckuj T.R.

HAEMATOLOGICAL AND BIOCHEMICAL INDEXES BLOOD WHEYS

RATS OF FIRSTGENERATION, WHICH FED SOY WITH GMO

The results of haematological, immunological and biochemical indexes of blood whey's for rats, which fed 20% soy with GMO, are presented in the article.

Рецензент - д.с.-г.н., професор, член-кор. НААНУ Кирил1в Я.1.

160