Активність трансаміназ і лужної фосфатази сироватки крові щурів трьох поколінь, яким згодовували генномодифіковану сою Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

УДК: 577.16:636.2

Самсонюк I.M., © acnipaHT, Стронськнй Ю.С., доцент, к.вет.н.

Лъе1есъкий нацюналънийутеерситет ветеринарногмедицини та бютехнологт iмет С.З. Гжицъкого

АКТИВШСТЬ ТРАНСАМ IHA3 IЛУЖНО! ФОСФАТАЗИ СИРОВАТКИ KPOBI ЩУР1В ТРЬОХ ПОКОЛШЬ, ЯКИМ ЗГОДОВУВАЛИ ГЕННОМОДИФ1КОВАНУ СОЮ

У cmammi представлено результаты 6ioxiMi4uux показнитв сироватки Kpoei щур1в при згодовувант xopMie з 20% вмктом нативног i трансгенногсог.

Ключое1 слова: ГМО, трансгенна соя, традицтна соя.

Вступ. Ферментопат1я - це дезоргашзащя ферментно! системи, що виникае при р1зних патолопя. Аспартатамшотрансфераза та аланш амшотрансфераза локал1зуються у цитоплазм! кл1тин ( а АсАТ щей в м1тохондр1ях), тому нав!ть при незначному пошкодженш тканин збшьшуеться актившсть у сироватщ кровг Дослщження активное^ АсАТ i АлАТ у сироватщ кров! використовують для д1агностики хвороб печшки. [1].

Метою роботи було вивчити 6ioxiMÎ4Hi показники кров1 самок щур1в трьох поколшь, яю протягом 4,5 мюящв споживали комбшорм з 20% bmîctom генномодиф1ковано1 та традицшно1 coï.

Матер1ал i методи. Зразки coï обох сорт1в перев1рялись на наявшсть генетично! модифкаци, що пщтверджено протоколом №2709/1-Л/03. У зразку №1 цшьов1 послщовност1 промотора 35S Bipycy моза1ки цв1тно1 капусти (CaMV), та термшатора NOS (T-NOS) Т1плазмщи Agrobacterium tumifaciens. Coeßi боби перед додаванням в корми подр1бнювались i терм1чно оброблялись при 140° протягом 1 год., для знешкодження антипоживних речовин та зниження уреазно! активности Комбжорми для дослщних тварин були збалансоваш i пройшли випробування у лабораторп контролю кормових добавок i npeMÎKCÎB (Протокол № 2709/3 вщ 28.10.11р.).

Експеримент проводили на 6a3i ДНДК1 ветпрепарат1в та кормових добавок на 42 щурах лши BicTap вагою 160-180 гр., bîkom 3,5-4 мкящ. Було сформовано 3 групи тварин, по 14 щур1в у кожнш (8 самок i 6 самщв). I група -тварини, яю отримували корм з додаванням 20% генномодиф1ковано1 coï ( сорт «Roundap Ready» лши 40-3-2, яка мктить трансгени cp4epsps та регуляторш елементи - промотор E35S i термшатор NOS. II група - щурам згодовували корм з додаванням 20% традицшно! coï, сорту «Аннушка». III група -контрольна, яю одержували стандартний корм в1варш.

На 135 добу з кожно! групи по 3 щурематки (60 добу теля род1в) шляхом еф1рного наркозу, декаттували, вщбирали кров, i проводили розтин.

© Науковий KepiBHHK - д.вет.н., професор Коцюмбас Г.1. Самсонюк I.M., Стронськнй Ю.С., 2013

279

У сироватщ кров1 визначали бюх1м1чш показники : актившсть аланш-(АлАТ) I аспартатамшотрансфераз (АсАТ) - методом Рейтмана-Френкеля; лужну фосфатазу (ЛФ)- методом Бодансью; загальну кшьккть бшка -б1уретовим методом [2].

Результата.

Анал1зуючи актившсть трансамшаз I лужно! фосфатази у щур1в першого поколшня, як1 споживали 4,5 мюящв з комбжормом ГМ сою виявили в1рогщне зростання вщносно контролю активное^ фермент1в АлАТ, ЛФ на 49%, 66% вщповщно. Актившсть АлАт I ЛФ у першш дослщнш груш становить 0,7 Мккат/л. I 35,3 год.л. Окр1м того у щур1в друго! групи, яю споживали корм з додаванням традицшно! со! актившсть АлАт I ЛФ теж зросла, проте на 27,6% I 68%. рис.1.2.

У сироватщ кров1 щур1в II поколшня в I груш тварин, встановлено в1рогщне зростання активное^ АлАТ , АсАТ 1 ЛФ на 41%;9%;82% вщповщно, стосовно контролю. Пор1внюючи отримаш показники II поколшня щур1в, як1 споживали генетично модифшовану сою з I поколшням, слщ зазначити, що найбшьше зростае у цей перюд актившсть ЛФ. Разом з тим актившсть трансфераз залишаеться в1рогщно вищою пор1вняно з контролем. Тодг Як у II груш щур1в II поколшня, як1 споживали традицшну сою, вщзначали теж в1рогщне зростання АлАТ 1 в1рогщне ЛФ.

Анал1зуючи дослщжуваш показники плазми кров1 щур1в I групи III поколшня, слщ зазначити стабшзування активное^ АлАТ до контрольно! групи, проте в1рогщне зростання АсАТ та ЛФ._

0,8 -

0,7 -

0,6 -

0,5 -

0,4 -

0,3 -

0,2 -

од -

0 -

Б

| Перша трупа I Друга група Контроль

Р0

Р1

VI

Рис.1. Актившсть АлАт сироватки кров1 щур1в трьох поколшь (М±ш, п=3)

280

Рис. 2 Актившсть ЛФ сироватки Kpoßi щур1в трьох поколшь (M±m, n=3)

Найвища актившсть трансамшаз у кров1 спостер1гаеться при розвитку дистроф1чно-некробютичних змш печшки, дещо иижча - при хрошчному гепатит! [3].

Лужна фосфатаза (ЛФ) активуе розщеплення фосфатно-оргашчних сполук. ЛФ складаеться ¿з р1зних ¿зоферменпв, як1 локал1зуються переважно в ештелп жовчовивщних шлях1в, плазматичних мембранах гепатоцит1в , кишечнику, плацент^ нирках. Пщвищення активное^ ЛФ у сироватщ кров1 найчастше рееструеться при патологи печшки. Особливо високою е гшерферменем1я при розвитку патолопчного процесу та стаз1 жовч1 в поза печшкових жовчних протоках, тод1 щ показники зростають у десятки раз1в. При пошкодженш внутршньо печшкових жовчних шлях1в та штрагепатитному холестаз1 актившсть ЛФ у кров1 збшьшуеться у 2-3 рази [4].

При дослщженш загального бшка сироватки кров1 першого поколшня в1рогщних вщмшностей м1ж трупами не виявлено. Слщ зазначити, що у наступних двох поколшнях щ показники знаходились в межах норми. (таб.№1).

Таблиця 1

Показники бшкового обмшу сироватки кров1 трьох поколшь (M±m; n=3)

Групи Перше пок-ня (F0) Друге пок-ня (F1) Трете пок-ня (F2)

I- дослщна (ГМО) 77,9±3,37 72,01±2,78 74,04±1,84

II-дос ладна (трад.соя) 66±0,4 71,11±1,87 70,15±0,34

III- контрольна 73,6±2,35 72,43 ± 0,98 71,03 ± 0,06

281

Висновки. Довготривле згодовування корм1в з 20% вмктом генетично модифжовано! со! спричинило:

- в1рогщне зростання активное^ АлАТ i АсАТ у перших двох поколшнях щур1в, що вказуе на ураження гепатоцит1в печшки.

- в1рогщне зростання активное^ ЛФ ycix трьох поколшнях щур1в, яю споживали з кормом ГМ сою, що може свщчити про ушкодження внутршньо печшкових жовчних шлях1в.

Л1тература

1. Салига Н., Сштинський В.В. Генетично модифжоваш рослини та вплив !х на оргашзм тварин./ Науковий вкник 1нституту Бюлогп тварин №35-Льв1в,- 2010.- С.234-235

2. Коцюмбас 1.Я., Коцюмбас Г.1. та iH. Комлексна оцшка впливу ветеринарних препарата на морфофункцюнальний стан ¿мунно! системи. -Льв1в, 2009. - С.8-29

3. В.1.Левченко, В.В. Вл1зло, 1.П.Кондрахш та ш. За ред. B.I. Левченка i В.П.Галяса «Ветеринарна клЫчна бюх1м1я». - Бша Церква, 2002. - С.400

4. М.Г. Шубич, Б.С. Нагоев «Щелочная фосфатаза лейкоцитов в норме и патологий». - Москва. Медицина, 1980.- С.170

Summary Samsonyk I.,Stronskyi U.

BIOCHEMICAL INDEXES BLOOD WHEYS RATS OF TREE GENERATION, WHICH FED SOY WITH GMO.

The results of biochemical indexes of blood whey's for rats,which fed 20% soy with GMO, are presented in the article.

Рецензент - к.вет.н., професор Галяс В.Л.

282